я - на вокзалі вкрадена валіза
я - на стіні мілісекундна тінь
я - маникен із пластику й заліза
я - пластилін в руках чужих хотінь
я - у метро непродані букети
я - в гардеробі непотрібна шаль
я - у руках перем'яті буклети
я - на очах затемнена вуаль
я - на картині криюся пуантом
я - іскри у камінному вогні
я - лебедина пісня музиканта
я - крапля на осінньому вікні
і незабутня я, та все ж забута
і незнайома я, та все ж своя
я боса, гола, вкутана і взута
я не одна, та все ж самотня я
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525868
дата надходження 25.09.2014
дата закладки 25.09.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.12.2013
Замість тисячі слів- кілька серцю важливих зупинок,
неминучість яких відправляє всі відстані вдаль.
Так важливо знайти надорожчу у світі людину,
щоб на двох поділити всі злети і мрії, й печаль...
Як важливо відчути, що життя усміхнулось на мить,
навіть небо нестримно-осіннє чомусь не таке.
Просто впертий наш світ зрозумів, що потрібно любити,
все безмежне в любові: у ній є найкраще людське.
І чи значить щось більше? Чи "більше" насправді існує?
Чи можливо створити із мрій щось далеке й не те?
Не народжуйте гордість, бо гордість все нищить й руйнує,
А любов- це безмежність, це вічне, нестримне, святе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449966
дата надходження 19.09.2013
дата закладки 17.11.2013
Гіркота зернятка помаранча
у словах- із присмаком суниць.
Цілить сонце-вуличним повстанцем-
у мішені зляканих зіниць...
Я тобі - не пара,тільки - порох
золотий - на крильцях стертих мрій...
Я боюсь явити навіть погляд,
що блукає в травах мокрих вій...
Ти мені - не пара,тільки - пастка,
тільки пасмо спомину на дні
темних вод,болючого фіаско
затонулих юності човнів...
Не впізнай!!! - буденно і спокійно.
Я ж тебе...Тебе- благословлю
за тремтячі зрадницькі коліна
й не-можливість нового "люблю"...
За твою-мою байдужість наче
і за мудрість вічних білих криг...
За сухе зернятко помаранча,
що засипав ніжний перший сніг...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461102
дата надходження 17.11.2013
дата закладки 17.11.2013
Я покличу тебе світлим сном
Впівголоса бентежними словами
Туди де літо дихає теплом
І простирадлом стеляться тумани
Нам крила подарує сива ніч
Накриє плечі мріями серпанок
У щирості відвертій віч-на-віч
Нас розвінчає невблаганний ранок
Бо ти впадеш у прірву безнадій
Як тільки обрій променем заграє
Зникає сон-бездумний чародій
Я прокидаюсь...
А тебе немає....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459940
дата надходження 11.11.2013
дата закладки 11.11.2013
я підношу Вам квіти - улюблені...хризантеми...
червонясті ...із запахом меду на пелюстках.
лиш змахнувши сльозу Ви рішуче міняєте теми ,
щоб не бачили смутку у втомлених , рідних очах .
за широким столом , де плекали Ви наші долі,
на картинах життя , що не писані на полотні,
мимохідь я помічу ,як стислося серце від болю.
розлетілися ми. Ви ж - залишились одні.
відкриваючи широко двері в дитинство майнемо,
де у Вас на колінах сиділи такі ще малі...
я дарую сьогодні Вам,мамо,оці хризантеми,-
найдорожчій людині у серці і на землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245428
дата надходження 07.03.2011
дата закладки 10.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.10.2013
моя душа живе в прокуреній кімнаті,
в якій лише одне вікно, і те мале.
моя душа лягає дуже пізно спати,
закутавшись в своє міцне амбре.
моя душа сумує й часто злиться,
мовчить подовгу й виглядує в вікно.
моїй душі до ранку аж не спиться,
для неї біль людський - сумне кіно.
моя душа живе зовсім напроти,
он третій поверх, те мале вікно.
для неї усі люди - ідіоти,
а їхні почуття їй все одно.
моя душа щодня палить цигарку.
рівно в двадцять третій сорок три.
моя душа читає книги в парку,
коли там гуляють лиш вітри.
он те вікно.там живе хлопчина.
той, що у кишенях ні гроша.
поет із п'яно-сірими очима...
отой поет і є моя душа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450549
дата надходження 23.09.2013
дата закладки 27.09.2013
Така весела і розкута…
Така солодка і терпка…
Іскриста і оманлива – отрута…
Я поманю тебе із кришталя.
