Ти там, де день ховає очі
Ти там, в сухому полині
На п’ять хвилин до тебе хочу
Мовчи, нехай - вуста німі!
А ми купалися у травах
А п’ять хвилин, що п’ять хвилин!
Нас вранішня зоря застала,
Нас вибілив гіркий полин…
За тим відвертості мовчання,
І полинова гіркота,
І полинове розставання…
Мовчи, нехай - німі вуста…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417398
дата надходження 10.04.2013
дата закладки 07.05.2013
Зазирни в мою осінь, благаю,
Це для неї з душі всі слова.
Ці признання тобі надсилаю
Від любові, повір, так бува.
Бездоглядну її залишили
В листопад і осінню сльоту.
Ми з тобою, напевно, грішили,
Попрощавшись отак, нальоту.
А любов непомітно присіла
Вже осіннім пейзажем в саду.
Попроситись назад не посміла,
Чи на щастя, а чи на біду.
Не простила, мабуть, нашу зраду.
Й слізно впала осіннім дощем,
Зачепившись в осінню принаду,
Хризантемовим жовтим кущем.
Зазирни в мою осінь
любов'ю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378766
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 13.04.2013
Я з долею за стіл сів грати в карти,
Здає колоду добре навчена рука,
Я зосередився, скінчились жарти,
Бо на кону почесний титул дурака.
Роздачу як побачив – вкрився потом,
Ледь посміхнулась доля-лицемірка
І перейшли до мене ешафотом
Шестірки дві і підкидна семірка.
Наступною у бій йде вісім черви,
Ось і пропав єдиний козир мій.
Опісля невеликої перерви
Почув від долі : «ну гаразд, відбій».
Чудовим шансом мусив скористатись,
Допоки поправлялася вуаль,
Тепер настав мені час посміхатись –
Одну за одною я скинув усю шваль.
Залишились лишень солідні карти.
Кого чекає спад, а кого злет?
Неначе відчайдушний воїн Спарти,
Тузом побитий, вибув з гри валет.
Я карту підібрав цілком доречно,
Становище зміцнивши. Селяві.
І на столі лягли беззаперечно
Чотири дами під чотири королі.
Багато в грі було перепитій,
То доля пасувала, то я груз.
У нас вже й карт лишилось по одній.
Я ходжу і мій хід – козирний туз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406056
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 12.04.2013
Натягнутими др́отами електричних мереж
Пробігаю кілометри невтомливим струмом –
Десь із того кінця світу тихо ти мене звеш,
Ловлю хід твоїх думок, сперечаючись з шумом.
Відшукаю одну вільну частоту коливань,
Не засмічену флюїдами збуджених духів.
Простір більш не перешкода для палких поєднань
Без обіймів, без цілунків, без пристрасних рухів.
Крізь навколишню прозорість летимо тільки ми,
В паралелях, що з'єднались, випульсовують звуки.
Ти сейсмічністю своєю закликаєш "візьми" –
Безконтактність відпускаю і беру твої руки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415299
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 12.04.2013
Ти так болиш в мені своєю даллю...
Не бачити... не чути... не торкнутись...
Лиш почуття... приховані вуаллю...
І шал бажань - до тебе пригорнутись...
В словах - контроль... зіщулення емоцій...
А серце прагне вголос заспівати...
І не плануючи реальності промоцій...
Любити без умовностей... КОХАТИ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415880
дата надходження 05.04.2013
дата закладки 05.04.2013
Якщо далечінь нерозмінна на тисячу літ,
і дикі моря не засохли від браку терпіння,
то, може, і нам не зав’яжеться сірий цей світ,
що радісним був і таким безтурботним первинно.
Якщо глибина не міліє на денці очей,
І сонця тепла вистарчає на вичахлі квіти.
То дай же мені ще зігрітись, коли не пече,
А потім я все заберу й без повернення піду.
Якщо півжиття буде мало, щоб стерти сліди
Любові, чи то, швидше, просто хмільної отрути.
То нащо тоді це наївне чиєсь «назавжди»?
Нема «назавжди», так як нам не судилося бути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411470
дата надходження 22.03.2013
дата закладки 05.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.04.2013
Устами мед...
Але гірчить приправа
Солодких слів, нещирих і лукавих,
Обрамлених у ніжності багет.
У мушлі - море, небо - у краплині...
І все єство тяжіє до нуля.
Вже швидше обертається земля.
Летять у простір миті швидкоплинні.
Здіймає вихор відцентровий шквал.
Все далі й далі епіцентр Любові.
Та в пам"яті букет снів кольорових..
А може, й справді, ти мене кохав...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415497
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 05.04.2013
Не можу я повірити... Прийшов?
Тебе, звичайно, зовсім не чекала...
В дорозі стер чимало підошов?
Така погода зовсім не злякала?
Таки прийшов...
Чому сумний? Приніс з собою речі?
Твої сліди засипав давно сніг.
Почув ти, мабуть, крики вже лелечі.
Самотності вже винести не зміг?
Так жаль: тоді розбилась гарна чашка.
Та кажуть, все що б"ється до добра.
Проходь уже...Мій, любий бідолошко.
Провина твоя в давність відійшла.
Таки прийшов...
Не вір мені... Давно тебе чекала.
Такі сумні без тебе були дні.
Повернешся... Я точно оце знала,
Бо серце підказало так мені...
Таки прийшов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415855
дата надходження 05.04.2013
дата закладки 05.04.2013
Із очима душі відкритими
Просіваю думки крізь сито я,
Мої витоки, твої витоки,
Ще невидимі стіни доль.
Чи ми снами колись наситимось?
Чи душа мрії вічно питиме?
Мої витоки в твої витоки
Об'єднати в одне дозволь!
Недовивчені нами істини
Під вітрами недолі вистоять,
Бо усе, що удвох замислили -
Оживе, як сніги зійдуть.
Ти повір - я навчусь, я плистиму,
Зазвучу в піднебессі піснею,
І кометою променистою
Нам осяю до щастя путь!
Ми підем по стежинах звивистих,
І серця будуть в парі битися,
І дощами нас вмиє чистими
Той, кого ми звемо' Творцем.
