Ірена Смачило: Вибране

Келя Ликеренко

ШМАТКИ

Ти  мене  розірвав  на  друзки,  на  шматки.
Зав’язав  у  вузли,  розкидав  у  кутки…
І  забув,  і  забив
Сто  цвяхів,  сто  причин…
Ти  убив.  Ти  здурів.  Ти  один.  Дай,  спочину.
У  дірках,  у  шматках,  у  друзках,  у  болоті.
Відплюю  смак  твоїх  поцілунків  у  роті.
Заберу  свої  речі  з  твоєї  квартири.
І  спочатку  почну!  Три,  чотири!...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214521
дата надходження 05.10.2010
дата закладки 14.06.2014


Бойчук Роман

Шал безликих імен

Незабутня  та  ніч
Новорічна  -
Повний  магії  бал-
-Маскарад.
В  напівмороці  свіч
Феєричний
Загадковості  шал...
Циферблат,
Мов  позбавлений  стріл;
Всі  у  масках...
Грав  оркестр  джаз  і  блюз.
Відчувавсь
Смак  інтриги  у  грі...
Танець-пастка:
Близькість  тіл...  Ну  а  глузд  -
Сперечавсь.
Ми  з  тобою,  моя
Незнайомко,
Стали  бранцями  чар
І  спокус.
Пристрасть.  В  ній  ти  і  я.
Постіль  шовком
Холодила  тіл  жар.
Жага  вуст
Шерхла  спрагло  єством
В  таємниці...
Відчував  імпульс  вен
Кожен  рух.
Були  маски  тавром
Нам  на  лицях.
Шал  безликих  імен  
Згас  і  вщух.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470367
дата надходження 05.01.2014
дата закладки 10.01.2014


Юра...

Зимно….

Зимно  й  образливо…
снігу  не  видно  та  є…
Дороги  побілені,    
я  загубився  між  назвами,
й  мертвими  тінями…
Дні  перетинаються  лініями,
як  траси  освітлені…
Ніч  –  чорна  кішка
душу  роздирає  кігтями…  
Я  мов  прив’язаний  до  ліжка
в  гамівній  сорочці  
з  холодними  ліктями…
Зимно….
крокую  навшпиньках,
мов  в  чужих  снах…
Життя  –  американські  гірки,
життя  –  ліки,
життя  –  страх…

Тишиною  пронизане  повітря  і  місто…
холод  по  спині,  як  спогади  в  пам'яті…
Зимно  й  образливо,  коли  твоє  місце
вже  кимось  зайняте….

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464668
дата надходження 07.12.2013
дата закладки 06.01.2014


dada_

Дорога до тебе

Я  так  часто  дорогу  до  тебе  минаю..
Вічний  простір  пронизаний  згадками  з  вчора,
І  думкам  ностальгічним  немає  ні  краю,
Ні  зупину  в  моїй  підсвідомості  хворій.

Та  боюсь  не  впізнати  тебе..чи  впізнати?
Пам'ятаю  ті  болі  від  нових  розлук.
Ми  могли  б  перетнутись  як-небудь,  одначе
Доля  знову  дає  нам  можливість  звернуть.

Я  спокійно  іду.  Бо  все  ж  знаю  напевно,
Що  які  б  там  мене  не  чекали  шляхи,  
Знов  минатиму  звичну  дорогу  до  тебе,
І  мені  в  цьому  місті  не  стрінешся  ти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337187
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 29.05.2012


Андрій Яремко-Ярий

Кохання - це…

Кохання  -  це  найкращі  почуття:
Блаженство,  насолода,  ейфорія,
Найкраще,  що  стається  за  життя...
Без  нього  все  навіки  вічні  тліє.

Кохання  -  це  турбота,  радість  і  журба,
Страждання,  муки  і  палке  єднання.
Це  воля,  доля,  дикість  і  тюрма  -
Шалені  пошуки  світанку  в  знемаганні.

Кохання  -  це  сім'я,  родина,  щирий  сміх,
Це  те,  чого  так  прагнемо  на  світі.
Можливо  це  найважчий  нині  гріх,
Але  від  нього  хочеться  радіти.

19.05.2012  року      Сокаль

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338744
дата надходження 20.05.2012
дата закладки 20.05.2012


Alexander Marchuk

Повір мені*

Поглянь  на  місяць,  пальцями  закрий.
Він  завжди  буде  освітляти  шлях.
Повір  у  вічність,  я  назавжди  твій,
відкинь  образи  й  незалежний  страх.

Поглянь  на  хмари,  просто  відчинись.
Вони  за  небо,  почуття  за  нас.
Повір  у  тишу,  ніжно  усміхнись,
я  буду  поруч,  не  дивись  на  час.

