Anton: Вибране

Adele

Спасибі

Спасибі  за  чудовий  вечір,
Спасибі  за  прекрасний  день,
За  компліментів  купу
І  списочок  пісень...

Ти  спалахнув  промінням
У  серці  темноті...
Щось  раптом  затремтіло
Тихесенько  в  душі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315918
дата надходження 21.02.2012
дата закладки 26.02.2012


Adele

Льодяний сон

Я  лишилась  одна  серед  круків  -
Чорносмолих  у  небі  птахів.
Більш  тривожних  і  пагубних  звуків
Не  стрічалось  у  світі  мені.

Сніг  пішов...  Ближче  навіть  до  зливи
Став  подібним,  аніж  до  дощу.
Мов  пекельні  убивчі  мотиви
Душу  жадібно  стисли  мою.

У  відчуженій  болю  натузі
Серед  парку  у  сніг  упаду,
Я  розплачусь  в  шаленій  напрузі
І  до  неба  в  мольбі  закричу!

Я  шептатиму  Богу  молитви!
Вже  й  не  знаю,  чого  я  прошу...
Резонують  в  душі  усі  ритми  -
Я  й  незчуюсь,  як  очі  стулю.

Так  чудово!..  Тут  криги  немає,
Й  наче  легше  я  стала  ступать.
Над  воло́шками  жайвор  співає,
Все  навколо  -  одна  благодать!..

Та  чомусь  стало  раптом  колю́че
У  нозі,  у  руці,  в  голові,
Розразився  по  тілу  пекучим
Лютим  жаром  мороз  уві  сні.

Вже  не  стало  ні  співу,  ні  поля.
Вже  я  бачу  не  сон,  а  себе
У  морозі  смертельній  неволі  -
Холод  жаром  у  жилах  росте.

Я  забудусь  в  жахливому    бо́лі
У  незмозі  нічого  зробить...
Не  відчую  холодні  долоні  -  
Більш  тепло  у  руках  не  біжить...

Я  здригнуся  -  останнє  що  чула...
Загасились  іскринки  в  очах.
І  замерзла  краплина  на  скулах  -
Не  з'явлюся  я  більше  у  снах...


       Відновилася  пам'ять  в  думках  -
         Наче  блискавка...  Знову  жива!
           Хтось,  розбивши  сльозину  у  крах,
             До  тепла  міцно  лід  пригорта...

             Я  не  знаю:  чи  в  серці,  чи  в  мозку
           Народився  в  мені  знову  вік.
         Я  з  душі  болю  горстку
       Упустила  з  минулим  у  сніг...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316622
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 26.02.2012


Наталя Данилюк

Ти прийдеш знову…

Ти  прИйдеш  знову,  ніжна  моя  вЕсно!
Чи  не  з  тобою  раптом  оживу?
Чи  не  з  тобою  в  серці  крига  скресне,
Дзвінкий  кришталь  посиплеться  в  траву?

І  розіллється  літепло  шовкове
Духмяних  квітів  по  вогкій  землі,
Загубить  вітер  зоряні  підкови
Між  гострих  скель  у  димчастій  імлі.

І  розплетуться  промені  сліпучі,
Пшеничні  пасма  небом  попливуть!
Зірветься  сонце  зі  стрімкої  кручі
Пірне  між  верби  в  сиву  каламуть.

Поллються  дзвінко  наспіви  пташині
Поміж  дерев  і  танучих  дахів,
Сховає  небо  пухові  перини
Аж  до  нових  морозів  та  снігів.

Розстелить  щедро  розмаїтий  ліжник,
В  таких  пахучих  росяних  квітках!
Ти  прийдеш  знову,  янголе  мій  ніжний,
Моя  квітуча  віхоло  п'янка!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312600
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 22.02.2012


Наталя Данилюк

В День закоханих

Лютневий  ранок.Сніжно-біла  піна
Застигла  візерунками  на  склі...
Крокує  день  Святого  Валентина,
Густим  серпанком  тане  по  землі.

Поміж  гілок  сріблясті  павутинки
І  паморозь  іскриться,  мов  жива!
Летять-летять  строкаті  валентинки-
Палких  освідчень  трепетні  слова.

І  так  мені  в  думках  моїх  весняно
Від  того,  що  у  натовпі  людей
До  мене  поспішаєш  ти,  коханий,
Троянду  притиснувши  до  грудей!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313565
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 22.02.2012


Adele

Cерцем інакше живу

Усе  пробігає...  на  щастя...
А  може  уже  й  на  біду...
А  раптом  мені  би  схотілось
Назавжди  лишити  красу?
Красу,  що  відчую  у  серці,
І  душу  до  світла  зверну,
Простягнуться  руки  доверху  -
О,  Боже!  Тебе  я  молю
Залишить  мені  цю  хвилину
Назавжди  у  серці  в  росі,
В  яку  із  світанком  порину...
Назавжди  забуду  світи
Ось  ті,  що  я  бачила  досі,  -  
Жорстокі,  холодні,  німі.
Й  постану,  немов  на  порозі,
До  Раю...  Прошу  Вас,  Святі...

