НА КОД ШЕВЧЕНКА
У вечір Стуса, Симоненка
Свій віршик хлопець прочитав,
Назвав свій вірш він – «Код Шевченка»
Народ йому аплодував.
І причитав він так гарненько
Держава квітни в кожну мить,
Та розкрадають бідну неньку
Яничари всю за мить.
Читав: «На серці в нього спека»
Та боротьби в віршах тих мало,
Його ще не приніс лелека
Коли поетів тих не стало.
Обох їх знищили за волю
Щоб як Кобзар не бунтував.
За кращу українську долю
«Код України» написав.
Ш.В.С.
КОД УКРАЇНИ
Нас манять всіх свободи чари
Для цього треба щось робити,
Та є в державі яничари
І Українцям тяжко жити.
Шукали всі код України
Колись знайшов його Шевченко,
За код карають і по нині
Карали Стуса й Симоненка.
Заводи, села – скрізь руїни
Людське життя летить на дно
Де, код держави України?
Шукають всі його давно.
Які потрібні нам ще чари,
Підняти кобзаря з могили?
Щоб позникали яничари
І ми країну полюбили.
Щоб Україна квітла ненька
І воля з правдою одна,
Потрібен з кодом Т. Шевченка
Нам код Бандери і Махна.
Ш.В.С.12.03.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305149
дата надходження 08.01.2012
дата закладки 09.01.2012