Ти згадай мене – різного, п,яного,
Небайдужого, з іскрами з вуст.
Що не вмів ...одягатись в «коханого»:
Там, у космосі, світла - не з люстр,
...Там, як - близько, спалилися б зразу,
А, на відстань – сад мрій із зірок.
...З кимось ти - у практичних гараздах!
Я ж, без кисню й без те́бе, не бог...
31.05.17 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735785
дата надходження 31.05.2017
дата закладки 31.05.2017
Ви знаєте як завтра прожити?
Або як шукати любов?
Куди присоромлені очі подіти,
коли напартачив знов?
Як плакати вранці
У себе на ґанці…
І де збудувати дім?
Куди почепити нитками зашиті
гордість, пиху і гнів?
Як перервати вічні дебати
про те, що давно пусте…
Коли замерзати, щоб не проспати
власну смерть?
Як закотитись, ковдрою вкритись,
щоб ніхто не знайшов…
І як перестати боятись
не наламати дров?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688868
дата надходження 15.09.2016
дата закладки 15.09.2016
[i]Картина Октавіо Окампо «Дон Кіхот»
[/i]
Ми малюєм хрести.
Вишиваємо «хрестиком» долю,
Ніжним дотиком пальців,
Хрещатим барвінком узбіч.
Із яруг самоти
Полотно розгортаєм поволі.
Гаптування на п’яльцях
Червоне, чи чорне, як ніч.
Витинаєм хрести,
Наче щогла, що впала на сушу.
Візерунком вогнЯним
Виводим волання: «Поклич!»
Щоб нам поряд іти,
Ми кохання вплітаємо в душу.
Хай цвіте полум’яно
В глибинах закоханих віч.
В запорталлі хрести –
Як війною закреслені вікна.
Там, у сірій оселі
Зі слів, як погашених свіч,
Ви для рідних – кати,
Хоч живете із ними довіку.
Навісні режисери
Похмурих від втоми облич.
На шляху – вітряки
Розгорнули долоні хрестами.
В комірчині, на денці
Сховали празорі сторіч.
Хай складають казки,
Хай сміливці рушають – за нами!
Ми ніщо велетенське
Прогнали у зарості пріч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681517
дата надходження 03.08.2016
дата закладки 10.08.2016
ты меня....
не спутаешь... ни с кем...
ни глаза...
ни руки...
почернела белая сирень...
от тоски...
в разлуке
ты моя религия любви...
чётки...
и скрижали...
плавные движения твои...
музыку рождали...
танец страсти...
волшебство творя...
нежность излучая.
вдруг...
ты прикоснулась... до меня...
тайны.. изучая...
как мальчишка.....
будто... в первый раз...
переп0лнен страстью...
твоё соло....
мой безумный джаз...
приближают к счастью...
в нашей сказке...
только о любви...
тает мир реала...
шорох звуков...
плавит наше... в... Мы...
дарит жизнь...
с начала...
разогнал дождь джаза баловство...
площадь опустела
а во мне...
бушует колдовство...
твоих глаз...
и тела...
спит в ладошках...
нежности дурман...
времени не властно...
осень...
рвётся в душу...
сквозь туман...
но пока...
напрасно.
*****Дарія Типчук - Навіяно - ТЫ МЕНЯ НЕ СПУТАЕШЬ НИ С КЕМ….
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727732
*****Петро Кожум'яка - навіяне Хуго і Дарії Типчук - ТЫ МЕНЯ НЕ СПУТАЕШЬ НИ С КЕМ….
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727980
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677583
дата надходження 12.07.2016
дата закладки 15.07.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.07.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.04.2016
Ты ждёшь меня, мой милый друг,
Ты кличешь, как же это странно:
Средь ночи вскакивать нежданно,
Чтоб записать твой редкий звук.
Мой верный друг, тебе обязан
Своим умением писать
И с сожаленьем признавать,
Что без тебя я пуст и смазан.
Ритмичный стук - дождь за окном,
Часы размеренно и твёрдо
Двенадцать бьют во все аккорды,
А я, дурак, жду твой фантом.
Мой злой недуг, ты испарился,
Забрав с собой моё перо...
Корабль надежд пошёл на дно -
Я исписался, растворился.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479048
дата надходження 12.02.2014
дата закладки 20.04.2016
Острою бритвой вены распороты:
Спи, не вставай.
Стрелки на веках ровно подчёркнуты,
Стынет твой чай.
Глупость девичья иль тайна какая -
Доводов нет,
Лучик за шторою прямо у края
Знает ответ.
Можно сказать: наша жизнь - путь-дорога
Красок полна...
