Не ве́рнуться, не ве́рнуть журавлі,
Що загубили небо перелітне...
Снує світанок роси по землі,
За хвилю - паторо́ччя непомітне.
Таке життя, і янголи такі,
І радощі, і смути неозорі...
Вгорі розтануть крилечка легкі,
Зоставивши сивіти ясні зорі.
Та хай за обрій доля не зове,
А дні у вікна – зовсім непривітні,
В душі усе ж лелеченько живе -
Отой, що мав вернутися у квітні...
(1.12.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381626
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 01.12.2012
По-осінньому плаче дощ,
По-осінньому хмуряться хмари,
Хризантем, по-осінньому, кущ
Догоряє, у відблиску чарів.
І немає в любові весни,
По-осінньому плаче затишшя.
По-осінньому дивимось сни…
Так минає любов колишня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291234
дата надходження 06.11.2011
дата закладки 01.12.2012
Зазирни в мою осінь, благаю,
Це для неї з душі всі слова.
Ці признання тобі надсилаю
Від любові, повір, так бува.
Бездоглядну її залишили
В листопад і осінню сльоту.
Ми з тобою, напевно, грішили,
Попрощавшись отак, нальоту.
А любов непомітно присіла
Вже осіннім пейзажем в саду.
Попроситись назад не посміла,
Чи на щастя, а чи на біду.
Не простила, мабуть, нашу зраду.
Й слізно впала осіннім дощем,
Зачепившись в осінню принаду,
Хризантемовим жовтим кущем.
Зазирни в мою осінь
любов'ю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378766
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 01.12.2012
Я не люблю, коли йдуть, та за осінь лиш рада,
Бо неможливо чіплятись за неї весь час.
Хай вже згоряють хвилини іще листопада.
Осінь чужа. Та й її уже досить із нас.
Хай вона йде. Знай: мені анітрохи не шкода.
Все, що тоді принесла, - сподівання і біль.
Може, для неї ця гра - то була насолода.
Осінь на рани так щедро насипала сіль.
Хай би минала пошвидше. Бо скільки вже можна?
Холодно в руки, кусають вітри за живе.
Осінь - улюблена, але, як бачиш, не кожна,
Хоча завжди починає щось справді нове.
Я не люблю, коли йдуть, та за осінь лиш рада.
Не сподіваюсь, що буде казкова зима.
Просто чекати - то дуже сумнівна розрада,
Але ще гірше, як того чекання нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379584
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 01.12.2012
На жаль чи на щастя, та завтра вже не восени.
Нарешті фінал. Чомусь вимкнене світло. Темно.
І ніби є час ще змінити свої недосни,
Не може ж бути, щоб все, що між нами, - даремно.
Я сподіваюсь: про осінь цю більш не напишу.
Чекаю наступну, ковтаю жадібно зміни.
Може, минуле в минулому врешті залишу.
Та поки не хочу оці будувати стіни.
Не страшно, що осінь. Мабуть, вона не остання.
Та вперто доводила те, що я справді сама.
Ще б дочекатись, як зникне між нами мовчання.
Все інше хай краще дописує нова зима.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381546
дата надходження 30.11.2012
дата закладки 01.12.2012
Пані Осене, мідним відливом
Грає сонце в русявій косі!
Облетіли тополі журливо,
Діамантиться листя в росі.
Зовсім скоро накриє габою
Білий сніг спорожнілі поля.
Попрощаюся тихо з тобою,
Золотава красуне моя!..
Дай надихатись пахощів пряних,
Розігрітих у мушлях лампад!..
Мов дрібні черепкИ порцеляни,
Хрумкотить золотий листопад.
У твоїх мерехтливих зіницях,
Наче кавові зерна, терпких
Літо бабине досі іскриться.
Макраме павутинок тонких
Заплелося в сатИнові пасма.
Ах, яка недоречна журба!..
Пані Осене, діво прекрасна,
Так не хочу прощатись!..Та ба...
