Двадцать девятая осень
Душу не греет - знобит!
Лето, которое босым
Бегало, память дразнит.
Год,словно выстрел навылет
Из пистолета "ТТ",
Грязные листья от пыли
Крутят своё фуэте.
Не обжигает надежда
Сердце моё.Почему???
Я обернулась в одежды
Мудрости не по уму.
Тает на донышке самом
Побагровевший закат,
Жизнь,облачённая в раму,
Слова не знает "возврат".
Холодно.Будто бы мяты
Я наглоталась,спеша...
Цифры и новые даты
Даже не стоят гроша.
21.09.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365605
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 23.09.2012
Ты убил во мне музыку счастья на веки,
Отключил от сознания чувство любви,
Обмелели в душе моей радости реки,
Уходи и обратно меня не зови.
К сердцу ключ утоплю я в глубоком болоте,
Боль залью в кабаке, где поминки ведут,
Чайку ты подстрелил, прямо в сердце, на взлете,
Уходи и запомни, тебя здесь не ждут.
Я свой крест, от любви, на груди рисовала,
Болью той, что однажды доставил ты мне,
Будь ты проклят, тогда же, тебе я сказала
И гореть тебе вечно в страшнейшем огне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365543
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 21.09.2012
У меня есть в жизни только ты
И другого знаю, мне не надо.
Я тебе, все подарю цветы,
Лишь за нежность искреннего взгляда.
За улыбку светлую твою,
Я к ногам твоим все звезды брошу,
Сто чудес я новых сотворю,
От волнения покроюсь дрожью.
Синих глаз бездонных океан,
Манит за собой в очаг безумства
И развеется густой туман
От заполнившего сердце безрассудства.
Только слово ласково скажи,
Вслед начнется головокруженье...
Ты любви мне признак покажи,
Я с ума сойду от перевозбужденья.
Для меня есть в жизни только ты
И любовь моя продлится вечно...
О тебе одной мои мечты
В них я знаю - СЧАСТЬЕ БЕСКОНЕЧНО!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356385
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 11.08.2012
А пам'ятаєш, мамо, тихі вечори,
коли світала медом матіола?
І молитовно зірка падала згори,
завмерши в росах, наче чиясь доля.
А пам'ятаєш перших чудо-ластів'ят?
(Весну стрічали щебетом з гніздечка).
Я дивувалась - звідки сила у крилят
і мужність звідки в юного сердечка,
щоб у польоті стрімко ввись і до вершин.
Без стрАху! В них же вірила матуся!
Я дотепер в дитинство сонячних долин
й до Тебе, мамо, пташкою горнуся.
...І не забуду світло мудрих настанов,
що крила - страх долають і крізь ґрати…
Бо дивовижна сила – мамина любов,
яка і небо здатна наближати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337649
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 28.07.2012
Я Вами забуваюсь…
Дивно -
тонути в м̕'якоті
небесних сфер,
де дихання
пульсує зливно
і близькість Ваша
як гроза…
Тепер - ціную
щохвилинність сяйва.
Усмішки м̓'ятної
квітневий пил
духмяно розпорошить
МАЛЬВА -
вуста пелюстками
стають навпІл…
Я Вами забуваюсь…
Вільно -
сягаю пОдумки
найтоншу грань...
Ви знаєте,
я стала схильна -
любити Вас
до забуття бажань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327210
дата надходження 02.04.2012
дата закладки 28.07.2012
Забери гірку печаль у серця
І розсип на синьоокий льон.
Небо полем щедро усміхнеться
І розбудить мій ранковий сон.
Подихом волошок і житами,
Ароматом під вікном жоржин...
Всі слова несказані, між нами
Зав*язались вузликом стежин.
Час лікує серце, кажуть, кожне,
Не встигаю я ж чомусь за ним.
І літами зупинить не можна,
Скільки вже без тебе було зим...
Весни не цвіли в душі садами,
У зажурі осені жила.
Все чекала звістки – телеграми
Від Любові. А вона ж була!
Ще пройду востаннє поміж снами.
Заблукаю у ранковій млі.
