А ну його – душа сказала,
А серце – що, здуріла?
Ти знаєш, що щаслива я,
Лише коли любила!
Забудь його – промовив розум,
А серце – не забуду!
Я жити зможу лиш тоді,
Коли з тобою буду!
Пусти його – сказало тіло!
А серце – не відпущу!
Його я ласки лиш прийму,
Інакшого не пущу!
А він кричить – ти не потрібна!
А серце – так не можна!
Тобі віддам до себе ключ,
Хоч знову так тривожно.
А сльози очі промочили,
І серце вже не б’ється,
Не слухалось воно мене,
Тепер вже не вернеться!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276095
дата надходження 20.08.2011
дата закладки 11.09.2011
Комплекси, комплекси наче змія,
Душу отрутою давлять,
Збила бурхлива мене течія,
Комплекси підло тримають!
Наче окови врізались в тіло,
Мої затиснули груди,
Вдих вже не зроблю, серце зімліло,
Лапи тримають усюди.
Дзеркало знає чого я боюсь,
Підло із мене сміється,
Значить я соромом знову нап’юсь,
Грішному добре живеться.
Вечором свічку собі запалю,
Нічка сховала той погляд,
Душу скривавлену чаєм пою,
Просто скидаю свій одяг.
Місяць промінням огорне мене,
Ніжні його поцілунки,
Гола душа так щасливо живе,
Це темноти подарунки!
Рветься намисто із білих перлин,
Скачуть по теплій підлозі,
Спокуса піднялась із дивних глибин,
Серце тремтить у тривозі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276096
дата надходження 20.08.2011
дата закладки 11.09.2011
Немає тебе…та немає мене!!
Замкнулося коло-магніт,
Ти просто пішов та залишив себе,
У серці провалля, як слід!
Іду, як скалічена, спасу нема,
У тебе ж усе, наче мед.
Тримаюсь за палицю, ніби стара,
І розум пішов у декрет.
Стараюсь я жити, щоб свято було,
Не хочу лишатись одна,
Та маска від сміху проїла нутро,
Сточила мене тишина.
Я надто маленьке вдягнула взуття,
Натерла все тіло своє,
У кожному кроці провал в небуття,
У болі лице лиш твоє.
Я падаю, б’юся і знову встаю,
Шукаю спасіння у снах,
І принца уявного просто молю,
Щоб виніс мене на руках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275899
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 21.08.2011
Шукаючи себе серед різнокаліберних верств населення і моди,
Серед численних списаних речень про життя дрібним почерком,
Між кілометрами холодних, розбитих, об"їздних доріг
Ґвалтуєш щоразу думки вихлопними газами...
Блукаючи серед трамвайних німих зупинок...
Виглядаєш себе очима поміж сірих гримас, байдужих перехожих...
Втискаючи у вуха навушники глушачи навколо реальність,
Обходячи калюжі розпачу уникаючи ударів вітру в обличчя..
Шукаєш…можливо знайдеш себе серед ночі,
Поміж розстібнутих ґудзиків і туго підперезаних ременів,
В масивних золотих прикрасах і фальшивими посмішками,
Вливаючи в себе синьо-зелений абсент і фальш,
Топиш свою безпомічність в прозорих фужерах,
Усвідомлюючи залежність та невідворотність,
Ти таки віднайдеш себе під ранок,
Розтоптаний від тиску головної болі на ліжку,
Чи на холодній сирій підлозі з нудотною огидою до минулого,
Складаючи спогади вчорашнього мов пазли,
З розумінням своєї безмовної слабкості ...та відсутності сили волі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273189
дата надходження 02.08.2011
дата закладки 10.08.2011
Я думала,що музика кохання
Була написана лише мені.
І серце, що жило тяжким чеканням,
Як камінь,що лежить на морскім дні.
Метеликом летіла я до світла,
Цим світлом був для мене любий ти.
Ти пам’ятаєш,як черемха квітла,
А я вдихала присмак гіркоти.
