Шоста осінь байдужої вічності,
Шоста осінь пекучого болю,
Шоста осінь болючої дійсності...
Як же скучила я за тобою!
Шепочу ті слова, що не сказані:
"Ти моя найрідніша людина.
Чимсь невидимим, мамо, ми зв"язані,
Хоч твоя й обірвалась стежина".
Твою стежку снігами засипало,
Моє серце морози скували.
Так раптово розлука нам випала,
На яку ми ніяк не чекали.
Ти востаннє мені посміхнулася...
На чоло ти поклала долоню.
Я об погляд твій, ніби спіткнулася,
Бо побачила вічність холодну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262786
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 27.06.2011
8
Девушке нельзя Любить дважды.
Жить значит иметь Родное Потомство.
Кто его не имеет – тот не Живёт, а проживает.
Любящая дарует Жизнь Любимому – если он у не первый.
Не сберёгшая Девственность – Полюбить уже не может,
потому что она уже не способна продлить Род мужа.
Это звучит жестоко только для нынешнего поколения:
если матери (явные или будущие) захотят Счастья дочерям,
то именно они будут наставлять их дарить себя Достойным!
НевЕста – Невинность Есть!
Нужны ли публичные дома, салоны гейш?
Ведь сейчас есть большинство Людей,
которые хотят половых связей вне брака*.
Так, пусть они выпускают пар друг на друга,
а не портят, не соблазняют Людей Невинных
и прежде всего – достойнейших Девушек!
Право на внебрачные половые связи имеет каждый,
кто не заботится о Родных Превосходящих Потомках:
для кого личные удовольствия дороже РодДины.
Если восторжествует Культ Наилучших Потомков –
ценность Девственниц, способных одарить таковым,
сразу повысится запредельно. Выгодно станет
не идти в бордель, а хранить себя для Суженного
(или, хотя бы, для того, кому нужны НаиПотомки)
и выбирать из ПотомкоЛюбов себе Милого.
Любовь, если воздерживаться от побочных связей,
непременно возникнет между здоровыми Людьми,
если они будут стараться ладить друг с другом,
учиться поддерживать между собой ВзаимоВосторг.
Надо заниматься не досужим Видсерфингом, а
Взаимным Улучшением ОбоюдоИзбранных:
Одарённого Мужчины и Девственной НевЕсты**.
Межличностная Любовь мало важна для Рода.
Отцы имеют право иметь Родных Потомков,
которые появляются только от Девственниц.
Клоны «Бога» не высказывают своего мнения
и не судят сами, будучи рабами по самой сути.
РодоЛюбы же судят и отворачиваются даже от
тех, кто предаёт Род в угоду личным чувствам,
особенно от не сохранивших себя Пра-Девушек.
Итак: главное – РОДНОЕ Потомство Отцам.
Да, и Мать будет иметь менее Родного Потомка,
если она была не с одним мужчиной до этого.
Пишется это больше для Родителей, чтобы они
не заморачивались на мифическом "Боге, Создателе", а
заботились о Родных Потомках и их возводили на пьедестал.
А то лукавые установки не заводить кумира, кроме Бога,
давно портят Качество Потомства: нужен Культ Потомков!
* у таких – брак, у иных – Супружество.
** впрочем: Любовь сильнее даже Законов РИТА.
P.S.1
«Не ВЕСТА.
ВЕСТА – жрица, которая обрекала себя на целомудрие.
Как только она принимала решение уйти из храма
и выйти замуж, она становилась неВестой.»
(Татьяна Иванова)
Отлично, у Вас другая ипостась названия: неВеста!
P.S.2
Куда денется муж, если Жена подарит ему
НаиРоднейшего ему и Наилучшего Потомка?!
Мужчине больше всего нужен такой Потомок: в нём РодДина.
+
«если ``невЕста`` должна быть невинной
для своего избранного, то она будет, лишь бы
этот избранный через год перестал быть избранным``»
Главное – Потомка Родного ему (если Родной ему, а не ей)
пусть отдаст или продаст и гуляет на алиментах. А есть просто
путь гейши – без Права Заиметь Детей или стать гейшей
после рождения детей, но без Права на Воспитание их.
