Крот: Вибране

Ninel`

ОСІННЯ ЗУСТРІЧ…

Просочивсь  вечір,  смаком  м`ятним,
Ніч  сумно  накидає  темну  шаль
І  хмари  папірцем  зім`ятим,
Пливуть  кудись,за  горизонт...у  даль

Хвилює  штори  теплий  вітер,
Забувшись,в  вальсі  кружить  тихо  час,
І  ніжність  ароматом  квітів  -
Через  роки  єднає  знову  нас

Блукала  зустріч  ця  мостами,
Губила  поцілунки  край  доріг  -
Вже  осінь  пише  нам  листами
І  жовте  листя  кидає  до  ніг

Зникає  втомлене  мовчання,
Скінчилась  почуттів  болюча  гра,
Та  й  нерозтрачене  кохання  -
Нам  повертати  з  вирію  пора

...Тихенько  сяду  на  коліна,
Струшу  з  очей  твоіх  сумну  печаль,
Життя  пробігло,  мов  хвилина,
Й  весільну  дітям  грає  вже  скрипаль...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364097
дата надходження 14.09.2012
дата закладки 25.09.2012


Ліоліна

Багаття

Листа  твого  я  кинула  в  вогонь.
У  попелі  вже  слів  не  розберу.
Слова  твої  з  обпечених  долонь
Сховалися  у  серце,  як  в  нору.

А  ще  б  спалити  в  серці  тихий  біль,
Який  вже  не  кричить,  та  ще  –  живий,
Що  прогриза  дірки,  як  в  шафі  –  міль.
Згортається  й  згортається  в  сувій.

Колись  мелодія  жила  в  словах.
Солодкий  трунок  –  келихи  з  вином.
Зійшлися  ми  на  зведених  мостах.
Де  ті  мости,  тепер  вже  –  все  одно.

Хотілося  розбити  в  серці  лід,
Щоб  став  росою  вранці  на  траві.
Та,  мабуть,  вже  давно  забути  слід,
Що  не  живе  моя  любов  в  тобі.

В  багаття  покидала  згадки.  Сни
Лишилися,  обпечені  вогнем.
В  згорілих  почуттях  нема  вини.
З  багаття  попіл  змиється  дощем.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347063
дата надходження 29.06.2012
дата закладки 29.06.2012


Ліоліна

Зрозуміти і вічність, і мить

Я  помирала.  І  це  було  дико.
Світ  весь  вмістився  в  квадраті  вікна.
Не  допоможеш  ні  плачем,  ні  криком.
Не  розбереш  –  чи  весна,  чи  зима.

Десь  подівалися  вірніі  друзі,
Позабували  враз  все  лікарі.
Серце  холонуло  в  муках  і  тузі:
Є  мені  місце  іще  на  Землі?

Я  помирала.  І  це  було  сумно  –
Недолюбила  і  недожила.
Місяць  крізь  штори  кривився  безумний.
Щось  не  зробила  і  щось  не  змогла…

Мабуть,  не  дуже  я  все  ж  нагрішила.
Трохи  до  прірви  чомусь  не  дійшла.
Очі  прозріли.  З”явилася  сила.
Знов  повернулася  в  душу  весна.

І,  коли  смерті  почулися  кроки,
Я  зрозуміла  –  була  не  права.
Як  же  я  марно  прогавила  роки
Ніби  то  просто  -  полова,  трава.

Світ  навкруги  –  він  вирує,  яскравий.
Пахне,  сміється,  літає  і  спить.
Я  обняла  його  серцем,  руками.
Я  зрозуміла,  що  вічність  є  мить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325443
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 27.03.2012


Тетяна Жеребчікова

Знаешь

1.  Знаешь,  пронимает  дрожь
И  мурашки  по  коже.
Думаю,  но  фиг  поймешь.
Мечтаю...  Люблю,  может!

Я  не  знаю,  что  скажу,  когда  увижу,
Ведь  при  каждой  песне  сносит  крышу.
Понимаю,  что  к  тебе  так  далеко.
Понимаю,  что  остаться  не  легко.

