Оленка Тимунь: Вибране

Митрик Безкровний

коли ти поглянеш на мене й зустрінеш цю осінь

коли  ти  поглянеш  на  мене  й  зустрінеш  цю  осінь,
погойдає  вітер  твоє  рудувате  волосся.
у  шмаття  думки  позбирають  оголені  віти,
закрутиться  листя  з  відтінком  несвіжих  бісквітів.

холодна  вода  солонішою  буде  здаватись
й  у  тебе  зі  мною  не  стане  асоціюватись.
твоя  вірогідна  дорога  знялась  з  перехрестя,
обравши  одну,  ти  ще  довго  питала:  "А  решта?"

позбавлені  сорому  ноги  не  йшли  одночасно.
допоки  тобі  не  скажу  та  в  долоні  не  лясну.
я  мав  би  любити  цю  пору  і  всяк  повивати,
та  всяке  "хороше"  колись-таки  має  зникати.

я  миттю  закрию  ті  вуха,  що  чули  "благаю"
занурюся  в  осінь  від  чаю,  а  може  й  з  відчАю.
розлючену  даму,  пожовклу  й  таку  дощовиту,
її  не  відкинеш,  хоч  як  не  цурайсь,  імениту.

моя  допомога  така  невідчутна,  ледь  вжита,
мов  спеції,  чи  то  ранкові  несвіжі  бісквіти.
чи  море  остигле,  чи  зламані  двері  в  кімнаті,
чи  просто  відносини  стали  такі  вітруваті.

кидав  би  спокійно  камінчик  у  штормову  воду,
топтав  глухий  кут,  напувався  собі  прохолоди,
та  жодна  стежина  твоя,  по  якій  я  –  обабіч,
не  склеїть  цю  осінь  протяжну  між  нами  віч-на  віч.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443554
дата надходження 15.08.2013
дата закладки 14.10.2013


Митрик Безкровний

Мир без тебя

будь  печален,  будь  ты  весел...  –
всюду  каменная  ложь.
ты  всех  бесишь,  ты  всех  бесишь.
кого  знаешь,  с  кем  живёшь.

мир  столь  красочен  и  тесен.
мира  дикого  не  трожь!
только  он  не  интересен
без  людей,  которых  ждёшь.

спор  об  этом  неуместен,
что  посеешь,  то  пожнёшь.
с  жатвой  дьявольская  плесень
метит  ангельскую  рожь.

жди  десятилетий  десять,
не  роптай  и  не  тревож.
без  тебя  сей  мир  чудесен
и  по-своему  хорош!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444397
дата надходження 20.08.2013
дата закладки 14.10.2013


Митрик Безкровний

Байдужість

димна  любове
навіки  любов
не  в  тім
щоб  звільнити
себе  від  нудьги
не  дертись  по  венам
щасливих  облич
новин  не  дивитись
щоб  спати  лягти

тягти  
свою  тінь
безкінечним  вужем
карати  безчинство  своє
уночі
я  прагну  достоту
невірних  ключів
та  тисне  в  кишені
один  карабін

любов-дермантин
вже  навпомацки  бачу
і
те
що  здавалося
гроном  життя
є  хибністю
краще  кружляв  би
мов  птах
без  гадки  про  те
що  існує  земля...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450919
дата надходження 25.09.2013
дата закладки 14.10.2013


Митрик Безкровний

Я тобі повертаю цю осінь

чи  то  ночі  дедалі  довші?
чи  то  місяць  значніше  молодший?
я  тобі  повертаю  цю  осінь
вщент  до  віршів  і  снів  перехожих.

чи  то  в  дощ,  чи  як  осад  пороші
колисає  очікувань  зношення  —
я  і  досі  стою  в  макінтоші,
я  ще  й  досі,  мала,  його  ношу.

чи  взираю  на  зріст  подоражчань,
все  одно  ти  у  мене  хороша.
ось  візьми  собі  одяг  та  гроші,
годі  примх,  годі  жертвоприношень.

