Что во мне рвется? - Желание искать ответ?
В твоей. и в моей вселенной. где в туман ударяется голос.
и на темно-сером, твои зрачки-звезды видны как на ладони.
прошу, веди меня за собой как слепого щенка.
В отражении рук, в отражении глаз это правда
Сраженья, тишина, сладость огня.
Спасибо, тебе, спасибо, слова
за тишину, которая ничего не дает, кроме
союза
которого я всегда боюсь. Боюсь оставаться в тебе.
Лететь вниз - а падать в небо. По коже мурашками,
и ты, слишком близко к вечному, холодному,
безликому. Темноте, из стен и инея.
Но защищать тебя готово время, по которому,
ломая синий лед, катятся в пропасть луны с орбит.
Чтобы шум не тревожил, чтобы сон убаюкал,
будет рядом улыбчиво, кротко, присутствовать
кто-то родной.
Слишком сильный порыв ветра. Он обморозил мне пальцы.
Но это единственная планета, на которой я ощущаю голос.
твой согревающий голос. Похожий на альт.
и когда я падаю в черную бездну,
моя мечта - его слышать.
Родной.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296836
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 30.11.2011
Хорошие девочки не играют с огнём,не носят в карманах зажигалок и перочинных ножиков.Да?
- Я не умею курить.но ношу с собой в сумке пачку "Sobranie'',чтобы доставать её всякий раз когда буду проходить мимо тётенек с маленькими детьми.Испытав очередную дозу пафоса от оглядок и сопровождения косых взглядов.
"- Смотри доченька,такими как она быть нельзя.Это очень плохо".
Они надолго запоминают,как ярко я крашу губы в выразительный кроваво-красный оттенок.Хорошо что им никогда не удасться узнать меня ближе.Ведь они бы расстроились если бы у нас были одинаковые имена.
Никогда не ощущаю холода когда после 10-ти минут на морозе пальцы отнимает и я их просто не чувствую.Как и всего своего (и твоего) тела.
Мне не нужны твои 36.6 облитые карамельно-ванильными соплями.
Герде не нужен Бог. Герде нужен Кай .
Да.Я пью кофе под открытой форточкой на кухне читая Коэльо.
Да.Мне нравится пить с горла коньяк и шампанское.Просто так.Люблю когда у меня каждый день праздник!
Фатальный праздник.
Время в Раю пошло.
в обратный отсчёт.
.
Но твой ангел смертельно устал.
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229835
дата надходження 19.12.2010
дата закладки 08.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.11.2011
як в дзеркало,
вдивляюся у жаль,
і штори срібні торсає не вітер –
то ангел креслить душі:
ось межа,
де я і ти.
він взяв її… і витер.
і вже не бачу нас,
а тільки я
вмерзаю тінню білою в шугý,
і пальчиком
пишу твоє ім'я
не в зошиті, не в книзі –
на снігу.
і, прагнучи зігріти,
я сама
відталиною імені стаю...
о Господи,
у світі, де зима,
храни любов мою…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288045
дата надходження 23.10.2011
дата закладки 08.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.11.2011
гупай своїми підборами,
гавкай собаками за парканами...
наближайся,
тисни на кніпочку...
рішуче
плечем тарань ворота спокою і сну!
луною розкотяться,
проллються повенем
наповняться
русла коридорів,
від грізного левового рику,
від переможного крику...
знімаючи двері з петель,
загортаючи час у небуття,
рвучи на собі незручний одяг скромності,
незграбно вмикаєш світло...
заходь,
намни боки моїм килимам пуританським,
залишаючи відбитки,
ковбойських-рокерських чобіт,
на білу порожнечу серця
ввірвись!
ніч позатикає вуха,
ввімкне гучніше Баха,
щоб і не чути,
як тріщать по швам канони і табу,
як об підлогу градом ґудзики сорочки стукотять,
...блискавка вбивча...
зиркнула!
зойкнула!
згинула...
йой...
парасолею, дахом, вітрилом
наді мною твої плечі, груди... крила...
злетіла...
злетіла
остання моя барикада -
шовкового ґатунку кокон розкрутився
на кілометри загадкових ліній долі
смикнув за нерви,
оголяючи чуття,
всі відчуття
і почуття
вмикаючи гучніше
ах-х-а-а-а ...
…
…
…
04.11.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290719
дата надходження 04.11.2011
дата закладки 08.11.2011
Архангеле мій, Габріелю, пане Божий, вартовий раю небесного, ти літаєш між раєм і пеклом.
