Я сам собі тебе придумав:
В звичайності вбачав все те,
Чого не зміг, чого не здужав
І в чому не знайшов себе.
Та щирість, ніжність від природи
Манили в тінь твоїх очей.
Між нами не було угоди,
Що так єднає всіх людей.
Той фатум, що так душу вабить,
Надію слабому дає,
Здавалося: ось приголубить…
Та в тім було щось не моє.
Прийшла й до нас зимова хуга.
І я, спіткнувшись лиш на мить,
Відчув нерозуміння друга -
Як серце ниє і болить!
Я сам собі тебе придумав…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286858
дата надходження 17.10.2011
дата закладки 17.10.2011