Просто хочеться бути киснево тобі необхідною.
Складовою лиш твого повітря. Твоєю і рідною.
Як ти любиш, далекою трохи і ще неможливою.
Огортати лиш снами і теплою літньою зливою.
Бути інколи тишею, завжди тобі незрадливою.
І спонтанною часто або, як погода, мінливою.
Залишатись собою і бути не менш емоційною.
І назавжди, назавжди вже стати такою постійною.
І бажати все ж бути з тобою, лишатись казковою.
Дивувати себе лиш надією, мабуть, не новою.
Наче муза поету, так само вже бути потрібною.
І назавжди лишатись киснево тобі необхідною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364838
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 07.04.2013
Доторкнись до мого волосся.
Просто так. Дуже ніжно. І лячно.
Я прошу тебе з шумом колосся,
Я прошу тебе тихо і вдячно.
Розпусти його в себе в долонях,
Заплети поміж пальці і вени,
Заховай їх під теплий одяг,
Збережи в них свої озера.
Хай між нами панує квітень,
І чи буде кохання вічним
Це байдуже. Зеленим цвітом
Я з'явлюся, як осінь, пшенична.
Серед білих світанків літа,
Що почалось для нас зимою
Відречуся від всього світу,
Щоб лічити їх тільки з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332790
дата надходження 24.04.2012
дата закладки 24.04.2012
Торкнулась ніжність кінчиком рядків,
Розлилось молоко в небесні склянки…
Тебе чекає завжди на межі світів
Та,що в волосся заплітає ранки.
Тебе тривожить поглядом зірок,
Тебе чекає диханням блакиті
Та,що із нею вічність, ніби крок,
Та,що життя переплавляє в миті
Навгад танцюють душі білий вальс,
Але тебе в своїх очах тримає
Та,що між пальців замикає час,
Та,що в обіймах Всесвіт замикає…
Шепоче квітень крилами вітрів,
Метеликом сідає сон на плечі.
Тебе чекає завжди на межі світів
Та,що в волосся заплітає вечір…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332332
дата надходження 22.04.2012
дата закладки 22.04.2012
Сиділи старий і малий на призьбі.
- А нашо то все діду?
- Що, нащо?
- Ну усе це… дерева, хмари, ми.
- Щоб виміряним стати.
- Як так….виміряним?
- Бо кожна гора вимірюється урвищем з неї, кожен вчинок - затраченими силами, кожне слово - мовчанням, щоб осягнути сказане....кожен біль – добром, яке після нього додалось людині.
- Діду, і я – виміряний???
- …і Ти…
- А якщо все вже й так виміряне…..то навіщо таки усе це….
- А для того, щоб звірити мірки Бога про Тебе... з твоїми... чи співпадуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332290
дата надходження 22.04.2012
дата закладки 22.04.2012
Моє життя – це повість без сюжету,
Альбом історій, не моїх – чужих.
Десятки віршів, як чиїсь портрети.
Пливу сліпим туманом поміж них…
Там стільки доль моєї ледь торкнулись,
А потім зникли назавжди в імлі.
Майбутнє переплуталось з минулим,
І час немов спинився на землі…
Моя душа – чужі порожні ролі.
Взялись за руки в танці протиріч.
Цілуються там привиди із болем –
Герої з ворогуючих сторіч.
Моє життя – суцільна теорема,
Ще досі не доведена ніким.
А власні, гірко вигадані теми,
Вже не вогонь лишають, тільки дим…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328781
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 08.04.2012
А можна я вас міцно пригорну,
Наскільки зможу міцно й не відпущу?
Ваше ім'я - із запахом бузку
Для мене силу має надцілющу.
А можна я навмисне промовчу?
Слова псують, зазвичай, ноти тиші.
Послухаємо хлипання дощу,
І монолог заквітчаної вишні...
Давайте не відважимось на "ти",
Нехай звертання буде особливе...
Я ж так собі хотіла довести,
Що так буває, що таке можливо...
А можна я усім не розповім,
Що ви є той. І тихо усміхнуся.
В куточку серця, хай і не святім,
А можна я назавжди залишуся?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325704
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 28.03.2012
Нас розділяє тільки дощ і ця весна...
На небесах, мабуть, хтось палить моє щастя.
Між нами є щось... Та чогось нема.
І приховати нам цього не вдасться.
Нас розділяє лиш туман і тихий сум...
Мені б щоки твоєї доторкнутись.
Щоб йшла по тілу ніжність, наче струм,
Тобі достатньо просто посміхнутись.
Нас розділяє музика і гріх...
Ми захопилися безвихідною грою.
