Это стекло замёрзшее, знаешь, скорее треснет,
Чем оттает безвременно под моим виском.
До тебя на автобусе ехать ровно четыре песни,
От остановки - две сигареты идти пешком.
Той дорогой, где встретят меня угрюмо
Ряд китайских фонариков и какой-то паб,
Где-то здесь до сих пор послевкусие от парфюма
И пальто твоего неворсованный чёрный драп.
Да, я тут из-за них. И не то что бы я забыл их.
Ты как будто бы рядом, если закрыть глаза.
Сколько слов моих слышали, будничных и постылых,
Эти улицы, вместо тех, что хотел сказать.
И пока я на них окунаюсь в вечерний омут,
В серость глаз и лица мне родного шёлк,
Ноги сами ведут к твоему сто второму дому,
Как бы ни было поздно, откуда бы я ни шёл.
Мы не виделись семь снегопадов, моя Омега,
Мы не слышались целый виток о земную ось.
Самолётам, однако, ничто не мешает царапать небо,
Оставляя рисунки из белых, как мел, полос.
Просто некогда нам: фортепьяно, сонеты, марши;
Отложи меня вновь. Знаю, много на то причин.
Никуда я не денусь, ведь я ненамного старше:
На четыре августа и один журавлиный клин.
Но ничто не толкнёт отступиться от нашей клятвы,
Какой бы там жёлтый карлик на́ небе не погас.
Это счастье звонить тебе, просто услышать: "как ты?",
Чтобы распробовать этот голос в который раз.
Снись мне чаще, живи, отбивайся хоть в каждом герце,
Я умею, поверь, незаметно сходить с ума.
Только с тем, что творится в моём безголосом сердце,
Несравнимы ни голод, ни ядерная зима.
До тебя на автобусе ехать ровно четыре песни,
От остановки - две сигареты идти пешком.
Я никому не признаюсь, что сон потеряю, если
Возвращаясь домой, не пройду под твоим окном.
© Copyright: Илья Махов, 2014
Свидетельство о публикации №114011110714
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471806
дата надходження 11.01.2014
дата закладки 24.02.2020
Прости меня за эту боль
За то, что я скучаю очень
За фоллом снова дерзкий фолл
За дням снова будут ночи
Мне не хватает рук твоих
Твоего взгляда не хватает
Не нужно этих всех пустых
Мне нужна ты, моя родная
Пусть в жизни будет хорошо
И без тебя, моя любовь
Но не хочу, поверь, всего...
Когда не буду слышать слов
Когда тебя не ощущу
Твоих ладошек на щеках
Держи меня... Я не хочу
Вновь без тебя летать во днях
В ночах мне засыпать темно
Касаясь нежно не тебя
Я отдал, что в груди, свое
Но ты не стала мне жена...
Я буду помнить Нас, малыш
Я не предам забвенью память
И пусть с другим ты выше крыш
К тебе живить я буду пламя...
Не предавай моей любви
Не отдавай себя чужому
Мне нужна ты, малышка. Ты...
И в целом мире никто кроме...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752991
дата надходження 30.09.2017
дата закладки 30.09.2017
Снайпер – элита пехоты,
Люди – его работа,
Точнее, их жизнь и всуе
он волен прервать любую
Пуля – его визитка:
Дешево и сердито!
Прибавки за труд не просит,
Трофеев жене не носит
Снайпер – всегда одиночка,
Отстрел разрешен – и точка!
По почерку и манерам
не спутаешь с браконьером
Лицензия на убийство –
свежий приказ министра!
…Винтовка с упора лежа -
это всегда надежно
Снайпер целится в шею
(не в каску же, в самом деле!)
Цели очки надели
и мельтешат в прицеле
Не любит очкариков снайпер,
Очкариков с пляжа нафиг!
Потом вот этого с хвостиком,
чтоб не гулял Христосиком,
жирного в камуфляже
(тут только слепой промажет)
Успеть бы того, что с видео,
чтобы уйти невидимым!
А эта то что здесь делает?
На бабу заявок не было!
Есть план на полсотни жмуриков
Из самой активной публики
Раненные не считаются,
Приказы не обсуждаются!
+
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481553
дата надходження 24.02.2014
дата закладки 24.02.2014
Вони розійшлися, і тихо повіяв вітер.
Вітром був він. А небом була вона:
він був легкий, а вона була ніби вічна.
В кожного з них була своя глибина.
Сонце для нього – просто небесне тіло;
а почуття – або є, або їх нема
- їй же весною воно навіть душу гріло…
Правда, якщо почуття не душила зима.
В нього душа, як і в неї, була прозора,
тільки неслася в свою височінь вона.
Вона була небом, а він розважався з морем…
І їх пожаліла і розвела весна.
Вони розійшлися, і тихо повіяв вітер.
Вітром був він, а небом була вона…
Він полетів – і якось поникли квіти.
Зорями в небі чомусь посміхнулась весна…
2003-2007 рр.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299096
дата надходження 10.12.2011
дата закладки 16.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.09.2012
Оригинал - Eagles — What Do I Do With My Heart
*********************************************
Немає сенсу у словах -
Я бачу все в твоїх очах.
Я знаю все, що хочеш ти сказати -
Прощай - так важко вимовляти ...
Я можу сльози зупинити,
І виглядати емоційно сильним,
Коли любов нас хоче розлучити.
Я знаю, що скажу тобі,
Якщо підеш від мене,
Та що робити на самоті,
з моїм осиротілим серцем?
Ні слова більше не промовлю -
Твоє бажання – це купа болю.
До нього ти підеш, я знаю,
А я твоїм минулим стану.
Тебе не буду переймати,
Не буду у руках тримати,
Не буду в тебе на заваді,
Твоєму щастю зажди радий.
Але тебе я хочу запитати,
Коли замовкне кохання скерцо,
Що маю далі я робити
з моїм осиротілим серцем?
Кохана, невже забула ти -
Було це так недавно,
Ми зводили свої мости,
Чому так швидко їх не стало?
Тепер з тобою буде інший,
хто покохає ще сильніше…
Ніхто, ніколи, моя люба,
Тебе кохати так не буде!
Скажи, що ти не йдеш,
Скажи, що ти не йдеш!
Скажи, що залишаєшся зі мною ...
Прошу скажи, моя кохана,
І заросте на серці рана!
Скажи, що любиш, як раніше ...
Кохати буду ще палкіше!
Стою навколішки, молюся -
До тебе подумки горнуся…
Зроблю для тебе все, що зможу -
Сам БОГ, я знаю, допоможе!
Щоб зберегти палке кохання,
Звучить для тебе це зізнання,
Щоб ми з‘єдналися ще раз…
Любити буду, допоки нас
Злостива смерть не роз‘єднає –
Коли це буде – ніхто не знає…
Не знаю, що робити -
Сумую дуже за тобою.
Коли замовкло кохання скерцо,
Як далі жити? Що зі мною?
І що робити з моїм серцем?
***************************************
Ты не должна ничего говорить -
Я вижу все в твоих глазах.
Я знаю, что ты хочешь сказать -
Так трудно вымолвить слово – ПРОЩАЙ…
Я могу сдерживать слезы,
И стараюсь быть сильным,
когда любовь нас разлучает.
Я знаю, что скажу тебе,
Если ты уйдешь,
Но что мне делать,
Что мне делать с моим сердцем?
Не скажу больше ни слова.
Знаю, нельзя изменить твое решение.
Ты знаешь, куда тебе нужно уйти.
Я знаю, что стану твоим прошлым.
Я не буду тебе удерживать,
И не буду стоять на твоем пути,
Если ты так хочешь начать новую жизнь...