Догорає троянда остання,
Не діждавшись цілунку джмеля.
Дай тебе обійму на прощання,
Золотава красуне моя!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376529
дата надходження 09.11.2012
дата закладки 01.12.2012
Відлистопадиться, я знаю,
Затихнуть сльози і печаль.
На стиглих персах небокраю
Світанок вИпрозорив шаль,
Налиту хересом багряним.
На листя клена де-не-де
З надтріснутої порцеляни
Пролила осінь каркаде.
Гірчить повітря полиново,
Пітніють сАду вітражі...
Не ти мене зігрієш словом,
Зігріють інші, та...чужі.
І я забудуся з одчАю,
Усім жалЯм наперекір!..
Відлистопадиться, я знаю,
Лиш не здавайся, чуєш?Вір...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374921
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 01.12.2012
Залюблена у музику дощів,
Закутана в сатинові тумани,
Напоєна медами почуттів
І відчаю гіркими полинами...
Розніжена у пахощах бузку,
Розсипана словами на папері-
Невже мене допустиш, отаку,
Відкривши серця зрадженого двері?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378105
дата надходження 16.11.2012
дата закладки 01.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.12.2012
Дощу! Дощу і дива
У перший день зими.
Тебе. Тебе і зливи
У мої постосінні сни.
Тепла! Тепла і снігопаду
У мої мрії малинові.
Тебе. Тебе і шоколаду
У перший день зимовий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381635
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 01.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.11.2012
Подаруй мені крапельку осені,
Що блукає по скверах щовечора
Повз усі ліхтарі набурмосені,
І щоразу рятується втечею.
Подаруй мені крапельку ніжності,
Що закуталась в плед не від холоду,
Загубивши колишні розбіжності
На дні чашки кавового солоду.
Подаруй мені нові листопади,
Що кружляють алеями босими,
І занурюють серце у спогади,
Щоб торкнутися крапельки осені...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371561
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 12.11.2012
Часом снишся. Посеред конвалій,
під фатою схилених ялин,
де голки, від таємниць зів’ялі,
сіються на плечі горобин,
де в післяобідній, стиглій тиші
сонце якір кидає за гай –
дзвоники конвалії колишуть
шепіт твій грайливий:
До-га-ня-й-й…
Як тоді земля з-під ніг тікає –
Дожену? На щастя? Чи біду…
то у сні, на паралелях гаю,
я з тобою в квіти упаду,
буду цілувати твої очі
цілу нічку. Нічку б ще.
Одну…
Там тепер конвалії шепоче
Вітер легкокрилий:
До-же-ну-у…
ВЕТРА...
переклад
Снова снишься. Ландыша слезами
под фатой у задремавших елей,
что рябинам грозди осыпают
зеленью иголок, словно тенью.
Там в послеобеденном молчаньи
солнце прошивает желтой нитью
тайны леса. Ландыши качает
шепот твой игривый: "До-го-ни же..."
Убегают из-под ног тропинки.
На беду ль, на счастье догоню?
Хоть во сне к тебе я стану ближе,
на цветы с тобою упаду.
Прикоснусь к глазам твоим губами.
Хоть бы ночь... еще... еще одну...
Там теперь лишь ветер напевает
ландышам душистым: "До-го-ню-у!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339401
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 01.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.11.2012
Обережно торкатись краєчків свідомості.
Скурпульозно вивчати красу невагомості.
Розливаючи осінь чорнильними кляксами,
Відсилати свій настрій кленовими факсами.
Перший сніг налаштовує серце на зиму,
А застуджена осінь дописує риму.
Нові вірші про зорі не хочуть надійності.
Наша осінь - це вічність, це символ постійності.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374314
дата надходження 30.10.2012
дата закладки 01.11.2012
завтра прокидання хвої
на стовбурі сумнівів осені.
запросимо вигадок з стрілами
аби уміло
прикриватись грою.
