Ты не ведаешь, я вечерами
Умирала в тисках одиночества,
Со свечой меж двумя зеркалами
Чуда жаждала или пророчества…
Заклинала тебя небесами,
Зазывала объятьями нежными,
И постель застилала шелками
На двоих, ожидая с надеждою.
Обречённо бродила вдоль сада,
Что судьба уготовит, не ведая.
Но однажды в тиши листопада
Услыхала: "К тебе не приеду я…"
10.08.2012г. 18:50
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356379
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 10.08.2012
Відповідь на коментар IgorKo
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353216
Навіщо ти чекав слова зізнання?
Перевіряв, чи зрілі почуття?
А я несла своє сліпе кохання
У вир подій, до тебе, до життя.
Несла мов відра, сповнені водою,
Боялася, щоб необачний крок
Не вів до каяття, не став бідою,
Хоч у думках летіла до зірок.
Про тебе мріяла. У мареннях блукала,
Засвічувала жовті ліхтарі,
Коли небес шовкові покривала
Тонкий ховали місяць угорі.
А ти чекав... Скажи мені, навіщо?
Слова, як хвилі, що несе вода,
Розіб'ються. Моє кохання вічно
Світитиме!
Не зрозумів...
Шкод́а...
06.08.2012р. 22:50
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355998
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 09.08.2012
Як я мріяв про тебе таку,
Ти ночами зимовими снилась.
Не чекав, щоб колись на віку
У моєму житті появилась.
Я у мріях злеліяв тебе,
Сотворив, як споріднену душу,
А тепер вже картаю себе,
За цей витвір і каятись мушу.
Ти явилася, наче із мрій,
З фантазій моїх воплотилася.
І за самий казковий сон мій,
Чарівніша, чим мені снилася.
Ти живеш наяву, чи у снах?
Я ще досі не можу збагнути,
Та розлуки майбутньої страх
У очах моїх можна відчути.
Сам придумав і сам же люблю,
І від власних фантазій страждаю.
Хоч є біль, та немає жалю,
Я придумав тебе і кохаю!
11.07.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352986
дата надходження 26.07.2012
дата закладки 05.08.2012
Сніг іскриться, сліпить очі,
Ми катались аж до ночі!
Мама сердиться, що ми,
Мов не бачили зими!
А на днях просила з хати,
Вийти трохи погуляти.
Як і що коли робити,
Важко мамі догодити!
Аж цікаво, кожна мама
Також думає так само?
5.01.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355446
дата надходження 05.08.2012
дата закладки 05.08.2012
Ти можеш скільки завгодно змінювати колір волосся,
Фарбувати червоним губи, впиватися бренді-колою...
Він хоче для тебе зробитися щастям, що не збулося,
Він твоє "назавжди" перекреслює на "ніколи".
Ти дзвониш йому уперше, вдвадцяте, всоте,
Пишеш довгі листи, ночами ридаєш ридма.
Дівчинко, хто ж отак здобува висоти?
З вічним твоїм ниттям, переламом ритму,
З тихим твоїм "Будь ласка, ментоловий "Кент" ",
(Та є вісімнадцять, диви, які очі змучені!...)
І ти б збайдужіла, та як можливо таке,
Коли невідомо, там тепло без тебе йому чи ні?
І ти б перестала, коли б він сказав "перестань",
А як тут мовчати, коли він і сам мовчить?!
Тому ти цілуєш відстань, ледь привідкривши вуста
І тихо питаєш у Бога: "Там тепло йому, чи..."
/ілюстрація: Іринка Лісова (фотограф Julia Voloska) /
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355448
дата надходження 05.08.2012
дата закладки 05.08.2012
Будували хату навесні лелеки,
Вмощували вправно знайдене гілля,
З музикою сонця із країв далеких
Матінки-природи - диво-скрипаля.
Діточок лелеки пестили в гніздечку,
Милувались даллю і теплом землі,
Під високим небом на села краєчку
Посміхались долі степу кораблі.
Пам"ятають місце, де були малими,
Де розкрили очі й підняли крило,
Вже свої зростають, вже летять за ними,
А колишнє пір"я світом рознесло...
Найміцніша сила кожне покоління
Змусить повернутись крізь роки буття
В прадідову землю, де батьків коріння,
Де початок брали молоді життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330961
дата надходження 17.04.2012
дата закладки 05.08.2012
Ми не вмираємо коли
У рідну землю нас ховають,
Нам українські солов’ї
Весняну пісню заспівають.
Хмаринки білі принесуть
Води Дніпрової живої,
Дощем джерельним упадуть
Краплинки до землі святої.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355148
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 05.08.2012
Тихо опустились бабочкою белой,
Мне на крышку парты робкие слова -
Ты записку скомкал и швырнул несмело,
Что поспешно скрыта меж страниц была.
По дороге к дому, приотстав от стайки,
Разобрать пыталась, что сказать посмел,
На листочке в клетку я прочла утайкой,
До ушей сгорая, что меня ты «Л…»
А назавтра в школе мимо на скакалке
Пролетела лихо , словно нипочем,
Видел старый сторож в нашей раздевалке,
Как вихрастый мальчик вздрагивал плечом…
…Я давно седая. Я учу детишек
В нашей прежней школе, что дороже нет,
И недавно только из потертой книжки
Выпорхнул ребячий искренний привет.
Память оживила искрометность детства,
Рыжие веснушки, дерзкие глаза,
Преданного сердца робкое соседство…
Вот бы все вернулось!.. Запоздало, за…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351521
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 19.07.2012
Люди! Люди?
Не запирайте дверь!
Я одна
В холодном бетонном кубе,
Рыщет душа,
Словно голодный зверь,
В поисках пищи на задворках ю-туба.
Буду. Буду?
Говорю. Не верь!
Одна. Но шаг...
Скривила в улыбке губы…
Гибнет душа.
Судят. Судят?
Не важно теперь!
Я одна.
Снова постигаю суть «быть»…
Тлеет душа.
И едкий дым потерь
Оседает теплым пеплом судьбы…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351283
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 19.07.2012
Ромоданець (Олександр Печора)
СОЛОДКЕ КАЯТТЯ
Ти не простила і тоді права була.
І я карав себе і досі щиро каюсь.
Із тої миті, як ображено пішла,
із тої миті як же болісно чекаю!
Як Ти сказала, що навік тепер пішла,
із тої миті я Тебе одну чекаю.
Я не лукавлю, не клянуся на віки.
Відчуло серце і тепер напевно знаю:
Тебе не зможу замінити я ніким,
бо лиш Тебе так зачаровано кохаю!
Не всі однакові жінки й чоловіки.
Тепер пізнаєш, як же я Тебе кохаю!
Нам пощастило на солодке каяття:
всі помилки ми щиро визнати готові.
Бо не погасли, а палають почуття,
серця наповнилися повінню Любові.
Ми помилялись, та палають почуття.
Ми переповнилися повінню Любові!
=============================
Наталка Кольоровісни
Когда город спит
День угасает вздохом городских аллей.
Лучи последние за кромку окунулись.
В ночном порту качнулись мачты кораблей,
И тени прошлого на время к нам вернулись.
В ночном порту качнулись мачты кораблей,
И тени прошлого на время к нам вернулись.
Дремлет наш город. Колыбельную прибой
Пропел бульварам и причалам полусонным.
Взметнулся парус на ветру крутой дугой
И побежал, и полетел навстречу волнам.
Взметнулся парус на ветру крутой дугой
И побежал, и полетел навстречу волнам.
Стихли шаги, заснули яхты, катера.
А новый день уже тихонечко стучится.
Но всё хорошее, что дало нам вчера,
То непременно завтра снова повторится.
Но всё хорошее, что дало нам вчера,
То непременно завтра снова повторится.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351155
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 18.07.2012
Ти вже дорослий, синку!
Та я у цю хвилинку
Пригадую малятко,
Яке у мами з татком
З’явилося прекрасне
У день липневий ясний.
Синочку, рідний сину!
До тебе серцем лину,
В уяві пригортаю,
Тебе завжди чекаю.
Зайду в твою кімнату –
Як споминів багато!
Присяду на край ліжка
Та й посумую трішки.
Ось ніжну колискову
Тобі співаю знову
Про місячну галявку,
Про зіроньку-веснянку.
А вранці, твої ніжки
Полоскотавши трішки,
Голівку приласкаю
Й тихесенько спитаю:
Хто спить тут під дубочком,
Укрившись кожушочком?
Крізь сон мені всміхався,
Солодко потягався…
Вже двадцять третє літо
Барвінком оповите.
Хай сонце променіє,
Збуваються надії,
Дощем добробут ллється,
Веселкою сміється
Омріяне кохання.
І з вечора до рання,
В жару, в холодну пору
Твоє плече – опора
Хай буде для родини.
Ти добросердним, сину,
Будь щирим серед люду.
Я ж оберегом буду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350173
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 15.07.2012
Помолюся за вас, мої рідні матусю і тату,
Помолюся за те, щоби ви іще довго жили.
Було прикрощів так у житті вашім, знаю, багато,
Та усі негаразди ви разом здолати змогли.
Як малі ластівки, будували свою власну хатку,
Годували двох доньок, ростили, давали знання.
Дочекалися внучок, і навіть одне правнучатко
Своїм сміхом дзвінким вашу старість тепер звеселя.
Пережиті роки осідають, як попіл на скроні,
Ще й хвороби обсіли, як сови високу сосну.
Я дивлюся на вас, на пошерхлі від часу долоні,
І не можу спинити сльозу трепетливо-ясну.
Ці долоні колись мені бант заплітали у коси,
Ваша мудрість і різка учили по правдоньці жить.
У надії на краще пройшли сімдесят треті роси,
Хоч для вас були всі вони, як передранішня мить.
Мамо! Тату! Рідненькі! Ви Ангели Неба довічні!
Хай Господь посилає вам сонечко ніжне Своє,
Не тривожать нехай страхітливі вас сни опівнічні,
Хай ще довгі літа вам зозуля в садку накує!
11.07.2012р. 12:00
Фото автора
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349568
дата надходження 11.07.2012
дата закладки 12.07.2012
На стихотворение Потустороннего "Прости"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314606#com1565699
Сказал: «Прощай», - и длинный коридор
Тебя бездумно проглотил, прохладно,
А раставанья мысль, как приговор,
Терзала душу болью непроглядной.
Недоуменьем наполнялся взор…
Ах, искренность моя, как ты фатальна!
Я вспоминала прошлый разговор…
Грусть изливалась, как ручей, печально.
Ты уходил так тихо, неспеша:
«Я для тебя, наверно, лишь утеха?» -
Глаза сухие, плакала душа...
Ты уходил, и затихало эхо.
05.07.02012г.
