: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.09.2013
[b]Крок
Свій
Зваж -
Вмій!
Сім
Раз...
І
В бій...
Слів
Злих
Не
Ріж:
Злість -
Біль,
Як
Ніж.
Грім
Лиш
Час
П"є.
Дощ
Сліз...
...Бог
Є!!!
Крок
Твій
Він
Зрить.
Наш
Шлях,
Зваж:
Мить...
Крок
Твій-
Благ
Слід.
Жар
В нім
Чи
Лід[/b]?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433649
дата надходження 26.06.2013
дата закладки 08.07.2013
Перепилить решетку города,
протиснуться и побежать,
и заблудиться
в цветущем саду,
и слушать, как пчелы
строят свою
цивилизацию
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392784
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 31.01.2013
Самотня стою під зажуреним небом,
Розхристані думи рояться в мені.
Іду по дорогах, де світле з ганебним
Сплітаються міцно в клубок веремій.
Вдивляюся в лиця, читаю їх душі
По світлі, яке випромінює з них.
Я там відшуковую те невмируще,
Яке залишає у Вічності штрих.
А я – що залишу? Яке моє світло?
Кому воно зможе осяяти шлях?
Я ж навіть не знаю, чи мої молитви
Захоче почути Господь в небесах.
Душа, у тілесні лещата закута,
Самотньо блукає по грішній землі.
І навіть в шуканнях одвічної суті
Так легко згубитися може в імлі.
Буває, нестерпно важким є на плечах
Той хрест, що собі я обрала сама.
Життя моє часто нагадує втечу
Від власно придуманих ролей-оман.
Світитися хочу! Хоч світла бракує
У світі людському, по вінця облуд.
Я всі свої рани любов’ю лікую,
Душі не дозволю впокоритись злу!
Розхристані думи, поснулі бажання
Зберу у кулак і гайну в далечінь,
Де в променях сонця, колись на світанні
Позбудусь навіки усіх потрясінь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381701
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 01.12.2012
Додати твір.
Невже ти цього хочеш?
На люди винести свій почорнілий біль?
І хтось повірить у прозорий почерк.
Хтось буде з сліз випарювати сіль.
Хтось потовчеться на твоїх молитвах.
Хтось квіти прикладатиме до ран.
Запросить хтось на "поетичну битву".
Поетам - крові?
Блимає екран.
Хтось подихи розплющить найніжніші
Не зміною відмінків.
Це замало?
А потім хтось читатиме не вірші,
А те, що нижче, з присмаком скандалу.
Хтось надрукує не спитавши згоди.
А хтось вкраде.
І видасть за своє.
Тобі замало?
Ти ж не для пригоди
Свої вірші із серця дістаєш.
Невже бракує у житті реальнім
Скорбот і горя, прикростей і драм?
Тоді ж навіщо із висповідальні
Робити цирк, вертеп і балаган?
Щоб знову захлинутись власним горем?
На люди винести...
А це ж не на папір...
Ділитись щастям.
На кінці курсора:
Додати твір.
Авжеж.
ДОДАТИ ТВІР.
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316709
дата надходження 25.02.2012
дата закладки 13.09.2012
Ліниво прокидаєшся, босоніж ідеш до вікна,
а за ним- глазурований молочним дощем Будапешт.
Господи, якби ти знав...
яку нісенітницю у своїх пакунках несеш,
яким непотребом забиваєш тутешні вітрини...
Я тут з нічев'я зіп'юсь або просто загину.
Мені в печінках сидять
ці вузлуваті вулички, гамірний люд та книжкова розпуста.
Звідси якщо їхати, то не додому, а тільки з глузду.
Усі мої дні тут з'єднює в єдине старий телефонний дріт
і декілька байдужих(неодмінно твоїх)
вдавано привітних слів на ньому, декілька важких
приречено фатальних зітхань(моїх).
Як звично-переступиш поріг,а за ним-
завжди голодний кіт та втома.