«А вы спрашивали у разумной женщины: для чего ей нужен мужчина?
Ответ: для рождения ребёнка, а для него потомка, то есть.
Я не разделяю мужчину и женщину, это одно, но даный социум
принуждает думать иначе, так как мужчина – существо (не падкое и
не эмоциональное, короче) вполне противоположное женщине,
таки становится женщиной, сидит у своей супруги на шее…
то, извините… вот, Вам и нарушился … баланс…»
Воспитывать Ребёнка должен Отец или Мужчина.
И нужно, чтобы он был абсолютно свободен для этого.
На кого похож – тот пусть и берёт ребёнка, но воспитать
(даже не Родного ему Потомка) лучше может Мужчина.
«И кормить грудным молоком?!»
Кормление – не Воспитание.
Декрет дают для этого, да и Родители должны помогать.
Нечего самостоятельность показывать. Дают – бери, не дают – проси,
не дают после просьбы – бери сам у Родных (никакого нарушения закона).
Работать нельзя уже за год до Зарождения (чтобы к нему подготовиться)
и потом ещё несколько лет, итого: года 3-4. Обоим!
«Кто говорит о нарушении закона?.. никто…
Ребёнок не может расти полноценно, если его воспитывает
один родитель. Хотя здесь можно задать иной вопрос:
а для чего воспитывается ребёнок?»
В Японии девушки зарабатывают деньги до замужества.
«Не ставила акцент на заработке и деньгах, я имела введу, что
мужчины становятся не мужчинами, т.е. глупыми девками.»
Ребёнок Родной продолжает Род и РодДину отцу и
воспитываться поэтому должен у Родителей Отца,
с которыми и жить всем надо. Почему жена уходила к мужу.
Уж, какого выберут… Я бы за гением "охотилась"
«Т.е. женщина как таковая – не нужна?!»
Если Берегиня – нужна, но чаще – стервы.
«Надо чтобы кто-то этого гения родил, нет? Да?!»
Поэтому и разговор, что Девственница нужна, а не Женщина.
Разговор – от Гения!
«А дальше она не нужна?!»
Если не мешает Воспитанию – пригодится, а если любит – нужна.
Нужен Культ Потомков РОДных и/или Превосходящих.
«О как..?? А ей он зачем… что она не может гения воспитать..
да может, конечно, только потом, такие вот мужские гении
не примут, из-за своего ``О как же Я можно принять не своего``.
И от чего она должна не любить?!»
«или» в Культе Потомков – о том, что нужен Превосходящий,
и лишь желательно, но не обязательно, чтобы был Родной.
А потом начинается быт, нужно слушаться, ссоры возникают ...
«Вот, здесь надо разрушать свои стереотипы и
не боятся преодолевать этот быт… ВДВОЁМ.»
Сейчас же не готовы и не учатся ... вот,
есть 66 женских искусств в Ведах омских и мужские искусства есть
(в частности – неутомимость в половом акте). Никто почти не учится.
«Они же сами виноваты, что этот быт наступил.»
Быт вещь нужная, но в нём разбираться нужно
и лучшим образом его вести.
«Речь шла о том, что женщина не нужна для
воспитания ребенка, если Вы это не опровергаете,
значит – нам незачем продолжать эту беседу.»
Если она может лучше воспитывать пусть лидирует,
но – вряд ли. Пусть помогает. Так она же
истерично спорить будет, делать всё ради эстетики.
«А какую философию Вы проповедуете??»
КУЛЬТ ПОТОМКОВ.
Воспитывать должен Лучший-в-РОДу того Рода,
на который больше похож Ребёнок.
Всё в интересах Ребёнка должно быть.
«Лидирует … нет… у воспитания есть некие стадии…
Интересно: ребёнку не нужна мать?!»
