Вона любила фільми про любов
Латте із карамеллю, детективи.
На світ дивилась через об'єктиви
Остерігалась пристрасті оков...
Вона любила джаз і трішки рок.
Гучні компанії та тихі ранки
Яскраві зорі на дні філіжанки
У невідомість несміливий крок...
Вона була поетом у душі.
Як Байрон понад все хотіла в гори
Торкати поглядом їхні простори.
Про них писала трепетні вірші.
Вона була тендітна і тверда.
Тепліша- сонця, холодніша- криги.
Прологом не дописаної книги.
Бурхлива і спокійна, як вода.
Вона любила кеди і бумбокс
Запах кориці і відтінки сталі.
Осінні шати із дерев опалі.
І в голові з думками парадокс.
Вона була несхожою до всіх.
Так трішки дивна, може божевільна.
До вітру схожа - невловимо-вільна
Нехай і за спиною чула сміх...
..........
....
Вона була далека від землі...
А він понад усе любив її...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699944
дата надходження 11.11.2016
дата закладки 11.11.2016
[i]Нас вбивають сигарети ,
Вбиває також алкоголь ,
Про це завжди пишуть в газетах ,
Ну а правди не скажи ніхто .
Всі мовчать їм начхати ,
Не розкажуть ніколи що ,
Кохання вбиває швидше ,
Ніж дим сигарет , і алкоголь .
Мрії також вбивають ,
І руйнують наше життя ,
Ну цього ніхто нам не скаже ,
Не на пише на папірцях .
А чому не знімають реклами ?
Кохання шкідливе для вас ,
Що воно приносить страждання ,
І немає ліків від цих ран .
І не напишуть чомусь що розлука,
Є шкідливою для нас людей ,
Як від неї сохнемо в муках ,
Із надією все пройде .
А надія в сто раз іще гірша ,
Вона віру всім нам дає ,
В те що буде колись усе добре ,
Головне тільки вірити в це .[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677028
дата надходження 09.07.2016
дата закладки 12.07.2016
Ви бачили колись, як плаче сильна жінка?
Не бачили? Отож! На те вона й така.
Сміється мов ручай, так весело і дзвінко,
А що у неї там таїться у думках?
На людях завжди все “по вищому розряду”:
Одежа, макіяж, робота і сім'я,
Вона нікого з нас не просить про поради,
А як і треба-все вирішує сама.
Та тільки стихне шум, огорне хату нічка,
В дитячу зазирне-все тихо, діти сплять,
Залізо сили в ній розтопиться мов свічка,
І хочеться в обіймах ніжних потопать.
Присяде край вікна в старім пухнастім пледі,
Лиш поглядом пустим уткнеться в чорну даль-
Вона тепер слабка. Вона тепер не Леді,
І вирветься з грудей назовні вся печаль.
А зранку підведе свої красиві брови,
До школи дітвору, до офісу сама,
Й до вечора усе піде по колу знову,
І знатиме лиш ніч, що плакала вона.
Н.Хаммоуда
04/01/2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633474
дата надходження 04.01.2016
дата закладки 29.05.2016
вони приходять до мене уві сні
говорять про початок весни
Голоси
вони в мені народжуються і вмирають в мені
Сни
вони завжди зі мною і я для них не нова
Слова
вони раптово з'являються і
так само раптово летять за обрії
Мрії
вони просять писати більше віршів і прози
Музи
я завжди плутаю їх
але коли життя припирає до стіни
рятують мене саме Вони
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630399
дата надходження 21.12.2015
дата закладки 21.12.2015
Скaжiть чoгo вaм
бpaкyє
Bce є мiзкiв нeмaє
Шyкaєтe щacтя
A йoгo нe пoтpiбнo шyкaти
Boнo в cepeдeнi i
нaвкoлo нac
Щacтя - цe
бaгaтoгpaнний тepмiн
У кoжнoгo пo cвoємy вoнo пpoявляєтьcя
Haкинeмo дeкiлькa
пpиклaдiв:
цe здopoв'я, цe
poбoтa, ciм'я, тypбoтa,
yвaгa, зaтишoк, Бoг, кoмфopт, кaвa,
пopядoк, твopчicть,
зaкoxaний пoгляд,
пocмiшки нi з чoгo,
вipнi дpyзi, якi нe
кинyли в бiдi, дiти - квiти життя
Щacтя цe дopoгa нa
oбpiї в нeбo
Для щacтя бaгaтo нe
тpeбa
Bмiння цiнyвaти тe щo є
Пoмiчaти тe щo oтoчyє
Cмaкyвaти кoжним
пoдиxoм, кoвткoм,
пoглядoм, кoжним
пoчyтим cлoвoм, pyxoм, жecтoм,
кpoкoм, пocмiшкoю,
cнoм, тeплoм.
Цeй cпиcoк мoжнa
пpoдoвжyвaти
бeзкiнeчнo Mиcлiть пoзитивнo в
кoжнiй тpyднocтi є cвoї
пpиxoвaнi мoжливocтi
тa плюcи
Цe як кpoк вищe нa
cxoдинкy дo cвoгo щacтя.
I тe щo нac нe вбивaє
poбить нac
cильнiшими
Koжeн пepeжитий бiль
нac зaгapтує i cтaнe coлoдким cпoгaдoм
Koжeн caм oбиpaє
кyди йoмy йти caм
вишивaє cвій pyшник
Poбить вибip
Бyдьтe iндивiдyaльнi iдiть зa cвoиїм
внyтpiшнiм гoлocoм a
нe кyди вaм cкажуть
чи пoшлють
Бyдьтe caмi coбoю, нe
poзмiнюйтеcь нa iдeaли їx нe icнyє
У кoжнoмy в нac є
вeличeзний пoтeнцiaл
Йoгo лиш вapтo знaйти
i poзкpити
Oдин з ключiв цe бyти в oтoчeнi тиx людeй,
якi тeбe пiдтpимaють
пiдбaдьopaть кoли
тoбi вaжкo
Bce y Baшиx pyках.
Тримайтесь з нами Небесний Татко)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600675
дата надходження 19.08.2015
дата закладки 21.08.2015
Вона була до біса гарною. І він
беріг у шафі всі її скелети.
І підіймаючи щораз її з колін,
вдихав життя, як вміють лиш поети.
Але, ламаючи мотиви дивних стін,
Вона пішла зі спалахом комети.
