Я хочу з тобою кави,
Або хоча б чаю з медом.
Удвох загорнутись пледом,
У тиші на пів октави.
Я хочу від тебе дотик,
І поки-що ані звуку.
Ти надто притримав руку,
Та я наче і не проти.
Я хочу відчути погляд,
А в ньому – півсотні рішень,
Таких запальних і грішних.
Не думай. Я зараз поряд.
Я хочу спіймати подих
На своїй щоці раптово.
І зовсім не випадково
Втопити цілунком подив.
Я хочу тобою грітись.
Вогнями палають очі
До твоїх бажань охочі,
Готові тобі коритись.
Нестримно і так ласкаво
Торкатись до твого тіла.
Хвилинку… Я ж лиш хотіла
Попити з тобою кави.
29.10.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533427
дата надходження 30.10.2014
дата закладки 30.10.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.10.2014
В туманный полдень, стоя в ряд,
деревья плакали,
и слезы
в асфальт вонзались, как занозы -
в больное тело ноября.
Дома смотрели отрешенно,
как звал из улочки соседней
церковный колокол к обедне
растрескавшимся баритоном.
Смотрели, как на остановке
напротив шахты, ныне мертвой,
молчал народ,
почти что стертый...
Как, голубей сгоняя к бровке,
у тысяч ног слепым терьером
туман хватал одежд края,
и воздух откровенно серый
с трудом вдыхал больной ноябрь
и, проклиная приступ астмы,
в предчувствьи -
времени в обрез -
искал он желтое лекарство
горячих солнечных небес.
2003
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248063
дата надходження 19.03.2011
дата закладки 24.10.2014
Бог пройшовся по серцю
ногами босими.
(Валя Савелюк "Клечальна неділя")
Навіщось ніч і ти - до серця босий,
І ці п’янкі спокусливі слова...
(Леся Геник "Босе")
Босоніж по траві мойого серця
Пройдешся, ледь торкаючи росу.
І голос мій раптово обізветься
На слів твоїх нечувану красу!..
Босоніж по піску моєї мрії,
Як тепла хвиля, пошепки майнеш...
І полетять кульбабові завії,
Дмухне в обличчя літепло хмільне!..
Мов доторкнувшись таїнства причастя,
Розвію попіл сумніву й тривог.
Босоніж по хмаринах мого щастя-
Як літній дощ.Як музика.Як Бог...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339573
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 30.05.2012
Я не стану тебе чекати,
Зрозумій. Відпусти. Прости.
Відстань також будує грати, –
Не мости.
У твоєму тісному світі
Поки місця нема для двох.
Мої мрії – тобою спиті, –
Зверху мох.
Мої мрії втрачають мову,
Та колись я сягну мети.
Ще із нас хтось полюбить знову! –
Певне ти…
20.01.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307878
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 22.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.03.2011
Від цілунків не гинуть поети,
Від подряпин сильнішають сильні,
Від панянок не гнуться карети,
Сонцю квіти радіють й могильні…
А проте, від цілунків оскома
І подряпини явно смертельні,
Коли раптом, залишившись вдома,
Ми готуємо злість на пательні.
16.03.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247970
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 18.03.2011
«Счастье целого мира не стоит
слезы на щеке невинного ребенка…»
Ф. Достоевский
Мала. Розхристана…Лице невмите
Шнурочок. Хрестик. Зболена душа
Худющі плечі гріє тóнка свита,
Життя ж не варте й мідного гроша…
Вона – сирітка. Не згадає маму,
Про тата надто спогади сумні.
Мала не розуміє долі драму:
від раку – мама, тато – вмер в тюрмі…
Сиріточка… тамує вивих долі,
та очі щиро сяють на лиці.
Йдуть в безвість тротуаром ніжки голі,
З півнеба очі. Хрестик у руці…
10.03.2011.
переклад російською Наталі Мазур тут: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262050
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247533
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 16.03.2011
(О.Р.)
Я б хотів щоб ти стала другою,
Щоби заздрили нам кити,
У житті моїм була смугою
Тільки білою, – тільки ти!