Архангеле мій, Габріелю, що єси Лівою рукою Господа нашого, війна в душі моїй іде запекла.
Архангеле мій, Габріелю, ти розумієш мене і без слів і знаєш, що вмію молитися мовою серця.
Архангеле мій, Габріелю, стань твердю мені у товщі води, хай голос твій у безголоссі озветься.
Архангеле мій, Габріелю, скажи Всевишньому, що я молюся Йому, а він не чує моєї молитви.
Архенгеле мій, Габріелю, бувають відчуття жахливі, особливо вночі, коли я ні жива, ні мертва.
Архангеле мій, Габріелю, хочу розлюбити чоловіка цього і не бачитися з ним ніколи більше.
Архенгеле мій, Габріелю, він тихенько зраджує мені, набридло вже перед ним тремтіти віршем.
Архангеле мій, Габріелю, солодкі черешні пізнала та ні сном, ані духом не відала - грішні.
Архангеле мій, Габріелю, чому час не лікує любов, і тим, хто знає про нас - не смішно.
Архангеле мій, Габріелю, в який монастир на прощу піти, бо сама не осилю цю ношу...
Архангеле мій, Габріелю, принеси у мій дім світлу радісну звістку - більше нічого не прошу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291139
дата надходження 06.11.2011
дата закладки 08.11.2011
Блукаєш моїми снами, перекидаєшся в них котом
Забуваєш, де подів мої таблетки від застуди
І пригнічуєш мій запах своїми сигаретами
Приходиш під зиму у кінці дощового листопада
Вишукуєш червонасті листки з килимів осені
Розкидані німими деревами і заплаканим небом
Чаруєш проникливим зором і нахабною посмішкою
Як Чеширський кіт заманює свою Алісу
А потім у сні перекидаєшся кроликом і граєш зі мною у карти
Зникаєш безвісти після обіцянок вічної любові
Прикипаєш міцним каменем до моїх рук, коли з’являєшся
Але я вже збудувала свій дім і льох в ньому не кам'яний
Допікаєш моїй холодності напередодні облудного грудня
Вжахаєшся, коли з-під моїх вій вириваються на волю чорні граки
Ніби блискавиці руйнівної грози… і спалюють тебе дотла
Не дивуйся моїй відчуженості… засинай без перевтілень
Не дивуйся моїй сльозливості… надворі ж бо дощова осінь
Не дивуйся моїй стійкості… твоя посмішка терпить фіаско
Не дивуйся моїй забудькуватості… не пам’ятаю і своїх обіцянок теж…
Краще здивуйся моїй крижаній холодності… бо і я їй дивуюся несамовито
Я гарна акторка….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291345
дата надходження 07.11.2011
дата закладки 08.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.10.2011
Я тебе ніколи не забуду,
Не зів’януть спогадів букети.
Не відкрию таємницю людям,
Люди - це такі чужі планети.
Буду щем приховувати в серці,
Буду жити поки нам живеться,
Колисати ніжно на веселці,
Мов малу дитину, твій усесвіт.
Я тебе ніколи не забуду,
Бо тебе забути неможливо.
Я тебе не зможу розлюбити -
Ти моє невигадане диво.
Казка, щастя, світло неповторне,
У твоїх обіймах так, немов
Ніжний Янгол крилами огорне, -
Про таку я мріяла любов...
У неволі не живе синиця,
Тільки в горах квітнуть едельвейси.
Мій Журавцю вірний,
Срібногрудий,
Ждуть тебе твої космічні рейси!
2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287169
дата надходження 19.10.2011
дата закладки 20.10.2011
Твоя вдячність мені не потрібна
Ми спілкуємось мовою рим,
Загубила в дорозі я гідність
Ким ти станеш для мене ким...
Виправдання твої ні до чого
Ти живеш своїм власним життям
В грудні зникла я з твого порогу,
Ти буває читаєш цей спам.