Вона була до біса гарною. А він
хотів померти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593064
дата надходження 11.07.2015
дата закладки 12.07.2015
Ми на межі стояли лихоліть
Коло долі сліпого ліхтаря
Я знав, що завтра загримить
Тепер чуже твоє ім’я
З весною ти пішла, затята
І розцвітеш мені, мабуть, на зло
Минулого закрилися дверцята
І між нами з нерозумінь і сварок скло
Я на троянди дивитимуся часом
Ти, напевне, була одна із них
Ти без зупину марила Парнасом
І не прагнула звичайних людських втіх
Я не принц, кохана, просто хлопець
Що не здолав до тебе тисячу морів
Я не дарував прикрас із сонець
Та, мов вітер небом, тобою захворів
А твої очі – краплинки шоколаду
З іншим поділяться теплом
І твої вуста зі смаком винограду
Чудовим мені здадуться сном
© Леся Приліпко, 16.03.2015 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589820
дата надходження 25.06.2015
дата закладки 26.06.2015
Знаешь, сильные тоже ведь плачут...
И не важно, какая причина...
Может, просто терзают удачу...
Или вновь провинился мужчина...
Знаешь, сильные тоже страдают...
Но не ищут поддержки в подружке...
Они тихо, безмолвно рыдают...
Утопаяя в вине и подушке!
Знаешь, сильные стонут от боли...
Пробегая сквозь острую мину...
Сколько б не было в ране их соли...
Все же держат ровней свою спину....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575346
дата надходження 18.04.2015
дата закладки 18.04.2015
Ты подарила больше, чем хотела. В один вечер
Ты заставила меня мой мир вверх дном перевернуть
Я, пожалуй, навсегда запомню запах этой встречи
Запах счастья, кофе, доброты, наивности чуть-чуть
Прогулки в парке, возле озера. Ведь так чудесно
Я давно так не был рад, пойми ты и поверь
Прости же, если сто моих слов прозвучали неуместно
Просто я пришёл в себя от страхов и потерь
Ты вернула мне любовь к свободе, жизни, да
Но просто я не знаю, как ещё тебя благодарить
Просто сохраню я в своём сердце навсегда
Ту минуту счастья, что дала тогда мне силы жить
Ты смеёшься, как всегда слова звучат наивно
А я ребёнок, до сих пор храню в душе тепло
Которое когда-то выльется холодным ливнем
И останется внутри лишь гордость, ещё зло:
*****
Да, не повезло тебе со мною, слишком глуп
Бросаюсь на наивность как на маленькое счастье
Раньше был на чувства и эмоции я сильно скуп
А теперь я жизни радуюсь всё чаще-чаще-чаще
Ты весну мне подарила, в середине января
Среди снега, льда, ты появилась словно солнце
И согрела, не просив взамен любви. Лишь говоря
Что этот рай навеки никогда не остаётся
Ложь! Я сохраню его в стихах, на книжных полках
Каждый раз, за чашкой кофе, вспомню встречу
Ведь мою душу, ты когда-то склеила с осколков
Да так, что швов и трещин даже не замечу
Но моё спасибо вряд ли тебя сделает бессмертной
Просто знай, что ты мне подарила милый рай
И пусть минутный, зато сладкий, как десерты
А теперь беги ты, только навсегда не исчезай:
*****
А если вдруг захочется вновь детской дружбы
Приходи ты, а я встречу и пущу в свою среду
Всем когда-то хочется быть другом нужным
И если ты поманишь, то я тоже вновь приду
Опять же: на минуту, чтоб согреть, согреться
Ведь одиночество придёт, зайдёт без стука
Я готов отдать тебе кусочек своего сердца
Лишь бы горькой не казалась та разлука
Зная, что вернёмся непременно в детство
Пусть на время, на минуту, но вернёмся
Можем сотни раз спасаться бегством
Но земля как шарик, вновь столкнёмся
И где-то, в лицемерной серости толпы
Заметим яркий свет, что грел когда-то
Будем мы бежать и опрокидывать "столбы"
Что так мешают нам добраться до объятий:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188349
дата надходження 08.05.2010
дата закладки 10.02.2015
слова складаються у сповідь
про запізніле каяття.
ще крок, і два...ще кілька кроків
і він піде з твого життя.
пожовклий лист спече долоні,
якими втримати не зміг.
а ти тікатимеш від долі,
а він замерзне серед криг.
кохання двох - не завжди казка,
де Сонце в темну ніч зійшло.
Ви божеволіли від щастя -
час не пробачив вам його.
як синім льоном ніч розпустять,
у небі згаснуть два вогні -
так не мовчать, коли не люблять.
а ви мовчали три весни.
як лебідь без лебідки тужить,
що сльози в озеро злились -
не розлучаються так, чуєш?
а ви навіки розійшлись.
кохання двох - не завжди казка,
де Сонце в темну ніч зійшло.
Ви божеволіли від щастя -
час не пробачив вам його.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552999
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 24.01.2015
Как жаль, что ты такой, как я хочу –
Смешной, безумный, в чем-то безрассудный.
Но ни за что к себе не подпущу,
Хоть облик твой почти что изумрудный.
Как жаль, что ты сейчас так далеко,
И не склониться мне челом на твои плечи.
Мне так с тобой смешно, и так легко,
Быть может и меня время излечит.
Не верила я никогда в твое вино,
Оно и правда мне совсем не помогает.
Дым сигаретный – беспощадное кино.
А главные в нем роли кто сыграет?
Как жаль, что я сейчас совсем одна,
Что мне тебя сейчас так не хватает.
Я не люблю тебя, но я не холодна,
Чувств никаких, и это лишь спасает.
Как жаль, что не умею быть другой,
Только такой – нелепой, непутевой.
Я не хочу быть чьей-нибудь струной,
Лишь настоящей, хоть необразцовой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487176
дата надходження 21.03.2014
дата закладки 21.03.2014
Ніколи не страждайте потроху. Віддавайтесь відчуттям повністю, всією душею. Не дозволяйте собі роскоші переживати за те, що серце може не витримати. Воно може не витримати, звісно. Але Ви не мучитиметесь ПОТРОХУ. Страждання припиняться одразу із ковтком повітря та останнім стуком серця.
Але якщо Ви припуститесь слабкості і не віддастесь у руки горю... Вас чекає в'язниця. Ви копатимете собі могилу і помиратимете заживо. Щодня потроху. Воно з'їдатиме Вас із середини. Потроху, непомітно, поступово. А коли буде пізно, коли Ви зрозумієте, що у полоні, - буде нікуди бігти, нікуди втікати. Ви будете вже не Ви. Це буде людина із виїденим серцем, що калантає з усіх сил і захлинається своїм же стукотом.
Тому НІКОЛИ не страждайте потроху. Плачте, кричіть, пускайте біль на волю - лиш тоді здобудете щастя і свободу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398293
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 13.10.2013
Ти малюєш котів на моєму тілі
доторкаєшся ніжно й вони муркочуть ,
потім до ночі я чую їх співи
й голос незвично жіночий...
