Ольга Стрюкова: Вибране

hronik

Комуністичний фашизм

Одна  біда.  Фашизм  і  комунізм
Людей  невинних  всюди  убивали.
На  смертнім  полотні  пролився  ленінізм:
Великий  голод  -  ті  для  себе  крали.

Одна  біда:  фашизм  і  комунізм
Приклались  у  всесвітнім  геноциді,  
А  ще  біда  -  щоденний  пофігізм,
Який  вбиває  людства  лейкоцити...

09.05.2012  року      Львів

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336129
дата надходження 09.05.2012
дата закладки 29.10.2013


aleksgun

АФОРИЗМИ-5

*          *          *
Рим  зруйнували  варвари.  Україну  зруйнують  ідіоти.
*          *          *
Учив  кота  українській  мові.  Він  промурмуркав  три  слова  і  здох.
*          *          *
Кинеш  пити  -  почнеш  курити.  І  станеш  курвою.  
*          *          *
Брехатимеш  жінці  -  вона  оббреше  тебе  удесятеро.
*          *          *
Я  ніколи  не  падаю.  Я  тільки  піднімаюсь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167182
дата надходження 20.01.2010
дата закладки 29.10.2013


aleksgun

Земля і Космос

Навіщо  тобі  Космос,  коли  набридла  Земля?
*          *          *
Тупі  американці  живуть  в  Одесі.
*          *          *
Поховайте  мене  де  завгодно,  тільки  не  в  мавзолеї.
*          *          *
Знищенні  знищують  і  незнищенних.  
*          *          *
Найбільше  про  палаці  люблять  говорити  бомжі.  
*          *          *
*          *          *
Судді,  прокурори  і  слідчі  беруть  хабарі  тільки  за  свою  роботу.
*          *          *
Божевільня  тихою  не  буває.
*          *          *
Цей  світ  здохне  ще  на  цьому  світі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276420
дата надходження 22.08.2011
дата закладки 07.11.2011


aleksgun

Дерево пізнання

*          *          *
Заліз  на  дерево  пізнання.  І  досі  з  нього  не  спустився.  
*          *          *
Через  словесний  пронос  мало  не  обмочився.
*          *          *
Не  в  блогах  щастя!
*          *          *
Навіть  з  генієм  треба  погоджуватися  через  раз.
*          *          *
Президент  вирішив  поставити  хрест  на  корупції:  корупційну  вертикаль  перекреслити  корупційною  горизонталлю.
*          *          *
У  міністра  освіти  найважча  професія  —  бути  ганьбою  свого  народу.  
*          *          *
Був  геніальним  політиком,  бо  всіх  продавав  і  купував.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218493
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 07.11.2011


hronik

Осіння таємничість

Вже  жовтень  переходить  в  листопад,
Лиш  листя  де-не-де  шикарно  зеленіє,
Проте  тепло  дарується  стократ
І  мляво  ввечері  помалу  тліє.

Люблю  вертатися  додому  уночі
У  світлі  ліхтаря  дивитися  крізь  мрії
Та  жовте  листя  лине  в  височінь,
Думки  весняні  безперервно  гріє.

Життя  неначе  падає  у  сон
І  ретардація  кидається  у  очі...
Серця,  неначе  б'ються  в  унісон  -  
Весни  непевно  кожен  щиро  хоче...

03.11.2011  року      Львів

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290655
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 05.11.2011


Юра...

Як хочеться просто бути…

Як  хочеться  бути  щирим,  чесним,
Як  хочеться  просто  бути…
Просто  відчувати,  що  ти  є…
І  хтось  є  поруч  з  тобою…
Хочеться  бути  відвертим,
І  вірити  людям,  вірити  в  людей,
А  не  ховатися  від  них  в  мержі…
Просто  мені  скажи…
Привіт!!!
Просто  впізнай  мене,
Я  повірю  тобі,  навіть  якщо  ти  збрешеш…
І  я  обіцяю,  що  повірю  в  людей…
В  їхню  чесність…
Обіцяю…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288318
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 24.10.2011


Галинка)))

…. захотілось…

Чомусь  закортіло  зірвати  весь  одяг...    й  на  себе    весну  одягти...
Прокинутись  там,  де  замріяні  верби  кохали  її...  Там,  де  ти...

Устами  припасти  до  рук  твоїх  теплих,  розтанути  в  них,  наче  сніг.
Між  твоїх  артерій  розлитись  нектаром  по  тілу  у  сотні  доріг.

За  обрій  хотілось  летіти  щодуху,    збирати  в  долоні    росу.
Сплітати  з  дощу  і  придуманих  лілій  у  полі  дівочу  косу.

Упасти  долів  і  забути  про  відчай,  закрити  під  віями  час.
Завішати  небо  (...щоб  було  гарніше...)    мільйонами  срібних  прикрас.

А  ще  захотілось  тебе  обійняти,  від  спеки  й  дощів  берегти..
Із  сонцем  у  квітах  в  зеленім  світанні  для  тебе  лише  розцвісти...

Горіти  багаттям  в  гарячому  серці,  продовженням  стати  у  снах.
Тобі  рушниками  любов  простеляти,  до  щастя  -  хмаринковий  шлях.


Чомусь  закортіло  зірвати  весь  одяг...    й  на  себе    весну  одягти...
Прокинутись  там,  де  замріялись  верби  ...  Залишитись  там,  де  є  ти...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274824
дата надходження 12.08.2011
дата закладки 10.10.2011