melior: Вибране

Юля Вуколова

Батькові

Ти  приходиш  до  мене  в  ночі,
коли  міцно  заплющу  я  очі.
Ледь  всміхнешся,а  очі  сумні.
Ну  чому  всі  ті  сни  не  пророчі?

Чом  я  бачу  тебе  лиш  у  снах?
Обіймаю  і  тихо  сміюся.
Сльози  радості  в  наших  очах.
Я  ж  радію  й  водночас  боюся.

Вже  п'ятнадцятий  рік  пролітає,
зусрічаємся  лиш  в  моїм  сні.
А  чи  буде  та  зустріч?  Хто  знає?
Не  в  думках,не  у  мріях.  О  ні.

Я  з  надією  в  серці  чекаю,
що  побачу  тебе  я,однак
чи  захочеш  ти,батьку,не  знаю.
Все  у  твоїх,батьківських  руках.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281463
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 03.12.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.11.2011


Poetka

…про це можна було б промовчати…

...поза  кадром  залишиться  більшість  із  того  що  ми  пережили
кожного  ранку  шипучий  аспірин  та  міцний  чорний  чай
і  це  таємничо-моторошне  мовчання  стіни
від  якого  тікай  не  тікай
все  одно  у  кожного  із  нас  різне  пекло  та  різний  рай...
я  з  часом  звикну  до  того  що  тіло  старіє  швидше  за  душу
до  нічного  безсоння  й  ранкових  невпевнених  мрій
що  сьогоднішній  день  буде  м"яким  неначе  ведмедик  із  плюшу
що  із  ниви  життя  повисмикую  увесь  пирій
але  насправді  життя  -  це  всього  навсього  приборкання  стихій...
з  кожним  роком  міцнішають  сигарети  та  напої
слабшає  віра  і  ламаються  межі  за  які  ти  звично  не  виходив
і  пам"ять  згортається  у  масивні  сувої
залишається  час  і  неймовірні  катаклізми  природи
твоє  непорушно-свідоме  язичництво
ціла  шафа  речей  які  уже  не  підходять  по  моді...
з  кожним  прожитим  днем  нове  просвітництво
нових/вчорашніх  народів...
я  хочу  тобі  сказати  що  на  свій  подив  та  страх
я  знаю  самотність  неначе  абетку...
і  здається  що  живу  у  пустирях
а  насправді  кожного  дня  я  граю  в  рулетку
подвоюю  ставку  і  ставлю  на  чорне
а  за  плечима  завжди  є  щось  невідворотне
яке  притягує...а  може  колись  і  пригорне...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295108
дата надходження 22.11.2011
дата закладки 28.11.2011


Иванна Гуляйполе

Дякую тобі

Дякую  тобі  за  все:  

За  кожну  секунду,  що  поруч  зі  мною.  
За  те,  що  лікуюсь,  як  завжди,  тобою.  
За  посмішку  ніжну,  за  очі  ясні,  
За  те,  що  приходиш  до  мене  вві  сні.  

За  губи  солодкі,  за  мужність  долонь,  
За  серце,  що  взяв  ти  до  себе  в  полон.  
За  душу,  за  погляд,  за  ніжність  торкань,  
За  те,  що  ти  всесвіт  моїх  побажань.  

За  те,  що  цілую  тебе  кожним  ранком,  
За  те,  що  молюся  за  тебе  на  ганку.  
За  те,  що  єднаєш  ти  наших  два  серця.  
За  те,  що  даєш  ти  життю  мого  перця.  

Без  тебе  життя  свого  не  уявляю,  
Кохана  тобою  й  тебе  я  кохаю.  
Я  дякую  долі  за  зустріч  з  тобою!  
О  сонце  моє,  ти  світи  наді  мною!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244090
дата надходження 28.02.2011
дата закладки 02.11.2011


Марічка9

Дощить

Дощить.Журба.Вечірнє  жало.
Сиджу  собі  біля  вікна.
Чи  то  боліти  перестало?..
Чи,  може,  сили  вже  нема?

Дощить-дощить...Гримить-сміється.
Підкрався  спогад-сирота.
Десь  ненавмисно  відізветься,  
Що  ти  не  той,  бо  я  не  та...

Дощить  на  зло.Дощить  без  жалю,
І  щось  вривається  мені.
То  з  неба  крапля  в  серце  впала,
А  з  серця  тихо  по  щоці...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272780
дата надходження 30.07.2011
дата закладки 21.10.2011


Leonar

Пам'яті героїв ОУН-УПА

*************************Присвячено    Івану  Окоєву  
Схилилась  верба,
Під  нею  повстанець  сидить.
На  серці  журба.
Де  Україна  моя?

