Я у судьбы совет просила,
А та ответила: – Смирись!
Ты поменять меня не в силах.
А впереди бежала жизнь.
Я заявила жизни хладно:
– Ты мне причины назови,
Все почему идет неладно?
А жизнь ответила: – Живи!
И не терзай воображенье,
Со мной идешь, ты век учась.
Я – поединок, я – сраженье.
Все на места расставит час.
И я тогда спросила время:
– Куда спешишь в плену дорог?
Так непосильна ноша, бремя.
А час сказал: – Так хочет Бог!
Затем же я и к небу взвыла,
У Господа ответ моля.
Первопричина, Мудрость, Сила
Сказали мне: – Начни с себя!
Ты не вини судьбу в пороке,
Не сочиняй про страшный рок.
Сама ищи, сбивай пороги
И со всего бери урок.
Ни в коем случаи не мысли,
Что время притаило крах,
Что зла к тебе судьба, Всевышний.
Ты знаешь, все в твоих руках.
И жизнь свою, свой путь и лета
Не поддавай сырой вине.
Никто тебе не даст ответа,
Ведь все ответы есть в тебе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525855
дата надходження 25.09.2014
дата закладки 26.09.2014
Мне Господа чаще просить бы,
Чтоб снова с тобой пересечься,
И, может, тогда бы молитвы
Пронзили унылое сердце.
И, может, тогда бы украдкой
С толпы я тебя распознала.
Любовь была ветреной, шаткой,
Иной я, увы, и не знала.
Но шанс я прошу во спасенье,
Вторую попытку не страчу,
Так дай же мне, Боже, везенье,
Пошли мне, родимый, удачу.
Я бережно буду, до скону,
О чувствах двоих клопотаться.
Мне можно, Господь непреклонный,
С ним снова в толпе повстречаться?
Я ноги стоптала в дорогах,
Щебенка носки оббивает,
А сердце все бьется в тревогах,
И сырость мой плащ проедает.
Я вся изнурилась, Всевышний,
От этих немыслимых странствий,
И вдруг за спиной еле слышно
Пронзило знакомое «Здравствуй!»
Конечно, узнала скитальца,
Хотя не подав даже вида,
Я тихо, скрестив оба пальца,
Шептала: Спасибо… Спасибо… Спасибо…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510139
дата надходження 08.07.2014
дата закладки 21.07.2014
Скрипить гіллям в саду старенька слива,
Крильми сумують в небі журавлі.
А я стою заплакана й щаслива...
Мале дівча на батьківській землі.
Он визира біленька рідна хата,
Шумить привітно вишня гомінка.
І чорнобривців вервечка строката...
Їх сіяла матусина рука.
Зрина, роками схилена криниця,
Смакую спогад чистої сльози.
І виноград он татковий кущиться...
Чоло цілує дотиком лози.
А під вікном гойдаються жоржини,
Махровим лиском в'ються спориші.
І,мов живі,натоптані стежини
Ведуть туди,де радісно душі....
Летять хвилини стрімко горобцями,
Пір'їнно снять на сонячних дахах.
Спрагливо п'ю пропахлу чебрецями
Дитинства мить в загублених роках.
Скрипить в саду сумна старенька слива,
Немов гука: "Ну все....Пора...Іди..."
А я стою заплакана й щаслива....
Іще не раз в душі прийду сюди...
7.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492104
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 16.04.2014
На память попрошу тебя оставить
Свой образ, что в «Евангеле» лежит.
Нам жизни, к сожаленью, не исправить
И следующей вместе не прожить.
Я можно дань верну счастливой жизни –
Возьму из книги сушеный бутон,
И с трепетом я пронесу до тризны
Знакомый сердцу, милый баритон.
Ты напоследок оставляй и трубку
И свежий, мелкодрОбленый табак.
А помнишь, как в Венеции на шлюпке
Там лодочник прозвал тебя Казак.
Меня же величал Крылатой Музой
З-за ветхого мольберта твоего,
Нам в плаванье он был тогда обузой,
Сейчас же оставляй мне и его.
