Повільно нічка сповиває вечір...
І ніжний промінь ллє уже зоря.
Ну а думки вмостилися на плечі:
Невже багаття в серці догоря?
Невже в душі моїй пов"януть квіти,
Погасне зірка раз і назавжди?
Але ж повинна довго нам світити.
Не погасай.. не падай... підожди.
Проходжу садом... Тиша кришталева.
Чомусь мовчать в цю пору солов"ї.
Чому ж так сумно в ніч мені червневу?
Чому шукаю все сліди твої?
Тремтячими руками я збираю
Уламки щастя у нічній пітьмі.
Ти знов пішов...Та все ж надію маю,
Бо так люблю твої вуста німі.
Запахло полином побіля річки,
І знов у серці поселився страх...
А зорі тихо блимають, мов свічки.
І згірк твій поцілунок на вустах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343874
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 14.06.2012
«щось давно уже
ти не співав,
мій пташе….»
(Валя Савелюк)
А чи можна пишатися власним, важким довголіттям?
Під цвітінням бузку, як і завше, у нашім дворі
Спочиває сивенький дідусь, усміхаючись дітям,
І радіє своїй дев’яностій весняній порі.
Хоча цвіту квітневого бачив старенький немало,
Зморшкувате чоло все ще в подиві ходу весни.
Сірі очі горять! – хоч від старості трохи запали,
А від мудрості стали як срібно коштовні вони.
В тих запалих очах ностальгія така сумовита,
Тільки маски неспокою він на обличчя не вдів.
«Я, нажаль, не зустріну свого дев’яностого літа…
Та, на щастя, умру під буяння травневих садів.»
13.05.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337124
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 13.05.2012
я йду спостерігати як падає дощ,
краплями брунатного меду із неба,
поглядом торкатись милих його очей,
ловити поштовхи вітру…
більше й нетреба…
вслухатись як перешіптуються листочки зі мною,
твоїм голосом, що лунає, наче з нікуди…
смакувати...
сприймати його по секунді…
ловити вдих і видих грудей амплітуди...
відчувати його наче в остатнє в житті..
вишневим цвітом
білим бузком...
стікаючою росою…
свіжістю...
ранковість…що назбирується в долонях
в мені
відчувати як травень …
як твої вії …
зап’ястя пахнуть грозою…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335042
дата надходження 04.05.2012
дата закладки 05.05.2012
Навчи мене молитися до неба
Любити світу зовнішню красу,
А я навчусь прощати - коли треба
Безмежну радість тихо донесу.
Навчи мене сміятися так щиро
Нехай замре у мить земля ясна,
Я наші душі по-квітчаю миром
Аби у серці проросла весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331748
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 02.05.2012
Згадай дитинство, молодість згадай,
Згадай, як біг колись посеред поля,
Як по ночах лякав страшний бабай -
Тепер ти всюди граєш різні ролі.
А ти ж дитина в серці - ще дитя
І як забути невимовні миті
Усе в нас коригує це життя...
Дитинство сонечком завжди залите.
29.04.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334041
дата надходження 29.04.2012
дата закладки 02.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.04.2012
Ну вот опять весенний дождь.
Природа плачет втихомолку.
Вокруг всё вымокло насквозь.
Зачем же слёзы лить без толку?
Сверкнул вдруг молнии разряд-
Огнём всё небо заслепило.
Дождю, наверно, каждый рад,
Но только я вот загрустила...
Поговори со мною, дождь...
Не дай забыть душе, что было.
Ты стороною не пройдешь...
(Чего же, сердце, ты заныло?)
Сотри солёную слезу,
Найди для сердца мне ответы.
Раскрой в ненастную грозу
Дождя мелодии секреты...
Зачем же слёзы льют дожди?
Зачем терзают мою душу?
Ведь, нету сердца в них... Увы!
Неужто плачут от бездушья?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328530
дата надходження 07.04.2012
дата закладки 10.04.2012
Лине пісня з вишневого саду,
Сумом серце проймає моє.
То торкнеться крилом зорепаду,
То сльозинки на землю проллє.
То підніметься високо в небо
І розкаже йому про журбу.
То в саду засумує без тебе,
Через серце пропустить біду.
Вийшов місяць послухати пісню,
На сопілці він соло заграв.
Освітив дивний сад в пору пізню,
Соловейко йому підспівав.
Не журись, не сумуй моя люба,
Заспівай щось веселе мені.
Промінь сонця тебе приголубить,
Будем разом співати пісні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318505
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 03.03.2012
Я знову бачив очі уві сні,
Немов би шаль накинули на плечі,
Такі чарівні (мабуть - неземні),
А в них - кохання березневий вечір.
Я поринав в їх ніжну теплоту
І немовлям щасливим колисався,
Крізь сон відчувши серцем доброту,
Ніби дитина - плакав і сміявся.
А вранці, коли сонце золоте
Промінням зачіпило мої вії -
В твої краї, де яблуня цвіте,
Я полетів назустріч своїм мріям...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318717
дата надходження 03.03.2012
дата закладки 03.03.2012
Життя іде,а я немов стою,
Проходять повз миттєві рік за роком,
а я назад частіше крок за кроком,
Пліч-о-пліч негараздів і жалю.
Життя спішить,а я все ще стою,
Чекаю вже роки свого маршруту,
У хаосі міського плину руху,
стають мені-я вкотре не зайду.
Життя іде,зі мною,а чи без,
У нього фантастична пунктуальність,
а я десь заблудила в нереальність,
Де лабіринти без границь і меж...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318723
дата надходження 03.03.2012
дата закладки 03.03.2012
Впіймай мене - я ж падаю донизу,
Злови мене ,підстав своє плече
Поруш глибоку і печальну тишу
Нехай вона кудись у сон втече.
Впіймай мене і притули до себе
Не відпускай із помахом руки,
Я все одно залишусь біля Тебе
Торкнусь рукою теплої щоки
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316020
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 23.02.2012
Обломки душ хотят соединиться
В слепых мечтах любовниц или жен,
Готовых слышать и сомкнуть ресницы,
Когда в надрыве и морально обнажен.
Когда последним ложным аргументом
Является улыбка и слеза,
А самой сильной зоной эрогенной
Становятся вдруг сердце и глаза.
И ложь и правда льют друг другу слезы,
Предательством заполнив жизнь мою,
Живу и плачу (это сердца грозы)
И перепетую симфонию пою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313473
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 13.02.2012
. На тему "Еміграція"
Спливає час... так непомітно... Як в кіно
Мигочуть кадри чорно-білі і субтитри.
Міняються у пам'яті "давно"
На обнадійливі слова - "ще буде видно".
Та хто б заглянути зумів за горизонт,
Сказати, чи настане скоро літо?
Чи ти повернешся? Чи будемо разом?
Адже між нами відстань у пів світу.
У пів життя, де нарізно жили...
Пил пам'яті на серці осідає.
Мені б тебе спитатися "коли",
І не почути відповідь - "не знаю".
12.02.2012р. 8:30
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313474
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 13.02.2012
На галявинці,під дубом,
На плаский старий пеньок,
У чоботях,в теплій шубі,
Сів спочити сірий Вовк.
Заморився бідолаха,
Ледве лапи вже волік.
Від собак тікав,невдаха,
Пам`ятатиме по вік.
Тож присів спочити трохи,
Обтрусив із шуби сніг.
Якби менш кусали бпохи,
То мабуть би і приліг.
Зажурився сіромаха,
Мабуть долю розгнівив:
-Чом це я така невдаха?
Щастя зовсім загубив.
Мало псам не вскочив в пащу,
Ніби зовсім втратив нюх,
Що й пастух-оте ледащо,
Замахнувсь на мій кожух.
До хребта прилип живіт,
Навіть вже і не буркоче.
Зі страху холодний піт,
По спині мене лоскоче.
Ні,не хочу я так жити,
Раз усього я боюсь.
Щоб не датись псам вловитись,
Краще піду утоплюсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313414
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 12.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.02.2012
Мои дорогие,родные внучата-
Чернявый Назарчик,блондинчик Кирилл!
Сокровищем главным я в жизни богата
Люблю вас всем сердцем,со всех своих сил.
Я с вами стаю лет на двадцать моложе.
Играю в игрушки и в прятки порой.
И в эти моменты ничто не тревожит.
А в сердце моём и уют и покой.
Хотя вместе с вами покою не место.
Вздымается часто от вас потолок.
Но как же за вами следить интересно!
У этих мгновений так короток срок.
Как искренни ваши сердечки,внучата.
В наивности детской вы так хороши!
Когда подрастёте я буду вам рада,
Прочесть,что писала сейчас от души.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312938
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Все о том же пишу: о любви, о мечте,
О страданиях, боли, тебе, о себе.
О следах на снегу и следах на душе,
Все куда-то бегу, надоело уже…
Надоело уже все о том же писать,
О былом и о том, чего не догнать.
О стенах четырех и кругах на воде,
О несчастной любви и везучей судьбе.
И в рулетку играть, и крутить колесо,
Толи видеть, не видеть, и сон, и не сон.
Надоело уже: о росе на лугах,
О потопах, цунами, разбитых сердцах.
