Душа співає у тональностях мажорних!
Політ думок аж до небес сягнув!!!
Від почуттів моїх, шалених, неповторних,
Весь Всесвіт зміст народження збагнув!
Вода з небес перетворилася на сніг,
Зачарувала рідної Землі куточки,
Для тебе час мій в просторі застиг,
У серці розпустилися листочки!
У райський Сад мене надія привела,
Там вогник у траві тривожно тлів,...
Я в Сад намріяний тихенько увійшла...
І запалав вогонь, який мене зігрів!
Вогонь сягнув до неба, до зірок,
Все тіло стало теплим і рум'яним!
З'явився в просторі сердець місток,
Без доторків Ти став мені "Коханим"
Зігріті вогнищем безмежних почуттів-
Ми сидимо роздіті у морозну ніч...
Вдивляємось в обличчя, з тінями років..
І сльзи щастя падають із віч...
- "Яка чудова ця картина, Любий!
Поглянь, ці двоє з нами дуже схожі!!"
-" Пригадую кохана, як цілував я твої губи...
Ідем..Сьогодні ми старенькі перехожі"......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307592
дата надходження 19.01.2012
дата закладки 27.01.2012
Відходять роки у далеку далечінь..
І час біжить крізь пальці, мов пісок..
Підніму очі я в небесну і глибоку синь..
На твої плечі впав вже сивий волосок..
Єдина ти, кого люблю я до нестями..
Рідненька, ти дала мені в житті усе.
Моя любов зростає із роками…
А моя доля щастя у собі несе.
І все проходить у буденності щоденній,
Яка, немов бурхливе джерело..
Твої поради, і твої благословення –
Немов квітучий рай для серденька мого.
Я вдячна,мамочко, що йдеш зі мною,
За те, що чую ніжний спів дібров,
Я вдячна тобі ластівочко мила моя,
За те, що ти дала мені життя й любов!
Як хочу Всесвіт прихилить до твоїх ніг,
І щоб твій біль розтанув у віках.
У нашому житті не вічний білий сніг,
Він наче перелітний,сизий птах.
Живи рідненька, сотню довгих літ,
Покличу Янголів тебе охороняти,
Щоб ти не знала ані сліз, ні бід…
А внуки будуть радість дарувати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273673
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 27.01.2012
(Она) - Ну как я к тебе вернусь?
Ведь ты меня продал за грош.
Я больше так не распахнусь.
Откуда в пальцах твоих дрожь?
(Он) - Не продавал тебя, ты веришь?
Кому ты веришь и зачем?
(Она) - Ты очень часто лицемеришь.
(Он) - Мне это больше незачем.
(Она) - А сколько раз ты меня предал?
Веками рядом не бывал. И дольше.
Моими бедами обедал!..
(Он) - Зато любил я тебя больше.
(Она) - Я никого не пощадила.
Я уезжала на вокзал.
Ты знал, когда я уходила.
(Он) - Ты знала, что я тебя звал.
Я тогда тоже исчезал.
А ты забыла свои агонии,
Когда ты колебала карниз?..
Кто тебе подставлял ладони,
Когда ты улетала вниз?!..
(Она) - И кто ж меня потом бросал
На растерзание волкам?!!
(Он) - Так для кого я воскресал,
Стекая по твоим щекам?!!..
(Она) - Посмотри, за окном дожди.
(Он) - А так хочется, очень хочется
Для тебя сказать: «Подожди!»
(Она) - Растеряются, заволочатся
Все слова твои. И все буквы в них.
И к чёрту все мои агонии.
Я не в невестах, я – в ничьих.
То были не твои ладони!!!
И там всё время был не ты!
И что твоему существу двоящему?
Ты скажешь: «В мире суеты…»
А я-то падала по-настоящему.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210736
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 27.01.2012
Ну, и разве ты свободен?
Да? Кто тебе сказал?
Я сейчас, сейчас ты годен
Собрать, как прежде, полон зал?
Невиданный актёр на сцене –
Вот так творил его талант.
Теперь его талант на вене.
Теперь он просто деградант.
Пара фраз – весь лексикон.
Пара фраз – и обоссаться.
Ты поставил всё на кон.
Жизнь – не картами бросаться.
Он обещал не просто пир –
Он обещал тебе владенья.
Он обещакл тебе весь мир,
И ты не ожидал паденья.
Не замечал, как был богат
По собственной своей природе,
А променял себя на ад
И думал, что ты счастлив. Вроде.
Ох, как мечтаниям подвергнут.
Ты думал, ты – король, владыка.
Ты с высоты иллюзий свергнут.
Как ты вопил! Как зло! Как дико!
Не прячь слова. Он всё услышит.
И вот тебе за всё расплата –
Теперь он в спину тебе дышит,
Он со времён зовёт Пилата.
А что, ты ожидал другого
На столь простое искушенье?