В своєму світі я жила чеканням,
В моєму серці подих був лиш твій
Я вірила , що прийде ще кохання,
І десь далеко зникне сум і біль.
Своє обличчя підставляла вітру,
Дивилася на зорі уночі.
Коли в руках тримала я палітру,
Пекло у серці полум’я свічі.
Та я віршами зігрівала душу,
Свою надію в серці берегла.
Бо я живу на світі й жити мушу,
У Бога віра додає тепла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267728
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 01.07.2011
Розстеляти одне ліжко на двоїх...
стомилась...
Ковтаю гарячі сльзи..
давитися ним що разу..набридло...
не всилах..!!!
З болі твоїх фраз,стомилась
я вислуховувати їх раз у раз
Вони влізлись в мене кілками до болі..
як ртуть отруюють з середини мене..
гарпуном в тілі мене тримаєш...мучиш
не хочу...втомилась...не всилах..
Ти надії рвеш всі,і плани які поставлені були давно
їх понівичив і викинув на смітник холодно..і так безжально..
Душу мою ламаєш,заламуєш,
кидаєш до землі..за що! я ж жінка..слабка...мене такою ти зробив
в твоїх руках душа мов маріонетка...я вирватись хочу...стомилась..
Очі наповняються слізьми..
а ти в них так без жалісно і холоднокровно дивишся..
ти дивишся як мучусь я...біль стікає по лицю
не в силах стриматись,обпікають..
тобі байдуже на них..
твій погляд мов ніж встромлений у серце..
пронизує мене... так боляче...
Відпусти тоді..не муч мене!
А я жити хочу!!
відчувати що жива...
малювати світ фарбами веселковими...
а ти їх що разу в мене відбираєш,
безжально рвеш,топчиш,викидаєш на смітник...
залишається одна сіра...
не виносима пустота...
Я вирватись не всилах...відпусти ж тоді мене!!!
тебе я не тримаю ...
життя ж бо наше стало вже давно
нагадувати нам лаконічну гру у доміно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267825
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 30.06.2011
На крилах кохання до тебе летітиму,
На крилах кохання тобі лиш співатиму,
І зіркою з неба тобі лиш світитиму,
І серцем своїм лиш тебе зігріватиму.
Для тебе ромашкою в полі цвістиму -
Всі краплі роси я зберу у намисто.
З тобою на крилах кохання полину,
Туманом для тебе стелитимусь чисто.
Тебе лиш одного я довго чекатиму,
У травах квітучих тебе виглядатиму,
Зустрівшись з тобою, тебе берегтиму,
Не зраджу кохання, ніколи не кину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266256
дата надходження 21.06.2011
дата закладки 25.06.2011
Мені мов сниться сон: з тобою і без тебе
Минає цілий день, холодний та пустий.
Над нами простягається холодне сіре небо,
І погляд твій відсутній та німий.
Мене ти бачиш та уже не чуєш,
Ти вже далеко, з клином журавлів,
Ти відлетів… Дарма уже лютуєш –
Змінити щось давно ти не хотів.
І холод слів проймає до кісток,
Ти вже не тут – ти інший, ти чужий,
Ти вже не мій… Упав сухий листок
І з вітром вздовж алеї полетів…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266363
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 25.06.2011
Краса твоя жива та неповторна,
нажаль залиє твої очі брудом світ...
Дізнаєшся,що мрії ілюзорні,
і підеш за реальністю услід
Побачиш вулиці занедбаних районів ,
дядьків ,що споживають білий порошок,
старих людей,яким завжди бракує сили
та вуличних розбещених дівок
Мабуть тобі здаватиметься дивним
Все те,що оточило навкруги :
наркотики, азарт, розпустні ігри
Про це не мовили під`ясельні казки
Спокуса буде нести пропаганду,
тягтиме в своє рабство за ціпок,
окутає в невидимі обійми
та замкне вільні дії на замок
Тому,коли настане час пізнати
Всі пристрасті минучого життя
Подумай,що для тебе насолода
І чи не кине вона тебе в небуття
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195686
дата надходження 14.06.2010
дата закладки 24.06.2011