Но я все еще хочу знать,
Когда мои руки тебя отпустят,
Что мне делать сейчас,
Что мне делать с моим сердцем?
Любимая, неужели ты не помнишь -
Это было не так давно,
Мы строили планы на двоих,
где будем только ты и я…
Теперь ты говоришь, что нашла другого,
Того, кто любит тебя сильнее -
НИКТО и НИКОГДА не сможет любить тебя
так, как любил тебя я!
Скажи, что ты не уходишь,
Скажи, что ты не уходишь!
Скажи, что останешься…
Прошу, скажи, что ты останешься
со мной, моя любимая,
Скажи, что любишь меня по-прежнему,
Скажи, что все еще любишь!
Только про это все мои молитвы -
Падаю на колени и молюсь наедине…
Я сделаю все!
Да, все сделаю,
Чтобы сохранить нашу любовь,
Чтобы ты осталась рядом со мной!
Буду любить тебя,
Пока смерть не разлучит нас…
Но что мне делать,
Что мне делать сейчас,
Когда я все еще скучаю по тебе?
Что мне делать сейчас,
Что мне делать с моим сердцем?
******************************************
You don't have to say a word
I can see it in your eyes
I know what you wanna say
It's so hard to say goodbye
I can hold back my tears
And try to be strong
While our love is fallin' apart
I know what I'll say
If you walk away
But what do I do
What do I do with my heart?
I'm not gonna say a word
I know I can't change your mind
You know where you need to go
I know I'll be left behind
I won't hold you back
I won't stand in your way
If you need to make a new start
But I still wanna know
When my arms let you go
What do I do
What do I do with my heart?
Oh, girl, don't you remember?
It was not so long ago
We were makin' plans for two
Just me and you
Now you tell me that you've found somebody
Someone who loves you better
No one could ever love you
The way I do
Tell me you're not leavin' now
Tell me you're not leavin'
Tell me that you're gonna stay
Please say you'll stay with me, baby
Tell me that you love me still
Say you love me still
For this and this alone I pray
Fall down on my knees and pray
I'll do anything
Yes, I would
To save what we have
To keep you by my side
I'll love you 'til death do us part
But what do I do
What do I do
When I'm still missing you?
What do I do
What do I do with my heart?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325868
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 19.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.08.2012
Я не та, за которой мужчины - в огонь и под пули,
И не та, от которой скрывают грехи и пороки.
Я скорее из тех, что рыдают, когда все уснули, -
Я из дерзкой породы всегда и везде одиноких.
Я скорее из тех, что на "ты" и с луною, и с ветром,
Для кого шорох листьев осенних - почти серенада.
Я из тех, что столетья назад растерялись по свету,
Для кого горных троп не смогла заменить автострада.
Я из тех, что в толпе неприметны, как серые кошки.
Я из тех, кого ценят "подруги" как фон для знакомства.
Я из тех, для кого не бывает любви понарошку,
Для кого всё, как есть, - романтично, наивно и просто.
Я не та, для которой все звёзды и бархат прибоя,
И не я неземной красотой вдохновляю поэтов...
Но я та, что - и в горе, и в радости - будет с тобою,
Если ты позовёшь прогуляться вдвоём на край света.
(31.08.2010)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208730
дата надходження 01.09.2010
дата закладки 17.07.2012
Я дала тебе силы взлететь, не боясь расставания.
Твои крылья метнули в лицо мне надежду и пыль.
Ветер взвился меж нами, в квадрат возведя расстояние.
Я склоняюсь пред ним, как учил меня мудрый ковыль.
Я дала тебе право уйти, оправданий не требуя,
И прощальной улыбкой согреть постаралась твой путь.
Ветер стихнет когда-то, и руки воздену вновь к небу я,
Об одном лишь моля - тебе счастье однажды вернуть.
Я дала тебе боль, чтобы ты наконец с ней расправился!
Я дала тебе жизнь - без упрёков и горьких границ.
Ты в ответ предлагал мне полмира и всех, кто понравится...
Мне же хочется лишь одного - не менять больше лиц.
Я дала тебе всё! Всё, что было в душе не разграбленной.
Ты же принял лишь боль и свободу, оставив мне жизнь...
Я тебя отпускаю, мой Рыцарь, мечтой обезглавленный, -
И взмываю одна в неподкупную звёздную высь.
(14.05.2012)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337433
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 17.07.2012
Ты ждал откровения? Что ж, получай, если хочется!
А сможешь ли жить, зная Истину? Хватит ли мужества?
Меня разрывает на части моё одиночество!
Но я не готова решать все проблемы замужеством.
Меня не прельщают ни деньги, ни важные статусы.
И дела мне нету до марки авто и мобильного.
Мне хочется счастья живого - с луною и парусом,
Но лучше - в мечтаньях, чем в долг из бюджета фамильного!
Мне хочется просто прижаться к родному и нежному
И тихо молчать, наслаждаясь мгновением радости.
Довериться счастью - спокойному и безмятежному.
И знать, что на глупость в ответ не последует гадости.
Мне хочется просто тонуть в зазеркалье любимых глаз
И греться от милой улыбки... Ты скажешь: "Утопия..."
Мне хочется быть той Единственной чьей-то, но каждый раз
Я только лишь копия клона чужой ксерокопии...
Ты ждал откровения? Что ж, получай! И прости меня...
Я помню того, кто назвал себя светлым мгновением -
Из сердца и снов мне вовек не стереть его имени!..
Я Феникс, забывший воскреснуть, сгорев без сомнения.
(11.04.2011)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253386
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 17.07.2012
Написать о тебе... Или нет: не писать о тебе!
Ждать до смерти? Ах, нет: ничего больше в жизни не ждать!
Пить по капле с небес - или вечно от жажды страдать,
Вспоминая ответ на вопрос: "Ну и кто я теперь?"
Написать тебе стих, серенаду, поэму, письмо...
Прокричать на весь мир, что потеряна жизнь без тебя!
Или на ухо тихо шепнуть, свою душу губя:
"Мой невольный кумир, поскорей возвращайся домой..."
(07.12.2011)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298449
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 17.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.07.2012
В.М.
Два часа нашей встречи прошли…
Ненадолго, но Сердце согрелось.
Вновь дороги Любви разошлись,
Уходить мне совсем не хотелось…
Мои чувства живут, как цветы,
Но не вянут, их Сердце питает.
О тебе - мне на память мечты,
Что в пространстве незримо витают…
Я с надеждой расстанусь сама,
От иллюзий уйду по-английски…
Между нами все время стена,
Проще выпить вина…или виски!
Два часа нашей встречи прошли…
Но Душа наполнялась прекрасным!
Пусть дороги Любви разошлись,
Сохранилось присутствие счастья!
/ 13.02.2012г. /
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313904
дата надходження 14.02.2012
дата закладки 06.07.2012
Свіжого подиху дайте мені
Ні ! Не давайте ! Я сам візьму
Лиш покажіть , де його знайти
Ні ! Не потрібно ! Я сам знайду
Самодостатній
Самодостатній я чи ні ?
Не адекватний ?!?
То миру хочу , то війни
Стане іконою мого буття
Безповоротність мірил справедливості
Не пожалкую для того й життя
Щоб умертвити діяння брехливості
Атоми-бісери власного я
Ідентифікую з тривалістю часу
Для чого тут і нащо життя ?
Це знаю добре й в нулі не розтрачу
Вітром задуманий переворот
Хвилю байдужості кине у душу
І знов до вибору шлях й поворот
Щось оберу , а щось іншим залишу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345597
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 28.06.2012
Любить тебя не правильно.
Но все ведь относительно.