Припев:
Но  я  хочу!  Хотя  бы  на  миг
Прикоснуться  глазами,
Ну  что  между  нами?
Может,  знаешь  ответ?
Но  склоняюся  -  нет...

2.  Знаешь,  бабочки  играют,
На  душе  с  тобою  мне  тепло.
Говорю  -  не  понимают.
Думаю,  лечу  к  тебе,  но

Я  не  знаю  почему  теряюсь.
По  пустому  коридору  маюсь.
При  одной  лишь  мысли,  что  вдвоем
Вместе  и  не  думать  ни  о  чем.

Припев:  
Но  я  хочу!  Хотя  бы  на  миг,
Хотя  бы  в  наших  снах.
Совместных  теренах.
И  чувства  найти
Не  дать  с  ума  сойти.

Припев  повторяется,  тот  и  тот.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324897
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 25.03.2012


Анна Вейн

Розлука на пероні

Напружено  мовчу.  Вокзальна  тиша
Не  дише,  співчуваючи  з  пітьми...
Давай,  хоч  мить  побудемо  дітьми,
Скажи  ще  раз:  "Не  бійся!  Не  залишу".

Де  наше  завтра,  хто  навчить  чекати?
Минеться  час,  не  будемо  на  "ти",
Крізь  дикий  біль  насмілилась  піти,
Крізь  щем  душі  навчилася  мовчати.

Розлуки  біль  на  Львівському  пероні.
В  міцних  обіймах  ніжності  тону.
Я  проклинаю,чуєш,цю  весну,
Повільно  відпускаючи  долоні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 25.03.2012


wdtnftdf

Євро-2012.

Календар  групових  етапів

8  червня
19.00  Польша  -  Греція  (Варшава)
21.45  Росія  -  Чехія  (Вроцлав)

9  червня
19:00  Голандія  -  Данія  (Харків)
21:45  Германія  -  Португалія  (Львів)

10  червня
19:00  Іспанія  -  Італія  (Гданськ)
21:45  Ірландія  -  Хорватія  (Познань)

11  червня
19:00  Франція  -  Англія  (Донецьк)
21:45  Україна  -  Швеція  (Київ)

12  червня
19:00  Греція  -  Чехія  (Вроцлав)
21:45  Польща  -  Росія  (Варшава)

13  червня
19:00  Данія  -  Португалія  (Львів)
21:45  Голандія  -  Німеччина  (Харків)

14  червня
19:00  Італія  -  Хорватія  (Познань)
21:45  Іспанія  -  Ірландія  (Гданськ)

15  червня
19:00  Швеція  -  Англія  (Київ)
21:45  Україна  -  Франція  (Донецьк)

16  червня
21:45  Чехія  -  Польща  (Вроцлав)
21:45  Греція  -  Росія  (Варшава)

17  червня
21:45  Португалія  -  Голандія  (Харків)
21:45  Данія  -  Німеччина  (Львів)

18  червня
21:45  Хорватія  -  Іспанія  (Гданськ)
21:45  Італія  -  Ірландія  (Познань)

19  червня
21:45  Англія  -  Україна  (Донецьк)
21:45  Швеція  -  Франція  (Київ)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297517
дата надходження 03.12.2011
дата закладки 25.03.2012


Леся Геник

Залишусь мрією…

Зали́шусь  мрією  твоєю  назавжди́...
Блакитні  весни  повінчають  інших...
Та  не  цурайся,  не  змітай  сліди,
Міняючи  на  кращих  чи  на  гірших.

Нехай  живу,  хай  в  пам’яті  живу
Краплинкою  невтриманої  волі.
Хай  лиже  вітер  тиху  ковилу,
Стежки,  що  загубилися  в  роздоллі...