У  Волинських  лісах
Було  їх  багато,
Борились  для  нас,
Вірили  свято.

Автомат  на  плечі,
А  в  душі  сяє  гордість.
За  Вкраїну  свою
На  смерть  він  готовий.

Рана  глибока.
Кровю  стікаю,
Згадує  дім
І  тихо  співає...

Співає  про  те  як  кохав
Дівчину  в  темному  гаї.
Співає  про  те  як  хотів
Жити  у  вільному  краї.

Мила  сльози  лила
За  своїм  чорнобровим,
Не  хотіла,щоб  йшов
На  смерть  невідому.

Та  пам'ять  про  милого
Лишиться  в  серці  її.
Сину  про  батька  розкаже,
Про  його  героїчні  бої...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129286
дата надходження 08.05.2009
дата закладки 13.10.2011


Гай-Нижник Павло

Борцям ОУН-УПА

           [b]БОРЦЯМ  ОУН–УПА[/b]

Їх  імена  не  карбували  злóтом,
Їм  мармурові  не  клали́  хрести.
Вони  писали  кровію  і  пóтом
Свої  наймення  в  земляні  листи.

Їх  Бог  карав  за  те,  що  вище  нього
Вони  тримали  свій  стражденний  Край,
Вони  й  грішили  лиш  задля  святого,
І  хто  ще  зна,  чи  впа́ли  вони  в  рай.

Не  боячи́сь  безславного  заги́ну,
У  прірву  ки́дали  непрóжиті  роки
Ті,  котрі  ніжили  й  леліяли  Вкраїну,
А  доля  їх  кохала  навпаки…

                                                 [b]  [i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                           [i]7  липня  1991  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.38.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183323
дата надходження 12.04.2010
дата закладки 13.10.2011


Дощ

Ошукані сподівання

Як  визріє  думка  і  слово  жагуче
Зневірену  душу  до  дна  пропече,
Тоді  лиш  завважу  я  ношу  пекучу,
Що  доля  мені  завдала  на  плече.
Та  я  не  питаю,  а  доля  не  каже,
Чому  такий  жереб  дістався  мені.
Бо  що  моє  серце  нового  розкаже,
Аби  звеселилися  будні  сумні?
А  будні  гудуть  в  небуденній  напрузі,
Вирують,  клекочуть  і  б"ють  без  жалю.
І  зраджують  підло  ціловані  друзі,
Чужому  підносячи  дань  королю!
Згрібають,  як  мотлох,  вчорашніх  кумирів
З  гнилих  п"єдесталів  їх  дутих  імен.
І,  вибивши  пил  з  перешитих  мундирів,
Їх  місце  займає  "крутий"  бізнесмен.
А  нас  розважають  верховним  вертепом,
Де  ролі  розписано  всі  наперед.
Годують  "попсою"  і  роком,  і  репом,
І  димом  ядучих  чужих  сигарет.
А  люд  вигиба!  Вижива,  хто  як  може,
І  щиро  не  вірить  в  чесноти  еліт.
Моралі  вівтар  заплювали  вельможі,
Що  в  черзі  стоять  біля  райських  воріт.
Вельможні  панове!  Поважна  старшино!
Колишні  і  чинні    -  байдуже  які,
На  вас  же  молилася  вся  Україна,
А  ви  так  спаплюжили  клятви  палкі!
Отямтеся,  блудні,  та  йдіть  собі  з  миром,
Вивчати  історію  древніх  еліт,
А  нація  вийде  на  нові  обши́ри,
Туди,  де  гуртується  звільнений  світ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286013
дата надходження 13.10.2011
дата закладки 13.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.10.2011


Юра...

Пробач мене мамо!!!

Пробач  мене  мамо,  що  буваю  різкий,
Що  уже  у  свої  двадцять  років
Біль  відчуваю  мов  би  старий,
Пробач  мене  мамо  за  вкрадений  спокій.

За  недоспані  ночі,  тривогу  у  серці,
Що  залишилась  з  дитинства  мого.
Пробач  що  й  тепер  додаю  в  життя  перцю,
Пробач  що  я  впертий  і  йду  до  свого…

Пробач  мене  мамо  за  те,  що  не  в  силі
Я  кращим  зробити  наше  життя…
Я  знаю,  колись  ще  ми  будем  щасливі,
Всі  будемо  разом  святкового  дня!!!