геть чужою
інакшою
проворно прискати лінню
краще там
де кожне горіння
стає туманом.
ти востаннє бачиш мене такою
ти востаннє бачиш мене
земне уміння дорослішати
відпускати гріхи у зошити
остогидлим дощем холола
і тепер пора...
ДО НІКОЛИ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374184
дата надходження 29.10.2012
дата закладки 01.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.11.2012
Я назавжди запам*ятаю за вікном ті кольорові гамми,
і осінь, що мов стіна сама собою збудувалася між нами.
Те сонце , що днями дивиться з презирством,
І нічний місяць, який нашіптує:"Він більше не присниться!"
Дорогу, що завжди приносила в життя цікаві зміни,
Зірки, що з неба до землі часто летіли.
Ті вечори, які проводили в обіймах..
Ті ранки, які ми зустрічали мов у фільмах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373946
дата надходження 28.10.2012
дата закладки 01.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.11.2012
Наша осінь давно розлетілась по місту,
Підглядаючи сни крізь серпанки.
Ми закутали мрії в осінньому листі,
Щоб не змерзли, чекавши світанку.
Розмалюємо сни, як екслібрис думок,
Хоч між ними ще тисячі слів.
Зачинятиму вірші щодня на замок.
Осінь пише рецензії снів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370418
дата надходження 12.10.2012
дата закладки 01.11.2012
Розсипати всю ніжність по сходах
На шляху до осіннього затишку.
Чай із запахом м'яти. Без льоду.
На сторінках - емоції в надлишку.
Розгадати дощів нерозгаданість.
Одягати знов спогади зношені.
В шарфи кутати свою прив'язаність
Чи до тебе, чи, може, до осені...?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371787
дата надходження 18.10.2012
дата закладки 01.11.2012
Кеди. Асфальт. Заримована осінь.
Вірші у венах. Розплетені коси.
Гуркіт машин. Телефонні розмови.
Рецензії снів. І нікому ні слова.
Навушники. Кроки. Осипане листя.
Безлад в думках. Розірвалось намисто.
Вулкан почуттів. Нагнітання емоцій.
Вірші. Асфальт. Заримована осінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364834
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 01.11.2012
Доторкнись до мого волосся.
Просто так. Дуже ніжно. І лячно.
Я прошу тебе з шумом колосся,
Я прошу тебе тихо і вдячно.
Розпусти його в себе в долонях,
Заплети поміж пальці і вени,
Заховай їх під теплий одяг,
Збережи в них свої озера.
Хай між нами панує квітень,
І чи буде кохання вічним
Це байдуже. Зеленим цвітом
Я з'явлюся, як осінь, пшенична.
Серед білих світанків літа,
Що почалось для нас зимою
Відречуся від всього світу,
Щоб лічити їх тільки з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332790
дата надходження 24.04.2012
дата закладки 15.05.2012
Мільйонами вишневих пелюсток
Розсипаюся по нічному місту,
П'янкого аромату хоч ковток
Вдихну із жадібністю, скинувши намисто.
Сьогодні небо високо над нами
І місяць неймовірно повний, як тоді,
Коли ми зорі разом малювали,
Розсипавши всі мрії у воді...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335302
дата надходження 05.05.2012
дата закладки 15.05.2012
Мій березень вже добігає
До білого дна чашки з чаєм.
Чомусь сьогодні дощем плаче,
Немов прощається тремтяче.
Чомусь пригадує всі мрії,
Весни усмішки, дотик ейфорії.
Годинникова стрілка поспішає -
Мене сьогодні квітень зустрічає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326774
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 15.05.2012
Заплети в моє волосся посмішки
Нехай ранком рознесе їх вітер
Сонячні вплети у пасма проліски,
Щоби жоден холод їх не витер.