Для илюстрации использовано картину Karol Bak
http://art-assorty.ru/259-karol-bak-karol-bak.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349223
дата надходження 09.07.2012
дата закладки 09.07.2012
Ти приходи до мене в гості.
Прийди хоча би на годинку.
Я чаєм пригощу заморським,
Поставлю печива торбинку.
А, може, чай - занадто просто?
Ну, так. Ми вже давно не діти.
Я принесу Martini Rosso,
Тоді вже можна й потриндіти.
Я розкажу, як в мене справи.
Поскаржуся на свою долю,
Новини розкажу цікаві
І про дієту й силу волі...
Ти приходи, я так чекаю!
Можливо, це звучить безглуздо,
Та я без тебе засихаю!
Прийди до мене, моя Музо!!!
22.06.12 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345598
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 09.07.2012
Когда-нибудь стану я старым,
Горбатым, подобно верблюду,
Стройным не буду, поджарым,
С губою отвисшею буду.
Вся русская классика заново,
Очки на носу плюс восемь,
Любимые фильмы - Рязанова,
Любимое время - осень.
В семейных трусах с цветочками
Ни шороха, ни затвердения,
Короткие встречи с дочками-
На Пасху и дни рождения.
Кроссворды рукой дряхлеющей,
Кутаясь в плед с дырками,
Нормально поссать не умеющий,
Балкон завален бутылками.
С утра шурупы протезные
Вставною крепить челюстью,
Советы давать полезные,
Виртсекс объявить ересью.
Сердца шумы угадывать,
Печень - «Букет Молдавии»...
Не стОит надолго откладывать-
Лучше уйти в здравии.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349202
дата надходження 09.07.2012
дата закладки 09.07.2012
Коли мені забракне дужих крил,
Тримай мене у піднебеснім леті,
У мерехтінні зоряних світил-
Не відпускай у пащу круговерті!
Коли надій потонуть кораблі
І голос серця раптом заніміє,
Подай струну, бо може на землі
Одна-єдина в мене ти надія!
Коли піддамся смутку й гіркоті
І відчай вдарить блискавкою в груди,
Не залишай мене на самоті,
Хай погляд твій мені зоріє всюди.
І хай підтримка теплих твоїх рук
Мені дарує переможні крила!..
Яке ж воно вагоме-слово "друг",
Моя розрада, впевненість і сила!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349134
дата надходження 09.07.2012
дата закладки 09.07.2012
День відлетів за вітром органзою,
Розкинув вечір темний килимок.
В повітрі пахне кавою й грозою.
Переплетіння пальців і думок,
Шовкових трав і ніжних незабудок,
Пташиних співів, брязкоту цикад.
О, як люблю вечірній тихий смуток,
Коли блаженно завмирає сад
У передзлив'ї ситцевого літа,
Коли дурманять запахи п'янкі!..
На схилі неба амфора надбита-
Намистом краплі котяться важкі.
Гримить між хмар небесна колісниця
І крешуть коні сріблом з-під копит,
Несамовита грізна блискавиця
Роздерла навпіл неба оксамит!
І раптом стихло...Зливою дзвінкою
Запричастили землю небеса
О, як люблю ці миті супокою!..
По теплій скроні котиться роса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345543
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 22.06.2012
Ми йдемо у життя , як небо світло-чисте.
Чому ж, матусі рідні, умиваєтесь слізьми?
От і настала мить жадана І така врочиста:
Бувай, рідненька школо, вже дорослі стали ми.
Дорослі стали ми...
Приспів
Рідна школо, прощавай,
Ми летим за небокрай.
Ми в життя йдемо сміливо:
Все в наших руках.
Ми чекали на цю мить.
Чом тоді душа щемить?
Чом тоді течуть зрадливо
Сльози по щоках?
Сльози по щоках...
ПРОГРАШ
Пробачте, вчителі - що завинили знаєм.
Тепер життя даватиме щодня для нас урок.
Жаль не збере ніколи разом і не об’єднає
Нас всіх дзвінкий, мов радість, рідний наш шкільний дзвінок.
Наш шкільний дзвінок...
Приспів
ПРОГРАШ
Жаль не збере ніколи разом і не об’єднає
Нас всіх дзвінкий, мов радість, рідний наш шкільний дзвінок.
Наш шкільний дзвінок...
НАШ ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345090
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012
Яке то незміряне щастя,
Коли ти мандруєш світами,
Вертатись до рідної хати,
Де ждуть тебе тато і мама!
І борщик в тарілці парує,
Картопля свіженька в сметанці,
І мама мене нагодує,
Коли я із поїзда – вранці…
О батьківський милий пороже,
Ну хто за тобою не тужить?
Я дякую, Господи Боже,-
До мене цей світ не байдужий!
Мене заціловує сонце,
І небо вітає зірками,
Життя усміхається дітям,
Коли усе добре з батьками!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341692
дата надходження 03.06.2012
дата закладки 05.06.2012
А я не хочу нічого:
Ні крісел м’яких, ні чину!
Ні в руки майна чужого!
Ні посмішок позаспинних!
Я хочу жити спокійно:
Молитись Богу у церкві,
У серці щоб гармонійно!
Промінчики не померкли!
Я хочу любити батьків!
Ростити дочку і сина!
Залишити гарні сліди,
Бо я – на Землі Людина!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337192
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 05.06.2012
Уходя...
Оставайся во мне
Многоточием - вместо слов,
Многоночием чутких снов.
Пусть! - бессонница вместо глаз
- тсс, не нужно банальных фраз...
Уходя...
Отражайся в луне
Потерявшимся глупым щенком,
В кофе - вылитым молоком,
Недовысказанной строкой
- погоди, дай прижмусь щекой!
Уходя...
Уноси в тишине
Легкий ветер моих ресниц,
Полуночный шелест страниц,
Губы - родинкой на груди...
- всё, сейчас я проснусь... уходи
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340796
дата надходження 30.05.2012
дата закладки 04.06.2012
MERSEDES
Ти така…
Сьогодні знову ми зустрілися з тобою
На землю білий облітав із яблунь цвіт.
Не знаю, що в той час творилося зі мною,
Та я любов'ю обіймаю цілий світ...
Ти така рідна і кохана,
Ти така ніжна і проста.
Ти моя зірко незрівнянна,
Ти мов сон, ти моя весна.
Я часто згадую той час коли з тобою,
Ми ясні зорі рахували у ночі.
Я називав тебе так ніжно дорогою,
Палахкотів у серці вогник від свічі.
Ти така рідна і кохана,
Ти така ніжна і проста.
Ти моя зірко незрівнянна,
Ти мов сон, ти моя весна.
Сказати хочу я тобі, що ще кохаю.
І мрія ця мене не зрадить ні на мить.
Тебе в думках своїх, ще й досі пригортаю,
І за тобою серце плаче і щемить...
Ти така рідна і кохана,
Ти така ніжна і проста.
Ти моя зірко незрівнянна,
Ти мов сон, ти моя весна.
==============================
Олена Iськова
Всепрощаюче кохання
Спадає ніч туманом на тендітні плечі,
Цілує місяць в небі зіроньку ясну.
Тебе чекала, мов спасіння, цілий вечір,
Бо я без тебе, милий мій, вже не засну.
Я тебе зможу відпустити.
Ти підеш, ніч зітре сліди.
Та коли стане важко жити,
Знай, що я жду тебе завжди.
Проснеться сонце і теплом своїм зігріє.
Піду з відкритою душею в новий день.
Але насправді спрагле серце зазоріє,
Як заспіває соловей для нас пісень.
Ти пробач зболене кохання.
Ти пішов – стерла ніч сліди.
Все життя з вечора до рання
Лиш тебе ждатиму завжди.
======================
Ромоданець
НІЧКА НА КУПАЙЛА
До себе нічка-чарівниця приманила.
У теплі луки срібну стрічку заплела.
На плесі зоряне намисто променилось.
Купальське вогнище у споминах пала.
Я і ти в нічку на Купайла.
Ти і я – рученька в руці.
Над вогнем радісно стрибали.
Миті нам не забути ці.
Чи то соромлячись, ховавсь за хмари місяць.
Чи навмання їх табунцями підганяв.
Я говорив: “Пливи, русалочко, не бійся.
Адже сьогодні нас Перун охороня!”
Я і ти в нічку на Купайла.
Ти і я – рученька в руці.
Ти моя зіронька кохана.
Чари нам не забути ці.
Ми не змогли усіх пісень переспівати.
Зате для нас чарівна квітка зацвіла.
Купальська ватра буде душі зігрівати.
Сварожич-вітер нашу пісню заспівав.
Я і ти в нічку на Купайла.
Ти і я – рученька в руці.
Ти моя ладонька кохана.
Слізонька сяє на щоці.
========================
Лана Сянська
Запах кави...
ЯкОсь зайшов я до знайомої кав’ярні,
Побачив дівчину - сиділа при столі.
Чомусь згадав тебе у тому дивнім травні,
Чи може просто так примарилось мені?
Ти була радісна й красива,
Ти була схожа на весну…
Дні оті лишились на світлинах,
Вже до тебе стежки не знайду.
А синьоока мабуть тут когось чекала,
Жаль не мене… Бо травень вже давно не мій…
Минулося усе, пробігло, відкохалось,
Лиш запах кави залишив гіркавий біль…
Ти була радісна й красива,
Ти була схожа на весну…
Дні оті лишились на світлинах,
Вже до тебе стежки не знайду.
=================================
Валентин Бут
Я так давно не обіймав тебе за плечі
Я так давно не обіймав тебе за плечі,
Не бачив блиск твоїх закоханих очей.
Живу без тебе в віртуальній порожнечі
І час рікою крізь роки мої тече…
Приспів:
Зачерпни золото осіннє
І розвій – хай несуть вітри.
Пригорнись – так без тебе зимно –
Хай на час, хай лиш до пори…
Іще не всі до ніг твоїх поклав я зорі,
Не все чар-зілля випив з люблячих долонь,
Іще нас доля не винить у непокорі,
Іще палає в серці пристрасті вогонь.
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341572
дата надходження 03.06.2012
дата закладки 03.06.2012
Мій любий сину, квіте мій весняний,
У тебе очі мамині ясні,
Немов глибокі сині океани,
Грайливо так всміхаються мені.
Молюсь за тебе, сонечка краплино,
У день твоєї восьмої весни,
Щоб ранок цей зустрів тебе гостинно,
Коли з-під вій метеликами сни
Так полохливо випурхнуть і кануть
В ранкову купіль теплу й золоту.
Я над тобою яблунькою стану,
Мов білоцвіту щедрого фату,
Розсиплю ніжність на твоє волосся,
На білі щічки й очі голубі...
Якби ж то все омріяне збулося,
Що я попрошу в Господа тобі!..