Ти малюєш птахів на моєму тілі
відпускаєш з кліток й ті щасливі кружляють ,
сідають і клюють вишні спілі
ці птахи не збираються в зграї...
Ти малюєш місяць на моєму тілі
а поруч яскравії зорі,
додаєш до кави трішки ванілі
та кличеш з собою на море...
Ти зробив з мого тіла дивну картину
і тепер щодня розглядаєш ,
кажеш "я нарешті знайшов свою половину "
й у мене на колінах дрімаєш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444208
дата надходження 19.08.2013
дата закладки 20.08.2013
И вот я снова в жизни без тебя.
Не чувствую ни солнца,ни дождинок.
И не твоя,и не моя вина,
И на душе нет капельки слезинок.
Меня оставил в мире даже дождь,
Забыл на целый месяц.Я не плачу.
А солнце одевает юбку-клеш,
И покупает туфельки на сдачу.
Из карамели сшило поясок,
Да он(поверьте)сразу растопился.
А месяц тоже очень одинок.
Мне кажется,он сильно простудился.
И вот я снова до сих пор одна,
Я не грущу и больше не заплачу.
Но я забыла все твои слова.
И тоже покупаю я на сдачу
Вчерашний дождь и шлю его тебе.
Пусть у тебя не будет в жизни грусти.
Ведь я давно никто в твоей судьбе.
Давай миг расставания пропустим.
Буду всегда молиться за тебя,
Буду просить,чтоб Ангелы хранили.
А я в любовь по жизни влюблена,
Но мы друг друга просто позабыли.
_______________________________________________________________
Вы не жалейте никогда любви,
Пусть Вас о ней не просят,не жалейте.
Вы соберите нежные дожди,
В бокалы их для солнышка налейте.
Для Ангелов дошейте облака,
Пусть их на свете этом будет больше.
Душа всегда пусть будет велика,
А счастья дни продлятся в жизни дольше.
А мне хотелось расстоянья все
Свести к нулю.Зачем нам километры?
Хотелось,чтобы лето вмиг ушло.
Всем написать послания в конверте.
Да не жалейте никогда любви,
Ее всем раздавайте.Пусть не просят.
Но опоздали лучшие дожди,
Наверно,их ветра просто уносят
Туда,где все молились день и ночь.
Туда,где в Бога верят очень,очень.
А мне бы так хотелось всем помочь,
Но этот век(мне кажется)не точен...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442383
дата надходження 09.08.2013
дата закладки 09.08.2013
[img]http://cs402521.vk.me/v402521008/89f5/QVfKqixWKiY.jpg[/img]
Чому твої очі сняться щоночі
І згадують губи п’янкий аромат?
Тих юності днів вернути не зможу –
Не витру ж я сльози як сум у очах.
Обіймів нових ніщо не пророчить,
Хоч квіти чекають у старім саду:
Для тебе їх рвав, кохана, щоночі,
Тепер все скінчилось - туди не піду.
А квіти цвітуть і ваблять самотніх,
Та тільки не тих, що віддали життя
За щиру усмішку, очі тернові,
Що ніжно манили аж мліла земля.
До неба злітають, в холоді в’ються
Далека усмішка, чужа вже хода,
Зробила мене одвічним вигнанцем
Зі світу любові, де місця нема.
Не варте життя, хай навіть на волі,
Без подиху рідного, ласки й тепла,
У мене ж своя приречена доля -
Любити і знати, що ти не моя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435825
дата надходження 07.07.2013
дата закладки 08.07.2013
Ничего не случилось... Просто...
На закате бывает грустно.
На закате все небо в алых
Ярко-огненных облаках.
Все вопросы оставив в прошлом,
Превращаю любовь в искусство,
Забывая себя в усталых,
Самых теплых твоих руках.
Ничего не случилось. Завтра
Может будет чуть-чуть теплее.
Может быть, засыпая порознь,
Мы проснемся с тобой вблизи.
Ничего не случилось, правда!
С каждым вздохом закат бледнеет.
С каждым вздохом все тише голос
И стук сердца где-то в груди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410414
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 28.03.2013
В розбитої любові скляні очі,
в надіях лиш незримий тихий штиль,
І я кричу у дику темінь ночі,
бо вже тепер така як ти хотів.
Шматує спогад наче гострий ніж,
в додачу пам*ять теж лишила рани.
Чи є таке десь місце на землі,
щоб все забути,що було між нами?
А тут сніги ще бачу у вікні,
вдихає місяць свіжість передчасну.
Наперекір життя ясній свічі...
поволі,але так невільно гасну...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403970
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 25.02.2013
Не іграшка ,не лялька на полиці ,
я маю душу і вона болить ,
зв'яжи ти шарф для неї ,ось дарую спиці ,
давай швиденько ,поки доля спить...
а то з усіх кутків кричать ,що ми не пара
занадто різні ,божевільні та чудні ,
а знаєш ,я б напевно вічність спала
в твоїх обіймах ,мов у теплому рядні....
і сам ти знав ,що іграшкою я не стану
примхливо-вільна з теплим бризом в голові ,
ти ж освіжаєш ніби влітку ранок ,
щодня приносиш почуття нові...
наперекір усім оцим дурним прогнозам
ми разом і шукаємо той світ ,
де вигнані серця не піддаються злим морозам
й душа постійно рветься у політ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400775
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Врешті ти пішов назавжди з мого життя.
Стало легко та спокійно.
І я, більше не заглядаю в нотатки, по залишки тебе. Факт, ти боляче забрав з собою частинку мене. але то більше не болить. давно. і мені не шкода тої частинки. нехай вона буде тобі на щастя.
Здавалося, що хочу багато "розказати".
але крім того, що я рада і дуже добре чуюсь з тим, що тебе більше немає в моєму житті, та що я щиро бажаю тобі добра, сказати нічого.
дивно лишень, що як такої поваги до тебе не залишилось. навіть "Т" писати не хочеться.
Лише жалість. та нехай з тобою буде успіх та щастя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394495
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 22.01.2013
Потому, что нельзя делать вид что не было,
Потому, что нельзя притвориться девочкой,
Потому, что мало ли кто потребовал,
Потому, что не верю - да верить не во что.
Потому, что любить можно только волнами,
Потому, что писать можно только строчками,
Потому, что моря не бывают полными,
Потому, что слова не бывают прочными..
Потому, что смотреть можно только пристально,
Потому, что злиться - только отчаянно,
Потому, что хватит стоять на пристани,
Потому, что лодки давно отчалили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392638
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Все до краплі у келиху, "Нас", вже тепер не існує,
час минув, і кохання, неначе, як і не було.