І  тато  приїде  тричі  на  рік…
А  не  так  як  завжди  по  два  рази,
Наллємо  в  кувшини  березовий  сік,
Накриємо  стіл  і  сядемо  разом…

Й  на  Паску  у  церкву  підемо  сімєю,
Запалимо  свічку  згадаємо  всіх…
Мої  дорогенькі  всіє  душею!!!
Люблю  й  поважаю,  рідних  своїх…

Пробач  мене  мамо,  пробач  мене  мамо!!!
Пробачте  мене  дорогенькі  батьки!
Пробачте,  що  я  залишив  в  серці  рани…
Пробачте  за  все…  що  я  не  зробив!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284223
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 04.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.08.2011


Дана Кучер

Нам 20 років.

З  Днем  народженя  державо!
З  юбілеем  Україно!
Ми  сьогодні  скажем:Браво!
Гарна  всміхнена  дівчина!
             Всіх  вітаю,
             Українці  полюбіть  саміх  себе,
             І  не  будьте,  наче  вівці,
             Куди  хто  хоче,то  веде.
Вірте  в  Бога  ,в  Україну,
І  тоді  серед  доріг,
Ти  зустрінеш  ту  єдину,
За  яку  не  буде  гріх.
             Повертайтесь,любі  діти,
           Як  Шевченко  нам  казав,
           На  то  світ,  мені  поверте,
           Гроші  ще  ніхто  не  взяв.
Хто  богатий  -  тут  богатий,
А  хто  бідний  -  бідний  там!
Всюди  треба  працювати!
Не  наймайтесь  по  світам!  
           
Слава  Україні  -  героям  слава!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276725
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 24.08.2011


торт

В пориві

Я  знов  тону,  я  задихаюсь  
 Лише  від  поглядів  твоїх.  
 Блакитні  очі.  Я  вмираю  
 Коли  немає  поруч  їх.  

 Я  знов  тону,  я  задихаюсь  
 У  ніжних  я  живу  твоїх  
 Обіймах.  Лиш  куди  діватись?  
 Куди?  Куди  мені  без  них?  

 Я  знов  тону,  я  задихаюсь!!  
 Бо  серце  моє  у  твоїх  
 Руках.  Ті  милі  руки!  
 Нема  мені  життя  без  них.  

 Я  ЗНОВ  ТОНУ,  Я  ЗАДИХАЮСЬ!!!!  
 Я  вся  твоя!  Душею  й  тілом!!!  
 Від  рук  твоїх  я  б  радше  вмерла  
 Якби  вже  жити  не  хотіла

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276241
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 21.08.2011


Galkka

Сигарета

Пульсує  біль  у  скронях,
Застигли  очі,  мов  скляні.
Колись  читав  ти  по  руках,
І  щастя  обіцяв  мені.

Чому  слова  твої  пусті?
Чому  тепер  і  я  пуста?
Немає  спасу  вже  душі
Без  тебе  швидко  так  згнила.

Беру  у  руки  сигарету,
І  чашку  кави  на  балкон,
Мені,  по  суті,  це  не  треба,
Та  зве  мене  мій  гелікон.

На  вулиці  вже  зовсім  темно,
Не  чути  звуків,  що  гули
Напевно  знову  я  даремно,
Вдивляюсь  в  тіні  з  висоти.

Лунають  кроки,  десь  розмови,
Гуляють  пари,  що  зійшлись,
Колись  і  ми  були,  як  хворі,
Допоки  коси  розплелись.

Запалюю  я  запальничку,
І  довго  дивлюсь  на  вогонь,
Стікають  сльози,  як  в  криничку,
Вже  кава  солена  либонь.

Я  прикурила  сигарету,
Затяжки  йдуть,  думки  летять.
Я  сподіваюсь,  що  сьогодні,
Всі  почуття  отак  згорять.

Дивлюсь  на  вогник,  дим  табачний,
Хай  попелом  усе  летить.
Лиш  вітерець  не  знає  значень
І  розганяє  все  за  мить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272018
дата надходження 26.07.2011
дата закладки 15.08.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.08.2011


Nikol`

Дощ. А ми всі різні.

За  вікном  дощ  співає  про  кохання.
Кожна  краплина  пронизує    чиєсь  життя,
доносить    музику  від  далля
в  самотню  душу.  А  може  в  небуття.
А  я  сиджу  на  підвіконнні  
і  звучить  музика  сумного  скрипаля,
підсилюючи  сум  від  болі,
що  виникає  десь  в    душі,  доноситься  здалля.

Я  бачу  хтось  біжить,  ховаючись  від  бурі.
А  хтось  стоїть  і  тоне  під  дощем.
Когось  підносить  в  небо,  а  хтось  хмурий.
Когось  зігріють.  А  іншого  за  серце  зловить  щем.
Для  когось    дощ  –    це  щастя.
А  інший  радий,  бо  невидно  сліз
Хтось  закохався  в  дивну  Настю,
а  хтось    від  холоду  додому  ледве  ліз.

