не врывайтесь в мой дом без стука,
я любила вас, mon ami,
в перечеркнутых стройных звуках,
в затихавших огнях на миг.
***
март, гуляка,
пришел с цветами,
первый самый,
скучала я...
правда в снах,
там, где быль
сознаний,
рельсы, крокусы,
тишина,
там, где правда
рублем катилась
где - вторичкой,
как метроном,
мы сжигали
часы как спички
несогретой
любви
приём
может, ну его,
хватит
криков?..
сила воли-
а в кулаке,
снилось
солнце,
горчичный
свитер,
ты протягивал
руки
мне
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409656
дата надходження 16.03.2013
дата закладки 21.03.2013
тишина на двоих златоустом,
путешествуя по облакам,
мелодично, касанием чувства,
проведет по небритым щекам
парафраз деловито, некстати,
пролетит, проиграет глазам,
лунный диск полотном и токкатой
зачеркнет глубину, как нельзя
черно-белые клавиши жизни
заиграют мелодии дней,
обнимая, чудачества в призме,
возводя степень важности ей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309492
дата надходження 27.01.2012
дата закладки 31.01.2012
Таких як ти завжди не вистачатиме..
Такого тембру і захриплих слів..
І в той момент коли пітьма кричатиме
Я накраду для тебе ліхтарів..
А ти мовчатимеш..
Таких як ти завжди цілують наніч
Їм варять каву і вмикають джаз..
Тому коли ти від життя відстанеш
Я зупиню лічильник..тобто час..
Та ти не станеш..
Таким як ти присвячують вірші..
Присвячують себе..і без остачі..
Себе тобі до капельки душі..
До струн емоції..без здачі..
Рука до щік..
Таким як ти байдужість як..готівка..
Таких як ти між пальці не впускають..
Якщо загубишся то просто йди по стрілках
Що я розставила..А інші хай не знають..
Ну все..до понеділка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281892
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 28.01.2012
Змах руки піаніста і шерех дощу, рок-н-рол…
Чорно-білими сходами – далі, у пам'ять, у пам'ять.
Я вигадую паузу там, де її не було,
Зупиняючи клавіш ходу під твоїми руками.
Тане музика літа – примхливий кленовий акорд,–
Кілька тактів розлук в неглибоке захмарене небо.
Ще побудь моїм світлом, моїм невловимим теплом,
Що, й забувши себе, все одно повертає до тебе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269986
дата надходження 13.07.2011
дата закладки 20.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.04.2011
Від погляду до погляду – сто миль,
А в нас колись було уже минуле…
Якщо я вже забула дикий біль,
То де гарант, що з ним тебе забула?
Що шепотом до тла свого в’язким
Не буду про розлуку жалкувати,
Якщо не було добре так ні з ким,
То, може, варто ще раз спасувати?..
Розкиснути, зітліти, пронестись
Одним важким бажанням й ним згоріти.
Якщо було минуле вже колись,
То чи тепер не буде нас боліти?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254604
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 22.04.2011
Оголошують: Дарниця..Чернігівська..Лісова..
"Поїзд далі не їде, звільніть, будь ласка, вагони".
Звільніть, будь ласка, сьогодні мене від Вас,
Звільніть, будь ласка, сьогодні мене від болю.
Якби вистачало терпіння й потрібних слів,
я б Вас залишила сама на кінцевій станціі
цього нескінченного тижня. У місті злива.
Холоне солодка кава у філіжанці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197025
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 22.03.2011
принадь мене,
щоб вчасно не спинитися
і не помітити,
що вороття нема.
сигнальними вогнями
зорі-китиці
обірвуться до тебе
навмання.
коралової туги
білим берегом
побудь мені.
бурштинної води
черпни з небес,
землею заозерною
майни мені,
шепни мені:
– ходи…
доріжка місячна –
тонка тремтлива ниточка
поманить там,
де відчай і пітьма.
і вже не буде
шансу
зупинитися –
мене без тебе
все одно
нема.