а  була  до  недавна  ти  схожа
зі  сьозами  осяйними,  Божими
на  сумне  кошенятко  у  кошику.
—  зоставайся,  —  кричав  йому,  —  прошу.

чи  виходжу  надвечір  до  площі?
чи  тиняюсь  попід  огорожею?
то  не  в  мене  думки  є  розхожі,
то  ти  більше  спинятись  не  хочеш.

проминеш,  запевняючи  пошепки,
що  життя,  мов  розписаний  зошит.
і  дрімає  самотня  прихожа...
їй  усі  черевики  ворожі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453021
дата надходження 06.10.2013
дата закладки 14.10.2013


Влада Грушицька

Мамі

Я  знов  у  трубку  телефонну
Пускаю  сльози  через  слово.
Я  вперше  плачу  через  нього….
Крається  серце  в  мами  знову…

Так  легко  рідне  її  серце
Словами  різать  по  живому!
Мамо,  пробач,  що  через  мене
Сльозу  пускаєш  ти  солону.

Найкращий  друг  –  не  той,  хто  поряд
Чи  через  гроші,  через  славу.
З  секунди  першої  для  тебе
Найкращим  другом  буде  мама.

Для  мами  світ  –  це  її  діти,
І  з  мамою  так  добре,  ніжно…
Так  важко,  часом,  зрозуміти,
Що  наші  мами  не  навічно…

Мамо,  не  плач,  в  мене  все  добре…
Я  просто  знову  помолюся.
Бо  ти  єдина  в  цілім  світі,
Кого  я  втратити  боюся!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400890
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 25.05.2013


Влада Грушицька

Останній вірш

Я  напишу  тобі  останній  вірш,
Лимонним  соком  виллю  в  бите  серце.
Остання  крапля  полинових  сліз...
І  мулом  постелю  душі  озерце.

Останнім  словом  буде  не  "люблю",
Ти  знаєш,  це  щось  більше,  ніж  здається.
Бо  я  тебе,  не  маючи,  гублю,
А  доля  з  нас  в  істериці  сміється.

Я  напишу  останню  тут  строфу,
Рука,  здригаючись,  не  вірячи,  напише...
Схиляю,  засмутившись,  голову.
Бо  вірш  останній,  а  любов  ще  дише...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391664
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 25.05.2013


Влада Грушицька

Буває…

Буває…  але  ж  так  завжди  буває,
Що  втрачаю  віру  у  любов.
Але  він  приходить  й  обіймає,
І  я  спотикаюсь  знов  і  знов…

Буває  так  …  зі  мною  все  ж  буває:
Рвуть  мене  з  середини  мечі,
Але  ж  він  приходить  й  обіймає
І  постійно  сниться  уночі.

Буває  так..  із  ним  завжди  буває,
В  ревнощах,  мов  сама  не  своя,
Але  ж  він  бере  і  обіймає,
І  я  тану  від  його  «моя..».

Буває  так…  в  коханні  ж  так  буває,
Що  у  казку  віриш  сотні  літ.
Хтось  тебе  лиш  просто  обіймає,
А  насправді  –  береже  весь  світ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383974
дата надходження 10.12.2012
дата закладки 25.05.2013


Влада Грушицька

Гуляю по склу…

Гуляю  по  склу,  в  крові  і  без  болю.
Я  досі  живу.  Я  здалась  без  бою.
Ти  ворог  мені  чи  друг?  Я  не  знаю...
Позбулась  тебе,  але  ще  тримаю.

Це  все  суїцид,  безжалісні  ігри.
Скуштуй  моє  серце,  візьми  його,  вирви.
Мов  пес,  за  тобою  по  п'ятах  гуляю.
Катую  себе,  бо  досі  кохаю.