Завтра світлом душа насититься,
Ми пізнаєм нарешті Істину!
Ну а зараз - пливем до витоків,
Звідкіля починалось ВСЕ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410386
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 19.03.2013
Хвилювання розгойдало душу,
Не дає той дзвінок натиснути.
Я ним зараз цю тишу порушу
Щоб слова про розлуку почути!
Розвернутись? Піти? Не дзвонити?
І букет заложити за ручку?
Якби міг я тебе розлюбити,
Чи не бачити твою обручку…
Стукіт серця по всьому під’їзду,
Мов розхитаним дзвоном лунає.
Залишився лиш день до від’їзду,
Нас життя назавжди роз’єднає.
Прикипіла душа! Закохався,
Я гадав, що таких не буває!
І щасливий, що так помилявся,
Хоч душа від кохання страждає!
Почуттям опановує розум,
Та душа це на мить не сприймає.
Не судилося бути нам разом,
А вона ще на чудо чекає…
07.03.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410404
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 19.03.2013
Час заліковує рани,
Та залишає рубець.
Чи то запізно, чи рано-
Квиток у один кінець.
Роки розвіюють сумнів.
Пересівають стократ
Полову дозрілих буднів,
Де губляться зерна втрат.
Землю обпалюють грішну,
Крешуть громи виднокіл.
Плаче дощами невтішно
Щастя розбите навпіл.
Час заліковує рани,
Та залишає рубець
І давно придбаний нами,
Квиток у один кінець...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402278
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 19.02.2013
http://youtu.be/o14kKOieL9k
Не читаєш мої листи,
І прикметниками розлуки
Я цілую твої ніжні руки,
Називаю тебе на ти
Я не буду більш писати,
І вкладати душу в рими
Засипає снігом цитати,
То мабуть такі вже зими
То не січень стоїть під вікном,
І по шибці пензлем, грайливо
Дуже сумно мені одному
Тай і ти сама не щаслива
Наша відстань - то біг по колу
Ми втомились: писати, читати,
І на ти тебе називати
Вже не буду я, ніколи…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396810
дата надходження 30.01.2013
дата закладки 18.02.2013
Ну от і все... Назавжди вже пішов.
І тихо заскрипіли за ним двері.
Потрібних слів ти так і не знайшов.
Лиш спроби залишилися мізерні.
А серце вслід кричало: Зупинись!
Не кидай нас з Любов"ю сиротами...
Прошу тебе! Постій і озирнись...
І припади до рук моїх вустами...
Пішов... Не озирнувсь... Не пожалів...
А вітер за вікном тихенько плакав.
Старенький явір сумно заскрипів.
З гілками ніби, щось про нас балакав.
А за вікном все дужчала пурга...
Сліди твої старанно замітала.
І ковдра із пушинок пролягла.
Неначе пір"я лебеді скидали...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388531
дата надходження 29.12.2012
дата закладки 16.02.2013
Гойдається у лозах очерет,
Вітер розгорнув широкі поли.
Душа отримала з вогню презент,
Покохала, як раніш ніколи.
Покохала, чи ж то великий гріх?
Серце у млості, доля примхлива,
Твоє, весь час, наче, міцний горіх:
Б’юсь у твердь, ламаю крихкі крила.
Звела очі в далеку синь небес,
Смиренно вклякнула на коліна.
Господи, кохання - натільний хрест,
Ти прости, його нести посміла.
Піду, кохаючи понад життя.
Навіки твоя, мій милий. Милий!
Йтиму беззахисна, мов те дитя,
В дощу обіймах погляд змарнілий.
16.02.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401495
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Коли стираються кордони,
Коли міняються світи,
Коли дівається десь втома,
Я знаю точно, десь є ти...
Коли із серця водоспадом,
Коли із неба не зійти,
І руки пахнуть виноградом
Я знаю точно, десь є ти...
Коли у мріях зостаєшся,
Щоб щось для себе довести
Ти є десь, знаю, обізвешся,
Бо тож навіщо я і ти?
Коли замрійливі блакиті,
Закрию очі, і лети!
Коли життя люблю за миті!
Коли я знаю десь є ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353800
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 16.02.2013
Просто пригорнулось дві душі.
Лише погляд теплий, щире слово -
І нема для щастя вже межі,
І весь світ зробився веселковим.
Дивна легкість підняла без крил.
Чи я йду? А, може, я літаю?
Просто пригорнулось дві душі
Не в небесному, а у земному раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367534
дата надходження 29.09.2012
дата закладки 16.02.2013
Очі твої ліщинові...
Сну мені не залишили...
Вуста вершково-малинові
Тілом ковзали...
Вишнями ліжко встелене стиглими...
І пелюстками ніжними,
Наче пір'їнки пухнастими
Трепетно-орхідейними
Пестиш своїми ласками...
Очі твої ліщинові...
Сну мені не залишили...
Саме з таким мужчиною
Хочу впиватись тишею...
Очі твої ліщинові...
Липою,глодом, м'ятою...
Ранки медові, бурштинові...
Постіль залиш зім'ятою!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319116
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 15.02.2013
Таку, як ти, я вже не покохаю,
Таку, як ти, вже більше не знайду!
Як страшно знати, що тебе втрачаю,
Душа волає чуючи біду!
Німіє серце, терпне, завмирає,
Від мук і жаху корчиться, кричить,
І біль нестерпний груди розриває,
Душа не плаче, а лише скавчить.
Все проти нас, обставини і люди,
Їх не зуміли ми перемогти.
Без тебе жити так нестерпно буде,
Лиш би про це, не пожаліла ти!
16.09.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364800
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 15.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.12.2012
По шибці краплі... То стікають сльози -
Душі моєї кришталевий сум.
Я знаю - заблукав ти десь в дорозі
Між важкості гнітючих сірих дум.
Самотнім вітром ти літа над містом
У пошуках душевного тепла,
Щоб осені останнім жовтим листом
Прилинути до мене іздаля.