Силы нет сосчитать у души этажи,
Даю ручку тебе – все о том же…
13.04.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313076
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
а я тоскую, а он даже не знает,
молча, сижу у тетрадки, что-то пишу,
сочиняя стихи, иногда рифма хромает,
мысли ковыряя, ручку грызу,
чернилам испачканы щеки, пальцы теребя...
смешно,почему то на языке не родном,
с ошибками глупыми, тени рисуют Тебяяяяя...
и слова с изъянами, выдергивая из груди ком,
и с грустью странно туплюсь в пол,
отведу взгляд ,посмотрю в окно,
кто-то за краткое время стал почти родной…
брошу мысли с плеча, от них тяжело…
сочиняю, ведь так не скучно грустить!
в мыслях ухмылка, хлопнула дверь,
ведь не надо при грусти улыбку носить,
Правда? мой потрепанный плюшевый звёрь!
P.S
.И грустить иногда можно ведь красиво!
с корицей и яблоками на губах
кружкой цветочного чая с мелисы в руках
краплями мандарин...
молча говоря Спасиииибо!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313065
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Слагаем о родительской любви
Стихи и песни, посвящая мамам,
А об отцах так мало говорим
И даже не считаем это странным.
Но кто из женщин может возразить -
На чьих плечах покоится планета
с названием "Семья"? Кто дарит жизнь?
И чьей любовью женщина согрета?
Мы об отцах так мало говорим...
Взрослеют наши сыновья и дочки.
Как все дороги приводили в Рим -
Так все пути сойдутся в доме отчем.
Отеческий, Отечество, отец,
Фамилия и Отчество - откуда? -
От их горячих, любящих сердец!
И слово "папа" - это ли не чудо?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313011
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.02.2012
Якщо на шляху розляглася смуга невдачі,
А крик допомоги підніме, лиш зграю ворон.
Одне тільки серце, у світі безкраїм, заплаче,
Й тебе порятує, долаючи ряд перепон.
Якщо ти спіткнувся, упав і несила піднятись,
А друзі проходять і руку ніхто не дає.
Одне тільки серце, не стане із тебе сміятись,
Нестиме до світла, під хмарами, тіло твоє.
Якщо ти зневірився, духу нема далі жити,
Думки закрадаються - звідси тихенько піти.
Чи маєш ти право – матері серце розбити?
Ти краще собою, від болю, його захисти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312878
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 10.02.2012
Скажи мені, Господи, скільки болю
Може витримати людське серце.
Болю, що притискає його
Залізом розпеченим,
Гупає ковальським молотом, мов по наковальні.
Серце чим дужче намагається вирватись,
Розірвавши пута, що зашнурували його.
Вкриває себе теплом та віддає людям
І просто чужим, і тим, хто завдає болю.
Гукає до спасіння Твого, бо холод дихає,
Та бере його в полон крижаний.
А воно прагне тільки любити,
Нехай і не отримувати натомість нічого,
Але мати змогу спокійно любити.
Чом ти, Господи, посилаєш йому
Випробування за випробуванням,
На міцність та стійкість вивіряючи його?
Воно ж лише серце: маленьке, вразливе,
Що б’ється, даруючи життя, у грудях.
Зглянься, Господи, над ним,
Почувши звертання до Тебе!
08.02.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312383
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 09.02.2012
Молитва – сонце на Твоїх вустах,
не просто звук магічний або слово...
а стан душі , неначе вільний птах -
відкриє де пшениця, де полова..
Молімося, не тільки у біді,
Молімося, у щасті ще палкіше...
хто зна – чи на вершині, чи на дні?
Лиш Богові єдиному видніше...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312218
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 08.02.2012
Червоний атлас...
...і вогнем горить все тіло,
Шалена пристрасть...
...вибух почуттів, гра тіней,
Слова тут зайві...
...Темно...Очі в очі,
Дві долі...
...Танго...Танго ночі.
Чуттєві рухи...Близькість...
...близькість до безкраю,
Кохання танець...
...Відстані немає,
Слова тут зайві...
...Темно...Очі в очі,
Дві долі...
...Танго...Танго ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154091
дата надходження 07.11.2009
дата закладки 08.02.2012
Хто не любив,той знає...
Як важко взяти телефон
коли дзвонить набридлива людина!
і як дратує, мов набридливий клаксон
цей голос...
що про любов так каже щиро.
Хто не любив,той знає...
Як важко вкрай сказати
прості три слова -
що ж поробиш, це - збрехати.
стоїш, мовчиш...
а в голові зудить:"Ну що?!!!Ну досить в мене любов пхати!"
І соромно...
Бо вона любить...
А ти?...
А тебе в голові
Великі таргани!
Хто не любив, той знає...
Як важко відштовхнути
цей тепленький шматок живого серця...
І як від жалості береш на руки,пригорнути...
А потім і не знаєш,яким би чином
Совісті своїй...
Та серцю спокій повернути!
Хто не любив,той знає...
Як іноді болить душа, що не кохає...
За душу ту,що встигла покохать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311624
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 05.02.2012
Замерзлі шибки розпорошують вранішнє світло,
І ніжність хрусткої, ванільно–терпкої зими.
Вбираю, мов промені сонця, тепло твого тіла.
Щаслива… Любуюсь, як ти додивляєшся сни.
А сад за вікном шепотів уночі про кохання,
Хурделиця кішкою гралась на спинах дахів.
Щось є загадково – врочисте у кожнім світанні,
Коли поруч той, що в життя твоє щастя привів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311472
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 05.02.2012
О ,не кажи, що я колись "була",
Кажи,що є, що неодмінно буду!..
Мені дорогу інша перейшла
І пригорнула щастя, мов приблуду.
О, не кажи, що вивітриться біль,
Що розійдуться спогади, мов згустки...
В обмерзлу шибку б'ється заметіль-
Моїх надій обсипані пелЮстки.
Як відчайдушно в пошуках тепла
Наївне серце втрапило в облуду...
О, не кажи, що я колись "була",
Нехай твоєю трішки ще побуду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311297
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 04.02.2012
Чому лелека чорно-біла ?
Чи так природа захотіла ?
Чи цим Всевишній знак подав,
Щоб всяк живий на світі знав,
Що радість є в житті і горе
І в парі у бурхливе море
Життя, - нам вірність треба брати,
Щоб рифи грізні подолати.
Плече і руку підставляйте,
Піклуйтесь, бережіть і дбайте
Одне про одного й тоді
Лиш щастю бути , - не біді.
Щоб "Гірко ! " тільки на весіллі
Було між вами на устах,
Попутній вітер тільки в спину
Дув завжди в ваших парусах
І , як лелека, - до загину
Свою кохайте половину !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282685
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 26.09.2011
...він один із небагатьох перед ким мені соромно роздягатись
дефекти душевної стійкості муляють скалкою й досі
він змушує навіть мою тінь на виворіт вивертатись
а потім ув"язнює у своєму холодному серці немов у льосі...
каже що смуток мій тимчасовий що в мені сил забагато
щоб одного разу впасти обличчям в болото...
але не розуміє що коли любов у тілі уже зачато
минуле стає в колекції згадок звичайним альбомним фото...
часто думаю що він безнадійно хвора віршами істота
якій непідвладне бажання стати звичайною людиною
в ньому є щось від бога сатани і деспОта
але попри все святе і грішне він є тією половиною
без якої зникає світ а душу всесвіту
виїдає самотність й нудота...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282604
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 26.09.2011
Помовчимо. Словам нема потреби,
скотилось сонце золотом у став.
На фоні перевернутого неба
останній раз тебе поцілував.
Засмаглий вечір крався попідтинню,
трусились зорі шепотом в траву,
у теплу ніч - не схожу на осінню -
коханою тебе вже не назву.
Бракує щастя, кисню до знемоги,
приліг коханець-жовтень між октав,
підпер півнеба місяць круторогий,
чубатий вітер верби чарував…
Помовчимо. Словам нема потреби.
Я знаю: ти чекатимеш мене
допоки вітер розплітає верби,
допоки наша осінь не мине.
плейкаст від AmriLauru на http://www.playcast.ru/view/1664051/d7916b20a28fc51a7bf6677a6d015d890878408apl
переклад російською на http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285285
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282175
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011
То нам обом даровано цей сніг-
Такий легкий,тендітно-непорочний,
Він,наче кіт улесливий приліг
До наших ніг і лагідно муркоче!
То нам обом посипався кришталь
З небес холодних прямо у долоні!..
І сивий місяць,згорблений скрипаль,
Нам написав найкращу із симфоній!
То нам обом снувала ця зима
Тонкі пейзажі в ніжнім оксамиті!..
То я тебе придумала сама,
Лишила в казку двері привідкриті...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280347
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 22.09.2011
О слово,над прірвою світу
Гориш,мов прозорий кристал!
Довкола зірки на орбітах
Ведуть безкінечний свій бал.
І тягнуться цілі епохи
До променів чистих твоїх,
Щоб душі зігріти хоч трохи.
А ти-наче той оберіг.
А ти під небесним склепінням,
Де часто вмирають зірки,
Гориш незгасимим промінням
Крізь довгі космічні рокИ!
Над трупами тлінних ілюзій
Ти-вічне світило епох!
До тебе в самотності й тузі
Приходить довіритись Бог...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281440
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 22.09.2011
Відео ролик на цей вірш можна подивитися тут:
http://www.youtube.com/watch?v=bucQ7Atk82o&feature=youtu.be
Автор : Таира
Дощ цілував у сквері всі дерева
Та ще й до мене ліз під парасолю.