Я  безвісти  зникла.  я  вже  не  людина.
Мов  тінь  за  тобою  благала,  ходила...
Катую  себе  твоїм  "не  кохаю".
Мов  вбита  по  склу  за  тобою  гуляю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380515
дата надходження 26.11.2012
дата закладки 25.05.2013


Влада Грушицька

Вона його не цін (Л) ує…

Вона  його  не  цінує,  
Плює  майже  з  кров’ю  в  душу.  
А  він  квіти  їй  малює,  
То  гуашшю,  то  просто  тушшю.  

Вона  його  не  цілує,  
А  губи  ж  горять,  палають.  
А  він  тільки  дні  рахує,  
І  любить…Про  це  всі  навколо  знають.  

У  нього  душа,  мов  квітень  
І  мужнє  плече  атланта.  
Він  любить  торкатись  квітів,  
У  ньому  живуть  таланти.  

Кидаєш  його…  чи  губиш.  
Втрачаєш,..як  це  назвати?  
Та  перш  ніж  кричати,  що  любиш  
Навчись  сперш  його  цінувати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376804
дата надходження 10.11.2012
дата закладки 25.05.2013


Влада Грушицька

Мій сміх. Твої слова. Свіжа газета.

Мій  сміх.  Твої  слова.  Свіжа  газета.  
Твій  чай.  Мій  бутерброд.  Наша  планета.  
Твоя  краватка.  Мої  туфлі.  Знов  дорога.  
Розлука  на  півдня  нестерпна  й  довга.  
Мої  папери.  Твої  справи.  Нові  плани.  
І  твої  зустрічі.  Знов  інтерв’ю.  Якісь  програми.  
Твоя  робота.  Мій  блокнот.  Звук  телефону.  
Твій  сум.  Моя  хода.  Спішу  додому.  
Ключі.  Відкриті  двері.  Ця  квартира.  
Ти  вдома.  Поцілунок.  Я  щаслива.  
Вечеря.  Телевізор.  Нові  фішки.  
Втомилась.  Теплий  душ  і  м’яке  ліжко.  
Обійми.  Поцілунок.  Лежиш  поряд.  
Розмова.  Подих.  Серце.  Сни  говорять.  
А  завтра  все  так  само.  Зранку  знову  
По  чашці  чаю  й  ще  раз  у  дорогу.  
Бог  розділив.  А  я  знайшла  і  маю.  
Так  довго  йшли  до  щирого  «Кохаю…»  
Самі  обрали  це  життя,  щоб  знову  зрання  
Плекати  чисте  й  віддане  кохання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376927
дата надходження 11.11.2012
дата закладки 25.05.2013


Влада Грушицька

ЛЮДИ-ТІНІ

Ми  не  бачимо  людей,  нам  видно  тільки  тіні,
Беземоційні  маски  втомлених  очей.
Все  інше  ми  ховаєм  глибоко  у  тілі,
Що  виплива  назовні  чомусь  серед  ночей.

А  що  ж  там  є  всередині,  і  скільки  там  думок?
Яка  там  доля  схована,  там  сльози  чи  лиш  сміх?
Ми  душу  закриваємо  на  золотий  замок,
Коли  ми  сповна  сил  чи  падаємо  з  ніг…

Загадка  нерозгадана  залишиться  повік,
І  що  чекає  кожного,  хто  ледве  топче  ряст?
Ніхто  не  зна,  що  трапиться  сьогодні,  через  рік…
Загадкою  залишиться  усе,  що  мучить  нас…

У  що  перетворився  цей  величезний  світ?
Ми  щирі  тільки  в  статусах  відомих  соц..мереж
Чому  так  в  серці  важко  нам  розтопити  лід
І  опуститись  в  люди  з  своїх  високих  веж?

