: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.03.2013
Це не я – раптом я закричав
Це не я – я б себе упізнав
Це не я по той бік дзеркал
Це не я - це ворожий астрал
Це не я – хоч і образ там мій
Це не я – або я сам не свій
Це не я – хоч моя голова
Це не я – і не мої слова
Це не я – то не мої думки
Це не я позамикав всі замки
Це не я – я б себе не згубив
Це не я – я би так не зробив
Це не я – не мій внутрішній світ
Це не я скасував свій політ
Це не я звів усе нанівець
Це не я – і не мій це кінець…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396941
дата надходження 31.01.2013
дата закладки 06.03.2013
(із написаного в минулому)
Якщо можеш побачити сонце -
Не на небі опівдні, деінде.
І без квантів, без напряму, порцій –
То кохання, безмежне, незмірне.
Як нахмурилось, в хмароньках зникло –
Не небесне - а сонце в тобі.
Всюди спека, а серденьку зимно,
Немов тоне в Полярній зимі.
1999
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372301
дата надходження 21.10.2012
дата закладки 22.10.2012
Гарячим чолом до холодного скла у вітальні
Притулюсь на хвилину і гляну в туманову даль:
Стежка палає; береза горить востаннє…
На жаль, холоди вже… Уже холоди – на жаль.
А десь, ти ідеш, обпікаєш вогнем підошви;
Полум’я гарт приймаєш, як вищої проби сталь.
А я вечорами ось списую надцятий зошит…
На жаль, холоди вже… А я іще жду – на жаль.
І ще ж ті тумани по річці бредуть бездумно.
По стежці бредуть – вистилають туманову даль…
А ти – не приходиш… Ти зовсім не прийдеш?! – «Сумно…
На жаль, холоди… Заблукав у собі. На жаль.».
16.10.12 17.06
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372104
дата надходження 20.10.2012
дата закладки 22.10.2012
Я їду в день народження, до мами
стежинами, розбитими вітрами,
дорогами, заметами й снігами
я їду. В день народження. До мами…
В печі розпалить, що у літній кухні,
з світанком встане, відігнавши втому...
Пробачте, мамо, що останнім часом
так рідко повертаюся додому.
Замісить тісто, жар змете, рукою,
згадає щось, змахне сльозу-намисто
і з тихою молитвою, святою
із печі вийме сонце променисте.
Натруджені долоні пахнуть хлібом
і чебрецем, і смутком, і журбою…
Пробачте, мамо, що останнім часом
додому повертаюся зимою…
Зупинка. Потяг. Мрії. Подарунки…
Повільно йду, руками маневрую
в чеканні на обійми та цілунки,
я молодість - уже не подарую…
Здаля хатину бачу, серце мліє,
а погляд у вікні, мов дві безодні
я як в дитинстві - пестощам зрадію -
у мами день народження…сьогодні!
PS…вертайтеся до мами…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235053
дата надходження 15.01.2011
дата закладки 19.10.2012
стомився ангел за моїм плечем
крильми торкнувся скронь, присівши стиха
плачем і сміхом, словом і мечем
відважно боронив від горя-лиха
знесилено заснув в моїх руках
згорнувши в благодаті книгу-повість
я знаю: Ти – печаль моя гірка,
моя журба і – небайдужа совість -
душа на шмаття, шрами від боїв
удень, у ніч, у спеку, у морози
щораз мене гарячим серцем грів
(та мовчки витирав з обличчя сльози)
жалів…надіявсь…за гріхи – молився -
підносив в небо, піднімав у вись…
боявсь, коли я каменем котився
та підставляв плече, щоб не розбивсь
гіркого трунку випивши до краю
пробач, що проганяв до брами в рай
хоч раз в житті – тебе заколихаю…
спи, Ангел мій, спи Ангел, засинай…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237440
дата надходження 28.01.2011
дата закладки 19.10.2012
Что было бы с нами, любимый,
если б не голос твой тихий,
когда громче грозы звучит мой?
Спасибо, что ты не ранимый,
спасибо, что выдержкой дикой
превращаешь взрыв чувств мой в покой.
Ты - крепкая ветка,
я - прутик в руках.
Хорошо, что они так нежны.
Понимаю, что метко
сею злобу в словах,
но они мне отчасти нужны.
Как снежной лавиной
горечь в мозг подпирает
и нужно все выплеснуть вмиг.
Я знаю, что это лишь мне помогает
и это обидит других.
Надеюсь, что опыт меня исправляет...
Прости меня, милый, за крик.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369021
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 19.10.2012
(от лица мужчины)
Я Вас помню и люблю.
И каждый день о Вас мечтаю.
В своих я мыслях Вам дарю
себя, и тихо расцветаю.
И не сравнен со мной поэт,
ведь любит он не Вас, другую.
Я, несомненно, жду ответ,
дарю Вам розу золотую.
Ну а Вы подумайте не в спешке,
поразмышляйте лучше долго.
В Вашей игре я - только пешка,
но не жалею я нисколько.
Я буду верен Вам хоть вечность,
хоть целый век я буду ждать.
Дарю Вам сердце, руку, нежность.
Я продолжаю все мечтать
о том, что встретимся мы с Вами,
что взгляните Вы на меня,
и Вы (!) поделитесь мечтами
со мной.., ни капли не тая.
Но остается лишь мечтать,
ведь Вы не рядом, но со мной.
Я так хотел бы Вам сказать,
что в моем сердце летний зной,
что мои чувства так пылают!
Хочу сказать: "Дышу ТОБОЙ",
но ВАШЕ сердце не растает...
Вы не со мной.
Но Вы со мной...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368146
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 19.10.2012
Мой милый, добрый человек,
ты так мне нужен!
В те времена, когда впадаю в бред:
воспоминания пролистываю снова в голове,
глядя на старый календарь,
перебирая старые записки, чеки -
всякую такую чушь...
Чушь для тебя.
Мой милый, добрый человек!
Ты не смотри, что катиться слеза,
ведь плачу я от счастья,
от радости прожИтых лет,
минут, секунд, мгновений...
Почуяв ветра дуновенье,
я вспоминаю, что живу.
Сейчас, вот в этот миг и в этом дне,
что рядом ты,
что все у нас и так как в сладком сне.
И саркастично-чуткий поцелуй,
подаренный тобою устно,
поможет мне прийти в себя...
Но все же как-то грустно..,
что не живут в тебе так долго, как во мне
те чувства, ниточки былого.
Какой же ты бездушный! :) (Хм)
Мой милый, добрый человек…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371888
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 19.10.2012
Я буду завжди чекати,
Без сумніву про це знай.
Ти більше, ніж в моїм серці.
Благаю, не забувай.
І буде, як має бути ...
Так швидко, ти не зникай.
Не зможу тебе забути,
Один в житті не блукай.
Усе зрозуміло зараз,
Дякую тобі за все.
В хвилини тяжкі, як галас,
Пам'ятай, що я ще є.
Життя складне перетнути,
Ми зможемо тільки вдвох.
І нехай це тільки дружба,
То дружба життів обох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281973
дата надходження 22.09.2011
дата закладки 19.10.2012
Сердце сожму в кулак-
Сквозь пальцы сочится кровь,
Не справлюсь с собою никак,
Не мучиться чтобы тобой.
Я у тебя на груди
Забуду свою беду,
Мне бы только найти
Пути, что к тебе ведут.
К щеке прикоснуться рукой
И утонуть в глазах...
Сквозь пальцы сочится кровь-
Сердце зажато в кулак.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368745
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 05.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.06.2012
Да, все хотят Её и все желают, правда, без сомнений.
Нет, не доступная Она, нет места Ей - Она не наполнитель.
Не нужно Ей забот корыстных, навязчивых повиновений.
Не нужен Ей от части благодати алчный, ярый покровитель.
С Ней можно покурить и помолчать о том, об этом,
За чашкой чая с бергамотом рассвет из «пазлов» собирать,
Вязать из чистых, девичьих желаний до самого рассвета
Свитера, что в зимний вечер, несомненно, будут согревать.
Да, Она красива! И красота Её на бирже мировых валют
Имеет котировки достаточно большие, чтобы закупить…
Но сделка выгодной не будет, не за гроши Её ведь уведут,
А за тепло, за честность и за отважное умение любить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338958
дата надходження 21.05.2012
дата закладки 22.05.2012
После просмотра фильма "Дождись темноты"
с Одри Хепберн в главной роли.
И вообще...
___________________
В чуть раскосых огромных глазах -
полнолуние теплых ночей,
крыльев птицы летящей размах,
сладкий плен журавлиных ключей...
Но сегодня - тяжелая роль.
Как с такими глазами сыграть,
ту, незрячую, девушку? Боль,
ужас, страхов несметную рать?..
Одри, помни, что нынче глаза -
это кончики пальцев твоих!
Не смотреть. Не лучиться... Нельзя
стать собой, ни на вздох, ни на миг!
Да, всё так. Только дома разлад,
И в душе серый пепел и гарь.
Даже сердце стучит невпопад -
То ли в осень... скорее, в декабрь.
Роль. Мучительна. Пусть, не впервой.
Опускаются руки, глаза.
По сценарию - "скоро домой"...
- Стоп! Не снято. Ты "смотришь". Нельзя!
И опять. Собралась. Кадр, мотор!