Я даже галстук заберу лиловый,
Который ты ни разу не одел.
Мне на душе, как камень стопудовый,
Лежит мой грех, мой сладостный удел.
Я заберу лампадку и твой гребень,
Наживку, на которую удил,
И по двору насобираю щебень
И землю, по которой ты ходил.
Ты мне оставить можешь еле зримый,
Потертый, сношенный, ненужный хлам.
Я все приму. Но лучше, мой любимый,
Прости меня и оставайся сам...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485482
дата надходження 13.03.2014
дата закладки 25.03.2014
Та й квапляться ж наші літа!
Всміхаються вітру зустрічному.
У кожний період життя
Цінується щастя по-різному.
І навіть, коли назавжди
Загубиться зірочка в вічності,
Матуся, приходячи в сни,
Дарує нам усмішку ніжності.
І усмішки рідне тепло
Нам сил додає і терпимості,
Й ослабле в польоті крило
Наповниться звичної кріпкості.
Всміхніться своїм дітлахам -
Роки так летять, не спиняються!
Незрадливі усмішки мам
Назавжди в серцях залишаються.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476829
дата надходження 03.02.2014
дата закладки 15.02.2014
Мама в собі переносила болі,
Мама маленьких вивела на двір,
Мама одна буває в нашій долі,
Мама, ти їй життя своє довір…
Матуся – вона поруч , не далеко,
Матуся – це святиня, де поріг,
Матуся ліквідує небезпеку,
Матуся – це родина, оберіг.
Матусенька, вона мене родила,
Матусенька, кормила із грудей,
Матусенька з малого нас ростила,
Матусенька, зробила з нас людей.
Матінко, у мене ти найкраща,
Матінка - перлина у роду,
Матінка піде за нас на прощу,
Матінка все зробить до ладу.
Ну а «Ненька» - слово, наче свято,
Ненька - найдорожча на землі,
Ненька - в слові цім думок багато,
Ненька – нас обійме у теплі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459041
дата надходження 07.11.2013
дата закладки 14.02.2014
Йдуть роки прискорено до краю,
А за краєм ясна далечінь,
Наче Сонце в небі догоряє,
Ніч у зорях зустрічає синь.
У селі під пагорбом хатина,
Дві берези і розлогий дуб,
Глечик перевернутий над тином,
Шашлем битий дерев’яний зруб.
Біля печі в біленькій хустині,
Мама хліб зібралася спекти,
Наліпила коржиків дитині,
Щоби хліб мав певний час зійти…
Розгорнула жар в печі під боки,
Розвела солодкої води,
Дим здіймався догори високо,
В небі залишаючи сліди.
І чомусь понині ця картина,
Часто постає у голові,
Мами вже нема - та є дитина,
Спогади, при хлібі на столі.
Ще ніхто й ніколи в цілім світі,
Мами нам в житті не замінив,
Діточок, неначе хлібний колос,
У житті, як мама, не любив…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476809
дата надходження 03.02.2014
дата закладки 03.02.2014
Ты знаешь мам, до боли грустно,
и не по воле катится слеза,
когда внутри переполняют чувства,
и вновь передо мной твои глаза.
Ты знаешь мам, мне не забыть вовек,
твоей улыбки, теплых, нужных слов.
От них, во мне, рождался человек,
они богаче всех земных даров.
Но лишь теперь, обрывки тех времен,
растраченных с небрежностью мгновений,
когда была ты рядом но не смог,
я оценить бесценность отношений.
Ты знаешь мам, не повернуть назад,
но теплоту сердец, как прежде ощущаю.
И там, внутри цветет тот райский сад,
Что с трепетом посаженый, я знаю.
Твоей рукой,и взглядом и словами,
немножко строгостью,но больше добротой.
Я знаю мам, теперь ты ангел мой,
хранитель связей с небесами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462505
дата надходження 26.11.2013
дата закладки 26.11.2013
Мати слабкість кохати не тих,
Мати силу відчути інакше,
Не шукаючи стежок простих,
Бути жінкою – кара чи вдача?