Наша зустріч, мабуть, за зірками,
Бо її немає на землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344568
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 27.07.2012
Лук'яна любила недільні ранки. Вставала без поспіху, адже вихідний. Та сьогодні вона прокинулась якось стривожено. Роззирнулася навколо: ніби все, як завжди. Чому ж так неспокійно на серці? І враз згадала – сон! Ось, що розтривожило її душу. Радислав спокійно сопів поруч. А уві сні він, попрощавшись, пішов за горизонт. Лук'яна ж тільки руки простягала навздогін. Посміхнулась якось силувано. «То ж сон !» - втішала себе. А в очах смуток нічної розлуки.
З Радиславом вони жили добре, як кажуть, людям на заздрість. Одружилися ще студентами. Розпочинали подружнє життя біднувато, але з вірою, що це тимчасові труднощі. Так і було. Обоє влаштувалися на цікаву роботу. Хай не дуже оплачувану, але для душі таки додавала задоволення. Мали музичну освіту, працювали за спеціальністю. Тому вдома царила вічна атмосфера творчого пошуку. Лук'яна особливо любила вечори. Кава, заварена чоловіком, і його гра на саксофоні їх улюбленої мелодії. Це був неперевершений твір, який щовечора ще більше об'єднував їхні закохані серця. І все це для неї. А потому жінка розповідала про свої успіхи в музичній школі, де вела уроки музики для дітей. У їхному світі не було зайвих речей, людей і надуманих проблем. Вони жили музикою і коханням. Отака собі щаслива творча сім'я.
Двоє дівчаток, які народилися поспіль шести років, тільки додали щастя у їх молоде життя. Правда, Лук'яна на деякий час залишила викладання, адже домашньої роботи додалося немало. Трішки сумувала за музикою. Але наступав вечір і гра Радислава на саксофоні знову вливалася у серце жінки, відкидаючи щоденну материнську втому. З часом і дівчатка прилучилися до вечірніх музичних слухань. А старша Маша вже почала відвідувати музичну школу. Лук'яна допомагала донечці опановувати нові знання, радіючи, що дівча так щиро сприймає музику. Ну, хіба ж це не щастя? «Я щаслива!» - не раз шепотіла собі жінка, обіймаючи чоловіка, або пригортаючи дітей. І ось, «нате вам» – сон. Жінка поспіль всього дня старалася забути це видіння, а воно так нав'язливо смикало серце. Ще й Радиславу довелося сьогодні поспішити на якийсь урочистий захід, невчасно захворів колега. Вихідний день не вдавався. Не мала місця вдома, вирішила пройтися містом. Передзвонила до найкращої подруги, запросила її в улюблену кав'ярню на чашку кави. Але і це не приносило заспокоєння. Тривога чомусь не покидала її серце, а щомиті все більше і більше стискала груди. Здавалося, зараз, саме зараз щось змінить її щастя.
- Ти якась стривожена, Луко? – зазирнувши у вічі, перепитала подруга.
- Якесь відчуття внутрішнього дискомфорту, Олю, - відповіла, підводячись. Ходімо на вулицю, десь би музику хорошу послухати, відвела б душу. - Відчула, що насправді зараз їй цього хочеться.
- Давай у парк, там який музичний калейдоскоп обіцяли, чула оголошення сьогодні вранці по нашому радіо.
Якось невпевнено вирушили у напрямку до парку. «Не може там бути такої музики, щоб заспокоїла мою душу», - подумала, але продовжувала йти Лук'яна. І справді, з парку долинали звуки оркестру. «Тільки не це, - смикнулася і зупинилася. - Мені б послухати гру саксофона», - мелькнула думка. А вголос додала:
- Напевно, не допоможе.
- Спробуємо розвіяти твою печаль, - посміхнулася Ольга, підхопивши Лук'яну під руку, легенько підштовхуючи до входу.