Страх застыл у тактильной черты.
А "убийца" - так близко. Хитёр...
Сьюзи (Одри), дождись темноты!
Разруби все тугие узлы,
И начни жить по новой, с нуля!
Мир покажется очень не злым.
Прозревай! - мне так хочется, я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338578
дата надходження 19.05.2012
дата закладки 20.05.2012
Еще много пройти суждено,
Еще многие скажут "спасибо"
И судьба улыбнется игриво,
Хоть она (как по мне) - домино.
Сколько фраз о себе мы услышим,
Скольким людям поможем в беде,
Пробиваясь к заветной мечте,
Адресатам любимым напишем.
Сколько веры в добро и любви
Сохраним для других поколений
И на бой против хамства и лени
Мы направим свои корабли.
И с шуршаньем песочных часов
Поменяем суждений форматы,
Чтоб судьбы своей мысли-солдаты
Не теряли родных берегов.
Сколько б ни было заданных лет,
Небом вечным тебе отведенных,
Знай, что нет на земле обреченных...
И счастливых, наверное, нет...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337822
дата надходження 16.05.2012
дата закладки 17.05.2012
Запам"ятай нас, Боже... Бо ми - були...Були разом, були одним цілим, були сонцем і дощем, ніжною хвилею і грозовою блискавкою...Ми жили одним світом і одним життям...
Запам"ятай місця, де ми були...Бо там ще залишились наші сліди...
Запам"ятай наші ночі... Бо вони були такими бажаними, такими пристрастними...нашими...
Запам"ятай наші очі...Бо тоді Ти дивився на нас через них, а ми молили їх світитися теплом ще і ще...
Запам"ятай всі слова, що ми сказали...Бо то були найщиріші слова земного кохання...
Запам"ятай ту неймовірну енергетику, яка відчувалась в торканнях, поглядах і ніжних поцілунках...Бо ми були такі беззахисні в ті хвилини...
Запам"ятай біль душі і неможливість промовити хоча б слово...Бо кінець завжди важкий і неочікуваний...
Запам"ятай сльози на щоках... Бо вони такі ж справжні як і сльози щастя, тільки мають інший смак...
Запам"ятай нас такими, якими ми були вдвох...Бо тільки тоді було - життя...
Не обіцяй зустрічей, не обіцяй повернень, не давай надії...
Просто - запам"ятай...
Прийдешній час...
Колись і ти у пам"яті моїй зітрешся,
Підеш і сумно посміхнешся
Очами, що кохали нас...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333492
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 04.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.05.2012
Что, отпразднуем?!
Виски с содовой
По стаканам
Торжественно в ночь,
Жизнь размазана,
Тело продано,
Воду в ступе
Нет смысла толочь.
Ах судьбинушка-
Злая мачеха-
Полон твой
Безразличностью взгляд,
Не успею я
Всем дать сдачи вам,
Не проси
Оглянуться назад.
Что отмеряно-
Все возьму с душой,
Если даже
На скользком пути
Встречу вновь тебя
За своей чертой-
Попрошу - обними и прости...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331236
дата надходження 18.04.2012
дата закладки 19.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.04.2012
Гіркуща кава, щоб приспати болі...
Що кожен нерв зривався і бринів -
Це знав один. А той, що воїн в полі,
Із небом та зірками гомонів...
А тих зірок сьогодні забагато...
Із ними - добре... Але окрім них...
Ну як тут говорить, а не кричати?!
Останній нерв зірвався і затих...
13.03.12 12.45
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326599
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 05.04.2012
Невтомно, нишком, напівсном
Наступить ніч навколо.
Насуне наскрізь, ніби напролом
Небес неволя неозора.
Накриє невід небосхил:
Надовго, наступом, невпинно.
Нахмарить небо – наче надра нив;
Намокне ніч, насупиться, невинна.
Негоди ноти – наспіву наплив -
Незвичний норов-німб німої ночі.
Надворі навкруги налив
Небесний небіж, ніби неохоче.
Нитки, незримі, настрій нашумлять -
Несуть на низ наяд надію.
Намоклий ніченьки наряд
Немов наводить ніжну ностальгію.
24.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324869
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 26.03.2012
Я кричала тобі, так кричала,
Ти не чув, не знав, не вірив,
Сотні років тебе я чекала
Хотіла, щоб серце мені довірив
Ти не знав. Тільки сльози з очей
Все стікали по моєму обличчі
Я не знала підтримки коханих плечей
Я майже помирала на страшному узбіччі
Хмари, я чіплялась за них
І бігла вперед по снігу
Та кричала в думках сумних,
І вдарялась в стіну з розбігу
І збиваючись часом з дороги
На холодній землі лежала
Тільки знаходила собі тривоги
Тільки знову тебе шукала.
І по тонкому льоді біжучи
Знову падала і піднімалась
Сил не залишалось. Я плачучи
Шепотіла: "І все ж зламалась"
Я бігла на зірки світло
А куди я біжу не знала
Я розмовляла з тобою привітно
Та тобі здалось те мало
Оточена вітру кільцем
Наздогнала тебе зневажаючи
Ти руками закрив лице
Бачити мене таку не бажаючи
І тоді, вмираючи від болю
Я в крові спустилася на сніг
Подивись,що зробив ти зі мною
Чому зберегти ти мене не зміг?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319030
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 26.03.2012
Мовчи. Так буде краще нам обом.
Мовчи, нам розмовляти не можна.
Я впоратись з цим повинна сама ,
Та чомусь я досі неспроможна.
«Я не хочу. Я не маю права.»
І тьма причин. І обертом голова!
І я шепчу сама, не в тому справа:
«Мовчи. Ти обіцяла.» Не змогла.
А я не хочу бути ніде зайвою,
І серця немає, вже – одні клаптики.
Я все ж стараюсь бути яскравою
Та ми ніби з різної галактики.
І я кричу тобі крізь відстані,
На переломі гордості, в ночі:
Я не хочу жити в такій істині!
Я так нудьгую! Чуєш? Не мовчи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325194
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 26.03.2012
Медова ніч цілує твої груди,
Тремтяче тіло в пестощах горить.
А за вікном, палкий коханець грудень,
Засніженими ліжками скрипить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236608
дата надходження 24.01.2011
дата закладки 21.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.03.2012
Казав знайомий: " Я в твої роки
на гульки витрачав усю зарплату!
Ще й зараз намагаються жінки
мене, мов журавля окільцювати.
То ж будь упертим (не соромся втіх),
перегортай життя свого сторінку,
і не хвилюйся – невеликий гріх -
постійно обнадіювати жінку".
Можливо, я б дотримавсь тих порад:
й одразу став кількох дівчат кохати,
і начищав би пір’я на парад,
щоб здатися досвідченим пернатим…
Та час життя за річкою тече,
(та й гульки часом вилізають боком).
Так, інколи захочеться, в плече
щокою ткнутись, наче ненароком,
І мовчки обійняти ніжний стан -
Волосся хвилі обпікають груди,
І щось тобі нашіптують вуста
байдуже, що на завтра скажуть люди...
І ще б на вік і звісно на віки
Любить - а не тремтіти від покути…
Не знав знайомий, що Жінки – зірки,
а нам до них ще треба дотягнутись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322622
дата надходження 17.03.2012
дата закладки 19.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.03.2012
Напишу я тобі любов,
З надією, що зрозумієш ти моє бажання
звертаюся до теми знов і знов,
та бачу марність я свого старання.
Як людство із’явилося на світ-
Любов постала таємниць безкраєм.
Злетіли миттю сотні тисяч літ,
Але розгадки досі ще не має.
Одної правди не бува для всіх,
загальне не завжди для нас потреба.
Так і любов - то праведне чи гріх -
конкретно кожен визнача для себе.
Одна проблема ятрить суть мою
І закипає гнівом благородним:
чого це Бог, створивши нам сім`ю,
зробив любов страшним гріхом господнім?
Чому Адам із Євою в раю
по волі Бога мусили би жити,
забувши про сполученість свою,
яку спровокував Змій-Спокуситель?
Чому у рай немає вороття,
а людство все - то є гріховні діти?
Не Бог, а гріх чому дає життя
І визначає все на білім світі?
На пошуки до мудрості пішов –
я Біблію читав з начал до краю,
бальзаму для душі я тут знайшов,
а відповідь ще й досі десь блукає.
Здавна поети наламали дров -
для них любов - то почуття й зітхання,
любов я ж поділяю на любов,
і зовсім протилежне - на кохання.
Шукаю власний погляд на оте,
що змушує людей родитись знову,
про звичне, так жадано-золоте
я спробую сказати новим словом.
Кохання є нестерпний гіркий мед,
солодка сіль, насипана на рани.
То вічний зов, який веде вперед
в нестерпні муки, довгі до нестями.
Кохання є незнані біль і шок,
нечутна смерть всебажаної муки,
то повінь почуттів бурхливих вод
І дикий страх майбутньої розлуки.
Кохання то є буйство всіх бажань,
то синтеза небесного й земного,
то інтеграл, що переходить грань,
нестерпні жорна таїнства людського.
Кохання є природний крик душі,
Жаданий біль, що каторгою зветься.
Наркотик насолоди і гріхів
Ланцюг яких ніколи не порветься.
