Народе мій, красивий, мужній,-
Хоробрості не позичать,-
Чому ж не вкупі ми, не дружні,
Чом любим іншим догоджать?
Чом ворогам на дику радість,
Як не моли нас, не проси,-
Ми демонструєм кляту шатість,
Що губить нас в усі часи?
Чому ступаємо без ліку
На замусолені граблі
І в море сліз бездонні ріки
Ллєм для заморських кораблів?
Складаєм зброю добровільно,
А кращим - смерть або тюрму,
Чому на волі ми - невільні,
Чому, народе мій, чому?!
---------------------
Чому у даній Богом хаті,
Мов хтось, роздвоюєм язик?
Адже ось при такім розкладі
Нам буде всім "бальшой" гаплик!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265847
дата надходження 19.06.2011
дата закладки 10.08.2011
Явись мені на мить, дитинства літо,
Нехай зайду - дрібнесенька дитина
В біленьку хату, дощиком умиту,
Де тулиться до ганку кущ калини,
Лунає пісня, і журкоче прядка,
А ми біжим босоніж через просо
В заквітчану червоним маком грядку
Плести кукурудзяним лялькам коси.
Так весело до нас сміється сонце,
Так лагідно щось промовляє мама,-
Розлогі дикі груші під віконцем
Защебетали птаством щоб так само,
Щоб удворі знов походжав наш тато,
А ми, такі ще зовсім невеличкі
Співаєм двоголосо "Чуєш, брате?"
В густому верховітті груші-дички.
Явись мені хоч на малу хвилину,
Щоб тільки встигла я зайти до хати,
Перед батьками впасти на коліна
Й за все, за все прощення попрохати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263809
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 10.08.2011
Мова народу , як замкові мури,
Завше рятує з навал і облог ,
Орд словоблуддя , нашестя халтури,
Чиста, як небо, вічна, як Бог.
Згине народ у безмовних обіймах,
Суржиком ниви засмітиться суть.
Друзі мої, слово батьківське сіймо,
Душі рятуймо з німотних окуть .
Мова народу – це шелест тополі
Спів солов’їний , клектання лелек,
Човен , що хвильки гойдають прозорі,
Сни, що стартують в ракетах смерек .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263035
дата надходження 02.06.2011
дата закладки 10.08.2011
Ще літні барви вигравали,
Та вже не пахла матіола.
Пташки веселі відспівали,
І Чорна пава день зборола,
В чеканні сизії ожини,-
Від ягід гіллячко нависло,
Великі очі темно-сині
На трави ронять сліз намисто...
Що ж, прощавай, пора чудова
Троянд цвітіння, хмелю, м'яти,
І тиха в сутінках розмова,
Й спориш, під вишнею зім'ятий,
І ніжно-білий кущ калини,
Й закличне вранішнє кування,
І сіножаті запах дивний,
І неймовірне щебетання!
Ще буде довго в сад стежина
Туманом привидно біліти,
Та врешті згасне цвіт жоржини -
Останній поцілунок літа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263813
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 10.08.2011
Ревів майдан, зібрання велелюдне
Кричало:"Так!Ми разом сильні! Хай БудЕ!"
От і настав неправдам день той судний,
У небуття пора принижень відійде!
Нас так любов'ю хитро піддурили,
Навіяли, що мова бАйдуже яка
І наспіх нову націю створили,-
Москвоязикого вкраїнця-простака!
А ми ще й вірили, що можемо здолати
Своїх катів і встанем врешті решт з колін,
Йшли на майдани, як на світле свято,
Та знову вкотре не були всі, як один,-
Зі стрічечками спереду й на спині,
Із квітами - чи бачив світ подібний жест?-
Тут помаранчеві, там - біло-сині
Поставили на українській мові хрест!
Яка ганьба! Коли вже це минеться?
Де ж той народ, що вічно буде, чи він є?
Фальсифікатор ходить та сміється,
Русифікатори ж продовжують своє!
Ми вражою не крОпим волю злою,
Нам всі брати і нам любов лиш до снаги,
Тим часом нашою святою кров'ю
Своє свавілля кроплять наші вороги!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272747
дата надходження 30.07.2011
дата закладки 10.08.2011