Только не каждый в приёмной глазного
Видит цвета.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635351
дата надходження 12.01.2016
дата закладки 20.04.2016
На схилі ведмежої гірки,
Під мереживним дахом ялин
Стояв вітрами прогірклий
Старого мірошника син
Він марив у білій гарячці,
Білішій від світу сторін,
Про погляд веселої прачки
Зсередини власних обійм
Вона на річці під схилом
Кидала білизну вгору і вниз
І в хмарі піни від мила
Ховала патьоки забутих сліз
А доля розклала на камінь
Зошитовий старий папірець
І вписала у нього шрамом:
Їм зась до кохання… Кінець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660631
дата надходження 19.04.2016
дата закладки 20.04.2016
Тоді, у таборі, і ми, дев,ятикласники...
Вона завжди скидала руку: «Жень, не треба..."
І я, покірний, (...от капу́тець недотепний!)
...Терпів, І щічки доторка́вся вустомасником.
Обіймні ноченьки дубового узлісся
Чомусь ...пришвидшували танучий світанок.
...Вертав ...під ручку трошки ...засердиту панну.
І ...тішивсь знайденому ...ніби – компромісу...
09.02.16 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642388
дата надходження 09.02.2016
дата закладки 15.02.2016
З великою пошаною та вдячністю пану Володимиру - волонтеру, котрий останнім часом надихає мене своїми розповідями на створення найкращих ( як мені здається) моїх віршів
Він говорив поетам: " Брухт беріть
Моїх думок та слів і зброю куйте!
То доля Вам, сучасні Кобзарі -
Боротись римою. То ж віршем загартуйте
Метал моєї власної душі,
Вплетіть його шляхетно у рядочки.
Хай ріже біль, як вістря на ножі,
Нехай свідомість рветься на шматочки.
Усім, хто чує, тільки донесіть
Історії мої, що з серця ллються!
Ці зерна, неодмінно, в якусь мить
З душ небайдужих паростком проб'ються,
Заколосяться щирістю й добром,
Наллються гідністю і гордістю, і честю!
Беріть мій брухт! Рятуйте нас пером!
Бо сил не вистачає груз той нести"
Дбайливо скарб візьму із його рук -
Коштовні речі вийдуть, не підробки.
Бо ті думки - для мене це не брухт,
Вони - дорогоцінні самородки!
Козак Наталія
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642587
дата надходження 09.02.2016
дата закладки 09.02.2016
Я не можу зігріти душі…
Одягла за сезоном, та марно,
У слова, у прогнози чужі,
У розмови закутала гарно.
Я ховати не хочу душі…
Та їй холодно. Що ще я можу?
Як розсипле зима вітражі,
Захворіє вона, не дай Боже!
Кострубаті виходять вірші…
Я не можу зігріти душі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641025
дата надходження 03.02.2016
дата закладки 03.02.2016
Я пришёл, а ты другая,
Что с тобой произошло?
Ты любовью все играла,
Но за что, мне это все.
Тая – тая - таял снег,
Таял снег над головою,
Словно в льдинки превращались,
Наши встречи все с тобою.
Я пришел, а ты чужая,
Как же так произошло,
Может утро, может вечер,
постучались не в окно.
Тая - тая - таял снег,
Улыбалась вся природа,
Мне шептала не грусти,
Все пройдёт, как время года.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640375
дата надходження 01.02.2016
дата закладки 01.02.2016
[i]Ти ніби живеш у моїй голові,
а я поклоняюсь тобі...[/i]
В ночі засинаю з одними думками
Думки ці належать одній лиш тобі
І ці почуття не опишеш словами
Ти просто існуєш в моїй голові
Любов поміняла усе кардинально
Я вірю! Я вірю! В свої почуття
Але ти не любиш і це є печально
А що тут поробиш? Таке є життя
Я буду боротись за тебе до скону
Свою я любов докажу в боротьбі
Тебе не віддам я ніколи й нікому
Ти просто живеш у моїй голові,
[i] а я поклоняюсь тобі[/i]...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447466
дата надходження 05.09.2013
дата закладки 30.01.2016
Ранковий дощ закрапав так раптово
І ніжний вітерець подув мені в вікно
І запах дощику окутав все навколо
Такий приємний немов запашне вино
Та каплі цокотять на моїм підвіконні
Цей звук такий приємний і легкий
Чудовий день чекає вже сьогодні
Чудовий день для виконання мрій
Я подивлюсь на сірий колір неба
Він манить так – притягує немов
І зрозумію, що нічого більш не треба,
Коли на серці ще жива любов. . .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510522
дата надходження 10.07.2014
дата закладки 30.01.2016
Всё чётче след депрессии осенней
В моей душе оставит неизбежность
Я в полной мере ощущаю сущность
Её любовь, предательство и нежность
И нет для слов в мозгу пустого места
Не стоит ждать понятного расклада
Моя тоска – унылая невеста
Мне каждый день приветлива и рада
Так, сквозь стекло, на серый мир взирая
О добрый свет! забыв, что есть в природе
Я всё же жив, с секундой умирая
Я словно дождь, вода в каком-то роде
10.47 21.11.2005
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95813
дата надходження 03.10.2008
дата закладки 30.01.2016
Ти її - відпусти…
Бо ті зорі – такі небачені…
Бо світанки – незнані… дороги ведуть в пітьму…
Бо квитки в її бік ніким і ніде не проплачені…
Бо не втримаєш
сонце в долонях ніяк… а тому,
Ти - відпустиш її…
Бо така - спопелить до пороху…
Відречешся, відплачеш, відмолиш - усім світам!