Кохання є цілюче джерело
свята вода із чистої криниці,
то згусток небуття, яке прийшло
з самих глибин зпресованої миті.
Кохання є вулкани почуттів
То повінь і апофеоз бажання.
Нектар одвічних мук і елексір,
цикути нелюдського поривання.
Нектар кохання п'ємо знов і знов,
як сік берези із лісів, без краю.
спитай мене - "А що ж таке любов?"
І я скажу: їй-Богу, я не знаю".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317055
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 13.03.2012
Когда
доведётся
полежать
на площади Свободы
взглядом
в небо
упёршись
передай
небу
от меня
что
в честь него
площадь
назвали.
Самую
большую
в Европе.
(Мне запрещено говорить с небом).
И небо
тебе улыбнётся.
А я буду ждать
сидя на краю кровати
положив руки на колени
и раскачиваясь
взад-вперед.
И когда я почуствую
что небо
тебе улыбается
я подойду к окну
и помашу тебе рукой
(окна моей комнаты
в небе
выходят
на площадь Свободы).
у меня
осталось
только
два
неба.
и оба в твоих глазах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221502
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 13.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.03.2012
Я Вам пишу цього листа з одним прохання, прочитайте його до кінця. Моє життя йде до свого завершення, всі слова, все те що хотілось сказати Вам надряпано на цьому клаптику паперу. Для початку хочу представитись - Анна. Ви мене не бачили ні разу та заочно ми знайомі вже доволі давно. У мене немає видатного і божественного таланту. Зовсім звичайна зовнішність. Волосся кольору гарячого шоколаду, не висока і не низька, не красива і не потворна. Навіть вік у мене середній – 25. Єдине що мене вирізняє серед людей – самотність. Ви напевно думаєте для чого ця ненормальна мені це все говорить? Кому вона цікава? Ви праві, нікому. Та так хочеться вірити, що поки Ви читаєте мій лист, я для Вас існую.
Я спостерігала за Вами. Вже скоро 10 місяців. Точніше 9 місяців 16 днів і 4 з половиною години. Саме стільки минуло з того часу коли я вперше побачила Вас. Ні правильніше буде сказати - була приголомшена, здивована, покорена. Вами. Вашими віршами. Те що я зараз скажу я не говорила нікому та це воістину так. Ви були прекрасні! Неймовірні! Скільки витонченості, глибини, вогню – Ви немовби були на грані життя, без будь якого шансу на спасіння. Ваша сміливість – наче божевілля. А Ваші слова – досі виймають мені душу…
Ви запитаєте чому я не познайомилась з Вами? Напевне боялась. Побоялась Вашого погляду, слів, Вашого співчуття, осуду… І в тім - через день вже з’явилась вона…Енні. Мила, чарівна Ен. Вона теж писала вірші. Вам було інтересно розмовляти з нею. Завжди готова поговорити, вислухає, пожаліє. Завжди з усмішкою та добротою. Ви довірили її всі свої секрети. Разом раділи своїм перемогам. Ви любили Ен, і я навіть не можу порахувати скільки разів Ви говорили їй ці слова. І так щиро… Не змогла виносити біль який з середини пік моє серце. Останнє, що почула в ту злощасну ніч були Ваші слова: « щоб ти не зробила Ен, чуєш щоб ти не зробила, я все одно тебе люблю! Яка різниця як ти виглядаєш! Яка різниця скільки тобі років? Любов - це назавжди!»
О як я картала себе за те, що мимоволі стала думати про Вас. Всіма способами заставляла себе забути Ваші очі, слова, жести - боже як важко мені це вдавалось. Здавалось день тягнеться вічність. Цікавість пропала до всього, ніби світ перекрасили в сірий. Скажений стукіт серця коли хтось зі сторонніх вимовляв Ваше ім’я. Заглянувши в дзеркало я не могла впізнати там ту Анну, яку знала здавалось усе життя. Скільки можна? Хватить. Я стомилась. Одне я розуміла дуже чітко якби не ця весела, мила Ен я б пропустила саме головне, що сталось в моєму житті. Я закохалась у Вас. Люблю Вас. Дивно, пристрасно, безнадійно. І зараз я допишу цей лист, натисну кнопку «отправить» і зітру свій профіль. Надіюсь Ви зрозумієте і пробачите мене…
Прошу Вас виконайте останнє прохання засудженої до життя без Вас.
Ніколи, ніколи не брешіть тому, кого любите.
З любов’ю Анна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321069
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 13.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.03.2012
Слова твои тихие смелые
Рождают круги на воде,
И я повторяю, я делаю
Все то, что не делал нигде.
Волною рассказов пророческих
Накрыло меня с головой,
И взглядом стерев многоточия,
Ты просишь идти за тобой.
Я чувствую, милая, чувствую,
Не видя, но зная тебя,
Ты смотришь с улыбкою грустною,
Другого уже не любя.
Болезненное ожидание
Сковало движение душ,
Слезами покрыв расстояния
И смыв непокорности тушь.
Ступая по глади неведанной,
В кричащей души наготе
Иду за тобою я преданно,
Считая круги на воде...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319378
дата надходження 05.03.2012
дата закладки 06.03.2012
Я знову бачив очі уві сні,
Немов би шаль накинули на плечі,
Такі чарівні (мабуть - неземні),
А в них - кохання березневий вечір.
Я поринав в їх ніжну теплоту
І немовлям щасливим колисався,
Крізь сон відчувши серцем доброту,
Ніби дитина - плакав і сміявся.
А вранці, коли сонце золоте
Промінням зачіпило мої вії -
В твої краї, де яблуня цвіте,
Я полетів назустріч своїм мріям...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318717
дата надходження 03.03.2012
дата закладки 05.03.2012
Смерть – не подія життя.
Не має смерть і віку.
* * *
І щоб не думати про неї
Побач її позаду себе.
* * *
Страх перед смертю лиш
тоді, коли життя
не здійснилось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247695
дата надходження 17.03.2011
дата закладки 03.03.2012
Нагадай мені іноді осінь,
Що серця поєднала коханням,
Пригадай, як крізь сльози приносив
З листопадом троянди останні.
Подзвони, напиши в електронці
Хоч два слова - "Пробач" і "Цілую",
І веселкою в променях сонця
Я твій образ собі намалюю.
В фарбах жовтих волинського міста,
Де мені ніжно доля всміхалась,
Я складу кольорове намисто,
Щоб в думки ти мої закохалась.
Ті події на шлях на життєвий
Нанизала сріблястая просідь,
Час - летить і кохання - миттєве...
Нагадай мені іноді...осінь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317269
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 03.03.2012
Есть мир другой во мне, что так надежно спрятан,
Не видно дна его, не очертить границ,
Прилежен он вполне, изменой не запятнан
И нет в нем сажей зла измазанных страниц.
Дыханием своим его я оживляю,
Идет сквозь фильтр души событий череда,
Мелькают дни, года, а память прибавляет
В мой чистый добрый мир - чужие города.
Желание нужным быть мир чувствует все чаще,
И чистоту небес он подарить готов
Тому, кто слаб душой, кто жизнь сочел пропащей
И кто не разобрал молитвы Божьей слов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318244
дата надходження 01.03.2012
дата закладки 03.03.2012
Торік закрили школу. У селі.
Аж два замки повісили на двері.
Порозбігались діти-школярі,
лишивши тишу й… букви на папері.
Тремтить у коридорі кроків звук.
У павутиння назви кабінетів
снує старанно молодий павук,
під погляди осудливі. З портретів.
Гуляє протяг вибитим вікном
(чи то чийсь гнів, чи то чиясь зловтіха),
а на стільці, за вчительським столом,
дитяча аплікація. З горіха.
На дошці дата. Тема на урок.
Твір-роздум: « Чи селу потрібна школа...»
Чому ж так довго не дзвенить дзвінок?
Він більше - не дзвенітиме. Ніколи.
...щороку в Україні закривають близько 250 шкіл
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317262
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 29.02.2012
Осіннє листя під ногами,
А на душі давно зима,
Якось зустріла тебе днями,
Ти був із нею...я-одна.
Ти обіймав її ласкаво,
І ніжно руки цілував,
А моє серце розривалось,
Якби ти тільки про це знав.
Можливо б все тоді змінилось,
І обіймав би ти мене,
І гіркі сльози не котились,
Коли я бачила тебе.
Та я сама все ж винувата,
Що поруч інша зараз йде,
Хотіла я "в руках тримати",
Усе навколо....і тебе.
Сказала,дуже гордовито:
"Таких,як ти,у мене "тьма."".......
Та пізно щось уже змінити,
Ти йдеш із нею....я-одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315291
дата надходження 19.02.2012
дата закладки 24.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.02.2012
Життя кидає нас із крайнощів у крайнощі,
Змагається із тінню страхів і перешкод.
Та кожен прагне в світі свої знайти коштовності,
Завчасу розгадати до скрині щастя код.
Життя кидає нас із крайнощів у крайнощі
Усупереч законам людської доброти.
Та часом сильні світу у своїй досконалості,
Беруть у слабших приклад, щоби сягнуть мети…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314577
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 21.02.2012
Я состою из тех противоречий,
Что заставляют пламенем гореть...
Когда - к мечте сквозь стены,
Нос калеча,
Быстрее доползти, чем долететь.