Що втрачаєш ти, я не знаю
Тільки ніжність безмежну знайдеш,
Ми не разом, я знову згораю
В безпорадності власних пожеж
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247414
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 20.10.2011
Двічі за ніч ти приходив до мене з обличчям Януса
Роздивлявся мої нутрощі і відлякував світло
Наливав у очі отруту з бездонного глечика правди
І дивився чи опаную я її так швидко як ти
Двічі за ніч я згадувала твоє справжнє обличчя з-поміж двох
І не розуміла різниці між твоїми очима та нічним видивом
Від отрути пересихали сльозогони і випадали вії
Але мої сновиди замазували рани на них медом і оловом
Двічі за ніч я народжувалася в своїх мертвих думках
Споглядала сни крізь мікроскоп і в руках з мензуркою
Все намагалася відділити гарні новини від поганих
Але вони нероздільні як твої обличчя
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287313
дата надходження 19.10.2011
дата закладки 20.10.2011
Я наверно сошла с ума…
Нет, да что там наверно - видит Бог…
Ты там с ней. Я - одна. Влюблена.
В вас обоих…
Ты ей пишешь стихи.
Я ищу их в facebookе
Ха! Чудесно!
А потом отправляю свои.
Полумуки. Тебе лестно..
Пусть простят мне друзья.
И ум
Убегу за мечтой поэта…
Может в мире легенд и дум
Я найду тебя… Одного! Где-то…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286984
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 18.10.2011
Як археолог геть брудний від пилу
Ти крок за кроком всю мене обмацав.
Ось шар тонкий – я тут була щаслива,
А ось у цьому зводила палаци.
Копай ще глибше. Далі будуть вальси
І той, що найгарніший в Мендельсона.
Шкода... як потемніла вже тераса
Де всі сніданки лиш на дві персони.
Копай, копай, бо ще ж не все відрито.
В оцім тунелі є найцікавіше.
Он схованка. Там не хотілось жити
Траплялося. Та це я так, між іншим.
А он ліхтарик із розбитим скельцем,
Бо темряви жахалася з малечку.
Ось фото на шматки - не знаю де це.
Мабуть, тоді як планувала втечу.
Ну як тобі блукати в коридорах
Де вицвілі портрети, як примари?
Тут все сильніше в очі ріже порох
І задощити обіцяють хмари.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286711
дата надходження 16.10.2011
дата закладки 18.10.2011
"Втомилась постійно я вихід шукати,
В словах не суттєвих свій біль карбувати,
Мовчати,набридло мовчати,
І,знаєш,від себе мені остогидло втікати,
Ховати,життя щохвилини ховати
Від тебе,від себе,від болю,від всіх.
Не хочу,не можу тебе забувати..."
Скептичний закадровий сміх.
(с)Тасія Тес
Київ
17.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286883
дата надходження 17.10.2011
дата закладки 18.10.2011
падаю від утоми розчавлена звідки черпати сили
дивитися небу у вічі коли очі печуть як вогонь
глечик розбився той що із глини ми двоє з тобою місили
серцю навряд чи накажу ще раз любити і ти своєму либонь
янголи теж помирають із нашими почуттями
вони не чекали на смерть так само як і я як і ти
пам'ять про тебе дряпає кігтями серце моє до нестями
знову і знов перечитую мною писані тобі пожовклі листи
я ще писала про тебе вірші відправляла палкі есемески
вірила мріяла марила плакала померла зрештою бо
сховав від сонця і світу в підземеллі своїм мене перелесник
мов Лесину Мавку - в серці моїм як і в неї одержима була любов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286987
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 18.10.2011
Хотіла написати тобі листа із заплющеними очима
Але у мене безсоння і повіки не закриваються
Хотіла вишкрябати літери своїми нігтями
Проте бутони на пальцях не мають належного кольору
Ще мені хотілося заварити тобі каву з корицею
Втім ти не любиш присмаку яблучного пирога у роті
Тому мушу писати листа мовою птахів
Які стукають зимою у твою шибку і просять пшоно
Та літери в листі схожі на їхні закручені дзьоби
Які викльовують перецвілі бутони з замерзлих дерев
А от кориця цього року не визріла
Бо дощ забув її полити і вона здичавіла
Отак і я можу здичавіти, якщо ти не прочитаєш мого листа
І не прийдеш до мене у ліжко та не проженеш моє безсоння.
Я
_______________________
Я приходив до тебе вчора уночі і намагався відкрити тобі повіки
Але ти спала мирним сном і не зустріла мене з рушником
Я відганяв від твого вікна воронів з листками паперу в дзьобі
Однак вони несамовито билися у вікно. Що вони хотіли з мене?
Ти залишила каву на кухні, але вона охолола
А я так не люблю підігрітий яблучний пиріг
Якщо тобі так добре спиться без мене
То навіщо ти мене кличеш щоночі?
