Зорі. Місяць. Ніч.
На вулиці лиш ти і я
Така незайманість моя й твоя
Мов безтурботність ще така дитяча.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427153
дата надходження 24.05.2013
дата закладки 26.07.2014
Давно пора перегорнути ідеали,
акорди зібрані у стан німі
Ту істину що предки завіщали
спалю завзято в праведнім огні.
Бо актуальність їх не варта мідяка
шкода,та все міняє час,
всі люди бачать в тобі свояка
насправді ж кинуть враз...
Та то таке...Нераз кидала доля...
вставав і падав і вставав
на все у світі Божа воля,
Пробач,Господь...На неї я поклав.
Собі щодня морально ріжу вени
пігулками вбиваю почуття
наш розум сам вигадує дилеми,
що як мотузки зв*язують життя...
Рабом емоцій ми народжені на світ
плебеєм вражень осягаєм зрілість
маріонетка згадок на заході літ -
всьому вина - загублена сміливість.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473531
дата надходження 19.01.2014
дата закладки 19.01.2014
- Чому ми з тобою такі різні? - вона завжди цьому дивувалася.
- Бо народилися під різними зірками, - він постійно знаходив віповідь.
- А хіба тоді зможемо бути разом? - вона була наївною.
- Так. Ми не тільки будемо просто вдвох, а разом будемо щасливими, - він її заспокоював.
- Як? - вона не могла вгамуватися.
- Я тебе любитиму, цього вистачить, обіцяю, - він був впевнений у сказаному.
- Я тобі вірю, не підведи, - вона щось шепотіла.
- Ей, ти чаклуєш? - він захвилювався.
- Ні. Що буде, коли це закінчиться? - вона його спантеличила.
- Що саме ти маєш на увазі? - він вже нічого не розумів.
- Нашу любов, - вона вимовила це з певною байдужістю.
- Цей вогонь між нами неможливо спалити, - він її переконував.
- Гаразд, сьогодні я тобі вірю, але якусь хвилину ти все-таки завагався, - вона все бачила наскрізь.
- Обіцяю, що завтра цього не трапиться, - він втомився.
- А через день мені вже не треба буде доказів, - вона залишила його.
- Зачекай, я тебе не відпускав, - він розчинився в ній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430052
дата надходження 07.06.2013
дата закладки 07.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.03.2013
Ах, як всього багато : зЕленi, сонця, неба..
Лишилось тiльки ще спакуватись,
Се було одно з тих незчисленних "треба",
Що так утомили i не давали спати.
*
Я утомилась. Мене люди втомили.
Хто дасть менi втiху самотньою бути ?
Смерь або сон ? Чи невидимi сили ?
Як серце бажає усiх вас забути...
*
Говори, говори...
Як мiж вовками,
будеш ходити мiж людьми
Їхнiми ж мертвими стежками.
Говори, говори, говори...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397442
дата надходження 02.02.2013
дата закладки 02.02.2013
Живу у прихистку живого Львова,
В якому все в щоденності бурлить.
Тут все чудове, все таке казкове,
Тут навіть рана дика не болить.
Цей древній Львів - моя жива фортеця
В якій сховатися так легко від життя,
Проте тут непотрібні довгі втечі -
Гармонія щодня тебе шука.
Тут ти закоханий гуляєш містом,
Привітність розквітає у очах.
Здається, що світи ти цілі вмістиш -
Вогонь розпалюєш, щоб не зачах...
Живу у прихистку живого Львова,
В якому все в щоденності бурлить.
Тут все чудове, все таке казкове,
Тут навіть рана дика не болить.
25.07.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352875
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 28.07.2012
В останній час так хочеться палити,
Стріляти цигарки у небуття,
А потім голосно і до безтями пити,
Щоб вже колись допити це життя…
Шукати в поглядах німих повій,
Спітнілих від екстазу й п’яних з горя,
Шукати погляд твій, йому сказати: «Стій»,
Й брехать собі, що в тебе є ще воля…
А там десь вдалині покинутий Брюссель,
Такий як у піснях Вакарчука,
За океанами фальшивий Твій готель,
Де завжди Ти і не сама…
Прим’ятими купюрами купуєш мрій,
Своїх небес лишилось небагато,
Малюєш на снігу чужих подій,
Що призвели колись до смерті брата.
Не гріх - залишитись одним,
І жаль – залишитись заочно,
І як піде на це хоч тисячі причин,
Віддам тобі своє життя самотнє…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353529
дата надходження 28.07.2012
дата закладки 28.07.2012
Життя майстрів і по підвалах
Ховає, часом, без жалю...