Тобі обійми щирі відкриваю,
Любов пускаю у блакитну вись,
Почуєш ніжне серце моє - знаю,
Що тихо прошепоче: "Повернись!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385831
дата надходження 18.12.2012
дата закладки 18.12.2012
Я не зможу жити без тебе,
Життя просто утратить сенс:
Потьмяніє блакитне небо,
Не чекатиму я чудес,
Непотрібними стануть квіти,
І затихне веселий сміх,
Не радітиму я подіям
І зненавиджу просто всіх.
Тільки б голос твій рідний чути,
Милуватися контуром губ,
У зелених очах тонути,
Відчувати всю силу рук.
Я не зможу жити без тебе,
Життя просто утратить сенс.
Я НЕ ХОЧУ жити без тебе,
Бо для мене ти – це УСЕ!!!
2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383680
дата надходження 09.12.2012
дата закладки 09.12.2012
За твої руки – навіть півжиття:
На стінах танцювали тіні танго.
Не загірчить й краплина каяття,
коли на них твій поцілунок-манго.
Коли вуста припали в такт до вуст,
А серце ладне битись до нестями,
Я прошепчу: «Нічого не боюсь,
Лише того, що все помре між нами» ...
Що жар твоїх таких дбайливий рук
Не по моїй спині запалахкоче,
Що це магічне з’єднання сполук
Замре в чиїмсь із нашого «не хочу»,
Що вже не ти торкнешся до грудей
Й ми не заснем в солодкому безсиллі.
Я так боюсь самотності ночей
І спраги за тобою в себе в тілі.
Що не моє п’яниш серцебиття,
І не назвеш так ніжно-ніжно: «Янгол»…
За твої руки – навіть півжиття,
А якщо хочеш, то й гаряче танго.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383688
дата надходження 09.12.2012
дата закладки 09.12.2012
…Там наші душі кволі і німі,
Розхристані всіма вітрами долі,
Замучені неспокоєм, самі,
Яким забракло дещо сили волі.
Поборені нікчемним співчуттям,
Запалені небаченим світилом.
Там душі поміж смертю і життям
З останніх сил розправлять в небо крила
І знайдуть свій далекий Оріон, -
Те вимріяне жадане обійстя.
Наткнувшись на гранітний бастіон,
Там наші душі знов відчують вістря,
А далі заніміють, заболять…
Зависнуть поміж небом і землею.
Там наші душі криком промовчать
Й на спомин нам напишуть епопею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290017
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 16.11.2012
Погожий ранок –
вірний талісман:
хай береже
чутливу світлу душу
від непогоди і розчарувань,
що трусять ніжне серце,
ніби грушу…
Я променем
порадую твій зір
і свіжим вітром
вушка полоскочу.
Все буде добре!
Усміхайся!
Вір!
Бо хто сказав,
що під склепінням зір
є неможливе щось,
якщо захочеш?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270142
дата надходження 14.07.2011
дата закладки 15.11.2012
Там, де потужний струмінь б’є з гори,
Я мрії із молитвою сплітаю.
Привітно віти тягнуть явори -
Від теплого дощу мене ховають,
Хоч добре знають – тут мене нема,
Бо подумки – уже давно з тобою…
ВІН так зробив: чуттями усіма,
Серцями – ми назавжди будем двоє!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264176
дата надходження 09.06.2011
дата закладки 15.11.2012
..І хай тобі сьогодні
буде добре!
Родися іще раз,
аби цвісти!
Всміхайся!
Будь чарівна і хоробра!
Здіймися в синє небо
і лети!
Ти обрана.
Збагни це.
Тільки ти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378037
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 15.11.2012
А раптом завтра впаде перший сніг,
І злий мороз скує брудні калюжі?..
Я не спитаю зміг ти б чи не зміг
До мене стати скілечку байдужим.
Якщо б не зміг, - то Бог мені суддя:
Я на краю пішла по лезах долі.
І вже нема нічому вороття,
Лиш в венах пульс викрикує: доволі!
А якщо б зміг – то я не прокляну,
Цю бурю злив приборкаю негожу.
Залиш лише тоді мене одну,
А я вже якось житиму… я зможу.
А потім не вертайся на поріг:
В моїм житті тобі немає місця…
…А раптом завтра впаде перший сніг
По голих й мертвих вуличних обійстях?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378045
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 15.11.2012
Моє альтер еґо крокує поруч
табунами
Прискорюю крок, хочу втекти
сам від себе
Намагаюся забути все, чого не було
між нами
Але життя втрачає фарби й сенс
без тебе
Мовчки йду, вдивляюся в обличчя
перехожих
Мерзнуть руки у кишенях, захлинаюся
дощем
Це епілог, або щось на нього
дуже схоже
Я як побитий пес, бреду поламаний
ущент
Перманентне змагання з собою
на час
Безглуздо шукаю заміну
для тебе
Будеш ти, може - я, ніколи більш -
нас
Такої, як ти - нема, не буде, і більше
не треба
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288196
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 31.10.2012
Так добре, тут, у тебе на плечі,
тек тепло, геть не страшно і приємно,
так хочеться повикидати всі ключі,
не мати жодних таємниць, і щоб взаємно...
Коли ти поряд, завмирає час,
Коли ти поряд жарко навіть сонцю,
Коли разом - здається що весь світ для нас,
а ще ти говорив що хочеш доцю=)
Не знаю як про все тобі розповісти,
але я впевнена що хочеш зрозуміти,
я буду поруч, тільки відпусти,
я повертатимусь завжди, щоб разом бути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358341
дата надходження 18.08.2012
дата закладки 19.10.2012
Нестримне бажання твоєю лиш бути,
У хвилях життя до грудей пригорнути,
Схилити до тебе небесні бажання,
Зігріти твій смуток шаленим коханням.
Не кривдити долю, зрікаючись того,
Що бог нам дарує для щастя святого.
Так шкода, що мусимо бути далеко,
Так шкода, і це відчуття небезпеки...
Шматує серденько, дарує розлуки,
І наче в шаленстві зав'язані руки.
Звільнитись несила, життя не потішить.
Я щиро кохаю, байдуже, що - грішно...
І ніжності стільки ніколи не знала,
Здається, неначе в полоні чекала,
Коли ти врятуєш мою ніжну душу.
