cruse: Вибране

Інга Хухра

Втеча (присв. О. М. )

Куди  тікаєш,  неприкаянна  душа?
Рвеш  кігті  і  гарчиш,  мов  кішка.
Твоя  любов  не  варта  ні  гроша.
Утихомирся!  Ляж  у  ліжко!
Куди  тікаєш,  неприкаянна  душа?
Чи  їх  турбує  твій  неспокій?
На  очі  краплею  сльоза.  -  
На  плечі  безрозсудний  докір.
За  вікнами  минає  ніч.
І  потяг  лине  в  даль  примарну.
Ти  не  зімкнеш  сьогодні  віч.
Про  нього  думи.  -  Завше  марно.
Вгамуйся,  трепетна!  Поспи!
Хоч  трішки  спокою  у  долі.
Хай  віроломні  сняться  сни!
Та  лиш  у  сні  душа  на  волі.
Куди  тікаєш,  рублячи  мости?
Хіба  вигнання  порятує?
А  серед  янголів  чутки.  -  
Твій  любий  молитов  не  чує.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330471
дата надходження 15.04.2012
дата закладки 27.05.2012


Козаковцева Вікторія Володимирівна

Прости…

Прости  меня  –  я  солгала
О  том,  что  искренно  любила.
Я  не  жила,  нет,  не  жила,
А  просто  по  теченью  плыла.
Застыв  в  обыденном  пространстве,
Считая  прожитие  дни.
В  рутине  серой,  постоянстве
Искала  я  в  тебе  огни.
Меня,  оставив  позади
Ты  лишь  к  своим  стремился  целям.
Не  видя  мой  огонь  в  груди,
Мне  по  крупицам  жизнь  размерил.
Любовь,  с  привычкой  перепутав
И  веря  в  ложные  слова.
Как  в  пелену  себя  укутав
Вдруг  поняла,  что  я  жива!
И  снова  страсть  бурлит  во  мне,
Я  расцвела  и  вновь  ожила.
Он  свет  зажег  в  моем  окне,
С  тобой  я  в  сумерках  бродила…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219898
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 03.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.09.2011


Мазур Наталя

*Быть может…

Зима  приходит  неизбежно
Сжимая  серебром  виски.
Но  вдруг  она  подарит  нежность
Среди  заснеженной  тоски.

Из  глубины  сердечной  тайны
Вмиг  прорастет  побег  любви.
И,  может  быть,  тогда  случайно
Меня  в  мечтах  узрите  Вы.

В  минуты  тайные  блаженства,
Среди  заснеженных  миров,
Возникнет  чувство  совершенства,
Сверкая  вензелем  стихов.

И  в  каждой  строчке  я  незримо
Явлюсь,  как  сон,  на  склоне  лет.
И  Вы  поймете,  что  любимей
Меня  для  Вас  на  свете  нет.


17-25.09.2011г.

Для  иллюстрации  использовано  картину  Josephine  Wall  "Сказочный  мир"
http://img-fotki.yandex.ru/get/5002/ivanpobeda.12e/0_40d97_69123c17_XL.jpg

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282704
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Наталя Данилюк

Без тебе

Без  тебе  світ-не  світ  і  сонця  спалах-
Блідий  відбиток  кволої  зорі.
Таким  тривожним  блимають  сигналом
Із  траси  неба  зорі-ліхтарі...

І  кожен  зойк  нагадує  про  тебе,
І  кожен  спомин  гіркне,мов  іржа...
Біжу  по  скельцях  тріснутого  неба,
Немов  по  лезу  гострого  ножа.

А  там  до  тебе-довгі  магістралі,
Безлюдна  тиша  в  сяйві  ліхтарів,
Сповитих  димом  сонної  печалі,
Що  так  похмуро  зиркають  з-під  брів...

А  там  до  тебе-урвища  й  безодні,
Щемливі  миті  в  спогадах,в  піснях...
Ми  в  цьому  світі  все  життя  самотні,
По  трупах  мрій  вторуємо  свій  шлях.

Без  тебе  я-не  я,без  тебе  серце
Притишує  шалений  ритм  биття
І,мов  кришталь,розтрощене  на  скельця
Моє  гірке,спустошене  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282825
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Н-А-Д-І-Я

І осені я чую дивні звуки. . .

Осінній  ранок  потонув  у  росах,
Рожевий  промінь  розбудив  блакить.
Прозорим  покривалом  на  покосах
Туман,  як  біле  марево,  тремтить.

Земля    спросоння  підіймає  груди
І    дивиться  на  сонце  з-під  повік.
Лиш  в  сні  щасливі  зостаються  люди:
Таким  коротким  є  у  щастя  вік.

Ось  вітерець  крильми  торкнувся  листя.
Розбуджене      зривається  й  летить...
Як  ватра,  загорілося  намисто
Калини,  що  прокинулась  в  цю  мить.

Схитнувся  сонях  спілий,  обважнілий.
І  пташка  свої  крила  розправля,
А  день  новий,  ще  трішечки  несмілий,
Всміхаючись,    про  право  заявля...

До  сонця  простягаю  свої  руки,
Ловлю  в  долоні  теплі    промінці.
І    осені  я  чую  дивні  звуки!
Чарівні,  неповторні  дні  оці!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282787
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Catocala Lacrymosa

Лампочка

Погасла  лампочка.  Безделица  и  мелочь,
Но  без  нее  -  смотри  в  глухую  тьму.
Хотела  жить,  но  все  перегорело.
Слепила  -  всех.  Светила  -  лишь  Ему.

Но  Он  был  глух,  и...  мне  не  надоело
Надеятся  на  что-то  и...  любить.
Ведь  колба  из  стекла  осталась  целой,
Сгорела  лишь  вольфрамовая  нить.

Но  толку  от  прозрачной  оболочки,
Когда  внутри  меня  погаснет  свет?
В  помойку  выбрось.  И  поставим  точку.
К  чему  мечты?  Надежды  больше  нет.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282813
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Козаковцева Вікторія Володимирівна

Згадка про нього…

Закрию  очi  i  згадаю,  
Як  я  щасливою  була.
Сторiнки  юностi  гортаю,
 Лиш  там  я  мала  два  крила.
Як  птах  у  вiльному  польотi,
 Я  з  вiтром  бавилась  не  раз.
А  вiтер  той  рiвня  свободi,
 I  дiвуванню  мого  час.
Я  пам`ятаю  зустрiч  дивну,
Де  ти  неначе  занiмiв,
Вдивляючись  у  очi  синi,
Мене  на  танець  запросив.
Той  нiжний  погляд,  дотик  рук
Навiки  в  пам`ятi  моiй.
Я  досi  чую  серця  стук
Ти  казка,  сплетена  iз  мрiй.
Ти  цiлував  мое  волосся
I  нiжно,    палко  обiймав.
Менi  тодi  уже  здалося,
Що  ти  одразу  покохав.
Серця  ми  навпiл  роздiлили
Любов  бувае  лише  раз.
 Та  долi  людськi,  сизокрилi.
Розвели,  розлучили  нас.
А  ми,  немов  би  два  свiтила,
В  безмежнiм  просторi  зiрок.
Два  люблячих  небесних  тiла,
Лише  у  снах  буваем  вдвох…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281815
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 26.09.2011