Бравуру швидко поглинало,
Немов данину забуттю.
Усе проходить... все минає
Нікчемну пам'ять із давен!
Хай багатьох уже немає,
Але звучатиме Шопен...
І філософію клавіру
Питливі очі сколихнуть...
У світлі вічного ефіру
Нові таланти спалахнуть!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335378
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 06.05.2012
…Коли панічно боїшся ранку,
Бо на сніданок – вчорашні болі,
І склом по серцю малює рану
Твоя байдужість…І крах Любові???
…Коли мовчання – твоє обличчя…
…Я на підлозі знайду надію?
Тобою дихати – згубна звичка…
Але по-іншому чи зумію?…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331315
дата надходження 18.04.2012
дата закладки 18.04.2012
Якось побачивши мене, ви запитаєте «А як вона?»
Хм… а як вона?! Вона шаленіє від вина
Слухає музику вкрадених у завтра днів
І п’є вчорашній чай, що давно вже почорнів.
Ділить відстань між вагонами метро
У залі вдягає банальне рожеве кімоно
Займається словесною боротьбою
І мовчи вдихає тишу, тільки тут, зі мною…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331145
дата надходження 18.04.2012
дата закладки 18.04.2012
Ні… за що!
За що?
Така мені мука?
Цей потяг до згуби.
Стиснуті губи,
Вагання…
Попроси зупинитись.
Присняться чи ні?
Праобрази долі,
Зруйновані горсті...
Горст – залягання
Порід порушені форми,
Складених шматтям життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331119
дата надходження 17.04.2012
дата закладки 17.04.2012
Сміливо заглядаю в очі Долі
Хоч юність ще торкається чола.
Життя дбайливо розділило ролі
І провело до щастя джерела.
Я прагну втамувати юну спрагу
І мудрості напитись на роки,
У ніжності знайшовши рівновагу,
З дитинством я прощаюся дзвінким.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328097
дата надходження 06.04.2012
дата закладки 11.04.2012
Замечаю, стали Музы
Так ленивы – просто жуть!
Флегматичны, толстопузы,
Так и рвутся сачкануть.
Вот возьми мою, поганку –
Хитро*опа и подла!
Вновь устроила подлянку,
Пiдманула, пiдвела.
Я к ней с лаской, пиететом
И открытою душой,
А она мне что при этом?
Кормит всякою лапшой!
Так сложить хотелось оду,
А за одой рубаи,
Но не сдвинешь ведь, колоду,
Хоть весь день веди бои!
Я не против и частушки,
Только эта размазня
Дрыхнет, сволочь, как из пушки
И не жалует меня.
Даже дружеские узы
С ней скрепить нам не дано
И, выходит, мне от Музы
Огорчение одно!
2012
(идея С.М.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326085
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 02.04.2012
Кричи собі - ніхто вже не почує,
А час іде в простій без вороття.
Лиш доля в губи ніжно поцілує,
Коли ретельно ти сплануєш все життя.
18.03.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322855
дата надходження 18.03.2012
дата закладки 21.03.2012
Потяг,
який я вiдчуваю до тебе,
схожий на потяг,
котрий сходить з рейок
i на повнiй швидкостi
руйнує моє
буденне життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320078
дата надходження 08.03.2012
дата закладки 15.03.2012
Душа моя вся віршами промокла,
Цей плащ від сліз сушити може вітер,
Благословити має тільки доля,
Кохання Музи може лише гріти.
Вдягну пропахлу сумом одежину,
Яка зігріє плечі коли холод,
І виберу протоптану стежину,
Бо долі я своїй давно не ворог.
Кохання оспіваю в рідній мові,
В любисток, чорнобривець, вкладу душу,
Хай квітне на землі високе слово,
А я писати і ще жити мушу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322098
дата надходження 15.03.2012
дата закладки 15.03.2012
Як хочеться порвати ці листки -
Одвірки зіграних безсонних ролей,
Як хочеться втекти і поплисти
Свою шукати неповторну долю...
11.03.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321074
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 15.03.2012
Є край на світі, де фіалки не ростуть.
Якось мандрівник спитав: «Чому?»
Розповіли йому:
«Колись місцеві фіалки сказали:
“Допоки принаймні одна жінка
Коханого іншій не віддасть,
Не припинимо між собою смертельного бою.”»
Із сумом люди додали:
«Відтоді тут фіалки не ростуть.»
