Чому ви жорстокі, заплакані дні?
Хіба й так не видно, як гірко мені?..
Навмисно ви сипите гучні слова?..
Від них розкисає моя голова...
Жорстокий. Та ні, все природно... Проте
Ще досі від холоду в душу мете
Болючий обман. І зрадлива печаль.
Мене добиває від спогадів жаль...
Не йдете? Не знаю, не знаю чому
Все краще залишилось тільки йому.
Забута моя половина життя,
З якої не висохли ще почуття.
Смієтеся? Грішно вам, дні у сльозах,
Шукати покари в моїх помилках!
Нема каяття... А за що, хай там грець?!
Це тільки в мені ще не повний кінець...
За що ви? За що?.. Не будила я сну,
І вашого розкладу теж. Не збагну
Чому лиш у мене украли усе?
І хто мені знову це все принесе?
Ви лиш не судіть!.. Ви, заплакані дні...
Чудово вам видно, як гірко мені!
В свідомості – штиль, а у серці – гроза.
І, наче на зло, протікає сльоза,
Що викриє все, що тримала в собі
Й нізащо, повір, не сказала б тобі.
А далі би жила в обманливих днях,
І знову тонула б в солоних сльозах.
Ви, дні ви мої! Ви заплакані дні!
Верніть що по праву належить мені!
Не сійте обману, і замкнутих зрад,
І вже не давайте відомих порад,
У купу одну все життя не в’яжіть
І йдіть вже від мене! Назавжди... ідіть.
Впустіть на свій обрій проміння ясне,
Що врешті тепер обігріє й мене.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246585
дата надходження 12.03.2011
дата закладки 02.04.2011
Яка предовга зимова ніч,
І не минає,
А я з правдою віч-на-віч -
Ось так буває.
Чи так насправді колись було,
А чи приснилось,
Що буйним цвітом все зацвіло,
Як ми зустрілись.
На перехресті минулих літ
Зійшлися долі.
До ніг стелився бузковий цвіт,
Світ божеволів.
Весняна ніч повінчала нас,
Благословила
Та темна хмара в урочистий час
Зорі закрила.
Не заспівали пісень дружки,
Скрипки не грали…
Сватам весільнії рушники
Не пов’язали.
Лиш щебетали нам солов"ї ,
Аж заливались,
Верби, схилилися до землі,
Сумно зітхали.
Доля укрила зоряний час
Трав оксамитом.
Красна весна поєднала нас,
Щоб розлучити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244814
дата надходження 04.03.2011
дата закладки 26.03.2011
А в моря хвилі солоні.
Лежу на спині, на гальці.
Підставлю сонцю долоні,
проміння зігріє пальці...
Примружу очі зелені.
Дивитимусь в синє небо.
Вдихну повітря в легені...
...а мріяти, справді, треба! ;)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199784
дата надходження 07.07.2010
дата закладки 25.01.2011
Кожне слово твоє - то постріл.
Ніби вирок: мене за грати.
Опиратися так не просто.
Виправдовуюсь - винувата.
Кожне слово моє - молитва.
Так вже вийшло, я бранка долі.
Лиш не ріж гострим лезом бритви.
Хай ось так буде все, поволі.
Розкресалися громом звуки
Розлилися ехом у полі.
Це - мій розпач, й моя розпука....
Нескінченність в замкнутім колі.
Ти повір, у цьому двобої
Переможця нема апріорі.
Я є просто жінка, не воїн.
Видно так розмістились зорі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235892
дата надходження 20.01.2011
дата закладки 25.01.2011