Я хочу до тебе, сама ж бути мушу.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371479
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 17.10.2012
Усе як завжди... Ніби не змінилось...
Біжить ріка життя по звичному рУслі.
Хода моя пряма - я долі не скорилась,
Та серце без любові десь блука в імлі.
Усе пройшло і ніби все минуло...
В душі вирує холоднеча й листопад.
Кохання крила вже свої згорнуло -
Уже не верне і не знайде шлях назад.
Палкі цілунки й ніжні мої руки,
Пристрасть ночей - ти згадуєш, я знаю!
Ласкавим сонечком після дощу-розлуки
Заглянь у моє серце. Я чекаю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371453
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 17.10.2012
Опадали сади, залишалось
Мокре золото в килимі трав...
Скільки раз я піти намагалась,
Скільки раз ти мене зупиняв...
Я втікала в сльозах з поля бою,
Я здавалась на волю богів.
Невблаганний, ти йшов вслід за мною,
Не побачивши відчаю слів.
І ловив мене знов за долоні
І душило кохання твоє.
Тільки марно, бо серце холоне
І на згарище схоже стає.
Лиш на волі розправлю я крила,
Коли спокій душі віднайду...
Не мене тобі доля судила...
Я сьогодні назавжди піду.
2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355593
дата надходження 06.08.2012
дата закладки 06.08.2012
Любов..а що вона означає? і як її розпізнати у нашому житті? усі говорять: любов вічна..любов все перемагає..та чи задумуємось ми над тим коли кажемо "я тебе кохаю" іншій людині? іноді ми це говоримо просто тому що без цієї людини сумно, а з нею весело...іноді кажемо ці слова бо надто сильно потребуємо любові..але це не любов, а тим більше не кохання..це чистий егоїзм, тому що справжня любов ніколи не скаже "я тебе люблю тому що ти мені потрібний" вона буде говорити "ти мені потрібний тому що я тебе люблю"..ми часто не задумуємось а чи ми дійсно кохаємо ту людину якій це говоримо? в нашому суспільстві уже взято як норма говорити ці слова дуже часто, та дуже багатьом..сьогодні зустрічаюсь з одним і говорю це йому, я завтра з іншим, і говорю те ж саме але іншому, адже він тепер зі мною..і ось так ми заплутуємось у власних почуттях, та у кінці втрачаємо надію найти дійсно справжнє кохання та говоримо що його не існує..на жаль, це реалії нашого життя, і напевно цього уже не змінити.. я зажди, перш ніж сказати слово "кохаю" думаю про себе, і задаю одне і те ж запитання "А ЧИ ГОТОВА Я БУТИ З ЦЕЮ ЛЮДИНОЮ НАВІТЬ КОЛИ ВОНА ЗЛЯЖЕ ТА НЕ ЗМОЖЕ ХОДИТИ?" і коли не находжу відповідь на це питання, то знаю що або мої почуття не доросли до слова "кохати" або і зовсім нічого немає..нам потрібно задумуватись над тим коли і кому ми що говоримо, щоб потім, у майбутньому, ми самі ж не були обманутими цими словами, адже багато хто і не знає істинного значення і у чому проявляється кохання...його можна відчути, але ж не буває воно 10 чи 20 разів за життя...тому кажіть "КОХАЮ" коли дійсно це відчуваєте, коли готові з цією людиною прожити все життя, виховати дітей, зростити внуків, зустріти разом сивину на волоссі..адже це прекрасно, дивлячись на уже зовсім стареньке подружжя яке пронесло через усі негаразди цей вогонь ніжності, розуміти що кохання у нашому житті все ж таки існує)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354432
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012
І що тут скажеш, мабуть це недоля,
Життя не склало пазли в унісон,
Ми нарізно, проте у нас є воля,
І не для нас склав марш всій Мендельсон.
Тепер мовчати, в натовп заховатись,
Думками сповідатись в сиву ніч,
Із болем в очі інших засміятись,
Минуле колисати, але не в цьому річ.
І що тут скажеш, почнемо ми гадати,
Чому так сталось, життя мозаїка тепла,
Нам потрібно багато ще пізнати
І зрозуміти, ти не той і зовсім я не та!
Але ми ще всього не зрозуміли.
Початку нема, проте є крапки три,
В майбутнє одне одного вриватися не сміли,
У цьому вірші надто багато «ми».
http://vk.com/public43561212
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354431
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012
Ти знаєш, що так не можна,
що так неправильно буде,
що вам нічого не світить,
що ця тяга тебе просто згубить.
Ти не можеш про нього не думати,
не можеш ні на хвилину забути.
Кожна клітинка твого тіла
мріє зараз тільки з ним бути.
Перед очима увесь час його силует,
у вухах чується тільки його голос,
що пронизує твою душу і тіло,
доводить тебе до повного божевілля.
І ти знаєш, що для тебе це табу,
заборона великими буквами
на друкованому папері,
про яку ти завжди пам’ятатимеш.
́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354386
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012
Чужі для всіх... Лише від погляду тремтить Вона... Ховає очі, щоб бува не осліпити своїм коханням натовп.
Говорячи байдужі всі слова, сама кричить в душі:
- Я хочу! Хочу. Хочу...
Коли він поруч - волосся теребить... Ті руки завжди не дають спокою... А погляд! То зухвалий, прямо в очі. А то - неначе вивірка - не зловиш... Лиш губи скусані до крові... спокусливі... малюють вже в думках картину...
Нема вже сил ховати почуття... Лічити дні, секунди до шаленства...
І кожен раз, втікаючи, Вона йде назавжди...
Приходить новий день... І очі в очі, і дотик мимовільний... Пропала...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346806
дата надходження 28.06.2012
дата закладки 31.07.2012
1.
Та ніч була із шоколадним присмаком.
Руно бажання гаптувала грація.
Який бардак!.. Куняє день невиспаний,
Забризкані шампанським декорації.
2.
Це знову Ви? Нарешті повернулися!
Ну як гастролі по світах зашторених?
Ой, ми ж «ти»! Дощем сплакнула вулиця…
Ну що, тоді на брудершафт? Повторимо?
3.
Твоє життя – сценарій злого генія.