Лише серце… пульсуюче серце, простягнеш Молоху,
Ніби древні ацтеки –
жорстоким своїм богам…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639640
дата надходження 29.01.2016
дата закладки 29.01.2016
Куди ж мені:
До раю чи до пекла?
Зблякли очі ясні.
Думка запекла
Тривожить вночі,
Гнітить світлий день.
Де шукати ключі
Від щасливих пісень?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636531
дата надходження 17.01.2016
дата закладки 25.01.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.12.2015
А я до моря хочу,
Щоб хвилі змили сум.
До них я прошепочу:
“Його любов мов струм”.
Вона солодко-вбивча,
Від неї потерпаю щохвилини.
За планом завтра втеча –
Пошли хоробрості краплини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626223
дата надходження 05.12.2015
дата закладки 05.12.2015
Танцює дощ на сцені із асфальту
Зганяє злість і втому на землі
Він поспішає зазвичай на першу шпальту
Всю нашу значимість помножить на нулі
Танцює дощ, йому акомпанують хмари
Жбурляють з неба свої краплі-камінці
І люди вулицями ходять, мов примари
А ти один тримаєш сонце у руці
Холодний вітер із дерев зриває
Пожовкле листя... осені букет
Він із дощем секрети спільні має
Чому ж ти сяєш? В чому твій секрет?
Малює дощ картини на асфальті
Незрозумілі багатьом... сумні
Бо замість нього ти на перших шпальтах
І твоє сонце у святковому вбранні
14.11.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620947
дата надходження 14.11.2015
дата закладки 29.11.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.11.2015
Віра полум*ям згоріла,
Любов розвіяв вітер.
Торкнувся холод тіла,
Зник присмак твоїх літер.
І це мабуть кінець…
Тобі…мені…і нам…
Пішло все нанівець –
Не вірю більше снам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616288
дата надходження 26.10.2015
дата закладки 26.10.2015
годинники вже переведені
часові пояси стерті
і чомусь тих
хто боїться жити
вдвічі більше від тих
хто боїться смерті
хоч смерть продається
за пів ціни
приходиш собі
береш скільки треба
смерть у малому
її всі бачать
із нею вітаються
смерть
це просто
відсутність неба
й відсутність сонця
на світанку
це просто
порожнє ліжко
самотні ранки
безглузді дні
холодна кава
швидкі сніданки
25 жовтня 2015 [04:03]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615918
дата надходження 25.10.2015
дата закладки 25.10.2015
Пробралась осінь до осель,
Садки трохи засмучені.
Нові акорди для пісень
Вітрами вже озвучені...
Коротші стали уже дні,
А ночі дуже довгими.
Десь забарилися дощі,
І мрії стали жовтими.
Все менше сонця і тепла,
Птахів концерти стишились...
Лиш запах слив ще долина,
Що на гілках залишились.
Суха в нас осінь цьогоріч,
Такі от недоречності...
Букет осінніх протиріч,
Клубок із заперечностей.
Мороз калину ущипнув,
Городи ще не скопані...
Це жовтень крила розгорнув,
Хоча стежки й не стоптані.
Та осінь я усе ж люблю,
Хоч мрії вже обпечені...
Моменти осені ловлю,
Складаю нові речення.
Для мене осінь - не журба,
Я нею не засмучена...
Ночей і днів мина тяжба,..
Я з осінню заручена...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613712
дата надходження 16.10.2015
дата закладки 24.10.2015
Порожня кімната.
Я йду, а на порозі смерть.
Негоже обертатись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606086
дата надходження 12.09.2015
дата закладки 18.10.2015
[b]Обидеть поэта может каждый.
Но куда, и как, потом обидчику
От Слова убежать?[/b] )))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607315
дата надходження 17.09.2015
дата закладки 16.10.2015
Пам’ятаєш, колись однією на двох
Ми легені свої убивали
Десь у хащах, за містом, а там – о, мій Бог! –
Ми кохали, а не удавали
Пам’ятаєш, колись мозок плавило в віск,
А ми бігли, за руки узявшись,
Від реалій, чимдущ. Де він зараз, той міст,
Під яким від дощу, обійнявшись...