-------------------------------------------------
The Violets
There was a land where lived no violets.
A traveler at once demanded: "Why?"
The people told him:
"Once the violets of this place spoke thus:
'Until some woman freely gives her lover
To another woman
We will fight in bloody scuffle.'"
Sadly the people added:
"There are no violets here."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322097
дата надходження 15.03.2012
дата закладки 15.03.2012
Байдужість без вагань вбиває
Байдужість ранить гострим мечем
Байдужість жалю не знає
і не проймеш її плачем
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261045
дата надходження 22.05.2011
дата закладки 06.03.2012
Слова вкладаються рядками в серце,
Лихі ж вбивають душу наповал,
А хочеться відкритися відверто
І виплеснути емоційний шквал.
Проте нас замикає це суспільство,
Підступністю пропахло майбуття,
Повсюди обмовляння, звичне вбивство
І жриць кохання видно навмання.
А хочеться без підступу любити,
Романтики подайте, бо тону!
Життя пресвітле хочу в світі звити -
Коли цей спокій щастя віднайду?!
26.02.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316962
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 06.03.2012
Я не суддя, щоб присуд зачитати,
Щоб вирок винести й покінчити зі злом,
Але так хочеться тих нелюдів карати,
Душа волає разом із нутром.
Хтось дав їм право ставити відмітки,
Ламати долі креслити шляхи
І не питають хто? Коли? І звідки?
Бо ми ж не люди – просто ховрахи.
Воздасться кожному за вчинені діяння.
Рука судді знайдеться для усіх,
Не допоможе навіть покаяння,
Якщо з усмішкою був скоєний той гріх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318241
дата надходження 01.03.2012
дата закладки 01.03.2012
Перегортаю сторінки альбому,
Немов дивлюсь старе німе кіно.
Шукаю фото,де ми вдвох на ньому....
Чи Ви мені наснилися давно?
Я пам"ятаю день як Вас зустріла-
Дощ пеленою загасив вогонь,
Моя рука від холоду тремтіла,
А Ви зігріли доторком долонь.
Стара альтанка від дощу сховала,
А мокре листя падало на брук,
Та все ж мені тепла не вистачало,
Проте, я досі чую дотик ваших рук.
З дерев осіннє листя тихо обліта,
А в серці туга за весною й літом,
О,не спішіть, не йдіть,мої літа,
Не осипайте коси білим цвітом!
Переглядаю фото у альбомі,
Немов гортаю сторінки життя,
Знов очі дивляться такі знайомі...,
Але назад немає вороття...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318204
дата надходження 01.03.2012
дата закладки 01.03.2012
Я внештатный сотрудник на бойне,
Мне и платят, по сути, гроши,
Просто тут хорошо и спокойно -
Ни души среди туш, ни души...
Я люблю запах свежего мяса,
Не кривлюсь, если кость затрещит,
Да и некому мне здесь кривляться -
Ни души среди туш, ни души...
А людей я давно избегаю,
Не хочу против правды грешить,
Вот мое представление рая -
Ни души среди туш, ни души...
Но сегодня я выбрался в люди...
И пусть это вас всех рассмешит -
Я скажу без дальнейших прелюдий:
"Ни души среди туш, ни души..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304213
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 04.01.2012
Коли зачиниш за собою двері,
Не озирайся на прощання, йди.
Пекучим болем зринуть на папері
Твої ще теплі тліючі сліди...
І не розквітне вишня посивіла,
Коли прийде заквітчана весна.
Я стільки слів промовити хотіла,
Та обірвалась зрадницьки струна,
І вже на поклик мій не обізветься...
Зима в душі, за вікнами-зима.
Скільки зірок на небі твого серця,
Та для моєї місця там нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304216
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 04.01.2012
Саме в ці дні, 32 роки тому,
було розпочато введення
радянських військ до Афганістану...
Терпкими димами димлять полини.
Дорога до мами - дорога з війни...
Невиспану втому чужинських доріг
Для отчого дому солдат приберіг.
Чи бачив ти, сину, з далеких країв
Свою Україну, своїх журавлів.
Свою наречену і матір свою
З-за гір височенних, в смертельнім бою?
Відколи покинув ти батьківський дім,
Полиновий смуток замешкав у нім.
Журилася мати твоя молода
І рідна земля, що тебе вигляда!
Зів"яла, мов цвіт, наречена твоя,
А ти їм привіт не прислав звідтіля.
Їм слово розради хотілось почуть...