Мати владу почати війну,
Мати мудрість її зупинити,
Мати мужність сказати «люблю»
Не лише чоловіку, ба – світу!
Вірне серце спокуту несе
За доступність твою й непорочність.
Не кажіть, що краса світ спасе,
Не краса нас спасе, а жіночність!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406422
дата надходження 05.03.2013
дата закладки 28.10.2013
Небо безумно красиво,
Словно зефир, облака.
Ветер ласкает игриво
Листья березы слегка.
Лето гуляет шальное,
Страстью безумной маня.
В испепеляющем зное
Плещутся воды, дразня.
Птицы поют романтично -
Есть ведь и рай на земле.
Травы шумят хаотично,
Солнечный луч на стебле.
И насекомых глотая,
В лето летит стрекоза.
Бабочки нежно порхая,
Радуют мило глаза.
Лето безумно красиво...
Разнообразье цветов.
Берег песчаный залива
Словно пейзаж для холстов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440528
дата надходження 30.07.2013
дата закладки 31.07.2013
На крилах ду́мки тихо вдаль
Я полечу крізь пересуди,
Крізь щільну заздрості вуаль,
Крізь дні, роки, події, лю́ди.
Товсту́ невидиму стіну́
Слабкого, хворого зневір'я
Порве на клапті, навісну,
Надшви́дка думка, у сузір'я
Вплететься з мрій. Постане світ,
Від правил вільний та догматів,
У первозданність мій політ -
Не в пекло, видумане катом!
Колись, у сивій давнині
Гігантську швидкість ду́мка ма́ла,
І в повсякденній маячні
Скупих формальностей лекалом
Ще не обтяжена була́,
Суєтність мертвих технократій -
Незнаний пращурами "вклад"
Потомків (нас) - не був ще взятим.
Ті перші люди, ті боги
Всі знали: рай земний пред нами -
Не в небі він, а навкруги,
Його ми робимо руками.
Руками до Отця творінь
Торкались ніжно. Досконалість
Рослин, тваринок до прозрінь
Людей, натхненних, спонукала:
"Зрости́ квітучий, пишний сад,
Створи́ в пори́ві одночаснім,
В любо́ві з Нею, двох малят -
Пізна́єш Рай земного щастя!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440326
дата надходження 30.07.2013
дата закладки 30.07.2013
Я найду тебя,милый,найду,
Сквозь дожди,ожиданья и грозы.
У весны я взаймы наберу
Красоты.А ты вытрешь мне слезы.
И прошепчешь:
-Прости,что ждала.
Что заставил тебя сомневаться.
Столько боли стерпеть ты могла.
Но сумела меня ты дождаться.
А меня ты за руку возмешь,
Зацелуешь до счастья,до страсти.
И почувствуешь сердца ты дрожь.
Только встреча-в Господней лишь власти.
Я найду тебя милый,смогу,
Пусть ждала,пусть бродила дорогой.
Только веришь?Я б раньше смогла,
Но судьба не была ко мне строгой.
Она просто учила меня
Благодарною быть за страданья.
И подарит любимый тебя,
Отпущу я к тебе ожиданье.
И тогда ты ко мне сам придешь,
Зацелуешь,залюбишь хороший.
Обещаешь?Меня ты найдешь?
Никогда меня больше не бросишь.
Сколько в жизни брала я взаймы,
Как отдам,чтоб в долгах не остаться?
И полюбишь меня только ты.
Я найду тебя...Буду стараться...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416563
дата надходження 07.04.2013
дата закладки 07.04.2013
Узнай меня,среди толпы прохожих,
Мой незнакомец, посланный судьбой,
Узнать тебя я постараюсь тоже,
Ведь ожидает нас любовь с тобой.
Влюбись в меня беспечно, за минуту,
Влюби в себя и шармом, и умом,
С тобою я моложе стану будто,
И станет мил с тобой любой мне дом.