Пам’ятаєш, колись... Тільки спогади. Все.
Але голод ти цим не втамуєш.
Роз’їдає дим очі, а вних – лиш лице,
Котре більше вже не поцілуєш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608111
дата надходження 20.09.2015
дата закладки 16.10.2015
Коли ти їдеш – я хворію.
Гарячий чай залиш мені.
Я все-таки маю надію,
Що ти прийдеш до мене уві сні.
Обійму ніжно твої руки,
І ти внесеш трішки тепла.
Мені потрібні нові ліки.
Примарам місця тут нема.
Так хочу поряд відчувати
Твоє тепло, твої слова
І ніжно пристрасно кохати –
Лиш тільки б ти була жива.
Я знову сам в білій кімнаті.
Я знову сам на самоті.
Коли ти їдеш – я хворію,
Гарячий чай залиш мені.
12.10.2015
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
#триКУТник
Із циклу поезій "Чашка Тепла"
Більше текстів тут - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/lW_N_Sx0Fs4[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613783
дата надходження 16.10.2015
дата закладки 16.10.2015
Візьми мене за руку,
Проведи крізь тьму,
Не видавай ні звуку -
Мовчання я прийму.
Не відпускай ніколи,
Не залишай в біді,
Підсолоди уколи,
Коли мої очі бліді.
І буду любити довіку,
Серце тримати в долоні,
Будь лише ЧОЛОВІКОМ,
Не йди! Які б не були перепони.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605050
дата надходження 07.09.2015
дата закладки 16.10.2015
А ты меня прочла
в моих стихах.
Хоть и слова
все в яркой позолоте.
И рифмы,
окаймленные в шелках.
Но я, увы,
забыл о междустрочье.
Но я, увы,
вложил всего себя
В эту безмолвную,
беззнаковую терпкость.
Всю изморось
немого сентября,
Что претворилась
в пламенную нежность.
Но я оставил там
изъянов всех,
Иллюзий крах
и пылкость безрассудства.
О мой сентябрь,
о мой осенний грех
До помешательства,
до мыслей безпробудства.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225216
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 02.10.2015
Она вышла сегодня после долгой депрессии.
Как подвиг, ей дался ключа поворот.
И дрожь нарастала со страшной прогрессией.
И хотелось схватиться за мнимый предлог.
И скрыться от уличной гнойной рулады,
От взглядов несносных - безжалостных душ.
И в горьковатом на вкус шоколаде.
Убить свою слабость убить свою грусть.
В час-пик, когда все ненавидят друг друга,
Ее ожидало густое метро.
"Нет выхода" - надпись. В кричащем испуге...
Здесь столько людей, но здесь нет никого!
Лишь ломятся стаями лица отвратные,
Но ей удалось на платформе сойти.
И поступью гейши пройти к эскалатору,
Где в черных полотнах цветут васильки.
На этой рифленой в полоску ступени,
В мучительных схватках спасалась душа.
И так в лихорадках сжималось терпение
Там выход. К нему она шла не спеша...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255883
дата надходження 25.04.2011
дата закладки 02.10.2015
Побудь же со мною
хотя бы немного.
Хотя бы в безмолвии
скошенных суток.
Хотя бы «на проводе»,
радиоволнах.
Хотя бы строкой электронной
В фейсбуке.
Не то, чтобы я у кого-то в прислугах,
и ночь надвигается томною пыткой.
Не то, чтобы я - «Мистер Бин»,
и от скуки
себе в Рождество присылаю открытки...
Все это не так, но могло быть…
Наверное.
Чего только нет
в этих сонных извилинах.
Побудь же со мной
в эту осень бессмертную.
Я знаю,
тебе это стоит усилия.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503694
дата надходження 07.06.2014
дата закладки 02.10.2015
На іншій сторінці давно уже пусто
Лиш пляма від чорного чаю
Така свіжа що і чорнила не впустить
Та я нових віршів й не знаю
Пісні розбігаються в мить,наче хвилі
На кардіограмі каменя
Є море емоцій, не вистачить сили
Навколо стільки поранених
Я Вбивав без жалю, шукаючи втечі
Що кимось захована вміло
Однак не загасив цю кляту пожежу
Від чаю, що спалює тіло
Через сліпоту розлив вічність, даремно
Шукаючи щастя в цій миті
Все закінчилося, накрилось папером
Зали́шило плями, як рани відкриті
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604153
дата надходження 04.09.2015
дата закладки 02.10.2015
Четыре стены и окно. И дверь.
Зачеркнуто восемь дней.
Наверное нет ничего смешней
Советов "Дождись" и "Верь".
Вот осень нашла наконец-то мой двор,
Испачкала в серый цвет.
"Входи, дорогая. Ну что за вздор?
Конечно я ждал. Привет."