Нахабно чмокнув у загривок лева,
Котрий фонтани прикрашав собою.
Я від дощу сховалася в кімнаті.
Він гримав гучно у вікно і двері.
На ранок хмари розійшлись кудлаті,
Калюжі заблищали в мокрім сквері.
Хоч вітер бавиться з листочками для втіхи,
Виходжу з дому, вдягнена тепліше.
Зненацька крапелька зірвалася зі стріхи -
Мені свій поцілунок дощ залишив.
18.09.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281727
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 22.09.2011
Квітами милується в небі ясне сонечко,
А в ночі розкаже казку сонце - птах.
Спи моя дитинонько, моя люба донечко,
Буде берегти від зла, тебе сон - трава.
Спи моя коханая, сон в вікно постукає,
Погойдає човником у блакитній млі.
І жар - птиця лагідно, тебе, залюлюкає,
Заспіває зіронька пісеньку тобі.
Місяць з неба спуститься, заграє на скрипочці,
А пухка хмаринонька в мандри поведе.
По квітковім березі, по грайливій річечці,
Там де сон чекатиме з радістю тебе.
Вранці у віконечко, знов, загляне сонечко,
Промінчиком теплим торкнеться чола.
Просинайсь дитинонько, моя люба донечко,
День ясний чекає, ти просинайсь - пора...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281510
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 20.09.2011
Я не забуду твої очі,
Бо в них є затишок й тепло.
Хоч що хай доля напророче,
В тобі я бачу лиш добро...
Я не забуду твого сміху,
Бо він дзвенить немов кришталь.
З тобою відчуваю втіху,
Для мене ти є Божий дар.
Твоїх обіймів не забуду,
Бо і від них щаслива я.
Тебе завжди чекати буду,
І в серці житиме ім'я.
Твоїх цілунків не забуду,
Від них так тепло на душі.
І може заздритимуть люди,
Та ти їх слухать не спіши.
Ти знай, що я тебе кохаю,
І ти для мене цілий світ.
Життя летить - тебе чекаю,
Хоч ще пройде багато літ.
З тобою бути завжди хочу
І чути хочу голос твій.
Недоспані хай будуть ночі,
В душі моїй багато мрій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280751
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 15.09.2011
Дуб із березою зрослися,
З’єднала доля їх одна,
Подібними в них стали листя,
Така у лісі дивина.
Березу дуб мов пригортає,
Шепоче наче їй слова,
Що він одну її кохає,
Від неї кращої нема.
Від вітру він оберігає,
Їй взимку не страшний мороз,
Спекотно влітку не буває,
І захищає дуб від гроз.
Як символ сильного кохання
Ці дуб, береза тут стоять,
Про час далекий сповіщанням
Вони навзаєм шелестять.
Що зародилось тут кохання
Велике, вірне та палке,
Слова звучали та признання.
Ліс згадку про це береже.
Козак зустрічав тут дівчину,
Навік він її покохав.
Коли боронив він вітчизну,
Про неї завжди пам’ятав.
Дівчина же вірно чекала
З походу свого юнака,
До лісу вона прибігала,
Помітила два деревця,
Що разом в одне виростали
Білявка та красень міцний,
Що їхнім прообразом стали.
Пройшов час розлуки сумний.
Козак та дівчина побрались,
Зміцніли у них почуття,
Їм зустрічі все пам’ятались,
Де виросли два деревця.
Росте біля дуба береза
Красива, білява, струнка,
Мов пишна та гарна принцеса,
Є в лісі така дивина…
15.09.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280705
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 15.09.2011
Я дивлюся на зорі
Десь там мабуть дивишся й ти
І далекі світи
У безкраю пітьми прозорість
Одинокий Марс
Мріє там про орбіту Венери
І до чого манери
Якщо шансів на це нема
Тільки чорні дірки
Ненаситно ковтають мрії
Ті що душу гріють
Стукіт серця зливають в рядки
Я дивлюся на зорі
Та чи бачиш ті зорі ще ти
Може встигла піти
І я сам із собою говОрю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280621
дата надходження 14.09.2011
дата закладки 15.09.2011
Долі у Діви Святої благала,
Природа - це рай,у ній я співала.
Де ти живеш,до цього не знала,
Побачивши образ,тихо мовчала.
Босоніж ступити легко у море,
Глянь-но у небо і крикни:"О зоре!"
Зрівняюсь сміливо з водою у силі,
Ударять в обличчя морські теплі хвилі.
Зануритись трепетно ніжно у вічі,
І ти не почуєш,що ранена кличу,
І образ маркий промайне у очах,
Але це не ти,це - птах в небесах.
Він мене чув,та просто не знає...
Він ідеальною іншу вважає.
У битві із долею поразку зазнала,
Бо про кохання своє не сказала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279931
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 11.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.09.2011
Чорнобривці в ранковому лоні
Проводжали останній день літа.
Кличуть осінь голівками сонні
Серед тиші задумливих квітів.
Де кордони в які вона входить?
Може сутність її не така.
Може літу в цей час ще не годі,
Та в душі у цей час щось зника.
Чорнобривцями встелено долі.
Доторкалась долоня-рука.
Далі айстри цвітуть кольорові
Та виблискує чиста роса.
Стрепенулось в душі: «Це вже осінь!»
Це осіння роса на листках.
Очі бачать, не знають як потім
Шлях знайти та втекти у думках.
Чорнобривці у осені лоні
Проводжали останній день літа.
Свіжий подих в повітрі ранковім:
Й на душі стало затишно , тихо.
31.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279763
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 10.09.2011
Ложатся листья на аллею...
К чему грустить? Нет! Не посмею.
Мне жёлтый лист не знак печали:
То краски осени сыграли.
Смотрю усталыми глазами...
Как описать красу словами?
Ещё сентябрь ласкает взглядом,
А ты, как прежде, в сердце... рядом.
Я за тобою робким шагом
Иду с надеждою и страхом.
И вижу там в туманной дали:
Не всё с тобою потеряли.
Тону в пучине всех сомнений,
Лечу в мир грёз и сожалений.
К тебе протягиваю руки...
Любви своей я слышу звуки...
Забудем горькую разлуку.
В груди своей я спрячу муку.
И загорятся ярко свечи,
И возвратится радость встречи...
--------------------------------
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279109
дата надходження 07.09.2011
дата закладки 08.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.09.2011
Куди поділось літо з наших днів,
Рум'яне сонце,зорі пурпурові?
І на коліна падають мені
В старому сквері гілочки соснові...
Чому розтанув відгомін пташок,
Зотліла синь шовкових незабудок?
І плачуть верби,ронячи в ставок
З похмурих ранків вичавлений смуток...
Чому так легко віриться в обман
І я,вже вкотре,втягнута в аферу?
До твого серця тулиться зима,
А я за літом бігаю по скверах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278734
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 06.09.2011
Ми колись планували, щоб разом першу осінь зустріти,
Та не довго тривало і провЕли окремо все літо,
Твої очі невтішні, показали, що все зрозуміло:
що ті "вчинки безгрішні", сплямували все наше на ділі.
І повір (я відверто), так хотілось з тобою відчути,
смак щасливих моментів, а не їсти "самотність-отруту",
Хоча в мене все добре і сімейний - я дуже щасливий,
Та чомусь ти з'явилась... уві сні, (під час літньої зливи).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277936
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 06.09.2011
Чи знаєш ти,яка це безпорадність-
Не мати сили вимовити "ні",
Коли думки тобі вже непідвладні
І відчай б'є,мов лезо по струні?
Чи знаєш ти,яка страшна розпука-
Не мати змоги встати із колін?
Кохання, друже,це підступна штука-
Піднявши в небо,кине до землі...
І спопелить до щенту,до зневіри,
Примарних мрій розвіявши туман!..
Чи знаєш ти,як вперто серце вірить
Там,де тій вірі місця вже нема?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278643
дата надходження 04.09.2011
дата закладки 04.09.2011
Засвітивсь перламутровий ранок,
Сонце промені радісно шле.
І нагадує нам про світанок,
Про дитинство щасливе моє.
Там в дитинстві лишилася казка,
З чудодійним щасливим кінцем.
І матусина, ніжная ласка,
Несуть спогади в серце і щем.
Скачуть там білогривії коні
І здіймається курява вслід.
Я до них простягаю долоні,
Дивовижний, казковий мій світ.
Я живу тою казкою й досі,
В снах до мене приходить вона.
Хоч до нас наближається осінь,
Та у серці ще й досі весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278516
дата надходження 03.09.2011
дата закладки 03.09.2011
О Сонце! Сонце! де ти?
Немає.....тиша плаче....
О Зорі!Зорі!де Ви?
Нема в світил віддачі.
О Сонце,НЕ ховайся...
До тиші я звикаю.....
О Зорі! НЕ знущайтесь....
Я в темряві зникаю.
Не плачте,мої очі....
Птахи! НЕ поспішайте!
Не залишайте серед ночі...
Без сонця....не лишайте....
О Сонце! ТИ- надія!
Мій шлях- мов лабіринт.
А зорі- мої мрії,
Замотані у бинт.....