Заплети в моє волосся крапельки,
Щоби візерунком вкрили тіло
Я з Тобою просиджу пів ніченьки,
Лиш би сяйво місяця світило
Існує тільки один шлях до щастя - перестати турбуватися про речі, які не підвладні нашій волі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320504
дата надходження 09.03.2012
дата закладки 02.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.04.2012
О, час - палач, такий несамовитий!
О, ви, роки - буремний вітровій!
Якби ж уміла хоч на мить спинити -
Кричала, плакала б: що мій, лиш мій!
В любистку ранок серденька купала б...
І коси всім березам заплела б!
А пригортала б... Якби пригортала!
А цілувала б - в щастя завела!..
Біжать стежини, тулиться барвінок,
Блакитне небо, скапує печаль...
У різночассі витертий відтінок
Усіх "якби"... О, Господи, як жаль!
(30.03.12)
Дякую за натхнення Ромоданцю
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326442
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326526
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 02.04.2012
Давно не в моді реверанси,
у дії правило: без слів
жбурляти бісер, щоб дзвенів.
А потім… потім дисонанси
звучать у скронях як пунктири…
Такий собі болючий шов
тонкою голкою пройшов.
Свідомість просить нашатири:
Блукає місяць на дахах,
а на бурульках-дзеркалах -
клубочок теплий кошеняти
На шлях молочний по слідах
натрапив, лапки у зірках…
Одну на щастя хоче зняти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310493
дата надходження 31.01.2012
дата закладки 02.04.2012
Наше небо сьогодні далеко,
І на ньому чомусь ні зорі.
Пригадати всі мрії так легко,
Коли в місті вже сплять ліхтарі...
Я ловитиму бабине літо,
З нього пензлик змайструю прозорий.
А ти візьмеш фарби-самоцвіти,
І ми вдвох намалюємо зорі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289457
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 02.04.2012
Невтілені твої бажання.
Кричи ж бо, може хто почує!
Кричи ж допоки не відчуєш
Скрипуче, втомлене дзижчання
налитих кров’ю білих жил...
Але й тоді не смій мовчати,
Коли ще вмієш ти писати -
Пиши про те, як ти кричав...
І в білій лежачи палаті,
Не забувай на що ми здатні,
Для чого рожденні були.
То ж, попри все - живи й твори...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306284
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 02.04.2012
Вона досі прокидається щоранку від тієї самої мелодії на будильнику.
Її посмішка досі наївно-щира, а очі - глибоко задумані. Задумані про щось своє. Мабуть, як завжди, про тебе.
Вона досі фарбує нігті перламутровим лаком і до вечора здирає його наполовину. Мабуть, від нервів.
Вона досі носить високі підбори, слухає ту ж саму пісню і пише вірші про кохання.
Вона досі повторює твої улюблені фрази, так, ніби смакує їх щоразу по-новому.
Вона досі тримає в шкатулці твою зів'ялу незабудку (в цьому, мабуть, є щось символічне).
Вона досі щовечора милується зоряним небом і згадує про тебе.
Вона досі черпає натхнення зі спогадів, і ніхто не здогадується, що вона досі блукає в невизначеності.
Вона досі щаслива без тебе. Але ж з тобою була б іще щасливіша!
Вона досі чекає весни, хоча по-справжньому любить осінь.
Вона досі щовечора переглядає усі фотографії та гіпнотизує телефон.
Вона досі молиться за тебе.
Вона досі кохає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319648
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 02.04.2012
П"ятниця. Ранок. Жахлива погода. На дверях тихо задзеленчали брязкальця. Я неохоче відірвала погляд від книжки. До магазину увійшов чоловік. Якщо придивитися ближче, юнак. У джинсах і в светрі. Промок наскрізь, бідолашний. В брудних кросівках чавкає вода. І очі сірі-сірі, сумні і глибокі. Жодного роздратування, лише незрозумілий сум і розгублений погляд.
- Що Вас цікавить? - нарешті подала голос я. Здалось, він аж здригнувся від моїх слів.
- Прошу?