10 октября 2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604765
дата надходження 06.09.2015
дата закладки 06.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CIFY2gyYg28[/youtube]
[color="#56088a"][i]Я тебе хочу – негайно і зараз!
Не завтра…А саме сьогодні, в цю мить!
Ти в долю мою як вітер ввірвалась
І серце у грудях до болю щемить.
Cпрага оця спопеляє вже душу,
І тіло здригається як у вогні,
Руки трясуться - їх стримувать мушу…
Вибір зробити доведеться тобі.
Тому, що люблю! Любов не чекає…
А пристрасть моя так безмірно росте…
Знаєш напевне, що це означає…
Дай відповідь зараз - питання просте.
Невже просто підеш?! Ти одцуралась?!
Та, знаєш, як важко лишатись отак,
Коли всі пішли... Кохання зосталось…
Як мОжеш чинити зі мною ти так?
Негайно відкинь усі затороги!
Цього ми чекали напевно давно,
Для цього здолали нелегкі дороги,
А що скажуть люди - уже все одно…
Хай голова, як на тій каруселі,
І серце у грудях щемить і щемить...
Тебе я кохаю!
Кинь думки невеселі!
Бо я тебе хочу… Негайно… В цю мить…
[/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600983
дата надходження 20.08.2015
дата закладки 05.09.2015
[color="#070c75"][i]Тебя сегодня тихо позову
Не для забавы – скажем прямо,
Не чтобы что-то доказать упрямо…
Давай повоем тихо на луну!
И подхватив тоскливую волну
Печалью-грустью отзовется сердце.
Открою в мир ночной я дверцу -
Давай повоем тихо на луну!
И улетим в волшебную страну,
Где тишина пронзает нервы,
А меланхолия сжигает, стерва...
Давай повоем тихо на луну!
Я душу сплину распахну…
Пусть ипохондрия, пускай кручина…
С тобою вместе – хоть в пучину...
Давай повоем тихо на луну!
[/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602736
дата надходження 28.08.2015
дата закладки 05.09.2015
[b]Важко[/b]…Доволі розповсюджене слово…Воно підстерігає нас усюди: за рогом вулиці, у тісному задушливому офісному приміщенні і навіть на задавалося б зручному та м*якому домашньому дивані. І в кожного з нас своє власне “Важко”.
[b]Важко[/b], коли тебе зраджують…Щось схоже на хірургічне душевне втручання без анестезії…Струшування серця і всіх інших органів як ковдри, що занадто довго пролежала у старій шафі і ввібрала в себе чимало пилу…Різкий поривчастий процес…Хоча кожен може описати зраду і надати їй детальну характеристику по-своєму. Прикро, але багатьом вона знайома. Дехто уже привітався з нею крізь стиснені зуби, а комусь можливо така “приємна ” зустріч лише передбачається ( не дай Боже звичайно). Але я про те, що будь-хто (особливо близька людина) і в будь-який момент може встромити гостре лезо тобі у спину, поки ти привітно…з грайливою посмішкою на обличчі наливаєш яблучний сік у прозору склянку.
[b]Важко[/b], коли тебе не розуміють. Не розуміють твоїх прагнень і бажань…І нехай навіть дещо дурної і дивної поведінки час від часу. Не розуміють чому саме так, а не інакше…Прикро, коли не розуміють твого мовчання…сприймають його як образу або ж неповагу. Хоча насправді то гучна відповідь на всі питання, яку можна усвідомити, зазирнувши глибоко у вічі.
[b]Важко[/b] витримати невзаємне кохання…Прокидатися щоранку з думками про нього, про його безмежні як небо і глибокі мов океан очі, про його грайливу сонячну посмішку, про його скуйовджене волосся після солодкого сну… - і знати, що в його думках не має місця для тебе. Він спокійно прокидається, снідає, а ти ковтаєш спогади про нього разом з міцною гіркою кавою…І з кожним ковтком помічаєш його силует на стінках і на дні улюбленої чашки, який потім переслідує тебе всюди: на вулиці, в автобусі, в магазині… Єдине місце, де ви зустрічаєтесь - сон… Лише там ти маєш змогу торкнутися поглядом його щоки і поцілувати солодкі, мов стигла вишня вуста…
[b]Важко [/b]втрачати близьку тобі людину…І неважливо , чи то безпощадний час відбирає її у тебе чи на перший погляд такі недосяжні небеса…Факт залишається фактом: людина була поруч з тобою, тримала міцно за руку, а тепер її не має… Бракує рідного голосу, м*якого або ж навпаки суворого погляду, не вистачає відвертих розмов довгими осінніми вечорами…
[b]Важко[/b] жити у країні де ти Ніхто…Де тебе не цінують і можуть з легкістю прибити, як набридливу муху…Ти лише маленька безпомічна мураха, яка ніби й живе і посміхається сонячному промінню, але в той же час просто намагається вижити…Весь час озирається і боїться, щоб на неї на наступили золоті підошви керівників царства.