Свози в Париж меня в медовый месяц,
Целуй меня под башней, на полях...
Покуда этот мир будет вертеться,
Потуда я навек буду твоя!
Пусть прошлое размытою картиной
Над головами хмуро не висит,
Пусть будущее нас дорогой длинной
Зовёт к себе игриво на визит.
Узнай меня, среди толпы прохожих
По двухэтажным, искренним глазам,
По красочной улыбке, белой коже...
А как узнать Тебя ты скажешь сам!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339063
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 09.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.12.2012
Зібрати речі
Ще звечора
Вранці
Вирушити прямим рейсом до франції
Залишити все
Рухатись невидимим шосе
Дивитись в ілюмінатор на птахів
Що зносить бідолашних, подихом турбін
Бідкаються стюардеси
Не хвилюйтесь турбулентним процесом
Обід чай, шоколадка
Нарешті вітання з посадкою
Приймає готове таксі
Кидай хребта на шасі
Рухаємось до ейфелевої вежі
Видряпатись на неї постежити
За туристами
За коханими парами, вуличними артистами
Мрія кожного
Від жебраків до заможних
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386761
дата надходження 22.12.2012
дата закладки 22.12.2012
Пусто в сердце, ничего внутри…
Я молчу, а ты лишь посмотри…
Загляни в глаза, увидишь только там…
Прикоснись и прочитай по моим губам…
Убежать бы, скрыться, улететь…
Если станет легче, может, выбрать смерть?..
Пусть забвенье, пусть покой…
Только не такой, стать бы не такой…
Отыскать себя и принять всё, как есть…
Тяжело в руках мне нести свой крест…
Я ищу ответы в звуке тишины…
И об этом знают лишь одни они...
Озаряет светом лик твоей души…
Просто рядом будь, просто в такт дыши…
И святого не осталось, праведного нет…
Но с тобой я знаю, выполню обет…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386259
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 20.12.2012
Поезія - це музика душі,
яка на білому папері,
напише ноти в різні, ясні дні,
зайдЕ , через небесні двері.
І різними емоціями слів,
просочиться небесним звуком
рядки, що вийшли з чистих,світлих сліз
із ангельським, блакитним згустком.
Зачепиться в душі , людська струна,
незвіданим і гарним словом,
в куточку серця зацвіте весна,
благословенна наче Богом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386257
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 20.12.2012
Хто має право в нас забрати мову?
Закрити вуха, щоб її не чути?
Заставить пошталакати чужою?
Повірте, люди, так не може бути.
Бо є народ, який в своїй державі,
Давно вже вибрав рідну собі мову
Її леліє, нею розмовляє,
Хоч може володіти і чужою.
Коли ж вона, неначе пісня, ллється.
І народ любить мову солов’їну.
Чому її в народу забирають,
Перед чужими знов згинають спину?
В такі хвилини Кобзаря згадайте.
Нам треба міцно всім за руки взятись,
Десяток мов ми можем вивчити і знати,
Проте своєї треба не цуратись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226548
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 20.12.2012
Чому від тебе я втрачаю розум,
Нерви рвуть спокій, мов гітарні струни,
А тіло все тремтить, як від морозу,
Танцює серце, мов весною вруна?
Я вже не можу дихати без тебе,
Вуста німіють - прагнуть поцілунку,
Закрили хмари синій килим неба,
А я все прагну чарівного трунку.
Щоб біля тебе серденько нагріти,
В твоїх очах знайти зорю єдину,
Коли удвох то можу і згоріти,
Лише б кохання стріти лебедине.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386255
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 20.12.2012
Не хвилюйся, що надворі осінь,
На порозі лютая зима,
Хай тебе зігріють на морозі,
Ну хоча б скупі мої слова.
Осінь сипле золотом яскравим,
Голосом твоїм шумлять вітри,
Всі слова заплутаються в травах,
Затремтять краплинками роси.