Замружиш очі і підеш за мною,
І не важливо,як,куди,коли.
Ти просто упиватимешся грою,
Яку ми так раптово почали.
Я ніжно подивлюсь тобі у вічі,
Ти будеш танути від дотику руки,
Повіриш в те,що ці хвилини вічні,
Що я на віки буду там,де ти.
Пробач,маленький,це не в моїх планах.
Ти дуже милий,тільки не сумуй.
В моїх очах,неначе на екранах,
Не ти один,та тільки не ревнуй.
Ти зрозумій,твоєю я не стану.
Належати я можу лиш СОБІ.
Гортати кадри ці не перестану.
На мить лиш зупинюся на тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402190
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 23.02.2013
Мне бы потоньше колготки, поменьше мозга -
Был бы не страшен маньяк, гололёд и циститит.
Ехала к палевым розам, а вышло - к розгам.
Как не прощать, если Бог всё равно простит.
Бык, истекающий кровью, готов к корриде.
Ты подо мной, а как будто в Твери, в Кижах..
-Милый, о чём ты задумался?
-Как я тебя обидел..
(Как же ты долго и сладко меня обижал).
..Солнце ушло на восток, а деревья - в зёрна.
Реки от устьев к истокам, а птица - в яйцо.
Разве копаться в душе нелюбимой зазорно?
Всяко полегче, чем сжечь поцелуем лицо.
В новых очках безразличие видно резче.
Мне бы зимовку на Кольский, а лучше - Ямал.
-Милая, что же ты делаешь?
-Я поджигаю вещи.
Те, в которых ты меня обнимал.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398057
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 05.02.2013
Так дивно: треба відпускати,
щоб получити щось взамін.
Так дивно: треба не боятись.
Дістанеш радість як обмІн.
Так дивно: треба мати віру,
хоч душу виїла печаль.
І дуже дивно: справді мати міру,
коли насправді вже не жаль!
13.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391929
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 03.02.2013
Від тебе вже не пахне сицилійським апельсином
І погляд в’ялий став, згасає з кожним днем,
Був мачо ти для мене, а стаєш кретином,
Немає вже того, в характері з вогнем.
Цікавишся клубами, машинами, шмоттям,
Де інтелект колишній подівався?
Ти задоволений таким тупим життям,
Бодай змінити це і не намагався.
Ти в’язень стада, ти погруз в цій масі,
Мені так жаль тебе за те, що ти скотився.
А я куплю білет в життя на іншій касі,
Не втратив ти себе, а просто розгубився.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392842
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 26.01.2013
чую запах рядків
що замерзли на твоїм підвіконні
на долоні невпинно танцює повія-весна
я навшпиньки себе піднесу до твоєї спітнілої скроні
пальці сохнуть
то карма на двох нас одна
обвітрились вуста у сьогоднішніх
днів-старожилів
хоч прикрию папером нашу осінь
як Єву з гріхом
нераховані вірші
якими наповнились жили
божеволіють тихо
у німому метро
десь позаду небес
у куточку чийогось балкона
сірниками горить завагітніла думка-нічліг
і стікає вином закодована повість по ньому
алкоголікам добре
вони можуть забутись на мить
акровіршем малюю твою постать в осіннім болоті
і волосся смакує цигарку
відчуваючи холод туманів старих
загубити себе у руках
чужинецького вітру
я посиджу на кріслі
сокусую образи-сновиди
як комаха Ґрегор
вдчуваю розпач
як він же хочу жити
а
ти
і там
закінчення
всього
мого
несказаного і несказанного
перебутого і недопитого
прикритого
посмішкою
ідіота)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371815
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 30.10.2012
Ти змішуєш фарби в червоній палітрі,
Даруєш ескізи найкращим коханкам.
Я ж з серця щоночі виймаю по літері,
І зкидую кожну в надщерблену склянку.
Я знаю місця, де покинуті й зваблені
Твої поцілунки міняють на гроші.
Я знаю пейзажі до плачу привабливі.
Ти б їх малював, ну настількі хороші.
Тож годі псувати папір свій портретами
Вродливих потвор одна одної гірше.
Я в море, у прірву жбурляла монетами
Допоки мені не приходили вірші.
Мій час зупинивсь. Твій - іде без упину.
Біль плавить роки у залізну руду.
І все, що ти можеш, це вистрілить в спину,
Щоразу, коли я від тебе іду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336538
дата надходження 11.05.2012
дата закладки 14.10.2012
Знову довгі рядки, які ледве вміщаються в строки;
На холодний асфальт теплим ранком спустилася мла.