Що накоїли ми, де поділося наше тепло,
і чому у ночі я твій образ жаданий цілую...
І чому все до краплі, чому перевернутий келих,
Чи не варто підняти його, і наповнити знов.
Боротьба де за щастя, де ніжність минулих розмов,
спільний дім, і кімната, і тіні в ковзанні на стелі…?
Чи не варто забути образи взаємно – безглузді,
чи не варто із келиха пити бажання для двох?
Нам піднесло життя незабутній до болю урок,
гіркий присмак додав у розпещені ніжністю душі…
Я підняв і тримаю в руці келих наших стосунків,
мені щиро шкода, "Нас" немає, мені дуже зле.
Висувати умови…? Навіщо є слово "але"…?
Келих повен кохання і страсті палких поцілунків…
©Сергей Куринный 10 января 2013 г., 9:49:01
Світла мрія про Вас…автор: Осіннє арандеву
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391360
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Хотів би стати тобі другом,
Якби лиш тільки не любов,
Даремно думав, що убога -
Вона ж гаряча стала знов.
Думки підвищують напругу,
Бо знаю - більше не моя,
Ну що за доля недолуга,
Хоча... моя у тім вина.
Боюсь зустрітися з тобою
(Десь випадково, просто так)
Коли побачу - стільки болю
Ховаю я в своїх очах.
А нові пристрасні стосунки
Не зруйнували почуттів,
Лиш ніби випив я отрути,
Та жити хочеться мені.
Пробач, не бачу в тобі друга
Бо ще кохаю … але втім -
Це не важливо! Бо не треба
Ламати твій казковий світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386824
дата надходження 22.12.2012
дата закладки 22.12.2012
Я не могу сказать что будет завтра,
не мне судьбу дано предугадать,
Возможно я й не стану самой главной-
твои глаза не буду отражать...
А может заметет следы все снегом...
И ты ко мне дороги не найдешь,
а я молить устану страстно небо,
ведь ты уже с рассветом не придешь,
Тогда возможно я смогу проснуться,
и больше о тебе не вспоминать.
В других глазах надеждой огорнуться
и просто жить,любовь как дар принять.
Заботясь согревать чужое сердце,
К двери' всегда целуя провожать,
и ждать с работы каждый новый вечер,
в замен днем слышать нежно слово мать.
И так промчат года в пустых сомнениях-
я буду продолжать тебя желать,
наверно будут внуки в это время,
а нам из мужем где-то шестьдесят.
И вот-на перекрестке жизни й смерти,
когда начнется тихо рваться нить,
скажу спасибо, павши на колени,
что я смогла еще раз полюбить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383751
дата надходження 10.12.2012
дата закладки 10.12.2012
Твій погляд роздягав до наготи,
Твої думки в'язали сітку страсті.
Усі думки заполонив лиш ти,
Однак я дама не твоєї масті.
Твій дотик був неначе божевілля,
Твої слова пустої мрії вспишка,
Усі пророчили нам через рік весілля,
Однак я кукла не для твого ліжка.
Твій запах полонив мене до смерті,
Твої фантазії сягали неба.
І хай готовий ти на різні жертви.
Однак я щастя просто не для тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376696
дата надходження 09.11.2012
дата закладки 09.11.2012
[img]http://cs419023.userapi.com/v419023008/b3e/p3eVRs53Xts.jpg[/img]
Повільно затікає у скроні мої осінь,
І крадькома проникла в серця близьких людей,
Та тільки в моїм серці весняна досі повінь,
Що стала аргументом недоспаних ночей.
У тебе у долонях посохли білі квіти,
І відсиріла палаюча колись любов,
Ну що ж, пройшло кохання - нема чого жаліти…
Бо хто умів любити – полюбить вірно знов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376135
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 08.11.2012
Любов жива, та я її ховаю,
В очах її надія досі не згаса,
Тепер стояти бідному до краю
І говорити невмираючі слова.
Та я в таку наївність вже не вірю,
І може, краще відпустити в небеса,
Бо ця любов пробуджує лиш звіра,
Що розриває мою душу навмання.
Любов мізинцем трималась за будь-що,
Лиш би залишитись і жити у думках…
В моїх… в моїх дитячих. А навіщо?
Я все-одно тебе Всевишньому віддам!
В очах її благання. Скупі слова:
«Ти не вбивай мене, бо я іще твоя,
Невже згрішила, невже не дорога?
Колись же були, милий, тільки ти і я».
«Невже в холодні ночі я не гріла?
Мороз на дворі, а ти тримався сміло.
А в пристрасні хвилини не горіла?
Коли від божевілля палало тіло».
«Ну так для чого вбиваєш ти мене?
Невже любов небажане дитя твоє?
Не думай, що біль ось так, візьме, мине,
Якщо ти навіть і уб’єш чи варто це?»
Сльози солоні і мокрі лиш вії,
Це все на що здатен і глибоко вірив,
Вітер надії їм вже не повіє -
Залишився сам, бо стояв біля прірви.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374848
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 04.11.2012
дай мені сили напитись свободою..!
дай мені сили бути вільною..!
дай мені сили бути вільною від себе..!
до самого закінчення мрії..
до самого тихого запаху Тебе..
я хочу бути доброю для себе..
я хочу бути вільною від думок..
я більше не хочу..я більше не зможу помирати, аби відродитись..
я хочу жити глибоко..
хочу жити без Тебе і з Тобою..
хочу бути вірною собі і Тобі..
я просто ще не знаю хто Ти..
я хочу мати в собі добро..
хочу мати в собі дитя..
хочу мати в Тобі мене..
хочу мати сонце з небом
в Тобі та мені..
я хочу снігу з літом!
відпусти!
та забери..
я можу кохати!
більше!
глибше!
я буду кохати!
лише згодом..
після мене..
Ти лише забери..
а я буду з Тобою до останньої кулі..
я буду більше!
я буду міцніше каменів!
я буду вище неба!
і я затону в океані..почуттів..
Ти лише зачекай..
і я буду справжня.
без плити в грудній частині.
і я буду сонцем..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374458
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 31.10.2012
Відчуття непотрібності переростає в хворобу,
бере за горло і душить шалено,
хто покаже вірну дорогу
і пригорне ніжно до себе?
хто прийме з усіма мінусами
та чекатиме пізно з роботи,
поцілує палкими вустами
так ,щоб зникли буденні турботи?
хто врятує змучену душу,
квітам там дозволить розцвісти?
а то я від цієї суші
потихеньку стаю песимістом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368907
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 29.10.2012
Викурюєш мене немов останню сигарету,
так жадібно й до самого кінця,
для когось іншого вже станеш амулетом
та подаруєш парочку крильцят...