Ми  просто  сірі  тіні,  зі  страхом  у  серцях.
Нам  страшно  навіть  фарбами  розмалювати  всіх  .
Ми  боїмося  втратити,  що  ціниться  в  грошах,
Забувши,  що  дорожчий  –  простий  і  щирий  сміх…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385557
дата надходження 17.12.2012
дата закладки 25.05.2013


Олександр Ковальчук

ПИСЬМО МУЗЕ

Долго  блуждал  в  лабиринтах  сети
Тщетно  пытаясь  вновь  музу  найти.
Сбился  со  счета  бессонных  ночей
Но  не  встречал  там  прекрасней  очей,
Что  подарили  б  желанье  творить!
Эх,  не  порвалась  бы  тонкая  нить…
Слов  вереницы  сплету  в  кружева,
Пусть  и  нелепыми  будут  слова.
Вы  уж  простите  неловкий  мой  слог  –
Не  написать  Вам,  увы,  я  не  смог.
Хоть  и  пытался  себя  удержать,
Мысли  и  чувства  запрятать  в  тетрадь.
Летние  дни  пролетали  быстрей,
Ночи  ж  казались  от  зимних  длинней.
Даже  однажды  приснились  Вы  мне,
Музой  волшебной  явившись  во  сне.
Вот  и  сегодня  бессонная  ночь,
Разум  эмоциям  не  превозмочь.
С  ливнем  рассудок  уносится  прочь
Вещие  сны  отправляются  в  ночь…
Тучи  разгонит  нам  утренний  свет,
Может  рассвет  принесет  мне  ответ

Вот  и  настал  долгожданный  рассвет,
Вряд  ли    получен  мной  будет  ответ.
Многие  лучше,  достойней  меня  –
Зная  об  этом  надеяться  зря.
Разум  эмоции  вновь  обуздал,
Сердце  и  душу  поранить  не  дал.
Мыслей  сумбурных  несметная  рать,
Их  все  трудней  и  трудней  излагать.
Музе  все  ж  должное  стоит  отдать  –  
Строки  рифмуясь,  ложились  в  тетрадь.
Ворох  забот  повседневных не  счесть.
Стрелки  часов  показали  на  шесть.
Вот  и  закончился  сказочный  сон,
«Чай»  свой  считает  уставший  гарсон…
Чудо  свершилось!  Не  верю  глазам!
Я  бесконечно  признателен  Вам.
Тучи  по-прежнему  небом  снуют,
Но  на  душе  воцарился  уют.
Солнце  сквозь  тучи  в  преддверии  дня
Дарит  улыбку  от  Вас  для  меня.
Смайлик  радушный  привет  передал!
Очень  приятно,  хоть  смайлик  и  мал…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377772
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 18.05.2013


Любов Ігнатова

Сильна жінка

Сильній  жінці  нема  пощади-
То  слабких  на  руках  носять!..
А  вона  собі  дасть  раду,
Хоч  щемить  на  душі  осінь...
Сильна  жінка  ховає  сльози,
Прикриваючи  біль  сміхом,
Коли  серце  кують  морози,
Посипаючи  рОки  снігом...
А  так  хочеться  їй  кохати,
І  ловити  дощі  в  долоні...
Але  знову  горять  хати...
Але  знову  біжать  коні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421903
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 16.05.2013


Любов Ігнатова

Поміж нами…

Поміж  нами  слова  незначимі-
Все  пристойно:"  Привіт!  Як  справи?"
А  на  серці  бушують  рими,
А  в  душі-  блискавОк  заграви...
Поміж  нами  дощі  весняні,
Парасольок  напнуті  крила...
У  тонесенькій  порцеляні  
Не  сховати  нічні  світила...
Поміж  нами  роки  порожні-
Не  протоптані  ще  стежини;
У  коханні  своїм  тривожнім
Я  до  тебе  крізь  ночі  лину...
Розпочне  новий  день  світання-
Наших  мук  неземне  натхнення...
Поміж  нами-  моє  прощання...
Поміж  нами-  твоє  прощення...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421891
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 16.05.2013


