Джусі: Вибране

Руслана Сапронова

ПОДХОДИТ НОЧЬ.

Подходит  ночь,стучит  в  окно,
 Украсив  ярко  полотно,
 Соткав  причудливый  узор
 Со  звезд...А  месяц-их  дозор.

 Подходит  ночь,а  я  не  сплю.
 На  небо  звездное  смотрю,
 На  нем  ищу  свою  зарю,
 Что  светит  ярко  февралю.

 Любимый,ее  видишь  ты?
 Она  звезда  твоей  мечты,
 Ты  загадаешь,говори,
 Чтоб  был  счастливым  свет  зари?

 Не  спишь  ,я  знаю,что  не  спишь,
 Возле  окошка  ты  сидишь,
 Листаешь  жизни  своей  том,
 Жалея,что  мы  не  вдвоем...

 Я  это  чувствую  сейчас
 И  помолюсь  опять  за  нас
 И,может,мне  приснится  сон,
 В  нем  будешь  ты,опять  влюблен.
 08,02,2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312489
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.02.2012


забайкальская

Невестке Леночке

Ты  сразу  стала  мне  родной,
Хоть  всякое  у  нас  бывает.
Похожи  мы  с  тобой  судьбой,
Что  очень  нас  душой  сближает.
Когда-то  муж  привёз  меня
К  родителям  в  шахтёрский  город.
Теперь  свекровью  стала  я.
Найдём  для  разговоров  повод.
Такой  же  дом,квартиры  номер
И  та  же  комната  в  углу.
Нет  близких  рядом,мужа  кроме.
Но  я  пытаюсь,как  могу
Тебе  стать  близким  человеком
Ведь  маму  трудно  заменить.
Но  я  надеюсь,что  с  успехом
Мы  будем  дружно  вместе  жить.
Ты  подарила  мне  внучонка.
Люблю  его  безумно  я.
Роди  ещё,прошу,девчонку!
И  сбудется  мечта  моя.
Надейся  на  мою  поддержку.
И  на  мою  к  тебе  любовь.
Пусть  быта  не  смутят  издержки.
С  любовью  мама  и  свекровь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312500
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Ліоліна

Фіолетовий вірш

Бушує  вітер,  розганяє  хмари,
І  яблуні  шепочуть  уві  сні.
Не  спиться.  Тихо.  Спогадів  примари
Являються  некликані  мені.

А  спогади  приходять,  хоч  не  хочеш.
Багато  їх,  як  крапель  у  дощі.
І  тихо  випливає  перед  очі
Твій  образ  з  глибини  душі.

Ті  очі  дивні,    кольору  фіалки,
Забрали  спокій,  відібрали  сон.
І  знову  зорі  з  ночі  й  до  світанку
Я  споглядаю  зі  сумних  вікон.


Фото  автора

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312503
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Тарас Процайло

Мелодія кохання

Сумна  мелодія,  і  дощ  тече  по  скронях  —
Вже  літо  добігатиме  кінця.
Краплини  дві  на  різних  двох  долонях,
Неначе  ми,  чекатимуть  вінця.

Зів'яли  квіти  осінь  наступила,
І  дощ  тепер  частіше  надворі.
В  обіймах  крапля  краплю  полонила,
З'явились  в  небі  дві  нових  зорі.

Та  ось  зима,  всі  хмари  почорніли,
Зірок  нема,  а  з  ними  і  дощу.
Їх  вкрала  ніч,  така  холодна  й  біла  —
Я  навесні  за  це  їй  відімщу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312506
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Тарас Процайло

*******

Суцвіття  снів  квітчасто-кольорових
Лягли  в  мою  свідомість  візерунком.
І  запах  рос  травнево-світанкових
Оплів  весну  —  фіалкову  чаклунку.
Білюща  ніч  усміхнено  ридає,
А  дуб  від  вітру  скривившись  скрипить.
Лебідку  лебідь  ніжно  обіймає
Своїм  крилом.  Минає  час,  мов  мить.
Струмок  голубить  лагідно  каміння
І  сивий  місяць  знову  лічить  зір.
Як  тішить  світ,  коли  пора  весіння
Кохання  в  серце  шле,  мов  струни  лір!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312510
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Anytik

Міс осінь

Вона  одна  вдягала  колір  смутку,  
Який  так  личив  до  її  очей,
І  не  шукаючи  розради
Сама  блукала  між  тіней.