(25.05.2012)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339936
дата надходження 26.05.2012
дата закладки 26.05.2012
Тебе пророчу зраненим табу...
Не треба слів і прикрощів мовчання.
В молитві щирій душу відведу,
В хмільних обіймах теплого світання.
І всі думки - аж ген за небокрай...
У серці засіваються хорали.
Тебе зоставлю, де квітує май,
Де ясні зорі котяться у трави...
У ніжних росах мрії заплету.
То ж руки долі - крила лебедині.
Тебе пророчу зраненим табу,
Останнім квітом сонця на калині...
(17.05.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338094
дата надходження 17.05.2012
дата закладки 20.05.2012
А, може, й тільки мрія...
Вже липа, майже, квітне
І на світанні лунко
щебечуть солов"ї...
І ніч мине похмура,
і днина непривітна,
то, може, врешті й сонце -
у сутінки мої?
На дримбі грає ясен,
праотчо так, поважно.
Там серед гІлля Янгол
надії береже...
РозІрве вітер сумнів -
і все, що невідважно,
надимить дужо крила -
і ген за хмари вже!
Між гойдалок акацій
п"янить єлейна думка:
що, може, завтра промінь
розчеше сум гаїв!
В саду́ , налитім пло́дом,
протя́гне небо руки -
вбере у світлу одіж
всі сутінки мої...
(19.05.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338524
дата надходження 19.05.2012
дата закладки 20.05.2012
Старенька вишня в мами коло хати
Роняє цвіт у вічність поколінь...
То й літ уже усіх не позбирати,
Що на вікні розтанули сумнім.
Мов янгол світлий, надимає крила,
Для захистку. Немов мале дитя,
Лечу туди - утриматись не сила,
Де вишенька - як мамине життя,
Молитву щиру на світанні мовить,
Весну благає - в доленьки чудес!
І вірно жде... І безкінечно молить...
Старенька вишня, серцем до небес...
(21.04.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337354
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 14.05.2012
Чуть прохолода освіжила скроні,
світанок сонцем в душу загляда.
Я перед Вами схрещую долоні -
бажаю Вам лиш світла і добра!
Бажаю Вам п"янких, духмяних весен,
бажаю днів Вам літніх запашних,
і осені Вам щедрих перевесел,
і зим яскраво-сніжних і терпких!
Бажаю Вам всього земного цвіту,
бажаю Вам вселенської краси,
наші Дбайливі, Лагідні, Привітні,
наші Святі і Чисті - МАТЕРІ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337010
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 14.05.2012
***
Знову рюмсати скраю десь, тихо...
Щоб не бачили очі чужі.
Обирати надії від жмиху,
Поки в думці ще в’ються вужі
По-весняні... У юних покосах
Тільки шерех під вилите "дзень".
О, Маріє, яке ж то поросле
Нині поле у душах людей!
Знову плакати й битися лобом...
У молитві спіснілі уста.
В самовії - все добре, все добре,
Тільки б вижила ненька свята!
Тільки б небо схилило хору́гви
До налитих любов’ю сердець
Та міцніли над урвищем мури,
За котрими чекає Отець...
(12.05.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336980
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 14.05.2012
Не говорімо поки про розлуку,
Не підливаймо здогадів терпких...
В своїй руці мою тримаєш руку
І тулиш до гарячої щоки.
І доторкаєш смутком розпочатим
Моїх таємних закутків душі.
Чи знаєш ти, як буду сумувати?-
Як за дощем принишклі спориші,
Як за вітриськом молода вербиця,
Що срібні роси ронить у ставок...
І погляд твій не раз мені насниться,
Натрусить в душу ніжних пелюсток
Цього бузку, що відцвіте без тебе,
А ще ворсин кульбабових легких,
Що полетять у волошкове небо,
Осиротивши на землі квітки.
Іще сидиш, тримаєш мою руку,
Старий дзигарок відбиває час...
Не говорімо поки про розлуку,
Нехай ще смуток не торкнеться нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336999
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 14.05.2012
***
Я кожен день безсило на межі
Руками рву іще торішні трави.
Живу: лиш дух в дешевій мережі,
Що кожну мить чекає з неба кари.
І сік берези - наче гирло сліз,
І горло муки, біль не заковтнути!
Його любов - миршавенький реліз,
Що навіть сил не требує забути.
Не винне небо, я сама - вина!
Бо вік - покута, безкінечна втрата.
Мені той срам підкинула зима.
Гадала: так ще зможе покарати.
Та я караюсь на межі без них:
Без зим забутих, мрій стандартно-сірих...
Ковтаю шал емоцій вже німих
Межи надій, статечно перепрілих...
(29.1.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331598
дата надходження 19.04.2012
дата закладки 19.04.2012
***
То хіба ж обійдешся без сліз,
Коли серце мне німа розпука,
І жалі - плакучий верболіз
Простягає у минуле руки?
Де були коханими колись,
Де в обіймах просинались зорі,
Не журилась ясноока вись,
Не ридали золоті простори...
То хіба ж обійдешся без них -
Без гарячих слізок на прощання,
Коли душі рвуться на чужих
Вимітаючи надію на кохання?
(13.04.12)
Дякую за натхнення Весняній Осені
(яка ж дивовижна пора!)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329890
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331593
дата надходження 19.04.2012
дата закладки 19.04.2012
***
Коханий... Пригортаюсь ніжно-ніжно.
Спасибі небу за безцінний дар -
Плекати в грудях душу білосніжну
І пити вкупоньці п’янкий нектар
Весняних див у лоскоті вишневім...
Пацьо́рки щастя квітом мерехтять.
Життя стежини встелено-травневі -
Барвінковим едемом шелестять…
Яка то щира днів меланхолія:
Збирати роси - мед у рукави!
Коханий... Пригортаюся, лелію...
І в небо шлю пресвітлі молитви...
(13.04.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331242
дата надходження 18.04.2012
дата закладки 19.04.2012
Наталія Родіна-Мухіна. Казки
Листочок, схожий на дитячу долоньку, лежав на траві біля Дерева і дивився у Небо.
- Як високо й далеко звідси листя! А Небо ж як близько, - думав він і посміхався.
Щось залоскотало його, відволікаючи. Через нього навпростець поспішало дивне жучисько, схоже на маленьке Сонце з ластовинням.
- Хто Ви?..
- Божа корівка.
- Ви – Божа?..
- Так, я – Божа, а ти – кленовий. Чому ти тут? Хіба уже - листопад?
- Ні-ні! Я просто...
- То я й кажу: усі божі корівки червоні, а я – жовта. Не всиділа, кольору не набрала. Усе справи, турботи. Та й ти, бач, зелений якийсь. Чи то з природою щось? - торохтіла вона.
- Розумієте, я... А Ви вмієте літати?
- Звичайно, але навіщо? – запитало Сонечко і підняло вусики. – Особливо, коли безцеремонно вхоплять, покладуть на руку і забубонять, аби я летіло на Небо. Бо там, мовляв, мої дітки їдять пиріжки і чекають на мене. Ви моїх діточок бачили? Знаєте, що вони споживають?
- Не знаю, на жаль. Найбільший Листок говорить, що я ще маленький. А ви як гадаєте?
- Я?.. Я… втомилася!.. Я тут перепочину. – Сонечко прибрало лапки і завмерло.
Верховіттям листя гомоніло, граючи у «квача» із Сонячним Промінням. Там був його Дім.
Гілками кочувало птаство – легкі пернаті комочки. Сяде, було, лапками міцно вчепиться, а спурхне миттєво – і нема. От і він тримався міцно ніжкою за Гілку. Листочок потягнувся, затріпотів, закрутився схвильовано, напружився, намагаючись відірватися від Дерева, та… залишився на місці.
- Не поспішай, - промовив Найбільший Лист, - до Осені ще далеко. Настане час, коли усі ми полетимо до Землі. А зараз - рости.
- Але ж вони схожі на нас! Беззахисні пташенята вилуплюються з яєць, а ми - із бруньок, котрі захищають нас, як їх – гнізда, та й щебетати уміємо. Але, оперившись, птахи відлітають, а ми - лишаємось тут і мусимо чекати Осені, аби пізнати відоме кожному жовторотикові!
- Не поспішай, Малюче, бо навіть я цього не відаю.
Але він наважився – пан - чи пропав! Хоч і рано, нехай! Так закортіло літати!
Подих вітру допоміг йому.
Покинувши Гілку, Листочок і не збагнув, що вже летить і сталося те, про що він так довго мріяв.
Уперше відчув себе невагомим. Згори і знизу струменіла прохолода, заколисуючи та присипляючи. Все стало великим і незнайомим. Малюк плавно кружляв, чіпляючи листя та гілля.
- Я Хто? Пташка, пір`їнка, хмарка чи кульбабка? Як легко і вільно, спокійно і дивно...
Він був крихітним і тендітним, тому ще довго ширяв круг Дерева, як човник, колишучи зеленими бортами.
Чи чув він голос Найбільшого Листка? Напевно, здалося.
Щось м’яко зупинило його рух. Розплющивши очі, Листочок побачив Землю і Траву.
Подих Вітру накрив ним, як покривалом, Божу корівку. Вона прокинулася, зашурхотіла і, вилазячи, пробурчала:
- Спати пора. А вони все – «дітки, дітки». І поповзла геть, не попрощавшись.
Листочок лишився один. На нього дивились безкрайнє Небо і Сонце, схоже на маленьке Сонечко без ластовиння.
- Цікаво, - міркував він, - а що ж їдять його дітки?
Кленовий Листочок лежав на Траві, біля Дерева.
До Осені було ще далеко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331348
дата надходження 18.04.2012
дата закладки 19.04.2012
Наталія Родіна-Мухіна. Казки
Одного ясного теплого дня, Їжачок надумав причесатися. Йому не хотілося ходити прилизаним, наче кішка, адже й бути кудлатим, як родичі їжачиного фаху, не приваблювало. Стара мудра Їжачиха-мати твердила: їжаки тим і ладні, що колючі, і більшість тварин віддала б свої м`які шовковисті кожушанки аби заполучити пишного мундира їжака.
- У нас наймодніша зачиска на весь Ліс, - промовляла Мати.
- І ще, чи бачив хто, щоб зуби виростали з якогось дрючка, а не з рота! Дякуючі зубам, ми, їжаки, вміємо зітнутися із зміюкою й перемогти її, а кого ти, дурненький, переможеш гребінцем?
Та Їжачок був непохитним, навіть тоді, як Тато, всміхаючись, промовив:
-Ой, ти, Їжачок, без голови й ніжочок!
Їжачок був неабияк здивований, почувши таке про себе, тому що мав все – одну голову з кумедним писочком й вусиками, чотири лапки, - дві з них були задні, а інші – передні, крихітний хвостик й безліч голок на спинці.
