Для тебе особливою не стала,
Хоча, чомусь хотілося, повір.
Та наша зірка у провалля впала
І більше вже не світить серед зір.
Через цей факт я сліз не буду лити
Й трагедій з цього також не зроблю,
Бо ти не встиг ще серце полонити
Й не прозвучало трепетне «люблю».
Звичайний жест… Зустрілись. Подружились.
Знайшли щось спільне в вихорі життя.
Але настільки в ньому закрутились,
Що не розклали сіті почуттям.
Я, все ж, чекала на чуттєвий спалах.
Та він, на жаль, в тобі не спалахнув.
Я кожне слово в пам’яті гортала…
Пустельним міражем твій образ був.
Міраж чи мрія… А яка різниця?..
Натхнення злет. Захоплення. Рядки.
Все ж, дякую тобі за ту криницю,
Що напувала трепетом думки.
… Не занесла тебе я в список чорний.
На стежках мрій не виросла трава.
Світ - чарівнИй. Ти в ньому – неповторний.
Й життя прекрасне! – це твої слова…
07. 02. 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321043
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 14.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.05.2012
Сама. Нікому не потрібна.
Вдивляюсь крізь зорі в темноті ночей.
Сама. І від самотності не вільна.
Й мовчазний біль у глибині очей.
Сама. І телефон мовчить так підло.
В душі лиш важкість й пустота.
Сама. І у кімнаті темно, хоч є світло.
Така нестерпна чорна тишина.
Сама. Я знов лишилась одинока.
Давно нема ілюзій і спокус.
Сама. І ностальгія в серці так глибоко.
Лиш ностальгія у душі. А в серці – блюз…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335671
дата надходження 07.05.2012
дата закладки 07.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.05.2012
Опісля цих вихідних я почала ненавидіти слово ніколи. Воно ніби створене для того, щоб вбивати інших. Для того, щоб відмовляти. Для того, щоб зникати назавжди.
«Ми ніколи не будемо чимось більшим, ніж друзі.» - банальна фраза з недовгої розмови, яка чомусь так в’їлася у душу. Опісля цієї розмови я почала сумніватися в цінності правди. Чи насправді я хотіла її чути. Чи хотіла чути я від тебе слово ніколи.
Не розумію, чим ми могли вирізнитися від інших. Нам не потрібно бути разом. Ми приносили один одному фізичну і моральну радість від перебування разом. Але ніколи не були насправді потрібні один одному.
Пробач за словесне сміття моїх думок, які рояться в голові ось уже декілька днів. Я розчаровуюсь в тобі, не розуміючи чому. Адже я вчинила б так само.
Пробач, що так зреагувала на твоє ніколи . Певно я хотіла, що б було не так. А вийшло як завжди. Ми були, є і будемо на відстані. Ми не разом. Ми схожі.
P.S. вибач, що так багато «ми». Я просто ніколи не навчусь нас розділяти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276622
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 01.05.2012
Забудь в моїх обіймах всі тривоги,
Сховай в долонях стомлене лице.
У цьому світі всі твої дороги
Ведуть туди, де серденько моє.
Лягай мені, коханий, на коліна,
Твого волосся ніжно доторкнусь
І вся твоя печаль кудись поділась,
Ти очі підведеш, а я - всміхнусь.
Якби могла, то небо прихилила,
Собі забрала б болі і жалі,
Від бід, від горя я би захистила,
Всіх своїх ангелів віддала би тобі.
Ти зовсім близько, дихаєш повільно,
Закриті очі, ти напевне спиш?
Я так люблю тебе, я, мабуть, божевільна.
Ти в моїм серці тихо стукотиш.
І пальчики мої між твоїх пальців,
Вони у тебе теплі і м’які,
Усе так щиро і не має фальші,
Вуста твої солодкі і п’янкі.
Ти посміхаєшся вісні, немов дитина,
Мій янголе, мій любий, тільки мій,
І ця проста і трепетна хвилина,
Це здійснення всіх заповітних мрій.
І хай у цих словах нема польоту,
Чи образів, чи гарних порівнянь,
Та в них душа моя, приємні ці турботи,
Закохана - без будь-яких вагань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279517
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 26.03.2012
Игривый лучик солнца улыбнулся
И это значит, что пришла весна.
После зимы природа вся проснулась
А с нею я, и значит я жива.
Иду и улыбаюсь вновь прохожим,
Вдыхаю ароматы красоты.
А теплый ветерок подул по коже,
Я знаю, это обнимаешь ты.
И так приятно просто просыпаться.
Смотреть, как расцветает все вокруг,
Как паучок на ветке зашатался.
Он счастье свое вьет из паутинок вкруг.
А песни птиц волшебно тешат слух.
Идешь ты вдоль тропинки и мечтаешь:
Вот скоро лето, развлечения и шум
И рядом он рассвет с тобой встречает.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325104
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 26.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2012
Я утомився. Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій. (М.Коцюбинський «Intermezzo»)
Якесь примарне відчуття щастя
Мене ліниво штовхає у спину,
Усе проходять люди крізь серце
Без жодних пауз, зупинок, упину…
Агов, люди! Спиніться! Зробіть зупинку!
Бо усе ж іде не за планом, усе ж не так!
Маю звичайну потребу відпочинку,
А годинник вперто скандує тік-так…тік-так...
Я хоча б на мить відречуся від світу,
Ковтну тої свободи бодай на хвилину –
Так боюсь, аби серед галасу й гніту
Ненароком не втратити в собі людину.
Ви не маєте на мене жодного права
З безкінечними «мусиш», «треба», «повинна»,
Дозувати дні і встановлювати рамки,
Я ж така як і ви – звичайна людина.
Досить! Я подарую свою відсутність,
Хай інші штрихують вам порожнечу,
Аби просто не втратити власну сутність
Маю право на безстрокову втечу.
Intermezzo – перерва, відпочинок
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318526
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 02.03.2012
Прощай,
прости
і відпусти.
Лиш до пори, а хочеш – назавжди.
Моєї волі не кради,
Бо не вкрадеш,
А якщо все ж –
не збережеш.
Бувай,
прощай,
не забувай,
Якщо не можеш зрозуміти.
Збирає осінь дикі квіти.
Її душа – душа моя,
Свавільна, дика, тому я
Помандрувала у світи.
І не шукай,
бо не знайти,
І не питай,
чому й навіщо
В моїй майстерні вітер свище,
І не чекай,
прийду сама,
А поки що мене нема.
Ні, не повія, не мольфарка,
Я вільна,
вільна,
бо малярка!
Прощай, прости і відпусти,
Я не повернусь восени –
Аж до весни, аж до весни.
01.02.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310661
дата надходження 01.02.2012
дата закладки 01.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.02.2012