Когда слова, что вырвались из плена
Ненужной полупьяной тишины,
Повисли гроздью полу-тем на стенах
И почему-то стали не нужны.
Когда пьянея от ночной свободы,
Я думаю о доме и тепле,
А утром мне и парню из народа
Достаточно бутылки на столе.
Когда с последней крепкой сигаретой
И чашкой кофе, сваренного мной,
Придут на три вопроса - шесть ответов,
Вконец рассорив душу с головой.
Когда крича и воя от бессилья
Хоть что-то в этой жизни изменить,
Припав к обочине Судьбы дорожной пылью,
Я улыбнусь и буду дальше жить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307558
дата надходження 19.01.2012
дата закладки 03.02.2012
Благаю, вірте у любов!
Як в захід сонця та світанок.
І відчиняйте серце знов,
Щоб почуття прийшло на ґанок.
Благаю, вірте у любов!
Вона єдина зрозуміє...
І в мить коли холоне кров
Достатньо погляду, що гріє.
Благаю, вірте у любов!
Чекайте, радісно зустрівши.
Без жодних пунктів та умов,
Сприймайте, подих затаївши.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307388
дата надходження 18.01.2012
дата закладки 26.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.01.2012
Давай запомним этот день!
Давай запомним нашу встречу!
И снега белую метель
И этот теплый, нежный вечер.
Не будем время торопить!
Все сложится, давай поверим.
Тому, что суждено – бесспорно быть
И лишь тебе открою двери.
02.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304118
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 06.01.2012
Ревнощі, болючі фрази, усвідомлення речей,
Сила надлюдська образи, харизматика очей,
Щирість твоїх поцілунків, радість фарб на полотні,
Апогей земних стосунків, відображених в мені.
Відчайдушна, гомінлива боротьба за нас в собі,
Почуттів ретроспектива - хвилі-думки молоді,
Коливання душ, вагання - чи на тій ба стороні
Покохалися в стражданні, як колись у дивнім сні.
Сила духу, сила волі - в розрахунок не ідуть,
Не згадать початок болі і кінцівку не забуть,
Холод вітру і самотність - близька подруга ночей,
Наполеглива безодня - харизматика очей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287705
дата надходження 21.10.2011
дата закладки 25.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.11.2011
Ні! Не тебе шукаю я в юрбі,
давно нема того, кого кохала.
І зміст, який знаходила в тобі
доля підступно з твого образу забрала.
Ти вибрав шлях холодний і чужий
і не тепло в твоїх очах, а крига...
той світ, в якім живеш, то світ не мій
в серці твоїм мороз, а не відлига.
Ні! Не тебе шукаю я в юрбі,
бо ти не той, кого я так чекала
шукаю своє серце, що тобі
я необачно так подарувала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295780
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 25.11.2011
Дай мені радість, візьми оцей смуток,
Ніжність, в дарунок, живих незабудок.
Дай мені віри, натхнення і сили -
Світлим промінням, мов сонце, світили.
Дай мені волю, в думках, над ланами
Вічно іти, в далину, все степами.
Дай лиш усім, те чарівне кресало,
Щоб у душі твоє серце палало.
Дай мені Боже думки оживити
Щоб як рослини весняного жита.
Вгору до сонця, до світла зростали
Щоб як лебідка, леліли по ставу.
Боже, прости, як надію втрачаю
Тону в безмежності рідного краю.
Дякую Боже, що серце я маю
Ніжним вогнем, що живе і палає.
Дай усім Боже, блаженної миті,
Щоб в Україні в добробуті жити.
Дай усім Боже лиш щастя земного
Квіти добра, щоб встеляли дорогу.
листопад, 2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292547
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 16.11.2011
Коли багато ягід стиглих:
Збирають їх у кошик свій.
Якусь зірвуть, гарненьку, спритно,
а іншу топчуть, йдуть по ній.
Одні із них тепер як пави -
Від інших плями по землі.
Одних у кошик вже зібрали,
А ті розтоптані й брудні.
Чудовий ліс, зелені трави,
Та літо мчить - росте зерня.
Тих ягід долю не зломили -
Бо проросте від них земля.
Насіння їх попроростало -
Плоди дають свої тепер.
А от з тих ягід, що зірвали,
Смачний лиш згодом був десерт.
.............................
В житті, думки усі важливі;
і навіть ті, що нищать всі.
Ще, та, сьогодні не значлива -
Зросте, і дасть плоди рясні.
2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290919
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 07.11.2011
Все важче хвилі билися об скелю,
Останній промінь сонця догорів.
І хмари мов зімкнулися над нею,
А вітер розігнати їх хотів.
Вона стояла і дивилась прямо,
Неначе в безвісті шукала щось,
Рідну постать чи так само.
Виглядала в безвісті когось.
Її холодний погляд був неначе море,
В жорстокій бурі втоплена любов,
А в серці щастя замінилось горем,
І не повернеться вона до нього знов.
Розкидав вітер по плечах її волосся,
З очей сльоза скотилась впала вниз,
І закричала вона про те що не збулося,
А плач, мов підхопив холодний бриз…
- Для чого жити мені у цьому світі,
Його немає, я тепер одна
І спогади любов’ю всі зігріті,
А він пішов, та винна я сама.
Ми так любили і щасливі були,
Та обірвалось все в якийсь раптовий час
В ту мить любов ми всю забули,
І наші долі розлучили нас.
Не розуміла я, що ще його кохала,
Я думала що любові вже нема,
І вона його у мене не забрала,
Та ж я його віддала їй сама.
Глухо відбивалися об скелю,
Слова що неслися у даль,
А хмари вже зімкнулися над нею..
І їй нічого чомусь не було жаль.
- Прощай, прощай блакитне небо,
Я втомилась жити спогадами лиш,
Мені нічого крім нього вже не треба,
Я вірю Боже ти мені простиш…
Вона замовкла й стрибнути зібралась,
А світ в її очах вже темним був,
Та раптом хтось злапав її за руку,
І з силою до себе потягнув.
Вдарившись щокою в чиїсь груди,
Вона відчула дотик рідних рук,
І мов життя вернулося до неї,
Коли почула гарячий серця стук.
- Чому? Скажи мені навіщо?
Навіщо врятував мене?Чому?
Скажи: для чого ти вернувся?
Щоб знов залишити одну?
Поцілувавши він їй усміхнувся:
- Не знаю я чому ось тут стою,
Напевно це лише від того,
Що досі я тебе люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289864
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 04.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.11.2011
Ви можете не знати,
що сади
Весною квітнуть
для
людського ока…
То чом же знову
туга
сивобока
Скувала день,
і осені лади
Так швидко наступили, аж печаль?
Ви можете не знати,
тільки осінь,
Така чудова
і
пахуча
досі
Лишень тому,
що зазиває даль.
Не знаючи,
куди життя
тече,
Ви озирнутись можете –
напевне! –
Та хай вагання не
спиняє ревне
І ще –
тримає другове плече.
Живіть.
На схилах осені живіть!
Шукайте щастя
не
в чужих
тенетах,
А у душі-галактики
планетах,
У серці,
що для щастя –
цілий світ.
Ви ж можете не знати,
що душа
Творилася
із чистої любові…
То чом же зараз очі ці чудові
Горять так блідо, зовсім не спішать?
…Шукайте у душі
любові хіть.
Шукайте же
уважно
і
старанно,
Звертаючись до неї:
«Люба панно!..»
А віднайшовши – просто бережіть.
03.11.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290581
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 04.11.2011
Міра, градація, втома
Хвиля і мить ця знайома.
Сон, та недоспані ночі;
Зорі не бачать вже очі.
Гранули - тане то кава -
Ледь, мов сніжинка розтала.
Мить ця якась синтетична;
Мова ілюзій оптична.
Хвиля думок заплескала:
Ніжна, солодка, ласкава.
Міра, мов келихи ночі;
Сон уже мозок лоскоче.
Міра, градація... досить;
Навіть душа уже просить.
Лави думок не спинити,
Бо це натхнення...
... продовжує жити.
27.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289228
дата надходження 28.10.2011
дата закладки 31.10.2011
Дождь… как вечное одиночество.
Одиночество… желтый лист.
Желтый лист… как судьбы пророчество,
Проницательный ветра свист.
Ночь... безжалостно беспросветная
Заключила в объятиях свет.
Ночь… любовь моя безответная
С безысходным ответом «Нет…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286223
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 28.10.2011
Голодна....
Ковтаю повітря....
І хочу торкнутися неба!
Твої руки...
Цілую їх знову...
Тихенько шепочеш:"Не треба".
На двох...
Бажанння і пристрасть!
І множим на два насолоду.
І ще раз...
І ще...без зупину
Зануритись в тебе як в воду!
Кохаєш?
Кохай до нестями
І ніжно й брутально до болю!
Спокуса...
Моє мліє тіло
Від звіра, що вийшов на волю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239303
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 28.10.2011
Вже мало лишилось часу,
Валізи чекають мене.
Розбила скляну я вазу,
Казали на щастя. Але…
Слова лишились словами,
Веліло не серце, вуста.
Осінь, чому ти не з нами?
Вже нас розділили міста.
Дерева скидали листя,
Багрянець сади засипав.
У спогадах він лишився
І добре про це він знав.