Викурюєш мене немов останню сигарету,
кидаєш у смітник ,де інші вже лежать,
та,любий,забуваєш про прикмету,
що все погане має здатність примножать...
Колись відчуєш ти,що значить ніч не спати,
дізнаєшся як серце вміє нить,
тобі від всіх також захочеться тікати,
й шалену біль нарешті зупинить....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367695
дата надходження 30.09.2012
дата закладки 29.10.2012
Не сняться їй рожеві більше сни,
Вона уже змінила стиль давно.
І навіть не чекає, як колись весни,
Бо їй тепер напевно все одно.
Не нарікає на весь світ постійно,
Шукає завжди радість у житті,
Їй 19 і вона вже самостійна.
І мрії й плани в неї вже не ті.
Іде вперед і не боїться впасти,
Бо знає,що підніметься з колін.
І не зумієш щастя в неї вкрасти,
Вона нового прагне, хоче змін.
Не знає про властивості нейтрона,
Тікає часто від пустих розмов.
Не вірить у Венеру й Купідона,
І взагалі не вірить у любов.
Немає на очах ані сльозинки,
Самотня, завжди впевнена в собі.
Не тратить надаремно ні хвилинки,
І не належатиме вже вона тобі.
Тепер не слухає сумні пісні,
І не чекає від природи див!
Ти не розбив їй серце, чуєш, ні!
Ти просто назавжди її змінив!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366904
дата надходження 26.09.2012
дата закладки 22.10.2012
Какая ночь! Но звезд не видно,
Лишь месяц отражается в реке.
Какая ночь! А мне обидно -
Ведь ты не плачешь вовсе обо мне.
Ты проливаешь слезы даром,
О том, кого и рядом давно нет,
Кто бросил чувства с листопадом,
Отсохшей юности прошедших лет.
Но не виню тебя родная,
И все же больно как-то на душе,
Ведь я люблю тебя без края,
А сердце плачет снова в тишине.
Печаль уйдет с рассветом нежным,
Но только нужно что-то изменить,
Быть может, стану я небрежным,
Чтобы смогла любовь мою убить.
А ты убей… убей без страха,
И я не буду вовсе горевать,
Придет весна… и я, мечтая,
Начну немного верность забывать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353267
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 22.10.2012
Как странно, но я уже во Львове,
Сижу в кафешке, кофе пью один,
Еще вчера был я на свободе -
Сегодня пленник у твоих вершин.
Утром в парке по худой аллее
Развеюсь я от этой суеты,
Молодое сердце не хладеет
И меж деревьев показалась ты.
Но облажался - пара молодых
Обнялись, будто не было беды.
А я припомнил - в помыслах благих -
Сковали свое счастье в кандалы.
А мы мечтали … прочитать «Люблю»
На наших лицах, лишь бы к февралю,
Но вот беда - уже почти весна,
На наших лицах только пустота.
Запах в воздухе и аромат земли,
От дождя промокший - пьяный от любви,
Сотни километров, а теперь - шаги,
Только ты родная все сожгла внутри.
***
Я в этот город больше не вернусь,
Хотя и сердце в нем свое оставил,
И с головой в любовь не окунусь -
Мой мир тобою сладостно отравлен.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358475
дата надходження 19.08.2012
дата закладки 22.10.2012
В душі гортаю кожне твоє слово…
Твій кожен дотик на руках щемить.
І я була в житті не випадкова…
І ти зі мною був життя, не мить.
Наш автор казки просто не зумів!
Не злись на «нас». Не злись, бо ми не винні.
Не правильно, що ти мене зустрів…
Не правильно… Ми просто не повинні…
А ти зумів так правильно зіграти…
Але «the end». Дограти ти не встиг.
А я зуміла вірно покохати…
Але в душі моїй вогонь вже стих…
Три метри над рівнем неба…
Запитай – чи була я щаслива.
Запитай. А не хочеш – не треба…
Біля серця спинилася злива…
В небі лебеді кличуть журливо…
Я закохана в тебе без меж.
Знаєш, думала це не можливо –
Досягнути словами небес…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371509
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 19.10.2012
Меня окрыляет мечта о тебе -
Я вижу тебя наяву и во сне.
Ты счастье и радость, ты слезы сквозь смех.
Ты мой самый страстный и сладостный грех!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371358
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 17.10.2012
Як же видають минуле запахи!
Ці солодкі. Теплі. Ці терпкі.
Ніби, що було, за чуба злапали,
Ніби босоніж по вранішній росі.
...усміхнешся тихо й таємниче:
десь за рогом зацвіта жасмин.
Й наче знову в подорож покличе
По слідах закинутих стежин.
Вечір якось дуже особливо пахне,
І щемить, щемить моя душа.
За фіалками, чи, може, виноградом.
Тим, що заплітався у дворах.
Але серпень має особливий,
Не усім відчутний аромат.
Він моєму серцю дуже милий,
І дорожчий, певно, у сто крат.
Знову повертає в ті хвилини,
Що тоді я називала Рай.
Там ти обіцяв: я не покину.
А за місяць шепотів- прощай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355920
дата надходження 07.08.2012
дата закладки 15.10.2012
Ти близько, але так далеко -
На відстані дотику рук,
О, як же з тобою нелегко,
Бо відстань - пожива для мук.
Я вірний їй в своїм чеканні,
Немов самотній в небі птах,
Та не зізнаюсь у коханні,
Бо сльози й досі на очах.
Я витру сльози – посміхнуся,
Хоч і лукаво - все одно,
І щиро Богу помолюся,
Щоб дарував тобі любов.
Бо ти не любиш, не кохаєш,
А я тебе – повір, давно,
Сльозами біль не приховаєш…
Лягли слова твої на дно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364939
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 22.09.2012
Ти можеш мені більше не дзвонити,
Ти просто знай, що я не з тих,
Хто буде оглядатися назад.
Я можу вільно дихати і жити
І без твоїх, так мовити, принад.
ТИ можеш мені більше не дзвонити,
Ти просто знай, що я не з тих,
Хто дозволяє по душі топтатись.
Я можу через все переступити,
І впавши, знову високо піднятись.
Ти можеш з мене навіть посміятись,
Та просто знай, що я не з тих,
Хто від образ і болю виє.
Не з тих, хто буде низько опускатись.
Моя жіноча гордість не посміє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348632
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 31.08.2012
Прости, что я писал тебе стихи,
Но все они рождались от любви,
А в нежных, недосказанных словах
Таилась правда только на губах.
Прости, что написал тебе письмо,
Хотя и не открыла ты его,
Прости за легкие поступки,
Что ждал тебя у дома сутки.