Любов Ігнатова

Моїх снів споконвічна тема

Моїх  снів  опівнічний  вітер    
Знов  колише  думок  фіранку,
І  наносить  заморські  квіти  
На  життя  мого  вишиванку...
Моїх  снів  срібнооке  небо
Задивляється  прямо  в  душу,
І  шукає  пісні  про  тебе...
Чи  йому  я  коритись  мушу?..
Моїх  снів  споконвічна  тема-  
Таємниче  буття  причастя,
Недоведена  теорема:
Чи  існує  на  світі  щастя?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425294
дата надходження 16.05.2013
дата закладки 16.05.2013


Володимир Шевчук

Щастя

Що  найбільше  багатство,  найвище  добро  у  житті,  
Ніж  зіниці  дітей,  у  майбутнє  вузенький  місточок?  
Що  є  більшим  од  дива  дитячої  радості,  і  
Коли  крихітні  пальчики  вас  відпускати  не  хочуть?..  

А  обійми  дитячі  –  це  впевненість:  все  ж  недарма!  
Милі  очка  зігріють  до  сліз,  це  віконця  едему.  
Коли  поруч  із  нами  дитячого  світу  нема  –  
Чи  тоді  ми  великі,  дорослі,  хіба  ми  ростемо?  

Сотворити  маленьке  життя  –  от  задача  яка;  
Не  придумало  небо  для  смертних  гарнішого  вчинку.  

…А  колись,  може  скоро,  народиться  й  в  мене  донька,  
Усміхаючись  мамі  і  сонцю,  маленька  людинка…  





12.06.2012  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343548
дата надходження 12.06.2012
дата закладки 23.06.2012


lolla94

Відпускаю

Я  з  тобою  розійдуся,
На  частинки  розіб'юся...
Тихо  й  вільно  відпускаю,
Серце  з  неба  в  низ  кидаю.

Подивитися  з  вікна
Я  не  хочу,я  -  одна...
І,немов  піщинка  в  морі,
Я  тону  в  своєму  горі.

Квіти  сохнуть  на  столі
Та  нагадують  мені,
Що  кохання  відцвіло,
Наче  його  й  не  було!..́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279782
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 13.09.2011


lolla94

Малюю…

Цей  білий  місяць,як  на  ниточці  звисає,
А  я  все  дума,що  таких,як  ти,немає.
Хоч  знаю,що  безмежно  помиляюсь,
І  що  любила  дуже  я  тебе  -  зізнаюсь.
Сиджу  під  вікнами  я  у  шматках  бумаги,  -
До  творчості  багато  є  завзяття  й  снаги.
Малюю  чисте  небо,у  ньому  -  синя  річка,
На  річці  розгорілась  кохання  диво-свічка.
Її  накрила  хвиля  велика,та  несильна,
Я,наче  та  вода,  -  безмежна,чиста,вільна.
Хоча  усе  здається  реально  неможливим,
Воно  зрадливо  вкрилось  туманом  блідо-сивим.
Це  не  малюнок  відчаю,де  вовче  є  виття.
Малюю  сміло  й  віддано  свої  я  почуття.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280366
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 13.09.2011


Володимир Шевчук

Скороспіла любов мимолітна…

Скороспіла  любов  –  мимолітна,  
І  промчить,  наче  автомобіль;  
У  коханні  і  старість  привітна,  
А  в  ненависті  –  й  молодість  біль…  

Усміхається  той  наостанок,  
Хто  самого  себе  переміг;  
Ти  мені  обіцяла  світанок,  
А  я  ніч  пережити  не  зміг…    

22.06.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197198
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 13.09.2011


Володимир Шевчук

На могилі (МАМІ)

На  могилі  загиблої  матері  плаче  юнак,  
І  ті  сльози  його  невеселі  курган  оросили…  
«Знай  матусю,  в  цей  день  я  б  сміявся  –  ти  дай  тільки  знак,  
Та  немає  тебе,  як  немає  в  мені  більше  сили.»  

На  могилі  загиблої  матері  траур  постав:  
«Боже,  мамо,  це  так  роздирає  мій  дух,  мою  волю!..  
У  скорботному  журі,  під  звук  тогосвітніх  октав,  
Більше  я  собі  жодних  утіх  тут  земних  не  дозволю.»  