І як не розуміють його улюблені Матуся з Татусем, що голки, що стирчать у різні боки, надають розкуйовджений вигляд навіть найрозумнішому виразу мордочки.
Нічого не лишалося матусі, як придбати в лісовому Бюро знахідок, який тримала Сорока, цей дивовижний винахід, дуже схожий на схудлу гусеницю чи плескату стоніжку.
-Ані серцю, ані розуму, - зітхнув Татусь. – Та чі відає хто, де ховається золоте зернятко, під яким деревом закопане і від якого дощу проросте?
Їжачок старано водив гребінцем: згори – долу, здолу – вгору. Та дивна річ: чим більш він причисувався, тим збільшувалася кількість в нього голок, і тим зменьшувалося зубців на гребінці. Їжачок засміявся, пирхнув, пуфкнув, підстрибнув і легенько загорнувся у клубочок. Чудова річ: він вже не міг досягти гребінцем спинки. Лапки бо в нього коротеньки.
Їжачок пробував і так, і інакше: то правою лапкою гребінця тримав, то лівою, але нічого в нього не виходило. Він розсердився трішечки, і тихенько, щоб ніхто не почув, знову пуфкнув. Він так старався, так пихкав, та все більш ставав схожим на колючий колобок.
Їжачок намагався розчесати голочки хоча б над лобиком, але, згорнутий, не досягав їх. Він так втомився! Так знесилився!
- Невже ж я такий великий, що не дотягуюся ні до спинки, ні до голівки, ні до чупринки? До чогось я вмію дістати?
Яка ж то була радість! Він добрався до вусиків і причесав їх. А ще він досяг тепленького м`якесенького черевця і з насолодою почухав його. Стомлений, заспокоєний, з такими новими, розчисаними надзвичайними вусиками Їжачок солоде-е-е-енько заснув. Так-так! Він заснув серед дня.
З того часу їжаки не розчисуються. За життя в них відростають нові гострі голки, а старі опадають. Але гадаю, що це зубці того самого гребінця.
А ще їжаків називають нічними тваринками, тому що вони вдень сплять. А все тому, що вночі ніхто не бачить, що ти кудлатий, і можна залюбки гуляти нечесаним!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331309
дата надходження 18.04.2012
дата закладки 19.04.2012
Дощ накрапав.
Вагітніли калюжі.
Ти геть пішла,
А дощ іти остався –
Щоб я засумував.
Дощ плів такі дурниці –
Мов ніби ти кохала.
І бульбашки пливли.
І я вдивлявся в слід
У …
Геть!..
Ти в сон ввійшла,
Як у йордань
Нехрещена заходить.
Подумалось чомусь:
"Змінила, як гадюка, шкіру!
Куди твоя поділась цнота?"
Дощ накрапав.
Вагітніли калюжі.
І ти кохалася
У мареннях зі мною…
І не завадив дощ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330426
дата надходження 15.04.2012
дата закладки 15.04.2012
Не грустите, женщины,
Об ушедшей юности -
Зрелостью обещана
Книга вещей мудрости.
Пусть морщинки ниточка
След забот отметила,
Взгляд придирчивей в очках -
Да прощает весело.
Серебро волнистое
В крепкий узел связано,
Как вино игристое,
Терпко слово сказано...
Рук натруженных тепло
На внучат возложено,
Сказка вяжется светло –
От простого к сложному.
И загадывать вперед,
Как судьба их сложится,
Станет к ночи. Сон придет,
И мечты умножатся.
Без слезы, без ревности
Вспомнит в жизни многое ...
Возраст женской зрелости -
Красота особая.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329246
дата надходження 10.04.2012
дата закладки 10.04.2012
Тривалою щось видалась зима,
У квітні ще кидається снігами.
Дивлюся у віконце крадькома,
Чи не приїдуть діточки до мами?
З надією, що скроплена слізьми,
За вас шепочу молитви ночами,
Щоб Ангел Божий огорнув крильми!
Чому ж не приїжджаєте до мами?
Смачненькі приготую пиріжки,
Округлі, із блискучими боками.
Почастувала б діток залюбки...
Коли приїдете у гості ви до мами?
Минає час... Ідуть за днями дні,
І старість підкрадається з роками.
В якій би не були ви стороні -
Не забувайте, приїздіть до мами!
01-06.04.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328585
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 08.04.2012
Уныние – священная тоска…
Воспоминаний каменные своды…
Я отрекаюсь от своей свободы,
И не смотри, Учитель, свысока,
Нет сил подняться, сил нет для броска.
Уныние не грех, а тяжкий крест,
Душа, по воле наполняясь ядом,
Горит огнем… меня пугаешь Адом?
(И как в Аду еще хватает мест),
Так знай, мое бездействие – протест.
Уныние – оправданная грусть…
Воспоминаний жалкие объедки…
Бросаю в небо медные монетки,
Молитв немало знаю наизусть,
Но к свету никогда не повернусь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302824
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 07.04.2012
Как просто забиться в угол,
Во злобе выть на луну,
Пока просвещенья слуги
С иными ведут войну.
Как прочно меня сковали
Тяжелые цепи сна,
Где мир пал у ног Ваала,
Там клетка мне не тесна.
В потоке священных истин
Так сложно увидеть дно,
Крещеные атеисты
Церковное пьют вино.
Мы боги-рабы традиций,
Дорога в Храм не видна,
Есть множество «коалиций»,
А паперть всего одна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302825
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 07.04.2012
Ох, листопаде, що тобі я винна,
Що ти прийшов в цю березневу мить?
П'янка весна, тендітна і дитинна,
Лебідкою пірнула у блакить.
Захолидило краплями на скронях,
Проллявся дощ крізь ситечко небес.
Чи я тебе накликала безсонням,
Що ти в мені негадано воскрес?
І устелив думки опалим листям,
Пожухлий аркуш спогадів надніс...
Таким крихким прозірчастим намистом
Моя весна обсипалась з беріз.
І розчинилась мрія лебедина
Між сизих крил обірваного сну...
Ох, листопаде, що ж тобі я винна
Що ти весну на осінь обернув?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326946
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 01.04.2012
***
Я дякую кожному з Вас!
За краплі надії в долонях,
За слівності щирий окрас,
За теплі родинності грона...
Що Ви у буремності днів
Лишаєте люблячим серце
Між пишних оазних віршів -
Щодень повноводне озерце!
Я дякую, Любі, що-час
За Бога в душі світло-чистій!
Що з Вами кавую щораз
У ангельськім Музи намисті...
Й молю про добро нині небо
Для кожного - щастя по-свому...
І прошу Вас щиро до себе -
До свого гостинного дому!
(30.03.12)
*********************
Щиро Вам дякую, мої дорогі друзі - Поети і Поетеси,
за щирий дарунок любові і тепла, за те свято,
сотворене нині Вами
І гостинно прошу Вас до святкового столу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326418
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 30.03.2012
Куди не гляну, всюди-тільки ти,
Снуєш туди-сюди, чудна людино!
А серце, мов ображена дитина,
По днях прожитих черкає хрести.
Пощо тривожиш спокою струну?
Чи може я сама її тривожу
І уповаю знов на милість Божу,
Що нам повернуть з попелу весну?
І доторкаю, ніби й ненароком,
Дрібні шпаринки відболілих ран...
Який солодкий той самообман!
Яка ж бо правда-підла і жорстока...
Куди не гляну-проблиски весни,
Шовкове небо сьорбає калюжі...
О, не виказуй ту страшну байдужість!..
Вже краще у ненАвисть оберни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325770
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 29.03.2012
***
Бо насправді тебе не було...
Розігралась веселка уяви,
Коли сонце на серці цвіло,
Як зі сну прокидалися трави.
Коли перші шпаки серед хмар
Розтягнули весняне знамено,
Захмеліла з надуманих чар,
Змайструвала тебе достеменно
Тільки в мріях своїх до світань...
Цілувала несправжнє, любила.
Квіткувала себе між бажань,
Тіні втіхи в думках знаходила.
А насправді тебе не було
Ані днини, та навіть півмиті...
Там, де сонце у серці цвіло,
Залишились надії розбиті...
(25.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325889
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 29.03.2012
***
Коли ти всміхаєшся... Тільки устами,
А очі ховаєш за вії -
Тримаюсь за дійсність безсило руками.
І тану, і тихну, і млію...
Немов надвечір’я у зорянім танці,
Стрибає у грудях моління.
Надії –цнотливо-палкі пуританці,
Схиляють під ноги склепіння.
Коли ти всміхаєшся... Кутиком, скраю -
Ловлю кожен порух душею!
Мені усміх твій, наче доторк до Раю,
Мов сонячний день над межею...
(24.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325586
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 27.03.2012
Сьогодні навіть сонце день лоскоче!
До свята в серце - радісні зайці...
Кохання Вам, добра в житті до схо́чу!
Он, придивіться: спритні горобці
Зібрались усі хором на калині,
Щоб привітати найпрекрасніших усіх!
І побажати матері й дружині,
Бабусі, доньці, внучечці - утіх
Від кожної квапливої хвилинки...
Весна несе вже щастя в кулачках...
І навіть Бог з небесної хмаринки
Зорить на світ зі щирістю в очах...
То ж хай усмішка на устах крилато,
Не тільки нині, краще повсякчас...
Всього найкращого, найліпшого багато
Барвисто квітне кожен день для Вас!
(8.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320077
дата надходження 08.03.2012
дата закладки 10.03.2012
***
Не забувай мене у снігопаді...
Нехай мете, та пам’яті не дай -
За крила її, зрадницю, тримай!
Лиш не корись отій зимовій владі,
Що забере останнє від душі!
Із рук зіп’є... і виплюне за рогом,
Бо, знаєш, їй не треба зовсім того:
Місити спогади в снігах чужі...
То тільки примха - цілувати сльози
І зазирати в очі, наче пес.
Такий у неї вже колючий перст:
Мести на зло і сипати погрози!
А я молю тебе: не забувай!
Вітрам холодним серце не віддай,
Бо тільки так залишуся ще жити!
І хай об пам’ять б’ється заметіль,
Періщить в очі вперто амне-біль,
Та спогади на скло не дай розбити!
(18.1.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310682
дата надходження 01.02.2012
дата закладки 01.02.2012
А ти пішов-без дотиків, без слів,
Сховав в кишені теплу жменю світла...
Холодний ранок сріблом продзвенів
І в серці в мене паморозь розквітла.
Та перетруться зерна гіркоти
Пекучі сльози висохнуть на віях.
Не дозволяй коханню зацвісти
Там, де немає проблиску надії.
І серед снігу не буди розмай,
Хай слів зрадливих не шепочуть губи!..