Прости, за все подарены цветы,
Что больше не положишь в вазу ты.
Прости такую верную любовь,
Что в миг наивный я поверил вновь.
А ты разбила сердце на кусочки,
Оттого и грустные все строчки.
Но я тебя любимая простил,
Ведь боль в душе я как-то подавил.
Простил тебе я даже нелюбовь,
Как руки часто разбивал я в кровь.
Но не прощу тебя я никогда,
Ведь ты сказала ему нежно ДА.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358769
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 31.08.2012
Життя обірвалось і серце не б’ється,
В повітрі гарячому крик роздається,
Затихла на мить безжальна країна,
Душа полетіла і вмить стала вільна.
Покинула тіло, з життям не сумісна,
І вже не важливо чи та була грішна,
Людини не стало, а жила так мало,
Біда цього ранку на неї чекала.
Душа не вернеться - хай світ розіб'ється,
Тепер все скінчилось - ніхто не сміється,
Душа закричала і сльози пролила:
«Я жити хотіла, повірте, хотіла…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351140
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 24.07.2012
Ні, я не грім - я лиш відлуння.
Ні, я не злива - крапля граду.
Зефір холодний, а не вітер буйний.
Я не хазяїн - я актор театру.
Ні, я не трав розкішне поле -
Я камінь поміж корінців,
Чужого неба тихий промінь -
Моє ж наполовину в темноті.
Я не загадка слів розумних,
Не висота одвічних істин -
Я двері тіней вірних,
Я шум трави на ґрунті грішнім.
Ні, я не звук гучної мови,
І я не пам"ять сліз й образ -
Я голоси збираю в коло,
Стаю по центрі - я слухач.
Я не любов до всього світу,
Я не обійми всій землі,
Мій гнів не сипле квіти -
Зате я не брешу собі.
Я не набір потрібних фраз,
Я не зразок людських манер -
Я просто плинність через час,
Шматочок світових проблем
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258248
дата надходження 07.05.2011
дата закладки 27.05.2012
Гарна здібність однак –
Вміти вчасно розвіяти сумнів.
Хитрий злодій… раз-два – і простак!
Чи ми ду́рні? Чи клеїмо дурнів?
Ніч розкаже чим день закінчився.
Хтось на сцені щось прагнув змінити,
А хтось в залі сидів і дивився.
Лиш щасливий насправді стомився…
Спить він солодко, бачить він сни:
Він їх в Бога за день заслужив.
Для натхнення йому не потрібні зірки -
Лиш до ранку набратися сил.
́́́́́́́́́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336799
дата надходження 12.05.2012
дата закладки 27.05.2012
Все й одразу не буває.
Тільки з часом все прийде,
Тільки той, хто пам'ятає,-
З часом Ціль свою знайде.
З часом кожен відшукає,
Те, чого він так хотів,
Те, чого він так бажає,
Шлях покаже з "поля снів".
Вийде кожен на стежину,
В час завітній, рідний свій,
Щоб з Душею в Край полинуть,
В Край для Серця своїх мрій.
Рано чи пізно кожен з нас прийде до своєї цілі і здійснить те, для чого він з'явився у цьому світі. А все що стоїть перед нами на шляху до цілі - являється тим уроком, який потрібно пройти.
Дякую:-)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338214
дата надходження 18.05.2012
дата закладки 18.05.2012
Проста дівчина, яка бажала щастя, посміхалася сонцю і рахувала зорі. Вона не знала, що чекає за поворотом, але з іскрою в очах виглядала за ріг. Вона була задоволена всім і всіма. Вона вважала, що світ прекрасний. Вона щиро вірила в людську доброту...
... Але їй довелось побачити, як помирає світ...
Одного ранку сонце просто не зійшло і вітер перестав шуміти... Крик... Паніка... Хаос... На її очах руйнувалося все, що вона любила... Не було співу птахів. Не було посмішок. Не було нічого...
Вона не хотіла нічого бачити, але сховатися було нікуди... Висохли дерева. Розсипалися гори. Обміліли моря...
Вона плакала... Сльози капали на холодну, мертву землю... Вона просила, щоб це був сон... Але вона не прокидалася... А навкруг паніка і розпач... І страх...
І раптом вона побачила двох янголів: білого і чорного, які зверху дивилися на спустошений світ... Вона кликала їх, просила допомогти, але вони не чули її... В потоці страху і страждання, вони не помічали пари заплаканих очей...
... Вона довго кричала і плакала, поки білий янгол не помітив її. Обидва янголи підлетіли до неї і здивовано подивилися. Вони не розуміли її...
- Чому?.. Чому ви це робите?.. Навіщо ви все знищуєте? Світ не такий поганий...
- Ні, дівчинко. - Відповів чорний янгол. - Він гірший, ніж здається. Ми не розуміємо, чому ти плачеш через цих людей... Впродовж століть ви самі знищували себе, прирікаючи своїх нащадків на повільну смерть... Ви вирубуєте ліси, які дають вам кисень. Забруднюєте води, які є основою життя. Ви знищуєте свою планету навіть не усвідомлюючи цього. Якщо цей світ непотрібний вам, то ми заберемо його... А ви доказали, що він для вас неважливий...
- НІ, це ви помиляєтеся. Все не так погано. Людство заслуговує на другий шанс... Так, ми не ідеальні, але нам немає на кого рівнятися... Скажіть, що нам робити і ми зуміємо змінитися... Хоча б спробуємо... Просто дайте нам останній шанс...
- Вже занадто пізно. - Похмуро відказав янгол в білих обладунках. - Ми довго чекали і надіялися, що ви змінитеся. Але все марно. Люди настільки зіпсовані, що навіть на порозі загибелі залишаються злими, жадібними, заздрісними... подивися на них... Вони не варті твоїх сліз...
- Тоді заберіть моє життя... В цьому світі є заради чого боротися. Є люди, заради яких варто плакати і сміятися водночас. Є моменти, заради яких варто жити і помирати. Є події, яких чекаєш все життя. Є зорі, під якими варто освідчуватися в коханні... Є ви, і у вас варто вірити. Є Бог, на якого треба надіятися. Є вуста, які варто цілувати і очі, в яких варто тонути щоразу... Кінець-кінцем є тварини, які не вчинили нічого поганого. Є квіти, які бажають цвісти. Є зорі, які хочуть світити... ... Цей світ вартий, щоб його зберегти... Останній шанс... І все... Я більшого не прошу...
- І ти готова пожертвувати собою за цей черствий, байдужий і нікчемний народ?.. Я тебе не розумію!
- Кожен заслуговує на останній шанс. У кожного має бути змога виправитися...
