Край дороги похилилась в зажурі калина,
Закохалася в поета молода дівчина.
Закохалась в щирі вірші і слова красиві,
Дзвінкий голос, гарну мову, очі незрадливі.
Кожен ранок, кожен вечір про поета мріє...
Від шаленого кохання серденько аж мліє.
Заспіває соловейко весело в садочку,
Одіває дівчинонька вишиту сорочку,
І біжить вже по стежині в зелену діброву,
Де почує любі вірші, гарну рідну мову.
Вона лине мов пташина до весни, до сонця,
Повертається – лиш вечір загляне в віконце.
Йде, в думках Його цілує, пригорта до серця,
А в очах бринять сльозинки наче два озерцях.
Мило-любо так на серці…, а в душі тривога...
Чи її оця стежина, до щастя дорога…?
Чи для неї пише вірші і пісні співає?
А чи іншу десь красуню серцем вже кохає?
Сонце сходить ген за обрій, небо багряніє,
А над лісом густа хмара на очах чорніє...
А над ранок грім ударив, небо розступилось,
І водою мов сльозами на землю полилось.
Нашептали, що поет вже сватів засилає
До дівчини, що за лугом сама проживає.
Ця дівчина не красуня, проте чарівниця,
І від чар її врятує лиш свята водиця.
А ще щире незрадливе і любляче серце.
Той, хто воду відшукає в чарівнім озерці.
Зажурилася красуня і давай збиратись,
Бо кохала вона щиро , їй і рятувати…
Тільки вийшла на дорогу – їй поет стрічає
Зазирає в сині очі, й стиха промовляє:
«Як тоді тебе я вперше у гаю побачив -
Зрозумів, що мою долю Бог вже передбачив.
Не дарма з тобою стрілись, серцю не накажеш,
І з нелюбою надовго доленьку не зв’яжеш…
Лиш для тебе свої вірші і пісні складаю,
Лиш з тобою хочу бути, серденьком палаю!
Ти пробач, моя кохана, за усі ці муки,
Вже ніколи поміж нами не буде розлуки»
На подвір’ї, коло хати цвіт вже на калині,
Дарував безмежне щастя молодій дівчині.
Дарував любов і ласку поет наймиліший,
Чоловіком став для неї - в світі найріднішим!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404139
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 25.02.2013
Ніч вуаллю забутих снів,
нагадає вчорашнє кохання,
і я загубленна у потоці слів,
згадаю твоє: "Ти остання!"
Згадаю дотик, ніжність вуст
І твої нічні зізнання.
Думала втрачу глузд,
А втратила кохання!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399603
дата надходження 09.02.2013
дата закладки 10.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.01.2013
- Чув я, внуче, про дівчину твою, Галю.
Похвалили, що не курить і не п’є.
Та для мене похвали такої мало.
Чуєш, в мене кандидатки й інші є…
Я б узяв оту Варвару, шинкарівну.
- Що ви, діду, в неї ж голосу нема!
- Не швиди. Такій жоні немає рівних:
І вродлива, й при горілці, ще й німа!
А як ні, то сватай кумову Наталю,
Та й весіллячко зіграєм в акурат.
В кума вже напоготові діжка сала
І потужний самогонний апарат.
- Вам би, діду, лишень сало та горілка.
Тут Микола, хмирь, до Галі пристає.
В нього мерс і наворочена мобілка,
А у мене он мопед. І той стає.
- Не поможе та… кобилка, чи мобилка.
Якщо любить, то грішми не заманить.
А за мерса вийде – то вже в хаті пилка.
І Миколі, зваж, не дуже пощастить.
Я й кажу: ось придивись до Катерини.
І кругленька, і живуть як багачі.
Там добра!.. Що у коморі, що у скрині.
Будуть любощі, і з салом калачі.
- Ну при чім тут, діду, любощі до сала!
Не укоськуйте мене, то все дарма.
В Катьки тої он аж сало позвисало.
Краще Галі в світі дівчини нема!
- Та не сердься, внучку, то була провєрка.
Я в тобі лиш пересвідчитись хотів.
Це та Галя, що в Дмитра, і мати Вєрка?
Жди. В неділю посилаємо сватів.
Там, дасть Бог, і на весіллі погуляєм.
А крім діда, хто ж іще тебе й навчить.
Пам’ятай: остання чарка вирубляє.
Так ото її й не треба пить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396545
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 29.01.2013
В тенетах думок блукаю
І вихід не можу знайти.
В музиці щораз шукаю
Якоїсь в житті мети.
Й нібито все в порядку,
Та мучає душу щось.
Потрібна хоча б розрядка.
Потрібен хоч щирий хтось.
Пада сніг за вікном.Зима.
Холод пронизує душу.
Я винна у всьому сама-
Сама ж і терпіти мушу.
І знову те ж саме-кава,
В думках: "Не вперше,стерплю".
Цигарку б...Було би гарно...
Та жаль...Як на зло...Не курю...
І було б також непогано,
Щоб це комусь було цікаво.
Так, десь у книжці читала:
Кохання загоює рани.
Якби ж я правди не знала,
Якби ж не кохала ніколи,
Мабуть його б і шукала-
"Ліків" так званих від болю.
Та знаю: від нього ще гірше!