26-27.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288965
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 27.10.2011
чи винна я що як вина
хотіла я тебе
до дна
й не випила
зробила тільки перший крок
зробила лиш один ковток
і зрозуміла що воно
насправді зовсім не вино
підробка чистої води
буль-буль туди буль-буль сюди
могла би отруїтись
ні
я добре знаюсь на вині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288720
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.10.2011
Переболиш у мені болем,
Перегориш в мені вогнем,
Життя – не перекотиполе
Та швидко лине день за днем.
У цих небесних акварелях
Близьких людей – іконостас,
А на землі моїй – пустеля,
Панує ненависть між нас
І ділить світ між нами навпіл
Вже ми – по різних берегах,
Отак і стіймо, наче Альпи
Замерзлі у чужих снігах.
Я стану перекотиполем
Чорнобилем гірким дощем.
Переболиш у мені болем.
Перегориш в мені вогнем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287375
дата надходження 20.10.2011
дата закладки 20.10.2011
Я тебе ніколи не забуду,
Не зів’януть спогадів букети.
Не відкрию таємницю людям,
Люди - це такі чужі планети.
Буду щем приховувати в серці,
Буду жити поки нам живеться,
Колисати ніжно на веселці,
Мов малу дитину, твій усесвіт.
Я тебе ніколи не забуду,
Бо тебе забути неможливо.
Я тебе не зможу розлюбити -
Ти моє невигадане диво.
Казка, щастя, світло неповторне,
У твоїх обіймах так, немов
Ніжний Янгол крилами огорне, -
Про таку я мріяла любов...
У неволі не живе синиця,
Тільки в горах квітнуть едельвейси.
Мій Журавцю вірний,
Срібногрудий,
Ждуть тебе твої космічні рейси!
2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287169
дата надходження 19.10.2011
дата закладки 19.10.2011
Сподівалася: до мрії недалеко,
Як захочу, то туди прийду.
Малювала рай та раптом спека
Обпалила стежку, на біду.
Осипалося пелюстя й сподівання...
Ще й сльоза, мов крапелька дощу.
Не прошу вже вірного кохання,
Просто, я тобою не живу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286941
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 18.10.2011
Про Тебе помріяти хотілося б.
Чи то в Тобі так пусто?
Чи то я така пуста?
Зімкнулись уста
саме на важливих словах.
Проста істина.
Зумисне зупинена повість.
Розум сильний.
Не слухайте, на Бога.
Босий. п"яний
і верескливий день.
Дощ.
Попереду так багато століть.
Жодного рядка до пуття
не випито.
не вибито саме того
символу.
хотілося б.
відпуститися.
Але розум...
Не слухайте, на Бога.
іншого голосу.
Навіть коли він плаче
всередині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286923
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 18.10.2011
Стукну дверима, вилечу у двір,
Бо слухати не зможу всі образи,
Кричати я уже не маю сил,
І я піду, щоб вже не чути фрази.
На вулиці так темно, знов сама,
Не стану я брехати… дуже страшно,
Та все ж гординя більше ніж життя
І я іду вперед, хоть знаю буде важко.
І буду падати, встати, вперто йти
Прости, що не живу я у покорі,
І хоть я в’язень самоти
Та знай я маю силу волі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286079
дата надходження 13.10.2011
дата закладки 14.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.10.2011
Травмує душу тавро невдахи,
Тріпоче думка в тенетах слів.
Холоне відчай в обіймах страху
І твій холоне на серці слід.
Пішла, байдуже гойднувши станом,
В нічне безмежжя, у далеч літ.
І тільки вітер безхатьком п"яним
Гойдавсь на хвіртці, біля воріт.
Усе скінчилось.Нема нічого.
Лише на згадку вчорашній сніг.
Порожні очі... Пуста дорога...
І ніч самотня через поріг.
Боюся ночі в тупім безсонні
І порожнечі. І пустоти.
Як привид ніжний, твої долоні,
І вся, як привид, нечутна ти.
Холодний протяг хитнув фіранку.
Ніде нікого... Лиш ніч, та я .
А десь далеко відлуння ранку
І зовсім поруч - хода твоя.
Зарвійно легко і невагомо
Торкнулись губи мого чола.
Зітхнула тиша в моєму домі.
Я знаю, мила, це ти була!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284781
дата надходження 07.10.2011
дата закладки 07.10.2011
І просинаючись із тим, кого не любим
Душею линемо до рідної душі
Так вперто прагнем щастя,яке губим
В чужому ліжку і холодному теплі
В палких обіймах хочемо забутись
В солодких ласках себе загубить
Та все ж в минуле мрієм повернутись,
Аби назавжди все життя змінить
В шалених ночах і чужих обіймах
У нездоланній прірві поміж нами
В безглуздих принципових війнах
Навіки стали ми ворожими світами…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280394
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 07.10.2011
ЦЕ ПРОСТО МИТЬ,
ЯКУ "НЕ ПАМ'ЯТАЄШ"
ЯКА ДЛЯ ТЕБЕ НЕ ВАЖЛИВА,
ЦЕ ЕПІЗОД, ЩО В ПАМ'ЯТЬ ЗАХОВАЄШ
І Я ЛИШ ВИПАДКОВО В НЬОМУ БУЛА…
ВЕСНА, ВИНО І МОЛОДІСТЬ….
Це просто мить,
Яку не слід тримати,
Пригода, яку легко відпускати
Я знаю, тут продовження немає
Ніхто з нас в голос цього не згадає
Та пам’ятаю присмак на губах…
Твоє бажання, жар в твоїх руках…
Той хмільний вечір навесні,
Запам’ятався так мені….
…коротка мить, яка уже минула,
Яку в обійми нічка загорнула.
Реальність нас на місце повертала:
Тебе – її, мене йому віддала.
І далі ми залишились самі
Йому я зайва, ти лиш друг її…
Але, але так вже повинно бути,
Не нам любові щастя осягнути….
Солодку мить я в серці зберігаю,
Але поводжусь:«Я не пам’ятаю»
Ти також будеш зберігати
І «Значення не надавати»…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280684
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 07.10.2011
Я намагаюся Тебе забути,
в чужих обіймах спокій віднайти
нормальною (як всі) стараюсь бути
та в моїм серці будеш тільки Ти!
Я знаю: це не шлях до мого щастя,
Я просто "вписуюсь" у це "таке життя"
можливо, хоча б так згасити вдасться
смертельне полум'я палкого почуття
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283395
дата надходження 29.09.2011
дата закладки 07.10.2011
я знов дивилась в твої очі...
і щастя бачила у них...
як же змиритись я не хочу
що не для мене вже твій сміх...
я далі грала роль чужої
фальшиво мило усміхались,
вбивала в серці жар любові,
веселою усім здавалась
та знову поглядом зустрілися
і я забула, що всміхалась:
ми в цьому світі загубились
і я з любов'ю попрощалась...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283455
дата надходження 29.09.2011
дата закладки 07.10.2011
Болючі спомини про ті пекельні миті,
Холодні ночі, гіркі від ридання...
Глибоке море наших безнадій,
Ні слова більше. Жодного зізнання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280686
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 07.10.2011
Буває так важко на серці,
Що навіть сльоза не тече.
Буває, що навіть словами,
Та раптом мечами січе.
Буває тихенько поплачеш,
Щоб слабкість не чутно твою.
Десь чітко підтримку побачиш...
А часто так Бога молю.
А часом зринаєш у крики
Вчорашнього осуду й чвар.
Здається поєднуєш стики
На папері намальованих хмар.
Та раптом усе затихає,
А доля так сильно болить.
То все, як кохання вмирає
І іскринка чомусь не горить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284313
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 06.10.2011
Не обманывай новую душу,
Не раскрой, без желанья познать.
Ты ведь знаешь холодную стужу -
Так морозна ее благодать.
И какое мне к этому дело?
Этот бред для кого я пишу?
Ты со мной поступил слишком смело -
Приручив, говорил не пущу.
И не видя тебя я остыла.
И не слыша тебя - отлегло.
Только боль глубоко раной ныла.
И другой подставлял ты плечо.
Вечер, память моя оживилась
И горячие руки твои.
Ну за что же я так провинилась?
Так хочу позабыть я те дни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284191
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 04.10.2011
Слухаю тишу,
У подумках час.
Що проминув,
Не взявши нас.
Дрімота осіння,
Самотність, печаль.
Вогню мерехтіння,
Та з м’ятою чай.
В’язана ковдра,
Гітарна струна.
Ллє за вікном,
Злива сумна.
А ніч пригорнула,
до серця мене.
Я в сни заглянула,
Відсутність тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284015
дата надходження 03.10.2011
дата закладки 03.10.2011
Я кожен раз вмираю,
коли Ви
Проходите повз мене
збайдужіло.
Зелене літо
ще не побіліло,
А зранку запах
свіжої трави
Уже не той.
А Ви – ще досі ті! –
Із дня у день
велично і красиво
Минаєте мене,
а втім,
це диво,
Що кожен раз ці зустрічі прості
Банальні, передбачливі,
пусті
Приносять серцю
стільки насолоди
І знаю я,
повік
не вийдуть з моди
Блакитні очі,
як нектар густі,
Які на мене зовсім не течуть.