А музичні акорди, ніби підтверджуючи свою велику силу змінили інструмент. Соло затягнув саксофон. Виспівував, тужив, плакав, печалився і мріяв. Лук'яна заслухалась і задивилася. Інструмент виспівував душею красивої молодої дівчини, яка тремтливо роззирала натовп слухачів, що аплодисментами щиро дякували за виконання. І ось знову красуня притулилася вустами до саксофона, відтворюючи нові акорди. Стрепенулася душа Лук'яни. Це була її улюблена музика. Це саме та вечірня мелодія її кохання. Притулившись до плеча подруги, вслухалася у ніжні і такі знайомі звуки. Неначе знову щастя повернулося до жінки і не було дивного сну та тривоги. « А й справді, що за вигадки, але чому так тріпоче серце?» - прошептала про себе Лук'яна.
- Пішли, Олю, десь присядемо неподалік і послухаємо гру. Гарно грає дівчина, чи не так?
- Чудово. Таку музику можна слухати щоденно.
- А я й слухаю. Адже саме цією музикою ми розпочинаємо свій вечір з родиною.
- Тому ти так і стрепенулася, коли почула?
Жінки присіли неподалік, готові до продовження, але зазвучали інші інструменти. Звично лилися акорди, вже не торкаючись жіночої душі.
- Луко, а ось і автор виконаної музики. Дивись яка красуня. І не сама, мабуть, це її муза. Яка па.!! – і притишила фразу, прикриваючи від Лук'яни плечем їхній підхід. Але серце знову Лук'яни схвильовано защеміло. І жінка глянула вбік доріжки, де проходила, уже віддалюючись, названа пара. І щось до болю знайоме було в поставі чоловіка, який йшов поряд красуні, ніжно її обіймаючи.
- Ти бачила, Олю? Це він!
- Чекай Луко. Можливо, це творча необхідність, - якось знічено спробувала
заперечити подруга гірку правду.
- Ні, Олечко, саме так він пішов вдаль уві сні сьогодні. Тому - то так пече мені серце зранку, віщуючи розлуку. Тепер я знаю, чому саме цю музику він грав щовечора, замріяно слухаючи музичні акорди. Він не мені її грав, а їй.
- Не поспішай, зарано робити висновки. Звинувачуючи, ти втратиш його. Адже сама знаєш, які творчі натури непостійні. Зачекай. Іще не вечір, як кажуть.
- Так, так, подруго. Ходімо. Мені додому б зараз. Тільки там я зможу зібратися з
думками.
Лук'яна повільно підвелася, притримуючи долоню на грудях, вгамовуючи неспокій.. «Ні, вона не готова до таких випробовувань. Не готова!» – пекла думка. Проходили повз літній театр, де вже завершився музичний калейдоскоп.
- Чекай, Олю, - жінка рвонулася до афіши. – Так і є. Озима Раделя. Вона з Білорусі.
Ось чому так часто і довго літні гастролі були саме там. Попрощалися з подругою сумно. Слів не було. Все надвечір'я Лук'яна ходила по кімнаті. Вона шукала розумне рішення. Та думка пекла образою, а зраджене серце болем, заважаючи розуму правильно зважити ситуацію. Вечір наближався, а Лук'яна ще більше хвилювалася. Вона не знала що робити. І врешті поклалася на долю, відпустивши із серця розпуку. Добре, що дівчата надійшли, заклопоталася дітьми, зібравши, наче у вузлик печаль і біль неочікуваної події.
Хрипнули двері. Тільки так заходив Радислав. А вона, якщо була вдома, впізнаючи його прихід, летіла назустріч коханому. Лук'яна слухала себе, але чомусь єство не здригнулося, не підштовхнуло її до дверей. Вдала, що заклопотана господарством, відійшовши в іншу кімнату.
- Агов! А чому мене ніхто не зустрічає! – галаснув Радислав від порога. Дівчата,
неначе горобці, пострибали назустріч батькові, щось цвірінькаючи, а Лук'яна стояла, обіпершись об стіну, не рухаючись. «Не можу вдавати, що нічого не змінилося, не можу. Як же бути? Не хоче фальшивити душа моя, - шептала до себе жінка, підхоплюючи долонею непрохану сльозу. - Як же ж він міг дарувати почуття для обох». - перепитувала себе жінка. Швиденько кинулася до робочого столу, розгорнула будь-які ноти, вдивляючись в сторінки і, не бачачи нічого. Кроки за спиною і мовчанка Радислава змусили підняти погляд на чоловіка.
