Карнавальный бант: Вибране

Гончаров Пётр

"В воздухе пахнет снегом…"

В  воздухе  пахнет  снегом.
Неба  размокшая  вата.
Зрелищем  или  хлебом
Купишь  дитя  разврата?

Будет  охотник  жертвой
Собственного  капкана.
Улица  стала  белой.
Осень  себя  потеряла.

Ноги  завязли  в  танце,
Песня  орёт  невнятно,
Отблески  лиц  на  глянце.
Мне  бы  глоток  пиано.

Выйти  в  глухую  полночь,
Сесть  на  последний  поезд…
Ангел  предложит  помощь.
Будет  другая  повесть.


22-23.11.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379976
дата надходження 24.11.2012
дата закладки 24.11.2012


Відочка Вансель

Ты знаешь, так боялась одного

Ты  знаешь,так  боялась  одного-
Что  не  успею  долюбить  до  неба,
Что  иногда  не  хватит  нищим  хлеба.
Не  зацелуешь  ты  мое  лицо.
Ты  знаешь,так  боялась-не  смогу
Я  написать  красивого  романа,
Чтоб  был  он  безупречен,без  обмана.
Что  дождь  когда-нибудь  я  разлюблю.
Ты  знаешь,я  боялась-не  придешь,
Другую  ты  полюбишь  вдруг  взаимно.
А  я  была  до  глупости  наивной.
Ждала.А  ты  к  другой  уже  идешь.
Ты  знаешь,что  боялась  одного-
Чтобы  она  как  я  тебя  любила,
И  чтобы  верность  жизнь  всю  прохранила,
И  чтоб  у  вас  все  было  хорошо.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374802
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 16.11.2012


Відочка Вансель

Старое небо все в дырах, поштопано

Старое  небо  все  в  дырах,поштопано.
Звезды  неровно  лежат  да  шевелятся.
Да  и  глазами  так  небо  похлопало,
Скоро  зима,А  за  ней  и  метелица
Важная.С  длинною  шубкой,косичками.
Да  на  метле  цвета  запаха  счастья.
Хлопает  вечно  своими  ресничками.
Кони  на  санках  смешно  так  резвьятся.
Осень  билеты  вчера  покупала,
Видно-торопится.Ветром  сметает
То,что  небрежно  вчера  разбросала.
Да  перестань!Ветер  пусть  отдыхает.
Пусть  лучше  в  ночь,и  в  мое  пусть  окошко.
Пусть  простучит,пусть  меня  развлекает.
Можно-я  осенью  буду  немножко?
Можно-пусть  ветер  меня  провожает?
Можно  огромным  для  все  буду  счастьем?
Можно  тепло  подарю  я  всем  людям?
Пусть  всем  хорошие  сны  лишь  приснятся.
Знаешь-а  ты  больше  всех  в  мире  нужен.
Знаешь,тебя  больше  всех  я  любила.
Знаешь,тебе  я  и  осень,и  лето.
Я  тебе  верность  навеки  хранила,
И  для  тебя  и  постель  уж  согрета.
Звезды  неровно  лежат,осыпаются.
Осень  со  вкусом  вина  и  глинтвейна.
В  эту  минуту  ведь  кто-то  влюбляется.
А  меня  любишь  давно  очень.Верно?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377993
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 15.11.2012


Єва Лавінська

«with you»

Тихенько  всміхнусь  і  скажу,  що  мені  все  одно
Ти  просто  не  знаєш,  як  боляче  слухати  тишу
І  знов  розгрібати  несказане  нами  ла*но
І  знову  молитись  на  те,  що  тебе  не  колише
 
Важливий  не  факт,  що  я  більше  тебе  не  люблю
Важлива  самотність,  важлива  байдужа  образа
І  статика  часу,  пісочний  годинник  «with  you»
Холодні  долоні,  так  зимно  сьогодні  «without  you».
 
Триває  життя…  ну  пробач,  я  забила  на  все
І  те  що  пов’язане  з  нами  поволі  зникає
А  вітер  емоцій  твої  почуття  віднесе
Та  мій  телефон  їх  давно  вже  чомусь  не  приймає…
 
Я  знову  з  тобою  в  обіймах  гарячих  стою
І  знов  біля  тебе  нікчемність  свою  помічаю
Мені  так  спокійно,  мені  так  чудово  «with  you»
І  так  божевільно  я  розум  втрачаю  «without  you».»
 