Птахи мої чудесні,
Співочії серця,
Летіть зі мною в весни,
Ця осінь із свинця.
О Сонце! Мумія-світило!
Світило Неба і Землі...
До тебе підіймаю крила,
І вкотре тану у імлі.
Натхнення мало.Щезло...
Скрегоче десь в печері,
Мене в потік понесло,
Відкрились задні двері!!!
О Сонце! ТИ вже тут?
Кімната в світлі твоїм.
О Зорі! де маршрут?
Свинець у серці моїм.
-"Вночі Тебе шукала,
Птахів нагодувала
Та досі я незнала,
Коли тебе гукала,-
Що світло вже горить!!!!!!!"
О Сонце! ТИ одне гориш,
Як монумент Небес!
О Сонце! ТИ одне не спиш,
Хоч світ навколо щез!
Одне гориш, для мене,
Лиш тільки ти зігрієш,
Запалиш світло денне,
В Мовчанні- зрозумієш....
Крізь темну ніч- побачиш..
Крізь відстань- доторкнешся,
Відчуєш і заплачеш....
Покличу- ПОВЕРНЕШСЯ!!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278436
дата надходження 03.09.2011
дата закладки 03.09.2011
Вже чотири рочки маю
І чотири відгинаю
Своїх пальчиків на ручці,
Їх тримаю разом в купці.
Рік один мені додався
І вітають мама, бабця,
Тато, дідо, дядько, тітка,
Я сьогодні більш примітна.
Хоч і ростом я найменша,
Та на святі я найперша.
Біля гостів я стрибаю,
Всіх увагу привертаю.
Подаруночки приймаю,
Розглядаю та складаю.
Щоби добре святкували,
На столі є різні страви.
Тортик я люблю найбільше,
Він мене свічками тішить.
Їх чотири запалили,
На них дула я щосили.
Ще не раз мене вітали,
Я ж горнулася до мами.
Біля неї підростаю,
Вже чотири рочки маю!
02.09.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278401
дата надходження 03.09.2011
дата закладки 03.09.2011
Я могла б розказати, як ніжно цвітуть хризантеми,
Як доспів виноград – з нього вийде солодке вино…
Все-одно за вікном мерехтять незакінчені теми,
А слова, що «все добре», за мене розкриті давно.
Я могла б розказати, як сонце сідає і знає,
Що і завтра йому, наче птахові, знов у політ…
Все-одно наше літо занадто повільно минає
І забути тебе я не зможу ще тисячу літ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278260
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 03.09.2011
Подвійна зрада щойно зранених надій
Навіює думки в підступності величній,
Буття нагадує продажність цих повій,
Які не раз тобі колись в житті набриднуть.
І як би не кохався між рожевих мрій,
Весна пройде навколо нас настільки звично,
Западе сивизна з роками поміж брів,
А Сила в небеса одного дня покличе.
Потрібно змусити знайти колись себе
І вірити у вірнії шляхи шукання,
Можливо в філософії прийде кохання,
Наука Генія нового віднайде.
Шукай же далі, друже, долі - все шукай,
В брехні та в похотях ніколи не блукай!
24.08.2011 року с. Гребенів, Львівської обл.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278105
дата надходження 01.09.2011
дата закладки 01.09.2011
Вона любила сина й алкоголь,
складала іграшки й пляшки в корзину,
й співала :до,ре,мі,фа,соль,
і п`яно цілувала сина.
Її любов ділилася на два,
мов балансир у ній вона хиталась:
твереза ,сина в зоопарк вела,
а ввечері, до смерті, напивалась.
Вона любила сина й алкоголь,
і всю себе любові віддавала,
й далеко не наївна,як Ассоль,
хепі-енду зовсім не чекала.
Прийшли, одного разу,виконавці,
забрали сина,- без душі закон,
біля дверей лежать дитячі капці,
самотні капці.А вона- вже вище крон.
Пішла по хмарах Богу дорікати,
твереза -ранок видався не фарт,
десятий поверх, мить,зелені шати,
останній розпач увібрав асфальт...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277868
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 31.08.2011
Я пустка... Спогад... Я фантом...
Без почуттів, без болю і без тіні...
Кидає вітер зірваним листом
Мене й несе в своєму повелінні.
Нема думок, бо впали десь на дно
Душі, що пошматована мовчанням...
Нема бажань, бо вітру все одно,
Чим розважатись - листям чи коханням.
А всесвіт мчить... Байдуже, без перерв,
В спірально-марнотратнім миготінні...
В мені одна струна - зболілий нерв...
На ньому грає вітер-Паганіні.
30.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277739
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 31.08.2011
Таксі,ніч,в сумочці розміняна совість на дрібні купюри.
І пляшка сліз з болем і апельсиновим смаком в руках.
Сонний таксист заглушує свідомість звуками радіо.
Розраховуєшся макалатурою і фальшивою посмішкою.
Струсиш з плеча рукою остатній спазм совісті,
Кидаєшся на зустріч девятигодинній відчайдушності
Львівський вокзал,в руках совість з написом номера поїзду
Пом"ята і волога від хвилювання,закинеш в кишеню.
Переповнені зали очікування дешевою кавою і випічкою.
Твоя совість в кутку займається пірсінгом на твоєму тілі
щоразу проколюючи нові місця вставляє туди сережку
Терпиш зціпивши зуби з остатньою надією на його голос.
Заклеїш рот совісті скотчом і вульгарно закинеш назад в кишеню.
Остатня надія відвороту телефон який онімів від твоїх рук
Один день ковтаєш який стає камнем в горлі ,задихаєшся.
Крок ,поїзд ,реальнісь губиться в натовпі сонних людей.
Купе,третя поличка,і смак вишневого велюру в роті.
Обнімаєш подушку яка головним болем б"є по скронях.
І один тупий спогад який дусить тонкими пальцями шию.
Добєш совість низьким його вчинком і сигаретним димом.
Попереду безсонна ніч в обіймах з мобільним телефоном.
Під запах вагонного пилу який лоскоче свідомість,
Побачиш марево з відбитком його вульгарності і низькості.
Нудотливий ранок з присмаком міцного чаю з лимоном,
І шматком мігрень з шоколадом і горішками в фіолетовій обгортці.
Прибуття, київський вокзал,метро,чужі вулиці
Втікаєш від виснаженої совісті в зимово-сніжні спогади.
З надією що життя зробить поворот на дев"яносто градусів...
наЇвна....тікАєш! ...від реальності...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277724
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 30.08.2011
Відеоролик-карооке на цю пісню можна подивитись і проспівати тут:
http://www.youtube.com/user/MazurNatalia#p/u/0/5TczKjdP4eU
Автор відеоролика Таира
Повір, мій милий, не зима,
А щедра і багата осінь.
Хоч павутинка у волоссі,
Причин для смутку ще нема.
Повір, мій любий, не дарма
Тобі я снилася ночами,
Коли вогненними мечами
Твій розум розривала мла.
Коли терзало каяття,
Палали в спогадах години...
Як промінь сонця злої днини,
В житті твоїм з'явилась я.
Для тебе полечу до зір,
Пірну в глибини океану,
І вигою на серці рану!
Повір, коханий мій, повір.
26.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277521
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 29.08.2011
Сьогодні інтернет мій, мов слимак,
Не хоче швидко працювать ніяк.
Екран підсовує пусту сторінку,
Його вмовляю, як малу дитинку:
"Давай же, друже, попрацюй ще трішки,
Чому тупиш, не слухаєшся мишки?"
І нічка ніби тиха та затишна,
Відпочивала в свято, тож не грішна.
Його чекала я до пізньої аж ночі,
А він все рівно працювать не хоче.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277488
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 29.08.2011
Серебрится роса на рассвете.
Нежен луч восходящего солнца.
Вот уснул незатейливый ветер
У куста, что напротив оконца.
Ах, зачем эти лучики света
Мне напомнили давние встречи,
Твоей нежностью бЫли согреты,
А сегодня от грусти не лечат?
Позабыть я с другим не хотела
Твои сладкие,чудные речи...
Вот и осень уже подоспела.
Как забыть незажжённые свечи?
Жёлтый листик присел у окошка
И напомнил письмо без ответа.
Мне взгрустнулось сегодня немножко,
Что мелодия лета допета...
́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277461
дата надходження 28.08.2011
дата закладки 28.08.2011
Я-Жінка.Я-народження початок,
Життя нового вічна таїна,
Душі твоєї неповторне свято
І днів твоїх заквітчана весна!
Я-Жінка.Я-гармонія,натхнення,
Твоя спокуса,демон твій і гріх,
Дарунок долі і благословення,
Солодка згуба помислів твоїх!
Я-Жінка.Я-невтомна Берегиня
Твого вогню,що в домі запалив,
Всіх таємниць нескорена твердиня,
Усіх бажань окрилених порив!
Я-Жінка.Я навчилася чекати
Тебе з далеких і чужих доріг,
Я-любляча і найніжніша Мати,
Я- твого роду ревний оберіг!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277077
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 26.08.2011
Через віконце дарував їй поцілунки вітерець,
І стрибнула вона вікном босоніж у росу.
Тоді побігла у сорочці полем навпростець
І думала: «Як жаль, що не потрапила в грозу.»
Сорочка дуже швидко змокла від роси,
В чорнявому волоссі красувалась квітка маку.