Не торкайся до ран: дай на хвильку послухати спокій,
Я ж колись і його, як тебе, в слушну мить не знайшла.
Так, ти правий, мабуть, не зійшлися далекі планети,
І нам складно було б уживатись щохвилі разом.
Та чому в темну ніч моє серце зривається: «Де ти?»,
Бо самотність моя зараз зовсім таки не в сезон.
Не просила обійм, бо мене обійматиме вітер:
Знаєш, навіть життя бракуватиме поміж рядків.
На холодний асфальт вже розсипались зірвані квіти:
Ну, а ти, як завжди, зрозуміти мене не зумів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369735
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 14.10.2012
Я в повній темряві. Немає сил кричати.
Ця тиша з*їла весь ентузіазм..
На серці рани.. тяжкі, мов стигмати..
Зашиті рани.. сотні тисяч раз.
Для моїх снів немає в житті місця.
Так як на кладовищі місця для могил..
Сльозами повен келих, аж по вінця
І не врятує мене ніжний херувим..
Бо я загублена в пустім безладнім світі..
Бо я ще вірю в щирі почуття..
Бо знаю: не є святі ми..але й не грішні..
Бо я ще хочу вирватись із небуття..
Я не стомилася.. та вже немає сил кричати..
Я подумки до неба в ніч звернусь..
Хоч знаю – це абсурд чекати допомоги..
Я буду в пустоті.. але не здамся.. я клянусь!!
Я обіцяю – я вистою удари долі!!
Я відроджу із попелу любов..
Я наче сильна, хоча й зросла в неволі..
Та я не маю сил кричати.. знов!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369291
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 07.10.2012
Несподівано і невчасно
В мою душу ввірвалась осінь.
І ти знаєш, мені не ясно!
Але байдуже... З мене досить.
Я не буду твоїм коханням
Напиватися, ніби чаєм.
Я не перша і не остання,
Я не стала для тебе раєм.
Осінь вміє вбивати душі,
Почуття розривати навпіл.
І мені вже болить не дуже,
Я втомилась від тебе навіть.
Просто знаєш, усе минає.
Я навчилася не любити.
Осінь все про кохання знає...
Осінь вчить без кохання жити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362209
дата надходження 05.09.2012
дата закладки 07.10.2012
Солнце, а ты не боишься,
что я забью?
Выпью забывчивый виски
и все, адью.
После романтик стольких
"иди ты на.."
Вырву кусок заколки
из колтуна -
нафиг мне локон страсти,
когда не страсть?
Бродского копипастить
любой горазд..
Незачем мне остаться
тебя просить -
ты на пути не станция,
так, транзит.
Минус на минус едва ли
на личном плюс.
Солнце, тебя не пугает,
что я влюблюсь?
Глупо, до сладких мурашек,
до "будет сын",
плакать, дурить и куражить,
считать часы
шатких свиданных коллизий
за пядью пядь.
....Солнце, а ты не боишься,
что не в тебя?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360049
дата надходження 26.08.2012
дата закладки 26.08.2012
Може, не варто знову шукати рими.
Віршами, кажуть, жити не треба. Не вір!
Просто завжди залишатись потрібно з тими,
Хто у душі поза межами чорних дір.
Я не люблю починати все вкотре спочатку,
Жити для здійснення мрій, безпорадно німих.
Душу потрібно ставити на підзарядку,
В неї не варто бездумно впускати чужих.
Ще не навчилася жити, як треба, класично.
Часто поради знаходжу у смітниках.
Просто не вмію для себе, егоїстично.
Просто чомусь я не бачу неправди в рядках.
Може, не варто знову шукати рими.
Інколи треба всім діяти наперекір.
А головне - залишатись назавжди з тими,
Хто не боїться серцевих й душевних дір.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358596
дата надходження 19.08.2012
дата закладки 26.08.2012
Вже знову місяць вигадав слова,
Щоб втішити моє розбите серце.
Вже знову душу краяла журба,
Весна до тебе вкотре обізветься.
А ти весні сьогодні відповів,
Щоб в твою душу знов не заглядала.
Ти сам не знав,чого в житті хотів,
Чому весна у ній не наступала.
Вже місяць казку вигадав мені,
Вже розповів,переписав як треба.
А я збирала зорі не тобі,
Збирала ті,що були вище неба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357890
дата надходження 16.08.2012
дата закладки 26.08.2012
В моїй кімнаті зараз ніч
(за вікнами живе світанок),
Ми залишились віч-на-віч!
І ти торкнувсь мене вустами.