Не приручай, молю, не приручай
Допоки сам безтямно не полюбиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310572
дата надходження 01.02.2012
дата закладки 01.02.2012
***
Я двічі до тебе прийшла...
І двічі тягнула долоні
До ніжного твого тепла!
І знов цілувала ті скроні,
Що вже не жадали, однак,
Впиватися доторком юні...
Востаннє упали навзнак
Мелодії в тихім відлунні.
Зірвались надії небес -
У прірву шаленим похміллям...
Тобі віддавала усе,
Як спрагла свого породілля,
Гамує турботу дитям:
І пестить, голубить, леліє...
Я двічі тебе віднайшла,
Моя зачарована мріє!
(28.1.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310448
дата надходження 31.01.2012
дата закладки 01.02.2012
.
Письма... Она их писала без счастья...
Капали слезы с ресниц...
(А.Блок)
"Всі тво́ї розгубив всі листи
Та не знаю, як сталося все це...
Не зберіг, але прошу, щоб ти
Не лишила це смутком у серці.
Та нічого там в них не було
Особливого... Стільки тривоги?
Я того не хотів... Як на зло...
Засмутився я сам до знемоги".
У мовчання занурився день,
Видаватись не сміла сумною.
Не було там нічого... Лишень...
Все життя, що написане мною.
19.01.2012р. 19:40
Для ілюстрації використана картина
англійського художника Джорджа Гудвина Килберна
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308222
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 22.01.2012
-А я все дихаю тобою,
Мабуть без тебе задихнусь!-
Так шепотів колись зі мною,
Як я до тебе доторкнусь.
І за вікном життя кипіло,
І за вікном мінявся світ.
А ти все зваблював красиво,
Аж розквітав вишневий цвіт.
Та за вікном вже теплий вітер,
Хоч пахне ліками весна.
Лиш на стільці рожевий світер,
Як факт того, що я жива.
І не тому, що світ змінився
І не тому, що біль у вени.
Тому, що ти тепер навчився
Нарешті, дихати без мене…
25.12.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302291
дата надходження 25.12.2011
дата закладки 20.01.2012
У вчорашньому дні
Залишилося щось невловиме,
Щоб наснитись мені:
Рідне, трепетне і незрадливе.
Мамин погляд й печаль:
Серцю боляче, холодно, сумно...
В павутинні мовчань
Наших днів тихе-тихе відлуння.
Заколисують сни,
Почуття розфарбовують в ніжність.
Колискові пісні
Мамі вітром наспівує вічність.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307829
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 20.01.2012
(моєму коханому чоловікові)
***
Люблю́ тебе всіля́ко, як умію:
Цілунком теплим… Кавою у ліжко…
Покірністю і но́ровом у змі́шку …
Як зважуюсь і так, як ще не смію…
Словами ніжними – аж дрож по спині…
Очима, темними палким бажанням…
І стрі́чею, буває, й розставанням…
Як вірністю раби, а то й … богині!
Люблю тебе так різно – до безтями!!!
До паморочі і утрати світу!
До безпитання і до безотвіту…
Усіми фібрами, всіма чуттями!!!...
(13.11.11)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306408
дата надходження 14.01.2012
дата закладки 14.01.2012
Коли зачиниш за собою двері,
Не озирайся на прощання, йди.
Пекучим болем зринуть на папері
Твої ще теплі тліючі сліди...
І не розквітне вишня посивіла,
Коли прийде заквітчана весна.
Я стільки слів промовити хотіла,
Та обірвалась зрадницьки струна,
І вже на поклик мій не обізветься...
Зима в душі, за вікнами-зима.
Скільки зірок на небі твого серця,
Та для моєї місця там нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304216
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 11.01.2012
Веселих свят приємна суєта,
Коли оселя радістю багата!
Отак чекаєш поміж буднів свята
І проростаєш спогадом в літа.
Щасливі миті радісних стрічань,
Коли довкола посмішки знайомі
І рідні голоси лунають в домі
Дзвінким намистом теплих побажань.
Поміж розмов вплітаються пісні,
А хтось і жарти видає завзято!
Всміхається крізь вуса сивий тато
І мама тане в посмішці ясній!..
Неначе вулик радісно гуде
Домівка рідна переспівом звуків,
Веселим сміхом, криками онуків,
А то й плачем дитячим де-не-де.
Я так люблю ці зустрічі палкі,
Оте розлоге дерево родинне,
Коли ми у святкові гарні днини
Так, як ніколи, щирі і близькі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303863
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 03.01.2012
Мені зими холодні щоки
Не злі і не страшні.
Живу, кохана, я допоки
Твій образ у мені.
Не скригне пам’яті озерце
Від скипня забуття,
Бо ярим повівом при серці
Минувшість золота.
Горять не кетяги калини
На білім полотні, -
Душа моя палає нині
У радіснім вогні.
Бо знаю там, де ти проходиш,
Паде тобі до ніг
Тепло калинове Володі
На чистий – чистий сніг…
17.12.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300530
дата надходження 17.12.2011
дата закладки 17.12.2011
Зимовий ранок.Невагома тиша
Пливе туманом млистим по землі,
Ледь чутний вітер паморозь колише,
Що мерехтить на сонному гіллі.
Зимовий ранок.Озера свічадо,
Неначе скло узірчасте,дзвенить
І курять сосни перемерзлий ладан
В молочно-ніжну вицвілу блакить.
Легка вуаль повисла між гілками,
Тремтливим сріблом пОвагом сповзла
І притулилась сизими вустами
Зима холодна до вогкого скла...
Вмить розповзлись по шибці візерунки,
Мов намистин розірвані разкИ...
І дзвін борульок прозвучав так лунко,
Немов кришталь, прозірчасто-крихкий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299240
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 11.12.2011
***
Розкуйовдженим світом до Тебе лечу!
Затинаюсь, і мало не впавши,
Малоголосно, серцем самотнім кричу,
Заповітом – святим «Отченашем»!
Під задавленим, здибленим "милуй мене",
Перехрестя – підме́ти оскомів..
Спотикаюсь на марне, та вірю, що не…!
І придушую сціплено стогін…
Попідтинно у далеч священних причин
Аритмійно віддихую муку…
Знаю! Вірю! Вкінці там чекаєш вже Ти,
Протягнувши крізь немочі руку…
(2.12.11)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299255
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 11.12.2011
***
Без тебе я́кось тут мені… незручно…
Без слів отих, що гепаються влучно
І відбиваються колючим дробом…
Не відаєш… А серцю так недобре!
Без тебе день - якийсь сторчма лапатий,
І однотонним видаєсь строкате…
Як мрякова накидка – сіра-сіра…
І смуток впертий геть не знає міри!
Уста не хочуть у́смішки торкнутись…
Ну як, скажи, мені без тебе бути?
І як самій між хвилями бродити?..
Шукати образ – тіні знаходити…
Я тут чужинка… як тебе немає…
Між складок думки мука дотліває…
Телі́пить душу – вже не вберегтися!
Куди ж подався ти? Молю, вернися!!!
(3.12.11)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297745
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 05.12.2011
Мне и повода искать не нужно,
Чтоб поссориться сейчас с тобой:
На душе и холодно, и вьюжно,
Дали чувства так внезапно сбой.
То ли скучно, то ли одиноко,
Пусто, неуютно на душе.
Непрозрачно, незаметно-тонко
Моих мыслей тусклое клише.
Взяли выходной надежда с верой
И устала ждать любви любовь,
И ушли, прикрыв плотнее двери,
Эсэмэску нам прислав: отбой.
Как-то незаметно, осторожно
Тихо растворялись в суете
Наши чувства. Даже невозможно
Что-то объяснить самой себе.
Может быть? - бессонница шептала.
Может быть? - твердила глупо грусть.
Веришь, я сама ещё не знала,
Что назад уже не оглянусь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297848
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 05.12.2011
Висот лазурні манускрипти
Згорнула осінь золота,
Та не спиняє грудень - митник
Блаженні в Господі літа.
Морзянка з бору долинає,
Горби звітують і яри
Про відлетілі птичі зграї,
І сумно, - що й не говори.
Риплять вночі гілки дубові
На нот мінорній висоті ,
Альтами мерлої любові
Гучать печальні рипи ті.
Черкає прописом морозу
На склі грядущий рік пролог,
І млою висне в небі лозунг:
Що буде далі – знає Бог.
02.12.11.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297524
дата надходження 03.12.2011
дата закладки 03.12.2011
ПересИпати сни,
перевіяти давні оскоми,
перетлілі печалі
і майже забуті жалі...
І летіти туди-
в піднебесся, крихке й невагоме,
відірвавшишь,
мов кулька легка,
від тяжіння землі!..
І кружляти вгорі,
в білизні лебединого пуху,
вальсувати між хмар
в мерехтінні зими-пелени!..
І торкатись зірок,
прикладаючи ніжно до вуха,
ніби мушлі морські,
щоб послукати шепіт нічний...
І зривати з-під хмар,
мов добірні засніжені грона,
обважнілі слова
й перестиглі терпкі молитви...
І, долаючи всі
піднебесні й земні перепони,
понад шаллю зими
невагомо і ніжно пливти!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297448
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 03.12.2011
Густых небес приятнейшая синь-
Весна в наш край приходит понемногу,
И всё цветёт, куда свой взор ни кинь,
И даже пахнет, мать его за нОгу
О тёплом солнце шепчутся кусты,
Воробышек пирог клюёт с начинкой,
Там, на пригорке – первые цветы
Друг другу в пестик тыкают тычинкой
Аллеи в парке дышат тишиной,
А в лужах – яркий лучик в форме змейки,
Парнишка худосочный и хмельной
Сидит с девчонкой милой на скамейке
Он шутит, наклонясь к её плечу,
Она дрожит от радости прилива,
А я несу анализы врачу...
Как всё вокруг меня несправедливо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296987
дата надходження 30.11.2011
дата закладки 30.11.2011
— Кто крайний? — Я! — Ну, я тогда за вами…
— Вам сколько надо? — Два. Себе и маме.
— В одни-то руки пò два не дают…
— Я здесь стоял, а вы стояли тут!
— А женское дешевле, чем мужское?
— Да глупости! Кто вам сказал такое?!
— Почём оно? — Сто тысяч за кило…
— Теперь ещё не хватит, как назло…
— Сосед вчера купил, сказал — ничё так…
Вот только срок хранения нечёток…
— Хранится год, в капроновом чулке…
— А лучше в морозилке и в кульке…
— Как-как? В кульке? Вот это очень странно…
— Девчата, пропустите ветерана!
— Спасибо, люди! Дочка, дай одно…
— Дедуля, на черта тебе оно?
Одет, обут, коляской обеспечен…
Тебе ж его и брать-то даже нечем!
— Заказывайте дальше! — Мнэ батон.