Я прийду до тебе ще завтра але ти неодмінно прокинься
Бо твоє безсоння зганяє злість на воронах, які випивають мою каву
Зоставляючи на дні ночі лише корицю і бутони зів’ялих троянд
Морфей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286969
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 18.10.2011
Яється в самій серці.
Дивить у шкаралупу.
Кача-кача...
Чуш її -
Най, таке не вивчав,
а легка зрозуміць.
І така її вперцість -
дійсне сльозне в очах,
кача-кача...
Теремтять кінцепальці,
сальце казки трима
за самісіньку
мить
Чуєш хіть? Оте, хиже
перетискує пахощем:
Іще, іще...
Стигле слів’я зрива,
випува, виспіва -
вслинь, вщент!
Вишикуй.
Вибачай
в собі це дитинча,
чай її, тую мову.
Тобі тре - ти її й називай!
Бач - поет засина
під її колискову.
Щось нове йому яється...
Кача-кача.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277966
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 14.10.2011
фотографуєш мої фотографії,
коли вивітрюються складні речення
з кімнати, написаної простим олівцем на папері.
в атмосфері свята народжуються привиди спокою,
а я голкою виводжу на стелі прощальну записку...
розхвильовані риски хвилями просять пояснення,-
розтлумач свою відстороненість...
я сьогодні не вчасно
та і вчора хотілось сховатись від світла дірявих очей.
ця рука збирає букети розчарувань терпких
коли залишається десять секунд до падіння.
пальці її рахують вії, осипаючи їх попелом сну.
виливаються ріки неможливого на тіло твоє нерухоме,
що ширяє непомітно у просторах абсурдного щастя.
там ти фотографуєш усі розмови,
наділяючи кожну блідим відтінком...
там я голкою латаю біле латаття мовчань,
чекаючи нових звершених падінь...
і там же зі скринь вилітають біляві демони...
я зовсім не впевнена, що їх заховає світлина..
і пахне всепрощенням уст вже достигла малина,-
звичайна картина,...
і я обертаюсь кременем...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285849
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 14.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.10.2011
а пам*ятаєш як ми ловили листя що летіло
як соромились току в серцях
як завзято хапали повітря руками
і сповзали бруківкою в джаз
як літали без крил і шуміли без звуку
як стояли, чекали, й бігли поза всім рухом
пам*ятаєш як все це було?
як трамваї тікали з-під рейок
наші руки з плюсом батарейок
наші ноги стривожено кволі
і тіла так поволі-поволі... як по волі
пройшлись. проминули.
щось забули, а щось не збагнули
і не дихаєм більше востаннє
і не бавимся в дивні бажання
і не льємо водою з очей
і не просим безсонних ночей...
щось було. а щось просто забулось.
щось лишилось.
але
так
й не
збагнулось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286139
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 14.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.10.2011
Ти думаєш варто ділити непотріб на два?
Чи з крайнощів в крайнощі перекидати слова?
Зірвати волосся разом із нікчемним корінням,
Аби у твій розум навідалось вдале прозріння?
Ти думаєш варто вмикати гучніше скандали,
Аби глядачів навкруги вони більше зібрали?
Чи варто шукати загублені кимось стежки,
Які не ведуть до добра, а скоріш навпаки?
Не варто непотріб збирати навколо проблем,
І крайнощі вводити в стан нескінченних дилем.
Й зривати волосся у стані незрячого тіла,
Аби відшукати розрішення даного діла.
Не варто при людях скандали і сварки зчиняти,
Бо ви не актори й життя ваше – теж не театр.
Так будьте ласкаві до себе й до рідних так само.
Життям своїм правте розумно, уміло і справно
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286016
дата надходження 13.10.2011
дата закладки 14.10.2011
На забор небоскрёбов седых
Липнут стружки свинцового снега,
Ветер город ударил под дых
И сломал ему рёбра с разбега.
Запотевшие стёкла витрин
Предлагают любовь манекенов
И осадок просроченных вин
Остаётся во вздувшихся венах.
Город мёртвых – ночной изувер
И луна, словно рыжая псина…
Я по тьме залезаю наверх,
Чтобы вывести блох керосином.
В ночь упёрлась ногами заря,
Вместо слов только дыры от моли…
Горький воздух старается зря,
Ведь души он моей не отмолит.
Обнажённые руки зари
Залезают безстыдно за ворот,
Пьют тошнотную хмарь фонари
И висок острой болью распорот.
Прочертила кривую звезда
И оставила шрам на предплечье.
В эту небыль спешат поезда
Получивших от жизни увечья.