Така  ж  все  горда,  неприступна,
Хоч  ніжністю  тремтить  душа,
І  зачарована  казками
Вона  ще  вірить  у  дива.

Дорога  тереном  стелилась,
Вона  крізь  нього  мовчки  йшла,
І  тільки  сльози  покотились  
По  закривавленим  рукам.

Наївна,  щира  благодать,
Життя  в  підручниках  вивчала,
Вона  по-правді  все  жила,
А  те  життя  її  ламало.

За  що  боротися?  -  не  знала,
Душа  до  краю  вже  дійшла,
Вона  за  руку  вічність  брала,
І,  майже,  янголом  була.

Палали  зорі  в  небі  яснім,
Цариця  осінь  вже  прийшла,
Вона  -  породжена  дощами,
Хоча  й  поламана,  та  ще  жива...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312511
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


tayana

Берегиня

Пішла  Берегиня  ,пішла  в  небуття
Туди,звідки  вже  не  бува  вороття:
За  обрій,  за  хмари,  далеко  –  далеко,
Куди  не  долинуть  ніколи  лелеки,
Де  вільні  вітри  на  просторах  гуляють-
Це  місце  чомусь  Раєм  всі  називають.
Стомилася,  склала  натруджені  руки,
Без  болю  в  душі  ,на  порозі  розлуки
Легенько  хустиною  всім  помахала
І  в  Бога  здоров'я    для  нас  попрохала...
А  в  хаті  на  стінах  її  килими-  
Сльозами  рясними  вмивалися  ми,
Подушечка  втикана  рясно  голками
(Бабунечка    шила  колись  було  вами),
Віконце,  в  яке  виглядала  у  двір...
Не  буде  цього  вже  ніколи  ,повір.
Намисто  простеньке,  що  їй  пасувало,
Не  знає,  що  вже  чепурухи  не  стало
І  мудрості  чаша,  дарована  нею,
Не  сповниться  думкою  ще  однією...
Півоній  кущі  ,стебла  флоксів  і  м'яти
Дбайливо  «приткнуті»  весною  буяти-
Куди  не  поглянь-  ВСЕ  волає  про  неї,
Будинку  так  жаль  господині  своєї…
Але    не    буває  життю    вороття  -
Пішла  Берегиня…  пішла  в  небуття…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312514
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


tayana

Троянда

Троянда…Свіжість  пелюсток
Захоплює  серця  і  очі,
Кохання  ніжного  ковток,
Спів  солов'я  посеред  ночі,
І  мрії  юності  ,  і  кров  
На  пальцях  від  шипів  колючих…
Троянда  –  право  на  любов,
Стежина  в  світ  садів  квітучих.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312515
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Лєха Суслик

Ты без меня

Ты  без  меня  словно  раненый  
и  оставленный
умирать  в  боли  ран.
Я  в  этом  убийстве  оправдана,
но  надо  бы
повесить  меня.
Я  ловко  и  очень  уверенно
заверила
тебя,  что  влюблен.
Ты  даже  без  тени  сомнения
поверил  мне
и  был  обречен.
В  моих  показаньях  изменчивых
доверчиво
ты  правду  искал.
Но  только  теперь  рассекречены
увечия,  
что  прятала  я.
А  сердце  твое  теперь  рваное,
но  рано  мне
еще  уходить.
Лежишь,  изувеченный  ранами,
но  странно,  ты
продолжаешь  любить.
Ведь  ты  без  меня  словно  брошенный
на  обочине
увядший  цветок.
Но  знаешь,  мой  милый,  
хороший  мой,
со  мною  быть  совсем  не  легко.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312516
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.02.2012