В які моменти я живу????
завжди!я не відчуваю себе купою непотрібу яка валяється на смітнику,я не квітка у вазонку,яку поставили на підвіконник і час від часу її підливають,на неї потрапляє сонце і яку ще рідше пересаджують!Я не порося,яке вирощують для того шоб з*їсти на Різдвяні свята!І не купа металолому,не залізяка і не робот!В мене є душа,серце,мозок,почуття,емоції,голос,язик,руки,ноги,жива і здорова!Я живу!Живу на радість батькам і тому кому я потрібна!І мені всерівно на тих хто бажають мені поганого!Нехай колись їхнє побажання збудеться!Але тільки істинно жива людина,яка вірить всім серцем що потрібна в житті і відчуває підтримку близьких витримає все!ТАК Я Живу!Я Жива!Живу поки стукає серце у грудях!Жива поки тече кров у жилах!Живу поки потрібна на світі!Я ЖИВУ!
я живу коли бачу шо потрібна і коли просять моєї допомоги....живу коли допомагаю...живу коли сміюся і плачу....живу коли відпочиваю....коли вилізши на високу гору кричу)))коли ниряючи в гірську річку (крижану) винирюю і мені так класно,холодно, але в кайф...я живу коли обіймаю маму...живу коли бачу її посмішку....живу коли спілкуюся.....живу коли нюхаю квіти....коли працюю на городі.....коли з величезним апетитом з*їдаю ціле відерко морозива.....живу коли замічаю на собі зацікавленні погляди...живу коли знаю шо мене люблять.....живу тоді коли незалишаюсь сама.....живу.....просто живу....завжди...завжди у всьому є життя...позитив і радість))))
19.08.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303738
дата надходження 02.01.2012
дата закладки 25.03.2012
Життя....Да що ж воно таке?Невже це і справді є наші повсякденні суєти,справи,здобуття слави,визнання,грошей,великих маєтків,поважності у цьому світі,кар*єра...Невже людині подобається бути за певним чітко визначеним порядком у суспільстві: народитися,навчитися робити кроки по землі,сказати перше слово-і дай Бог,щоб воно і надалі залишалось "мама".Адже це найрідніша кровинка...Ця жінка носила тебе у собі...Ти був її частинкою...Так поки маєш можливість будь коло неї,приділяй їй щодня декілька хвилин обіймів і теплі буденні розмови...Не намагайся криком і з нервами доказати що вона не права...Не змушуй її нервуватися...Ну й нехай мама не погоджується з тобою,проти того чи іншого твого вчинку...Нехай...Ніколи не роби їй на зло...Люби,цінуй і не поспішай втекти із материнського гніздечка...Колись тобі по-справжньому не буде її вистачати...А тоді справді стає боляче...І виниш не її,а себе...І тільки себе...Але для чого,якщо можна просто контролювати свої думки,фрази і бурний вияв емоції...Мама стерпить все...Але чи це варто її сліз....
Ах...Так....після того ми дуже поспішаємо до школи,набувати знань...Після чого більшість думають"та ну його,хочу вже стати дорослим,закінчити школу,університет,зробити кар*єру і створити власну сім*ю"...Так ось тут..саме не цьому етапі ,на дорослій сходинці життя людину чекає найбільше розчарувань,болі і бажання знову повернутися у дитинство...Адже бути дорослим це означає думати не лише про себе,але про дітей,батьків,одним словом про родину свою...Дорослішаєш - і без 100 грам вже свято -не свято.Ти вже не радієш подарункам під ялинкою.Ти просто повинен бути сталевим,з хорошим,міцним стержнем який не повинен зламатися....ні у якому разі.В цей період ти все частіше втрачаєш близьких.Так.Людям властиво помирати.І тому ми повинні жити так щоб можна було спокійно відійти на той,інший світ...Щоб нашим дітям не було соромно за наші вчинки,і не приходилося за них відповідати...
Так от про життя...
Невже це просто вибудова свого статусу на землі,гірляндоподібне пазлування картинки себе самого...Життя дається один раз.А ми...Ми вправі або жити для матеріального блага,або для духовного...Можем проявляти милосердя,можем пропонувати всім допомогу і не відмовляти коли її просять,можем підтримувати мовчки і думках і тихенько щоб ніхто не знав заплакувати чуже горе...
А можемо просто жити в кайф для себе коханого.Не перейматися чужим горем.Для чого псувати собі нерви.Я б це навіть назвала крайньохатівським синдромом.
Та зрештою.Кому як комфортніше,той так і відбуває свій "строк" на землі.
Головне-бережіть близьких.Їх не замінить ніхто. японських роботів не придумали для заміни людей.
Ніколи не знаєш чи побачиш людину ще раз.Варто казати людині приємні і добрі слова якщо вона тобі дорога.
Людина справиться зі всім якщо вона не сама.Тому не треба відштовхувати їх.Тримайте разом.
Любіться.Не сваріться.Обніміться.Попросіть прощення за все.Забудьте все погане.Хороше збережіть назавжди у пам*яті...пронесіть все вартісне у Новий Рік...
Живіть людяно.І не буде про що шкодувати.