Нарушить эти правила.
Я думаю простительно.
Менять жару – метелями.
И прятаться от пошлого.
Помятыми пастелями.
Израненного прошлого.
По рельсам дней пронзительных.
Признания на станциях,
Так трепетно, волнительно,
Как - будто чужестранцами.
Бежали в такт биению,
Пылающего , гордого..
Не веря впредь сомнениям.
Решительными, твердыми,
Шагами.. Пусть не правильно.
И говорят: «Сомнительно»..
Но жить порой по правилам…
Безумно утомительно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260560
дата надходження 19.05.2011
дата закладки 24.06.2012
Свіжозвареної кави знайомий аромат –
На мої сновидіння небезпечний компромат…
Хижа осінь підкралась непомітно, підступно…
- Вам каву із цукром?
- Ні… будь-ласка, без цукру.
Зачаровані осінніми дощами – очі…
Післязавтра вже дні стануть коротші за ночі…
Восени всі думки стають майже безплідні,
На депресію шанси, як ніколи, вірогідні.
Ідеальна пора, щоб підводити підсумки…
Озирнися, щоб бачити – з ким граєш у піжмурки.
Мрії, разом із листям, палить жовтень підступно…
- Прошу, як замовляли: «Ваша осінь… без цукру.»
(2011)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339524
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 02.06.2012
Не дим, озон і не повітря
Із глибин брудних легенів
Видихаю тебе звідти,
Видихаю тебе, геній.
В алій кулі моїх бронхів,
Що летить із втоми вуст,
Подивись, який ти гарний
У відсутності розпуст.
Усе важливе відпустила.
Останній подих випускаю –
Тепер ти чистий і безгрішний.
І кнопка вибуху – я натискаю.
Не можу дихати. Так боляче!
Мозок відказує – сказився.
Все тіло трусить. Мені гаряче!
Мною тремтить. Ти запізнився.
Ти не торкайся моїх скронь
Сталевим лезом плоскогубців.
Облиш! Зостав мою долонь!
Я вже у колі самогубців.
В алій кулі моїх бронхів,
Що летить із втоми вуст,
Подивись, який ти гарний
У відсутності розпуст.
2007
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282495
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 24.04.2012
Я забагато взяв авансу від життя,
Просив у Бога те що непотрібно,
По суті я просив одне сміття,
Все рівно залишалось в серці бідно.
В мені зосталась чорна смуга й пустота,
Морозу й смутку мій наповнений сосуд,
Останній мій політ і погляд в висоту,
Розбитий келих відчаю й печалі …
Я забагато взяв авансу від життя,
Просив у бога те що непотрібно,
Та надто завелика виросла пеня,
Пройшло життя так тихо й непомітно ...
Я забагато взяв й не в змозі повернути,
Ні час ні смуток не покриє мій кредит,
Тепер перед іконою прошу про все забути,
Лиш свічка у кімнаті золотій стоїть ....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322395
дата надходження 16.03.2012
дата закладки 16.03.2012
Посвящается К. И.
Ты откроешь глаза тревожно
И, едва ли присев, замрёшь...
Пробуждённая в час полночный
Ароматом цветущих роз.
И теряясь ещё в догадках,
Что за чудо, не зная впредь;
Ты, не выдержав, встав с кровати,
Приоткроешь тихонько дверь...
...И опешишь...
А там, у дома
В полдвора вот такой "букет",
И в бутонах весь сад пурпурных
И в цветах всё твоё крыльцо!
Лёгкой дрожью пройдёт по телу
Кем-то прерванный вещий сон,
А в записке у окон тёмных
Ты, не веря глазам, прочтёшь:
"Эта сто одна роза тебе...
Сто один... лишь цветок. Не больше.
Но я буду тебя любить
До тех пор пока ровно к сроку
Не завянет последний из них."
И пока они св́ежи, до солнца,
Не заметишь ты в свете звёзд
Той последней.
Искусственной розы.
Среди сотни живых цветов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205391
дата надходження 11.08.2010
дата закладки 16.03.2012
А маски снимают вечером.
И время берут взаймы.
Нас беды очеловечили,
Мы правдой закалены.
Быть сильным? -
Лишь сильно сказано.
Не просто: уметь прощать,
С сердцами! учиться разуму,
Как двигаться и дышать.
И страшно в себя заглядывать:
Там холодно и темно,
И к свету стремиться зря было:
Обжёгся я больно, но
за снами иду лукавыми.
Не спутать бы их и явь.
Мне только к родной бы гавани,
По воздуху или вплавь!
Что ясно? -
Вернуться не к чему.
На лицах - следы вины.
Но маски снимают вечером,
А время берут взаймы.
© Copyright: Илья Махов, 2012
Свидетельство о публикации №11201211964
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308028
дата надходження 21.01.2012
дата закладки 16.03.2012
На "прости" говорят "прости".
Если плакать, то плачут оба.
Рыбам - плавать, цветам - цвести,
Ну а людям - любить до гроба.
И зачем я в седой росе
Несказа́нные прятал чувства;
Боже, сколько теряют все
Не способные на безумства.
Вечер выгорел в ночь. Дотла.
Правда, выдался май безлунным;
Так уж вышло, что ты была
Моим самым большим безумьем.
Я увидел, как пляшет снег,
Безмятежный земной скиталец,
Как ромашки тянулись вверх
И за ноги твои цеплялись,
Как весной на домах вразброс
Ледяные висят серёжки,
И я небо увидел сквозь!
Да, сквозь россыпь алмазной крошки!
Нам так было легко забыть,
То, что это всего лишь звёзды.
Мы не думали вовсе быть
Друг у друга в крови венозной.
Уезжаешь?
Ну что ж: "прости",
Слёзы с лиц вытираем оба.
Каплям - падать, хмелю - ползти,
А тебе - далека дорога.
Завтра поезд нырнёт в зарю
За десятком таёжных станций,
Сколько силы в одном "люблю!",
Как слабы миллион "останься..."
Снова полночь, без трёх минут,
И ни шагу ступить отсюда.
Всё как прежде: цветы цветут,
Люди также до гроба любят.
© Copyright: Илья Махов, 2012
Свидетельство о публикации №11202127685
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313388
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 16.03.2012
Сьогодні ти мені приснилась,
Хоч скільки часу вже пройшло.
В моєму сні ти появилась,
І я згадав все, що було.
І знов надія зажевріла,
І запалав в душі вогонь.
Хоч може ти і не любила,
Та взяла міцно у полон.
Я побоявся все сказати,
Про це не раз вже пожалів.
Хотів я про любов волати,
Та мовить й слова не зумів.
Можливо пізно схаменувся,
Та зрозумій лиш, я прошу,
Що просто напросто боявся,
Що скажеш фразу «Не люблю».
Минуло часу так немало,
І я тобі цей вірш пишу,
Про вічне почуття – кохання,
Про те, що й досі так люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315232
дата надходження 19.02.2012
дата закладки 13.03.2012
Стихи писал я не чернилом,
Они не значат ничего,
Во вдохновении вся сила!
Вот что в стихах важней всего.
Когда услышав шепот музы,
Рифмуешь строки о любви,
И о проблемах ставшим грузом,
Про все свершения свои…
И образ дивный подбирая,
Вложив идею, записав,
Все это людям открывая,
Я понимаю, кто был прав!
Стихи не пишутся спонтанно,
Нельзя лишь просто захотеть,
И как бы ни было-то странно,
Рифмуя, что-либо воспеть!
Все мы, поэты, только слуги,
А правят нами музы, да,
Наши волшебные подруги,
Мы им обязаны всегда!
