На вогких лапах затяжних дощів,
Крадеться осінь окрайцем села,
Мінорами журить пташиний спів
І мальва біля хати відцвіла.
Ще ніч струмить агатовим теплом,
Та, вранці, холодить траву роса,
Туманить рогоза над джерелом ,
Блідніють, вицвітають небеса…
А золотаво-багряний вогонь
Вже розпочав свій незворотній біг,
Торкнувся пензлем тополиних скронь
І перше листя запилив до ніг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313240
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Коли село накрила нічка
І перша зірка наче свічка
Засяяла між тополями,
Поповз туман з ріки полями,
Бродити в травах соковитих.
Між колосків зерном налитих,
Заплутався і ліг на стежку.
На подорожнику мережку
Журливо вишив росяну,
Волотку стиглу просяну,
Нічним осипав діамантом,
Причепурив баштан. Той франтом
Повитріщав у темінь ночі
Рябі салатно-вогкі очі…
Розплутав пасма аж під ранок.
І білим котиком на ганок
До мене скочив, зачаївся,
Щось промурчав і розчинився.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310430
дата надходження 31.01.2012
дата закладки 11.02.2012
Цілую Осінь в золоті вуста,
Печальний обіймаю ніжно стан,
Голублю пасма мокрого листа
І розумію, що усе обман.
Її слова - лиш вітру тільки гук,
А усмішка, то «бабине» тепло.
Душа – озимок, серце – чорний крук…
Обітниць небо, в яр дощем стекло.
Журавликом надія в далині
Розтане. А на ранок між льодин,
Всміхатиметься Зимонька мені
Й радітиме, що знову я один.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313237
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Запахло калиновим цвітом,
Волошки синіють в траві.
Красиві і завжди нові
Ознаки надходження літа.
Мов кров’ю троянди облиті
Червоно горять наче жар.
Немає прекрасніших чар
Такої звабливої миті.
Все небо в загадці палає
І сонце за обрій лягло,
Проміння по хмарах текло,
І світ цей здавалось кохає,
Кохає усе теплим літом,
В обіймах він ніжить простори,
І там де журилися гори
Запахло клиновим цвітом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313192
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012
Пеклись молитвою уста.
Лилося серце парафіном.
Чекало милості Христа
В імлу занурене коліно.
Запакував у сльози гріх.
Уникнув обшуку невір’я.
Відніс вину за край доріг.
Прийшов на храмове подвір’я.
По вірі, - не урукопаш
Подужав кривди суть обманну
Прицільним словом « Отче наш».
Та чи грішити знов не стану?
08.02.12.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312290
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 10.02.2012
Терновий погляд – в серце, як кинджал,
Ввійшов аж по руків’я… Я вмираю…
Але за нього і життя не жаль.
Солодшого нема для мене раю…
Ти болем цим мене приворожив…
Тернова пісня вилилась в розлуку.
Мені казали люди – ти чужий,
Та голос твій щоночі в душу стукав.
Тернові сльози на твоїх слідах
Щемливої жаги зростили квіти.
Мені казали – там, де ти – біда.
А я б за тебе віддала півсвіту…
А я б з тобою щастя напилась,
На зло усім пліткам і пересудам.
Та мрія ця без одного крила.
За нас, на жаль, все вирішили люди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312949
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 10.02.2012
Подивися, Боже, з неба
Скажи, що робити?
Чи нам кобзу в руки брати
І правду носити?
Чи ми тебе, Україно,
Не вмієм любити?
Чи нас треба Тарасові
Зі сну пробудити?
2005 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309141
дата надходження 25.01.2012
дата закладки 09.02.2012
Хочу, щоб мова заграла цілунком,
Ніжним признанням і візерунком,
На полотнині вуст малинових
І на сорочці диво-любові.
Хочу, щоб кожен вдягнувся в ту мову
Як на Великдень висвятив слово,
Розправив груди – замилувався:
– Боже мій милий, я закохався!
Вибухне цвітом земля довкола –
Дякуймо Богу за дивну мову!
За українську душу любові,
Що вишиває вишневі зорі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312283
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 09.02.2012