Кто сказал. что не нужна? Должна быть иерархия:
«Лучший – главный», я называю «АристАрхия».
Есть поляницы в сказках, тогда вообще замечательно.
«В этом Я с вами согласна, что
не должно быть так называемой демократии.»
(Ваньоха
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10004
Командир один в Семье: Лучший,
но женщины о Будущем не думают,
значит – Мужчина главный.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262775
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 01.06.2011
Подсластили горстью голубики кашу манную
на звёздном молоке.
Размешаю пальцами вчерашнее небо
в остывающем котле.
В облаке, распотрошённом заживо,
за секунду слепленном в хорьке,
вычерчена ложь моя бумажная,
птицами, как сажей, перепачкана…
На столе
свет пылится иероглифами рваными,
выверяя, врёт на чёрный день…
Выварю быльем письмо из Варны…
Там прогулки по морскому саду
и страстей шальная дребедень
всё позвякивает прочной связкой –
рядом:
то ли цепью, то ли колокольцами с гирлянды
на плакучей…
В пористый, как брынза,
прелый сыроватостью, туман
запахнулась осень…
Пахнет рыбой
беспредел сходимости с ума…
Плюшки, мишки, шардоне…
на кресле
распластался брошенный жакет.
Жаль, бинты со ссадинами срезать
невозможно!
Каждое пике –
как в последний…
***
Если падать в кручёный
спиралью
из выси –
только шляпкой в планетках,
как в пуговках.
Ш`абаша для!
Розги вымочу в водке
без права на –
высечь.
Забормочется в слякоть земля:
выбор сделан –
весы заплетаются в вёснах,
как хаос в порядке.
По воздуху – вёсла
голубиными крыльями
планируют.
Имена – маскарадом.
Слившись с солёностью нёба,
горечь слоится слюной…
не пропихнуться ни звуку!
Прорехой –
прорухой старухиной –
рот.
Сном в руку
скука вздёрнутая
чужих спокон спокойных четвергов.
А я всё та же преданная сука!
У ног
потёртый коврик
нежностью облёван.
Зима растрескавшихся туч нальёт нам
в глаза
до сточертения запоя.
Я ранена открытостью свобод и сплетен,
перетёртых болью…
Гашёный след не утюга,
ладони…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225319
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 18.04.2011
Ми з тобою зустрілись в автобусі,
Ти і я у бігах від самотності,
У очах наших крихти від зради,
Небеса наші наче із вати.
Ми з тобою зустрілись в автобусі,
Через муки жахливої гордості,
Малювали на склі божевілля,
Куштували лиш спогадів зілля.
Ми блукаємо в світі ілюзій
І шукаємо буцім то друзів,
Але разом ми зовсім самотні
Хоч і знову зустрілись сьогодні…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253043
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 15.04.2011
Краплинами роси
Зеленої вологості
На шкірі полюси
Пульсують з тої радості,
Це відчуття життя
У листі поцяткованім,
Яскраве укриття
Під сонцем півзахованим,
Ця радість прохолоди
Упалих водоспадів,
Мінливої погоди
Розвалених укладів,
Ці промені нові
На тіло благодаттю,
Плином у крові
І дикою лататтю,
Та музикою днини,
Треком із плейлисту,
Заповнивши хвилини
Дощу посеред листу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251464
дата надходження 03.04.2011
дата закладки 03.04.2011
Пелюстків
До руки
Дотики
Ця троянда пахне тобою
Без шипів
Лиш на пів
Подиху
Запах той взяв в полон без бою
А в руках
Ти така ж
Струнка
Як троянди тієї стеблина
Цілував
Не зірвав
А плекав
Чомусь серце до тебе лине
І весь світ
На твій цвіт
Погляд звів
Бо відвести очей несила
Тільки ти
Ще цвіти
Бо повір
Ти немов би троянда красива
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251419
дата надходження 03.04.2011
дата закладки 03.04.2011
Від раба, що прозвали генієм і розбитого в дрова ангела
Народилася крапля радості, розчиняючись у насназі
І під хмарами в невагомості моє щастя очима вивела
Написавши там: «Біля тата я – мов троянда у срібній вазі…»
Усміхайся же! – велич в радості не помилиться тут адресою.