Солодкий присмак цигарок
І подих твій кавово-ніжний...
Роблю на зустріч тільки крок -
Сплітаємось у танець грішний.
Цілуєш ти вуста лякливі,
Банально прошепочеш, що твоя,
Й не на одну з тобою ми годину -
Замовимо на вічність почуття!
__________________________________
А вранці знову у обіймах
Ти шепотітимеш: "Не йди..."
І просто скажеш: "Моя відьмо,
Тебе кохатиму завжди..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359818
дата надходження 25.08.2012
дата закладки 25.08.2012
Десь дівається день, в небі місяць жевріє...
Прокидається ніч по ту сторону стін...
Десь будинок той є, де збуваються мрії,
Серед вулиць вузьких, між туманних обійм...
Куди ділось те світло, що вказує шлях?
Що ми будемо далі робити
З болем в серці, що наче той встромлений цвях,
Відбиває в нас здатність любити?...
Просто прагнути чуда - для нас вже не нонсенс,
Це вже краще ніж горе з розбитих надій.
Де ж знайти той чарівний будинок під сонцем
Серед інших, холодних, небесних світил?...
По ту сторону стін ніч продовжує жити...
День скінчився давно...прокидаюсь...зоріє...
Скільки треба ще вулиць мені обходити,
Щоб знайти той будинок, де збуваються мрії?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253009
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 19.08.2012
Твій хлопчик ще зовсім юний маленький принц.
Його поцілунки ніжніші за дотик шовку.
Вдягаєшся в спокій, коли засинаєш з ним,
А вранці (банально?) вдягаєш його футболку.
Твій хлопчик це мікс ілюзій і дивних сцен,
І часом в думках його відблиск німих емоцій...
Як сонячний зайчик, він пестить твоє лице,
Коли ти цілуєш його ідеальні очі.
Безглуздо сміється в тенетах лукавих дам,
Зворушливо плаче, вигадує дивні мрії...
Цей хлопчик, мабуть, єдина твоя біда.
Цей хлопчик, мабуть, остання чиясь надія
Готує вечерю, і кличе до нього в сни...
Заходить у гості і містом твоїм блукає, -
Затьмарює розум - він серце тобі п’янить...
Твій хлопчик, здається, надто тебе кохає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357475
дата надходження 14.08.2012
дата закладки 19.08.2012
Можна тебе спитати?
Скажеш, чи зрозуміло?
Можна, я буду спати,
Скільки захоче тіло?
Так не дивися грізно..
Скромна ця забаганка:
Можна лягати пізно
І не вставати зранку?
І не летіть, як шило,
В милі маршрутки поту
З острахом, що, можливо,
Знайдуть мені роботу?
Не виглядать зарплату
З думкою про потреби.
Не прибирати хату!
І не чекать від тебе!
Можна оргазмів зранку
Й ввечері кілька поспіль?
Можна не мити посуд?
Не застеляти постіль?
І не зважать на осуд
Нервів твоїх на жилах,
Коли я мокра й боса
Капельки розгубила?
Можна напитись вперше,
Щоби упасти в ванні
І наді мною звершив
Ти свої мрії тайні?
Щоб все взуття - на шпильці,
Та не ходити пішки!!!
Щоб без речей на бильці, -
Тільки мої панчішки!
Не перейматись, де ти,
Коли замовкли герци.
Не рахувать бюджети?
Не економить все це!!!
Можна, коли ми в парі,
Щоби ти мною грався?
З трусиків й пенюарів,
Мій гардероб складався?
Є в мене ще капризи:
Кухню - у твої руки.
Можна сеанс стриптизу
З пляжних Мальдів пилюки?
Можна забуть про будні?
Можна щоденне свято?
Можна гостини людні
Й презентів тааак багато!
Грець це б узяв на плечі
Чом я ТЕБЕ питаю?
Я - теж ТВОРЕЦЬ, до речі
Я СОБІ дозволяююю!)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355829
дата надходження 07.08.2012
дата закладки 19.08.2012
Модний час наступив і пора це тобі зрозуміти.
Маску юності вже одягло навіть зморщене місто.
Модерніст- кутюр"є,що відомий нам більше, як вітер
Із дерев-манекенів зриває останнє листя.
Не повіриш,але без запрошення в осінь не зайдеш,
Бо в елітний сезон не пропустить примхлива погода.
І нехай цього року у моді багато фальші,
Ти ж не підеш туди,де написано "літній розпродаж"?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175993
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 19.08.2012
Перелови усі мої вітри,
щоб легше дихати,
міцніше спати,
минуле не питай - чому...