Не будь скупым, скажи всё Богу,
Он же не просит приглашенья.
Он приходил к тебе, ты веришь?
Он так хотел через порог
Переступить все твои двери,
А ты ему открыть не смог.
Не удержать… Тогда ползи!
Чего ты замер? Ты залазь!
И так уж по уши в грязи, -
Ещё поглубже в эту грязь!
______________
Так проникнул грех
В светлый райский сад.
Ты забыл про всех
По дороге в ад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196966
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 27.01.2012
Б ажання злитись воєдино, віддати разом душу й тіло
У мить змело всі перепони, вагання, сумнів, людський гомін,
Л ише жага і спраглі губи заслали світ, вели до згуби,
А би удвох на всі віки, шалено плинули думки
Т а в загадкову невагомість - відчути тіл своїх невтомність,
А в ній у вирій до зірок злітав кохання, наш, танок
Н естримний, жадібний, бурхливий як океану пінні хвилі,
І ми забули, ніч чи ранок, незчулись, як застав світанок.
Ч асу забракло, певна річ та ти згадай - була та ніч!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203671
дата надходження 31.07.2010
дата закладки 27.01.2012
У нас, ще з давніх літ всі кажуть недарма,
Півсвіту скаче, а півсвіту плаче.
Тому, мабуть, на світ у мене зла нема,
Хоча, насправді, все скоріш інакше.
Яка то мука, бачить світ лише з вікна,
Й ловить повітря крізь вузьку щілину,
Між мною й ним з'явилась ця глуха стіна,
Що розділила все наполовину.
Півсвіту за вікном, де сміх і гріх разом
Віншують рух, святкують без упину.
Півсвіту - тут, в душі панує тільки злом,
Бо є живим лише наполовину!
Не стільки того світу, кажуть, що в вікні.
І правда ця гірка, бо кожну днину
Лише торкаюся, як трунку я стіни,
І з відчаю сплітаю павутину.
А світ ось поруч, ти лиш руку простягни,
Такий близький, водночас і далекий,
Та це для тих, хто п'є життя сповна, для них,
Для всіх, а не безтілого каліки.
Молюсь, душевний біль виплескую сповна,
Я віру, і добро у серці маю,
А чаша повниться й далеко ще до дна,
Та я проте надію не втрачаю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202361
дата надходження 23.07.2010
дата закладки 27.01.2012
Благаю, вірте у любов!
Як в захід сонця та світанок.
І відчиняйте серце знов,
Щоб почуття прийшло на ґанок.
Благаю, вірте у любов!
Вона єдина зрозуміє...
І в мить коли холоне кров
Достатньо погляду, що гріє.
Благаю, вірте у любов!
Чекайте, радісно зустрівши.
Без жодних пунктів та умов,
Сприймайте, подих затаївши.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307388
дата надходження 18.01.2012
дата закладки 27.01.2012
Я в істеричнім монолозі
сама з собою не в ладу
печальна осінь вже не в змозі,
мене любить... я й не прошу.
Щось шепче вітер - з небом розмовляє,
я йому заздрю від душі,
блаженний той, хто крила має,
а решта всі - раби земні.
Перегорнула ще одну сторінку
(щось почерк зіпсувався зовсім)
так нерозбірливо, з сірим відтінком -
"В усьому винувата осінь".
Ось тут рядки прямі, а далі криво,
щось про любов тут і надію (він би знав...)
Навчи ж повірити у диво!!!!!!!!!!
ТОЙ, хто цю книгу про мене писав......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294979
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 27.01.2012
Червоним кетягом калини
знов осінь стукає в вікно
пожовкле листя горобини
і хмар сіре полотно.
Ще один жовтень, ще одна мука.
І плаче серце знову й знов,
позаду і попереду – розлука,
безпомічність од і промов.
Вже втретє осінь сльози ллє,
і втретє я вдягнусь у чорне.
Хай вітер тугу рознесе,
хай листя вкриє все невідворотне.
Знов зацвітуть у полум’ї жоржини,
хтось посміхнеться, хтось полюбить знов.
Я ж поспішаю на твою могилу,
не плачу, сильна. В мене ж твоя кров.
Обличчя рідне із гранітної плити
так лагідно і ніжно посміхнеться…
О тату, як без тебе жити?
Ти ж бо ніколи вже не повернешся…
Десь ворон кряче в верховітті,
цвинтарний спокій душу сповива.
Я розповім про всі свої жахіття,
мені так страшно, зовсім я одна.
Чомусь усе не так якби хотілось.
Несправедливість і жорстокість, біль і страх
любов була, та не здійснилась,
живу сльозами і надіями в ночах.
Якби ти знав як серце заболить
від нелюдського горя й кривди.
Я знаю, що життя – це тільки мить,
що дуже скоро вже кінець той прийде.