_________________________________
плейкаст AmriLaura:
http://www.playcast.ru/view/1522759/5f1a95ce5cc9b44a2a273f0a51de91be269d791dpl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248348
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 21.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.03.2011
Б.К.
Твої світанки вічні, як душа.
Я гріюся у слові як у сонці.
Ти їх, ну звісно, іншим залишав.
А я пила і мед із них, і стронцій.
І падала у ноги дивних слів,
і плакала у слові і між ними.
А ти моїх боявся, наче злив,
бо не були в цвіту і запашними.
Гірка я. А світанки не такі.
Лиши мене у вечорі колишнім.
Часи, на жаль, даються узнаки,
а я ще згадку римами колишу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247888
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 18.03.2011
Він її поміж ранки невиспані
В юній вірності клявся на слово;
Він сказав: «Я не витерплю відстані»,
А вона відповіла: «Чудово…»
Його сльози душили, і подиву
Не зборола і царська опала;
Він сказав: «Я без тебе не виживу»,
А вона, як на зло, промовчала…
22.06.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197136
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 15.03.2011
Будильник. Чайник. Яйця і батон.
Маршрутка. Офіс. Кава. Секретарка.
Дзвінки. Папери. Поспішки. Дурдом.
Бухгалтер. Прибиральниця. І сварка.
Мівіна. А на більше ну ніяк.
Халявна кава. Знову. Слава Богу.
Фейсбук і Однокласники. А як
без цього із сучасністю у ногу?
Маршрутка. Півхлібини. Сіль і чай.
Пельмені. Телевізор. Дика втома.
Будильник. Пів на сьому. Баю-бай.
Я знову – аж на ніч – у себе вдома.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246524
дата надходження 12.03.2011
дата закладки 12.03.2011
«…Бо розплачуся, як злива» - Антоніна Матвієнко.
Для мене твоя усмішка – це знак;
У травових очах – життя шалене.
…Ти радісна! Ти сяюча… Однак
Немає це відношення до мене.
Мені, насправді, щастя немале,
Коли ти у мені – себе впізнаєш.
…Гарнішаєш! Все дужчий шарм… Але
Ти поруч з тим і дальшаєш, згасаєш…
16.01.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235244
дата надходження 16.01.2011
дата закладки 05.03.2011
Кілометрами, мовами, чужими законами
Я втрачаю тебе в таксофоні
Серед безліч гудків і незмовчаних сліз
Намагаюсь знайти твоє слово.
Ти блідий, ти чужий, ти вже хворий зовсім –
Бачу я в телефонній розмові.
Все не так, все НІЯК
І останній наш вихід на коді.
Моя скринька порожня, а в серці сміття.
Та не викину garbage на люди.
Забудь? Та забуду. Тільки твоє ім’я
Як клеймо на мені. Нехай буде.
Ти надто в політику вдався, та зник
З усіх пропагандних плакатів,
Не з тих, у які загортають гашиш,
А з тих, що у душах… Вже важко ковтати.
Всі згадки про те, що було-небуло,
Про те, що сміялись й не сміли сказати.
Скажи, якого ж бо дідька було
До неба всього обіцяти?
Наші правила змінні. На іншій землі
Неможливі твої поцілунки.
А чи ти хотів з сірих фарб ще тоді
Малювати мені візерунки?
Ми далекими стали, я по-іншому їм,
Що життя подає на сніданок.
Я вже гольф не люблю й не читаю Maxim,
Я вже майже звільнилась від рамок.
Всі болючі місця, які ти простріляв
Я залила зеленкою й йодом.
Не люблю молоко. Бо ти був молоком.
Я й тебе не любитиму згодом.
Я три місяці п’ю чужий кисень й вино.
І дзвоню по чужих таксофонах.
Після довгих гудків і повторних алло
Знов німою вертаюсь додому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242810
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 25.02.2011
Хтось твоєю рукою писав
на скрижалях води
А мені – дар лишив –
письмена на воді розуміти.