Ви знаєте,
а Ви
як чарівниця,
Що не одному стільки –
стільки сниться,
І не одному
в мимовільну путь
Красою барикаду возвели.
Ви знаєте,
а я Вас
не розлюблю,
Я швидше
сам себе
у цім погублю,
У цім гріху
із запахом смоли
Церковної.
Бо вроду молоду
Не обманути
ані на хвилину!..
А завтра я у сотий раз загину,
Коли повз Вас, байдужую, пройду.
27.09.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283081
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 30.09.2011
Бряжчать дощі сторІнками дахів,
стікають краплі з вигинів строкатих,
промоклі пальці західних вітрів
розписують бруківку, мов плакати.
В міських анонсах дощ і знову дощ.
Складає осінь лист, немов намисто.
в дзеркальних спинах мокрих сірих площ
тролейбуси "рогаті" бродять містом...
Ми ж так любили дощ…вогні вітрин,
глінтвейн гарячий у старій таверні,
кумедних звірів в плетиві хмарин,
Бальзака й Ліну, і митців модерну.
Спиняти час, і оберти Землі,
спихати в ринву доленьку лукаву,
писати пальцем « Я люблю…». На склі.
І випивати залпом … третю каву.
PS.Проте й у Долі забагато дір,
чекають нас, на жаль, і біль, і втрати.
Стих дощ. Лягають вірші на папір..
...життя ж нам двічі - не переписати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279571
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 12.09.2011
Мира
Осінній дощ - то мої сльози,
Зненацька прогриміли грози.
Знову плачу я, а ти це знай.
Чому так? Не треба, не питай.
Скло кришталеве вщент розбите,
Вино в графині не допите.
Погоду настрій переймає,
На сум мій злива не зважає.
Onegin
Вино без сумніву рятує,
Та злива досі ще лютує.
Ти дивишся в вікно із сумом...
Самотність - в серце наче струмом.
Та припиняй вже сльози лити,
Дощ пройде, треба далі жити!
І пам`ятай - завжди у тебе
Є ті, хто пригорнуть до себе!
08-09.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279504
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 12.09.2011
Я забуду тебе, як помре почуття голосне;
Я забуду тебе, коли стишаться грому гармати;
Я забуду тебе, коли жайворон в небі засне,
А піснями на небі хмарини спроможуться стати.
Я забуду тебе, як дощі перестануть іти,
Коли сніг повесні просто тихо розтане без бруду
І на радіо зникнуть усі про кохання хіти, –
Я забуду тебе! Я ніколи тебе не забуду…
05.09.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278808
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 06.09.2011
Я могла б розказати, як ніжно цвітуть хризантеми,
Як доспів виноград – з нього вийде солодке вино…
Все-одно за вікном мерехтять незакінчені теми,
А слова, що «все добре», за мене розкриті давно.
Я могла б розказати, як сонце сідає і знає,
Що і завтра йому, наче птахові, знов у політ…
Все-одно наше літо занадто повільно минає
І забути тебе я не зможу ще тисячу літ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278260
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 05.09.2011
Дотянись к губам моим... пальцами,
представь, что рядом меня нет,
представь, что к ветру прикоснулась,
в горячий воздух окунулась.
Тепло, не правда ли? Молчи в ответ,
Молчи... Ты не проснулась.
Осень за окном кружится вальсами,
представь, что листьями рассвет
тебя окутает, такую слабую,
такую нежную, простую - радую...
С тобою я сейчас иль нет?
Тянись рука к руке на плед...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278207
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 02.09.2011
Дотик твоїх гарячих рук,
Підтримав у лиху годину.
Забувши миті всіх розлук,
Ти віднайшов у собі силу.
В обіймах зцілювалась я,
Той біль потроху забувавши.
І у думках пройшло життя,
На помилки мені вказавши.
Опору мужнього плеча,
З тих пір, вже відчувала всюди.
Замріяне мале дівча,
Кохала, то є правда, люди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277457
дата надходження 28.08.2011
дата закладки 29.08.2011
Клубочки, ниточки, моточки. Иглами каленными
сшиты руки красным, черным, серым, но не белым.
За могилами иллюзий, за словами истощенными,
бредит, стонет, рвет зубами хватом не умелым
Он - такой простой, до детскости раним и болен,
болен святостью и скверными надеждами,
пеплом на снегу, красками на стенах, волен
быть с самим собой, с мыслями небрежными.
Бежит, кричит, срывает листья пожелтевшие,
тучи разгоняет, падает, смеется, ненавидит!
Прежние деяния, не дают покоя, не умевшие -
сумасшедшие, больные в зеркале Он видит...
Пыль протер, касаясь отражения, остепенился.
Новые холсты достал из сердца глубины,
Руки закатил, на колени пал - перекрестился,
Стал писать картину новую своей судьбы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276675
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 26.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2011
Відчуття апогею
Змішане зі сміттям та звуками алеї.
Прихист для знедолених
Та від відчаю за сонцем зморених...
У цього міста дивна пика -
Безкомпромісна та велика,
Незграбно складені маршрути,
Які заламують побиті руки.
В бомжів урбаністичний досвіт -
Безкінечна війна за вторичний простір.
Протяги підземних переходів
Примушують мовчати на одній довгій ноті.
Короткі тільки ноги у аптеки...
У цих квартир багацько спеки,
Та дуже мало вікон
По-самотньому безликих.
Тут аж смердить швидкою їжею -
Зі смаком поспіху, не свіжою.
Загримовані під правду поліцаї
Шукаю тріщини у зграї.
Вокзал. Зупинка. Перекличка.
Столиця схожа на шкідливу звичку -
Головний біль, дешеве порно.
Не зірвати б з глузду горло..
Камери спостереження в холодних книгарнях
Протистують камерам схову... Ну хіба так гарно?!
Парки набиті пляшками та малечею -
Я чую! Я ЗАПЕРЕЧУЮ!!!
Завжди гримоване під кінозірку
Даєш лише одну криву картинку
І викликаєш сміх... Прекрасні очі карі,
Але завжди одне: "Шукайте, сука, далі!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272814
дата надходження 30.07.2011
дата закладки 02.08.2011
Мене навчала Як плести віночок,
Вплітати квіти в сни дівочих мрій.
Канва волошок спогадом лоскоче
Ледь-ледь моїх доторкуючись вій.
Ховало сонце в хмари жовту спину,
ти - вся вмістилась в кольорі очей.
Я в них туманом прибережним линув
у присмерках сполоханих ночей .
Хитка ж любов… мов учорашня слава.
Украв хтось щастя сплетених годин,
тобі недоля постіль з іншим слала,
а в мене у душі гірчив полин...
З тих пір не ляже на твої коліна
моя важка й непутня голова.
Я у волошках зірваних загинув,
щоб у душі не проросла трава.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272717
дата надходження 30.07.2011
дата закладки 02.08.2011
Мовчи... Я бачу все в твоїх очах -
Що не така, як всі, що особлива...
Дощ припустив... Мелодія журлива
Вплітається в твої слова... Хоча...
Мовчи... Я знаю, за тобою даль -
Дванадцять тисяч кілометрів мрії,
І нездійсненні, неземні надії...
Та я належу не собі, на жаль...
Мовчи... Мовчу і я в хвилини ці...
Схиляєшся так низько у поклоні,
Береш із ніжністю мої долоні...
Палає поцілунок на руці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272014
дата надходження 26.07.2011
дата закладки 27.07.2011
Люби мене такою, як я є,
Нехай звичайна, хай не особлива,
Люби мене такою, як я є,
Нехай не впевнена, нехай не так красива.
Люби мене всім серцем, до кінця,
Нехай буваю часом не слухняна,
Люби всі тонкощі мого лиця
І ніжно називай мене "кохана".
Люби мене всім ворогам на зло,
Наперекір всім принципам і пересудам.
Люби мене в житті що б не було,
Люби, щоб я повірила у чудо.
Люби мене, коли не разом ми,
Люби мене, коли я десь далеко,
Теплом зігрій холодної зими,
Люби мене, хоч це бува не легко.
2008р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269668
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 11.07.2011
не відпускай, коли тримать ще сила
коли вогонь надії в серці ще горить
коли закривши очі на хвилину
ти повертать не хочеш ні на мить!
не відпускай, коли ще серце бється
при зустрічі, при новій смс
коли воно на частки бється
якщо із іншою він десь
не відпускай, коли чекать ще можеш
і можеш проганять журбу
і злії думи ти від себе гониш
і віриш ти у мрію - у свою!!!
не відпускай, повір у себе
повір що разом доля вас звела
і поєднала десь на небі
де сутінків порожня суєта
не відпускай, коли ще у душі палає,
коли ще не погасла у душі свіча
коли ще той вогонь не догорає
і серця пісня зовсім не німа
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269647
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 11.07.2011
Я отрываюсь от земли
Потоки воздуха сильны.
Лечу навстречу к небесам,
Дружище ветер, уже там.
Чудесен миг, с ним рядом я
В шальном порыве сентября.
Мечты осенние плывут
И свой маршрут они найдут.
Дары от жизни я приму,
да только сразу разделю,
меж всех друзей, на сто дорог
и тех, кто любит жизни вдох.
24.09.2010 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269003
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 11.07.2011
«….в очах малого ангела - одні лиш запитання,
бездонним небом навмання пізнає увесь світ.»
