«За порогом растраченных лет»
* * *
А я життя своє не кваплю, як раніше,
І за помилки не суджу в рядочках вірша
Роки приваблювали зморшки, наче соти,
Не рахувала б зовсім їх, якби не квоти…
Не признавалася собі, бо втрачу розум,
Що Бог для долі написав звичайну прозу
Чому ж так довго я молила про кохання
У віці зрілому? А серце – завжди крайнє…
А на порозі розсипались сотні: «Хочу!
Спинити час, проклятий час» і так - щоночі,
Але кресало з безнадій зробило звичку
Літа хитались від порад, немов п’яничка.
А я роки свої не кваплю. Та й навіщо?
Бо я на сходинці стою тепер, найвищій.
Надбала трішки полотна я, молодою,
Для долі витчу рушника та з сивиною.
Візьму у руки папірець я в час розплати,
На ньому висічуть роки і різні дати,
Коли я вперше подивилась в очі Божі,
А потім іншу – коли ніч візьме на ложе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282449
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 25.09.2011
* * *
Мій ніжний хлопче, поміж нами слів
на сім життів, або лише на подих...
Ти сонцем невідомості заплів
мої думки мені самій на подив...
Мій сивий хлопче, не рахую літ –
моя душа раніше посивіла,
ніж ти уперше вимовив: «Привіт»
і крила дарував, і крилам силу...
Мій все ще хлопче, сивий, ніби бог,
з перепусткою вічності у слові...
Ми тільки мить колись були удвох,
а все життя здалося дріб’язковим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282349
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 24.09.2011
У господаря Миколи жив маленький кіт Маркіз.
Розбишака, непослуха, куди хтів туди і ліз.
А минулої неділі взяв Микола собача,
Хай Господар буде в домі і щоб котик не скучав.
Коли випустив у хаті, подружились кіт і пес.
Песик став господар в домі і Маркіз немов воскрес.
Цілі дні вони у парі від схід сонця й до зорі.
Спільні є у них забави, що влаштовують в дворі.
Один раз Маркіз на дворі сіре мишеня зловив,
А Господар, як господар ту малечу захистив:
Відпустив маленьку мишку, вперше гаркнув на кота:
«Ще маленька, щоби з’їсти, хай ще здобич підроста».
Зрозумів Маркіз… Господар в господарці знає толк,
Він лизнув його за носик, відійшов і враз замовк.
Поговірка, що в народі, тут вона втрачає зміст:
Вони стали справжні друзі, наш Господар і Маркіз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282372
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 24.09.2011
Коли стріляє добре кулемет,
І вила, що в хліві ще не зігнуті.
Ми рознесемо «шобло» це ущент,
Козацьку славу хочем повернути!
Народ мовчить, залякана душа,
Немає віри, радості немає.
Хоч за душею навіть ні гроша,
Але терпіння нам ще вистачає.
Та є бажання, поклик, є народ,
Який змінити хоче Україну.
Я Вас прошу, позбудьмося «господ»,
Щоб всі почули пісню солов’їну.
І щоб на стіл поклали ми хліби,
Щоб заспівали пісню українську
Щоби в родині не було журби,
І «господа» нас не схиляли низько.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282268
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011
Я би зібрала зелен квіт землі,
із водних плес дістала всі лілеї,
щоб мій віночок на твоїм чолі,
додав краси на славнім ювілеї..
А ще зібрала б я такі слова,
які навічно закарбує серце..
А в них повага і любов жива
в душі краян відлунням озоветься..
Якби ж то кожне слово проросло
і врожаями рясно забуяло,
може б тоді несамовите зло
плодитись в нашім краї перестало..
Ти - неповторна, ти одна така,
наче в дібровах пісня солов"їна..
То ж процвітай віднині у віках
наша квітуча ненько, Україна!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276832
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 23.09.2011
Николаю Седому!
Судьба моя, ты чародейка...
Николай Седой
Судьба моя, ты чародейка,
Пришла мне в голову идейка,
Стихом поздравить друга Колю,
Прийти, как водится, к застолью,
Бокалы шумно поднимать,
И рифмой друга донимать,
Облобызать хозяйку дома,
И прочитать четыре тома
Стихов и здавиц, утомить,
В салате бороду умыть,
К утру домой уйти нетвердо,
На стену опираясь гордо...
