Цей незабутній високосний день.
Полтава мила…
Як мені боліло!
А на душі – ясніло-завесніло.
Лікує біль отут, як більш ніде.
Тут мій Едем,
де любо й грім гримить.
Сюди являюсь на пречисту сповідь.
І окриляюсь – почуттями повнюсь.
О, як предивно мить ота щемить!
Найближчі люди – молоді діди –
погомоніли, щиро пораділи.
Щоб кожне слово
з часом стало ділом,
твори-гори – солодким буде й дим.
Дай, Боже, істини.
Нехай вона веде
із темені туди, де справді світло.
Був добрим лютий.
І на серці – квітло
в цей незабутній високосний день.
29 лютого 2008 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317978
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 23.05.2012
Червоніли під Крутами маки...
Розцвіли на холоднім снігу...
Вони йшли, щоб за Київ вмирати,
Та у серці плекали весну...
Пломеніли жаринами квіти...
Як ті мрії у юних серцях...
А вони були майже ще діти...
А вони так любили життя!!!
Розцвітали під Крутами маки...
Догоряли свічки їхніх доль...
Не злякались... Ішли, як солдати
Під град куль, під пекельний вогонь.
Триста зір спалахнуло у небі...
Триста мрій назавжди відбули...
Триста впало в червоні замети...
Триста їх до останнього йшли...
Ще не соколи, а соколята...
А в серцях — недитячий вогонь...
Ви вбивали... Не вбили їх, кляті!
Вони в душах народу свого...
Ви самі розпалили заграву...
Ви роздмухали гарно її...
Ви самі собі пастку зладнали,
Ви згоріли у тому вогні!
* * *
Червоніли під Крутами маки...
Вітер тихо у неба питав,
Що за зорі засяяли раптом?
Чом багряним тут сніг запалав?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237674
дата надходження 29.01.2011
дата закладки 18.04.2011
Я не поэт, а простий хлопець,
Який заплутався думками,
Що не дають мені спокою,
Чомусь останніми роками.
Я не люблю вірші писати,
Та через них можливо зможу,
Дон́ести до людських сердець,
Тепло в "погоду цю негожу"
Усі повинні об'єднатись,
За руки взявшись побороти,
Всі неприємлимі закони,
І нікудишні депутатські квоти.
Нехай згадають що народ,
Не просто рабська сила,
Що ми умієм захищатись,
Й "начистим" їм іх круглі "рила"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248202
дата надходження 19.03.2011
дата закладки 18.04.2011
Україна не спить, Україна в огні
хоч минуле було як у вічному сні
людям досить згадати події війни
і з плачем розгубитись,як минали роки
Сотні тисяч людей не знали біди
серед ночі прокинувшись,мусіли йти
..йти в незвідане,чуже під пулі життя
у солдата реальність уже не своя
Згадав собі дім,дружину й дітей
своє місто,де друзі чекали весь час
є у пам"яті школа,і рідний ліцей
взявши зброю,пішов помирати за нас
Солдат життя не знає і поразок
солдат не спить,вартує Україну
його слова почують не відразу
а як почують,він попаде у неминучу міну
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254394
дата надходження 17.04.2011
дата закладки 18.04.2011