Поглянь  на  сонце,  очі  привідкрий.
Разом  запалим  світло  ліхтарів.
У  тиші  дня  для  мене  ти  відкрий,
до  серця  двері,  все,  що  я  хотів...

P.S..  з  теплом  у  серці

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286498
дата надходження 15.10.2011
дата закладки 01.03.2012


Оле Чка

Будь зі мною

Будь  зі  мною  п’яним  і  щасливим!
Окриляй  мене  у  кожну  мить.
Будь  зі  мною  лагідним  і  милим!
Щоб  забуло  серце,  що  болить.

Будь  зі  мною  ангелом  і  світлом,
Тим  промінням  сонця  і  дощем!
Будь  зі  мною  холодом  і  вітром,
Щоб  звільнитися  з  усіх  проблем!

Будь  зі  мною  в  радості  й  любові!
Про  усе  на  світі  лиш  забудь.
Будь  зі  мною  у  кожнісінькому  слові,
Причаруй  мене...  і  просто  будь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264412
дата надходження 11.06.2011
дата закладки 28.02.2012


Мозаїка

Десь високо у небі…

Десь  високо  у  небі,  в  Господній  канцелярії
Золотими  літерами  записував  пан  Бог
Під  звук  церковних  арій,  музИки  та  фанфарів
Єднання  в  одне  ціле  половинок  двох.

Допитливість  у  погляді  молодого  нареченого
І  тихе  "так"  під  куполом  зірветься  в  височінь,
І  сльози  нареченої,  на  щастя  приречЕної,
І  дзвінкий  бас  священника  прголосИть  "Амінь!"

І  у  танку  весільному  закрутяться  закохані,
І  зовсім  інший  хлопець  запросить  іншу  дівчину.
Серденька  їхні  битимуть,  як  нібито  сполохані,
А  очі  все  питатимуть:  "Ти  покохав  чи  ні?"

Десь  високо  у  небі,  в  Господній  канцелярії,
Хитро  посміхаючись,  точить  перо  Бог.
Погладжуючи  бороду,  слухає  він  арії,
Бо  ж  добре  зна  старенький,  що  бути  їм  удвох.
                                                                                                                                                             19.09.2011  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317524
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012


Мозаїка

Я б хотіла…

Я  б  хотіла  з  тобою  поділитись  тими  почуттями,  які  залишились  після  нашої  розлуки.  Насамперед,  віддала  б    тобі    ту  відразу  до  інших  представників  протилежної  статі,  ту  безмежну  любов  і  прив'язаність  до  тебе  одного;  ту  гіркоту  в  душі,  яка  в  хвилини  самотності  так  наповнює  мене;  той  біль  пекучий,  який  не  дає  мені  спочинку  ні  в  день,  ні  в  ночі.  Людина,  яка  кохає,  готова  поділитися  зі  своїм  обраним  навіть  найдорожчим.  А  що  є  дорожчим  за  внутрішні  почуття  людини?!  Мабуть,  нічого.  То  як,  ти  готовий  прийняти  від  мене  дарунок?  А  далі  мені  байдуже,  що  у  всіх  дівчатах  ти  будеш  бачити  мої  риси,  чути  мелодію  мого  голосу,  золотий  передзвін  мого  сміху,  перед  тобою  стоятимуть  сірі  (такі  схожі    на  твої)  очі;  мені  абсолютно  все  одно,  що  ти  не  зможеш  знайти  спокою  в  чужих  обіймах,  що  в  хвилини  самотності  тобі  буде  так  гірко,  що  на  стіни  захочеться  лізти;  що  коли  йтиме  дощ,  ти  виходитимеш  на  вулицю,  щоб  ніхто  не  побачив  твоїх  сліз  і  оплакуватимеш  нашу  любов.  Мене  не  цікавитиме,  як  ти  живеш,  про  що  ти  думаєш  і  з  ким  ти  зараз.  Я  б  хотіла  з  тобою  поділитись  своїми  почуттями...  То  як,  візьмеш  дарунок?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317298
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 28.02.2012


Копачівна

Ледь гріє сонце, видовжена тінь

Ледь  гріє  сонце,  видовжена  тінь,
І  я  в  обіймах  осені  дрімаю.
Вже  й  спогад  не  летить  у  голубінь
Втопитися  у  п’янкості  розмаю.  

Легенька  тінь  все  проситься  піти,
Та  день  тримає  міцно  у  лабетах.
Гойдає  сон  невидимі  світи
У  всеосяжних  місячних  тенетах.