Зірки зриваються з небес, немов би сніг...
Зірки - це все, що з"єднує з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306319
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012
Так не буває, щоб душа без тіла
Проплакала весь вечір на плечі.
Бо тіло лиш сміятися хотіло,
Психічно, аж до смерті... Не мовчи!
Ти розкажи про непосильні муки,
І щоки кожен вечір у сльозах.
Як розривалось серце від розпуки,
Як ти вночі долала тихий жах.
Він зник уже давно,не менше року.
І зник не просто із твого життя.
Життя перетворилось у неспокій.
Життя перетворилось в небуття.
І ти боїшся навіть уявити,
Що він далеко з іншою живе,
Можливо, до могили носять квіти,
Де тіло... Він холодний, не живе.
Душа уже просочена сльозами,
Вона солона, а ще більш гірка.
Забуто все, що було там між вами...
А на підлозі сліз тече ріка.
Ти навіть залила сльозьми сусідів,
Ти навіть залила сльозами дощ.
І начебто ніхто тебе не кривдив,
Зневажливо всі кажуть: \"Ну, хорош!\"
Чого ти плачеш, наче божевільна?
Ти просто плачеш, звикла за роки.
Душа прив`язана, а тіло вільне...
Тече червона крапля вздовж ріки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305850
дата надходження 11.01.2012
дата закладки 12.01.2012
***
Тебе хвилюють мої резони?
Мої проблеми ?
Мої закони?
Тобі так треба мої зізнання?
Чи я із помсти чи із бажання?
А я із тіста.
Чи може з глини.
Гуляє вітер усередині.
Я може світла.
А може чорна.
Я вся в собі чи уся назовні.
Така, як хочеш…
Така, як треба…
В долонях сонце.
В очах – півнеба…
А може крига.
І попелище…
Навіщо знати тобі, навіщо?..
Мої резони – безмежність ночі.
Я просто хочу тебе!
Я ХОЧУ!
13.11.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292810
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 14.12.2011
Вірш все не йшов,
Ховався у чернетку.
Слова куйовдились,
Я їм дала абетку.
Ритм забивався.
Потім зовсім зник.
Словам дала загля́нути в словник.
(Можливо у чернетці мало світла?)
Усе - дарма.
Не клеїлися рими.
…Це все для того, аби ти не звикла,
Вважать вірші – дари небес – своїми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293977
дата надходження 17.11.2011
дата закладки 11.12.2011
Віднови мене, Боже, благаю...
І нехай я прозрію Тобою,
серед хижо-голодної зграї,
що зоветься сліпою юрбою
хай відкриються очі широко
і напружено слухають вуха
плин живого життєвого соку
у артеріях сильного духу.
Не дозволь же боятися більше...
У студених лещатах морозу
хай любов гріє серце сильніше,
очі зрошують щирості сльози.
Віднови мене, милий мій Боже,
на землі я не звідаю раю...
Хай ця згуба мене не тривожить -
Ти зі мною вовіки, я знаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294434
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 11.12.2011
Це про тебе.
Весь вірш як молитва.
Це перерва.
Життя як гонитва.
Очима
Вимірюю слово.
Забула
Коли була вдома.
Це про тебе.
Прости що спізнила.
Любити
Не вміла, бо жила.
Шукала
На нас обох часу.
А вийшли
Слова«Отченашу».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290434
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 10.12.2011
За всі твої дарунки, за слова,
За погляди, цілунки, за листи,
За есемески, за мої права,
Які шануєш ти.
За усмішки, обійми, за тепло.
Терпіння і за докори усі
За те, що з нами сталося. Було.
Мерсі.
Що полюбила й розлюбила вже.
Що ти змінив…
Що так і залишилось…
У світі цих банальностей і див…
Нехай Господь тебе побереже!
…Я помолилась.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220596
дата надходження 07.11.2010
дата закладки 09.12.2011
Я маю право бути не як всі,
Я маю силу,
Маю чисті очі.
І штурман я на власному човні,
І капітан,
Я не боюся ночі.
Мене ведуть зірки,
Несе вода,
Вночі так гарно плисти –
На довірі,
Я ще така дитячо-молода,
І так багато ще в житті не вмію…
Я вмію плакати,
Коли читаю вірші.
І посміхатися,
Коли нестерпно важко,
І швидко плавати,
Коли стає ще гірше…
А взагалі – я те іще ледащо;)
Я критику не люблю,
І образи,
Не люблю обіцянок
Пустослівних.
Така прийшла сюди
Одного разу,
Тепер живу
Така дитячо-дивна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200673
дата надходження 13.07.2010
дата закладки 09.12.2011