Но не всегда бывает гладко,
Уходят музы иногда,
Стремительно или украдкой,
И все кончается тогда.
Не можешь написать хоть что-то,
Комки бумаг бросая прочь,
Себя считаешь идиотом,
Но тут уж некому помочь…
Перо мокая в вдохновенье,
Последней каплей я пишу.
В душе сорвался лист осенний…
Не осуждайте, я прошу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305195
дата надходження 08.01.2012
дата закладки 10.03.2012
Удалить тебя из своего сердца
Начисто, сжигая мосты и прилегающие территории
Разбирать их на доски, чтобы согреться
Сжигать клочки пережитой истории
Идти склонив голову, не оборачиваясь
Не отвечать ни за что на пропущенные
Выкинуть всё, не заморачиваясь
Плюнуть на все шансы упущенные
Дать ещё шанс? Да куда уж там? Выгорел.
Сердце чернее, чем души прохожие.
В полубреду, обложив себя книгами
Снова ищу я сказки похожие
Всё удалить, удалить. Успокоиться.
Хватит, сердечко, иначе истреплешься.
Что-то не ладится. Что-то не строится.
Что-то внутри тихо плачет и теплится.
Не удалить, не забыть и не скрыться
Может быть к горю, а может и к лучшему
Эх, алкоголь мне поможешь забыться?
Сон не прельщает душу заблудшую.
Жрать себя поедом? Всё пережёвывать?
Или себя любым ядом накачивать?
То ли глотать, то ли яростно сплёвывать...
Всё, удалить... Чтоб потом опять скачивать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268290
дата надходження 03.07.2011
дата закладки 10.03.2012
Я нікому тебе не віддам….
нехай Лютий сріблястий падає в коси,
нехай ще не досить дорослий
я…
Нікому тебе не віддам….
Мене проганяють морози,
лякають на завтра прогнози...
Я кривий і завжди не сміливий,
від світла чомусь дратівливий,
ніби у шторм океан….
та нікому тебе не віддам….
Пробач егоїзм, штамповані рими,
пробач, що ховаємось в стіни
від всіх…
я насправді не псих…
просто надто вже звик,
що завжди… і всюди сам...
та тепер…я з тобою,
і нікому тебе не віддам….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313978
дата надходження 14.02.2012
дата закладки 09.03.2012
Життя, мистецтво, просто мрії,
Заради когось добрі вчинки,
Вернуть в чиїсь серця надії,
І стати відблиском сльозинки.
В кімнаті тихо, в шибці-осінь,
Із інтер'єру: шафа й ліжко,
Бліде обличчя й біла простинь,
І очі дивляться у книжку.
Давно вже дівчина хворіла,
Ставало змученій все гірше,
І хоч життя у ній ще тліло,
Та відчувалось-його трішки.
Одна забава залишилась,
Маленький кущик винограду,
Лоза від вітру ворушилась,
Тож за вікном була відрада.
А час минав й дівча сказала,
Що буде жити до тих пір,
Допоки б осінь милувала,
Листком останнім хворий зір.
Про це почув один художник,
Що жив також у цьому домі,
Невдач своїх він був заложник,
Та мав здобутки не вагомі.
Художник цей не мав шедеврів,
Не мав замовлень і роботи,
Втомивсь дивитися на двері,
Втомивсь з невдачами боротись.
А час минав, дівча хворіла,
Й надворі осінь, непогода,
Ще й буря вітром закрутила,
У ніч постукалась негода.
До ранку дівчинка не спала,
Дивилась в нічку за віконце,
І небеса весь час благала,
Щоб був листок, як зійде сонце.
Не поспішав чомусь світанок,
Та все ж прийшов, як і завжди,
Зайнявся сяйвом свіжий ранок,
З мільйоном іскорок води.
І як же хвора здивувалась,
Коли побачила листочок,
Один-єдиний не зірвався,
Неначе добрий ангелочок.
Це додало дівчатці сили,
Й надію в світлі небеса,
І підняло слабку з могили,
Вернуло віру в чудеса.
А осінь справді розходилась,
І буря стукала в вікно,
Дощами, вітром дуже злилась,
А лист висів там всеодно.
Та тільки дівчинка не знала,
Що лихо сталося одне,
Земля художника ховала,
Ніхто не знав чому помер.
А той митець, насправді, впав,
Вночі, з драбини, в борю,
Був він дивак, ось так і пропав,
Казали: "загинув із дуру".
***************************
Дівчинка віру і спокій знайшла,
Очі життям палали в вікні,
Ось тільки в листка таємниця страшна,
Він - картинка-шедевр на бетонній стіні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286445
дата надходження 15.10.2011
дата закладки 09.03.2012
Я вигадав тебе і ти з'явилась
Росою випала з небес,
У сні колись мені наснилась
Прийшла до мене із чудес.
Коли тебе побачив вперше
Подумав, я що це лиш сон,
Та ні, я знав тебе раніше.
Принаймні так мені здалось.
І погляд той, й вуста чарівні.
А посмішка, немов з казок
В очах твоїх небесні іскри,
Як повні кошики зірок.
Дивилась ти й томила душу,
І вірив я весна це ти
Тобі зізнатися я мушу,
В мені цвіли тоді сади.
Я в мріях жив, де синє небо
І ангелом хотів я буть,
Завжди ходити поруч тебе
У крила тепло загорнуть.
Та не здійснилось, те що мріяв
Від сна свого нажаль проснувсь
Побачив темно-сіре небо,
І в ковдру теплу загорнувсь.
Чому усе таке несправжнє,
Для чого бачим сни і мрієм,
Навіщо нам тоді надії
Чому в казки ще досі вірим.
І знаєш-ми живі бо вірим
В казки, які між нас живуть
Вони даровані нам небом,
Й від нас ніколи не підуть.
А я і далі мріять буду,
Хоча б тому, що мрія ти
Й тебе ніколи незабуду,
Кохання перше назавжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284661
дата надходження 06.10.2011
дата закладки 09.03.2012
Я стою на краю Земли, слушая ветер,
Звезды в небе ночном путают мысли мои,
Чувствую время скользит и срывает все петли,
Оживляя мечты и сияние глаз твоих.
Безнадежно запутаны мысли й события,
Только сердце и небо мне читают их,
Листают страницы, даруют открытия,
Находят тебя средь развалин моих.
Страницы написаны чернилами-мыслями,
И сколь не прошло бы, а вы их читаете,
Только для вас они связаны смыслами,
Сердцем записаны в дневник вашей памяти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314694
дата надходження 17.02.2012
дата закладки 09.03.2012
Коханням зболена душа,
Та все ж надії не втрачає.
Сполохається як пташа,
То в піднебессі знов літає.
І скільки б не судилось їй,
Кохати, а тоді страждати.
Прошепочу, ти не посмій,
У когось щастя забирати.
Коханням світяться зірки,
Й моргають нам по - серед ночі.
А в голові одні думки,
Заглянути у твої очі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300652
дата надходження 17.12.2011
дата закладки 09.03.2012
Любителям гумору
Пригадують ветерани в окремій палаті,
Які були бої у них, що прийшлося брати.
Цілу ніч проговорили, а уже під ранок
Почали розповідати про своїх коханок…
І згадали, як на фронті уколи давали,
Щоб до дівчат із окопів бува не втікали.
- Скільки років не діяли, ти знаєш, Матвію,
Лише в свої дев’яносто я відчув їх дії.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256656
дата надходження 29.04.2011
дата закладки 09.03.2012
Любителям гумору
В школі вчителька проводить виховну годину.
- Хто ким хоче в житті бути? – Думайте хвилину.