Моє – кораблик у тісному плаванні…
Залишилось фальшивити комедії,
Збирати по думках жертовні камені.
4.
Хоча, давай не будемо лукавити,
Не думати про те, що скажуть критики,
Врятуємо цей день гіркою кавою,
І знов пірнемо у безумні витоки…
5.
У мармурі застигли всі філософи,
І не рятують мудрими порадами.
Привалена душа облуди стосами,
Земні ж вистави перетерті правдою.
6.
Ні-ні! – мовчи! Не рви пітьму прологами.
Твої уста здаються майоранами.
Ти молишся спокусі, наче богові,
Очима кличеш в море затуманене…
7.
Ти – адвокат п’яниць і марнотратників,
Розпусник і творець шляхетних проступків.
Записуєш на незгорілих клаптиках
Уривки заримованого досвіду.
8.
Твій німб шаленим місяцем золочений,
Я не боюся. Ми ж давно союзники.
В тобі побачу тільки те, що хочу я…
Для інших залишайся ти розпусником.
9.
Так можемо лиш ми… Крізь сльози тішитись.
Ми вміємо жаліти всіх без винятку,
У милосерді співчувати грішникам,
І плакати над жертвами безвинними.
10.
Давай разом писати цю історію,
Не клястись, не чекати, і не вірити,
А просто бути цим натхненням хворими,
А просто грати, як лиш ми уміємо…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354264
дата надходження 31.07.2012
дата закладки 31.07.2012
я думав всесвіт обійти,
то скільки часу треба
а зараз всесвіт весь це - ти,
бо я іду до тебе
я думав, всесвіт це світи,
що їх і не дістати,
а зараз всесвіт весь це - ти,
так легко обіймати
я слів ніжніших не знайду,
не варто їх шукати,
тебе я краще обійму,
і буду цілувати.......!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290794
дата надходження 04.11.2011
дата закладки 31.07.2012
твої незнані досі чари
чомусь обходжу я тепер,
бо в них ще більше диму й пари
ніж десь в склепіннях атмосфер
і хоч дивлюся я на тебе
і серце досі десь щемить,
але до біса воно треба
до біса цю кохання мить
ти засмієшся і закуриш,
не гарно плюнеш тай усе
я знаю ти курити любиш
от так скурив би я й тебе
так перетворююсь в тварину
стараюсь уявити мить
коли я одяг з тебе скину
... а серце хай собі щемить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292874
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 31.07.2012
Ти вмієш рахувати до семи ?
Повторяй за мною
Один день ( зустріч )
Дві тіні ( ми )
Три історії ( наше минуле )
Чотири руки ( ми )
П’ять смертей ( моє минуле )
Шість людей ( наше майбутнє )
Сім врятованих ( Наша родина )
Та це потім
А зараз
Нам бракує снів
Ми переживаємо страх
Коли рука торкаються руки
Ми не впевнені у нашому завтра
Так у всьому винен я
Ти врятувати нас можеш ти
Ти дивишся в моє тверде серце
Ти бачиш там своє відображення
Ти можеш нас врятувати сьогодні
Тільки скажи мені. ні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354231
дата надходження 31.07.2012
дата закладки 31.07.2012
- Привiт! Як поживаеш?
Чому не пишеш, невже не скучаеш?
- Привiт. У мене все нормально.
Я знаю, це звучить печально,
Та досi я тебе кохаю,
I все що було - пам'ятаю...
Я, мабуть, винен. Ти пробач,
Але благаю, лиш не плач
За те, що з iншою лiтаю
Та все одно завжди скучаю
За тим, як разом ми були,
Тебе молю я - лиш прости...
Не в силi я все повернути,
Також, не зможу все забути.
Та в цьому не виннi ми -
Нас роз'еднали полюси,
Нас просто вiдстань розлучила
У серцi бiль нам залишила.
Тепер закiнчую писати.
Р.S. Багато ще не встиг сказати...
Ти просто знай, що не забуду,
З тобою подумки я буду.
Прости мене - ще раз молю
За те, що так тебе люблю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354172
дата надходження 31.07.2012
дата закладки 31.07.2012
Давай втечемо, сонце, десь за небокрай,
Давай втечемо від контролю, перевірок
І в небокраї цім збудуєм власний рай,
Збудуєм щастя дике, радість без зневіри.
Нехай нас оминуть кордони, вороги,
Нехай нам пісню сонечко завжди співає
І хай лунають діток щирі голоси -
Ой, як же я тебе в безтямності кохаю!
31.07.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354162
дата надходження 31.07.2012
дата закладки 31.07.2012
Все спливає кудись в далечінь,
Все невпинно увись забігає,
Тільки неба прозорого синь
У минуле ніяк не тікає.
Закриваю я очі свої –
Промайне наді мною блакить
І духмяна трава запашніє…
Незабутньою стала та мить,
Коли небо ледь-ледь вечоріє,
Насуваються хмари клубами
Тихо коник у травах бринить, –
Тільки ти, тільки небо над нами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354140
дата надходження 31.07.2012
дата закладки 31.07.2012
Коли крізь призму німого часу
Я знов відчую твої обійми
То не повірю у щастя зразу
Я буду вільна! Від тебе вільна!
Коли закрию на мить лиш очі
І усвідомлю що все здійснилось
Усе, молила чого щоночі...
Що ніби в казці мені наснилось.
Я не повірю тобі відразу,
Ні усмішці, ні словам почутим.
Та я - не ти, не злякаюсь шансу!
Якщо ще зможу тебе відчути....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354131
дата надходження 31.07.2012
дата закладки 31.07.2012
Твої очі так розливаються сльозами
По склі холодному, останній дощ
Усе зникає, як туман осінній, поміж нами
Те, що колись було, тепер по вітру рознеслось
І вже не буде більше радості в очах
Наш край до скону заметуть сніги
І ми не злетимо до сонця в снах,
Які вдвох виплекали ми
Та, я тобі скажу одне
Я завжди кохав лиш тебе…
Змий з очей солоні сльози
Подивись у небо я там є
Твій, твій, назавжди твій,
Той що кохає лиш тебе.