Тепер  все  побачу  інакше,
Немов  немовля,закричу!
Із  подиву  того,  що  серцем
Тепер  я  інакше  живу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313510
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 19.02.2012


Adele

Ти знаєш…

Ти  знаєш...  я  ж  тебе  любила...
Кохаючи,  серденько  віддала,
Немов  доріжку  для  душі  стелила,
Твоїми  радостями  й  болями  жила.

А  ти  немов  павлін  топтався,
Своїм  сарказмом  й  пихою  ступав,
Опісля  слід  брудний  лишався
На  почуттях  -  не  прибирав.

Тобі  я  присвятила  вірші...
А  по  ночах  оберігала  сон,
Ніколи  ласки  не  жаліла,
Щораз  старалась  буть  добром...

Одного  тільки  не  зуміла...
Не  зразу  бачила  в  тобі
До  мене  ненависть...  Безсила...
Лиш  пустота  тепер  в  душі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314921
дата надходження 18.02.2012
дата закладки 19.02.2012


Adele

Я знову бачу сни…

Я  знову  бачу  сни  -  
Вони  такі  незвичні.
В  них  знову  я  і  ти,
Такі,  немов  колишні.
         Моя  рука  в  руці
         Твоїй  завмерла.  Дивне
         Тремтіння  на  душі,
         Немов  дитя,  наївне,  -
Чекає  -  обіймеш...
До  себе  сильно-сильно?..
А  ти,  немов  й  не  ждеш,
Й  розтанула  безсильно
         У  тебе  на  руках.
         Такі  приємні  миті!
         Немов  на  небесах
         Думки  мої  сповиті.
Так  добре  у  твоїй
Залишитись  усмішці
Краплиночкою  з  вій.
І  мило,  мов  у  книжці,
         Ти  мовиш,  що  твоя...
         Та  я  й  не  суперечу,
         Бо  ти  -  моє  життя,
         І  я  -  твоя.  До  речі,
Я  бачила  у  сні
Колись  твоє  обличчя...
Я  знаю!  -  Так!  Це  ти!
Наснився  якось  ніччю.
         Я  стрепенусь  в  душі,
         По  тілу  дрож  проллється.
         Турботливо  мені
         Накинеш  плащ  на  плечі.
Чому  тремчу  -  не  знав,
Але  відчув  причину  -  
Напевне,  теж  пізнав
Із  снів  своїх  дівчи́ну...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312961
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 12.02.2012


Adele

Зраді присвячується

Анні  і  Віталію  присвячується
                   Забув  про  все...  Про  те,  як  звуся,  про  те  і  хто  я,
                   І  куди  летіли  мрії,  поклик,  ніжність,  бажання,  цілі,  спів  душі.



Тобі  не  треба  мого  світла.
У  тебе  є  ВОНА  одна
До  тебе  в  поїзді  підсіла
Й  тепер  ВОНА  вже  не  сама.

Віталій  й  Анна  -  так  красиво!
Ти  вірш  за  віршем  пишеш  їй.
Вони  чудові,  мають  силу,
Тамують  спрагу,  гасять  біль.

Моя  ж  душа  тобі  не  треба.
Ти  не  самотній  -  є  ВОНА.
І  приголубить,  й  пожаліє
І  теплим  словом,  й  заспіва.

От  лиш  прокляття  -  так  далеко
Один  від  одного!  На  два
Єднання  душ.  Немов  комета
Сердечка  ваші  розділя.

Іди  собі  -  мені  не  треба
Чуже.  Чи  будуще  чуже.
Ти  вже  не  мій,  своє  серде́нько  
Сховав  подалі  від  мене́.

Твої  вірші,  твою  надію
Читає  з  радістю  ВОНА.
Від  них  ВОНА  тепер  вже  мліє.
Вона!  Не  я...  Тому  прощай!

Присвячуй  їй  вірші,  Віталій!
Любити  ти  не  вмів  мене.
Зі  мною  вчився  зуби  скалить,
А  з  нею  ти  знайшов  себе.

Прощай!  Прощай...  Прощай  навіки.
Була  лиш  сном  я,
А  вона  -  НЕВІДПУСКАЮЧА  ВИПАДКОВІСТЬ,  -
Прийшла  до  тебе  у  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311505
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 05.02.2012