«Додому, мамо, зараз не вернуся, не проси!»
Було лиш холодно та дивно і не було страху.
В руках тепер тримала квіти польові,
А по щоці біжить краплина – не сльоза.
Вона згадала як колись були малі,
Та швидко спогади втікали, бо роса.
А сонечко було ще зовсім не високо.
«Я краще повернусь, поки всі сплять.»
У голову ще лізли їй думки глибокі:
«Не зможе мені місто щастя цього дать!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277139
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 26.08.2011
Я так устала за него вести войну
И для надежды все пути закрыты,
Все корабли мои тихо ушли ко дну
И ангелы-хранители давно убиты.
Я побежденная не первый раз судьбой,
Но крылья свои сломанные поднимаю.
Дышу, хоть и не чувствую себя живою,
Дышу и вызов вновь я принимаю…
Нет для меня теперь другой дороги,
Теперь есть только этот темный путь
И я иду, ломая руки, ломая ноги,
И не могу никак назад свернуть.
Я иду, ступая по пеплу во тьму
Это пепел сожженного счастья,
Я его завещаю навеки тому,
Кто разбил мое сердце на части,
Кто подлил мне вино с горьким ядом
И стрелою Амура мое сердце убил,
Тому, кто сделал жизнь мою адом,
Кто хотел, но никак не любил...
Я побежденная, но крылья поднимаю
И лечу на встречу к новой мечте.
Уставшая я войну свою продолжаю
Выбирая путь от любви к пустоте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277081
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 26.08.2011
Лагідний осінній теплий вечір
Крильми доторкнувся до землі...
Любий! Обійми мене за плечі...
Вже летять у вирій журавлі.
Хмаркою легенькою розтали,
(Залишили біль в моїй душі),
І ще довго жалібно кричали...
Пролилися вслід рясні дощі.
Ось затихло все, ніде ні звуку...
Крапелька сльозинки по щоці.
Стисни, я прошу, сильніше руку,
Заспокой мене в хвилини ці.
А один журавлик запізнився.
Мабуть, не догнать йому ключа...
Помахав крильми і приземлився..
Що ж його тепер в краю чека?..
Милий!! Пригорнись до мене ближче.
Осінь з холодами завіта.
Вітер ще сильніше уже свище...
Павутиння запліта літа...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276773
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 24.08.2011
А зорі серпневі,як сльози,
Блищать на небесних щоках...
І чути,як схилені лози
Тріщать на холодних ставках.
І свище між лозами вітер,
Пронизливим свистом різким.
Під вікнами в сутінках квіти
Тендітні свої пелюсткИ
Нечутно,замріяно ронять,
Мов ніжні хустинки в траву,
І трави гойдають в долонях
Пелюсточку кожну живу...
І,снами сповита,природа
Не відає смутку й тривог,
А з неба по вимитих сходах
Спускається всміхнений Бог...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276740
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 24.08.2011
Намалюю очки
Ледь припудрю щочки
І красиві буси
Будуть поколіна
Моя лялька – дочка
Сяде у куточку
Їй ще так не можна,
Бо вона дитина
ПРИСПІВ:
Мамина красуня,
Дівчинка гарнюня...
Губки у помаді,
Мама й тато «раді»
Ніженьки вже взула
В туфлі на підборах
Виросту красива
Вже як мама скоро...
Як причепурюся
Буду готувати
Пиріжки навчуся
Я місити з вати
І смачненький супчик
З кубиків зварю
І помию кожну
Із своїх кастрюль
ПРИСПІВ
А як утомлюся
Ледь поверудую
Мене мама вмиє
Роздягне, розує...
Казочку розкаже
І лише за мить
Буду я дивитись
Кольорові сни
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211922
дата надходження 20.09.2010
дата закладки 23.08.2011
ЗАРОБІТЧАНКАМ
Подивись, мила, на Місяць
І я подивлЮся,
Усміхнися Ти до нього
І я усміхнуся,
Поговоримо з ним в парі
В цей вечір з Тобою
Хай забере він наш смуток
Разом із собою.
Хай забере від нас смуток
Залишить кохання
За розлукою, як Сонце,
Знов прийде єднання.
Тихий вечір, літній вечір
Місяць у повнІ,
Як Тобі там , моя мила,
В чужій стороні ?
Чи Ти їла, чи Ти пила,
Чи тяжко працюєш ?
Чи короткими ночами
З краю вітер чуєш ?
Чи доносить він до Тебе
Думки й слова мОї
І чи душу не ятрить, -
Лишає в спокОї ?
Ніч минеться, день настане
Минеться й розлука,
У житті всього потроху, -
То радість, - то мука ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276196
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 21.08.2011
Господи, щодня тебе прошу:
Змилуйся, дай час перепочити,
Біль нестерпний, що в собі ношу,
Поможи скоріше пережити.
Підхопила хвиля, понесла.
Борсаюсь, не можу подолати,
Бо крута, висока, сильна, зла.
Вже несила з нею в бій вступати.
Відпусти мені гріхи, прости,
Не карай до часу, милий Боже.
Та дозволь мені себе спасти,
Бо ніхто мене спасти не зможе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261693
дата надходження 26.05.2011
дата закладки 21.08.2011
Була любов.Світанки сонце пили,
Хитали роси в кучерях трави...
А час летів,невпинний і стокрилий,
І наші дні долонями ловив!
А час летів,безжальний і зухвалий,
Як дикий кінь,сполоханий в степу!..
Ми цілий світ у нетрях поховали,
А я ним досі марю і живу...
Було вино,і музика,і квіти,
Була весна!Любов була,колись...
А де мені від спогадів подітись?
А як мені від себе вберегтись?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275038
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011
Дякую Галинці, що надихнула
(за мотивами вірша "Так самотньо постіль часом замерзає" Galkka
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274913#com1250600)
О, юність крилата і серце гаряче –
Дівчинонько-квітко і сокіл-юначе!
Життя у неспокої то не для тебе,
Не треба розлучень, і горя не треба.
Сорочки не треба тобі гамівної,
Залиш свої болі й страждання в спокої.
Очима на світ подивися із сонцем -
Побачиш, як гарно отам, за віконцем.
Полинь у безумства нового життя,
Минуле ж забудь без тіней каяття!
Знайди свою пару, кохай до нестями,
Нехай буде вічна любов поміж вами!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275050
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011
Вибач.
У мене постійні перебої в серці,
Неполадки з нервами,
Проблеми з шкірою.
До ідеальної мені рости іще
Років з тисячу.
А то і більше.
Вибач.
Я не вмію бути другою,
Десятою,
Однією із сотні.
Тільки першою,
Тільки ближчою.
І всіх дорожче.
Вибач.
Я не курю.
А як і курю, то що тепер?
Я не стану кращою,
Не буду вищою.
І як гріхи, то їх незлічено.
Я занадто тиха,
І покалічена.
Вибач.
Для інших залишено місце,
Бо ти не кращий,
І не вищий.
Просто так,
на секунду став ближче
коханіше
і рідніше.
Вибач.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275016
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011
Музика Віктора Оха.
А мамина весна була квітуча,
Буяла цвітом,солодко-п'янким,
Струмками дріботіла десь по кручах,
Губила в травах ніжні пелюстки!
А мамина весна любила гори-
Той храм зелений сосен і модрин,
Де потічок,студений і прозорий,
Несеться стрімко хвилями згори.
Знайомими стежками бігла боса
І день над нею піснею дзвенів!
А мамина весна гойдала роси,
Вплітала квіти в кучері дрібні.
І між квіток мережилось колосся,
Немов на щастя вічний оберіг!..
Та якось увійшла до мами осінь
І листопад їй кинула до ніг...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274946
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 13.08.2011
Її краса божественним іскриться,
Їй заздрить навіть срібний зорепад,
Її життя в бурхливості десь мчиться,
А рими цілять в душу наугад.
Ці очі... Ці такі шалені очі,
Волосся величаво вітер розвіва,
Слова твої здивовано-пророчі
Ховають музику таємних хвилювань.
Така чудова, ніжна, наче квітка,
Краса відверта, навіть неземна,
А голос піднебесні сили кличе -
Такий щасливий, що тебе пізнав!..
13.08.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274939
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 13.08.2011
Її волосся розплітав світанок,
А в очі заглядало сонце.
Вона ніколи не любила ранок,
Але тепер постійно дивиться в віконце.
Її очі мають медовий колір,
Її щічки постійно бліді,
Її шию обіймає м’ятий комір,
А іноді вона говорить уві сні.
Та їй це зовсім неважливо,
Адже тепер вона має почуття.
Вони з’явились ненароком, наче злива,
Вона ж каже: «Мене кохають, кохаю я…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274853
дата надходження 12.08.2011
дата закладки 12.08.2011
Розбуди мене вранці, мамо,
Як в далекім дитинстві колись:
Біля ліжка мого так само
Наді мною ще раз нахились.
Доторкнись до чола рукою
І шепни тихо: “Синку, вставай.
Вже світанок зроста над рікою,
І від сну прокидається гай.
Півень сонцю прокукурікав
Як господар, не просто так.
Ранок всіх до роботи кликав,
Мов дівчину до себе юнак.
У садочку проснулася птиця,
Оживає, мов вулик, село.