Трішки м’якшою, трішки тихшою,
Щоби легше сягнуть мети.
Я б хотів щоб ти була іншою..,
Та тоді будеш вже не ти.
15.03.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247321
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 15.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.03.2011
крапля на дотик здається холодною .
на присмак минулого , до болю знайома .
хочу так бути в цю мить безтурботною .
поставити крапку , а ставиться кома .
я розділяю життя на спогади :
добрі і ті , що їх не пригадую .
ловлю мимоволі цікаві погляди ,
їх суть сама для себе вигадую .
кімната у сутінках , до дзеркала дотик.
я вже не тигриця й здається наче
по той бік дзеркала маленький котик
ображений світом востаннє плаче .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235724
дата надходження 19.01.2011
дата закладки 10.03.2011
Modlę się za Tobą, miły dziadek
I tęsknię w samotności cały czas...
Nie ta okazja i tragiczności przypadek...
Zapomniał o radości... Tak ponuro w nas.
Modlę się za Tobą, miły dziadek
I łzy spadają cicho... Tylko twarz
Radością nie wyleje się skrzydłami...
Poleciałbym za Tobą prosto Tam...
07.03.2011 roku Lwów
Я молюся за Тебе, милий діду,
Сумую у самотності весь час...
Не та нагода... У трагічності загину...
Забув про радість... Так понуро в нас.
Я молюся за Тебе, милий діду,
І сльози опадають тихо... Лиш лице
У радості ніколи не розпрямить крила -
Так хочеться в Раю побачити Тебе...
07.03.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245967
дата надходження 09.03.2011
дата закладки 09.03.2011
Я не довго горів, я, можливо, устиг небагато,
Я ховався від слави, а втім, слава генію – тінь..,
Та раптово померкло бажання манери стакато
І ще швидше погасла охота даремних хотінь.
Я не довго горів… Ну й нехай! Я побачив доволі.
Може й прикладом став? – все-одно не простять мені ті,
Кому думи мої молоді не здавалися кволі,
Кому так, як мені, більше не пощастить у житті.
Для горіння шкідливий так само і надлишок масла;
Коли в спину штовхають – так важко під гору іти!..
Я не довго горів – моя зірка раптово погасла..,
Тішить тільки одне: всі забудуть – забудеш і ти.
18.02.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241884
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 07.03.2011
я підношу Вам квіти - улюблені...хризантеми...
червонясті ...із запахом меду на пелюстках.
лиш змахнувши сльозу Ви рішуче міняєте теми ,
щоб не бачили смутку у втомлених , рідних очах .
за широким столом , де плекали Ви наші долі,
на картинах життя , що не писані на полотні,
мимохідь я помічу ,як стислося серце від болю.
розлетілися ми. Ви ж - залишились одні.
відкриваючи широко двері в дитинство майнемо,
де у Вас на колінах сиділи такі ще малі...
я дарую сьогодні Вам,мамо,оці хризантеми,-
найдорожчій людині у серці і на землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245428
дата надходження 07.03.2011
дата закладки 07.03.2011
Давно це було, та зосталися в генах –
Страшна безнадія і голоду жах:
Вельможних катів посіпаки шалені
Гасали, мов пси, по селянських дворах.
Шукали усюди лихі активісти,-
В хатах і по сховках, і вдень, і вночі.
Усе забирали, що можна ще їсти,
А вслід їм неслися прокляття й плачі.
Їм, бачите, партія це доручила –
Виконувать план заготівлі в селі,–
І вщерть наповнялися братні могили
На щедрій завжди українській землі.
По всій Україні розруха і голод,
В нечуваних муках стогнала земля,
Лиш гордо, серпасто підносився молот,
Свій час відбивали куранти Кремля.
А роки невпинно у вічність спливають,
Померкла вже слава величних ідей,
Та досі з могил безіменних волають
Загублені душі мільйонів людей.
Немає вже тих, кого б слід покарати
За муки і вбивства, за той людомор,
Але ми повинні про це пам’ятати,
Щоб знов не відбувся жахливий терор.
26.12.07.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209067
дата надходження 03.09.2010
дата закладки 07.03.2011