- Космонавтом … Я кухарем, я гарним юристом,
З них один поставив планку – буду я міністром.
- А чому ніхто не вибрав учительський фах?
- Бо тоді б не було клепки у наших мізках…
Засміялись цілим класом діточки маленькі,
У вас цілий день по тридцять, ми одні у неньки.
Та й зарплату, що дають Вам не хотіли б брати.
Бо пів Вашої зарплати ми щоденно тратим.
У Вас сукня гривень двісті, ну триста від сили,
Ми дорожчі костюмчики в садочку носили.
Так що нас не агітуйте, дурних треба мати,
Щоб собі псувати нерви й жити без зарплати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257934
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 09.03.2012
Здесь пьет вина меня до дна.
Погасли свечи, карта бита.
Меня съедает тишина.
Приятного ей аппетита.
Но искушаю вновь судьбу.
Везет на линии огня!
Не вылетает все в трубу…
Жаль, это все не про меня.
Эй, вы там, наверху, вы что же?
С ума сошли, такое городить?
Я понимаю, что билет, вторая ложа.
Так нафиг представлением рулить?
Забавно, я не спорю, прямо цирк,
Театр, балет…в сюжете точно тонешь.
Остановите этот сумасшедший мир.
Он смылся от меня, и хрен догонишь.
А моя нить рассудка потерялась,
Поди найди ее в этом бедламе.
Не нравится? Вот черт, а я старалась.
Кому там надо- Разгребайте сами!
А я к нему привыкла, это славно.
Он как родной. Знакомые края.
Вот эта ниточка, искомая недавно.
Ой, перепутала. Похоже, не моя.
Воспоминания припали серой пылью.
И разметались пух и перья на полу
Что ж, раз мне поломали мои крылья-
Держитесь, суки! Достаю свою метлу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318016
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 09.03.2012
У неділю, зранку, в січні, за двадцяте
Сипав білий попіл, все робилось сивим.
Видно хтось на небі відчинив дверцята,
Припросивши зиму ткати білий килим.
Щедро засівало, ніжно вітер віяв,
Горобці пихаті хилитали віти...
На пухнасті шуби, на дівочі вії
Лагідно вкладались – білосніжні квіти.
Цілий день і вечір пелюстки, кружились,
А на ранок – диво, гарно хоч кричи!
Господиня-ткаля – заховала сірість
Під м’якенькі ковдри виткані вночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308594
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 08.03.2012
Я теряюсь в сети,
среди пошлых прошаренных фраз.
Да, иди.
Мне уже параллельно сейчас.
Закрываю глаза,
Обращаю безвольное вспять
Я забылась
Я знаю, что сложно понять.
У тебя снова жизнь,
Мне нет места в счастливой судьбе
И не важно,
Что я не пишу о тебе.
И не важно,
Что этого я и боялась.
Важно то,
Что от этого света осталось.
Важно то,
Что запомнится точно надолго.
Непонятно,
Все помню.Скажи мне,что толку?
Валериана,
Убиваюсь зелёным чаем.
И не сказано
Три дня назад «Я скучаю».́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319429
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 07.03.2012
І знову сніг. І знов навколо біло,
Хоча весна вступила у права.
Мені чомусь до болю захотілось,
Щоб стопи легко ніжила трава,
Щоб небо засміялось росянисто,
А сонце щоб купалося в зірках.
І бруньками заквітло сіре місто,
І квітів захотілось в пелюстках.
До радощів, до мрій, до божевілля
Мені чомусь так хочеться весни!..
І серце б’ється пташкою щохвилі,
Торкаючись таємної струни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319911
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 07.03.2012
Я ПРОГНАЛ ИЗ ДУШИ
Я прогнал из души
И Любовь, и Мечту,
А за ними Надежду и Веру.
И оставшись один,
Разум чуть не ушел,
Но пока остается при теле.
А Любовь на меня
Не таила обид
И пошла по дороге как прежде,
И дарила тепло, и ласкала Мечту,
Улыбалась и пела Надежде.
А Мечта говорит, собираясь уйти
- Ухожу, не грусти только, друг мой,
позовешь, я вернусь,
а умру - ты прости,
ведь не легок, не сладок ведь путь твой,
А Надежда, слезу вытирая с лица,
Мне сказала
- Прости. не права я.
Я хранила любовь, я ласкала мечту,
Но напрасною жизнь моя стала.
Вера молча ушла, не сказав ничего,
Не простившись ни словом, ни взглядом…
Я хотел их вернуть, я хотел их простить,
Но во мне ничего не осталось.
Разве только что Жизнь
Молча смотрит в глаза,
Неужели и я погибаю…
Но уйти не смогла
Ни Любовь, ни Мечта,
И Надежда, и Вера остались.
Я такой же, как все
И мечтать, и любить,
И надеяться право имею,
А прогнать должен я
Лишь Тоску и Печаль,
Ведь плакать, увы, не умею.
1987 год
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305974
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 07.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.03.2012
не вiриш у кохання? i дарма.
можеш не вiрити в слова.
повiр в те, що не вiчна та зима.
що iскорка кохання в серцi ще жива.
все ще не вiриш в почуття?
у справжнi, тi котрi без маски.
усiх вiдсiюєш у папочку "смiття".
а так i хочеш справжнього... так хочеш ласки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307085
дата надходження 17.01.2012
дата закладки 04.03.2012
Коли здавалося б усе скінчилось,
Не дзвониш ти і стільниковий твій мовчить.
Серце шалено вже не б'ється, мов зупинилось,
Та полум'я у ньому й досі ще горить.
Зламай, зумій переступити через себе,
Та викресли його з свого життя.
Розправ свої біленькі крила, високо в небо...
Не вартий він твого серцебиття.
Не вартий на подушку сліз твоїх пролитих,
Тих ран, що болем в серці кровоточать.
А скільки на його рахунку ще сердець розбитих?
А скільки щік іще солоні краплі змочать?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307862
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 04.03.2012
февраль оставил кружева на окнах сонных улиц,
а ты мне лживые слова, что болью обернулись.
февраль совсем не уходил, он растворился в марте,
а ты вливался в мою жизнь до приступов инфаркта.
февраль учил меня молчать на улицах холодных,
а я, скучая по тебе, кричала, что свободна,
и в этом глупом феврале мне вспоминалось лето,
как ты ушел, а я на кухне плакалась паркету.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318605
дата надходження 03.03.2012
дата закладки 03.03.2012
Я утомився. Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій. (М.Коцюбинський «Intermezzo»)
Якесь примарне відчуття щастя
Мене ліниво штовхає у спину,
Усе проходять люди крізь серце
Без жодних пауз, зупинок, упину…
Агов, люди! Спиніться! Зробіть зупинку!
Бо усе ж іде не за планом, усе ж не так!
Маю звичайну потребу відпочинку,
А годинник вперто скандує тік-так…тік-так...
Я хоча б на мить відречуся від світу,
Ковтну тої свободи бодай на хвилину –
Так боюсь, аби серед галасу й гніту
Ненароком не втратити в собі людину.
Ви не маєте на мене жодного права
З безкінечними «мусиш», «треба», «повинна»,
Дозувати дні і встановлювати рамки,
Я ж така як і ви – звичайна людина.
Досить! Я подарую свою відсутність,
Хай інші штрихують вам порожнечу,
Аби просто не втратити власну сутність
Маю право на безстрокову втечу.
Intermezzo – перерва, відпочинок
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318526
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 02.03.2012
серце вискакує з грудей, із клітки ребер,
несучи на плечах життєву ношу, мов свинцеву.
не їм, не сплю, я божеволію без тебе,
може маршрутка з перевернутою "шість", в кінцеву?