Таке  життя.  Нічого  тут  не  зробиш.
У  кожного  свої  причуди  і  свій  шлях.
І  на  такому  грошей  не  зробиш,
бо  тільки  Бог  керує  у  людських  життях.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273014
дата надходження 01.08.2011
дата закладки 14.08.2011


Alex-dr_7(tericon)

І він по справжньому щасливий!

Для  нього  із  всіх  жінок  існувала  тільки  вона,  всі  інші  представниці  прекрасної  половини  людства  з"являлись  в  його  житті  періодично  й  на  дуже  короткий  час.  І  вони  його  особливо  не  цікавили,  на  відміну  від  неї.  Адже  його  кохання  до  неї,  як  він  вважав  тоді,  переважало  все.  Йому  вистачало  бачитися  з  нею  декілька  разів  на  місяць  і  почувати  себе  достатньо  добре.
         Але  це  йому  так  здавалось.  Як  виявилось,  чим  довше  це  тривало,  тим  більше  його  дратувало.  Потихеньку  здоровий  глузд  почав  повертатись  до  його  підсвідомості.  Чоловік  почав  розуміти,  що  вона  для  нього  -  звичайне  коромисло  з  напівпорожніми  відрами,  яке  особливо  не  обмежувало  його  в  русі  по  життю,  але  в  той  же  час,  не  рідко  набридало.
         Він  для  неї  був  звичайною  іграшкою,  яка  приносила  динаміку  в  її  життя,  а  сам  був  одиноким  пливучим  катером  в  життєвому  морі.
         Час  від  часу  його  терпець  виходив  з  берегів  і  з  кожним  разом  все  частіше.  Він  хотів  справжнього  сімейного  життя,  а  їй  це  цікаво  не  було...

           Тільки  через  кілька  років  він  отримав  те,  що  хотів.  Він  досягнув  сімейного  щастя,  але  вже  з  іншою  взаємно  коханою  Леді,  зумівши  перевтілитися  з  іграшки  для  однієї  -    у  невід"ємну  частину  життя  для  іншої.  І  він  по  справжньому  щасливий!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273818
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 06.08.2011


Mistake

Не вистачає слів для того, щоб сказати

Не  вистачає  слів  для  того,  щоб  сказати
Й  немає  сили  щоб  тобі  все  показати,
Нема  повітря,  щоб  зробить  останній  вдих  
І  пульс  повільно  й  непомітно  стих.

Немає  смілості  сказати  «Прощавай»,
Нема  бажання,  щоб  допити  теплий  чай.
Нема  кохання,  та  навіщо  його  треба?
Щоб  благати  потім  милості  у  неба?

Немає  почуттів,  лиш  черствість  безнадійна,
Нещира  усмішка...  Вона  нарешті  вільна...
Холодний  вечір...  із  очей  сльоза..
Усе  фальшиве,як  моє  життя…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272463
дата надходження 28.07.2011
дата закладки 30.07.2011


Відчайдушна

Він - чорне, а Вона - біле…

Вона  полюбляє  чорна  каву,
з  ніжними  вершками,
а  Він  -  зелений  чай,
із  мріями,  думками...

Вона  обожнює  дощ  і  сильний  вітер,
що  так  ніжно  розвіює  її  волосся,
а  Він  полюбляє  сонце,
що  так  жагуче  пестить  колосся...

Вона  обожнює  бігати  босоніж
 літніми  ранками,
Він  лиш  споглядати,  як  купається  сонце
ніжними  світанками...

Він  -  чорне,  Вона  -  біле,
Він  -  буденність,  Вона  -  мрія,
Він  -  надія,  а  Вона  -  його  віра,
Він  -  реальний,  Вона  -  нездійсненна...


Та  все  ж  єдине  ціле,  одна  на  двох  душа,
хоч  такі  різні  -  
біле  і  чорне...
Він...Вона...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270549
дата надходження 16.07.2011
дата закладки 16.07.2011


Оле Чка

Божеволію від тебе

Моя  ілюзія  на  твої  бажання  -  безмежна...
Я  так  тебе  прагну...
Прагну  прийти  в  твої  сни...
тепер  я  без  шансів,бо  від  тебе  залежна.
Ти  ж  ніби  наркотик...
Акорд  моєї  струни.

Присвячую  долю  свою  твоїм  веснам.
Твої  поцілунки...
Твої  руки  гарячі  й  палкі...
У  твоїх  обіймах  кров  загорілась  у  венах.
Ми  надто  з  тобою
Стали  близькі...