За селом вже співа косовиця,
З річки сонечко ніжне зійшло…”
Білий сніг притрусив мені скроні,
Та з роками крізь свій часограй
Відчуваю матусі долоні
Й чую лагідне: “Синку, вставай”.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274785
дата надходження 12.08.2011
дата закладки 12.08.2011
А ще ж не літо бабине, не осінь,
твої пухкі вуста – комусь малинка,
веселка в полі стиглі трави росить,
й летить, летить срібляста павутинка.
Сам серпень порозв’язував шнурівки,
В засмазі литки аж до самих... п’яток ,
а цяточками божої корівки -
зіниці усміхаються в маляток.
А ще ж не літо бабине. Не осінь.
От-от поспіла ягода й травинка…
Не розумію, як в твоїм волоссі
заплуталась самотня павутинка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274798
дата надходження 12.08.2011
дата закладки 12.08.2011
Есть женщины в русских селеньях
(а шо - в украінських нема?)
с красивою силой в движеньях
(таких у нас - кожна кума!)
Пройдёт - словно солнце осветит,
посмотрит - рублём одарит!
(У нас - кожна друга, чи третя,
для хлопців вони - як магніт!)
В игре её конный не словит,
(та й нашу... Хіба "Мерседес"...)
Коня на скаку остановит,
(та шо там коня - табун весь!)
Коли вже пожежні не в змозі -
в горящую избу войдёт,
у полум"ї, в димній облозі -
в беде не сробеет, спасёт!
Красавица, миру на диво,
румяна, стройна, высока -
це ж наша, украінська діва,
що око і серце ласкА.
Во всякой одежде красива,
ко всякой работе ловка,
розумна, проста, жартівлива,
до смаку така парубкам.
И по сердцу эта картина
всем, любящим русский народ!
А я - патріот Украіни!
Я наших дівчат патріот!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274710
дата надходження 12.08.2011
дата закладки 12.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.08.2011
Июль.. Июль.. Ну что же ты наделал?
Границей стал.. жестоким переделом..
Размежевал любовь на "ДО" и "ПОСЛЕ",
надежд на счастье не оставил вовсе..
Пролил печали серыми дождями,
прилег на душу грустными стихами.
Зачем, скажи, ты стал зловещим знаком?
Ведь мог цвести букетом алых маков..
Зачем развел мосты между сердцами?
Как сложно быть чужими берегами..
Куда теперь река любви стремится?
Двум берегам нельзя соединиться...
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2011
Свидетельство о публикации №11108075974
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274012
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 08.08.2011
Єремії 18:6
Ти виточив мене, як діамант!!!
Ти – мій Творець, Художник мій і Скульптор!
Все, що я є – це глина у Руках,
З якої ліпиш Ти Свій задум щосекунди!
Гнучкою хочу бути для Творця,
Бо Він прекрасною мене вбачає в мріях!
І весь талант Свій докладає Він щодня –
Лише Господь шедевр створити вміє!!!
Для цього різні інструменти Він бере, -
Та, іноді, не обійтись без болю…
Все зайве Бог із серця прибере –
Наповнить душу святістю й любов'ю!
Не бійся, друже, викликів життя, -
Віддайся в Руки Майстра, - Він врятує,
І серце захистить від розбиття!
Тебе до вічності у славі приготує!!!
21:55 07.08.2011 року м. Вишгород
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274035
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 08.08.2011
Що це я,Боже,що я
Вибігла ночі навстріч?
Хто ж мені рани загоїть
В цю непроглядну ніч?
Хто ж то мій висушить смуток?
Келих-по вінця,важкий...
Вітер волосся заплутав,
Ніби життєві стежки...
Тихо в самотньому сквері,
Туї принишкли в журбі...
Що ж я шукаю ті двері?
Що ж я не вірю собі?
Мов одинока приблуда
В цьому нічному саду...
Що це я,що я,люди!..
Стежки ніяк не знайду...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273952
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 07.08.2011
Не знаю я чому така
На мене туга нападає,
Як сонце за гору піде
Й на землю тиха ніч лягає.
Я забуваюся тоді
Й душею лину в ту хатину,
Де я дитинство залишив,
Як ніжну пісню журавлину.
І перед взором повстають
Мої невдалі перші кроки,
Що батьку й матері моїм
Дали приємної мороки...
І не гадалося мені,
Що все оце колись скінчиться,
Що я покину рідний дім
І згадувать про все прийдеться.
Та ні покинути його,
Його ніколи я не зможу
Бо світла пам'ять в мене є
Й без цього жити я не можу.
А рідний дім, як мати жде,
Як мати жде дітей додому
Стаємо знову там дітьми,
Там залишаєм буднів втому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273911
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 07.08.2011
Музика Віктора Оха.
На розі в маленькій кав'ярні,
Де янголи плачуть сумні
На ніжних картинах примарних...
Де тануть свічки на стіні,
Сльозами стікають додолу,
Розгойдують тишу хмільну...
Малесенький затишний столик
У тінях гардин потонув...
Там стрінуться наші долоні
І пальці сплетуться тонкі,
І з кошика маки червоні
Нам зронять легкі пелюстки...
І я,неймовірно щаслива,
В очах твоїх карих втону!
І променів сонячна злива
Заллє потемнілу стіну!..
І може всі давні оскоми
Ця зустріч загоїть мені
В кав'ярні, до болю знайомій,
Де янголи плачуть сумні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273850
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 07.08.2011
навіяне фото нашої поетки Galkka
… Її ім’я у сфері загадковій,
Немов Галина, немов і чорний птах,
Що прилетів до нас з небес Любові,
У клубах хмари, в богині на руках.
Прийшла у Львів намісниця богині
Венери, Лелі, чи з тропіків Ізіди,
У двадцять перший вік, у інше нині,
Волхвів нема, нема і піраміди.
Та погляд чоловічий, також жінок
З бажанням поклонитись, осягнути,
До храму шлях складають в кожен крок,
Щоб порух уст і посмішку відчути.
В руках богині величний олівець,
Мов символ влади, жезлу чарівного,
Та всі бажання зводить нанівець,
Бо час дощів розлив уже дорогу.
І погляд сили, і обрис жінки тут,
Як фараонша, наземна донька Ра,
Куди там Клеопатрі й Хатшепсут.
Прийшла тепер величність її пора!
************************
Чи ставити їй ідол-божество?
У центрі Львова, чи в діброви глибині?
О, так, та можна й на роб столу тло.
І заспіваймо їй величнії пісні!
30.07. 18.15. поїзд: Чортків – Тернопіль.,
02.08. 09.43. автобус: Чортків – Тернопіль
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273915
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 07.08.2011
Если хочешь, уходи...
Перестань искать причины.
Так не делают, пойми
взрослые мужчины.
Я тебя ведь не держу
И не бью на жалость.
От тебя в моей душе
Только боль осталась
Я её переживу-
Это не проблема
Ну, подумаешь, люблю
Тоже мне дилемма...
Ну и что, что без тебя
В жизни нету смысла
Это всё обман, игра
Это просто мысли.
Я забуду, я смогу
Даже не заплачу,
Если я в твоей судьбе
Ничего не значу
Ты ни в чём не виноват
Сердцу не прикажешь...
Знаю, завтра про меня
Ты не вспомнишь даже.
Я не затаю обид,
зла держать не стану.
Милый, я не буду мстить...
Время лечит раны.
Притворюсь перед собой,
Будто всё нормально.
Всё, как в драме,- есть финал,
Правильный, печальный...
Эта боль мне лишь урок,
сделает сильнее.
Вряд ли кто-нибудь бы смог
Сделать мне больнее...
Только знаю, ты прийдёшь,
Жаль, меня не будет...
То, что было не вернёшь...
Брошенных не судят...
Жизнь нельзя переписать...
Надо ставить точку.
Я устала. Надо спать.
Всё. Спокойной ночи!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273830
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 06.08.2011
З тобою ми в розлуці - цілу вічність…
Як час летить. О Боже! Як летить.
Дні серпня. Я ж залишився у січні
на все життя, а не на прикру мить.
І день за днем печуть мої долоні
від тих зірок, що впали між отав…
(Які ж вони зробилися холодні,
Якби я про розлуку стільки знав).
Серпнева ніч. Цикади в насолоді,
обручки … закотилися за вічність,
а ти права: романтики - не в моді,
тому вони й лишаються у січні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273754
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 06.08.2011
Ти світло в сирому тунелі життя,
А я – твій експрес з потойбічного світу.
Неначе у море, пірнув у злиття,
Із сонцем любові, що йшло до зеніту.
Ти дощ сентиментів мого каяття,
Який врятував моє серце від спраги,
В житті, як в бою, ти моє прикриття,
А твоя душа – ненаписані саги.
Ти доторк троянд,що на тілі палає,
Вогнем нескінченним, вогнем неземним.
Ти – як самум, що мій одяг зриває,
Одяг блаженства, не знятий ніким!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273674
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 05.08.2011
Навіщо ти співаєш? – Виливаю душу.
А вірші нащо пишеш? – Залишити щось мушу.
А на гітарі граєш? – Поки що не граю.
А вчитись маєш? – Звісно те, що маю.
А нащо це тобі? – У цьому є вся я.
Комусь ще це важливо? – Я лише своя.
Ти мріями живеш? – Ні, ні, лише реальність.