Врешті хтось когось зрадить.
Знаю: воно не вічне.
Не знаю лиш чим воно манить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396298
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 29.01.2013
Та усмішка, очі, постава,
Ім’я – таке ніжне й чуже.
На серці печатку поставив,
І тихо шепнув: «це мине».
Той крик, що як лезо рве душу,
Той сміх, що виходить наверх.
У голосі, в усмішці, в русі
Залишилась частка тебе.
Назавжди, на час, на годину,
Той погляд, що в душу запав,
В самотню вестиме пустиню…
Прошу тебе: зникни, позбав…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395074
дата надходження 24.01.2013
дата закладки 24.01.2013
Сьогодні просто щось не так.
Сьогодні просто… не з тобою.
І грає радіо не в такт,
Й немає неба наді мною.
І ця буденність, цей туман…
І недосип, і нерви, сльози.
Мені набрид самообман.
Й не розпочавшієся грози.
Я хочу просто хоч кудись.
Я хочу просто хоч для когось
Жити. Сьогодні, завтра, вдома…
Скрізь.
Я хочу мати Сенс. Для чогось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394384
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Кажи завжди правду,в брехні запутаєшся.
Їж стільки,щоб жити,не живи для того,щоб їсти.
Не роби того,чого б не бажав собі.
Якщо ти невпевнений в тому,що хочеш
сказати зараз,зроби це зранку наступного дня.
Якщо у тебе б"ється кришталь-його забагато,
якщо міль їсть твої речі-вони зайві.
Добрі срави йдуть до 4 коліна
все лихе, що коїш до 7.
Алкоголь-збільшує бажання,зменшує
страждання в житті і життя відберає теж.
В що віреш те маєш,нам дано по вірі нашій.
Світ створений за принципом рівноваги природи,
все існує в парі:
бідність-богатсво
сльози-сміх
горе-радість
ніч-день.....Все створене має свого стража:
гадюка боїться сокола
жаба-чаплі
муха-павука
миша-кішки.....
тільки кінець в обличчі смерті не має свого подвоєння.
Мої думки нероздільні зі мною, вони це я,
мажорні чи мінорні,вільні,як простір.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393927
дата надходження 19.01.2013
дата закладки 19.01.2013
Когда есть замок, но нет от него ключей;
Когда солнце прячется в пазухи кирпичей;
Когда тьма крадется по улицам, как ручей,
И город становится меньше, но горячей.
Когда ночь - это зябко, шторы, окно, кровать;
Когда сон, как мышь, приходит к нам воровать,
И за пять минут приходится воевать;
Когда что-то есть, но не знаешь, как называть,
Когда не спасает ожеговский словарь;
Когда лунный свет, как желтый больной фонарь;
Когда между ребер сидит озорной звонарь,
И ноябрь - тот же самый пустой январь.
Когда греться не надо, хочется только греть;
Когда умирать не то же, что умереть;
Когда дверь закрыта, а хочется отпереть,
Но ты все же знаешь, ее не откроют впредь.
Когда дождь холодный целует за край плеча,
И ссаднит, и бьет, проспектами волоча;
Когда больно, а боль не хочется облегчать;
Когда сказано все, а лучше бы промолчать,
Лучше выдумать, перекрутить, соврать,
Перемотать, перевести, сыграть,
И молчать, терпеть и волю в кулак собрать;
И хочется умереть, а приходится умирать.
Когда воздух сыр, ветер свеж, вечер тих;
Когда каждый вдох рождает нелепый стих;
Когда в рай не пустят, только туда двоих...
...Я...люблю его... И...ненавижу их.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393896
дата надходження 19.01.2013
дата закладки 19.01.2013
Народився у дівчини синок темношкірий,
Хоч вони із чоловіком аж молочно- білі.
Був грішок колись у неї, а тепер- невдача,
Тож сумує у палаті, і реве, і плаче.
А сусідка по палаті- жінка темношкіра.
Помогла їй подолати всю оту зневіру:
- Ти іди до чоловіка, щоб там не бувало,
І скажи,що потемнів, бо я годувала.
От дівчина, сльози змила і біжить раденько,
Бо давно уже чекає на неї миленький.
Підбіга до чоловіка, цілує у щічку:
- Не повіриш, наш синок чорний, немов нічка!
Я іще така кволенька, молока замало,
Тож сусідка- негритянка його годувала.
Ото, мабуть, він від неї чорності набрався...
Це послухав чоловік і заусміхався:
- Ми з братами з- під корови молоком впивались,
Та мені лише одному роги передались...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393727
дата надходження 19.01.2013
дата закладки 19.01.2013
Люди, не будьте поетами!
І не любіть - обпечетеся.
І не діліться секретами...
Ви стільки сили
не наберетеся.
Люди, живіть так, як хочете!
Спробуйте бути щасливими...
шляху свого не скорочуйте...
не почувайтеся винними...
Люди, будь ласка, закохуйтесь!
В цьому ж і щастя і біль...
Радість. А потім розходитесь...
Але ж досягнута ціль...
Люди, будь ласка, не слухайте,
Я ж черговий песиміст.
Вірю, щасливими будете...
Щиро ваш
Романтичний
Егоїст.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393514
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013