На  могилі  загиблої  матері  голос  гіркий:  
«Я,  матусю,  давно  розучився  леліяти  мрію,  
Я  пізнав  гіркоту!  Світ  гіркий…  (Світ  –  так  ось  ти  який!)  
А  без  тебе  я  –  тінь,  а  без  тебе  я  тихо  дурію.»  

На  могилі  загиблої  матері  хвиля  ридань:  
«А  недавно  я,  мамо,  красуню  зустрів  нетутешню.  
Вона  райська,  свята!..  –  я  покину  її,  це  як  дань,
Що  без  тебе  мені  не  пізнати  кохання  черешню.»  

На  могилі  загиблої  матері  біль  з-під  повік,  
Бо  немає  легкого  в  розлуці  –  у  вічнім  арешті…  
Він  упав  на  могилу  безсилий,  заснувши  навік,    
Щоб  в  едемських  садах  прокидатись  щасливим  нарешті.  

07.05.2011  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258434
дата надходження 08.05.2011
дата закладки 12.09.2011


Володимир Шевчук

Я забуду тебе…

Я  забуду  тебе,  як  помре  почуття  голосне;  
Я  забуду  тебе,  коли  стишаться  грому  гармати;  
Я  забуду  тебе,  коли  жайворон  в  небі  засне,  
А  піснями  на  небі  хмарини  спроможуться  стати.  

Я  забуду  тебе,  як  дощі  перестануть  іти,  
Коли  сніг  повесні  просто  тихо  розтане  без  бруду  
І  на  радіо  зникнуть  усі  про  кохання  хіти,  –  
Я  забуду  тебе!  Я  ніколи  тебе  не  забуду…  

05.09.2011  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278808
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 11.09.2011


В.А.М.

Я иногда хочу тебя +п



[i]Я  иногда  хочу  тебя  обнять
Погладить  волосы  твои  и  плечи
Невинно  так  поцеловать
Чтоб  ты  не  думала  что  в  этот  вечер
Я  был  похож  на  всех  других
В  воображении  твоем  тебе  знакомых
И  в  памяти  остаться  лишь  одним  из  них
Я  не  хочу...[/i]

Вірші  на  листівках  можна  придбати  [url="http://wwfund.me/product_info.php/products_id/134"]тут...[/url]




 Dyed  Fox  перевела  на  украинский  здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387190

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142448
дата надходження 22.08.2009
дата закладки 10.09.2011


Володимир Шевчук

Ти хотіла

Моя  велич,  стійка  до  сили,  
Розтопилась  під  впливом  ласки.  
Перемогу  ж  оголосили?  –  
Та  чомусь  відчуття  поразки…  

За  спиною  розкрились  крила  
І  душа  як  на  зло  розкрилась…  
Ти  хотіла  цього,  о  мила?  –  
Ну  тоді  ти  свого  добилась.  

07.04.2011  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252526
дата надходження 08.04.2011
дата закладки 10.09.2011


кохананірвана

Мабуть, тобі я снилася учора?

Мабуть,  тобі  я  снилася  учора?
Бо  я  до  ранку  не  могла  заснуть.
І  навіть  вечір,  синій  і  прозорий,
Мені  шепнув,  що  снилася,  мабуть.
І  
тихе  місто,  осінню  зігріте,
Все  гомоніло  лиш  :  "Засни,  засни..."
Співало  небо  і  блакитні  квіти
В  чиїсь  вплітало  безтурботні  сни.

І  ця  прекрасна  золотава  осінь
Так  тихо-тихо  осипала  лист...
А  за  вікном  цвіли  осінні  роси,
І  мріяв  ранок.  І  дзвеніла  вись.

Напевно,  снилась.  Недарма  ж  безсоння
Чомусь  гойдало  карусель  весни.
І  якось  дивно  ти  сказав  сьогодні,
Що  вчора  бачив  надзвичайні  сни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270805
дата надходження 18.07.2011
дата закладки 09.09.2011