А плани ти складаєш? – Я люблю спонтанність.
В руках гітара нащо? – Це моя душа.
Так ти ж не вмієш грати? – Навчуся, не спіша.
Очі чому блищать? – Тому що я щаслива.
У тебе ж купа проблем? – І що? Надворі злива.
А серденько ціле? – Якщо ні, то склею.
А квіти дарували? – Троянди й орхідею.
В губи цілували? – Дуже палко й ніжно.
В очі заглядали? – Скромно та привітно.
Що іще спитати? – Не питай нічого!
Як то так? Негарно! – А тобі для чого?
Просто хочу знати? – Чому щастя маю?
Мабуть, так! – Тому що, в відчай не впадаю!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273482
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 04.08.2011
Помада мітить комір його сорочки, наче свою територію.
Погляд шматує вологу від дотиків внизу живота білизну,
Кожен гарячий подих ділить оргазми порівну
і ти, наче схиблена мумія, сохнеш за ним.Визнай.
Пишеш йому серцем теплі, затишні вірші-може,
він згадає їх, повертаючись зранку додому на підпитку...
Пережити б ще один аномально холодний серпень,
зціпивши зуби проковтнути його, наче голку, вушко якої
тримає нестерпно міцна, акрилова нитка.
Один дивиться їй прямісінько в душу і бачить на дні болото,
для іншого в ній відбиваються спалені запальничкою зорі.
Тобі, знаєш, потрібен хороший психолог,
що вилікує усі хворі залежності та шкідливі звички.
А, зрештою, роби що заманеться, я немаю нічого проти...
Ти залишила свій записник біля істеричних, розлючених хвиль,
тому він швидше за все приречений...
Це самий мізинець Греції, самий далекий її шматок.
Зупиняється мить і ти чуєш як пахне вишневий Captain Black,
як розчиняє повітря його недопалок, кинутий
у стерильний пісок.Відчуваєш,що за плечима сотні пройдених,
але таких непотрібних миль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273475
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 04.08.2011
Дикунка… Просто, - навіжена…
Таких давно нема на світі.
Не пригорнулася до мене,
А в шкіру увігнала кігті.
Не просто, ніжно цілувала:
Без солі б, з’іла і без перцю.
Тебе, якраз, - не вистачало
Моєму змученому серцю.
Ще не прочитана сторінка, -
Злетіла птахою у небо…
Ти не дикунка. Просто, - жінка,
Яку – не відпущу від себе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273454
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 04.08.2011
Неужели любовь – это зверь?
Неужели – это страданья?
Раньше я говорила: «Не верю!»
Теперь разрываюсь от пониманья.
Неужели страсть – это боль?
Скажу прямо: «Еще не решила!»
Моя в жизни не главная роль,
И не потому, что я согрешила.
Неужели, счастье – это ложь?
И надежда, та, что где-то рядом…
Кто, что скажет, сразу не поймешь.
Можно только искоса измерить взглядом.
Неужели все слова пусты?
Неужели взгляды все напрасны?
Мы так долго строили мосты,
А разрушенья стали столь ужасны!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273286
дата надходження 03.08.2011
дата закладки 03.08.2011
Щось знову мене стало діставати.
О-й-й, чую зараз напишу-у-у.
А перед тим, як справу розпочати,
Я словничок гарненько потрушу.
Дивлюся: незнайомих слів багато,
Немов фантасмагорія якась.
Почну із «А» і буду в «ажитато».
А вам про це все знати просто зась.
Ну а тепер повЕло на кохання.
Ось тут уже напевно я утну
Про всі бажання – перше і останнє.
Не зійде місяць, виймемо луну.
Яку я бачу власними вухами,
(Бо так іще ніхто не написав),
І пролетить ворона поміж нами
Тай розповість тобі, хто покохав.
Два рази оком вистрілю у небо.
І ніби рима є, і все гаразд.
А як не має рими, то й не треба.
Не можна все осилити за раз.
І знов, немов будяк, перо дереться,
Та плутаються, як вужі, слова.
Не все написане враз доторкнеться серця,
Та лиш би не боліла голова.́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150822
дата надходження 18.10.2009
дата закладки 31.07.2011
ми так любимо повертатись
наплювавши на всі принципи
до знайомих треків у плеєрі
до старих записів, спогадів,
до зникаючих за поворотами потягів
повертатись і знову зрікатись
ясної пам'яті своїх почуттів
і смішно у тому собі зізнатись
що стерши всі записи, й, між іншим, тебе
змінивши плей-лист на нейтральні мелодії
закинувши спогади подалі, в минуле
моя рішучість не повертатись
у кутиках твоєї посмішки
просто розтанула.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272824
дата надходження 30.07.2011
дата закладки 31.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.07.2011
Колись йшов дощ, ми мокли на зупинці,
Маршрутки, як навмисне, не було,
Ти віз комусь черешні у торбинці,
Так, не багато. Може з півкіло...
І вигляд мав відверто жалюгідний,
Скуйовджено – промоклий, лиш німа
Гординя опиралась силі вітру,
Що гамселив торбинку. Я й сама
Бувала кращою. Косметика стікала
Минулим темним по моїх щоках,
Від холоду я танго танцювала,
Серед калюжі в білих чобітках...
В ту мить, мабуть, всі піднебесні сили,
Над нами зловтішались! Як на зло –
Соромлячись – сполохано тремтіли,
Маршрутки не було і не було...
І раптом вдалині – химерне диво!
На чотирьох колесах, Боже мій!
Рятуй мене, бо покидають сили,
То янгол за кермом, а не водій!
В однин момент і я, і мій товариш,
Рвонулись з місця... Я незчулась як
Черешні вже в калюжі потопали,
Сиділи там же в шоці він і я....
І якось вмить забулася маршрутка,
І дощ, і вітер... Світ кудись пропав.
Як виявилось - янгол на зупинці,
Черешні на кохання проміняв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272327
дата надходження 27.07.2011
дата закладки 28.07.2011
Розумієш, сплітаються пальці,
Знову думки, далекі, спокійні
Тінь похмура лежить на фіранці,
Скоро вже заспівають півні.
Я дивуюсь, я наче поснула,
Наче світ потьмянів, злинявши,
Я нічого в житті не збагнула,
Навіть осені ритм перейнявши.
Я вистукую пальцями зливу –
Але звук, лиш на дощ слабкий схожий,
Дивна втома мене оповила:
Чи я зможу, хоч щось, чи зможу?
Чи даремні мої хвилювання,
Чи троянди ростуть там де зорі,
Хочу Війон за переконання,
І думок щоб були прозорі,
І болючих утрат, як не дивно,
Дивних згадок, ночей - химерних
Бо ж світанок – це так чарівно,
Він передвісник всіх днів, достеменних.
Хочу крові, хай так, як своєї,
Хочу плину життя, нестримно,
Щоб залишились як трофеї,
Всі емоції, щоб стало зимно,
Щоб колись, я в пальто крокувала,
По дорозі, і від непокори
Перед смертю, що йде невідклінно,
Я спалила б усі свої твори.
Та мабуть це робити даремно
Та мабуть надто я дратівлива
Тож, хоча вже на вулиці темно,
Мовчки слухаю, як шумить злива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272357
дата надходження 28.07.2011
дата закладки 28.07.2011
Мовчи... Я бачу все в твоїх очах -
Що не така, як всі, що особлива...
Дощ припустив... Мелодія журлива
Вплітається в твої слова... Хоча...
Мовчи... Я знаю, за тобою даль -
Дванадцять тисяч кілометрів мрії,
І нездійсненні, неземні надії...
Та я належу не собі, на жаль...
Мовчи... Мовчу і я в хвилини ці...
Схиляєшся так низько у поклоні,
Береш із ніжністю мої долоні...
Палає поцілунок на руці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272014
дата надходження 26.07.2011
дата закладки 26.07.2011
У неї погляд, наче в тої квітки,
А шия лебедина кличе цілувать.
Люблю її вуста такі тендітні,
Цей запах неповторний всюди відчувать.
Її усмішка скрізь розтопить гори
Та кине душу в танець навмання.
За цю красу пройти готовий бори -
Такі потужні є до тебе відчуття!
25.07.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271922
дата надходження 25.07.2011
дата закладки 25.07.2011
Коли дідусь ще був маленьким,
Кохання лапки простягло,
Скрутилось кошеням тепленьким,
В куточку серця прилягло.
Прогнати те чарівне диво
З косою жита на плечі
Було із серця неможливо.
Писав їй вірші уночі.
Плекав роками мужню ніжність,
Носив додому на руках,
Кохання мало чисту свіжість -
Отак було в старих віках…
За руку дівчину цнотливу
Привів у червні під вінець,
Їх пару молоду, щасливу
У храмі повінчав отець.
Мов вазу з кришталю коштовну
Додому ніжно жінку вів,
І в шлюбну ніч дівочість повну
Дідусь порушити не смів.
Він обіймав тремтячі плечі,
Уста губами цілував,
Казав прекрасні, вічні речі,
І повноліття любої чекав.
Теплом обвила шию вдячно,
Довірливо лежить вона,
А завтра стало дико й лячно -
До світу вдерлася війна…
Села вціліла половина,
Бійців забрала чужина,
Вже повнолітня та дівчúна,
А в косах срібна сивина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262307
дата надходження 29.05.2011
дата закладки 24.07.2011
Щоб тобою жити - треба вмерти,
Все не так банально у житті.