твій номер набирав вже сотню раз,
і повідомлень кілька надіслав на стільниковий.
хотів тобі сказати сотню слів, десяткі фраз...
мовчиш... і вкотре день для мене однако'вий.
благаю... чуєш... не зникай!!!
сердечко на малесенькі шматочки рветься.
дай руку... тут... сильніше притискай,
ти відчуваєш? це воно для тебе б'ється.
© fuko'
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286760
дата надходження 17.10.2011
дата закладки 29.02.2012
А ти радієш що у друзі додалась,
Щодня в мовчанку граєш в нього на стіні.
І знову вдома у щось тепле одяглась,
Сама вигадуєш і пишеш статуси сумні.
Бо якось з друзями гуляв, тебе він не побачив,
Він не помітив очі, що на нього пристрасно дивились.
Увечері швидко додому, у подушку сльози... плачеш,
І знову новим статусом на стіну літери пролились.
Він мишкою тицьнув "Новини", де першою була твоя,
Та після статусів твоїх швиденько вибіг з дому.
Дверний дзвінок, і на твоє "Це хто?" він відповів "Це я"...
Тебе затиснув у своїх обіймах зі словами "Не віддам нікому"... ©
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293912
дата надходження 17.11.2011
дата закладки 29.02.2012
А хочеш я заїду за тобою,
Та відвезу тебе у ті краї,
Де зможем бути тільки двоє...
А хочеш щоб зірки усі твої?
Хочеш будинок з виглядом на океан,
Прогулянки вечірні берегами?
А хочеш змінимо сімейний стан...
Перед каміном разом з діточками.
А хочеш...? в тебе буде все,
І на Різдво разом ми прикрашатимемо хвою.
А хочеш хвилею кохання в казку віднесе?
А хочеш...? відчиняй... я за тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300986
дата надходження 19.12.2011
дата закладки 29.02.2012
Щоночі сни стають не адекватні,
А то й і взагалі безсоння давить.
Думки вже починають буть все менш приватні,
Крапо'к над "і" тепер ніхто вже не розставить.
Підошви кед стираю звичним вже маршрутом,
Згодом у стінах чотирьох, скляних, готую каву.
Щоб повноцінно працювати й не заснути,
Щоби дограти до кінця власну виставу.
Після аншлагу повернусь у звичні хащі,
Де в голові гримітимуть вже звичні постріли гарматні.
Знову потраплю до тієї ненаситної, бридкої пащі,
Й втікатиму від снів, котрі і досі ще не адекватні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317931
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 29.02.2012
Хочу пресыщенности, хочу изнуренья,
Хочу, чтоб терзало мою душу сомненье!
Хочу умирать и опять возрождаться,
Хочу я лгать всем, но в честности клясться!
Хочу быть путаной и девой святою,
Хочу быть вулканом я с нежностью зноя!
Я ведьма, я дьявол – я есть искушенье!
Моё существо само преступленье!
Я женщина, а все мы отчасти больные,
Но разве понравились вам бы иные?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308521
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 29.02.2012
Мені немає задля чого жити.
Мій світ зруйновано.
Мій світ — це Ти.
А в Тебе на душі бетонні плити.
На них коханню вже не розцвісти.
І крейди грудка випала з долоні.
Нема чим білу лінію вести...
Твоя душа в бетонному полоні.
Зі мною бути не захочеш Ти.
Та прийде час, коли бетонні плити
Нарешті скарбом стануть золотим.
І Ти подумаєш: «Нема для чого жити.
Мій світ зруйновано. Мій світ — це ти».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259068
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 28.02.2012
Счастье, счастье!... а что оно - счастье?!
Ведь у каждого "счастье" своё!
Для кого-то луч солнца в ненастье,
Для кого-то открытка, письмо,
У другого заветные дали,
А у кое-кого серебро,
А иные его не видали,
У кого-то оно и ушло...
А моё счастье - рядом со мною,
Улыбается глядя в глаза,
Небесами, самою судьбою
Мне доверенное навсегда!
Оно учится ножками топать,
Оно учится прыгать, скакать,
Говорить и ладошками хлопать,
И игрушками просто играть.
У него голубые глазёнки
И немножко курносенький нос,
Поначалу носил он пелёнки,
А теперь до штанишек подрос.
Моё самое лучшее СЧАСТЬЕ -
Самый-самый любимый малыш,
Не страшны никакие напасти,
Когда рядом в кроватке ты спишь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148595
дата надходження 06.10.2009
дата закладки 27.02.2012
Відносини порвались, як струна…
Краї твоїх образ обмерзли льодом.
Ти спрагло випила мене до дна,
як чашку чаю з пелюстками глоду.
Ти брала штурмом гори і серця,
в човні перепливала океани,
болючі точки вивчила й місця,
і грандіозні будувала плани.
З мечем і луком, в джинсах, на коні…
Париж, Нью-Йорк, Венеції канали
сапфір і …зірка у твоїй руці,
сонет і арфа під вікном лунали.
З богами – в покер, з дурнями – в кіно,
з простими олігархами – на царство,
ти грала з долею, а далі – все одно,
і - усмішку зривала з вуст на хамство.
Ти лікувала болі наперед -
душевні рани йодом заливала -,
та зовсім несподівано – сюжет -
не в драму, а в комедію писала.
Ти знала: світом правлять не святі,
нещирі на любов і на похвали,
але за все найбільше у житті
тобі хотілось, щоб тебе – кохали!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234831
дата надходження 14.01.2011
дата закладки 27.02.2012
I love you
I want you
You need me.
Do you love me?
Люби як можеш тільки ти
Завжди із Богом ти ходи
Людей дарма ти не гніви
Натомість ти їх всіх люби!
Пока мы дышим – нам еще не поздно
Летать…любить…
свой день встречать улыбкой,
Поверить в сказку… совершать ошибки
И на вопрос искать ответ
по звездам.
За что мы любим???
За слова???
Да нет, слова бывают слишком лживы…
Быть может за красивые глаза???
Нет. нет, еще раз нет, ведь не всегда они красивы…
Быть может любим за дела и за поступки,
Что ради нас свершаются в пылу???
И снова нет, тогда б не продержаться нам и сутки,
Любовь поступки те развеют на ветру…
Так что же двигает любовь???
За что прощаются ошибки???
И почему же вновь и вновь,
мы, понимая, что вокруг все зыбко,
Вступаем на тропу — любовь,
порою разбиваясь в кровь…
И все равно идем по тонкой нитке…
Да потому что жизнь одна,
что в этой жизни важен тот, кто нужен,
Что забываешь все обиды и слова,
когда есть рядом тот, кто сужен…
А главное, все происходит потому,
что и во сне,и даже на яву
Мы любим ни «за что», а вопреки всему..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308232
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 26.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.02.2012
Тримав я у руці тендітну, ніжну
Найкращу квітку – із родів, прекрасних
Від неї віяло лиш холодом залізним
Та тільки в ній я бачив своє щастя.
Коловся до крові її шипами
Та все ж терпів – любив щосили,
Любов її давалась лиш сльозами,
Але, які ж вони були чарівні.
Я милувався нею, як на Бога
І все їй віддавав до краю
Так став сліпіший за сліпого.
Троянда чорна душу крає
Нема турботи в ній – любові,
А лиш краса чаруюча до крику.
Торкнувся я до неї своїм серцем
І поколовся мрією – навіки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316939
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 26.02.2012
Прокидатися рано зранку.
Відкривати очі спросоння.
Він готує на кухні сніданки,
поки його маленька соня
відчиняє ліниво фіранку,
ловить сонячний зайчик в долоні.