Я  плачу  від  щастя,  і  знов  розчиняюсь  в  тобі
Цей  стукіт  коліс  на  пероні  мене  розриває
Ще  раз  поцілуй,  ну  а  потім  залиш,  далебі…
Тривожна  хвилина  зі  швидкістю  світла  минає…..
 
Я  просто  боюся  зізнатися  в  тому,  що  ти
У  серці  моєму  давно  замінив  порожнечу
Чекання….самотність…і  страх  перемін…і  листи
Зізнання,  що  скучив,  іронія,  натяк  на  втечу….
 
Важливий  не  факт,  що  я  мабуть  тебе  люблю
Важлива  деталь  –  тебе  зараз  поряд  немає…
Я  просто  втрачаю  свідомість  коли  я  «with  you»
Я  просто  вмираю  поволі,  коли  я  …

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360084
дата надходження 27.08.2012
дата закладки 09.11.2012


Осіріс

Аборт

Росточком  пролісків,  я  зародивсь  в  тобі,
Веснянкою  маленькою  світання.
Життя  брильянтик  бережу  в  собі,
Як  відголосок  щирого  кохання.
Так  хочеться  з’явитися  на  світ,
І  сонечка  зігрівшись  промінцями,
Лиш  Очками,  сказати:  -  «Мам,  привіт!»
І  помахати  довгих  вій  крильцЯми.  
Відчути  дотик  найніжніших  рук,
Повів  вдихнути  однокровний,  неньки.
Вловити  серця  твОго  тихий  стук
І  шовком  завитків  наповнить  жменьки.
Красу  твою  всотати  з  молочком.
Не  розплескавши  дар  отой,  ні  грама,
Тихесенько  сопіти  під  бочком…
І  зойк:  -  «Ой,  що  ти  робиш?!?!?!  Мама!  Мама!!!
За  що  зі  мною  так?!  Чому?!  Чому?!
Я  прагну  лиш  тепла  твого  й  любові!..»
Не  роджене  життя  пішло  в  пітьму,
Втопила  мрії  ненечка  у  крові.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369129
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 09.11.2012


Любов Чернуха

Біжить синок

Біжить  синок,  сльозинки  з  очок  градом,
Показує  колінце,  що  кровить,
А  мама  дивиться  суворо  і  не  радо
І  на  непослуха  вовчицею  гарчить.
Пішов  малюк  ковтаючи  сльозинку,
Гадаючи,  ну  що  в  ньому  не  так.
Он  у  сусідів  доня,як  перлинка,
А  він  росте,  немов  в  траві  будяк.
Ти  поцілуй  і  обійми  дитину,
У  нього  ж  зовсім  не  нога  болить.
Бо  буде  пізно  відчувать  провину,
Даруй  тепло,  доки  його  кортить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313348
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 09.11.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.05.2012


А.Б.В.Гість

АНАТОМІЯ АТЕЇЗМУ- 3

То  був  період  ейфорії  злету.
Тріумф  свободи  від  обмежень  і  оков….
Так  бажана  свобода  від  тиранів  –
Людського  розуму  великий  перелом.

Від  фанатичних  неуків  духовних,
Де  кожна  думка  –  єресь,  крамола
Почало  трохи  розвиднятись
Наука  викривала  всі  помилки  священства.

Звідкіль  їм  знати  що  сказав  Ісая
Про  круг  Землі  в  Святім  Письмі.
Вони,  відкривши  рот  ,  філософам  вторили
Про  площину,  про  черепаху  і  слонів.

Коперника  історія  відома,
Заледве  більше  п’ятсот  літ….
Він  перш  ніж  придивлятись  в  небо,
Дивився  вниз,  у  записи  святі.

Коперник,  Галілей  відкрили  правду:
Земля  не  в  центрі  Всесвіту  стоїть.
Всі  домисли  геоцентричної  будови  світу
Разом  з  ченцями  втратили  весь  зміст.

Так  скептицизм  сліпу  заступить  віру.
І  ортодокси  втратили  весь  грунт.
Їм  люди  просто  не  повірять.
І  «нагороди  в  небі»  не  пройдуть.

Філософи  тоді  були  горою,
З  презирством  викривали  шахраїв:
Вся  релігійна  знать,  що  прагне  влади
Людей  тримає  в  незнанні.

«Церкви  є  ґрунтом  атеїзму»  --
Так  професори  теології  твердять.
Церкви  та  секти  нищили  Європу
Провокували  бойні,  кровопролиття!

В  співдружності  католиків  безглуздя  –
Одна  релігія  та  різні  табори:
По  різні  боки  ревні  капелани
Підводять  жертв  до  лінії  фронтів.