Ти ще йдеш – я читатиму руни
твоєї ходи
Ти ще пишеш життя на воді –
напиши мені літо.
Знаєш, я не чекаю від долі
незмінних чудес,
І в холодну ріку упаду –
безборонно, відкрито.
Хтось твоєю рукою провів
через карту небес
Через пам'ять мою на землі –
пектораль твого літа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205884
дата надходження 14.08.2010
дата закладки 23.02.2011
На кінчику зорі – твій білий слід,
А далі – шквал на тези й антитези.
Ти щось не знав, чогось не зрозумів,
Але ще йдеш – навпомацки, по лезу.
Забув сценарій, пам'ять – рвані дні,
Яким торгують вдало білетери.
Слова пиши – криваво, на житті,
А сцени не шукай – зіграй в партері.
Ти залпом вип'єш сон з своїх долонь
І зрезонуєш на жагу і відчай.
А те, що хрипом вдарить ніч до скронь,
То ти вже знаєш – це ціна за вічність.
І друзів голоси – в небесну твердь
Як дзвоном вдарять, обпечуть криваво.
Тут оплесків нема. Життя – то смерть,
Яку талановито граєш...
браво!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207264
дата надходження 22.08.2010
дата закладки 23.02.2011
Не шукай ні у чому знаків… Витікають хвилини зі жмені...
тане сніг, нагромадився накип… на словах, що притихли в кишені...
розсипай в каламутні калюжі: Головне вперемі́ш з мішурою…
водостоки судомить байдужість монотонною сірою грою.
годі, годі спинатися вгору, назбиравши під нігті асфальту…
то був порох… у дзеркалі порух, зсув тінЕй на глибинах базальту...
незважай, так і звично, і легко – управляти життям, наче з пульта,
і змиритись, що небо далеко, і цю клітку піднести до Культу...
Тільки в сірий, запльований січень, коли тиснуть і стіни, і хмари,
Вже нікуди ніхто не покличе дивним світлом крізь сірості шпари.
І не треба ні масок, ні вІршів, дня нового вже роздані ролі…
Потопає промінчик у тиші, загубивши ключі і паролі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235245
дата надходження 16.01.2011
дата закладки 21.02.2011
Як рани слід – над горизонтом просинь,
І сходить в ніч зоря – твій провідник.
Чого ж ти, серце, так зрадливо просиш:
Не йди...
Душа згадала те, що легкокрила,
Та для життя замало їй небес,
Бо на землі знайшла і загубила
Тебе...
В безоднях болю, як в безоднях неба
Приймає серце свій єдиний шлях.
І я лечу – з тобою – і до тебе,
Як птах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210488
дата надходження 12.09.2010
дата закладки 20.02.2011
Куди тобі?
Чого ти ще чекаєш?
Зібгався світ,
як звір перед стрибком.
І дихаєш, як молишся,–
не знаєш,
де сон, а де уже – не сон.
До берега,
де зорі – як предтечі,
до берега,
де може оживу,
візьми мене,
візьми мене, лелече,
і понеси напитися вогню.
Омліє небо
в вічному чеканні,
омліє серце,
канувши в ріку.
Пошерхлими губами,
як востаннє,
шепну тобі, згораючи:
люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214852
дата надходження 07.10.2010
дата закладки 20.02.2011
Ми падаєм в небо,
ми – зорі, ми – люди, ми – квіти,
Ми можем співати,
і повна земля стоголось.
Пригадуєш, рідний,
колись ми хотіли летіти,
І от – все збулось.
Ми падаєм в хвилі
то щастя, то муки, то болю,
В штормах, буревіях
нам знову пливти довелось,
Я стільки хотіла
побути в тих хвилях з тобою,
І от – все збулось.
Ми падаєм в сонце,
ми врешті втрачаємо відлік
Зернятам галактик,
які пов'язати вдалось
Спіралями світла,
бо ти в мене... просто повірив.
І от – все збулось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242195
дата надходження 20.02.2011
дата закладки 20.02.2011