— Батоны там, где серый павильон…
— Без очереди лезут, обнаглели!!
— А счастье — это миф, на самом деле…
— Ну, миф, не миф, а муж велел купить.
Пообещал, что сразу бросит пить.
— Купили? Покажите… Повезло!
Но вам оно, по-моему, малò…
— Наоборот, чуть-чуть великовато!
— Какое дали… Я не виновата…
— Мне полкило порежьте на куски…
— А депутаты, кстати — мудаки…
— …Потом приправить соусом ткемали…
— Следите, чтоб за мной не занимали!
— Пакет дают? — Не знаю. Вроде да.
— Васильевна, привет! Иди сюда!
— Тамаркин сын женился на путане…
— Сейчас бы пару блинчиков в сметане…
— Ты чё, мужик? Сметана — чистый яд!
— У нас в Ма-а-аскве сметану не едят…
— Здоровье — всё. А счастье — так, бравада…
— Здоровье — да… Здоровье — это… надо…
— Не знаете — молчите! — И молчу…
— …Я бородавки голодом лечу…
— А у меня на попе бородавка…
— Закончилось! Отходим от прилавка!
— А завтра будет? — Будет. Десять тонн.
Вам что ещё, мужчина? — Мнэ батон…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287631
дата надходження 21.10.2011
дата закладки 28.11.2011
С поэтом спорить очень трудно,
Поэт, он знаете, какой:
Одной единственной строкой
Он может осрамить прилюдно.
В нём бунт, интрига и крамола,
Он, от стола не отходя,
Смахнуть партийного вождя
Способен в пять минут с престола.
Угрозы, штрафы и запреты,
Да хоть смирительный халат –
В любых невзгодах, как булат,
Лишь закаляются поэты.
Захочет – снова отутюжит
В одной единственной строке...
Но арматурой по башке –
Вот тут поэт уже не сдюжит.
Он упадёт, прильнёт к бордюру,
В последний раз махнёт рукой,
Внеся единственной строкой
Свой скромный вклад в литературу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296463
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 28.11.2011
Вже сивина на скронях, наче сніг.
Роки, роки хвилинами спливають,
По звивах переплутаних доріг
У маревах прожитого щезають.
Цвіли в саду стокротки, як зірки,
На килимі трави мерехкотіли.
Не вернуться, не вернуться роки,
Не вернуться – у серці заболіло.
Вже сивина на скронях, наче сніг.
У споминах у юність повертаюсь.
Цвітуть в саду стокротки, як зірки,
На килимі зеленому згоряють.
О, де ти, босоноге те дівча?
В саду цвітуть, цвітуть в саду стокротки.
Всміхнись мені, схилися до плеча.
Вуста до вуст – цілунок твій солодкий.
Вже сивина на скронях, наче сніг.
Роки. Роки хвилинами спливають.
Стокроток цвіт у пам`яті зберіг:
Цвітуть дрібні і душу зігрівають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289253
дата надходження 28.10.2011
дата закладки 27.11.2011
Було це ще за атеїзму.
До клубу лектор завітав.
Про світлу путь до комунізму
Без Бога виклад зачитав.
Вкінці звернувся до присутніх:
- В знак згоди дулю утворіть
І дайте Богові! Ануте
Крушити релігійний гніт!
Всі як один скрутили дулі
І підняли немов штики,
Лише один старий дідуля
Не йшов за усіма таки.
- Дідусю, що ви, - каже лектор, -
Усе ще вірите в Христа,
У те, що рай і грізне пекло
Не небувальщина пуста?
А дідуся це усміхнуло,
Бо каже логіка сама:
- Кому показувати дулю,
Якщо Спасителя нема?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296088
дата надходження 26.11.2011
дата закладки 26.11.2011
Пальчики, нігтики, лак і краса…
Руки жіночі, які цілували,
Квіти, в яких ще бриніла роса
Зранку ми часто у руки вручали.
Руки жіночі - це щось чарівне,
В їхнє тепло ми впивались, як в долю,
Ніжні, ласкаві, яких не шугнеш,
Вміють завжди захистити від болю.
Любі, рідненькі, цілую я вас,
Ви теплотою і променем знані,
Навіть коли на вас мало прикрас,
Руки коханої, завжди кохані.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295927
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 25.11.2011
І я піду в цей пізній листопад,
У цю холодну перемлілу осінь.
Сухий листок заплутавсь у волоссі...
Невже покличеш знов мене назад?
І озирнусь,леліючи надію,
Що доля враз зведе нові мости.
А ти світи,у морок мій світи,
Бо я світити так,як ти,не вмію...
А ти приходь світанками у сни
І падай снігом,лагідно-лапатим,
І буде на душі у мене свято
Від проблисків такої білизни!..
І зазоріють тисячі лампад
У мій туманний незворушний спокій,
І я зроблю оті найважчі кроки
У цей холодний пізній листопад...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295566
дата надходження 24.11.2011
дата закладки 24.11.2011
Розлийся по губах солодким трунком
Вони на тебе так давно чекають
Отравиш станувши єдиним порятунком
Лікуй мене... Цілуй мене, благаю
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295427
дата надходження 23.11.2011
дата закладки 23.11.2011
Осень… Рискнуть ли на красный свет
Вверх по небесной штрассе?
Или взять лотерейный билет,
Ждать свой джек-пот у кассы?..
Дождь... совершить променад с зонтом,
Шаг направляя в лужи?
Или, укутавшись в плед, пить ром,
Ждать, принесут ли ужин?..
Сплин… может быть, мне уснуть, как все?
Черт побери, не спится!
И развожу круги на… холсте,
Чтоб не чернеть, не спиться…
Ветер развеял осенний прах,
Без шума, пыли… Классно!
Мне бы рискнуть на красный… ах…
Слепну от ярких красок…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295385
дата надходження 23.11.2011
дата закладки 23.11.2011
Ты не любовь но нужен мне как воздух.
Моя константа в этом хрупком мире.
Закрыв глаза, считаю три, четыре.
Только найти, чтобы не слишком поздно.
Как дети малые играем в прятки.
Чтоб к детству хоть на миг ещё коснутся.
И с головой в мир беззаботный окунутся.
Тебя нашла, а значит все в порядке.
Мой якорь счастья, слово, а не звук.
Мой компас, что ведет по курсу жизнь.
С тобою вечность хочется прожить.
Мой человек, мой самый верный друг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294907
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 21.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2011
У любові уста пошерхлі
Від цілунків палких і жаги,
Очі наче лампадки в церкві
Все осяюють навкруги.
У любові долоні теплі,
Гріють ніжними рухами плоть
І гарячий гамують шепіт,
Затуляючи ніжно рот .
У любові душа відкрита,
Двох єднання властиве їй.
Так спроможна любов любити,
Як ніхто на планеті цій.
Я до неї іду настійно,
Треба - витерплю сто доріг ,
Чи розрухи які, чи війни,
Бо без неї прожити - гріх…
21.11.11.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294809
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 21.11.2011
Кивок головы - ритуал
Привычный, почти незаметный.
Ты утром её целовал,
Даря поцелуй безответный.
Она лишь плечами пожав,
Закрыла в прихожей две двери.
Меня ты почти не узнав,
Прошёл почти мимо. Поверив
Что мне безразличен сейчас
Растерянный взгляд твой до боли.
Кивок головы - каждый раз
Сжимаю невольно ладони.
Смотрю тебе вслед... До утра
Прощаюсь, чтоб день в ожидании
Прожить. Может эта игра
Удержит нас на расстоянии.
Так близко - рукав к рукаву
Мы утром в толпе растворяясь,
Друг другу кивнём на бегу,
Почти что в любви признаваясь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293616
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 16.11.2011
Душею, що повною мірою
Жалями і болем налита.
Чи сповіддю тихою, щирою,
Що, як перед Богом, відкрита.
Чи тихим зітханням закоханих,
Розлучених часом і простором.
Чи криком думок наполоханих,
Знялись що над пам'яті островом.
Чи трепетом серця розбитого,
Котре катувалось чеканням.
Майбутнім, що щедро розлито нам
Й заховане вічним мовчанням.
Всім цим - я з тобою, мій милий
Пос́еред самотності й тиші.
Ми будемо разом, єдиний!
Чекай! Я тебе не залишу.
30.09.2011р. 14:01
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284583
дата надходження 06.10.2011
дата закладки 16.11.2011
Не озирайся,я прошу,не треба,
Не зупиняйся,чуєш,просто йди.
Раптовий дощ мені прихилить небо
І позмиває всі твої сліди
В моєму серці.Лиш би все забути,
Лиш би на днях поставити хрести...
О,як багато в ніжності отрути,
І як багато в щасті гіркоти!..
Не озирайся,я благаю,чуєш,
Коли дивлюсь з вікна тобі услід.
Чи ж про любов свою говорять всує?
І чи кричать про це на цілий світ?
Ні,не кричать-такі,як я,не вміють
І в долі не вимолюють жалю.
Не озирайся,не давай надію,
Коли я тут,згораю і люблю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292771
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 14.11.2011
Першим снігом запорошена земля,
Іній сріблом густо впав на листя.
Не залишилось і крапельки тепла,
Нишпорить холодний вітер містом.
Хмари, ніби сірі клапті полотна,
Зшиті між собою так недбало!
Поміж швів синіє неба далина,
Холоднеча сонечко украла.
А здавалось... так далеко до зими!
І не вірилось в близькі морози.
Ми в душі тепло осіннє зберегли,
Розтають на склі крижинки-сльози.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293065
дата надходження 14.11.2011
дата закладки 14.11.2011
А в мене на душі сьогодні сніг-
Мете-мете,квітує хуртовина!..
І не твоя,повір,у тім провина,
Що вже й не видно обрисів доріг
До мого серця...Що наткав мороз
Мені крихких вибагливих мережив.
І,мов на зло,ніхто із нас не встежив,
Не передбачив дивний той прогноз,
Коли змінилась осінь ця терпка
На біле поле сніжного колосся!..
А може все це нам обом здалося?
І день почався з білого листка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292035
дата надходження 10.11.2011
дата закладки 11.11.2011
То не мені така судилась карма-
Тебе в чужої вкрасти без вагань
І розміняти спокій,як задарма,
На вир порожніх мрій і сподівань.
То не мені любов твоя судилась,
Шалені ночі і стрімкий політ,
І ті жадані,вимріяні крила,
Що нам могли б відкрити цілий світ!..
То не мені судилося без бою
Перед тобою скласти всі мечі!
То іншій,мабуть,випаде на долю!..
А я,наївна,думала-мені...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267308
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 26.10.2011
Неожиданная встреча, странная:
Я чужая, да и ты - чужой.
Тишина такая нереальная,
Переполненная пустотой.
