Я до гробу Господнього трепетно йду .
У німотній скорботі паду на коліна.
І своєю молитвою у терновий вінок
Вплітаю я ніжно-блакитний барвінок.
Серце моє-ти колиска Ісуса,
Багатостраждальний-до тебе молюся.
З твоєі щоки витираю сльозу
І торкаюсь болючоі шостоі рани,
Отче Небесний,ти блудного сина прости,
Того що пішов шляхом зради й обману.
Серце моє-ти колиска Ісуса,
Багатостраждальний-до тебе молюся.
Ти,на хресті розіп"ята любове
Моє каяття запізніле прийми,
І молитву оту,мов вінок барвінковий,
В душу мою увійди і спаси !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330108
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 13.04.2012
О, скільки нині муки на хресті!
О, скільки нині болю! Не стерпіти...
Щоб мали право жити лю́дські діти -
Волають в небо рани найсвяті.
О, скільки нині болю на хресті!
У хмарах пороздиране повісмо...
Чи кровожерливість "землі" права?
Підкуплені лжевічністю слова.
Тепер - свідомо нетерпенно тісно!
О, скільки нині муки на хресті!
Вогненні рожі - то ридає Мати,
Колючий стогін - умирає Син!
Вино і оцет... лунне "розіпни!",
Пророки, юди, ідоли, пилати...
О, скільки нині муки на хресті!
О, скільки нині муки на хресті...
(13.04.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329950
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 13.04.2012
"Не завдавай душі своїй жалю, не муч себе думами сумними.
Радощі серця - то життя людини, а чоловіка веселощі - довголіття.
Розважай себе, втішай своє серце, геть проганяй від себе печаль:
багатьох бо сум уже погубив - немає ніякого з нього пожитку"
(Сир.30, 21 -23).
Людина:
Тривожуся кожним словом,
Чи сказане все до пуття?
Як випросить можна у долі
Щасливе і добре життя?
- Чи можна до зір полетіти,
Де в небі ліхтарики світлі?
Бо там, кажуть вічна весна,
Живе Світлий Дух в небесах.
А тут на землі у молитві
Неначе загублена птиця.
- Чи може, хтось крила відтяв,
Журавкою - долю назвав?
Обтяжені плечі, і падає хрест,
Та лину щоразу - до світлих небес.
Розправила крила, шукаю Христа
Та Віра завжди у людини слабка.
Стежини з дитячого світу
Де були в любові зігріті
Ведуть у широкі світи,
Де важче, і важче іти.
Ангел:
- А ти все люби, не журися нічим,
Знай, світ є веселим, хоч дещо сумним.
Радій, коли в квітах буяє весна,
Як хліб у полях золотих дозріва.
Всміхайся, щоразу назустріч вітрам
Не плач, бо сльозини втирає Бог сам.
- Ти знаєш, в шорсткому колючім терні
Троянди цвітуть запашні й чарівні?
Співай, коли змочить краплинами дощ,
Втішайся! Дарма, що до нитки промок.
Люби світ сильніше всім серцем, душею
Хіба ж ти не знаєш, що Він є з тобою?
Втирає з обличчя солоні сльозини,
Лікує всі рани і болісні днини.
- Не можеш збагнути Його доброти?
Прекрасним є світ! А людина це – ти!
Людина:
В усмішці побачу я Бога?
А тіло - це Храм Душі?
Мій Ангеле, Світлий і Добрий, -
Це хочеш сказати мені?
Ангел:
Хіба ж ти не знала, що Бог живе в серці,
Ти знаєш, що Бог - це Любов!
В солодкому диханні, в тихому плесі
Сліди на піску залишав.
Людина:
Я Віру збагачую словом
Мов птах, а людиною йду.
Хотіла зустрітися з Богом,
А Бога у серці несу!
Несу я у пісні, в молитвах
На арфах Його впізнаю.
То пташкою лину у небо,
Шукаю у хмарах дощу.
Любіть свого ближнього, люди!
Шукайте між вами Христа.
Він мертвого навіть розбудить,
Хай буде Любов жива!
Любов є цінніша від скарбу,
Від золота, що блищить.
Хай прийде до кожного Ангел,
І правду таку сповістить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328720
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 08.04.2012
Я стою на сцені,
Як на п'ядесталі
І свої всі пісні
Дарую тобі,
І твоє кохання,
Наче поєднання,
Милого серденька
І моєй душі.
Приспів:
Пісню, заспіваю пісню
Я про теє літо,
Що до нас прийшло,
Пісню, заспіваю пісню
Я про те кохання,
Що вже розцвіло.
Я шукаю в залі,
Карі твої очі
І бажаю, щоб ти,
Пригорнув мене,
Велике кохання,
Наче це послання,
Подарунок долі
На щастя мені.
Приспів:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328446
дата надходження 07.04.2012
дата закладки 08.04.2012
-Дай мне крылья,белые как снег
я взлечу над грешною землёю
позабыв что смертен человек
близких и родных возьму с собою
-И не думай даже, не греши
помни о смирении души
-Дай мне крылья синие, как лён
ветер странствий пусть меня несёт
тот, кто в страны дальние влюблён
сразу согласится и поймёт
-Ноги в руки, и давай вперёд
тот кто хочет, тот и так дойдёт
-Дай мне крылья,чёрные как смоль
я найду высокую вершину
по пути,собрав людскую боль
вниз сорвусь,всё унесу в пучину
-Не получится, тебя не хватит
каждый за себя потом заплатит
-Дай мне крылья алые, как кровь
полечу я к голубям на крыше
и возьму с собой одну любовь
ту, что рядом, всех милей и ближе
-Да лети, уж засиделся тут
если любишь, крылья отрастут
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328374
дата надходження 07.04.2012
дата закладки 08.04.2012
***
Голодне стадо! Одуріла хіть
Важким товче по грудях оберегом!
В півока роззираючись бредемо,
Вклоняючись чужому мимохіть...
І гнемо спину, щоб зручніше було
Вилазити на голови рабів...
Ні не раби? Пани самі в собі?
Те панство, що давним-давно минуло?
А може й не було степів ясни́х,
Вітрів шалених, воїв дужокрилих,
Ані козацтва, ані слави, сили?!
Одні сиро́ти в урвищих німих!
Коріння сохне, страшно підливати...
Нехай пісок у роті - не слюна,
І вже не воля - лиш скупа мана,
Що намагається, однак, брехати...
Зігнати стадом і у дальний путь:
Служити іншим щедрим одаліскам,
Що розміняли на срібняцтво мізки,
Що вже й себе не знаючи, мабуть,
Та вперто пнуться бути вожаками!
Не вовчих зграй, а голених овець...
На голови нап’яливши вінець,
Та гордість розгубивши під ногами!
(15.2.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317968
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 29.02.2012