- Останній шанс, кажеш... Гм... Ну нехай. Останній шанс... для них... вартістю твого життя...
... Вони змахнули крильми і зникли в напівтемряві... Вона відчула, що її нічого більше не болить... А на душі так тихо, спокійно...
Вона побачила яскраве світло і пішла на нього... "Може це і є те світло, до якого мені треба йти?.." І вона пішла... Щоб більше не повернутися... Ніколи...
- Доню, пора вставати!
Зірвавшись з ліжка вона нічого не розуміла... "Як? Я ж померла... За останній шанс!.. Я нічого не розумію. Що сталося?.. Боже, що це за злий жарт?.. Чи це був сон?.. Просто жахливий сон..."
Вона встала і роздивилася навкруг... Все знайоме: її ліжко, шафа, стіл... Її улюблені книги і фотографії на стінах... Вона вдома!.. От тільки... "Що це?" Велика коробка на столі... "Цікаво, що тут?"
Вона відкрила коробку і побачила там... Янголів: чорного і білого... Два великих порцелянових янгола з великими крильми і добрими очима... І записка: "Ти заслуговуєш на те, щоб світ отримав другий шанс. Хоча ніхто не дізнається, кому завдячує своїм життям, але ти вічно житимеш у наших серцях..." І чотири слова на звороті:
"Її назвали іменем "ЖИТТЯ"!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293664
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 27.04.2012
Не дивуйся коли упаду в твої руки зорею,
бо позаду важкий,невагомий пройшлося вже шлях,
Хай би все із нуля - і я б просто зосталась твоєю,
хай би знову змогла вчитись наче колись-по складах.
Знаю,зараз тобі я як,жменя пекуча,порею,
Чи терпка данинА що лиш серцем п*янить-без вина,
Знаком долі колись ще впаду в твої руки зорею-
і зостанусь навік відзеркаллям у рідних очах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333494
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 27.04.2012
До краю змучена була цими думками
І відпустити їх я намагалась
Вже надоїло вічно плакати ночами
Та все одно без нього я боялась
Боялась пустоти, яка немов туман
Усе навколо себе покривала
Бо провалився мій блискучий план
І в неба допомоги я благала:
О, небо, поверни його мені
Без нього я вже зомбі не людина
І все навкруг сумне і в тишині
його я потребую, як дощу рослина.
Він, мов, той подих, що дає життя
Малий ковточок мого сподівання
Він ключ що відкриває вороття
До щастя, до надії, до кохання.
Вона його у мене забирає
А він боїться їй сказати -ні
навіщо світ коли його немає
О, небо, поверни його мені!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329949
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 13.04.2012
Проходять довгі дні
і безконечні ночі...
Молюся до небес
і бачу Вас у сні...
Я прагну Ваших уст,
голублю Ваші очі:
Ті неймовірні очі –
журливі і ясні...
Всміхаєтесь мені,
моргаючи лукаво...
Ви – ніжна, запальна
і пристрасна, мов жар...
Я думаю про Вас,
п’ючи духм`яну каву,
І долі вдячний я
за цей безцінний дар.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328810
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 12.04.2012
Тверезості шукаю у думках,
Жаль не вдається там її знайти.
Я витираю сльози на очах
І розумію, що вже нікуди іти.
Напевно я тебе ніколи не любила,
Та думала все поміняє час.
Пробач, що обламала твої крила,
Пробач, що я не вірила у нас.
Надіюсь це буде для нас обох наука,
Повір, ти ще знайдеш свою єдину.
Не буде так як я егоїстична сука,
А більше буде схожа на людину.
І знову smsку пишеш ти,
Комок у мене в горлі застрягає,
Це суміш радості і гіркоти
Три звичних слова "я тебе кохаю".
Так вірю, знаю, але зрозумій,
Відповідаю коротко я знов,
Я не твоя, а ти уже не мій
І досить з мене цих пустих розмов.
Та ти німий...Довкола лиш мовчання,
І котиться сльоза по моїм личку,
Пробач та я не вірю у кохання,
Для мене це лише пуста привичка!
І від цих слів десь у душі зима,
Вже байдуже хто з нас спалив мости,
Та шансу третьго нема,
Тому, благаю , просто відпусти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329837
дата надходження 12.04.2012
дата закладки 12.04.2012
Від сьогодні я вже не плачу.
Сльози більше не запечуть.
Помолюсь за свою удачу -
І шукатиму іншу путь.
Я собі вже сказала: "Досить!"
Досить сліз і гірких страждань!"
Я навчилася все це зносить -
Тільки ж досить випробувань!
Я собі вже сказала: "Треба
Починати нове життя!"
Вільним птахом летіти в небо,
Вільним вітром - у майбуття.
Чи сніги, чи холодна злива -
Треба просто іти вперед.
І чекати від долі дива.
Стрівшись з долею тет-а-тет.
2006
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326325
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 31.03.2012
Тебе, як долю, я чекала.
Неначе серцем відчувала:
Настане час і я зустріну
Тебе – любов свою єдину.
На тебе я не ворожила,
А небеса святі молила,
Молила Господа святого
Лише за тебе, за одного.
Таких, як ти, я не стрічала,
Таких ніколи я не знала,
Ти – найдорожче, що я маю,
Без тебе я себе втрачаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319227
дата надходження 05.03.2012
дата закладки 19.03.2012
Не зникай, я прошу, не зникай,
Не кажи, що пора вже настала,
Я не хочу почути, прощай,
Бо тобі своє серце віддала.
Не зникай, я прошу, не іди,
Не кажи, що вже часу немає.
Дай напитись живої води,
Ту, що душу назавжди зціляє.
Не зникай, я прошу, зупинись,
Подаруй мені ще хоч хвилину,
Полетівши з тобою у вись,
Не забуду ніколи цю днину,
Не зникай із життя, я молю,
Бо лиха моя стане година.
Ти повір, що тебе я люблю
І що ти моя мрія єдина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317923
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 19.03.2012
Не сумуй.
Все одно ти - зі мною.
Кожну мить
нас єднають чуття.
Дощ цілує листочки і хвою,
Їм дарує любов і життя..
Придивись –
я у кожній краплинці -
у долоні їх ніжно візьми.
Гасне день...
То ж давай наодинці
посміхнемось,
помріємо ми...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269581
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 13.03.2012
Коли слова між нами стануть зайвими,
введе в оману бАжаний трофей-
заворожи,як німфу,грою арфи,
наОсліп відшукай,немов Орфей.
Ціна висока буде твого промаху,
бо двічі в одну річку не ввійти.
Коли до вуст залишиться півподиху-
не відпусти,не дай мені піти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316897
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 07.03.2012
Тато, здрастуй. Давно не зустрічались,
Навіть в снах не балуєш мене.
