І в Тебе зелені очі,
І в мене зелені,
Їх побачив тої ночі
Де зір повні жмені.
Там над нами Медведиця
Велика сіяла,
А Ти, диво молодиця,
Тихенько ступала
Зі мною в трави росисті,
В красу Білорусі
Небо в зорянім намисті
У круговім русі
Йшло за нами у поля,
Йшло в липневу ніч,
Ти була мов немовля,
Я провадив річ.
Про ті зорі, що над нами,
Про прийдешні дні,
Що ховаються за снами,
Та це не в вісні.
То все було на яву
В травах по коліна
Через ту росу-траву
В нашім житті зміна
Все таки відбулася
Нас з’єднали зорі
І пішли ми по житті
В радості і горі ...
08.10.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528787
дата надходження 09.10.2014
дата закладки 18.08.2015
весна.
Весна без нежности и счастья,
Весна без горя и ненастья,
А просто серая весна.
Земля, что до сих пор спала,
Оттая, жизнь всему подарит,
И босиком к себе поманит,
А вдруг поранит - не со зла.
А сколько встретится тепла!
В улыбках, взглядах и в молчании...
Всё в беспечальном ожидании.
Лишь мне - последняя весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404170
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 25.02.2013
Таких, як ти шукають все життя,
Таких, як ти немає в цілім світі.
З тобою я лечу у забуття
І найчарівніші з тобою миті...
Твої слова у крапельках роси,
Твоя усмішка, мов волошки в полі.
Мені її в долонях принеси,
За це я буду дякувати долі...
Без тебе я немаю більше сну,
Без тебе сонце світить, та не гріє.
Тобі весну в дарунок принесу
Щоб не зникали з серденька надії...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339671
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 25.05.2012
( дружині Терезі )
Проходять дні,
Проходять ночі,..
А я не бачу Твої очі,
А я не чую подих Твій
Це час чекання і надій ,..
Що буде зустріч віч-на-віч
Без укоризн, без протиріч
А тільки погляд очі в очі
І зчезнуть тії довгі ночі
Безсоння з Місяцем у парі, -
Тут місце є напевно карі ?
За не єднання, яке маєм,
Життя окремо проживаєм
І час не вернеться назад,
І не підемо разом в сад,
Весняний сад, що кинув цвіт
І не загубиться наш слід
У травах десь на толоці
І у туманнім молоці
Ми не пройдемо над світанком
Весняним, теплим, зеленранком …
Минає час, минають дні,
Ми не разОм, ми не одні, -
Час, що пройшов, не повернути
У ньому разом нам не бути.
Тому надією живем,
Що ще дорогою пройдем
З Тобою разом крок у крок, -
Всьому свій час, - і до зірок
Ми ще повернем погляд свій,
Що повен радості й надій !
11.05.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338661
дата надходження 20.05.2012
дата закладки 21.05.2012
Поміж своєї долі заблукала
І з лабіринту вийти незмогла.
Твою любов, тепло твоє шукала,
А стежка в іншу сторону вела.
Знайди мене, - летять слова луною,
Хай сум, мою стежину обмине.
Щоб не була у світі я одною,
Знайди мене, прошу, знайди мене...
Знайди мене серед зими чи літа,
Зігрій теплом, до себе пригорни.
Твоїм коханням буду я зігріта,
Мене із лабіринту поверни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338913
дата надходження 21.05.2012
дата закладки 21.05.2012
Мне ещё, кто-то снится…
Может быть, это – ты?
Как бы, - не ошибиться,
Убежав от мечты.
Не хотелось бы, очень, -
Потерять идеал.
Тот, что я, между прочим,
Слишком долго искал.
Да, - моя это песня…
И слова, верь, - мои...
Мы – вдвоём. Но есть – «если»
Запоют соловьи
Там, где летнею ночью
Вновь тебя обниму,
Где любить буду очень,
Где тебя – не пойму…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337399
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 20.05.2012
Я не сумею тебя спасти,
Ты не успеешь меня простить.
Выплачет звёзды старуха-ночь -
Я - её дочь...
Выброшен вечностью белый флаг -
Знамение или просто знак?
Ты мне отныне не друг, не враг -
Надо ли так?
Что-то сломалось внутри меня -
Нет ни отчаянья, ни огня.
Я не успела тебя спасти,
Ты не простил...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337559
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 20.05.2012
Я пишу по-привычке, а может, по нео-бходимости. -
Это нео-дыхание, нео-умение жить
Между строчками, рифмами -
страждущим, ищущим милости,
Я послушно живу, постигая судьбы этажи.
Я пишу и спешу, оттого ли граничит с безумием
Полуночный мой сговор со звёздами, с ветром, с травой,
Что несказанных слов миражи мне являет безлуние
И милее других - неизбежно - твой образ земной?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338536
дата надходження 19.05.2012
дата закладки 20.05.2012
Если любить, то так, как только можем,
А можем так, как будто в первый раз
Любовь мир посетила, и до нас
Никто любовью не был уничтожен.
Коль душу продавать, так Небесам,
И, Ангелу на веру присягая,
Молить в подарок хоть кусочек Рая,
Молить о Солнце в сдавленных сердцах.
И если жить - так жить одной любовью,
И страха и сомнения не знать,
А если нет - то тотчас умирать...
Ведь что за жизнь с неп́орченною кровью?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337428
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 20.05.2012
Зачем, зачем
Луна заходит?
Зачем, зачем
И мы живем?
Зачем душа
Лишь тенью бродит?
Звучит зачем
Небесный гром?
Зачем вообще
Нам всем рождаться?
Ведь все равно
Мы все умрем?
Ответ простой:
Чтоб улыбаться!
Ответ простой:
Мы все живем.
Зачем, зачем
Воздух нам нужен?
Время зачем
Бежит и бежит?
Зачем красоваться
Утренним лужам?
Ответ вновь простой:
Чтоб мы могли жить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175253
дата надходження 03.03.2010
дата закладки 20.05.2012
Завжди ми в серці бережем
Того,- кого кохали
Всіх тих, хто нас любив,
А ми не замічали.
Все те,що було і пройшло
І радість, і печалі
Все було поруч так,
А ми цього не цінували.
Та все ж пройдуть роки і дні
Й згадається минуле
Все те,що відійшло у далечінь,
Та ми не повернули.
Можливо не хотіли,
А може і боялись,
А може просто пізно зрозуміли,
Що з долею жорстоко грались…
Можливо,ранньою весною,
Серед людей побачиш ти мене
Згадаєш,як тебе кохала.
Позвати чи втекти?
В думках лиш прошепочеш
І я згадаю,що чекала,
Але не зробимо ні кроку.
Не перестала вірити,
Та ти на почуття не відповіш
Ми розійдемось в різні боки,
Провівши поглядом у далечінь
Згадається минуле
І знову в серце – гострий ніж…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338585
дата надходження 20.05.2012
дата закладки 20.05.2012
И снова безвольно звонить в твою дверь,
готовясь сказать всего:
"Я тут вот подумала вдруг о тебе,
решила зайти... ничего?"
Не будет лукьяненковских перспектив -
ни звезд, ни пути впереди.
Ты просто ответишь, покорно открыв,
плечами пожав: "Ну, входи".
Нет, будет лишь черный и горький чай,
потом - шоколад и вино.
...И в резком молчанье вновь зазвучат
два слова: "Не суждено".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338581
дата надходження 19.05.2012
дата закладки 20.05.2012