Поезд сгинет в гортани метро,
Словно отзвук пощёчины стервы.
Пробирается холод в нутро
И экспресс проезжает по нервам.
Пролетает охрипший состав
С чёрной меткой на ржавой спине
И ломает перила моста…
…выход был, но в другой стороне.
9-10.04.2010, Киев
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285593
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 11.10.2011
Ну, нарешті! ПергАментним тріском
розірвало статичну непевність
дозимового поміжніччя...
поосіннього сіродення.
Ну, давай-но! Зривай спересердя
листя мертве, ще крІплене звиччям
дозимового поміжніччя...
поосіннього сіродення.
Пошматуй грОзами, що минуло
у природі це - діло бувале
дозимового поміжніччя...
поосіннього сіродення.
Білим-білим почнеться все знову,
щоб згадатися через рік рівно
в дозимовому поміжніччі...
щоосінньому сіроденні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285588
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 11.10.2011
...Нести мене у серці кожну мить
тобі, мабуть, вже більше не під силу...
Я знаю, як насправді все болить,
це - як живцем сховатися в могилу...
А ще сказав - "ніколи не збагну"
Збагнула я ще більше, мій коханий.!.
Тепер іду, неначе на війну...
А світ довкола - в чорному убраний.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285587
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 11.10.2011
Я втомилась бути у твоїй телефонній книзі під літерою "Н"
привичною, не особливою ,темно -каштановою, і непотрібною.
від цього мої груди наповнились сірою ностальгією...
Нестача сили дорікати долі через те що ми розминулись роками,
від її випарів вже давно кинулась цвіль на стіни,
звичайний кашель перейшов у хронічні приступи астми...
Ти довгий час був відбитком пальця в мої віршах
немов дряпала цементні стіни кінчиками пальців
до крові на моїх ногах яка стікала в каналізацію..
Порозриваю остатні чорно-сірі твої фото
їм вже немає місця в четвертій камері мого серця
ти мабудь вже і непамятаєш як я виглядаю...
Піду назавжди,гримну дверима,і жалість розлетиться
по серці від удару розійдуться уявні шви
я впаду в прірву...або знову навчуся кохати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284822
дата надходження 07.10.2011
дата закладки 07.10.2011
Тіні в під*їздах, [запаленими мізками
Написані ці стрічки].
Замучені тиском, розхристані хистом
Відірвані пелюстки.
Роздерті роти, криком вигнуті спини,
Галюциногенні сліди.
Хто встане на люди, обпльований свистом,
Всміхаючись подумки.
Піднятись над всім і задраїти люки
В космічній своїй глибині.
Любов*ю поглинути вбивства та муки,
І зламаний колос в стерні...
Тіні в під*їздах, надписані постаті
Давно зотлілих віків.
Прозора душа в сонця грілася промені
І рахувала роки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284257
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 04.10.2011
На землю впала ніч, густа-густа,
з кишень своїх зірки навпомацки виймає,
прозорими крильми міцніше обіймає
і потай виціловує в уста...
Як солодко, буває, дрімота
в закохані тіла по венах затікає....
Між лабіринтами очей твоїх блукаю,
знімаючи мурашок з живота.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275153
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 04.10.2011
Ти мене не впізнав під гримом,
Що наклало життя невчасно.
Надто сильно дверима гримнув,
Надто швидко все стало «ясно».
Я залишилась там, в кімнаті.
День прийдешній - новин нема.
Вже під воду пішло латаття -
Перший знак, що ось-ось зима.
Я залишилась на розпутті.
Наче й воля та раптом – клітка!
Ти під гримом не вгледів суті.
Не згадаєш вже хто я й звідки.
Депресивно якось навколо,
Безпричинно… хіба що осінь.
Я й тебе ж бо не знала толком,
То чому ж пам’ятаю й досі?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282335
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 04.10.2011
Розгубила себе в забутих містах,
Пришивши собі не свою ДНКа,
Тепер справжня лише у своїх снах
Вона ніби є,але сама собі чужа.
Заплуталась в мотку кольорового дроту,
Її душа мабудь не потрібний металолом,
Розбила всю себе за гострим поворотом,
Стікає тепер,по склу,брудним дощем...
По каплі віддала всю свою душу,
Не зловила руками повітряні зАмки
Спіткнувшись вона впала ,но йти дальше мусить.
Хоть і від серця залишилось...
довкола розкидані нікому не потрібні уламки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282458
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 04.10.2011