Мої мрії всі обплутались думками
Я прагнув жити я давив на газ
Забув, що та любов між нами,
Була тоді в останній раз
По склі холодному стекла сльоза дощу
На волю вирвалась червона кров
Я захлинався нею до схочу
Та я кохав тебе моя любов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353941
дата надходження 30.07.2012
дата закладки 30.07.2012
Не зволікай, прошу,не загуби!!!
Кохай її сьогодні до нестями.
Шалену пристрасть радості сльозами
Омий, нектар любові пригуби.
Реанімуй змарновані хвилини,
Що cклалися цеглинками в стіну,
Яку жорстоку сплачену ціну
Тієї незбагненної провини…
На капищі щасливих не буває…
Молитвою кохання освяти.
Любов без меж усі гріхи простить.
Зійшла зоря, минула ніч, світає…
Не зволікай, прошу, не відпускай…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325906
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 27.07.2012
Коктейль кохання і розлуки
Пили смакуючи, повільно.
Геть очманілий від розпуки
Вривався вечір божевільно.
Напій не вищого гатунку
Вливався цівкою отрути.
Ні обіцянок, ні цілунків…
А тільки відчуття покути.
Душа, неначе під прицілом.
Холодні ранки крижать літо.
І осокові семистріли
Гойдає невгамовний вітер.
Вже сплачено високе мито
За експорт душ у задзеркалля,
За еміграцію. Якби ж то
Могли б збагнути, що там далі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353237
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 27.07.2012
Ти знаєш, я тебе кохаю,
Для цього не потрібно слів:
Люблю чекаю і скучаю -
Це ВСЕ не те, не те, повір!
Бо не можливо передати,
Те що твориться в душі.
Не знаю, як про все сказати,
Тому пишу тобі вірші.
Ти звичайно не відчуєш,
Ці почуття і їхній смак,
Але мене ти інтригуєш,
Питаєш чи кохаю? ТАК!
Мені з тобою просто добре,
І тут не варто щось міняти...
Я завжди купляла Orbit
І тепер буду купляти.
Це щось подібне, Почуття
- це ніби звичка, як наркотик.
Кажу: Ти сенс мого життя...
Мені достатньо тільки дотик,
Твоїх міцних і мужніх рук,
На мому стомленому тілі.
І я ненавиджу розлук,
Так само так, як кетчуп "Чіллі"!
Тому прошу будь завжди поряд,
Не змушуй серце помирати,
Мені потрібен тільки погляд,
Щоб я навчилася літати.
Ти підніс мене до неба,
Прошу не змушуй до падіння!
Ти ВСе, шо зараз мені треба,
Ти для мене, як снодійне.
Я можу спати на яву,
Коли ти Є, коли зі мною!
Я відчуваю що живу!
І знаю, дихаю ТОБОЮ!
Спасибі що ти є у мене,
Ти знаєш, іншого не треба,
Ти весь в мені ти в моїх венах,
Ти завжди будеш моїм небом.
27.07.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353257
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 27.07.2012
Я не зраню твоє крило.
Не завдам тобі зайвого болю.
Ще розлук у нас не було,
Вузлик зустрічей вів у неволю.
Звеселяю журбу твою,
Посилаю енергію світла,
Щоб відчув ти, як у раю,
Квітка-щастя роменом розквітла.
Я не зраджу твоїх бажань —
Гомін серця туркоче крізь небо.
І не прагну гучних зізнань,
Лиш би знати, що добре все в тебе. 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349762
дата надходження 12.07.2012
дата закладки 12.07.2012
Залишся на ніч.Так.Я не здуріла.Я хочу аби ти посидів поряд.Я хочу аби серце не боліло.А ти,мов ліки-руки твої,погляд.Захочеш чаю,колір не важливий.У мене є варення і цукати.Не дай мені цю ніч не пережити.Дозволь мені твій сон охороняти.Я буду ніжна,тиха і пестлива.Мене такою ти вже не побачиш.Тобі свої я подарую крила.
Тобі віддам усе...Залишся на ніч.(с)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348529
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 06.07.2012
Опів на сьому ти мене розбудиш:
«Коханий, на роботу вже пора...»
Та сухо так прошепчуть мої губи:
«Кохана, вибач, але в мене рак...»
І ми лежатимем в постелі до опівдня,
Ти розумітимеш...і мовчки пригорнеш...
Тікають твої мрії про весілля,
Лиш двері в невідоме вже навстеж...
Ти заспокоїлась і почала про ліки,
Про операцію, про шанси на життя,
А я мовчав...Схилилися повіки,
Бо розумів, що часу вже нема...
Ми вирішили більш не говорити
Про це смертельно близьке каяття...
Ти посивіла...Я ж вирішив не мстити
Діагнозу ціною у життя...
Та йшли ті дні, зливалися у місяць,
А далі рік за роком вже пройшов,
Ми одружилися і зїздили на Світязь,
І я чомусь із світу не ішов...
А потім нам сказали, що помилка,
Що діагностика, буває, підвела,
І нам відкрились часу зливки,
Без страху, а з надією життя...
І ми живем, немов душа з тобою,
Понад усе люблю твоє буття,
Лишень волосся, що вкрилось сивиною,
Як спомин і як правди каяття...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339180
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 06.07.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
Чекаю тебе,
І віриться знов-
Що стежку знайдеш
В забуту любов!
Прийди, як колись,
Прийди,посміхнись,
У очі заглянь,
Утіхою стань!
Прийди, як колись,
Прийди,посміхнись,
У очі заглянь,
Утіхою стань!
Згадай як колись
Носив на руках,
Згадай, озовись,
Прилинь у піснях!
Як було прийди,
Розмову веди,
У мріях обнов
Розквітне любов!
Як було прийди,
Розмову веди,
У мріях обнов
Розквітне любов!
А мої роки-
Стрімка течія,
І плинуть вони
До твого життя!
Як було прийди,
До сліз обійми,
Невже одцвіло
Усе що було?..
Як було прийди,
До сліз обійми,
Невже одцвіло
Усе що було?..
Чекаю тебе,
І віриться знов-
Що стежку знайдеш
В забуту любов!
Прийди, як колись,
Прийди,посміхнись,
У очі заглянь,
Утіхою стань!