- Ви щось шукаєте? Я можу чимось Вам допомогти?
- Так, шукаю. Ви, напевно, сміятиметесь, але я шукаю...Щастя. Ціна не має значення.
Його відповідь мене дійсно приголомшила. Давно я не бачила таких сміливих людей. Більшість вже давно перестали його шукати.
- Хм...Щастя? Дефіцитний товар. Нам його вже декілька років не завозять. На жаль...
Юнак аж спохмурнів. Його великі очі заблищали, швидко закліпали і зрештою втупились у підлогу.
- Немає, кажете... Шкода. Дуже шкода...
Мені й справді стало його дуже шкода.
- Зачекайте! Ви можете приготувати його вдома, це не важко!
У його очах зблиснула остання іскра надії.
- Ви знаєте рецепт?
- Так, знаю. Вам потрібно зовсім трохи впевненості в собі, віри в чудеса, щирості і доброти. Усе це в пропорціях один до одного залити окропом любові і настоювати в серці, поки не відчуєте дивного спокою.
- Що ж, доброта в мене є, щоправда трохи брудна і потоптана. Щирість була, поки її не розірвали на шматки. Впевненість в собі я сам колись викинув, бо вважав, що вона мені вже ні до чого. А щодо віри в чудеса, мабуть, вона вже прострочена. Залишається любов. Чесно кажучи, я її ніколи не зустрічав...
- Ну, тоді все не так страшно. Доброту Вашу можна гарненько випрати у сльозах і висушити у променях сонця. Щирість можна зашити нитками радості Впевненість в собі Ви можете пошукати в траві під своїм балконом: думаю, вона нікуди не втекла. А віра в чудеса не має терміну придатності, поки Ви ще можете поринути спогадами у дитинство, це я Вам кажу, як фахівець. А щодо любові, то вона є повсюди. Погляньте на сонце, відчуйте його тепло, послухайте музику дощу, вдихніть аромат свіжого хліба і яблук - усе це любов Бога до нас. Згадайте колискову матері, голос коханої людини, усмішку маленької дитини, дружній сміх близьких людей, надійне плече вірного друга - це ї є любов між людьми. На жаль, ми до цього настільки звикли, що просто не цінуємо таких дрібничок. Але без цього важко уявити своє життя. Любов є всюди, вона у Вашому серці, лише розігрійте її своїм теплом.
- Мабуть, Ви все-таки праві. Мені є над чим подумати. Дякую, Ви мені дуже допомогли. А можна у Вас купити квіти?
- Можна, а які саме?
- Квіти радості, - очі юнака засяяли.
- Так, звичайно.
- Але у мене зовсім немає грошей, - вмить згас його ентузіазм.
- Повірте, це зайве. Ви вже залишили тут свої тривоги, отже ми розрахувались.
- Я Вам дуже вдячний.
Його очі вже не були сумними, а випромінювали дивовижну силу. Юнак схопив букет із пахучих квітів радості і попрямував до виходу. На дверях тихо задзеленчали брязкальця. Надворі вщухла злива і засяяло сонце.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257123
дата надходження 02.05.2011
дата закладки 02.04.2012
Я просто хочу знати, що Ви є,
Що там, на відстані із сотень кілометрів
Усмі́шка Ваша щастям виграє,
А я для Вас щодня народжую сонети...
Я просто хочу знати, що Ви є,
Що Ви щасливі, що життя у Вас прекрасне.
Хоч осінь часто болю завдає,
Ви зачекайте мить,- і завтра прийдуть ве́сни.
І хай там що життя для нас снує,
І хай би скільки мрій в душі не існувало...
"Я просто хочу знати, що Ви є",-
Моя Любов про Вас шепоче молитвами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326843
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 02.04.2012
Поезія і музика.Слова
ПелЮстками лягли на срібні ноти...
Як обертом зайшлася голова!..
По келиху,мій друже?Я б не проти!