Взгляды только на мгновенье встретились,
А на большее - и ни к чему.
На ветру слова "привет" обветрились -
Понимаем оба почему.
Разделяет нас толпы течение
И не нужно больше понимать,
Что любовь исчезла, как видение,
И друг другу нечего прощать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288710
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Цей дощ,мов неприкаяний приблуда,
Прибився до спітнілого вікна.
Сповзла з чола думок важких полуда
І я зробилась світла,як весна!..
Цей дощ,мов пес,загублений між вулиць,
Його годую з теплої руки
І він свій мокрий ніс до мене тулить,
Грайливо ловить лапами думки,
Що розлетілись хутко на всі боки,
Неначе рій сполоханих джмелів!..
Цей дощ,як ти,чуттєвий і глибокий,
Він розуміє все в мені без слів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288403
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Клене,мій клене осінній,
Дай я тобі поворожу.
Сидровим грає промінням
Ранок дзвінкий і погожий.
Звідки ці барви яскраві,
Клене,самотній мій клене?
Тепла крихка золотАвінь
Впала на листя зелене...
Тліють листки в безголоссі,
Мов незагоєні рани,
Їх позазбирує осінь
В пишні чудні ікебани.
Зранку роздасть перехожим
Диво,яскраво-вогненне.
Дай я тобі поворожу,
Клене,невтішний мій клене...
Що тобі сниться ночами-
Буйні заквітчані весни?
Теплих дощів срібні брами?
Райдуг дзвінкі перевесла?
Повінь садів перетліла?
В травах розпатлані квіти?
Як би я,клене,хотіла
Душу тобі обігріти...
Наче обпалені ружі,
Тліють листочки-долоні...
Що ж ми з тобою,мій друже,
В світі такі безборонні?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288716
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Моя тополя скинула вбрання-
Осіннє листя світлої печалі.
А я шукаю в пам'яті щодня
Дзвінкого літа росяні коралі...
Моя тополя журиться-німа,
Обдерте гілля п'є важку вологу.
Ще трохи й снігом кривдниця-зима
В обмерзлу душу вимостить дорогу.
І закружляє білий сніговій
Її печаль у срібнім павутинні...
Русяве літо снитиметься їй
І зронять сльози віти тополині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283030
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 29.09.2011
Насипав жовтень пригорщі листків
В мої долоні,сонцем обігріті...
І як це ти,скажи мені,посмів
Для мене стати найдорожчим в світі?
І не хапати жменями зірок,
Не розсипати матові перлини,
А просто бути лагідним,як шовк,
Лягти на душу пухом тополиним...
І не будити пережитих днів,
Хіба ж важливо,що було до тебе?
І як це ти,скажи мені,зумів
Раптово розпогодити це небо?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282220
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011
Вечірній блюз.В мальованім горнятку
ПелЮстки вишні в теплім молоці.
Той срібний перстень в тебе на руці
Ще береже про мене світлу згадку.
Чужий мій гостю-рідний,та не мій,
Чи ти щасливий з іншою без мене?
Твій пильний погляд обпікає вени
І глибше грузне в пам'яті липкій...
В трухлявих шпарках теплої душі
Що ти шукаєш,впертий мій блукачу-
Мою любов,бездумну і незрячу?
Вже й слід застиг...Хіба ж ми не чужі?
Нестерпна гра в набридливу мовчанку...
Пора тобі на твій Чумацький Віз,
І ніч летить,мов доля під укіс,
Сіріє від молочного світанку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281082
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 17.09.2011
Моя печаль,прозірчасто-легка,
Акордом плавним віддає у скронях...
І сипле ніч зі зрібного мішка
Сріблястий пил на біле підвіконня.
Скупали в росах ніжні пелюсткИ
П'янкі жоржини,мальви зореокі,
І промінь світла дотиком легким
Навіює такий жаданий спокій...
Вже чути шурхіт свіжих сторінок-
Душа в задумі спогади гортає...
П'янкі герані свіжих пелюстОк
Насипали в моє горнятко з чаєм...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280068
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 13.09.2011
Грёзы
Я дождями пролью
Капли воспоминаний о прошлом.
Пусть сверкают они
Нитью жемчуга прежнего дня.
За завесою той
Все обиды сложу осторожно
И взлечу в ширь небес,
Где давно ожидаешь меня.
Сильным белым крылом
Мою душу обнимешь и тело
И согреешь теплом,
Пронизав ярким светом насквозь.
И парить над землёй
Вместе будем с тобою умело,
Потому что летать
Раньше вместе нам не довелось.
А когда лунный диск
Разольёт водопад откровенья
И на струи его
Я присяду на самом краю,
Ты тогда положи
Свою голову мне на колени,
А я тихо тебе
Колыбельную песню спою.
10.09.2011г.
Для иллюстрации использована картина
БИБИК Александра Васильевича / Вечерние грезы / Живопись [Ню]
http://www.artlib.ru/index.php?id=11&fp=2&uid=11406&iid=144395
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279798
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 10.09.2011
Моє кохання - згуслий мед,
Нуртує в нім кров бурштинова.
Мені б назад, а я вперед ,
Де замість ласки - чари слова.
А помість страсних поривань
Звичайний дотик , душ єднання,
У ніжність прибрані слова,
І кожна мить немов остання.
Осінньо щулиться душа,
Дощить і липне жовте листя,
А меду сповнена діжа -
Моя розрада урочиста.
09/09/11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279512
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 09.09.2011
І проклинеш,і вирвеш,і забудеш,
Розвієш попіл спомином гірким,
По ньому знов топтатимуться люди,
Новим віршем заповнять сторінки.
А нам з тобою місця вже не буде,
Палких обітниць вицвітуть слова...
І проклинеш,і вирвеш,і забудеш,
Як і до цього інших забував.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279279
дата надходження 08.09.2011
дата закладки 08.09.2011
З тобою я дивлюсь на бiлий свiт
I змiни вiдчуваю навкруги,
Мiж верб струмок, спiваючи, бiжить,
Уквiтчанi заслухались луги.
Твої вуста усмiхненi мовчать,
А очi пишуть сяючi листи,
Вони до мене, радiснi, летять –
Як нiжно та натхненно пишеш ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278750
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 05.09.2011
Крысы снова бегут с корабля,
Вслед за ними – плохая примета,
У меня еще есть сигареты,
И на крайний тугая петля…
Я отчаянно кутаюсь в стих,
Ты ведь тоже не любишь загадок,
Дым неведенья приторно сладок,
Но губителен он для двоих…
Пусть корабль всего лишь фантом,
Но бросаюсь в холодные волны,
Ты же веры святой преисполнен,
Что успеем куда-то… потом…
Как листва, полетели слова…
Разве так остановим мы время?
Но рванули, как дети, за всеми,
А за нами людская молва…
Что осталось? Четыре рубля…
И чуть-чуть беспокойного лета,
Во всегда два счастливых билета,
И на крайний тугая петля…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275770
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 18.08.2011
Ідеш,то йди!Неволити не буду
І не заплачу(Господи,прости!)
Твоя любов,жорстокіша за Вуду,
На трупах мрій звела свої мости
До мого серця,краплею отрути
Розбавила ночей п'янких нектар!..
А я не вміла правду осягнути
І до землі спуститися із хмар...
І заблукала в нетрях безпросвітних,
І не вернула поспіхом назад...
Моя любов залишилась у квітні,
Твоя втекла в холодний листопад.
І погляд твій залишив безнадію-
Без зайвих слів він все мені сказав.
Ідеш,то йди...Тримати не посмію,
Хіба що блисне зрадницьки сльоза...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275368
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 16.08.2011
Скучаю.
В календаре разлуку отмечаю...
Скучаю.
Как жизнь бурлит, совсем не замечаю...
Скучаю.
Себя в ничтожных винах уличаю...
Скучаю.
Во сне тебя в объятья заключаю...
Скучаю.
В людской толпе похожих примечаю...
Скучаю.
На СМС-ски с жаром отвечаю...
Ещё ты дверь входную затворяешь, -
Уже скучаю...
2011.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274683
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 12.08.2011
Загорілася калина восени,
Натяглась життям натруджена вуздечка –
Позлітайтеся до матері, сини,
Ой прилиньте, доньки, до її гніздечка.
Розкажіть, як ваші річеньки біжать,
Як зростає урожай у вашім полі
І чи є чого для щастя в нім нажать,
Щоби можна було дякувати долі.
Порадійте разом з нею за цей день
Чи поплачте, щоби серцю легше стало,
Заспівайте рідних маминих пісень,
Адже їй для щастя треба зовсім мало.
І дарма, що осінь квапить лет життя,
Де весна і літо відгули роками.
Ви для неї все одно мале дитя,
Тож частіше повертайтеся до мами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274667
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 11.08.2011
Стану я твоїм, моя пташино,
Небом невимовно голубим
Злиймося блаженні воєдино
На безмір'я щедрих літ і зим
Сонцем ніжно серце наречеться,
Грітиме твій витончений стан,
У гаїв заквітчаній фортеці
Ружу цілуватиме тюльпан.
Чистою росою надвечір’я
Упаду до благоліпних ніг,
В їх слідах лежатиму покірно
Зморений від пройдених доріг.
Стану я твоїм, моя пташино,
Біля хати деревом гінким ,
Дам тобі у гіллі відпочинок,
Загойдаю любістю затим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274184
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 09.08.2011
Звездопад,! Звездопад! Звездопад!
Августовское небо рассыпалось.
Все желанья мои невпопад,
Слишком много их, видимо, выдалось.
Загадала. Гляжу в высоту,
Замерла, в ожиданьи падения,
Может небо исполнит мечту?
Как томительны эти мгновения!
Я из этих летящих огней
Напишу тебе в небе послание:
Дорогой, приезжай поскорей,
Затянулось мое ожидание.
Полумесяц в ответ покивал,
В облака полукутаясь белые,
Это ты мне привет передал
И слова о любви полусмелые
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274191
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 09.08.2011
1.ВІНОЧОК НАЙПЕРШИЙ - сплітала матуся,
вимочувала його в росах сім днів й
до свят тримала у скрині. Дівчатка
починали носити віночок з трьох років
Донечці коханій
Квіточки збирала
Добрая матуся,
Долю зазивала,
Коли сонце зійде
З ніченьки чекала,
У досвітніх росах
Квіточки купала,
В затінку сушила.
Все перебирала,
Як сплела віночок -
Долю загадала,
Висушені квіти
В скриню заховала,
В глИбінь,
Від навроки,
На святА чекала.
Наче Берегіня,
На голівку клала
Щасливий віночок,
Про здоров`я дбала:
Блакитний БАРВІНОК,
НЕЗАБУДКИ сині
Будуть розвивати
Гострий зір дитині,
А жовтогарячі
З чорним ЧОРНОБРИВЦІ
Не дадуть боліти
Дитячий голівці.
