cold__wave: Вибране

команданте Че

память

ты  уснешь
и  где-то  во  сне  свернешь
шею
и  умрешь
если  мне  не  поверишь  то
где-то
во  сне
я  внутри
согреваю  тебя  и  мертвею
запер  намертво  двери
но  холодно
мне
не
извне

спи  не  спи
все  равно  сна  всегда  не  хватает
мне  всегда  не  хватает
тебя
я  не  жду
просто  долго  старею
это  сердце  не  верит
себе
всех  допил
охлажденная  память  всегда  быстро  тает
как  короткий  прощальный
обряд  
ты  проснёшься
испугано  трогая  шею
если  двери  открыты
не  бойся
|и  верь|
это
я.





*фоновая  композиция  –
The  Best  Pessimist
«Feeling  That  We  Have  Lost»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435204
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 22.07.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2012


NNNP

15

Що  ж,  мабуть,  тільки  він  пам’ятає,
Якою  я  булла  в  15.
А  сама  я  вже,  певно,  забула.
Як  наївно  я  дивилася  собі  під  ноги  і  думала,
Що  завтра  контрольна  з  історії.
та  ще  й  у  вухах  листопада  холодний  гук,
Прілим  листям  зітхає,
А  я  напівпоснула,
Руйную  нетривку    плівку  спокою  та  гармонії.
І  моя  голова  захлинається  запліснявілими  згадками.

Так,  напевно,    лише  він  ковтає  пігулки  втіхи,
А  я  ні  про  що  не  жалкую,  чому  ж  тоді  немає  спокою?
І  міряють  свідомість  прогірклими,  пружними  кроками,
Намагання  запевнитись  у  своїй  самодостатній  вроді.
І  сніжить  оце  вперше,  й    серебрить  важкі  сонні  повіки,
Й  вони  тісно  злипаються,  й  стає  темно  навіки,
 та  й  годі.    
Я  засинаю,  й  мої  сни  пурпурово-пастельні.
То  що?
Певно,  тільки    він  мене  поклав  на  полицю,
Щоб  я  тут  черствіла,  а  там  залишалась  юною.
А  я  наче  вже  так  як  тоді  триста  років  не  думаю,
І  вже  так  просто  людей  не  пущу  на  чай  у  світлицю.
І  ні  від  кого  запрошення,  напудрена,  не  чекаю.
А  це  ж  тільки  він  один,  й  досі  ще  пам’ятає,
Якою  я  булла  в  15.
А  сама  я  вже,  певно,  забула.
А  в  15  я  була  податлива.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303407
дата надходження 31.12.2011
дата закладки 01.01.2012


Biryuza

ти нагадуй мені частіше

нагадуй  мені  частіше  про  те,  що  я  сильна,
мильні  бульбашки  поглинають  різдвяні  будинки,
бо  взимку  я  чекаю  на  тебе  тихіше  і  дужче
і  лущить  горіхи  беззубим  ротом  бліда  дрімота.
нагадуй  мені  й  про  те,  що  твоїм  боржницям
не  спиться  у  час  невідступних  бажань  старечих.
і  втечі  їх  не  рятують,  -  вдягають  вбрання  черниці,
розлущена  криця  свята...
з'явилась  нова  боржниця...  

нагадування,  ворожіння,  синя  омана,
улюблений  колір  розчиняє  беззмістовність  ранку.
яскраву  приманку  ховаю  під  ковдрою  страху,
увагу  розливаю  на  слизьку  підлогу  й  не  можу  піти.
ти  нагадуй  мені  частіше  про  те,  що  я  сильна,
мильні  бульбашки  покривають  тіло  як  пухирці.
в  цій  безодні  я  не  маю  за  що  схопитись  цупко,
грубка  дихає  холодом,  спалюючи  останні  слова.
я  не  чекаю  Різдва,  бо  не  бачу  в  цій  прірві  свята,
малювати  дитинство  кольором  так  безглуздо...

зима...
борг  виПЛАЧУю  смерті  сама.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300757
дата надходження 18.12.2011
дата закладки 24.12.2011


команданте Че

пост-рок…

своей  расстроенной  психикой
ты  стимулируешь  солнце  к  закату
а  меня  –  к  мет-перерождению
у  него  там  целая  минута  впереди
а  нам  –  можно  не  спешить  и  расслабиться
подумать  обо  всем,  кроме  того,  что
будет  завтра..

ибо  «оно»  не  наступит  и  мы  не  проснемся
а  значит..
никому  не  нужно  инсценировать  утрату,
наконец-то  можно  перестать  доказывать  Миру,  что
ты  какой-то-не-такой
как  все
нет  необходимости  разрисовывать  стигматы
потому  что..  на  самом  деле,  никто  не  собирается  уходить,  но
придется  ВСЕМ
 –  так  предвещала  Провидица.
и  чтобы  ты  не  планировал,  Ему  все  равно,
что  у  тебя  –
горы-невымытой-посуды(!)
и  какая-то  незакрытая  дверь
в  Матрице..

последняя  запись  в  ЖЖ  Иуды  гласит:
«мудак  тот,  кто  ослушается  Тишины..»
нам  лучше  ностальгировать  о  Прошлом
молча.  разархивируй  анналы  и  «памятные»  папки
маме,  кстати,  надо  позвонить  –  
на  ужин  я  уже  /наверно/
не  приду..

думал,  что  много  чего  не  успею  еще
многих  не  найду  и  многих  не  потеряю..
сегодня  я  просто  перестаю  /верить/
просить.
и  начинаю  –  отдавать.
сегодня  я  услышал  ответы  Стены
с  которой  разговаривал  целую  вечность
то  есть  Вчера..

и  остается  только  монотонный  звон  глубоко
в  голове
фоном..

воспоминания  унесло  потоком  слез  и  улыбок
дневники  уничтожены  огнем  ненависти,  а  знаки
сегодня  они  ничего  уже  не  значат.
на  языке  металлический  привкус.  противно
и  холодно

что-то  всегда  будет  происходить
даже  после  смерти


сегодня  наступило
«завтра».




*фоновая  композиция  -  Hypomanie  «You  Never  Gazed  at  the  Clouds»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267813
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 20.12.2011


NNNP

Красноречие

Красноречие  –  порой  оно  слишком  душно.
Духота  и    экзистенциализм.
Впрочем,  я  люблю  это  смежное  чувство:
Хочешь  останься,  а  хочешь  –  к  черту  катись.
Снова  осень  –  это  слишком  не  ново,
Природа  вертится,  как  барабан  револьвера.
Поиграем  в  рулетку?  –  ты  скажешь  слово,
А    я  в  тебя  выстрелю,  если    ему    не  поверю.
Красноречие  –  хит  любого  сезона,
Ей,  леди,  иллюстрирует  ли  вашу  жизнь  стих  Цветаевой?
Да?  Ну  что  ж,  тогда  вы  котитесь  с  разгону,
В  неплохой  вполне  мир,  мной  едва  понимаемый
Но  вы  знаете,  как-то  новая  шляпка  меня  не  утешает…
А  вы  помните,  вчера,  я  зарекалась  не  оборачиваться?
Пусть  они  уж  там,  что  хотят,  то  и  читают,
И  на  что  хотят,  и  кому  хотят  плачутся.
Время  блеклости.  Красноречие  –  хит  любого  сезона,
И  осталась  вера?  Да  конечно,  неиссякаемая  вера.
Я  бы  выстрелила:  чтобы  проверить,  красноречивы  ли  ваши  стоны,
Только  что-то  не  могу  раздобыть  револьвера.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294615
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 28.11.2011