а просто все зітри,
щоб легше дихати
і більше не страждати.
Вгадай мій колір
і улюблене число.
чи знаєш ти коли я прокидаюсь?
такої ще у тебе не було...
знайди мене...
злови...
і може,
я зізнаюсь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358316
дата надходження 18.08.2012
дата закладки 18.08.2012
Ви знаєте?А я пишу вірші.
Такі маленькі, файні наче діти.
Вони завжди всміхаться мені,
І як же можна цьому не радіти?
Вони капризні і повороткі,
І можуть розбудити серед ночі.
Я бавлю їх і в щасті, і в журбі,
Вони ж мої,у них є мої очі.
Вони тікають до чужих людей,
Й стають їм рідними, неначе літо.
А я дивлюся в слід своїх ідей
І бачу там мільярди гарних діток.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349818
дата надходження 12.07.2012
дата закладки 16.08.2012
Теорема доведена пристрасно,
зірвані відстані
І можливо на те, щоб змінитись
не вистачить сил
У півтемряві днів моїх щастя холодне
не вистоїть
Спалахне наостанок лахміттям
розірваних крил...
Береги постраждали від повені
Правду приховано
Нетривкі поцілунки змінила вагань
Глибина
Ти в мені ненадовго, прокляттям
У серце закованим
Я з тобою назавжди приречена
Бути одна
Я з тобою люблю! В лабіринті
Чуттів необтесаних
Усміхатись, кохати, кохатись,
Читати листи....
Я з тобою напевно приречена
Бути принцесою
ти в мені ненадовго.. приходиш,
щоб знову піти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232483
дата надходження 02.01.2011
дата закладки 14.08.2012
Я буду проникати в твої сни
І маритись самотніми ночами.
"Ми" існували майже від весни,
Ми не кохали майже до нестями.
Таку любов - любов"ю не назвеш.
Хоча слова розпалювали війни...
Я без вагань, я повністю, без меж,
Не від кохання, ... падала в обійми.
Я бачила, як гаснули вогні,
В очах твоїх від надлишку ілюзій,
І всоте ти зізнаєшся мені,
Що ти мене не любиш... Що ми друзі.
Пробач, якщо слова тебе пекли,
Якщо ти вірив ніжності - я грала.
Ті сльози від байдужості текли,
Бо ти мені брехав... І я брехала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341275
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 12.08.2012
Мені начхати хто тобі готує каву,
Чи в тебе все, як і раніше, по феншую.
Вивчати те, що добре знаєш - не цікаво.
Мені набридло. Розлюбила. Не ціную.
Порожніх слів давно не хочу чути.
І вже втомилась зазирати в твої очі.
Минуле створене для того, щоб забути.
Я не люблю тебе. Не згадую. Не хочу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356515
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 12.08.2012
Це танго лише для двох.
Тут місця для третіх немає.
Сьогодні ти просто - бог.
Так дико. Так гостро. Я знаю
Твій кожен наступний жест,
Як зіграну всоте виставу.
Ще крок. Очі в очі. Протест.
Це танго із присмаком кави.
Вогонь. Дотик серця. Двобій.
Кидаю тобі бумерангом
Свій погляд. Тримай. Шаленій
У ритм божевільного танго.
В безумстві парфумів й вина
Закоханий, скажеш: "Лукава..."
А я посміхнусь і наллю собі кави.
- Звикай, любий. Танго - це гра.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234823
дата надходження 14.01.2011
дата закладки 12.08.2012
Так просто... закохатись до безтями,
До божевілля, до шаленства, забуття...
Хоч безкінечність миль лягла між нами,
Пірнати в цей любовний вир без каяття.
Так хочеться... легесенько торкнутись
Ніжністю рук до любої щоки.
З тобою наодинці тут зостатись
Лиш на хвилину...І нікуди вже не йти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352908
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 04.08.2012
Не ти мій світ ламаєш на кавалки,
вміщаючи його в скупі рядки.
Давай, коханий, попрощаємсь в парку,
але тепер назавжди. На віќи.
Пересторог нема, в чотири боки
від мене денним світлом попливи.
Давай сьогодні вислухаєм спокій,
а вже від завтра будемо на "ви".
Не ти мій світ в друзки розіб'єш кволо,
а я в собі усе перетерплю.
Давай для всіх розійдемось в ніколи,
бо я тебе, вже вибач, не люблю.
І без образ, яким немає змісту,
сюди нема для мене вороття...
Давай на гальма з мужності натиснем,
щоб не на смерть, а тільки на життя.