З Новим Роком.
31.12.2011 р ; 23 год 42 хв
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303736
дата надходження 02.01.2012
дата закладки 25.03.2012
Класно,коли люди один одного доповнюють.І словом,і ділом,і посмішкою,і кроком. Коли є взаєморозуміння,коли йдуть на компроміс. Коли комусь з двох вистачає розуму не погіршувати ситуації. Важливе розуміння свого партнера. Треба вміти підняти настрій у важку хвилину.Сміятися від душі.Радіти життю разом.Вірити у неперевершеність один одного. Знати,що ви разом,що душі танцюють ночами запальні танці,поки ваші тіла відпочивають у різних ліжках.
Не піддаватись провокаціям.Не вірити злим язикам.Довіряти один одному.Віддаватись без залишку.Знати,що назавжди і не задумуватись,що колись все може закінчитись.Не давати шансу поганим думкам.
Розмовляти тілами,цілуватись душами.Збагнути,що це не звичка,а частина тебе.
Не замовчувати.Не ковтати образу.Говорити.Про все.Не стримуватись.
Цінувати,вірити один в одного.Йти разом до кінця.
Оце ідеальні стосунки.
І чому ідеальним вважають щось просте?Ні,простих стосунків,як таких бути не може,адже у всіх бувають дні,коли характер вискалює свої зуби.Коли хочеться кричати,плакати чи ще якісь неприємні речі творити.Тоді важко обом.Бо тут якраз проявляються "ярлики" і принципи.
Найважче боротися з собою.Але побореш себе лихого-з іншими буде набагато легше.
Контроль,повага,терпіння,поступливість...Так,у стосунках це треба використовувати.
Треба не боятись програти,вибачитись чи просто пробачити.
Це потрібно робити.
І тоді не буде наростати.Не буде шкребти.Не буде важкості.Не буде тягти в сторону.І бажання покінчити ці важкі стосунки не настане.
Та Бог з вами,люди! Хочете-сваріться.Спустіть пар.Вилийте негатив.Та вмійте вчасно зупинитися.
Після сварки обійми найміцніші,поцілунки палкіші і одразу розумієш наскільки сильні твої почуття.
Ідеальні стосунки не відшліфовані до автоматизму!А просто скріплені досвідом,сповнені розумінням,просочені коханням і затверджені ніжними поцілунками та теплими обіймами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324635
дата надходження 24.03.2012
дата закладки 25.03.2012
Забула про вірші́ ,які писала,
Зневірилась я у свої слова.
Надхнення надто швидко мчало,
Й буденністю забилась голова.
Та ці вірші - слова з душі моєї,
І іноді вона тихенько спить.
Коли усе впорядку з нею,
Не дуже хоче з людом говорить.
Бо коли радісно і тепло милій,
І та кричить про свої світлі почуття,
Не кожен здатен порадіти щиро,
Тож кращ тримати паузу життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320752
дата надходження 10.03.2012
дата закладки 25.03.2012
В кафе сиділи ми з тобою.
Як завжди чорний чай пила.
Ти їв десертик свій вершковий.
Найкраща зустріч це була.
Незвично швидко час пройшов,
Тобою не змогла намилуватись
Чекаю зустрічі нестерпно знов,
Тепла твого не можу дочекатись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310091
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 01.02.2012
Взяла до рук я твій щоденник,
Та мучать сумніви мене:
Скільки там недобрих реплік?
Чи потім ступор той мине?
Та в голові сяйнула думка:
Якщо потрапив він до рук,
Не стре бажання прочитати гумка.
Звільню жагу свою від мук.
І рада я,що все це прочитала.
Багато оцінила я ідей.
Хоча сумнівів одних в житті замало,
Та лиш вони роблять з нас людей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310094
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 01.02.2012
Я знаю кращий спосіб подобріння,
Але для цього діла треба ти.
Від злості лиш одне спасіння.
Разом досягнем ми мети.
Процес цей є ігра командна,
І згода треба двох сторін.
Хоча там луза є більярдна,
І кий є довжиною до колін.
Так ось, між ними є взаємодія.
Кийка задача є проста:
Попасти кулькою у лузу мріє,
А та не проти прийняти гостя.
Чудова партія- всі кульки їй прийняти,
Тоді обоє задоволені вони.
Ніяку іншу гру не прирівняти,
Шоб досягнути стану доброти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309928
дата надходження 29.01.2012
дата закладки 29.01.2012
І не кажи мені,що ти кохаєш,
Бо просиш не казать таке тобі,
Бо прозвучать слова фальшиво. Знаєш,
Хоч й щира правда ці слова в душі.
І провокації твої не змусять сумніватись
У тім,в чім переконана давно.
Немає толку слів моїх чіплятись,
Адже в житті- не так,як у кіно.
У мене є інстинктик захищатись
Коли мій мозок відчуває тиск.
Не може тут природність не ховатись,
І починаю умикати я свій диск.
Ці диски іншим словом-маски,
Які ховають справжні почуття.
Вони потрібні,як монтерам каски,
Щоб зменшити загрозу для життя.
Так ось,рідненький,вибач за забутий
Іще не вдяганий душевний щит.