Ти казав, що я надміру вперта -
Не ломала руки в каятті.
Не страждала, що пішов до інших,
Не кричала із останніх сил.
Ти сказав - тобі треба живіша,
А єдиної не попросив.
Отакі неправильні акценти,
Отакі вже ролі не нові.
Щоб тобою жити - треба вмерти,
Ну а ми залишились живі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271750
дата надходження 24.07.2011
дата закладки 24.07.2011
. Счастье любит носить мятый хлопок.
Оно не любит сушить волосы феном и никогда не застёгивает рукава.
Оно обожает заглядывать в глаза, когда в них отражаются косые лучи тёплого вечернего солнца.
Счастье любит смотреть, как вечером в окнах загорается свет. Ему нравится наблюдать как сыпятся кофейные зёрна в медную ручную кофемолку. Оно любит чувствовать мягкость деревенской травы и прохладу городской брусчатки пальцами ног. Любит запах свежих махровых полотенец на бельевой верёвке. Любит в жаркий день долго держать под краном с холодной водой белоснежные руки. Любит спать, свернувшись клубком на диване, укутав ноги халатом. Любит мечтать выходными днями на скамейке в пахнущем зеленью парке. Любит, обняв колени руками, сидеть и смотреть, как тлеют угли догорающего костра. Любит отражение гор в зеркальных поверхностях безмолвных озёр. Любит держать в своих ладошках мягкие кошачьи лапы. Любит прыгать по лужам и подбрасывать в небо ворохи осенних листьев. Любит шоколад с орехами и клубничное мороженное.
Но больше всего Счастье любит людей, самых обычных людей со всеми их суевериями и проблемами, семейными ссорами и застарелыми обидами, с их представлениями о жизни и о Нём же самом, с их медными кофемолками, хлопковыми рубашками, махровыми полотенцами, скамейками в парке, шоколадом с орехами и клубничным мороженным.
Оно любит их именно такими, какие они есть, здесь и сейчас, и Ему не нужно других. Оно не делит их на хуже или лучше, сильнее или слабее, смышлёнее или глупее… Оно любит их всех… Всех и каждого...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271734
дата надходження 23.07.2011
дата закладки 24.07.2011
Весьма банально жизни колея
Его несла сквозь чащи ситуаций.
В его стихах так много было "я"...
Да он не жил, а только мог казаться.
Он был велик,но лишь в кругу своем.
Считал себя экспертом по морали.
И ум, и мудрость - было все при нем.
Его однажды Воландом назвали.
Но ненавидел злобно, люто тех,
Кто насквозь видел суть его душонки.
Его бесил безумно их успех,
И он терял умение быть тонким.
Ему казалось, что во всем он прав,
Что в репликах чуть-чуть похож на сноба.
А с несогласными менял он круто нрав,
Переходя на низменную злобу.
Вскипала в нем огнем недобрым страсть,
И он выплескивал наружу ярость гнили.
И так он жил, собой самим гордясь
И тем, что с кем-то вдруг его сравнили.
Была банальной жизни колея,
А он считал ее хайвеем высшей славы,
В его стихах так много было "я"
И столько мольб, чтоб все кричали "браво"...
Что толку строить памятник себе?
Да хоть поставишь бюст из бриллиантов,
Народ пойдет. Но по другой тропе.
К тому, кто блещет истинным талантом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271608
дата надходження 23.07.2011
дата закладки 23.07.2011
Переживу, переболею, переплачу!
Сегодня... завтра... Точно - к воскресенью!
Найду по телеку смешную передачу,
Чай заварю к вишневому варенью.
Зашторю окна, и закрою ставни.
Зажгу фонарь у входа, очевидно.
Не для тебя светить его оставлю,
Слепцам и с фонарем, увы, не видно.
К тому, что ты стучишься, нет мне дела.
Уйду в себя! Кто этому поверит?
По небу напишу кусочком мела.
"Не беспокоить!" - и захлопну двери.
Начну перебирать стихов страницы,
Компьютер заурчит вдруг недовольно.
И только стон протяжный половицы
Напомнит, что когда-то было больно.
А ночью отворю пошире окна.
Взлечу на крыльях за мечтой звенящей.
Весь мир из радости с любовью соткан.
И это чудный мир! Он настоящий!
19.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271117
дата надходження 20.07.2011
дата закладки 20.07.2011
Ніщо не має значення у світі,
Думки дурманять, мов заклятий хміль,
Шалено в скронях стукає щомиті:
Твоя дитина відчуває біль!
Душа її розірвана на шмаття,
А серденько… О, лишенько моє!
Мов із глибин віків встає прокляття
Й дійти промінцю щастя не дає.
Все незрівнянне з гіркотою болю,
Який твою дитину полонив.
Вдихнути маєш в неї силу й волю,
Аби хоч трішки біль той відступив
Ніщо не має значення потому,
Лиш прагнеш встати на шляху біди,
Марнуєш ніч, не відчуваєш втому,
І відчайдушно молишся завжди:
«О, Пресвятая Діво! Матір Божа!
Не дай зневіру пташечці моїй,
Не буде доля із моєю схожа,
Дай щастя і кохання силу їй»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270542
дата надходження 16.07.2011
дата закладки 17.07.2011
Топи-топи, топ-топ-топ.
Ходит моя дочка.
Пара метров, попой шлеп.
Первые шажочки.
Маме ручку, папе дулю,
И вперед, сандалики!
Кошку пнуть и влезть в кастрюлю.
Мой тайфунчик маленький.
Чуть пошире стал мирок.
Я пошла к комоду.
Шаг, другой, еще шажок –
Можно делать шкоду.
Всё твоё – дожди, рассветы,
Небо, кромка леса.
Ты шагаешь по планете.
Топ, моя принцесса.
13-07-2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270162
дата надходження 14.07.2011
дата закладки 14.07.2011
Під серцем принишкло, завмерло… згоріло…
Маленьке убоге дитятко… змарніло…
І очка не очками б́ули ще досі,
Лиш б́уло на розвитку в’юнкій дорозі.
Побачити світ так хотіло… тягнулось…
Малесенькі пальчики й ручки зімкнуло…
Ніз́ащо… навіщо його ви згубили?
Кроваві сліди не зітруться й в могилі
:*(
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270167
дата надходження 14.07.2011
дата закладки 14.07.2011
Посвящается Оксане Третяк.
Я заварил любимой чай.
Несу к ней на крыльцо.
Вдруг дождь пустился. Не зевай!
Дождь прямо мне в лицо.
Ну, хорошо! В лицо - пускай,
на плечи пусть летит.
Но капает любимой в чай!
Вот так секрет открыт:
ведь если вкусный бутерброд
упал, то маслом вниз.
Слова обиды в огород
к тебе.
Но вот сюрприз:
как выигрыш на миллион,
то другу. Не тебе.
Сосед, не ты - он чемпион.
И мёд по бороде.
А в рот ни капли. Ни чуть - чуть!
Но это всё пустяк.
Дождь в чай, как слёзы, словно грусть.
Всё в жизни этой так!
И нам с любимой суждено
чай пить всегда с дождём.
Да, мне, пожалуй, всё равно!
Ведь чай с любимой пьём!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269918
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 13.07.2011
Годинник той що на стіні
Тихенько тікає мені
Що вже давно минули дні
Й немає вороття
Тече по торту з вишні джем
Це я на рік став старший вже
І вже пишу новий сюжет
Під назвою "Життя"
ПРИСПІВ:
Рятуйте добрі люди
Сьогодні важко буде
Вітання від усюди
І безліч подарунків
Співають в небі пташки
Дзвенять порожні пляшки
Ой зранку буде тяжко
Й не буде порятунку
І летить з шампанським пробка
Подарунки ще в коробках
Цокають бокали й стопки
За здоров'я, за моє
Запрошу і друзів й близьких
І батькам вклонюся низько
Що зробили так колись то
Що такий у них я є
ПРИСПІВ:
Рятуйте добрі люди
Сьогодні важко буде
Вітання від усюди
І безліч подарунків
Співають в небі пташки
Дзвенять порожні пляшки
Ой зранку буде тяжко
Й не буде порятунку
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269931
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 13.07.2011
это стихо написалось сначала на украинском языке, а потом, через день или два, на русском:
[i]Ах если б день, да постучал в окно,
Её рукой... легко, почти неслышно...
Зажмурившись, как солнцу, что взошло
Я б на крыльцо, босым, к любимой вышел...
И замер вдруг, не зная что же делать...
Глаза ли, руки, губы целовать?..
Люблю. Люблю... и хочется так... верить,
Что ты придёшь... в окно мне постучать... [/i]
На украинском можно прочитать здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204149
Иллюстрирует стихо фотография прелестной киевлянки, Насти.
Фотография опубликована с разрешения
её: http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=11663
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204230
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 12.07.2011
Не сумуй.
Все одно ти - зі мною.
Кожну мить
нас єднають чуття.
Дощ цілує листочки і хвою,
Їм дарує любов і життя..
Придивись –
я у кожній краплинці -
у долоні їх ніжно візьми.
Гасне день...
То ж давай наодинці
посміхнемось,
помріємо ми...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269581
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 11.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.07.2011