Oleg.N: Вибране

Володимир Шинкарук

ЛЕГЕНДА ПРО ДВА МОНАСТИРІ (За невідомим автором)

Де  небо  глибиною  вабить  очі
І  де  порослий  бур’яном  пустир,
Давним-давно  стояв  собі  жіночий,
А  поряд  –  чоловічий  монастир.

Жилось  монахам  –  краще  б  і  не  жити…
І  у  монашок  –  доля  не  сироп…
Тому  вони  і  почали  робити
Один  назустріч  одному…  підкоп.

Копали  дні  і  ночі  без  спочину,
Тунель  ладнали,  щоб  стояв  віки!
Жінки  ж  бо  прокопали  дві  третини
І  лиш  третину  –  чоловіки.

У  них  одразу  заболіли  спини,
І  тут  безсилий  навіть  сам  амур!
Було  їм  важко,  і  тому  мужчини,
Копнувши  раз,  ішли  на  перекур.

Сиділи,  дим  крізь  ніздрі  пропускали,
Мабуть,  чекали  манни  з  висоти,
Ну  а  жінки  тим  часом  все  копали
І  шли  вперед  до  світлої  мети.

Один  мужчина  проявив  активність,
Він  так  сказав,  поцілувавши  хрест:
“Піднімем,  браття,  праці  продуктивність.
Нехай  святі  благословлять  прогрес!”

Чоловіки  одразу…  засідали,
Писали  постанову  і  декрет,
Ну  а  жінки  тим  часом  все  копали,
Забувши  втому,  швидко  йшли  вперед.

Було  землі  розкидано  чимало,
Але  сказати  треба  накінець:
Мужчини  паралельно  прокладали
Іще  й  тунель  під  винний  погрібець!

Пили  вино  й  горілку,  їли  сало,
Несли  здавати  у  кіоск  пляшки…
Ну  а  жінки  тим  часом  все  копали
І  йшли  вперед...  На  те  вони  й  жінки!

На  жаль,  не  всі  історію  цю  знають,
Але  вона  навіює  думки,
Що  в  нас  жінки,  як  правило,  копають,
Ну  а  керують  лиш  чоловіки.

Та  хай  це  все  залишиться  між  нами.
Вже  через  рік  перемінивсь  пустир:
Поміж  дорослими  монастирями
З’явився  ще  й…  дитячий  монастир.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315453
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 21.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.02.2012