- Кохана, щось сталося, ти якась стривожена і не чуєш, що я вже прийшов? –
нахилився до неї, ніжно обіймаючи за плечі. «Так і її пригортав», - струснулась від обіймів.
- Ні, пусте. Ти не знаєш, де ноти нашої улюбленої мелодії?
- Ось повечеряємо, я тобі її зіграю, а потім пошукаю ноти, - пожартував Радислав, - а ти мені розкажеш чому сумна, люба.
- Ти ж не любиш її слухати двічі, це ж твій принцип. Ніколи не повторювати, аби не порівнювати, бо тоді це не подарунок, а репетиція. Хіба забув? – неочікувано для себе пролепетала жінка.
- А ми й не будемо повторювати, бо я тобі її так зіграю, як ніколи не грав.
- Так, як сьогодні грала виконавиця з Білорусі? – кинула знову експромтом слова
в'їдливо і голосно. Мабуть, саме так зреагувало знічене серце жінки. Мить мовчанки здалася годиною. Лук'яна сиділа за столом, а поруч зацепеніло мовчки стояв Радислав. Ось та хвилина, яка вирішувала їхню долю.
- Ти все знаєш, - тихо промовив, ледве витискаючи слова.
- А багато треба знати, аби..? – Ні, розмовляти, запитувати зовсім не хотілося.
Лук'яна так і залишилася сидіти біля столу, тремтіли коліна, пекло глибоко в душі.
- Мамо, тато кудись пішов, попрощався з нами. Куди? У відрядження? – зазирнула у кімнату Маша. – Але саксафон залишився. Забув? Повернути його, він ще недалеко? Мамо! – тривожно випалила відразу усі слова дівчина.
- Ні, - стараючись спокійно вимовити слова, Лук'яна вдавано посміхнулася. – Якщо забув інструмент, тоді обов'язково повернеться, ти ж знаєш доню без нього він нікуди.
Дівча, вгамувавшись, зникло, а Лук'яна продовжувала думати. «Ось і вирішила доля за мене, залишивши у подарунок мертве соло. Воно ж бо було не для мене, тому і не звучатиме більше. А попереду ще півжиття і пройти доведеться без нього. Сон в руку» - підтвердила пошепки, виплакуючи свою любов Лук'яна. Та лише одна сльозинка скотилася зі щоки жінки. Сьогодні музика у її житті дограла свій останній акорд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343727
дата надходження 13.06.2012
дата закладки 27.07.2012
Я - стрелка вдаль бегущая вдоль круга,
Я та мечта, что много лет искала друга,
Я всплеск вина, что через край бокала,
Я та, что в одиночестве уже устала.
По циферблату, вроде вдаль, но все по кругу…
В мечтах зову, ищу, пишу я другу…
Устала вечно пить одна вино с бокала,
Как тяжело найти его, я лучше всех узнала.
Часы не завожу, пусть все стоит на месте.
Во сне живу мечтой, в которой будем вместе.
Налью вина и за двоих все выпью…
Бокал о пол, вдруг встречусь с новой жизнью.
***************************************
Одиноко - бесконечно, просто жуть…
Только верю, не навечно, на чуть-чуть…
Все вот-вот должно сложиться и тогда…
Буду счастлива безмерно навсегда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353233
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 27.07.2012
По талому снегу, по тонкому льду…
К тебе, на твой берег без страха иду.
Ломается, крошится, рушится лед…
Но вдаль, я несусь, словно птица в полет.
Мне страшно, мне жутко, но надо идти,
Ты ждешь и я должен его перейти.
Не сможет меня тонкий лед отделить,
От радости видеть тебя и любить.
Ты ждешь, я надеюсь и вдаль все иду
По тонкому, хрупкому, талому льду,
По скользкому льду пробираюсь вперед…
Меня через реку твой облик зовет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353025
дата надходження 26.07.2012
дата закладки 26.07.2012
Ти плакала! Навіщо сльози?
З такої юної краси.