Список таких “важко” можна продовжувати до безкінечності…Важко пробачити…відпустити…знайти…любити…
[b]В усіх є своє “важко”[/b], яке інші інколи не розуміють…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602717
дата надходження 28.08.2015
дата закладки 05.09.2015
Несе, вирує, хлюпає й біжить,
Аж поки не згризе, не змучить,
Вихоплює, а потім довго лебедить,
Склянисті миті із моєї кручі…
Потік думок, якого вам не чути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601970
дата надходження 25.08.2015
дата закладки 25.08.2015
Ти бережи себе там…
На далекому сході…
Вклонися низько братам,
Які боронять в негоді.
Силу покажи ворогам,
Палку любов до країни,
А я молитву уві сні передам,
Що вбереже тебе від міни.
Мої слова почуй через міста,
Носи їх глибоко під грудьми,
Вдень і вночі шепчуть мої вуста
“Пишаюсь такими людьми, як ти”.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599918
дата надходження 15.08.2015
дата закладки 18.08.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2015
Не знатиму, куди себе подіти,
Тиняюся між прірвою і лезом каяття.
Тобі вдалось мої чуття роздіти
Й лишити мерзнути на ґрунті забуття...
Ти йшла від мене у осінню слоту,
Той дощ ридав від гіркоти думок.
Моя печаль знайшла собі роботу,
А я ще рік чекав на твій дзвінок...
Та знаю, все це - марна справа,
Кохання потяг розчинивсь у далі.
Хіба що спогад - весняна оправа
Малює сонечком очей ясні коралі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587609
дата надходження 15.06.2015
дата закладки 24.07.2015
Ти потерпи...
Сховай свій біль в пустелі...
Хай вітер замете його піском,
або розіб'є об безмовні скелі...
Ти просто випий кави з молоком...
Ти потерпи...
сьогодні то не вічність...
І завтра буде все не "як завжди"...
Спали у полум'ї нещадну безнадійність...
Ти не здавайся...дихай і іди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581856
дата надходження 17.05.2015
дата закладки 23.07.2015
[color="#262bd1"]
Є вірші – квіти.
Вірші – дуби.
Є іграшки – вірші.
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є – каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть –
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна Василівна Костенко[/color]
[color="#19731e"]
***
Є ві́рші — крила,
Й ві́рші — громовиці,
І є такі, що зні́жують вуста…
Та по́ки людям не даси по пиці
Для них уся поезія — пуста.
Замало ж просто знати алфавіти.
Вірші — плоди без соку й м'якуша́,
Вони живі, їх треба розуміти,
Бо між рядків ховається душа…
Вони уміють і насупить брови,
І вмитися холодними слізьми…
Є вірші — гімни, й вірші — пустослови,
Усе так само, як і між людьми.
11.07.2014 р. А. І. Тофан
[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587514
дата надходження 15.06.2015
дата закладки 23.07.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.07.2015
Моя кімната-маленька держава сюди не приходять непрохані гості,
Ні слова про мене вона б не сказала,усе в таємниці тримається й досі.
Акваріум-море,килим-моє поле,найвища гора-моя стара шафа,друкарська машинка у щасті і в горі...
Старенька шедеври мені дарувала.
В кімнаті я вільний,по справжньому вільний,від поглядів світських нестерпних законів,
З сусідів хтось скаже :\"Та він божевільний!Вже майже за сорок,а він сам і досі\".
Ніхто з них не знає про те як кохав,як жив однією від миті до миті,
І враз одиноким в кімнаті я став і з цим довелося просто змиритись.
Моя кімната-маленька держава і в ній тільки я повноправний правитель,
Немає тієї,що щиро кохала я ж втратив можливість знов полюбити...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582710
дата надходження 21.05.2015
дата закладки 23.07.2015
Малюю посмішку на стелі
Коли лягаю спати…
Колишуть сонні каруселі
Стіни мрійливої кімнати.
Крадеться загадково сон,
Ніжить теплою рукою…
Чарівно грає саксофон,
Веде дрімотною тропою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595343
дата надходження 22.07.2015
дата закладки 23.07.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.07.2015
Успокоились, даже привыкли
Мы быть рядом за все эти дни.
Ветры прошлого все поутихли…
Впрочем, – вовсе! – утихли они.
По утрам меня будит твой голос,
Перед сном твои греют слова.
И уже мне знаком каждый волос:
Так знакома твоя голова!
Оставайся! – на многая лета!
На все вёсны и зимы мои!
Оставайся же! – до конца света!
