Тріснув голос старої платівки,
Тріснув час на “було” і “стало”,
Засльозили багряно листівки,
Які осінь тобі надсилала
По дзеркалах стрічками жалю
Розтеклись крижанії ріки,
Розітнули вогкою сталлю
Береги їхні змійчасті піки.
Тепер ти і чужа, і далека,
Як у пущах забута Шалот.
Із розлуки трутного глека
Піднялося скорботи жало.
І тепер тільки сни Авалону
Бачиш ти крізь туманну Темзу,
Річка пісні розмила тони
І глевким розмочила пензлем.
Там для бригів моїх надто мілко,
Вислизаєш прозорим шлейфом,
Тільки спогад торкає гілку,
Де зійшлися діброви нефом.
Ти прямуєш в незнані житла,
Тиша трав заплелась стіною,
Ліс рубіж нездоланний виткав,
Мені ж смертною йти стороною
Тріснув голос старої платівки,
І тих тріщин ніщо не зрушить.
Виріж, волхве, мені сопілку,
Справлю тризну пропащим душам.
31.05.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611586
дата надходження 06.10.2015
дата закладки 06.10.2015
Тебе кохаю так, що зорі гаснуть.
Тремчу, лишень побачу погляд твій.
Запізно може, може передчасно,
Занурююсь у круговерті мрій.
Ще зовсім мало часу, зовсім мало
В душі моїй господарює щем.
Я навіть твого серця не дістала,
Душі твоєї не торкнулась ще.
Та може й не торкнусь, хіба відомо,
Що там пророчі скажуть письмена?
Зі мною ти, хай навіть підсвідомо
Хмільним ковтком солодкого вина.
2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609432
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 26.09.2015
Ти кометою в життя моє влетіла,
Непосвячена в статичності орбіт...
Неземна, мов зорепад... Небесне тіло...
Я горю, неначе зоряний болід...
Ми кружляєм по орбітах ексцентричних,
По-за межами законів тяготінь...
У відносинах механо-еротичних
Я літаю на кометному хвості...
Учепившись за твою небесну гриву,
Зорепадом вдовольняю шал бажань.
Мить падіння зорепаду... Як красиво...
Я згорів... Уже не можу... Перестань!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500452
дата надходження 21.05.2014
дата закладки 22.05.2014
Кину погляд на тебе востаннє…
І зникну за нічним вікном.
Ти божество вогненного світання
І я для тебе вже тепер ніхто.
Коли ти спиш, я привидом в кімнаті
Охоронятиму тебе і твої сни.
Тепер приречена твої думки читати,
Які ти так мені й не пояснив…
Я просто тінь
І я до цього звикну,
В мені велика сила й без життя.
Настане ранок і я знову зникну,
А ти прокинешся й підійдеш до вікна.
Це просто сон.
Його кінець трагічний.
Я без твоїх очей не мислила буття.
Тепер чекатиму на тебе вічно,
Для мене смерть – це перший день життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339967
дата надходження 26.05.2012
дата закладки 15.06.2012
Німі слова, німі думки і день
Пливе крізь золото осінніх магістралей.
Мов на долоні недоспіваних пісень,
Мов корабель, який не знає далей.
І недошита стрічка до кінця,
Незіткана срібляста павутина,
Мов незабитий в хрест останній цвях
І недожита мною ще хвилина.
Залишся ще, зостанься хоч на мить.
Я так багато слів ще не сказала.
Життя сторінка за сторінкою горить…
Я книгу долі ще не дописала.
Ти не почуєш більш осінніх откровень.
Німі слова залишаться німими.
Біжать думки, німі думки і день
Крізь золото пісень…
А ми – за ними.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342868
дата надходження 09.06.2012
дата закладки 15.06.2012
Вот и все - окончен праздник,
и все погасли фонари.
На небосклоне ярко-красном
сгорает солнце, посмотри...
До слез печальная поэма
пронзает сердце словно нож,
Ты это сердце не излечишь,
ты сердце боле то не трожь...
И солнце сядет в горизонте,
взойдет Луна во черной мгле,
И от того так одинока,
что милый бродит по земле...
Ромео даже и Джульетта
на небесах, но вместе, что ж...
А вот Луна - одна и плачет,
в слезах купает землю дождь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310967
дата надходження 02.02.2012
дата закладки 03.02.2012
Кохання ― сон і ми його проспали,
Проспали пестячи квітки
За тим, за ким давно страждали,
В своїх словах про нього говорили,
Марили і ним жили.
Самі себе розчарували,
Що зовсім цю людину не кохали ми,
Це був сон який самі пробудили
В своїй уяві назавжди…
Після цього не можемо жити
І ще когось любити.
Дурні думки приходять в голову:
« У мерти б від голоду,
В пасти із скелі,
Згоріти у пеклі,
І що зробити ще з собою я не знаю,
Але знай одне: «Я тебе кохаю!»»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236268
дата надходження 22.01.2011
дата закладки 12.01.2012
Ти – музика, ти – пісня, ти – душа,
Думок моїх безумство і натхнення,
Криниця чиста, мов гірська вода –
Найбільше в світі молоде кохання!
Ти – музика, ти – серце, ти –мольба,
І захід сонця, і його світання,
Ти те, що мала і що маю я –
Моє найбільше у житті кохання !
Мої слова несуть пророчий зміст,
Та я собі не стану ворожити.
Ти – музика, ти – муза, ти любов,
Ти те, що було і що може бути!
Ти – музика, ти - доля, ти -журба,
Ти – мої крила і моя тривога.
Ти – кара моя, крик і гіркота
І ти найбільша в світі насолода.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291872
дата надходження 09.11.2011
дата закладки 09.11.2011
б'юсь об заклад на авто повнопривідне -
я тебе викину, виверну, виперу,
з серця і з подиху "ванішем" виведу,
чорною шкапою з пам'яті виорю.
доста вже мучилась, плакала, вішалась,
пила вино, заїдаючи соромом...
стільки емоцій у віршах намішано!
геть забирайся! лети чорним вороном!
я не зламаюсь. повірю і виживу.
ранки стрічатиму в сонячній Франції.
я тебе вивезу, винищу, вижену,
і розкладу на молекули й фракції.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233693
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 09.11.2011
Дурні слова! Такі пусті і бідні,
І незбагненно чорні, наче сажа на лиці.
До болю і до сліз такі огидні,
Коли говориш їх ти без душі…
Слова! Та що таке слова,
Коли стає на серці болісно і дико,
І стежку обираєш навмання,
І власного не чуєш крику?
Слова ведуть в сліпу безвихідь…
Знайти їх важко у потрібну мить…
Скажи мені, де вихід,
Коли усе кругом мовчить?
Дурні слова! Такі пусті і бідні
Розріжуть серце на частини, як ножі…
Хіба ж слова такі потрібні,
Якщо немає в них тепер душі?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291687
дата надходження 08.11.2011
дата закладки 08.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.11.2011
Відбитки ніг на совісті… Попросять
Зібрати особисті речі й фотознімки
У саморобних рамках. Вкрили роси
Твої троянди… Квіти пілігримки…
Годинник зґвалтував твої хвилини,
Діагноз шлях пропалить на папері:
Синдром… Твоя першопричина –
Наївна (само)впевненість в партнері.
Маленька постать в купочці ілюзій…
Хвороба нищить тіло зсередини.
Життя – це вибірка жорстких алюзій
На слушність вчинків кожної людини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287019
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 24.10.2011