Не ти мій світ. Забудь моє обличчя,
і дотик рук, і губ, колін, чола...
Давай уб'єм без остраху цей відчай,
тому що я тебе не вберегла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267376
дата надходження 28.06.2011
дата закладки 12.07.2012
В своїй брехні уже заплуталась сама,
Немов у павутинні нещаслива муха.
І як злочинець, що тікає крадькома,
Лишаю усіх тих, хто правду мою слухав.
І наче ж інших не обманювала, ні.
Лише самій собі брехала без упину.
Та разом з власним серцем вірили мені
Всі, хто кричав: «Не грай! Бо згубиш ще людину!»
Та не згубила ж поки…Жалем обпекла.
Бо навіки свою свідомість не обдуриш.
Душа людини хай з міцного, але скла.
Розбити легко. Всі ми – льодові фігури.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328088
дата надходження 06.04.2012
дата закладки 11.07.2012
В співавторстві з Данилом-Київським
В обіймах лагідних мене заколихай...
Сховай від світу... пригорни долоні...
Волосся пести... тільки не тікай
Мій милий сон... ще потримай в полоні...
Скажи..., що стала бажаною я...
Й прошепочи на вушко ніжне слово...
Лиш уві сні ми любляча сім"я...
В житті ж мовчання... та суха розмова...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343282
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 10.07.2012
Четвертая неделя без сети.
Проём окна и чертов томик Бродского.
Безвыходна Земля. Как не крути.
Уйти бы в лес. Питаться бы отбросами?
Но есть привычка, что куда сильней
Желания сбежать из муравейника
И самой бесполезной из затей -
Бросаться из затворников в отшельники.
А жизнь вокруг -безумною рекой,
То рвется в центр, то атакует флангами,
А мне бы только ангельский покой,
Но, видит Бог, я не хочу быть ангелом!
Я человек. Всего лишь человек,
Что так страдает от нехватки честности...
Продавши душу, сохраните чек -
Когда-нибудь вернут по бесполезности.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347540
дата надходження 01.07.2012
дата закладки 01.07.2012
Я тобі не потрібна. На жаль чи на щастя - не знаю.
Просто я з тих людей, котрі вірять в щось довго й дарма.
Мені не все одно, що ти скажеш: "Пробач, не чекаю".
Але інколи в світі нікого, крім тебе, нема.
Може, краще байдужість й одвічні старання забути?
Я не знаю, занадто загублена в своїх думках.
Просто іноді все, що потрібно, - то голос твій чути.
Просто інколи хочу назавжди втонути у снах.
Я тобі не потрібна. Ти думаєш, досі не знаю?
Я лиш та, що завжди допоможе, тебе зрозуміє.
Тут так просто й банально. Я знаю, що вже втрачаю.
А від тебе натомість лиш холодом й тишею віє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343916
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 01.07.2012
Я про тебе нічого не знаю...
Може й знаю, але не про те,
Чому колір небесного раю
У очах твоїх тінню живе...?
І сплітає рожевим шнурочком
У спокусу медові вуста,
Збудувавши уяві місточок
Через дійсність, ймовірність й міста...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333642
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 28.05.2012
Як дощик серед листя, що пожовкло,
Душа моя у схлипі жебонить.
Колись пісень співала - тепер змовкла
Вуста німі - бо голос їй болить.
Болить за серце мамине розбите,
За безталанні братові роки,
За те, що тато зміг нас полишити
Так, наче ми лиш тягарем були...
Там де початок всіх моїх кошмарів -
Дитинства безтурботного нема.
Як не зросла б серед музичних барвів,
То так і залишилася б німа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325309
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 27.05.2012
по давно закинутих іржавих рейках
до кінцевої зупинки піду пішки
там, казали, наче, причаїлось щастя
як знайду, то вимолю собі хоч трішки
здалеку червоно-жовтий прямокутник
зблизька старий і пошарпаний фургон-трамвай
на закритих дверях напівстертим маркером
написав хтось дивну фразу "вхід у рай"
навкруги нікого. тиша, й та бентежить
невідомо досі, за чим йшла далеко
вже і те лякає. і так несміливо...
не відкрию все ж. піду назад у пекло
27/09/2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213041
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 09.05.2012
не відпускай, коли тримать ще сила
коли вогонь надії в серці ще горить
коли закривши очі на хвилину
ти повертать не хочеш ні на мить!
не відпускай, коли ще серце бється
при зустрічі, при новій смс
коли воно на частки бється
якщо із іншою він десь
не відпускай, коли чекать ще можеш
і можеш проганять журбу
і злії думи ти від себе гониш
і віриш ти у мрію - у свою!!!