Парфумів  твоїх  дурман  охопив  донестями.
Ти  з  розуму  з’їдеш  й  від  мене
Колись...
І  ми  обмінялись  кожен  своїми  чуттями.
Свободи  своєї
Ми  вдвох  відріклись!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268936
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 06.07.2011


Komaxa

Настінька) тобі сонечко

Залізла  в  душу  німа  печаль,
Й  не  знаю  що  робити,жаль,
Я  знов  не  втримався  і  полюбив,
І  цим,мабуть,себе  згубив.

І  зовсім  різні  ми  з  тобою,
Я  захопився  цею  грою,
І  не  помітив,як,коли,
Й  від  тебе  погляд  не  звести,

Мабуть,така  все  ж  моя  доля,
Залишитись  одному,як  в  неволі,
Ніколи  щастя  так  й  не  знати,
І  самому  собі  співати.

Й  не  бачити  очей  отих  безмежних,
Й  не  чути  голос  той  бентежний,
Я  знову,знову  полюбив,
І  цим  мабуть  себе  згубив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222827
дата надходження 17.11.2010
дата закладки 04.07.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.07.2011


Іванна Шкромида

Безпритульна ейфорія

Крокуючи  дорогою  у  безвість,
звертають  очі  в  незнайомий  рай.
Сусідній  хлопчик  скаже  щось  про  чесність,
А  хтось  позаду  мовить  "прощавай".

Рука  до  спазм  зачепиться  за  долю  -
зірветься  з  ненаситності  рукав.
Хтось  каже  ,  що  тобі  пора  на  волю,
...сусідній  хлопчик  мовить  "не  вгадав".

Колючий  дріт  оселиться  в  підошві.
Роззявлять  пащі  з  дива  лікарі.
На  ліки,  як  завждИ,  немає  коштів,
(але  на  біль  теж  вичерпавсь  ліміт)

Піти  назад.  Вернути  стрілки  часу.
У  голові  зіграти  щастя  мить.
Переболить,  можливо,  не  відразу,
Та  стане  легше,  все  переболить...

Переболить...  Зіграють  в  шахи  сльози.
Подерті  боти  приховають  шрам.
Для  ейфорії  недостатньо  дози...
Для  смерті  -  не  розбитий  людський  хлам...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229243
дата надходження 16.12.2010
дата закладки 04.07.2011


edgardinho19

Ти витираючи слова

Ти  витираючи  слова
як  сльози  ллються  досхочу
У  цьому  світі  нас  нема
і  вихідний  собі  візьму

Стомився  вже  і  ніч  прийшла
іду  по  вулицях  не  свій
Не  бачу  всіх,не  хочу  сна
чекаю  незабутніх  мрій..  

Я  вже  забув  на  світі  все
ти  мене  кличеш  залюбки
Ти  щось  цікаве  знов  несеш
і  в  радість  днів  мене  люби..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267066
дата надходження 26.06.2011
дата закладки 26.06.2011


Христя Волощак

Ковтками кави обпікаєш губи…

Ковтками    кави  обпікаєш  губи
Шукаєш  втіхи  у  гудках  коротких
Незаймане  життя…  Тебе  погублять
Волошки  сині  на  повіках  мокрих…

Купуєш  трохи  серця  –  без  начинки
Солодкий  смак  на  стан  душі  не  схожий…
Нема  прощення    за  вчорашні  вчинки…
Себе  прости  за  мене,  якщо  зможеш…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149368
дата надходження 10.10.2009
дата закладки 23.06.2011


Місафір

Не свята

сутінки  стигнуть  кронами  диких  акацій
знай  -  де  упала  твоя  сльоза
зранку  проступлять  сліди  повоєнних  руйнацій
іржавої  нації
і  лебеда  -
бог  ліпив  всіх  людей  із  тіста
а  тебе  -  створив  із  вина
але  крил  все  ж  не  дав.
ну  звісно
маєш  й  так  достобіса  принад
позачасово  плинеш  містом.
причащатись  до  тебе  іду
заліковувать  всі  порізи
й  переломи  душі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262868
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 01.06.2011


molfar

Гроза

Вона  прийшла  -
хвилина  у  хвилину:
достигле  небо
репнуло  від  слів.
А  теплий  дощ,
слухняний,  мов  дитина,
мене  за  руку  
босоного  вів.
Ми  раювали  -  
мокрі  і  щасливі.
Друзяка  -  вітер  
цвітом  лопотів.

...Я  так  хотів,  
аби    безумству  зливи
зі  мною,
поруч,
ангел  Ваш  радів...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260889
дата надходження 21.05.2011
дата закладки 01.06.2011