Біль і щем у серці від розлуки,
Осінь ця закрила всі мости,
А скрипаль мінорно грає звуки,
Де щасливі були я і ти.
Ніби душі сплетені в акорди,
За вікном танцює листопад,
Тільки ми усе виводим ноти,
Ті, що разом вже не зазвучать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377997
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 18.12.2012
Ти близько, але так далеко -
На відстані дотику рук,
О, як же з тобою нелегко,
Бо відстань - пожива для мук.
Я вірний їй в своїм чеканні,
Немов самотній в небі птах,
Та не зізнаюсь у коханні,
Бо сльози й досі на очах.
Я витру сльози – посміхнуся,
Хоч і лукаво - все одно,
І щиро Богу помолюся,
Щоб дарував тобі любов.
Бо ти не любиш, не кохаєш,
А я тебе – повір, давно,
Сльозами біль не приховаєш…
Лягли слова твої на дно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364939
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 16.12.2012
Ничего не пишется, ничего не хочется,
В пустоту сижу-смотрю, гложет одиночество.
А на небе полный мрак, тучи проливаются,
В голове сплошной бардак, в жизни так случается.
Я опять совсем один холода встречаю,
Не согреться изнутри, даже чашкой чаю.
Почитать бы что-нибудь? Нет уже желания.
Посмотреть или заснуть? В голове гадания.
Сердце холодно мое, еле тихо бьется,
А на небе снова дождь, слезами прольется.
Нет любви в душе моей, это так печально,
Не растопит жар огней моего отчаянья.
Неужели не найти девы мне прекрасной?
Путеводною звездой, чтоб светила ясной.
Чтоб наполнить мою жизнь радостью, любовью,
И опять мечтать, любить, быть самим собою.
Все мечты, а страх потерь выжег во мне душу,
Никому уже не верю, и не буду слушать.
Я надеялся, любил, был не раз обманут,
Склеил сердце и дарил, в сеть любви затянут.
А сейчас уж пустота, ничего не хочется,
И сижу, смотрю в окно, гложет одиночество.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385028
дата надходження 15.12.2012
дата закладки 15.12.2012
Як важко дихати тоді,
Коли вже дим навіть в мені,
І бачити я більш не можу,
Туман все тут заполонив.
І спати також я не можу,
Тому що жахи уві сні,
А слухати, то біль на душу,
Яка вже зовсім у тіні.
І як скажіть Ви люди жити?
Коли вже радості нема,
Коли і серце відмовляє,
Життя віддав би задарма.
Та жити пробувати мушу,
І може Бог ще подарує шанс
Зустріти з неба зірку ясну,
Яка порадує мене не раз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325696
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 15.12.2012
Как мы мечтали о зиме,
Но это было в январе,
А мы мечтали о любви:
Гореть до утренней зори.
Разучилась ты любить,
В тоже время просто жить,
Но любовь от нас ушла,
Ты ее не сберегла.
Жизнь пройдет, тебе не жалко,
Что любил тебя так палко,
Что желал я счастьем быть,
Горесть всю твою топить.
Ты с другим и я с другой,
Но теперь нам все равно,
Стал я жестче и грубей,
Ты ж прекрасней и нежней.
Но никто не виноват,
Что зима в наших сердцах,
Кому нужен ложный взгляд,
Если слезы на глазах?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345267
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 15.12.2012
Дождь в окно стучался ночью,
Ранним утром на стекле
Капли - строки многоточий
В ненаписанном письме.
В них вопросы и ответы,
В них надежды и мечты,
Убегающее лето,
Ожидание весны.
Нежность трепетных признаний,
Слов жестоких пустота,
Слёзы горьких расставаний
И улыбки на устах,
Вдохновение поэта
И обрывки хлёстких фраз,
Блики солнечного света
В уголках счастливых глаз...
Прочитаешь, что захочешь,
Солнце лучиком сотрёт
Строчки капель... Дождик ночью
Вновь письмо тебе пришлёт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381845
дата надходження 02.12.2012
дата закладки 02.12.2012