Хоч ніколи і не сперечались,
Дума – згадка сльозою промайне.
Здрастуй, тато! Чого ж пішов так рано?
Покинув нас в такі важкі часи.
А мама тішилась надіями все марно,
Що ти зайдеш і руку їй даси.
Вона не жалілась, коли було їй важко,
Тримала міцно на собі весь дім.
Привітності натягувала маску,
Заради діток – буде легше їм.
Я вже доросла, все це пережито,
Але без захисту – пацанкою росла.
І скільки в бійках мною було бито,
Скільки сердець на друзки рознесла.
Тебе онуки не назвуть вже дідом,
Лиш твоє фото – пам’ятка для них.
А я у згадках ходжу твоїм слідом,
Молюсь ніколи не забути їх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317904
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 29.02.2012
Загадки… отгадки… ненужные прятки,
Все хотят правды, простой, без оглядки.
Лицом к лицу… и глаза в глаза…
Ложь не нужна – нужна лишь душа.
И я хочу так, хочу – как и все
Не хочу быть поддонком в проклятой судьбе
Хочу говорить о любви и о боли
Хочу обещать и счастье и горе
И выдернуть ложь. В огне пусть горит
Словами одной лишь души говорить.
Но кажется мне далёко до вас
Останусь лжецом, за масками масс
Я вижу, что чувствам слова не нужны
Для истинной правды они не важны.
А ваше люблю, помню и жду,
Лишь жалкая ложь… Не нужны не кому.
Любовь, горе и счастье… Я лишь повторю
Иллюзию правды не утаю
Я лишь закричу, промолчу, улечу…
Быть честным как вы – не по плечу.
Ведь слово, слова, и те предложенья,
Пропитаны ложью, брехнёй и сомненьем
Научите меня, научите, молю!
Также брехать, что б поверить в брехню.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317528
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012
Горит он-лайн, хотя и поздно.
Ну черт возьми, где этот сон?
Хоть и блуждаем взглядом сонным,
Но ЧТО-ТО непременно ждем.
Минута за минутой...Время
Считает одиночества шаги.
Здесь выдержка сильнее лени,
Стучит в висках: НЕ ВЫХОДИ!
Рванулась с места переписка
И будет длится до утра...
Среди огромных наших списков
Он-лайн сегодня - ТЫ и Я.
Пусть говорим мы ни о чем,
У разговора нет и жанра...
Сейчас, сегодня мы вдвоем
И мне плевать на слово "ЗАВТРА"...
Из силы вЫбившись совсем,
"Спокойной ночи" говорю.
"АХ,сладких снов, мадемуазель"...
Последний message я ловлю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313722
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 13.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.02.2012
Хочеться тільки неба...
Бо ти ж прийдеш і землю принесеш!
Хочеться половину світу...
Бо знаю, другу точно ти знайдеш!
Хочеться тільки дня...
Щоб ти прийшов - і ніч прийшла.
Хочеться лиш тепла...
Щоб ти прийшов, і я щаслива була!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312583
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012
Коли в вирій ідуть найдорожчі,
Йдуть від нас у останнюю путь,
Ми ціну життя розумієм,
Коли рідні за обрій ідуть.
І здається, що й я помираю,
Частку серця навіки гублю,
Коли зовсім мене покидають,
Ті, котрих я найдужче люблю.
Частку серця гублю я навіки,
Й завмирає в тривозі душа,
Коли бачу як мої рідні
Опадають із древа життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312375
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 08.02.2012
Приснилося,
що я тебе беру...
Уся тремтиш,
а я тебе кохаю.
Від пристрасті
Шаленої горю,
До себе
Ще міцніше пригортаю...
Весь у тобі.
Палаю.
А вуста
Злились у довгім,
Пристраснім цілунку...
Я ще ні з ким
Так ніжно не літав.
Я ще ні з ким
Не мав таких
Стосунків...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271986
дата надходження 25.07.2011
дата закладки 07.02.2012
У юному серденьку туга? –
Розділить твій смуток і щем,
Розрадить і стане другом
той, що танцює з дощем.
Засвітиться добрим ранком,
Погладить твоє лице.
Він стане твоїм світанком,
Він стане твоїм взірцем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281514
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 07.02.2012
Человек - это гордое слово,
Тут и скотина (а не корова),
Есть выхухоль, есть баобаб,
Есть выдра, но это у баб.
Есть свиньи, павлины и бегемоты,
Есть петухи и просто уроды,
Дубы и козлы, еще гуманоиды,-
О, как же богата наша природа!
Так сочетается фауна с флорой,
Ведь человек - это тайна природы,
Вся мира картина в одном индивиде
Замкнулась и стала то, что мы видим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311783
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 07.02.2012
О ,не кажи, що я колись "була",
Кажи,що є, що неодмінно буду!..
Мені дорогу інша перейшла
І пригорнула щастя, мов приблуду.
О, не кажи, що вивітриться біль,
Що розійдуться спогади, мов згустки...
В обмерзлу шибку б'ється заметіль-
Моїх надій обсипані пелЮстки.
Як відчайдушно в пошуках тепла
Наївне серце втрапило в облуду...
О, не кажи, що я колись "була",
Нехай твоєю трішки ще побуду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311297
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 06.02.2012
Я прячу душу ,хожу я робко,
Никого не слушаю ,не хватайте за глотку,
Я дитя нивное,не надо разврата,
Не трогайте душу,ведь я начну плакать,
Я буду кричать,я буду сражаться,
Уснете,збегу,не хочу остваться,
Словили,связали,а руки белеют,
Но я не сдавалась ,тихонько я тлела....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311656
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 05.02.2012
Я хотів би кохатися з Вами
у цю хуртовину.
Все забувши на світі,
притулитись до юних грудей...
Заховавшись дитинно
під широку і теплу перину,
жити виключно Вами,
забувши про Світ і людей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311395
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 05.02.2012
Набив сундук я ухожу.
-Пришел конец,-судьба сказала.
Я свой сундук не ворошу.
Всего в нем было,и немало.
Но если бы Господь мне дал
Возможность все начать сначала,
Я б ненависть всю заковал,
И жил в любви.Любовь - начало.
Я бы не спал,я бы ходил,
С рассветом радость разделяя,
Я б жизни серенады пел,
Ее в поезии купая.
Я людям дал бы всем понять,
Насколько все они неправы.
Я научился бы летать.
Такой была б моя забава.
Я бы читал и рисовал,
И танцевал по всей дороге.
Я б лучше,чище в жизни стал...
Нельзя быть в жизни выше Бога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311011
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 04.02.2012