Пойти с соседом на таран -
Так будь здоров же, каперанг!
ID: 282108
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 22.09.2011 21:50:37
© дата внесення змiн: 22.09.2011 21:50:37
автор: J. Serg
СОВЕТИК
Заночуй лучше у Коли,
а с утра - вперёд, на волю...
Если же наоборот -
стрёмно! Вытрезвитель ждёт!
Не успеешь оглянуться-
как к тебе уж при...стегнутся
и судьба твоя - злодейка,
а совсем не чародейка...
Как тебе моя идейка?
Нравится? Тогда - налей-ка!
Без стихов, бокалов, здравиц
выпьем дружно за красавиц,
что держали с нами фланг...
Горько, Коля-каперанг!
Лобызай свою хозяйку,
но тарелку передай-ка -
воплощу свою идейку
и в салатик из индейки
нежно рожу погружу...
Вот где счастье вам скажу!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282151
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011
Ну, что? Обделались ребята?
Давай с груди значки срывать?
Опасно стало в депутатах -
недолго вам осталась ждать!
Момент настанет! Не чудесный!
Народ восстанет с громкой песней
"Мы наш... Мы новый..." - и тогда
вас, "кровосиси", ждёт беда!
Вы что - историю забыли?
А мы ведь это проходили!
Иль вам Киргизия не в счёт?
И вас такое скоро ждёт!
Сидеть вы будете в офшорах -
боясь дышать, как мыши в норах!
Не в радость будет вам бабло
и жизнь вам будет "западло"!
Вам не помогут бодигарды -
ведь это не партейка в нарды,
здесь посерьёзнее игра!
Им ваши бабки нахера !
Придётся жизнь свою спасать -
они вас бросят - и бежать!
Но от судьбы не убежать-
за всё придётся отвечать!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281750
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 23.09.2011
Я не знаю - хорошо ли, или плохо,
только я не метросексуал...
Я не знал - смеяться, плакать, охать,
когда это от Юхницы вдруг узнал...
Википедия толкует смысл слова
как "пижон", "стиляга", "денди", "фат",
ну, а я же - работяга! Что плохого?
Из народа! Я ж не виноват!
Я грущу, теперь мне очень плохо спится...
Что мне делать с этим?! Плакать, иль гордиться?!
А во снах ко мне является Юхница
и немедленно велит пойти подстричься,
по последней моде феном уложиться,
сделать срочно маникюр и надушиться
и на утренний осмотр к нему явиться!
Мне же "фен" напоминает слово "феня",
я ж по фене ботать не умею!
Так что фен и маникюр - не для меня!
Вот такая, братцы, жизнь моя...Фигня!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281550
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 20.09.2011
Україно моя, моя мальво рожева!
Ти для мене найкраща в світах і в віках.
З добротою небес, із хоробрістю лева,
Ти свій стяг підняла в мозолистих руках.
Відбивала ти грізні навали Батия,
Яничар і татар, і литовських князів.
І прадавня столиця, величний наш Київ,
Всі віки над Дніпром переможно зорів.
Заспіваймо пісень про мою Україну,
Про вишневі сади у ранковій росі.
І про мову чарівну її солов'їну,
Про ліси і степи в первозданній красі.
Моя земле єдина, святая і грішна!
Колосись пшеницями з роси і води!
Розцвітай калиново, багата й розкішна!
Нехай зріють жита, достигають плоди!
Хай натруджені руки всміхаються дневі,
Простягається небо для всіх голубе.
Коло хати цвітуть нехай мальви рожеві.
Україно! Вітаю із святом тебе!
08.08.2011
Вірш був написаний до 20 річчя Незалежності України.
Для того, щоб адаптувати вірш до сьогодення мною
було редаговано останній катрен.
*****
Хай натруджені руки всміхаються дневі,
Небосхил розливає над нами блакить.
Біля хати цвітуть нехай мальви рожеві,
Наша пісня і слово довіку звучить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276620
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 18.09.2011
Чи можна хвилини я ті підберу,
Що сипались в батьківське серце, мов зерна.
Батькам я скажу, як їх щиро люблю,
І Бога благаю, нехай їх поверне.
Щоб ласку віддати і шану батькам,
Для них у житті, я зробив дуже мало.
Тоді зрозумів, що я борг свій віддам,
Коли їх на білому світі не стало.
