Помню я снежную сырость
Пасмурных дней ноября.
Небо ломалось. Стремилось
Рухнуть и ранить меня
Заледенелой лазурью,
Сделанной из хрусталя.
Ветви повесив понуро,
Мерзли, дрожа, тополя.
Пряталась, дёргала шторы,
Фета твердя наизусть
И обещала, что снова
Я никогда не влюблюсь.
…Эта же терпкая сырость
Годы спустя в ноябре
Солнце уже опустилось,
Тая в янтарной заре
Звезды, как вбитые свечи,
Небо ломают, скрепя.
Я не влюбилась, конечно.
…Но не забыла тебя.
* Одно из моих любимых стихотворений А. Фета: "Я тебе ничего не скажу ". Оно имеется в виду здесь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414717
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 18.11.2013
Стихи мне нынче не нужны,
По горло сыт я рифмованьем,
Мне интересна только ты,
Я пьян твоим очарованьем.
Мне строки душу извели,
В них нет ни счастья, ни отрады,
Лишь твои письма помогли
Преодолеть пути преграды.
Лишь в наших сказках я живу,
Лишь ими я сейчас питаюсь,
Словами тёплыми дышу
И нашим счастьем упиваюсь.
Но знаю я, что виноват,
Что много на себя беру,
Что в ваш прекрасный райский сад
Войти пока я не могу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386584
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 18.11.2013
... Ты изменяшь мне с женой
Ты изменяешь ей со мной
Ты и женой и мной любим
Ты изменяешь нам двоим
(Лариса Рубальская)
Коли сьогодні закрила за ним двері,зрозуміла одну річ-ти мені не суперниця!!!Він зі мною лише спить,бажаючи мою фізичну оболонку.А я тобі суперниця-він тобі зі мною зраджує.
Ти думаєш я хочу зайняти твоє місце?Боїшся мене?Не варто!Хто я для нього-грілка у ліжку,авантюра,спроба втекти від реалій побуту,спосіб задовольнити свої тваринні інстинти!Коханка...я просто коханка!Принизливе слово,яке має такий мелодійний корінь.
Ненавидиш мене...мабуть клянеш кожного дня.Особливо не старайся,доля і так покарала мене.Я кожного дня розплачуюсь за своє грішне кохання.Щовечора,закриваючи за ним двері,сповзаю по стіні і кричу від відчаю...він ніколи не назве мене коханою.Тобі не відомі муки приниження,коли він застібає брюки і мовчки йде,як ретельно миється в душі,щоб ти бува,часом,не почула запаху моїх парфумів.
Подружко,дозволь мені сьогодні тебе так назвати..І це не іронія,просто,дійсно,ми маємо дещо спільне-ми кохаємо негідника!
Ти запитаєш чому я не піду?А ти колись відчувала на смак пустоту?Вона гірка і обпікає горло,залишаючи лиш присмак сліз на губах.А з ним я краду в тебе крихту щастя,такого сумнівного,але щастя.І неважливо,що потім знову куштую пустоту,запиваючи її солодкою надією на обман..неважливо,що засинаю вмита слізьми-така у мене життєва філософія.Я знаю що можу бути лише другою і ніколи не стану "кимось більшим".Так і залишуся красивим коренем з болючим сенсом.Та чомусь я хочу пожаліти тебе,бо він ніколи не буде моїм,а ти його втрачаєш.
Тож наллю собі трошки пустоти і вип"ю за тебе!Будь сильною!Я його відпускаю,бери,володій і якщо зможеш-будь щасливою..
P.S. Всі події і персонажі вигадані, будь-який збіг вважати випадковим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460979
дата надходження 16.11.2013
дата закладки 17.11.2013
Мне так печально думать о зиме..
И осень в мое сердце ворвалась нежданно,
Как листья в октябре-душа в огне.
Слепые сладости для мира так желанны.
Мустангом жизнь несется в суету.
Открой глаза.Скорей очнись.Вдохни поглубже.
А ты все веришь в ложную мечту.
И я любила то что мне не нужно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451285
дата надходження 27.09.2013
дата закладки 12.10.2013
Намалюй мені, коханий, казку...
І, дарма, що ти давно не малював...
Замість фарб, візьми свою ти ласку...
І малюй... де щойно цілував...
Ти не пензлем намалюй картину...
А гарячими, жада́ними вустами...
Намалюй ще пісню лебедину...
І веселку коханкову... поміж нами...
Не зважай, що ніжність розгубилась...
І не часто сняться кольорові сни...
В твоїх почуттях я відродилась...
Намалюй там НАС... і пригорни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453929
дата надходження 11.10.2013
дата закладки 12.10.2013
Для тебе я просто Картинка,
Тобі так приємно?! – дивись.
От тільки в житті - Невидимка,
Це ж правда, не треба, не злись.
Малюєш напевне в уяві
Безмежні бажання думок.
Солодкі слова і цікаві,
З життєвих нічних сторінок.
Щось пишеш, а потім стираєш –
Таке віртуальне життя.
Сумуєш – Картинку чекаєш,
Яка , коли треба, зника.
Сумуєш – «Привіт, Невидимко,
Скажи мені щось, напиши…»
А сам?! Ти ж і сам та Картинка,
Яку я малюю завжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339453
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 24.05.2012
Волки приставлены к ягнятам,
Взлетают искры от земли…
Кому-то нужно быть распятым,
Чтоб снова розы проросли…
В.Стр@нник
http://vadimstrannik.ucoz.ru/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301790
дата надходження 23.12.2011
дата закладки 10.05.2012
Пластинки выбираю в магазине,
Стираю пыль я с их старинных судеб…
И лишь одна осталась на витрине:
– И чья ж она, – спросила, – будет?
–Простая декорация без ценности! Ничто.
А Вас она интересует?
Её давно не трогает никто,
И даже ветер пыль с неё не сдует…
Держу её, теплеющую снова,
Стираю сверху серый слой…–
И в мыслях уже нет и слова:
Я на секунды становлюсь немой…
Она, как я: отброшена другими,
Забыта кем-то здесь давно,
Но не купить её в случайном магазине,
Не променять на красное дешёвое вино…
И её сердце – копия меня!
И имя даже у неё моё! И тоже
Так сильно одного любит тебя,
Хоть нет ни символа на чёрной коже…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283690
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 10.05.2012
Чарівність душі
дарувала мені.
Як квітку,
рятунок, надію.
Мене в небокраї
вела неземні!..
Та очі твої чомусь
ніжно-сумні -
в намисті
сльозинок на віях.
Зустрілися Долі -
мабуть, неспроста.
Як два відображення.
Мовчки...
На дзеркалі - подих.
Та час обліта.
І осінь рахує
прожиті літа
на жовтому листі -
у стовпчик...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301325
дата надходження 20.12.2011
дата закладки 21.12.2011
ответ на
корозлик:
я б ушла в тебя…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299934
принимаю тебя безусловно,
хочешь тенью,
а можешь лучом,
не скрываю ритм сердца неровный,
Млечный Путь без тебя - нипочем...
принимаю тебя посекундно,
хочешь верой,
надеждой, судьбой,
каждый миг без тебя просто скудный,
вожделение - только с тобой...
принимаю тебя достоверно,
жизни мало
и много с тобой,
слышишь? сердце стучит откровенно,
страсть и рифма ведут вечный бой...
21.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301353
дата надходження 21.12.2011
дата закладки 21.12.2011