І не кажи,що обладунок мій був скутий,
Бо затулив шикарненько мій світ.
Хоча твій метод штурму мозкового
Найкраща зброя,як ти не крути,
Бо я дійшла до висновку нового,
Й за це ,хороший,дякую тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309463
дата надходження 27.01.2012
дата закладки 28.01.2012
Обробка файлів далі неможлива
Мій мозок компонований завис.
Мені ця інформація важлива,
Та не йде мій організм на компроміс.
ЗарАз застигли всі думки в одному руслі
І тіло не сприймає реалії життя.
Та не варто продовжувати у тому ж дусі,
Прогнати треба це жахливе відчуття.
Найгірший стан людський-пора чекання,
Коли не знаєш скільки ще чекать,
І думаєш,що ця хвилина вже остання,
І перестанеш містом вже блукать.
Та через п'ять годин ти розумієш,
Що дурнувата трата часу це,
Й опанувати почуття свої зумієш.
Знай,морально я підтримую тебе.
Жаль,що зробити у реалі я нічо не взмозі.
Надіюсь зрозумієш ти мене.
Тому лишилось лиш стояти на морозі,
Й чекати милого,тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309140
дата надходження 25.01.2012
дата закладки 28.01.2012
Взяти б довгий твій язик
й зробити добре діло.
Ти ж тарахтіти завжди звик,
щоб голова боліла.
От взяти й скерувати те
у вигідне,хороше діло.
Якщо балакать - це святе
йди в юристи сміло.
Там будеш захищать людей
своїм робочим ротом,
бо маєш масу ти ідей.
Так йди і будь з народом.
Або іди у журналісти
словесний бій-це їхній хід.
Адже ти зможеш розповісти
про нововиведений плід.
Якщо на правду вже сказати,
то говорити ти мастак,
і кращого оратора не слід шукати,
але стискай погане слово у кулак.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309075
дата надходження 25.01.2012
дата закладки 28.01.2012
Постійно думка в голові одна
Перед сніданком,сном і уві сні.
Ні на чому більше не зосереджуюся я,
І дякую за це лише тобі.
О,Боже,як скластись все могло інакше,
Якби із долею я сперечатися могла?
В моїх словах нема ні краплі фальші,
Бо в душу мою знов прийшла весна.
І навіть мріяти про такі миті не могла я,
Бо думала,що все вже втрачено в моїм житті.
І благословення мить ота святая,
Коли з'явився ти на моєму життєвому путі.
Тепер займаєш ти клапть серця і душі моєї,
І мозок мій до забуття іде.
Прийми ж в обійми до душі своєї,
І скажу:"Я люблю тебе!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308233
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 25.01.2012
Очі,як прекрасне синє небо,
І тіло ніжненьке,неначе шовк.
Він би життя віддав за тебе,
Та лиш полює за тобою,наче вовк.
Ти вся така із зовні є красива,
Дай Бог,щоб і в душа така була.
Щоб зберегла свій образ ляльки Барбі,
Та не тримала під тим образом щура.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306613
дата надходження 15.01.2012
дата закладки 25.01.2012
Чи потрібна жінці душа?-
Ламали голову вчені.
Чи без неї обійдеться вона?-
Поговорим про це у цій темі.
А точніше гадали вони,
Чи взагалі жінки її мають,
Якщо ні,то не стало коли?
Та про це ці учені не знають.
Так ось,уявимо бездушну жінку
З обличчям бездоганно кам'яним,
Плюс,без емоцій,як фарфорова лебідка,
І як в снігурки,серцем льодяним.
Вона не терпить,ріже по живому,
Усе всерівно їй,а особливо почуття.
Увагу надає лише одному,
промучити душевних вас усе життя.
Така позиція її не турбує зовсім,
І не дочекаєшся від неї каяття.
Вона,як злива у холодну осінь,
Або із королівських шаф шмаття.
Бездушна жінка-це рушійна сила,
Зломає і йому,й тобі життя.
Боротися з такою неможливо...
Так що,чи є душа моя?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306362
дата надходження 14.01.2012
дата закладки 25.01.2012
Я звикла жити самостійно,
Робити все,як хочу я.
Відвикло тіло від обіймів,
Коли від любові поринаєш в забуття.
Я хочу,щоб пройшло це все скоріше,
Зійшлись розімкнені шматки душі.
Тебе би бачити частіше,
Бо не відвикну я від самоти на самоті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306021
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 25.01.2012
Мій опір до тебе не випадковий.
Роздягаю душу,починаючи з першого гудзика,
Без анастезії, болюче минуле стираю гумкою,
Через пори проймаюсь присутністю нового.
Синдром відвикання від самотності увімкнено.
Порву на шматки всі думки протилежного,
Через шрамовані плями стану залежною,
Синдром передбачений буде досягнено.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305926
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 25.01.2012
Твої очі кольору щастя,
Я вбачаю в них світле майбутнє.
Вони збережуть від ненастя,
І дадуть відчуття незабутнє.
Твої очі,наче небо зимове,
І від них хоч бери і дурій.
Та залишу оці я розмови
Твої очі кольору мрій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308400
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 22.01.2012