Удар  могутній  надійшов  від  мавпи,
Її  привів  у  світ  зненацька  вчений  муж.
Йому  здалося,  що  життя  –  забава,
І  він  розгадує  творіння  людських  душ…

Та  не  збулися  людські  небилиці,
Не  знайдено  ніде  мавполюдей.
Гіпотеза  релігією  стала,
Псевдовчення  від  Дарвіна  ідей.

Що  скажуть  ті,  що  ніби  служать  Богу.
Чи  вистачить  довіри  до  Творця.
І  заклики  безумні  припинити,
Помилку  розвінчати  до  кінця!

Чи  папа  –  музикант  міг  зрозуміти,
Новаторський  плекавши  дух,
Що  твориво  в  стократ  складніше
І  еволюції  здогадки  втратять  суть.

Дозріли  справжні  професори,
Генетики  сказали  свій  вердикт:  
Байки  наївні  дарвінізму
Ще  примітивніші  ніж  міфи  давніх  літ!

Та  шабаш  тягнеться  до  нині.
Цілі  загони  агітаторів  –  масовиків
До  нині  носять  нищівні  ідеї  –
Марксизму  –  ленінізму  і  «мавпів».

Їх  розуми  змінити  неможливо.
Хоча  до  церкви  залюбки  ідуть…
Видовища  їх  зовсім  не  турбують  –
Вони  знання  просвіти  всім  несуть…..

Отож,  почнімо  рахувати
Щоб  зрозуміти  дійсний  стан:
Ті,  що  до  Бога  не  признались  –
Лиш  два  відсотки,  мізер  сам.

А  решта  –  посудіть  самі,
До  кого  слід  зарахувати  :
Словами  Бога  не  зреклись,
Та  Заповіді  не  спішать  сповняти…

В  політиці  відомий  термін  всім  –
Сидяча  забастовка,  без  програми.
В  релігії,  де  їжа  по  святах  –
Лиш  номінальні,  чи  так  звані  християни.

Ще  інші  поклоняються  богам:
Число  їх  неможливо  полічити.
Святкують  все,  що  настрій  додає….
Всеядні,  аби  день  прожити!


І  в  тім  вертепі  незнання,
Традицій,  міфів  і  обрядів.
Ми  дуримо  самі  себе!......
Тож  скільки  атеїстів  назбиралось?

Ісаї  30:8  ««Тепер  увійди,  напиши  на  таблиці  
для  них,  і  в  книжці  спиши  це,  і  нехай  на  пізніші  
часи  воно  буде  і  свідком  навіки»  ..  
«.  А  відбувалося  це  приблизно  в  778  році  до  н.  е.»

Ісаї  40:22  «Він  Той,  Хто  сидить  понад  кругом  
землі,  а  мешканці  її  –  немов  та  сарана.  Він
 небо  простяг,  мов  тканину  тонку,  і  розтягнув
Він  його,  мов  намета  на  мешкання»

1  Коринфян  15:45,47  «Так  і  написано:  «Перший
 чоловік,  Адам,  став  живою  душею».  Останній
 Адам  став  життєдайним  духом47  Перший
 чоловік  був  із  землі  та  створений  з  пороху,
 другий  чоловік  —  з  неба.»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313024
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 22.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.02.2012


Лана Сянська

остальное в имейл…/плэйкаст / (навеянное

Навеянное  "  На  "прости"  говорят  "прости"  Илья  Махов

Плэйкаст  от  LauRy:
http://www.playcast.ru/view/1758235/ab9d86340da123df35b6a938965fd4b6629f6083pl

По  чужим  адресам  писать,
Cпрашивать,  -  знаете,  где  он?
И  в  каких  городах  искать?
В  снежном  мире,  морозном  белом.
То-ли  в  желтых  квадратах    окон,
У  подъездов  чужих  квартир,
Померещится  вдруг  –  вот  Он,
Обозналась,  -  и    рушится  мир...

Не  способные  на  безумства,
Люди  мерно,  спокойно  живут,
Самолеты  свои  рейсы
Совершают  туда,  где  их  ждут...
Ровно  в  полночь  в  твоей  прихожей
Раздастся  эхо  шагов,
Не  моих...  Я  больше  не  вхожа,
Понимаю...  Не  надо  слов.
Только  ты  без  меня  не  состарься,
Я  пошла  на  свою  на  войну,
Остальное,  -  в  имейл,  не  парься...

...там  одно  только  слово  «люблю»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313518
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 13.02.2012