Ти тут при параді... А сльози течуть...
Ти марно шукав у далекім краю
Примарну, лукаву планиду свою.
Чи ж дякуєш долі за милість таку,
Що спиш тепер в полі, в жало́бнім вінку?
Вже коси матусі, мов сивий полин -
Для неї ти й досі живісінький син!
І батькові очі зросила роса...
Від рання й до ночі свіча не згаса...
Ридає матуся... Димлять полини...
Солдат повернувся з чужої війни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302858
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 28.12.2011
Я знаю всё о тебе ; ты - ничего об мне,
И ты не знаешь, когда скажу я : "Нет" или "Да" ;
Мой гороскоп тебе врёт, и линий нет на руках,
Безумных звёзд хоровод наводит на тебя страх.
А я гуляю во сне, хожу по крышам один,
В разлитом за день тепле ; и улетаю, как дым.
А я гуляю во сне, невидимый для тебя,
Я знаю всё о тебе. А ты боишься меня.
Я о тебе знаю всё ; тебе со мной не везёт,
И мне легко угадать, о чём ты хочешь сказать.
Я знаю тело твоё - где тишина, а где - крик ;
Тебе со мной нелегко, но я к тебе так привык.
Твой вещий сон тебя обманет опять.
- Спокойной ночи !
Мне так интересно с тобою играть,
Хоть ты того и не хочешь...
А я гуляю во сне, хожу по крышам один,
В разлитом за день тепле ; и улетаю, как дым...
А я гуляю во сне, невидимый для тебя.
Я знаю всё о тебе... А ты боишься меня...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300017
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 16.12.2011
Твій погляд вшився вже давно у серце,
Душа в неспокої постійно десь біжить,
А рухи манять так мене відверто -
Я хочу поряд із тобою вічно жить.
Ця ніжність пробивається крізь холод,
Життя із кольором вітається здаля,
Долається тепер духовний голод
І намальовується світлість майбуття....
А погляди зійшлися у екстазі,
Готовий вибухнуть щодня сердечний бунт...
Кохана! Будь моєю в цій оазі -
Твоїм навіки я готовий щиро буть!
11.12.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299259
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 12.12.2011
Перемовчати сон, перемовчати,
І хай весь світ ще хвильку помовчить,
Лише би Твоїм голосом впиватись,
Що десь на відстані закохано звучить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299387
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 11.12.2011
Малюю серце на вікні.
Сміюсь крізь сльози.
Тебе нагадують мені
Весняні грози.
Кусаю губи і лечу
До твого неба,
Та наче сніг, зриваюсь вниз,
Від слів "Не треба".
Ховаю очі, бо брехня
Безжально коле....
Я не зізнаюсь, що люблю,
Тобі ніколи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299308
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 11.12.2011
Кому нужны почёт и денег куча,
Кому нужны поклоников толпа...
А мне... при этой мысли скучно -
Всё потому, что мне нужна строка
Где взрыв всех чувств стремителен и ярок,
Где смех и слёзы - точно пополам,
Где рифмы строй - божественный подарок...
За ту строку я точно всё отдам !
Кому нужны гулянки и похмелье,
Кому-то диферамбы - пусть во лжи...
А мне подай стакан со стихо-зельем
То, что настоянно на капельках души !
В которой нет ни завести, ни лести,
В которой нет искривленных зеркал...
В которой есть лишь место тихой песне
Мелодию которой я искал !
Кому нужны наряды златом шиты,
Кому нужны блестящие авто...
Мне никому за это не завидно
Мне хочется по жизни лишь одно -
Как тот король - пусть буду даже голым,
Но чист душой пред Богом и людьми
В судьбе своей зигзагами столь полной
Всегда идти дорогою любви.
© Семён Кацыв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299061
дата надходження 10.12.2011
дата закладки 11.12.2011
У філіжанці кава захолола,
Пропахли пальці димом цигарок
І пізні айстри, кинуті додолу,
Немов уламки скинутих зірок,
Вже дотлівають, втративши надію
Надпити спрагло свіжої води...
А я при тобі плакати не вмію,
Не озирайся на прощання, йди.
І не вторгайся літом проминулим
В моє сум'яття, сповнене жалю!..
Вже пізню осінь дні перегорнули
І відзвучало трепетне "люблю"
Таким мрійливим джазовим акордом,
Відшелестіло в паморозь нічну...
А ти пішов, вдоволений і гордий,
І у лещата серце затиснув.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297732
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 04.12.2011