Прийди, як колись,
Прийди,посміхнись,
У очі заглянь,
Утіхою стань!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348443
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 06.07.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
Ти, моя мила, сонечко в вишнях,
Чи солоденька вишенька пишна
Ти, моя люба, хвилька ласкава,
Або лебідка в маєві ставу!
Знову цілую личко твоє,
Ти в білім світі щастя моє,
Серце хвилюєш вродою знов,
Як це зоветься - може, любов!
Знову цілую личко твоє,
Ти в білім світі щастя моє,
Серце хвилюєш вродою знов,
Як це зоветься - може, любов!
Знову в обнові тільки для тебе
Cвіт із кохання чистий, мов небо,
Лиш посміхнися, сонечко моє,
Каже Господь нам - щастя ми двоє!
Знову цілую личко твоє,
Ти в білім світі щастя моє,
Серце хвилюєш вродою знов,
Як це зоветься - може, любов!
Знову цілую личко твоє,
Ти в білім світі щастя моє,
Серце хвилюєш вродою знов,
Як це зоветься - може, любов!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347812
дата надходження 03.07.2012
дата закладки 03.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.06.2012
Твої сильні руки і барвистий голос...
Як він колоситься той злотавий колос!
І його лиш чути згодна я роками,
І любов майнула все ж таки між нами.
І щоб хоч відчути,
Як душа співає
Сокіл поміж неба і бринить,
І грає.
Ти-віддав лиш погляд,
Я-його зловила,
Я-любов відчула
Та й не відпустила.
І хай кажуть люди:
"Голову згубила".
Я так ще нікого
Й досі не любила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344935
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012
Багато слів таїться у думках,
Та підібрати хочу найгарніші.
Мій світ тепер живе в твоїх руках,
Б’ють в унісон серця у ніжній тиші…
Ти вартий більшого, ніж всі мої слова…
Ти вартий всіх зірок, що в небі сяють.
Такий, як ти - один на все життя,
Такий, як ти – найкращий! Я це знаю!
Я бережу у серці кожну мить,
У пам’яті всі дотики, слова.
Тепер я знаю, що таке – любить,
Тепер я знов жива! Я знов жива!..
Ти розбудив у серці почуття,
В очах моїх іскринку засвітив.
З тобою полечу у небеса,
Ти ангел мій, тепер ти тільки мій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332842
дата надходження 24.04.2012
дата закладки 07.06.2012
Чому мені хочеться плакати щоразу, коли їй боляче. Вона відчуває біль і я не можу того стерпіти, рвуся з місця й ладен на все аби тільки зцілити її. Але вона далеко і така недосяжна… Це тяжко, коли людині, котра так важлива для тебе, ти аж ніяк не можеш допомогти. Хіба що словом по електронному зв’язку. Але ж воно таке обмежене і ніколи не передасть всіх тих емоцій, що я відчуваю при розмові з нею. Їй погано і мені не хочеться ні сміятися, ні радіти, а думки тільки до одного: як підняти їй настрій, як зробити її веселою, щоб вона відволіклася від проблем, щоденних турбот.
Я відчуваю… Два слова… Вони виражають так багато для мене. Я не знаю чому і з якої причини, але… я відчуваю її… Хай це звучить дивно, але схоже, що так воно і є. В середині народжується радість, коли вона пише просте слово: «Привіт». Це вітання і всього тільки слово з повідомлення, але це написала вона, написала до мене. Я відчуваю, коли їй добре. Дивно, але одне й те слово в різних ситуаціях мов шепче мені, що їй думалося чи бажалося при друкуванні літер. Коли вона щось умовчує, я не розумію звідки, та вже знаю, що вона дещо пропустила, щоб не казати мені. Стає трохи лячно, вона упустила те не просто так, а з метою вберегти мене від хвилювання за неї. Та тільки то і добре, і погано. Добре, бо «чим менше знаєш, тим краще спиш», а погано тим, що дрижаки йдуть по тілу, коли уява малює те, від чого мене хотіли вберегти. Я відчуваю… я відчуваю її…
І попри все мені добре від того, що вона - поряд, хоч не тілом, а тільки серцем, але тут питання вже інше. Що важливіше серце чи тіло? Коли два серця б’ються разом, то набагато краще, ніж пусте базікання в якомусь замшілому барі, краще всього… Я відчуваю серцем і знаю, що вона теж слухається свого. Я відчуваю… Я відчуваю її… серцем!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342570
дата надходження 07.06.2012
дата закладки 07.06.2012
Подаруй мені щастя хвилину,
А ще краще своє все життя…
Ти на світі – єдина людина,
Яка знає про мій сенс буття…
Ти єдиний, хто серцю важливий,
Той, чий голос знайду із усіх.
Тільки поряд. Будь поряд, мій милий,
Мені так необхідний твій сміх…
І, можливо, здаюся смішною,
І, можливо, тут сенсу нема.
Та так хочеться бути з тобою,
І надіятись, що не одна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342564
дата надходження 07.06.2012
дата закладки 07.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.06.2012
Кохання - скарб дорогоцінний,
Який потрібно берегти.
Він усім перлам рівноцінний,
Тримай в руках перлину ти.
Нехай нетьмарить вона розум,
А гріє всім своїм єством.
І цінить хай кохання кожен
І гріє хай воно теплом.
Перлиною твоєю бути,
Давно у мріях марю я.
Щоб берегти і незабути,
Лише твоє одне ім'я.
З тобою завжди бути поруч,
Від злого ока берегти.
І щоб колечко, як той обруч,
Надів мені на пальчик ти.
Кохання - скарб дорогоцінний,
Його я бережу в собі.
Мені ти завжди будеш вірним,
А я коханою тобі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341223
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 01.06.2012
Люблю тебе... люблю й не пам’ятаюсь,
Що дні буремні і зрадливий світ...
В твоєму серці мрійно розчиняюсь,
Лишаючи до сонця тихий слід.
В змаганнях ночі - сонні намистини...
Я ж до світанку, першої зорі
В твої обійми ластівкою лину!
Де світляки, дражливі ліхтарі,
Неначе цвіт надії за порогом...