Самотній місяць,сивий пілігрим,
Торкнувся неба лагідної плоті.
Назвіть цю зірку іменем моїм-
Оту,найкращу,в пишній позолоті!..
Маленька зірко,світоче ясний,
У тобі є щось вічне,незбагненне!
Торкнись мене,як мідної струни,
Мелодією забрини для мене.
Дозволь сягнути пальцями душі
В твої космічні зоряні глибини!
Поезія і музика.Вірші
Лягли на ноти клином журавлиним.
Я вам усе без фальші розповім
І може вам печаль моя насниться...
Назвіть цю зірку іменем моїм,
Нехай це буде наша таємниця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281576
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 02.04.2012
Загорнути думки у фольгу. І присипати снігом.
А листки облетять у шаленій симфонії трав.
Якось буде. І ми іще станем освячені сміхом.
Якось буде. Колись вже завершиться буйний цикл драм.
Засихаю з тобою між райдужних нот і забавок.
Якось буде - не все ж у житті нам терпіти дощі.
А листки облетять у забарвлений осінню дзбанок,
Якось буде - у космосі неба і десь на межі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326875
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 02.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.04.2012
А ще ж не літо бабине, не осінь,
твої пухкі вуста – комусь малинка,
веселка в полі стиглі трави росить,
й летить, летить срібляста павутинка.
Сам серпень порозв’язував шнурівки,
В засмазі литки аж до самих... п’яток ,
а цяточками божої корівки -
зіниці усміхаються в маляток.
А ще ж не літо бабине. Не осінь.
От-от поспіла ягода й травинка…
Не розумію, як в твоїм волоссі
заплуталась самотня павутинка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274798
дата надходження 12.08.2011
дата закладки 02.04.2012
У кожній людині є сонце,
Тільки дайте йому засвітити.
Цілий світ - у маленькій долоньці,
Цих емоцій вам всім не злічити!
У кожній людині є зорі,
Тільки їх не ховайте за хмари.
У житті є ще стільки історій,
Хто ж напише про них мемуари?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322137
дата надходження 15.03.2012
дата закладки 02.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.04.2012
Заколисана снігом зимова ця ніч.
Засинає у гіллі безлистому вітер.
Поринає у холод далеких сторіч
Вкритий інеєм погляд, що згадує літо.
На моєму вікні, наче у Вернісажі:
Арабески застигли, химерні малюнки,
Наче помахом пензля – зимові пейзажі,
І тендітні, мов сни навесні, візерунки.
За вікном пролітають лапаті сніжинки,
І здається, що в темряві пісня лунає.
Білим килимом встелено кожну стежинку.
Спить усе. Трохи згодом і я задрімаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310891
дата надходження 02.02.2012
дата закладки 02.04.2012
Чи ведеш корабель у безкрайому морі?
Чи бредеш без кінця по безлюдній пустелі,
А чи б’єшся безсило в безмовному горі?
Чи рахуєш відбитки думок аж на стелі?
Чи ведеш свій літак аж далеко за хмари?
Чи шукаєш ти вихід з густого туману,
А чи сняться тобі якісь дивні примари?
Чи не можеш розплутати нитки обману?
Аж ніяк тобі не обійтись без сумління!
Наче компас надійний, покаже дорогу,
Дасть полегшення, скине із серця каміння,
Не відкинь лиш його засторогу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319131
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 02.04.2012
Ми знов далеко, ніби міражі.
Нас розділяють кілометри снів.
Всіх почуттів зростають тиражі.
Між нами стільки ще невимовлених слів.
У серці щось до трепету палке.
Між нами відстань - цілих три світи.
Ти поруч все одно. Що це таке?
Закоханість. Натисну "Зберегти"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324814
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 02.04.2012
Про що ти думаєш, коли лягаєш спати?
Про тебе звісно. І ще трішки про життя.
Про небеса, загублені в цитатах.
Про ті слова, яким немає вороття.