Хай же світяться очка синіми диво-квітами і цим цвітом
Називаються!.. Називатиму свою крихітку лиш принцесою
І даватиму іншим приклад цей, як зріднилися весна з літом…
20.11.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223427
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 01.04.2011
вона ковтала осінній дощ
як пігулки снодійного
то для неї був майже-бог
вона в нього свято вірила
як не вірять навіть в аллаха
співала AVE AQUA
посміхалась бомжам в дертих лахах
цим рибинам містечкових гангів
він ніколи не став би ісусом
вода його не тримала
зате він літав як бусол
бо у місті йому було місця мало
а ще йому снились дельфіни
що мовою неба з ним балакали
а вона плавники розпускала як крила
і мріяла вийти заміж за птаха
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250570
дата надходження 30.03.2011
дата закладки 01.04.2011
На цього вірша Заслужена артистка України
Тетяна Садохіна написала пісню,
яку виконує разом із гуртом "Ревізор"
Сповідь матері
Живу молитвою твоєю, мамо,
В думках твоїх і помислах щодня.
Ти завжди поруч, мов ведеш словами,
А я тривога й вічна біль твоя.
Молюся я, матусю, і благаю
У Господа для тебе світлих днів…
Як оберіг з собою завжди маю
Твою любов і щем тривожних снів.
Мамо, мамо, моя люба мамо,
Мамо почекай не йди …
Мамо, мамо, моя добра мамо,
Ще моя матусенько - живи…
Вже сивина пожовкла на волоссі,
І зморшками полічені літа,
Але красива ти для мене й досі,
І завжди ти для мене молода.
Живу молитвою твоєю, мамо,
В думках твоїх і помислах щодня.
Ти завжди поруч, мов ведеш словами,
А я тривога й вічна біль твоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250761
дата надходження 31.03.2011
дата закладки 31.03.2011
Життя випробовує тих, кого любить,
І прагне відчути, чи можеш ти бути
Найкращим, не здатись в пітьмі і вогні,
Не стратити в лютій страшній боротьбі?!
Життя дає шанс, тому хто жадає,
Хто шлях нелегкий собі обирає,
Хто вірить у себе і йде через терна,
Тому відкриваються істини зерна!
Життя лиш того на вершину виносить,
Хто вірно бур’ян у душі своїй косить,
Хто спраглу пшеницю підживлює вміло,
У душах своїх відчуваючи силу…
Життя відкриває обійми й цілує,
Того, хто і інших роботу цінує,
Хто серцем великий і в справах доводить,
Що навіть мале – це творіння природи…
Життя подарує усе, що захочеш,
Якщо ти молитву читаєш щоночі,
Якщо в твоїм розумі чисті польоти,
Якщо зрозуміти захочеш хто Ти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250332
дата надходження 29.03.2011
дата закладки 29.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.03.2011
старі пісні про головне
про супердівчинку
яку треба любити ніжно
про не-перегорнуті сторінки
й непрощених вампірів
колискові для мотобайкових ангелів
і безкрилих давніх коханок
трохи болю
трохи кохання
істерика
ніж по струнах
і вже нічого не має значення
ні пісок на джинсах
ні сховане у долонях
пофарбоване в сепію
помережене птахами
пізньолипневе небо провінційного міста
тільки звалище треків у побитому плеєрі
припалені сторінки пам"яті
що ніяк не можуть зітліти дотла
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250151
дата надходження 28.03.2011
дата закладки 28.03.2011
(вірш-демотиватор)
тобі треба їсти побільше яблук
і дивитися сни про осінь
вірити що то вже останнє
з дев’яти тих можливих кіл
далі буде чистилище і
Беатріче фарбована в платину
поведе тебе у стерильні свої небеса
добре нехай не вона
(ти не любиш блондинок)
хай патлатий і трохи неголений янгол
відчинить двері твого персонального раю
апартаменти з вікнами на захід все включено
подушки свічки чорний шовк і текіла