( О.Рикмас та Осіння тінь)
«Ти є, от тільки ще в животику»…
(В вікні навпроти)
Колись, напевне, в мене буде дочка -
Білявка із блакитними очима.
І я від щастя не знайду куточка
й заплачу (хоч не плачуть же мужчини).
Вона казати стане слово «Тато»,
Підстрибувати й обіймати шию.
А я всьому навчу її… Багато.
І теплий світ романтики відкрию.
Вона мене чекатиме з роботи,
Гостинчики, від зайчика з-під клена.
Питатиме тихенько: - Де ти? Де ти?
І пальчиком сваритиме на мене.
Потягнуться маленькі рученята,
щоб втому дня перетопити в ніжність…
Я з казкою її вкладав би спати,
щоб в пальчиках затиснулася Вічність…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269069
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 08.07.2011
(Вона):
Ти друг, чи так? Скажи мені між іншим,
Бо я вздріваю в посмішці твоїй
Якийсь хід слів, а, може, навіть й більше...
А якщо ні, то зразу дай відбій.
(Він):
Пробач, що не сказав тобі відразу,
Вже - позолота втрачених ночей.
Тобі ж болить…болить почата фраза,
Промовлена без вогнику очей.
(Вона):
Ти друг, чи ні? Скажи мені не вголос.
Я право маю знати, чи не так?
Ми ж часто так сліпі на те, що поруч,
Воно ж лишає зашкарублий знак.
(Він):
Пробач ….змовчав, хоч не мовчали руки,
любов у дружбі - тягарем лягла.
Між цим шаленим та сердечним стуком -
Обійми ще не стратили тепла…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268727
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 07.07.2011
Різниця не в тому, чи квітень, чи вже листопад, –
Відмінність у тім, ким ви впевнено хочете стати
І страх – це не віра у диво – це кроки назад.
Ніколи не бійтесь; боятися – це не літати!
Душа, що шукає, планує, горить – золота.
В душі, де сто мрій – там насправді сади, ну і квіти…
Як добре, що в серці у кожного тліє мета
І добре, що віра у неї дозволить горіти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267847
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 01.07.2011
Нескінченний сюжет монотонних нудних діафільмів, -
хтось змахнув із повіки тривожну останню сльозу.
А болить не самотність... Так хочеться бути НЕ вільним.
Ти ж ще віриш у те, що троянду тобі принесу.
Ти ще віриш в життєві, любовно-щасливі фінали,
В романтичність історій, де сльози течуть за межу,
Але ту перемогу - з тобою ми вчора програли.
Happy end - нещасливий ? Та я вже про це не скажу…
Й промовчу в тих словах, у яких так нестерпно змовчали,
у віршах тих ілюзій, які дарували нам сни.
Це - останнє побачення в цвіті хмільної навали,
у симфоніях скверів, в сумних пантомімах весни.
Пальці стиснені в пальцях в останнім теплі ейфорії ,
щирі погляди наші ховаються в серце небес...
лише спогади в дотиках спільним мовчанням хворіють...
Час прощатись… на світі, на жаль, не буває чудес…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264237
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 17.06.2011
А я втомилася чекати,
Губити сенс нечутних слів,
Розбитим серцем повертати
Всю безнадійність наших днів.
І я покликана кохати,
А не кидати жеребки,
І не тулити та в’язати
Тобою биті черепки.
А я народжена для волі,
З очей спадає блуд і дим,
Скидаю пута в чистім полі
І йду назустріч дням новим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264073
дата надходження 09.06.2011
дата закладки 09.06.2011
Давайте, знову будемо на «Ви».
Так правильно, так легше. Так простіше.
Я дякую, за те, що ви були.
У цьому світі, мабуть, найніжнішим.
Були для мене ви… були весь час.
І вже самі мабуть не зогляділись,
Як необхідність я тепер для вас.
Обіймів клітка тихо зачинилась.
Давайте, знову будемо скоріш
На звичне «Ви» таке обледеніле.
Душа вам відкривалася навстіж
Та ви, чомусь, цього не зрозуміли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197701
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 02.06.2011
Давай, пограємось у «Відстань»?
Ти так далеко, я ще далі…
Ділити ковдру знову ні з ким,
То хто з нас двох на п’єдесталі?
Давай, пограємось у «Винних»?
Я, хочеш, крайньою побуду?
Всіх чинних фраз і безпричинних,
Всіх вироків твоїх без суду.
Давай, пограємось у «Втечу».
Вже "Піжмурки" не актуальні.
Ти скрізь шукав мене, до речі,
Завжди ж знаходив тільки в спальні.
Давай, нарешті просто в «Спокій»,
Бо нерви-струни геть в напрузі.
Щоб світ не був таким жорстоким
Давай, пограємося в «Друзі».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225077
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 26.05.2011
Я голуб»ям зігріюсь біля тебе.
Так солодко у долі на плечі.
Колись все рвались крила мої в небо,
Під непривітні доторки дощів.
«Я твій союзник!» - кликав вгору вітер.
Та, як коханець, не просив руки.
«О, як це нудно - жити поміж літер,
І бити крила об чужі шибки»…
Дай голуб’ям зігрітись біля тебе.
Намерзлася на волі… досхочу.
Впусти у клітку і замкни. Так треба!
(Світанок прийде - все-одно втечу).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229177
дата надходження 16.12.2010
дата закладки 26.05.2011
Налий ліке́ру нудного з соломкою,
Що тягнеться, як ця пуста розмова:
-Прекрасна панно, я не дам вам спокою.
-Будь ласка, пане, я давно готова.
Налий ліке́ру, бо так гірко в голосі,
Щось в горлі поривається заплакати.
-Ви найгарніше, що зімною сталося
-А з вами так цікаво побалакати.
Налий ліке́ру… посмішка пластмасова
І пальці по столі, неначе бубони .
Словами розкидаємось-прикрасами -
Чиєсь життя так непомітно губимо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231712
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 26.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.05.2011
Розімкну свої пальці стальні,
Відведу пусті очі в пітьму,
Заберу спраглі ночі та дні,
Тінь твою із собою візьму.
Я тебе, мов скажений кохав,
Марив вдень і вночі шаленів,
Кожну думку твою я вже знав,
Більше кисню тебе я хотів.
Невгамовною пристрасть була,
Зупинити себе я не вмів,
Крадькома ти від мене пішла,
Не сказавши і декількох слів.
Я шукав тебе лютий, мов вовк,
Нападав на сліди запашні,
А побачивши, зблідло замовк,
Бо відчув-не кохаєш вже, ні.
Я добився б тебе, якби міг,
Аби смутку мого не пізнала,
Але мозок осяло : « Гріх»!
Ти своє вже давно відкохала…
«Двічі в воду одну не ввійти, -
Переконливо вела ти мову, -
Якщо любиш мене-відпусти,
І когось покохай собі знову!»…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259314
дата надходження 13.05.2011
дата закладки 13.05.2011
У мами питає дитя:чому плачеш?
Тому,що жінка-відповіла.В очах дитини збентеження,мама пригорнула.
Ох,мабуть не зрозумієш! А дитина до тата і все за своє-чому ж мама без
причини плаче?На те відказав та відповіді так й не дав-лиш відмахнувсь
мовляв жінки усі так безпричинно плачуть.
Хлопець поріс,дорослим став,а відповідь в повітрі так висить.
До кого ж звернутись? О,Боже чому та швидко і легко жінка ронить сльозу?
А, Господь на те- бо жінка створіння спеціальне.Поглянь на силіні плечі-
несе тягар усього роду і в той же час своєю ніжністю окрилює любов.
А який сильний дух-родив дитя,отримує його постійну зраду.
А терпіння-ніколи не роптать і рухатись вперед,до дітей любов безмежна.
А фізична сила-бо помічниця чоловіку адже від його ребра створеною була
щоб захистити йому серце.
Господь і мудрість дав Їй, щоб розрізнити добро і зло,що треба й не потрібно.
І на кінець хлопче:Дав Їй сльози як полегшення.
То ЇЇ унікальне право-плаче коли має потребу!
Бачиш сину!-каже Господь.Жіноча краса ні у фігурі,ні в одязі або зачісці.
Жіноча краса в ЇЇ очах,-то є дорога до серця і місце де живе любов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218396
дата надходження 26.10.2010
дата закладки 13.05.2011
Изболелась вся душа и стерзалась
Боль чужая и моя так смешались,
Не пойму почему мне так плохо?
Отчего среди людей одиноко?
Я по городу иду,как в пустыне
и живу ли не живу в этом мире,
Всюду грязь,брань и обман-все надоело,
Почему у вас душа оскудела?
Злые лица.а сердца...Боже правый.
Как ты это допустил?Что же с нами?
Изболелась вся душа.истерзалась,
Боль чужая и моя:Все смешалось!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217931
дата надходження 24.10.2010
дата закладки 13.05.2011
Тужить за втраченим? Пусте!
Лиш сил хоча би вистачало,
Все, що квітує і росте
На ніч полить щоб не зів*яло.
Гілку троянди підвязать
І в тілі вже відчувши втому
Добраніч дереву сказать -
Старому дубові отому.