На все дни и все сроки мои –
Со мной…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251260
дата надходження 02.04.2011
дата закладки 15.07.2015
Гуляя в глубоком раздумье,
Я запах морской отличаю
От запаха сладких парфюмов
И самого вкусного чая.
По городу солнца блуждая,
Вдоль свор, куполов, бизнес-центров.
Застыть - всё вокруг умоляю!
Ведь это мгновенье - бесценно!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511608
дата надходження 16.07.2014
дата закладки 04.06.2015
Я відкрив закон тяжіння у коханні
Коли милуючись її обличчям,
Залитим місяцем, спокійним як вода,
Нещадно гнав нав’язливе бажання
Уп’ястись у її коралові вуста.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574145
дата надходження 13.04.2015
дата закладки 13.04.2015
За цю війну, уже не вистачає сліз,
все болісно кричить «Я – Волноваха…»
Мене вже не обходить боком тероризм,
моя країна повна крові й страху…
І град вже став не лиш звичайним словом,
війна мені не в книгах із історії…
Я плачу, й поділяю ваше горе,
не потрібна ця війна за територію…
Україна – моя з народження земля,
кожний клаптик живе у моїм серці…
Тепер я точно знаю що таке війна,
вдосталь безневинно вбитих, й смерті…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552078
дата надходження 16.01.2015
дата закладки 16.01.2015
Здається, осінь - мікроосінь.
А макроосінь - листопад.
Ти загинаєш пальці й досі,
тому що й досі - жовтня лад.
В картинку квапишся, де осінь,
але фотограф не баривсь...
На легколистім осінь возі
розвозить колір, що з'явивсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531433
дата надходження 21.10.2014
дата закладки 08.01.2015
З розгону в гармидер,
Акт непокори,
Міняєм не ролі,
Міняєм себе.
Нескорений вітер
У сіті не зловиш,
Ото з нього й користі,
Доки він дме.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542794
дата надходження 10.12.2014
дата закладки 10.12.2014
Ты неизбежна, как рассвет,
Я неотступен, как закат.
Идём с тобой сто тысяч лет,
При том, что нет пути назад.
Проходим мы за кругом – круг,
Листаем мы за часом – час.
Среди царей, солдат и слуг.
Среди огней, смертей и глаз.
Таятся в нас – и тьма, и свет,
Противоядие и яд.
Я – твой вопрос, ты – мой ответ.
Закат – рассвет, рассвет – закат…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530168
дата надходження 15.10.2014
дата закладки 15.10.2014
Вже сутінки завісили вікно,
І ніч чола торкнулася крилом,
Вже місто спить глибоким, тихим сном,
Для мене час цей, мов терпке вино:
Я згадую, я марю, плин думок,
Незрушений ніким, в мені вирує,
В пітьмі палаци я з піску будую,
Руйную їх, і як гіркий димок,
Переді мною постають в уяві,
Життя мого давно пройденні далі
Із присмаком несходжених стежок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428789
дата надходження 01.06.2013
дата закладки 29.04.2014
Соперничал молочно-белым цветом
Шелк простыней с ее оттенком кожи.
Мазков чуть видных, золотистых лето
Рассветом добавляло осторожно
На плавные изгибы её тела.
Каскадом непокорных завитушек,
Медь волоса в лучах зари горела,
Рассыпавшись по дремлющей подушке.
И взгляд блуждал восторженным скитальцем
По шее, по плечам и по коленям,
По чувственным губам, по тонким пальцам,
Ждал женщины любимой пробужденья.
Глаз не открыв, она прошепчет:"Здравствуй"
Горячая, проснувшись еле-еле,
Позволит пить безудержное счастье
Двоим в небрежной смятости постели.
Козак Наталья
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493335
дата надходження 18.04.2014
дата закладки 18.04.2014
Вони пили майже до ранку
Двоє,
Він і вона,
Допивали сухе вино,
Конвоїри їхньої долі
Поснули
У темних трюмах,
А очі п'яніли,
Фарбувалися наче скло.
І вони торкалися пальцями
До зіниць,
Намагаючись підібрати
Блакить,
Але ніч - трафарети у
Неба темні,
Небо ще досі спить,
Не сплять поїзди
Підземні,
Надто точні,
І надто впевнені.
Вони двоє уже
Часом доведені,
Долею сплетені,
Не руйнуй же, Боже,
Таких зв'язків.
Бо якщо не мені,
То хоча би їм,
Допити усе до останку,
І не дочекавшись
Світанку,
Заснути в одній
Постелі,
П'яні, щасливі,
Веселі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447969
дата надходження 08.09.2013
дата закладки 08.04.2014
Батареї серце не зігріють.
Осінь переллється в листопад.
Хтось знайде загублену надію
вже не оглядаючись назад.
А буває холодно і в спеку,
бо в душі термометр є свій.
Десь любов від осені далеко,
як не близько спогадам до мрій.