Господи, річ зовсім не в тому
що ця любов, наче привид самого Гудіні,
вправно вислизає
з кайданів терпіння та одержимої звички.
До мого серця ти загубив ключі.
Завіса. Оплески, переповнений по вінця зал глядачів.
Ехом рве тишу мінорна терція.
А ти знову приходиш до мене вночі,
злодієві ж достатньо тільки відмички.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323944
дата надходження 21.03.2012
дата закладки 20.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2012
Написані листи – слова у білім човні,
Що принесе поштар, у скриньку покладе.
Мерщій дістань рядки із білого полону
І занеси у серце не розгуби ніде.
Там розповідь пряде товсту вовняну нитку.
Наближує серця, на необ’ємний крок
Що відстані руйнує безжалісно і швидко
І робить дещо м’якшим самотності ковток.
Прочитані слова, а краще б їх почути,
Побачити вуста, торкнутися долонь...
Мелодії рядків – дзвінкі та ніжні звуки
У них тепло і світло, шаленство і вогонь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213170
дата надходження 28.09.2010
дата закладки 11.08.2012
Не той самотній, хто один в пустелі,
Чи по морях без весел сам пливе,
Хто мусить говорити тільки в стелю,
Чи з вуст печать мовчання не зірве.
А той, хто серця голосу не чує,
У кого мов душа глухо-німа,
Чиє нутро пекельний сум лінчує
І радості ні з чого вже нема,
Хто назавжди утратив віру в диво,
Якому звуків Всесвіту не чуть,
Якого обминають щастя зливи,
А замість мрій - суцільна каламуть.
Самі собі стаємо часто катом,
Любові забуваючи слова...
Не варто є самотності плекати
В душі, яка хоч трішки ще жива!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274182
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 13.08.2011
Зазираю у вічі неба,
Прориваюсь крізь стіни тиші,
Лину думкою знов до тебе
І незримим крилом колишу.
Я виношую в лоні вірші,
Видихаючи відчай вітру.
В мить, коли ти мене залишив,
Потьмяніла душі палітра.
Розриваю до тиші крила,
Захлинаюся від мовчання.
Ти пробач, що тебе любила,
Наче вперше і як востаннє!
Спивши біль - пізнаю я суті,
Час несе за усе розплату.
Перестукало серце смуток
І навчилась душа прощати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273593
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 04.08.2011
Я піду по-англійськи… Можливо, востаннє…
Я піду, як завжди, та по-іншому все ж…
Не відкрию душі, не відкрию страждання,
І мелодію стишу, що ллється без меж…
Я втечу, наче вітер, із сонного саду,
Після себе залишу невидимий слід.
І щемливий мотив засмутить чи розрадить,
Чи розтане в пітьмі, як напровесні лід.
Я піду тихо-тихо. Без сцен і емоцій.
Щоб уже не вернутись, хоч пишним був бал.
Щоб ніхто і не знав, на чиєму я боці,
Що на серці у мене – тріумф чи обвал.
Я залишусь секретом і маску не скину.
Нерозгадані сни, не почуті слова...
І хвала, і ганьба, гостро кинута в спину,
Не примусить мене оглянусь назад.
Я піду по-англійськи, востаннє, як вперше,
Та залишу нектар недопитих думок.
І не вилиті сльози похід мій завершать,
Мука й радість моя – непочатий рядок…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272259
дата надходження 27.07.2011
дата закладки 02.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.08.2011
Любити море восени й весною,
Таке спокійне, ненасичене людьми,
Безкрайовічне і прекрасне в самоті..
Любити море.. тихою ходою..
Любити море, й пошепки плисти
У ті світи, де буде лише море.. і ти.. і ти.. і ти..
Відлунням камінців, що зараз під тобою..
Любити море.. камінцем в руці..
Любити море.. навіть вдалечі
Так ясно чути голос Тої хвилі..
А уві сні зникати разом з ним.
Любити море...
...стати комусь морем...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222865
дата надходження 17.11.2010
дата закладки 01.08.2011