Посеред - РОМАШКА,
Оченя жовтеньке , -
Заспокоїть від страхів
Маленьке серденько.
2. У віночок чотирирічного дівчатка
допліталися нові квіти і яблуневий
цвіт - символ материнської любові.
Підростала дівчинка -
Віночок зміняли, -
ЯБЛУНЕВІ ЛИСТЯЧКА
й ГІЛОЧКИ вплітали,
ЯБЛУНЕВИЙ ніжний ЦВІТ
На віночку новім -
символ материнської
Віри і любові.
3. Для семиліточки - із семи квіточок.
В центрі - гроно калини:
А як вже миналося
сім рочків маленькій,
До вінка впліталися
НАГІДКИ дрібненьки,
і БЕЗСМЕРТНИК, І ЛЮБИСТОК,
І ГРОНО КАЛИНИ,
Щоб кохання було чистим
В гордої дівчини.
Треба було не тільки вміло плести
вінка, а й в`язати до нього стрічки.
Сором був дівчині, в якої стрічки
пов`язані недбало!
Посередені в`язали
КОРИЧНЕВУ стрічку -
Годувальниці землиці
Символ сили вічний,
Пообіч від неї - ЖОВТІ,
Як гаряче сонце,
А ЗЕЛЕНІ обіцяли
Красу й свіжість донці,
Далі йшли БЛАКИТНІ й СИНІ-
По спині, як річки,
Наче небо неозоре,
Як вода в криничках.
Потім стрічечки в`язали
ЖОВТОГАРЯЧІ,
Наче свіжий хліб із печі,
Духмяний, гарячий!
ФІОЛЕТОВІ - то мудрість,
Чипляли - на згадку,
А МАЛИНОВІ - ті були
Знаками достатку.
А на БІЛИХ гаптували
Золотом та сріблом
Яснолиций Місяць справа,
Сонечко - наліво.
А ЧЕРВОНІ - знак печалі,
Разом з маком-цвітом,
До вінків своїх в`язали
В пам`ять про убитих.
І весільні, і купальські-
Звичай знали люди, -
Вікові давньослов`янські -
Плели їх повсюди,
Українські ті віночки,
Для себе й сусідів,
Весь квітучий вік дівочий -
Сімдесят сім видів!
Безліч символів, повір`їв,
І легенд прадавніх
Збережемо у віночках
Святкових і славних.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214334
дата надходження 04.10.2010
дата закладки 06.08.2011
Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261455
Плаче осінь сивими дощами,
Різнобарв’я кидає до ніг.
Я полину думками до мами,
Зазирну за батьківський поріг.
Ми так рідко бачимось, рідненька,
Вже давно живу в чужім селі.
Я сумую часто, мила ненька,
Згадую, як ми були малі.
Всі дитячі мрії й сподівання
Сповна легко втілила в життя –
Діти, дім, професія, визнання.
Далі що? Непевне майбуття?...
Сипле осінь жолуді в долоні,
Осінь в серці, осінь у літах –
Вже мої злегка сивіють скроні.
Що зі мною, мамо, що не так?
Підросли, окріпли мої діти,
Вилітають пташечки з гнізда.
Плакати мені, а чи радіти,
Бо ж для них пора ця – золота!
Стихне дощ, калина на подвір’ї
Сонечком яскравим заіскрить,
Стихне біль, бо я з тобою, рідна,
Подумки пораджусь, хоч на мить.
Хоч в уяві пригорнусь до серця,
Ніжні руки сповнені жалю.
Мамочко, матусю, ти не сердься,
Я тебе люблю, люблю, люблю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271373
дата надходження 21.07.2011
дата закладки 21.07.2011
Галине
Ну, здравствуй! Проходи, снимай пальто,
Не жарко здесь - укутай шалью плечи.
Сегодня для тебя хрусталь и свечи,
Отпразднуем свободный женский вечер -
Не отдыхали мы с тобой лет сто.
Такой балетный за окном снежок,
Так невесом он в предзакатном свете.
В оправе из окна - твой облик светел,
Для девушки из прошлого столетия
Ты выглядишь прелестно, мой дружок!
Ну, что ты! Старость - это не про нас!
Морщины ведь - не шрамы, просто - зрелость.
А то, что нами вместе оттерпелось
Пусть прозвучит негромко, как романс:
"Ну, здравствуй, проходи,
снимай пальто..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165602
дата надходження 11.01.2010
дата закладки 14.07.2011
Про що так страшно, Боже, Ти мовчав,
Коли Тебе про грішне я благала?
Моя душа, мов хвиля об причал,
Об те страшне мовчання розбивалась.
Про що так страшно, Боже, Ти мовчав?
Про що так гірко Ти мовчав, Господь,
Коли я у язичества шукала
І одкровень, і істин, і висот,
Бо слова Божого було мені замало?
О, як же гірко Ти мовчав, Господь!
Про що тепер так сумно Ти мовчиш,
Коли, бува, збиваюся з дороги?
Хоч я з Тобою раджусь все частіш,
З яким відлунням докору й тривоги
В моєму серці часом Ти мовчиш!
Вже й по собі частенько помічаю:
В тяжкі хвилини просто замовкаю.
Терплю без дорікань і без плачу́
Тоді Господь говорить.
Я - мовчу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167829
дата надходження 23.01.2010
дата закладки 13.07.2011
Опять ты снишься, и теряя
К утру последний лучик сна,
Я как молитву повторяю:
"Я не могу! Я не должна!"
Ты снова рядом. По кусочку
От сердца отрывает боль.
И в сотый раз я ставлю точку:
"Я не твоя! Я не с тобой!"
Останься! Мне необходимо
Всему на свете вопреки
Тобою еле уловимое
Прикосновение руки.
Нет. Уходи. Благословляю.
Смотри, глаза уже сухи...
Себе на память оставляю
Твой смех, твой запах.
И стихи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166890
дата надходження 18.01.2010
дата закладки 13.07.2011
Мы спорили, кричали, горячась,
Не горло рвали - надрывали души.
И истина - у каждого своя -
Казалась и значительной, и нужной.
Все аргументы исчерпав до дна,
Слова швыряли, будто комья снега.
И в яростном восторге сатана
Играл свой гимн на струнах наших "эго"
Беседы на повышенных тонах -
Что может быть ненужней и ничтожней!
Сердцам необходима тишина,
Чтоб прозвучал негромкий голос Божий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165648
дата надходження 12.01.2010
дата закладки 13.07.2011
Учтивый поцелуй мою ладошку
Жег, как клеймо: "Я только друг, прости"
А то, что было - было понарошку,
Да, ничего и не было. Почти.
Твой здравый смысл отпраздновал победу.
Но что прикажешь делать мне теперь?
И сердце глупое, что устремилось следом,
Впечаталось в захлопнутую дверь.
Услышав грохот, ты вернулся снова
И, иронично брови приподняв,
Спросил с ленцою: "Слушай, ты здорова?
А то я думал, кто здесь так упал?"
Твой смех, твой голос - вольно ли, невольно -
Хлестали равнодушием, как плеть.
Но, вот что странно, было мне не больно, -
Разбилось сердце. Нечему болеть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166194
дата надходження 14.01.2010
дата закладки 13.07.2011
Так неприкосновенна тишина -
Ни шороха, ни отзвука, ни ноты.
И мне не важно: где ты, с кем ты, кто ты,
Священна между нами тишина.
Ты просто загляни в мои глаза,
Как только ты умеешь, мой хороший.
Два взгляда - вот и мостик переброшен.
Недолго посмотри в мои глаза.
Я взглядом попрошу тебя "молчи!" -
У нас по жизни разные дороги.
Я снова буду взрослой, буду строгой.
Не приходи,
и не стучи, -
молчи...
*Фото к стихотворению - работа фотохудожника Андрея Девейкина.
Другие работы можно увидеть здесь: http://frame.friends-forum.com/Gazeta/44/67/1159.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165649
дата надходження 12.01.2010
дата закладки 13.07.2011
Я просто так, мой друг, тебя люблю.
Как хорошо, что мне не надо замуж!
И я твой взгляд с надеждой не ловлю,
Когда весь мир вокруг тревожно замер.
Я просто - просто так тебя люблю.
Я ухожу, тебя не покидая,
Я просто так дарю тебе свой свет,
И, ничего в ответ не ожидая,
Я не грущу, когда ответа нет,
И ухожу, тебя не покидая.
Мне надобности нет тебя ловить,
И ревность по ночам меня не мучит,
Мой небосвод не омрачают тучи
И не мешают мне тебя любить.
И если душу снегом замело,
Ты можешь взять любви моей тепло...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167788
дата надходження 23.01.2010
дата закладки 08.07.2011
В лабиринтах души не поставишь табличек и знаков.
Указателей нет "разворот". "поворот" и "тупик".
Я к началу вернусь, только дай мне немножко поплакать.
Ты останешься здесь.
Отступать ты, увы, не привык.
В лабиринтах любви не подстелешь соломки, подушек.
Здесь любое падение - насмерть, навек, на разрыв.
А потом - тишина, да такая, что лопают уши.
И молчанье такое,
Что лучше бы, право, - навзрыд.
Эту боль в три строфы сохраню, подавая на принтер.
Я ее заморожу, доверив холодным листам.
Овергейм, дорогой! Я не буду играть в лабиринты.
Выходи на прямую дорогу.
Мы встретимся там.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252061
дата надходження 06.04.2011
дата закладки 08.07.2011
Я раньше думала: любовь - цветы.
Не розы в целлофане, не охапка,
А тот букетик, что принес мне ты,
На улице стыдливо пряча в шапку.
Но так случилось, что любовь - борщи,
Короткий отдых долгожданным летом,
Мальчишек подростковые прыщи,
Таблетки ночью, пылесос, котлеты...
Ты не дожил...
Ушел...
А в сердце - как укол! -
Любовь - глагол!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254885
дата надходження 19.04.2011
дата закладки 02.07.2011
Уходя... Уходи,
оставляя открытою дверь.
Разве вычислишь
впрок
все, что может с тобой приключиться?
Чтобы сердцем,
отравленным
горькой полынью потерь,
На последнем дыхании
было куда возвратиться.
Уходя... Уходи,
но не вздумай
зашторить окно!
Может статься оно
подзабытым уютным приветом
На крутом вираже
между туч грозовых и штормов
Маячком,
все простив,
в твою душу шальную посветит.
Но, однажды уйдя
сквозь мерцающий сумрак теней
В тот - последний - приют,
что бегущим по жизни неведом,
Дверь неслышно
закрой
и окно занавесь поплотней, -
Да минует меня
искушение
броситься
следом.
8.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264001
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 02.07.2011