Йде навшпиньки, де гримають склянки.
Він усміхнений і щасливий.
Обіймає так міцно-міцно.
- Ти у мене така красива :)
- Ти ж мене так в обіймах затиснеш!
( я його вередливе диво)
Теплі лоскотки (справді мило)
Засинати - то тільки разом.
Забирати у нього подушку
без єдиної без образи
щось шепоче хороше на вушко
"на добраніч, моя попелюшко")
Обіймає, вкриває щоразу
Щоб не змерзла його кохана.
відчувати
вдихати
торкатись
випадково під ковдрою стану.
це словами не передати
особисто
і
несказанно
Я обожнюю прокидатись
вранці рано.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316549
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 26.02.2012
Ждала
Тревоги, бури и печали,
Звала
Все дни и ночи напролет.
Ждала,
И о проблемах забывала,
Ждала,
Что боль моя тебя найдет…
Ждала
Тайфуны, молнии и грозы,
Рвала
Из сердца горечи цветы.
Ждала.
В туманы, слякоти, морозы.
Брела
Туда, где есть и будешь ты.
Ждала,
Когда мы встретимся губами.
Дала
Всю свою душу, плоть и кровь.
Ждала…
И то, что будет дальше с нами,
Для нас
Намного больше, чем любовь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316867
дата надходження 25.02.2012
дата закладки 25.02.2012
Навчи мене повірити в любов,
Спиняти час, серця живити током,
щоб в дзвонах православних бань-церков,
Стать на рушник з тобою твéрдим кроком.
Навчи ігнорувати теплий лід,
Сплітати в слово, воскрешати диво,
щоб повсякчас на горизонті літ,
могли ми почуватися щасливо.
Навчи мене відшукувати грань,
де почуття перестають боліти,
де вщент серця згоряють як боліди…
Навчи мене. Навчи та… не порань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248937
дата надходження 22.03.2011
дата закладки 20.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.02.2012
Між тихими кроками плутався вітер,
Її недошептані схоплював фрази.
Він, певно, готовий весь вік тріпотіти,
Та от вдалині майоріє оазис…
До зелені тягне, лиш зморюють дюни.
Піщинки самі співчутливо: «Потонеш!».
Вона ж всі на світі пустелі посуне,
Щоб тільки дійти – хай вві сні, хай босоніж!
З-за обрію кличе, приборкує голос.
Від слова як пензля – душа філігранна.
Біжить крізь бархани наївна до когось -
Так діє не спрага, так діє кохання…
Та сонною стала від щастя укусу,
Знайшовши нарешті в оазисі крила.
Відчувши на дотик жадану спокусу,
Ослабло: «Не стань міражем», - попросила.
...і тебе зі святом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314018
дата надходження 14.02.2012
дата закладки 14.02.2012
Это ветер. Никак иначе.
Закрываю глаза. Смеюсь.
Для меня он так много значит -
Я сегодня играю блюз.
Это миг. Как обычно, кстати.
Чтобы сбросить с плечей гнусный груз,
Одеваю любимое платье
И танцую вечерний блюз.
Белый кот. Рояль. Черный бархат.
Миг художников. Вечность муз.
Говоря серым будням "хватит!",
Я рисую на стеклах блюз.
Когда в спину толкают к Голгофе
Толпы злых, озверевших обуз,
Я с улыбкой готовлю кофе
И с улыбкой пою им блюз.
Сладкой нитью прошито душу.
Закрываю глаза. Смеюсь.
Это счастье. Молчи и слушай,
Когда в сердце играет блюз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239692
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 14.02.2012
Це танго лише для двох.
Тут місця для третіх немає.
Сьогодні ти просто - бог.
Так дико. Так гостро. Я знаю
Твій кожен наступний жест,
Як зіграну всоте виставу.
Ще крок. Очі в очі. Протест.
Це танго із присмаком кави.
Вогонь. Дотик серця. Двобій.
Кидаю тобі бумерангом
Свій погляд. Тримай. Шаленій
У ритм божевільного танго.
В безумстві парфумів й вина
Закоханий, скажеш: "Лукава..."
А я посміхнусь і наллю собі кави.
- Звикай, любий. Танго - це гра.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234823
дата надходження 14.01.2011
дата закладки 14.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.02.2012
я не то чтоб к нему привыкла
просто мне интересно с ним. очень.
одиночества острые икла
без него разрывают на клочья
мою маленькую планету.
он не Маленький принц, но все же.
я не то чтоб болею кем-то
и не то чтобы дрожь по коже
(просто мы с ним очень похожи)
он не то чтобы Кай с осколком,
ну и я же не Герда. точно.
Я совсем не привыкла. Вот только
хорошо мне с ним. очень-очень.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280034
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 14.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.02.2012
НАЕДИНЕ…
Наедине с тобою,
млеет сердце.
Смотрю в глаза –
И первая весна
Звучит свирелью
Сладостных страданий…
Два человека,
А любовь одна.
Наедине с собою,
Удивляюсь –
Откуда эта сила
вся во мне?
Откуда страсть,
Откуда эта жажда
Любовь свою
Дарить одной тебе?
Во сне –
Я говорю с надеждой.
Смотрю в глаза
Виденья твоего
И нежностью, любовью
(жаль во сне лишь),
Как сладким поцелуем
опьянен.
В дороге
Я ищу отраду…
Иду к тебе
И ускоряю шаг.
И ветру, солнцу,
Птицам и деревьям
Стихи читаю
О твоих глазах.
А в жизни
Я ни чем не лучше…
Одной любовью я богат…
Но лишь с тобою
Счастлив буду
И в этом я не виноват.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309107
дата надходження 25.01.2012
дата закладки 13.02.2012
Не пройдет и двух лет,
Когда скажешь ты мне:
- Вот семь лет мы с тобою знакомы,
Не пора ли теперь
нам подумать вдвоем,
о том чтобы нас было трое.
Я отвечу тебе, дорогая моя:
- Что любовь – это радость до боли,
Что тебя я люблю,
Что тобой дорожу
И прошу,
Будь моею женою.
Не пройдет и трех лет,
Станет жизнью мечта.
(не хочу я сейчас ошибаться)
Я хочу, чтобы жизнь
Мне взглянула в глаза
И сказала тихонечко: - ПАПА
Чтобы ты подойдя,
Своей нежной рукой
Приласкала тот жизни комочек,
Накормила своим
грудным молоком,
Колыбельную спела к ночи.
Знаю я, будет так
Как нам всем суждено…
Но я верю,
мечта станет былью.
Улыбнемся тогда,
Мы всем этим стихам…
И конечно, покажем их сыну…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312338
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 13.02.2012
Никогда не волнуйся,никогда не труси,
Никогда не тушуйся,никогда не проси,
Никогда не сдавайся,никогда не ворчи,
Никогда не пугайся,никогда не кричи.
Никогда не жалей,никогда не ропщи,
Никогда не старей,никогда не юли,
Никогда не завидуй,никогда не солги,
Не умей ненавидеть,лишь любовью живи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305960
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 13.02.2012
Как жестока судьба, как запутаны кармы людские.
И влюбляются те, что навек суждены уж другим. –
Верховодит любовь, побеждая законы мирские,
Обижая и тех , кого мы обижать не хотим.
Годы стерли любовь, что когда-то слыла необычной
И семейная жизнь превратилась в рутину проблем.
Все шедевры-стихи стали прозою жизни привычной,
Стало мало одной, - захотелось уж целый гарем.
Но однажды в толпе ты встречаешь вершину мечтаний
И влюбляешься по уши, словно мальчишка-юнец.
Ты нашел идеал, в одночасье – причину страданий,
Потому что мечта тоже носит семейный венец.