не відпускай, повір у себе
повір що разом доля вас звела
і поєднала десь на небі
де сутінків порожня суєта
не відпускай, коли ще у душі палає,
коли ще не погасла у душі свіча
коли ще той вогонь не догорає
і серця пісня зовсім не німа
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269647
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 09.05.2012
тільки дощ, тільки дощ…
і свічок тонкорунні лампади,
і озерце тепла
під батистовим дотиком вій,
тінь прочинених брам
до далекого царського саду,
де весь світ – тільки наш,
ми одні, і мій дощ – тільки твій.
перебором тонким,
шелестким ніч загадує, просить
партитур і октав
для єдиної в світі струни.
руки сплутують час,
заблукавши в твоєму волоссі.
тільки дощ, тільки дощ –
це надовго. пробач, – назавжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256718
дата надходження 29.04.2011
дата закладки 06.05.2012
Задрімати отак, невинно.
Роздивляйся (я ще слухняна)
Як сповзає піджак з коліна
І на землю спадає п’яним.
Невагомі, зігрівшись наче,
Стали руки навмисно тихі.
Роздивляйся. Я ще не бачу,
Не рахую глибоких вдихів.
Не питаю котра година,
Не лютую від слів «лишайся»…
Поки я ще… отак, невинно.
Потихеньку мене роздивляйся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275207
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 29.04.2012
Не питайся мене, куди очі ховаю,
І чому я так часто у трубку мовчу.
Просто світ, що зоветься загубленим раєм
Загубився у краплях сумного дощу...
Не питайся мене, чи Тебе відчуваю,
І чи весни навчились чекати Любов.
Коли зими і холод Тобі пробачаю
Тоді серце моє знову прагне розмов...
P. S. Коли мовчу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319113
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 19.04.2012
Я просто хочу знати, що Ви є,
Що там, на відстані із сотень кілометрів
Усмі́шка Ваша щастям виграє,
А я для Вас щодня народжую сонети...
Я просто хочу знати, що Ви є,
Що Ви щасливі, що життя у Вас прекрасне.
Хоч осінь часто болю завдає,
Ви зачекайте мить,- і завтра прийдуть ве́сни.
І хай там що життя для нас снує,
І хай би скільки мрій в душі не існувало...
"Я просто хочу знати, що Ви є",-
Моя Любов про Вас шепоче молитвами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326843
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 19.04.2012
Не запитуй мене,чи не стану я зовсім байдужа,
чи роз'ятрений біль не роздує ненависті жар,
Я хотіла піти,та залишилась подихом вітру,
хтось зурочив...прирік на ганебний довічний провал.
Не запитуй тепер,чи не стане зрадливою ніжність,
ще ніхто наперед не довідався долю свою,
Коли ти не зумів,то й даремно казати за більшість,
коли я не змогла,то й даремно чекати весну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320023
дата надходження 08.03.2012
дата закладки 17.04.2012
Давай сьогодні стрінемось у снах,
Розсудим наболілі "за" і "проти".
Хай грає струнами душі,володар-страх,
Незграбні та фальшиві взявши ноти.
Давай сьогодні стрінемось у снах,
Хай навіть непокірна сіра осінь
Розвіє наші мрії по містах,
І повертатись вже назад не схочуть.
Давай у них змалюєм наш тандем,
Примарим фАтум диво- аквареллю.
Мов ангели небес святих сягнем,
І лебедями спустимось на землю,
А понад ранок звіємось в туман,
Щоб простелитись з вітром десь у полі.
Давай сьогодні стрінемось у снах,
Хоч там дограєм вже початі ролі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313150
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 17.04.2012
ПересИпати сни,
перевіяти давні оскоми,
перетлілі печалі
і майже забуті жалі...
І летіти туди-
в піднебесся, крихке й невагоме,
відірвавшишь,
мов кулька легка,
від тяжіння землі!..
І кружляти вгорі,
в білизні лебединого пуху,
вальсувати між хмар
в мерехтінні зими-пелени!..
І торкатись зірок,
прикладаючи ніжно до вуха,
ніби мушлі морські,
щоб послукати шепіт нічний...
І зривати з-під хмар,
мов добірні засніжені грона,
обважнілі слова
й перестиглі терпкі молитви...
І, долаючи всі
піднебесні й земні перепони,
понад шаллю зими
невагомо і ніжно пливти!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297448
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 17.04.2012
Не приходь до мене ніччю -
Не чекаю я тебе.