Та не варто падати у відчай,
і втрачати віру в майбуття.
Прийде сумнів з допитом, мов слідчий,
а у тебе алібі - життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456449
дата надходження 24.10.2013
дата закладки 13.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.02.2014
«Все хорошо» - заученная фраза
Все хорошо…пускай в душе февраль
А память все пускает метастазы
Все глубже…ей совсем не жаль.
«Все хорошо» - ты говоришь с улыбкой
Им незачем рассказывать как есть
Уже однажды допустив ошибку
Вас не потешит «радостная» весть.
Все хорошо…опять ревешь в подушку
«Нормально все» - осенняя хандра
Руками согреваешь чая кружку
Стирая с памяти прошедшее вчера.
Все хорошо…не верьте этим строчкам
Все хорошо…иному и не быть
Из льдинок собираю по кусочкам
Я слово «СЧАСТЬЕ», в жизнь чтоб воплотить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479210
дата надходження 13.02.2014
дата закладки 13.02.2014
Когда печальный свет далеких звезд,
Порой уже угасших, с опозданьем
до нас доходит, вспоминаем мы
О всем прошедшем, что случилось с нами...
Когда же солнце ясное взойдет,
Мы окрыленно жаждем новой встречи...
Любимая, Вы все, что есть на свете-
Сиянье солнца и мерцанье звезд!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467425
дата надходження 21.12.2013
дата закладки 13.02.2014
піт і кров... вогонь і дим...
падає сніжинка одинока
стаючи краплиною води
у куточку батькового ока
був синочок і уже нема
битись юне серце перестало
в душу просочилася зима
бути у дворі для неї мало
долю ще ніхто не обманув
знає батько та воює з болем
тим що не зустріне вже весну
син його нізащо і ніколи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474678
дата надходження 24.01.2014
дата закладки 24.01.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.12.2013
Есть та, которую я не люблю,
но чьими околдован волосами.
Есть та, с кем под венец я не пойду,
но кто меня сильнее стать заставит...
И та, кому никак не стать моей
(другими жизнью ведома руками),
сделала мой мир чуть-чуть светлей,
но станет на душе моей рубцами...
Её защитник, тёмный бог Велес,
чьи ветви бьются с вольными ветрами,
укроет ведьму в тихий древний лес,
нетронутый небес тепла лучами...
Не проломать тогда мне твой покой
ни топором, ни вздохами буранов.
Могу тебя и лес смешать с золой,
но не нарушу взросшее веками...
Есть тот один, тобой кто не любим,
но чьими ты поражена глазами.
Есть тот, кого обязана забыть,
но кто в тебе останется жить снами!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463002
дата надходження 28.11.2013
дата закладки 28.11.2013
ох уж эта зимняя осень
на вкус, будто мазью для десен
и капельку, буквально немного отчаянья
на то она, осень, печальная
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457172
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 28.10.2013
Каждый день мы исцеляем словом,
И убиваем им, оставаясь внутри наедине.
Негоже человеку спорить с Богом,
Даже, если человек, последний на Земле.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457208
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 28.10.2013
Відкрита на північ, сьогодні вже хочу
А вчора була напівкроку до ні
Життя нас по нитці невпинно торочить
І гасить у поглядах вірні вогні
Уява малює собі аквареллю
Й що їй до серця розбитого в друзки
Ти десь біля мене, нехай лиш на стелях
Зриваєш останній гуздик із блузки
Малюєш словами, як ніхто не вміє
Ти десь у книжках, я як завжди на склі
Життя нас торочить, а ми лиш радієм
Сплітаємось в спільні навічно вогні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415409
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013
Так палко хочеться тепла,
А вітер задуває свічі...
Мабуть закутатись в слова
І пережити зиму. двічі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415054
дата надходження 02.04.2013
дата закладки 02.04.2013
Стривай сіра пташко!
Не злітай в небеса...
Не марнуй свої крила,
В молодії літа...
Не дивись безнадійно
В голубу височінь,
Сядь собі на гілляці,
Посиди, відпочинь...
Озирнися навколо,
Ти ж летиш, лиш вперед,
Там немає нового,
Той же хмиз, очерет
Чом не хочеш зізнатись?
Що не личить тобі,
За тим привидом гнатись,
Що все мчить в далечінь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344239
дата надходження 16.06.2012
дата закладки 18.06.2012
Разом з N....................
Вікно закуталось у мокрі шпальти,
Друкує погляд твій у кожному рядку...
Як боляче, що не умію їх читати...
Але не йди... Бо я без тебе не засну...
Не спиш ти... Плачеш... І стікають сльози
По шибці - ти у змові із дощем...
Не плач, зажди - травневі прийдуть грози...
Можливо ти наплачешся іще...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246254
дата надходження 10.03.2011
дата закладки 13.03.2012