Моя любове, безприсяжна длань,
Ну чом життя, вколихане на Бога,
Веде в сади, де пустота зізнань?
Чому у грудях щастя - вітровійно?
А я молю́, усе молю́, молю́...
В твоєму серці розчиняюсь мрійно,
І так люблю, без пам’яті люблю!
(31.05.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341082
дата надходження 31.05.2012
дата закладки 31.05.2012
Я залишилась, щоби знову покохати…
І після всього я ще вірю в це святе…
Я ще не розучилася чекати!
Я ще надіюсь, що до мене хтось прийде…
Надії часто у мені живуть…
І поки буду я – вони не зникнуть.
Дивакувата. Знаю. І, мабуть,
Незвично буде в місті крикнуть…
А так хотілось закричати…
І попросити, щоб не йшов…
Я ще продовжую чекати…
Можливо, ти вернешся… Знов…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338142
дата надходження 17.05.2012
дата закладки 17.05.2012
Думки не давали заснути…
Плутались, переплітались.
Ніяк не могла збагнути,
Чому так зі мною сталось?
Розум любов полонила,
Туманом закрила очі,
Щасливою бути хотіла,
Молилась, посеред ночі.
Гадала, що щастя впіймала,
Раділа, сміялась, любила…
Сімейне гніздечко звивала,
Затишок в домі творила….
Та, щастя не довго тривало,
Як замок з піску, розвалилось.
Від мене щастя втікало,
На мене щастя сердилось.
Гордість свою втрачала.
Образи і біль терпіла,
Плакала і прощала…..
Себе захистити не вміла……
Вже видно на небі край ночі.
Зірки, як свічки догорали.
Боліли заплакані очі,
Щеміло в душі…..світало….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338127
дата надходження 17.05.2012
дата закладки 17.05.2012
Як ти, схиливши голову, дрімаєш
Ввижається мені щоранку, кожен раз…
Як під світанок десь таки в розмаї
Спливають з уст туманність заповітних фраз
Що ти бурмочеш, сонно та дрімотно
Ледь-ледь помітно розімкнувши очі
Як там тобі нестерпно і самотньо
І що без мене спати так не хочеш
Як ти бажаєш взути черевики
Що віднесуть тебе за милі та крізь сни
Аби цілунком розімкнуть повіки
Мені… й напитися вустами до снаги
______________
Як я стуливши очі, тихо плачу
Тобі ввижатися не може… й не могло
Бо ти відходиш в небо, та одначе
Ми будемо разОм… «усім вітрам на зло»…
не автобіогр.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337311
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 14.05.2012
Порожньою вулицею ти йшла,
Глибоко в серці засіла журба.
Сумно вдивлялась в магазинні вітрини,
Згадувала проведені з ним хвилини.
Здавалось, ви тільки вчора разом були,
Кохання солодкий нектар пили,
Вашому щастю не було меж,
Ти кохала його, і він тебе теж.
А тепер все по-іншому у вас:
Він не "летить на всіх парах"
На довгоочікувану зустріч до тебе,
Ви разом могли тримати небо!
Але все без сліду промайнуло
І холодом розлуки війнуло.
Як жаль, та разом вам не бути,
Свою любов потрібно забути.
Безжалісно стиснути серце своє,
Вмовляти розум, що почуття мине.
Вірити в те, що вилікує час,
Знаючи, що він обманює вас.
Насправді все залишиться, як є,
Він ніколи не забуде тебе,
А ти завжди будеш пам'ятати
Як міг він шалено кохати.
Все-таки дивно, чому ви не разом,
Кому й навіщо ці важкі образи?
Чому один з одним розлучились,
Якщо так нестямно любились?
На це відповідь знайдеться
І від неї застигне серце.
Холодно відповідь дасте ви:
"Обставини... все згубили вони"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322631
дата надходження 17.03.2012
дата закладки 10.05.2012
Не кажи ні слова, благаю,
Залиш мені хвилину мовчання.
Це все, що зосталось, знаю
Далі чекає тільки прощання.
Востаннє подивись в мої сірі очі,
Уважніше, дозволяю до дна.
Ти помітиш відблиск тієї ночі,
Коли на «ми» змінилось «я».
Тепер сміливо відпускай мою руку,
Обертайся спиною і йди вперед.
Мою душу переслідуватимуть муки,
Та й ніхто не обіцяв, що буде мед.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261788
дата надходження 26.05.2011
дата закладки 10.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.05.2012
Цей день ясний, яскравий і погожий.
Струмок тече, дзюркоче, плюскотить.
І ти – красива, на лебідку схожа.
Дивлюсь – а ця лебідка вже летить.
Ти – ясочка моя кохана, мила.
Я хочу неба край тобі схилить.
Мені б прилаштувати легкі крила
На мить… Ні, на життя, а не на мить.
Хай прилетить чи бусол, чи лелека,
Чи чорногуз. Зів”є собі гніздо.
Життя - чи холод, а чи пекло, спека.
До нас не прийде кривда, біль і зло.
Нам не затулить мла, імла і мряка
Вікно в кохання вірне, чисте світ.
І Господу така велика дяка,
Що я знайшов тебе, калини цвіт.
Знайшов тебе – і зорі запалали.
Мінились, сяяли у небесах.
Що так любити можна, ми не знали.
Любов – це серця легкокрилий птах..
*Сино́німи (від грецького synonymos — однойменний,
Це слова, які мають близьке, або тотожне значення,
але відрізняються звучанням.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333276
дата надходження 26.04.2012
дата закладки 26.04.2012
Зупинись!
Зупинись..Давай обійдемось без слів.
Ти лиш перехопи благальний погляд.
Це місто тоне в тисячах вогнів,
І сонним птахом падає під ноги.
Зупинись…Хоча тебе я не тримаю.
Лиш на прощання ледь помітно посміхнусь.
Ця ніч сліпа тебе в обіймах заховає,
Я їй довірити тебе боюсь…
Не йди,адже не пізно все змінити,-
Роки розлуки й невиправні помилки.
Ми наше щастя зможем повторити,
Лиш зупинись.І залишися назавжди!
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317742
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012