у динаміках голос Хетфілда і трохи дум-дезу
щовівторка тусовки з вином і кальяном
по суботах гулянки з крилатими неформалами
а у п’ятницю доставка свіжих віршів
ще не вмерлих українських поетів
і все буде ок
аж поки недільного ранку
(ти саме п’єш каву з корицею)
крізь звуки богемської рапсодії
проб’ється нахабний шансон
ти побіжиш на балкон
у розпачі стукати в стіни
а потім твій ангел розкаже що там
рай дяді Толі таксіста
хороший був чоловік
інвалідів возив безкоштовно
його підрізали п’яні клієнти
у нього вважай не було гріхів
(крім звісно любові до міші круга)
ти поклянешся терпіти
але ці хрипкі голоси за стіною
розіпнуть твій мозок і
конаючи у найдальшому закутку раю
ти подумаєш
ліпше б я
не вмирала
ніколи
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249514
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 28.03.2011
рівнодення глибоке мов дощ що пронизує наші долоні
коли крапля остання впаде вже ніхто не згадає про спис
у німому безликім триванні у кишені легкої безодні
як пізнаєш чужі таємниці вже не зможеш котитися вниз
намистинами сни обірвались по долівці озвалися дзвінко
кожен погляд твій зрадник голубить кожен подих твій пахне бузком
тільки бурхають дні наче кров у судинах старого будинку
і вертають фільтровану пам’ять немовлятам густим молоком
терезами заміряна тяглість на округлість м’якого коліна
так подвоїться слово і знов половинно розколе горіх
ти подивишся мовчки на мене я забуду про все що повинна
і розтану як тане в долоні безнадійно оземлений сніг
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249813
дата надходження 26.03.2011
дата закладки 27.03.2011
В спіралі равлика сховалася аморфна
душа, загублена у сірості асфальту.
Як з пуп'янка рожевого в зимові жорна -
Ти випустив в життєвий танець Есмеральду.
Кружляла, билася у шибки із металу,
для ран сумління Твого лилася єлеєм.
Без містики б вогонь запалював фіалу
якби Ти був лише для Неї Прометеєм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249798
дата надходження 26.03.2011
дата закладки 27.03.2011
Спіткнулася душа моя на злеті,
Відкрита золотим твоїм ключем.
Я заблукала в сонячних тенетах
І срібноплинно пролилась дощем.
Пропав кудись вчорашній мій неспокій
Під вранішнім рожевим сургучем.
І щастя не здавалося коротким!
І біди десь позаду... За плечем.
У небі переможно грають сурми,
Хмарки лягли на божі терези.
Я пальцями перебираю струни
Віолончелі долі і краси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247208
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 17.03.2011
Зітхне зима і спеленає ріки
холодним до нестями кришталем…
А на вікні розквітнуть білі квіти,
сполохані безжальним скрипалем.
І під зимовий плач його мелодій
по білому, холодному сліду
Я все покину. І під звук рапсодій
Мене зустрінеш ти. До тебе йду!
Стрічай мене, музико мій фатальний,
у хуртовині крижаних снігів
Здивуй мене акустикою, милий…
Звільни від божевілля і сумлінь.
В моєму безголоссі часу плинність!
І так багато втрачених бажань!
Курсивом на снігу – самотня ніжність…
І ми з тобою…Наші інь і янь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242946
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 17.03.2011
Янголи не вірять в гороскопи
та мій повірив... і дарма -
розсипалися в хаос ноти
і враз порвалася струна!
Знекрилено піднявся вгору,
шукаючи підтримки у птахів.
У хвилях неба синє море
заштормувало від гріхів.
В розбитім дзеркалі Спокута
гаптує крила в оксамит.
Реанімована з минулого отрута
в польоті ще пече... Болить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217042
дата надходження 19.10.2010
дата закладки 17.03.2011