Она встретилась сердцем с твоим проницательным взглядом, -
Не сумела душа под напором страстей устоять.
Эту встречу считала своею счастливой наградой. –
Только с ним удалось так сверхтрепетно дух приподнять!
Обрела в нем судьбу в виде нежного верного друга
И второе дыханье в открытых сердцах затаив,
Она стала ему той заветной мечтой и подругой,
Его нежные чувства в объятьях души приютив.
Понимаем, что больше вот так не должно продолжаться.
Мы не вправе любить, даже если сердца тяготят.
Грех нектаром чужим с тайный сот, как своим, наслаждаться. –
Это жены-мужья никогда не поймут, не простят.
Мы, любя, увлеклись. О супружеском долге забыли.
Нам расстаться пришлось, потому что иначе нельзя.
До сих пор друг для друга мы пылко любимыми были
И чужие – сейчас, в лучшем случае – просто друзья.
Беспокойные дни и бессонные долгие ночи
Стали страстью сердец. Пусть нас Бог милостиво простит.
Почему же у нас прежней болью душа кровоточит?
Почему до сих пор незажившая рана болит?..
2010г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313093
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Мені не треба Вашого кохання,
Бо все одно його я не візьму.
Це поетичне лише листування,
В якому світло вразило пітьму.
Від світла Вашого зажмурю карі очі, -
І зникне темрява в розвалинах душі.
Готова слухати щоденно і щоночі
Солодкі залицяння і вірші.
Їх серце вже так глибоко сприймає
І так тривожно його трепет б’є.
Душа обійми щирі розкриває,
Не розуміючи, що світло не моє.
Хоч я зігрілась вже в його промінні
І повертатись шкода у пітьму, -
Iз серцем не знаходжу розуміння,
Та все ж не підкоряюся йому.
Я мала з темрявою досі спільну мову,
Жила цнотливо, мудро, без вагання.
З Вами чудово. Та повторю знову:
- Мені не треба Вашого кохання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313086
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Хоршо бы писать как Есенин...
Врядли нужен Есенин второй...
Несравним зимний сад и весенний,
Несравним тощий холмик с горой.
Не пытайся,поэт,быть похожим
На того,кто звездою сиял,
Знай,Пегаса никто не треножил:
Просто ты неумело седлал.
Если ж вдруг он,хоть кончиком гривы,
Тронет в беге твою колыбель-
Будь собою.Известность - спесива:
Ставь себе достижимую цель .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312764
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 11.02.2012
То що ми за народ і що за люди?
Коли нам темряву духовну перейти?
Чому за рідну мову кляті пересуди?
Чому не визначимо спільної мети?
Візьми сьогоднішнє:усі навчались
В радянських школах,всі були "совки",
То як же так напрочуд дивно сталось,
Що партій більше ста й гризуться як вовки?
Чому історію третина знать не хоче?
Чому героїв України пнеться хтось зурочить?
Чому ще слово "патріот" не стало модним досі?
Чому земляк свого ж визискує на кожнім кроці?
Чому ненавидим,кянем успішного сусіда?
Чому не радують його удачі,навпаки,
Скрегочимо зубами зранку й пообіді,
Не знать за що - порвали б на шматки.
А краще хай знайдуться мудрі люди,
Що знають ,як зарадити цьому,
Та витравлять з душі страшну облуду,
Та вилікують названу чуму.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313063
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Не приходи ко мне во сне,
Не говорю,что неприятно,
Нам больше не гореть в огне
Любовной страсти,все понятно.
Познавший что-то до конца,
Не насыщается с избытком,
Я не пошлю к тебе гонца.
Обоим это будет пыткой.
Никто не воскресает дважды...
Уж лучше мудро промолчать.
Себя пожертвовав однажды,
Я не хочу все повторять.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313071
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Я спросил у Яндекса,
Где моя любимая.
Яндекс мне картинками
Порно показал.
Я спросил у Рамблера,
Где моя любимая,
Только Рамблер выдачу
У Яндекса слизал.
У Гугла я спрашивал,
Где моя любимая.
Гугл меня приколами
пытался подбодрить.
Я у Бинга спрашивал,
Где моя любимая.
Бинг мне ссылку на YouTube
попробовал всучить.
У YouTube я спрашивал,
Где моя любимая.
Кухонными бардами
Он стал меня пугать.
У Baidu я спрашивал,
Где моя любимая,
Только иероглифы
не смог я распознать.
Знаешь, Википедия,
Где моя любимая?
Только в Википедии
нет имени её...
Хабрахабр я спрашивал
Где моя любимая.
Хабр выдал мне в ответ
Фреймворков громадьё.
Я спросил у торрентов,
Где моя любимая -
накачал эротики
на триста лет вперёд.
Я у Мамбы спрашивал,
Где моя любимая.
"Нет любимой тут твоей.
А вот та сойдёт?"
Друг ты мой единственный,
Где моя любимая?
Знаешь твиттер ты её?
Или айсикью?
Друг ответил преданный,
Друг ответил искренний:
- Видел в Одноклассниках
любимую твою.
Как же так, не верится,
Чтобы в Одноклассники
Вдруг моя любимая
додумалась зайти...
Я закрыл все вкладочки.
Я спросил у Яндекса:
Как теперь мне новую
любимую найти?
Я спросил у Яндекса...
Я спросил у Рамблера...
Я спросил у торрентов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312652
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012
Тебе люблю хоча цілує інший…
Ім’я жадане в серці бережу –
Своє кохання приховаю чемно
Лиш, як молитву, потайки шепчу…
В житті насправді пристрасті не знала,
Бо нерозділені давались почуття –
Кого кохаю – тільки другом стала,
Там, де страждають – серця не дала…
Та ображатись на коханого не варто,
Бо не його провина в тім й вина,
Що не до тебе тягнеться відверто
І не тобою упивається сповна…
Кохання справді, мабуть, не буває,
Де не подільними і душі, і тіла,
Бо де одного пристрасть огортає –
У іншого на серці пилина…
Любити важко іноді дається,
Бо прагнем розуміння і тепла…
Примусити ж кохати ми безсилі
І в цьому істина єдина і проста!
Один кохає – інший терпить мовчки,
Та дозволяє, щоб кохали лиш його,
А сам в ту мить про іншу душу марить
І Бога молить про коханого свого…
Не піддавайся на казкові мрії,
Не ображай ти дружніх почуттів…
Люби-кохай допоки маєш сили –
Бо так Господь усім нам заповів.
Ніхто тобі нічого не повинен –
Так часто сам розбурхуєш вогонь!
То ж поважай коханої людини
Ти почуття, та й сам не охолонь!
Гірким життя нам іноді дається,
А ще важливіше кохання вберегти
Там де пустир й взаємності немає
То важко й розуміння віднайти!
Шануй, пильнуй і поважай кохання,
Оберігай смиренно почуття,
Бо де кохають, там нема бажання
Ввірватись болем у чуже життя.
Кохати вмієш – значить Божа Воля
Тобі дарована найвища на землі,
Згорати мовчки, щоб складалась доля
Того, хто навіть й не призначений тобі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312599
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012
В поисках новых впечатлений
Проходит жизнь.
Даровано нам чувство обновлений –
Вот и держи!
Не нужно слез, гримас и показухи
Не от души.
Тебе даны глаза, и ноги, руки…
Просто дыши.
Изменчивости миражей обманных
Не внемли ты.
Зачем обогревать неблагодарных
От их зимы?
Зачем разменивать себя на повороты
И виражи?
Везде для нас находятся заботы…
А ты – спешишь…
15.09.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312591
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012