Про ті підсніжники, що зацвіли без тебе
У мене під балконом в тишині.
Про кожну мрію, ту, що лине в небо.
Про кожну пісню, що лунає вдалині.
Про те, що нам для щастя дуже мало треба:
Хоча б сьогодні розчинитися в дощах,
Лиш бути разом і в думках сягнути неба,
Хоча б на мить зустрітися у снах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324811
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 02.04.2012
Зупинись на хвильку і поглянь у вічі -
Там відбились мрії багатьох епох.
Чудеса бувають не раз, і не двічі.
Намалюй у хмарах сонце для нас двох.
Намалюй усмішку на моїм обличчі.
Подаруй хоч клаптик безхмарних небес.
Пригорни до себе не раз, і не тричі.
Хай собі хтось каже, що нема чудес.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326771
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 02.04.2012
Наодинці з небесами
Я залишуся на мить.
Наче струни, чудесами
В серці музика бринить.
Я біжу назустріч сонцю,
Зустрічаю новий день.
Посміхаюсь незнайомцю.
Лину в пошуках пісень.
Я шукаю в хмарах мрії.
На устах - лиш твоє ймення.
Аквареллю ейфорії
Розмальовую натхнення.
Я лечу назустріч вітру.
Прохолода. Ніжність. Спів.
В небесах - моя палітра
Кольору весняних днів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317441
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 03.03.2012
Наче азбука Морзе, той стукіт у серці.
Казна-хто зрозуміє його дивну мову.
Менуети, сонати, адажіо, скерцо -
Поринаю в бурхливі симфонії знову.
Знову "крапка"-"тире" - телеграфна абетка.
Знову пауза. Тиша. З нової сторінки
Надсилаю сигнал: Я не маріонетка!
Я відкину всіх сумнівів темні відтінки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317579
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 29.02.2012
…А можна про Вас написать? У лагідних запахах м’яти
Я хочу, щоб літо омріяне лило не дощ, а олію…
Я хочу до Вас підійти. У затінку тихо стояти
І мовчки дивитися й знати, що я у цю мить червонію…
А можна торкнутись руки? А можна, я Вас поцілую?..
Ні-ні, тільки пальчиків ніжних руки, у якій моє щастя!..
В цю мить я забуду про все – і навіть про доленьку злую,
Яка так наївно не знала, що все в мене – все в мене вдасться…
01.06.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262878
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 29.02.2012
Гульвіса-дощ. Із хмари. Без адреси.
На нитках краплі звісились живі.
У ці часи гламурного прогресу –
позаздрив я нескошеній траві.
Липневий дощ вже не знімає стресу,
сентиментальність кине якорі,
а за вікном гойдаються берези
і миють ступні в замшевій корі.
Життя зашите, наче вікна в пластик,
а час підступно викрадає…щось.
Позаздрю я ще й горобцям криластим,
бо ж лебедів у місті не знайшлось.
Мов повростАли парасолі в плечі,
калюжі гонять бульбашок юрбу.
Дощ до вподоби лиш мені й малечі:
малечі – в радість, а мені – в журбу.
Я від дощу роблюся нетверезий.
хлюпкий асфальт, мов змокла сивина
Все миють й миють ступні дві берези.
Сентиментальність…в спогади лягла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270811
дата надходження 18.07.2011
дата закладки 29.02.2012
Зимова ніч заглянула у хату.
Остання, бо на завтра вже весна.
І я відчула подих аромату
Жасміну, що росте біля вікна.
Остання ніч зимова, непроглядна,
Іще трима до ранку всі права,
А на світанок стане вже безвладна,
Тому спішить творити ще дива.
Засипала дерева по коліна,
Від снігу обважніли ліхтарі.
То віхола заплаче, мов дитина,
То вітер загудить у димарі.
А в хаті погасили уже світло,
І в сни щасливі потонули всі.
І тихо, як у казці, непомітно,
На крилах сон несе їх до весни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317703
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2012