Мілена Вітровська: Вибране

кулькова ручка

СЛАЙД-ШОУ

навіть  з  моїми  садо-мазохістичними  нахилами
я  не  можу  переглядати  його  фото
надто  вертиться  шлунок..
знаете,  як  при  швидкій  їзді
або  на  американських  гірках
або  перед  важливою  співбесідою...
збивається  ритм  серця
затамовується  сам  по  собі  подих..
і  я  нервово  зі  словами  "ненавиджу  тебе"
виходжу  з  його  сторінки..
намагаюсь,  ось,  як  зараз
працювати.повернутись  від  фантазій  до  реальності..
а  фото  все  переді  мною!
"ненавиджу  тебе!"
ну  що  ти  вївся  в  мій  мозок!?
хтось  далі  показує  мені  слайд-шоу..
із  фото  з  титрами-спогадами
а  я  не  знаю,  де  кнопка  "стоп"..
НУ  ДЕ  ТА  КЛЯТА  КНОПКА  "СТОП"?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152411
дата надходження 29.10.2009
дата закладки 09.12.2011


Анна Вейн

Реквієм

День  двадцять  шостий.  Вітер.  Листопад.
Холодним  снігом  почуття  не  стерті:
Горять  мільйони  пам’ятних  лампад
За  зниклими  в  голодній  круговерті…

Молімося  -  тепер  вони  святі.
Вшануймо  їхню  пам’ять  нині,  друже.
Розіпнуті  на  сталінськім  хресті  -
Не  відболять  у  віковічній  стужі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296385
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 02.12.2011


Н-А-Д-І-Я

Знов приснились карі очі…

Знов  приснились  карі  очі,
Чарівний  твій  сміх...
А  надворі  із  півночі
Сипле,  сипле  сніг...

Прилетиш,  неначе  пташка,
Сядеш  край  вікна,
А  на  серці  сумно,  важко...
Тут  чия  ж  вина?

То  у  сні  біжиш  до  мене.
Навкруги  весна.
Серце  б"ється,  як  шалене...
Жаль...  тепер  зима.

По  коліна  кучугури...
Але  чий  то  слід?..
І  від  тЯжкої  зажури,
Ніби  сніг  поблід.

Розбиваються  сніжинки
Об  моє  вікно...
Знов  дивлюсь  -  нема  стежинки:
Снігом  замело...

Бо  надвор  з  опівнОчі
Сипле,  сипле  сніг...
А  я  згадую  все  очі
І  дзвінкий  твій  сміх...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295577
дата надходження 24.11.2011
дата закладки 01.12.2011


Леона Вишневська

hard love

рейс"київ-торонто".




Душа  знову  трісне  по  швах  від  того,  що  минулому
в  ній  невимовно  тісно.
На  кожен  її  несміливий  шах  у  нього  знайдеться
беззаперечний  мат.

Іноді    живіт  липне  до  спини  від  того,
що  немає  сил  на  те,  щоб  просто  поїсти...
Він  розбещений  увагою  сторонніх  примат
з  манерами  егоїста.
А  вона  зазвичай  мовчатиме,  бо  від  постійних  
розчарувань  та  втрат,  наче  застрягла  у  горлі  кістка.
Проте,  знаєш,  їй  завжди  так  нестерпно  чомусь  кортить
бачитись  з  ним  надміру  довго  й  виснажливо  часто...
Ковтати,  наче  причастя,  його    рафіновану  сперму.

Кожен  погляд,  як  опік.
Зухвалий,  відвертий,здивований.
Він  терпітиме  його  аж  поки
вона  не    залиє  груди  кленовим  сиропом
і  поставить  серце  у  намагнічений  болем  термос.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296981
дата надходження 30.11.2011
дата закладки 01.12.2011


She said: gray...

Він пішов…

„Ти  чому  заплакана,  любове?”
.....
Розірвавши  снів  важких  серпанок,
вітер  тріпотів,  неначе  птаха.
Німо  у  вікні
завмер  світанок.

„Ти  моя  зоря,  моє  кохання!”
.....
У  стіну  холодну  б’ється  відчай.
Ще  одна  минула  ніч  чекання,
ще  одна  згоріла
в  серці  свíча...

„Підожди,  я  скоро  повернуся!”
.....
Вирієм  осіннім  плаче  небо.
Вибухом  вулкану,  землетрусом
знищити  б  любов
напевно,  треба?!...

Цим  птахам,  що  вже  летять  на  південь,
як  завзято  клявся  він  весною?!
Обіцяв  -  ніколи  не  забуде
хвилю,  що  звела
його  з  тобою?!

Почуття  розвіяні  вітрами...
Доторкнувся  дощ  душі  озерця...
Надзвичайна,  та  банальна  драма  –
він  пішов.
А  осінь  вкрила  серце...

2009

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296860
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 01.12.2011


Джон Капка (Красавцева)

Я випадаю із штанців й спідничок.

Я  випадаю  із  штанців  й  спідничок.  
Так  що  обнови  мій  гардероб.
Ти  за  подобою    -  мікроб.
Шизофренія  -  це  твоя  сестричка.

Чиргикаю  вагоном    електрички.
Я  не  жебрачка.  Трохи  б  чаю.
«Чого  люблю  –  сама  не  знаю»  -
Бовтається  на  шиї  на  табличці.

Мені  б  позбавитись  від  твоїх  звичок.
Подалі  б  від  твоїх  хвороб.
У  безнадійності  останніх  наших  спроб
Я  випадаю  із  штанців  й  спідничок.  

Я  і  не  їм,  я  і  не  сплю.
Яким  би  не  обрав  ти  шлях,
І  на  яких  не  плавав  кораблях  -  
Я  все  одно  тебе  благословлю.

І  буду  випадати  із  спідничок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260800
дата надходження 21.05.2011
дата закладки 30.11.2011


Леона Вишневська

Леона Вишневська "Серветкова лірика"

Особливі  речі  трапляються  з  особливими  людьми.
Завдяки  спільним  зусиллям  та  неабиякому  ентузіазму  на  світ  з'явився  перший  друкований  тираж  збірки  "Серветкова  лірика".
Спасибі  людям,які  трапляються  раз  і  на  все  життя,ви  у  мене  найкращі!
Тому,
всі,хто  замовляли  та  бажають  отримати  екземпляр  "Серветкової  лірики"  звертайтесь!
Я  чекатиму  з  нетерпінням;)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268705
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 17.09.2011