Мов  справжнє  свято,  ранок  настає,
На  дотик  снігу  я  чекаю  знову.
Прошу:  люби  мене,  життя  моє,  
Зіграй  ще  марш,  облишмо  колискову!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316521
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 24.02.2012


DarkLordV

Тепер один (пісня)

Мені  захотілось  вина  напитись
У  душі  зовсім  пусто  нема  де  подітись
Кругом  чорно-біле  малюють  тіні
Я  тебе  любив…
               Прощавай  віднині.

Я  не  можу  йти  і  зупинитись
Там  де  був,  мені  не  лишитись
Я  ішов  і  тримав  себе  за  руку
Прощавай  життя…
       Дякую  за  муки
ПР.
Я  не  можу  повірити  в  те  що  тебе  нема
Я  не  можу  воскреснути,  коли  в  серці  зима
Я  не  можу  побачити  снів  увісні
Ти  мій  сон  згубила,  ти  живеш  в  мені
2
Знову  білий  день,  хочеться  втопитись
Запитання  людей:  «Що  сталось?»  -  змиритись
За  вікном  пейзаж  –  міста  осінні
А  на  серці  лід…
           Холодні  лінії

Я  летів,  а  вийшло  розбитись
Як  листок  в  повітрі  закрутитись
На  вікні  павук  робить  павутиння  
Та  ти  не  прийдеш…
       Ти  віднині  вільна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303502
дата надходження 01.01.2012
дата закладки 20.02.2012


Мазур Наталя

*#Спливає час

.                                  На  тему  "Еміграція"

Спливає  час...  так  непомітно...  Як  в  кіно
Мигочуть  кадри  чорно-білі  і  субтитри.
Міняються  у  пам'яті  "давно"
На  обнадійливі  слова  -  "ще  буде  видно".

Та  хто  б  заглянути  зумів  за  горизонт,
Сказати,  чи  настане  скоро  літо?
Чи  ти  повернешся?  Чи  будемо  разом?
Адже  між  нами  відстань  у  пів  світу.

У  пів  життя,  де  нарізно  жили...
Пил  пам'яті  на  серці  осідає.
Мені  б  тебе  спитатися  "коли",
І  не  почути  відповідь  -  "не  знаю".

12.02.2012р.                    8:30

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313474
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 12.02.2012


Lilafea

Люби-кохай…

Тебе    люблю  хоча  цілує    інший…
Ім’я  жадане  в  серці  бережу  –
Своє  кохання  приховаю  чемно
Лиш,    як  молитву,    потайки  шепчу…

В  житті  насправді  пристрасті  не  знала,
Бо  нерозділені  давались  почуття  –
Кого  кохаю  –    тільки  другом  стала,
Там,  де  страждають  –  серця  не  дала…

Та  ображатись  на  коханого  не  варто,
Бо  не  його  провина  в  тім  й  вина,
Що  не  до  тебе  тягнеться  відверто
І  не  тобою  упивається  сповна…

Кохання  справді,  мабуть,  не  буває,
Де    не  подільними  і  душі,  і  тіла,
Бо    де  одного  пристрасть  огортає  –
У  іншого  на  серці  пилина…

Любити  важко  іноді  дається,
Бо  прагнем  розуміння  і  тепла…
Примусити  ж  кохати  ми  безсилі
І  в  цьому  істина  єдина  і  проста!

Один  кохає  –  інший  терпить  мовчки,
Та  дозволяє,  щоб  кохали  лиш  його,
А  сам  в  ту  мить  про  іншу  душу  марить
І  Бога  молить  про  коханого  свого…  

Не  піддавайся  на  казкові  мрії,
Не  ображай  ти  дружніх  почуттів…
Люби-кохай  допоки  маєш  сили  –
Бо  так  Господь  усім  нам  заповів.

Ніхто  тобі  нічого  не  повинен  –
Так  часто  сам  розбурхуєш  вогонь!
То  ж  поважай  коханої  людини
Ти  почуття,  та  й  сам  не  охолонь!

Гірким  життя  нам  іноді    дається,
А  ще  важливіше  кохання  вберегти
Там  де  пустир  й  взаємності  немає
То  важко  й  розуміння    віднайти!

Шануй,  пильнуй  і  поважай  кохання,
Оберігай  смиренно  почуття,
Бо  де  кохають,  там  нема  бажання
Ввірватись  болем  у  чуже  життя.

Кохати  вмієш  –  значить  Божа  Воля
Тобі  дарована  найвища  на  землі,
Згорати  мовчки,  щоб  складалась  доля
Того,  хто  навіть  й  не  призначений  тобі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312599
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.02.2012