Рости шуми і по мені,
А заодно між добрим ділом
Відпущені для мене дні
Впиши ще стеблом запізнілим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211867
дата надходження 20.09.2010
дата закладки 13.05.2011
Лишь в сердце томном нет уюта.
Слова пустые, замолчите!
Дождем стеклянным май укутан
И вы, дома, покорно спите.
В ночной глуши все так напрасно:
Моя бессонница немая
И ночь на простыне атласной
Вдруг доведенная до края.
Я вас, мой друг, не потревожу
И не посмею стать незваной.
Пускай и вам не спится тоже
Под этот майский дождь стеклянный.
Пускай и вы, бокал сжимая,
Одним глотком допьете виски.
И загрустите, понимая, что
Стали другом слишком близким.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251546
дата надходження 04.04.2011
дата закладки 04.04.2011
Осінь виростає за плечима мами,
Золотом кидає в пасма сивини.
Повернуть до хати ноги, мов до храму
Ніжності святої, ласки й дивини.
Літо переспіє краплями суниці,
Осінь позбирає в кошики гриби…
Так додому кличуть мамині зіниці -
Сповнені тривоги й ніжної журби.
На подвір’я стану босими ногами,
Дві шорсткі долоні ляжуть на плече.
Осінь виростає за спиною мами -
Й сивину гаптує у косАх дощем …
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251186
дата надходження 02.04.2011
дата закладки 04.04.2011
Я хотів би бути як ти, –
Я хотів би бути тобою;
Від самотності утекти,
Від пустелі до водопою.
Буть тобою, хоча б на мить,
Променистою, чарівною
І від тебе – себе любить!..
Але хто тоді буде мною?
29.03.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250478
дата надходження 29.03.2011
дата закладки 30.03.2011
Вже не літаю – зламана ключиця...
Хворіє серце,стиснуте в гіпсІ,
А так, буває, уночі присниться,
несу тебе кульбабами, в росі.
Вже не літаю…спогади за вітром.
Холодна ніч притулиться в плече,
Застигне пісня в нотах на пюпітрі,
Хоча у грудях... інколи ж... пече…
Вже не літаю... Перешкода підла...
Не відчуваю зболений піар.
На дужих крилах не злетить до світла...
Поранений та зраджений Ікар.
вже не літаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249814
дата надходження 26.03.2011
дата закладки 28.03.2011
Розкраєне серце на дві половини.
Одна половина - любові руїна,
А друга по світу блукає до ранку
І ночі стрічає в обіймах коханки.
І карі ще рідні, і сині кохаю.
У цих вже тонув, ну а в тих утопаю.
Роздвоєне серце вже вкотре голосить
І чарів кохання, і прощення просить.
Барвінковий поклик горить синьоко,
Той, другий, пече, наче рана глибока.
І хочеться кинуть і вже не підняти
Розчахнуте серце - розпуку прокляту!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249450
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 25.03.2011
дощ дрібний починався синім градом
під літнім градом до кісток промок
я навіть не чекав на твою зраду
та голос струмом бив мене в висок
холодний дощ періщив батогами
між недостиглих вишень і сливок
ти байдуже топтала плід ногами
вишневий плід з вишневих гілочок
порожня посмішка розгорткою на шпальті
ти не любила щирих балачок
як сливу – серце – розчавила на асфальті
…і весело зацокав каблучок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237087
дата надходження 26.01.2011
дата закладки 18.03.2011
«Счастье целого мира не стоит
слезы на щеке невинного ребенка…»
Ф. Достоевский
Мала. Розхристана…Лице невмите
Шнурочок. Хрестик. Зболена душа
Худющі плечі гріє тóнка свита,
Життя ж не варте й мідного гроша…
Вона – сирітка. Не згадає маму,
Про тата надто спогади сумні.
Мала не розуміє долі драму:
від раку – мама, тато – вмер в тюрмі…
Сиріточка… тамує вивих долі,
та очі щиро сяють на лиці.
Йдуть в безвість тротуаром ніжки голі,
З півнеба очі. Хрестик у руці…
10.03.2011.
переклад російською Наталі Мазур тут: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262050
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247533
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 18.03.2011
Скінчилося твоє життя
Вже зяє викопана яма.
На цвинтарі труна і мама –
Назад немає вороття.
І ось прийшла прощальна мить –
Хвилина тяжкої розлуки,
І сльози крапають з розпуки –
Душа щемить, душа щемить.
Ми з ніжністю тебе згадаєм,
Та вже разом не заспіваєм,
Про чебреці, що за селом,
Про чорнобривці під вікном,
Про рушничок і вишні біля хати,
Коли збиралися гуртом ,
Лунала пісня за столом,
Ти ж так любила, мамо, заспівати.
Прощай, ріднесенька, прощай.
Ти покидаєш нас навіки
Труну уже закрило віко,
І це межа, і це вже край.
Така невідворотна суть
Таку вже долю мають люди.
Земля тобі хай пухом буде,
А ми земний продовжим путь.
Ми з ніжністю тебе згадаєм,
Та вже разом не заспіваєм,
Про чебреці, що за селом,
Про чорнобривці під вікном,
Про рушничок і вишні біля хати,
Коли збиралися гуртом ,
Лунала пісня за столом,
Ти ж так любила, мамо, заспівати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247898
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 18.03.2011
А знаєш, що до тебе починаю я звикати,
З тобою легко, просто ти мабуть уже моя,
Тебе одну чомусь мені так хочеться кохати,
І на вустах моїх лише твоє одне ім’я.
Я уявляю часто як торкаюсь твого тіла,
Як обіймаю, як цілую лиш одну тебе,
Іди до мене сонечко, ти цього так хотіла,
На ручки, лиш тобі дозволю обіймати я себе.
В твоїх долонях все тепло яке я так чекаю,
Твої вуста, я уявляю уже їхній смак,
Як я тебе всю ніч до божевілля солодко кохаю,
Подобається це робити лиш зі мною, тільки так.
Тобі одній все хочеться мені бути приємним,
Тепло відчути тіла твого, трунок твій.
Найвища насолода, коли це у нас взаємне,
Коли від тебе чую: хлопчику, ти тільки мій.
Найкраща, найжаданіша, найбільше я бажаю,
В своїх обіймах вже тримати все життя,
Я просто божеволію коли в уяві тебе маю,
Кохаю до нестями, я з тобою в наших почуттях.
Тебе одну, тільки тебе найбільше я жадаю,
Назавжди, щоб забрати у свої світи,
Люблю, люблю і вже не відпускаю,
Сьогодні будеш світлим сонцем лише ти.
31.01.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238416
дата надходження 02.02.2011
дата закладки 17.03.2011
Як у дрібницях – весь характер людини, так само в коротких, мимовільних віршах – уся поетова душа.
* * *
Твоє святе, пречисте сяйво немов невинне сонце-гало
І скільки б я не милувався – ти не притуплюєш мій зір..,
Бо пригубити твою ласку – і сто віків мені замало,
А очі щоби освітити – усе-одно забракне зір.
* * *
Я скасовую налаштованість
На гру виважену, на гру чесну:
Ти мою голлівудську зовнішність
Чомусь прийняла за небесну…
І тепер вся твоя піддатливість
Переслідує монотонно
(Хоч моя голлівудська зовнішність
Була прийнята незаконно)…
* * *
Підшукаю у серці вірності, нагодую теплом зіниці,
Бо запаси вже закінчилися від минулих коротких стріч.
Понадкушую в тіла ніжності, розграбую ці сни-скарбниці;
Ти гадаєш, я ще вагаюся? – Ні, кохана, не в тому річ…
* * *
Забутий небом ангел по райдузі зійшов,
Від туги поселився в очах твоїх охоче
І серце знов кохає, і розійшовся шов,
І більше повертатись на небеса не хоче…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242968
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 17.03.2011
Сутінки згустились; що тобі до цього?
Це ж моя дорога, мій крутий обрив!..
Вдосталь було щастя, жаль, лише німого,
А тепер, на лихо, сум заговорив.
…Я розчарувався. Підпалили крила
І горять без диму, а душа ж нова!..
Точно пам’ятаю – ти мене любила,
Тільки не згадаю за які слова.
08.02.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239774
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 17.03.2011
Я не довго горів, я, можливо, устиг небагато,
Я ховався від слави, а втім, слава генію – тінь..,
Та раптово померкло бажання манери стакато
І ще швидше погасла охота даремних хотінь.
Я не довго горів… Ну й нехай! Я побачив доволі.
Може й прикладом став? – все-одно не простять мені ті,
Кому думи мої молоді не здавалися кволі,
Кому так, як мені, більше не пощастить у житті.
Для горіння шкідливий так само і надлишок масла;
Коли в спину штовхають – так важко під гору іти!..
Я не довго горів – моя зірка раптово погасла..,
Тішить тільки одне: всі забудуть – забудеш і ти.
18.02.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241884
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 17.03.2011
Для чого взагалі мені твоя увага,
Якщо зі мною ти не думаєш про завтра
І нащо ті слова, хіба в словах наснага?..
(Коли вони – брехня, а не всесильна мантра.
Чужі ж слова – пустир, хоча такі вже гарні…)
Мені не до душі. І швидше небо зникне,
Скоріше на землі всі мрії будуть марні
Ніж я тебе віддам!.. Ніж я до тебе звикну.
06.02.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239341
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 17.03.2011