І твоя жага із злістю
Більш мене не доторкне.
Охолола я, коханий.
Зрозумій й забудь усе.
Ти в мені убив печалі,
Ти в мені втопив мене.
Не благай і не вертайся -
Більше шансів не даю,
Більше, сонце, не старайся -
Більше мук я не стерплю.
Ти мені байдужий, милий.
Хоч - іди, а хоч - сиди.
Хочеш - душу мені вилий,
Хочеш - казку розкажи.
Але більш в моєму серці
Не запалиться іскра,
Не залишиться й на денці -
Всю любов ти розплескав.
Не шукай в мені знов світла -
Я колись все віддала
У твої чорнющі руки,
Як любити ще могла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312325
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 16.04.2012
Я лежу на спині, обхопивши руками коліна,
І у стелю дивлюся. Всі вікна завішені. Темно.
А мене - не існує. На нуль я поділена змінна.
Існування своє намагаюсь довести даремно.
"Якби поруч була - задушив би своїми руками"
Я не злюся - колись обіцяла кохати до скону.
То пробач мене, любий. Не буду я грати словами.
Схаменися, Отелло, бо я не твоя Дездемона.
Підійди до вікна, подивись на безрадісні хмари,
Скоро нам комбінат подарує дощі з кислотою.
Ти мене не уб'єш, я лише безтілесна примара,
Не нагострюй свій ніж, я віддам свою душу без бою.
Вже на руки стікають краплини гарячого воску,
Та дивлюся на свічку, загіпнотизована світлом.
А мене - не існує. Я вигадка хворого мозку.
Вічна осінь в душі, бо весна не для мене розквітла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257573
дата надходження 04.05.2011
дата закладки 16.04.2012
Я помирала. І це було дико.
Світ весь вмістився в квадраті вікна.
Не допоможеш ні плачем, ні криком.
Не розбереш – чи весна, чи зима.
Десь подівалися вірніі друзі,
Позабували враз все лікарі.
Серце холонуло в муках і тузі:
Є мені місце іще на Землі?
Я помирала. І це було сумно –
Недолюбила і недожила.
Місяць крізь штори кривився безумний.
Щось не зробила і щось не змогла…
Мабуть, не дуже я все ж нагрішила.
Трохи до прірви чомусь не дійшла.
Очі прозріли. З”явилася сила.
Знов повернулася в душу весна.
І, коли смерті почулися кроки,
Я зрозуміла – була не права.
Як же я марно прогавила роки
Ніби то просто - полова, трава.
Світ навкруги – він вирує, яскравий.
Пахне, сміється, літає і спить.
Я обняла його серцем, руками.
Я зрозуміла, що вічність є мить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325443
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 16.04.2012
…Там наші душі кволі і німі,
Розхристані всіма вітрами долі,
Замучені неспокоєм, самі,
Яким забракло дещо сили волі.
Поборені нікчемним співчуттям,
Запалені небаченим світилом.
Там душі поміж смертю і життям
З останніх сил розправлять в небо крила
І знайдуть свій далекий Оріон, -
Те вимріяне жадане обійстя.
Наткнувшись на гранітний бастіон,
Там наші душі знов відчують вістря,
А далі заніміють, заболять…
Зависнуть поміж небом і землею.
Там наші душі криком промовчать
Й на спомин нам напишуть епопею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290017
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 06.11.2011
Намалюй мені дощ, подаруй мені зливу,
Намалюй мені ніч, де були ми щасливі.
Намалюй мені грім, запали блискавицю,
Світлий спалах грози поклади на десницю.
Зупини дивну мить, принеси як дарунок,
Той омитий дощем спраглих уст поцілунок,
Як солодкий нектар, що п’янить до безтями,
Намалюй божий дар, збережи дивну пам'ять.
Закарбуй назавжди чистий дотик любові ,
На вівтар поклади щастя в кожному слові.
Піднеси до небес незрівнянне кохання -
То є чудо з чудес наша зустріч остання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262297
дата надходження 29.05.2011
дата закладки 06.11.2011
ти не там, де світло відкриває очі,
ти забула, як це - вештатись щоночі
в пошуках слідів, що ведуть до раю,
там де і ночей наче не буває...
ти не тут, де ми, ранком починаєм
наш найперший день чи не той, не знаю,
в пошуках слідів, що лишаєш знову,
там де дивний хрест - наші дві дороги...
ти не...
десь ти є, тільки відчувати
щоб щодня тебе поночі чекати
на пустім шляху, де слідів сторічних
вже давно нема...
певно, можна вічно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289386
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 29.10.2011