Я Бога молю, хай почують батьки,
Щоб знали тепер, що вони біля мене.
Мов птахи у вирій злітають роки,
А я пам’ятаю, Вас Тату і Нене!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281246
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 18.09.2011
Мій народе, мої українці,
Я звертаюсь до Вас, як нащадків,
Ми ж господарі тут, не чужинці,
Досить нам на землі безпорядків.
Як прийдуть патріоти до влади,
Як обнімуться всі українці…
То народ наш тоді буде радий,
Нас тоді зрозуміють чужинці.
Що є в світі держава багата,
Де шанують і батька, і сина,
Де чудова земля і дівчата,
Це держава - моя Україна!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280742
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 17.09.2011
У оркестрі він маестро,
там він у пошані,
але є в нас такі mestre,
що лише руками
вміють керувати хором.
і то по підказці,
хтось позвонить: "Руки вгору!"
і вони, як в казці,
голосують за що треба
і за що не варто.
Диригент росте до неба!
Ще більше азарту
додає та одностайність
і загальний послух,
а як хтось не так - негайно
звільнить недорослих.
Не сам звісно, а позвонить
в піднебесну хату
і вже дивишся накрилась
у когось зарплата
чи закривсь дохідний бізнес,
або навіть гірше -
прокурору клятви ліпиш
чи складаєш "вірші".
Отака-то, друзі справа,
диригентська доля -
ніби довжність, ніби слава
та в паскудній ролі!
mestre - мештро(португ.), майстер
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280443
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 14.09.2011
Я питання піднімаю,
Що цікаве для народу.
Як так сталось, що сьогодні
Продають народну воду.
Всі багатства у державі
Споконвік були народні,
А тепер напитись хочеш -
Закладай у кнайпі сподні.
А хіба із крана дурно
Ви отримаєте воду?
Якщо треба, то шануйте
І не лийте на городи.
Тож за воду і за рибу,
За суниці і грибочки…
Заробила влада гроші,
Не відро, а цілі бочки.
А бабуся біля хати,
Що вже дихає на ладан,
Мусить копійки збирати,
Щоб віддати ситим гадам.
Я прошу, шановні друзі,
Відновіть нам справедливість!
Злість кипить у наших грудях,
Поможіть, прошу на милість!!!
Пояснення:
Кнайпа – генделик – кафе – забігайлівка…
Сподні – швіньки - штани
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279851
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 13.09.2011
Нехай мені кричать в обличчя,
Що я Бандери клятий син.
Його нема вже пів сторіччя...
Та син його я не один!
Він боронив свою країну,
Ставав під кулі ворогів,
Щоб кожен мав свою родину,
Як раб для окупанта не служив.
Посмертно став героєм для народу,
Хоч більшість ворогом вважає.
Він здобував і ми здобудем перемогу -
Підем вперед, країна вже чекає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280385
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 13.09.2011
Музика: Віктор Ох
Слова: Наталка Кольоровісни
Плине листя по воді.
Пророкує холоди
Ранній листопад.
Сипле мрії золоті
У долоні молоді
Щедрий зорепад.
По садочках, по ярках,
По заплутаних стежках
Я до тебе йду.
Тануть зорі в небесах,
Тану я в твоїх руках.
Чи не на біду?..
У небі розливається
Густий Чумацький шлях.
А місяць підіймається
На крилах, мов Жар-птах.
Десь далеко нині ти
Лічиш зорі в самоті
З диво-кришталю.
Я пишу тобі листи,
Прокладаючи мости,
Сповнені жалю.
Задрімало все зело.
Заглядає сон в вікно.
Свічку запалю.
Пам’ятає ще тепло
Вуст твоїх моє чоло.
Я тебе люблю.
У небі розливається
Густий Чумацький шлях.
А місяць підіймається
На крилах, мов Жар-птах.
Плине листя по воді.
Пророкує холоди
Ранній листопад.
Сипле мрії золоті
У долоні молоді
Щедрий зорепад.
По садочках, по ярках,
По заплутаних стежках
Я до тебе йду.
Тануть зорі в небесах,
Тану я в твоїх руках.
Чи не на біду?..
У небі розливається
Густий Чумацький шлях.
А місяць підіймається
На крилах, мов Жар-птах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280382
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 13.09.2011