Тож як прожити, щоб не пожаліть,
як ухилитися від злої долі,
і як зробити з серця мідь,
що б не розбилось і не відчувало болі.
Мовчиш. Тиша. Дощик моросить.
Я вже піду, не раз ще повернуся,
прошу лиш тату, ти зумій простить,
за те, з чим я ніколи не змирюся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285844
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 27.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.01.2012
Я кохаю і душа сміється.
Вмить затихли болі і жалі.
Я кохаю і мені здається,
Що зникають в світі люди злі.
Я люблю. І світ стає рожевим,
Що фарбує душу й почуття.
Я люблю. Любов ця з міста Лева
І назад немає вороття.
Я страждаю в спогадах солодких,
Як приємно з ними, ніби в сні.
Я страждаю, але це обгортка
Справжніх почуттів, що у мені.
А в душі п’янкі калейдоскопи:
Скельця чарівні дивлюсь і б’ю.
З міста, що нагадує Європу,
Я страждаю, я кохаю, я люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296193
дата надходження 26.11.2011
дата закладки 27.01.2012
Осінній вальс. Фантазія думок.
Солодкий жовтень дивні вірші пише.
В мені здригнувся почуттів струмок
І засміявся, десь прогнавши тишу.
Засяяв ніжний передзвін октав –
Осіння заколисує соната.
Це значить – хтось когось тут покохав
І в жовтім морі знялася регата
Надій, захоплень, поглядів і мрій,
Що сипались солодкими словами
І визначали суть усіх подій,
Того всього, що було поміж ними.
Нічне адажіо – кохання переспів.
Ця музика любові нас єднає.
Тут забагато не потрібно слів,
Якщо є поруч той, кого кохаєш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302849
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 27.01.2012
— А ти віриш у щастя?
— Я вірю.
— А в дихання мира?
— Щиро.
— А в лагідне серце?
— Озветься.
— У Рай, що весною?
— До болю.
— У сонячні крила?
— Вітрила.
— А крижанисті тумани?
— Омана.
— А гроза на розпутті?
— Забути.
— А шовкові покоси?
— У росах.
— Як день скаженів?
— Згорів.
— А поклик у завтра?
— Благайте.
— А ночі співочі?
— Дівочі.
— А ранки твої-мої.
— Солов’ї.
— А щем у хмелю?
— Л–ю–б–л–ю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289653
дата надходження 30.10.2011
дата закладки 27.01.2012
Ти чуєш?
Як тихесенько пісня гортає світанки?
Як ніжаться роси в тремтливих туманах?
Ти чуєш?
Як вітер ховається в зорянім жбанку?
Як місяць шепоче березі: «Кохана»?
Ти чуєш?
Як крила розлуки шурхочуть із вирію?
Як сонце розсновує промені з нитки?
Ти чуєш?
Як сон промовляє молитвою щирою?
Як серце сумує за ніжністю скрипки?
Ти чуєш?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288575
дата надходження 25.10.2011
дата закладки 27.01.2012
Перелущила осінь тепло — бездумно.
Перемокла холодними днями — надсумно.
Передмухує вітер трин-зло — зарванно.
Перемерзлі тумани тікають ярами — під ранок.
Перелистую думи і я — в підвечір’ї.
Передумую «Вчора» і «Завтра» — в сузір’я.
Передвістя снами стоять — на подвір’ї.
Пережовкла заобрійна мантра — повір’я.
Перебуду отак дні погожі — безшумно.
Перекличу в дорогу Удачу — ажурну.
Перегріюсь у літній пожежі — безумно.
Перефарбую Любов я незрячу — в амурну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294295
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 27.01.2012
Колір щастя — ніжний
У світі сиво-грішнім —
Янтаріє днем прийдешнім
Змедованим мевищем черешні.
Колір щастя — тихий,
Корінням живить заманихи,
Злотіє в полі дивиною,
Солодить серце черимойю.
Колір щастя — сильний,
В мареві вітрів — стожильний,
Кувалдою все трощить труту,
Грозою губить кригу каламуту.
Колір щастя безконечний
Впліта барвінки у вірвечки —
З’іриджує росу на світогранях,
Зігріває у дорогах ранніх.
* - «заманиха» і «дивина» — назва лікарських рослин.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308230
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 27.01.2012
Одинокий трамвай, не тривож мої сни,
бо душа моя спить поруч з щастям.
Не вернеш ти назад цвіт весни восени,
він опавший - вже бабине літо ...
Лише спогад летить пожовтілим листком,
поміж колій зустрічних лягає.
Не підніме дівча, не приклеїть в альбом,
бо сторінки для долі немає...
Вона їде туди, де її рідний край ,
де на небо так просто дивитись ...
Не тривож мої сни, одинокий трамвай,
бо в них спокій не зможе лишитись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278304
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 27.01.2012