І  в  небесах  освячені  дощі
Устеляться  солоною  росою...
Зали́шусь  мрією  твоєю  на  межі,
Маленькою  волошкою  сумною...
(22.03.12)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324186
дата надходження 22.03.2012
дата закладки 24.03.2012


Нея Легна

…♥…

Я  тебе  люблю…  Найбільше!  Не  знаю  чому:  це  почуття  просто  є  в  мені  й  нічого  з  ним  зробити  неможливо…
Люблю,  коли  ти  не  даєш  заснути…  Приходиш  уночі,  сідаєш  під  стіною,  береш  у  руки  чашку  кави,  яку  незмінно  готую  для  тебе,  і  зустрічаєш  зі  мною  ранок.
Люблю  розповідати  тобі  всілякі  нудні  історії,  відчуваючи  твій  зацікавлений  погляд…  Я  не  кажу,  що  ці  історії  про  мене,  ти  і  так  це  розумієш...
Люблю,  коли  ти  береш  мене  за  руку  і  ми  разом  блукаємо  вулицями…  І  байдуже,  що  нікого  немає,  бо  мені  ніхто,  крім  тебе,  і  не  потрібен…
Люблю,  бо  ти  знаєш  мене  краще,  ніж  будь-хто…  Тільки  ти  розумієш  кожен  мій  крок,  кожну  думку,  кожний  божевільний  учинок…
Люблю  навіть  коли  ти  з’являєшся  невчасно,  просто  виходиш  із  натовпу  назустріч  мені…  Тоді  ми  зупиняємося  і,  куди  б  не  йшли,  повертаємося  в  парк…  Туди,  де  вперше  зустрілися…  Мама  мене  покинула  на  хвилинку,  а  я  задивилася  на  яскраві  кульки  і  загубилась  у  натовпі…  І  зустріла  тебе…  Через  тебе  було  дуже  боляче…  Так  я  і  закохалася…
Люблю,  найсильніше  люблю  за  твої  мертво-ніжні  обійми.  Вони  ніколи  мене  не  зігрівають,  але  в  них  я  готова  бути  вічно…
Люблю…  Найбільше  в  світі  кохаю  тебе!..  Мабуть,  вибач  за  банальність,  і  жити  не  змогла    б  без  рідних  безбарвних  очей  і  запаху  твоєї  улюбленої  найміцнішої  кави…
ДЯКУЮ,  дякую  за  те  що  ти  є,  моя  кохана  самотносте…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289512
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 23.03.2012


Ліна Біла

Скалічено кохатиму

Чекати  можна  довго,  навіть  вічно,
кидаючи  на  долю:  був-не-був.
Сьогодні  я  пішла,  а  Ти  забув
очей  моїх  смарагди  предковічні...

Сере́д  ночей  лютневих  не  знайти
спокою!  Розпинає  руки  сніг  -  
і  знов  в  душі  чорти  танцюють  свінг...
Іду  до  Тебе,  а  чи  варто  йти?!

Полюбить  серце  іншого  в  недузі.
Загою  шрам  вином  лише  до  ранку,
і  поки  згине  світ  -  я  до  останку
скалічено  кохатиму  в  заслузі!

І  так  ненадаремно  ми  зустріли:
я  -  долю,  а  Ти    -ляльку  для  потіх.
Зірвав  із  неба  чистий  оберіг
для  того,  щоб  Тебе  тільки  любила...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315813
дата надходження 21.02.2012
дата закладки 23.03.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.03.2012


Лілія Ніколаєнко

Я дякую тобі…

О,  скільки  ще  невиплаканих  слів
Зависло  у  повітрі  сивим  сумом...
Ще  стільки  однокрилих  почуттів
Не  обізвались…  не  зібрались  в  думи.

Та  дякую  тобі  за  весь  той  світ,
Який  мені  ніколи  не  належав,
Та  впав  до  ніг…  Хай  мить!  -  дурманив  цвіт,
Штормило  щастя  вільне  і  безмежне!

У  небі  журавлиний  крик…  чи  клич…
Я  дякую  тобі  за  пізнє  літо,
За  ясний  день  і  за  безсонну  ніч,
За  ранок,  теплим  спогадом  умитий.

Я  дякую  тобі  за  біль  і  щем,
За  дикий  мед,  за  смак  терпкий  розлуки.
Я  в  осені  сховаюсь  за  дощем,
Що  литиме  мої  солодкі  муки…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277290
дата надходження 27.08.2011
дата закладки 18.03.2012