Дозволь торкнутись твої очі...
Краплинки чистої роси.
Я б пригорнув, але не в змозі,
Між нами сотні тисяч літ,
А сльози льодом на морозі
Тихенько падають до ніг.
А десь у серці біль лютує,
Тепла воно уже не жде,
І лиш в душі тебе гамує -
Над нами небо лиш одне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350453
дата надходження 15.07.2012
дата закладки 24.07.2012
Плаче Львів…
На бруківці
Стоять калюжі
Мов живі…
Всі будинки
Та їм байдуже
Що не вдвох…
Ми з тобою
Тепер окремо
Бачить Бог…
Що без тебе
Життя даремне
Плаче Львів…
Від Личакова
До Пустомит
Хоче він…
Щоб з тобою
Були разом ми
В небесах…
Нашу зірку
Сховали хмари
Знаєш сам…
Сто ночей
Я тобою марив
Плаче Львів…
І росою
Стікають сльози
По траві…
А останній
Трамвай відвозить
Почуття…
Мрії наші
Назад в минуле
Це життя…
Ми до нього
Пін-код забули
Плаче Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191636
дата надходження 24.05.2010
дата закладки 05.07.2012
Прикоснись ко мне... Слышишь, как бьется?
Это жизнь зародилась во мне...
Он, внутри меня, тоже смеется,
Я с ним часто встречаюсь во сне.
Сын конечно... Врачи так сказали.
Твой наследник в утробе моей...
...на экране вчера показали...
Шевельнулся... Попробуй скорей.
Это чудо!... Во мне сын ютится!!!
Очень скоро он выйдет на свет...
...через месяц он должен родиться,
Вновь брыкается - шлет нам привет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344928
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012
Отче наш, іже єси на небесах,
Дай мудрості поетам у віршах!
Хай ім‘я в молитвах твоє святиться,
І мрія нарешті моя здійсниться!
Духовність на сайті нехай запанує
Мудра моральність захазяйнує!
Нарешті здійсниться тут Царство Твоє -
ти слово почуєш благальне моє…
Хай буде воля твоя усюди -
Дай світла сліпим і зневіреним людям!
Підтримай усіх на цій грішній землі
Будь сонцем для тих, хто блукає в пітьмі!
Хліб наш насущний дай нам сьогодні.
Тих порятуй, хто потрапив в безодню!
Провини нам прости щоденні наші,
як ми прощаєм опонентам нашим…
І не введи нас у бажань спокусу,
Щоб не трясли нас землетруси!
Звільни назАвжди від лукавого,
Шлях покажи у світ цікавого!
Отче наш, на небесах іже єси
Від єресі наш Клуб поезії спаси!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342646
дата надходження 08.06.2012
дата закладки 08.06.2012
Я мог бы еще остаться,
Но кто меня в доме ждет?
Придется с тобой расстаться,
А боль эта быстро пройдет.
Похмелье любви гложет,
Но выпито все до дна
И все же, еще тревожит-
Ты будешь совсем одна.
А может-быть стоит, нам, все повернуть вспять?
Напрасно потратим время,
Вчерашнее позади.
Тяжелое было бремя,
Его больше не тереби.
Зачем напрягать мысли,
Что сделано было не так,
Ведь чувства давно скисли,
Любовь потеряла свой смак.
А может-быть стоит, нам, все повернуть вспять?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342432
дата надходження 07.06.2012
дата закладки 07.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.06.2012
Я вернулась. Здравствуй. Я знала - ждешь.
Сколько дней прошло, не угнаться. Знаешь,
если их вплести в ноты, а слезы в дождь -
будет радуга музыки.
Понимаешь,
в этом мае - словно схожу с ума.
Вдохом пью тебя. Слышу прикосновенье
хрупких мыслей. Проснувшаяся луна
манит ввысь. Становлюсь на мгновенье тенью,
отражением. Частью хмельной волны.
Замираю, чувствуя притяженье.
Засыпаю в шепоте тишины,
отдаваясь страсти твоих скольжений...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335192
дата надходження 05.05.2012
дата закладки 28.05.2012
Не могу... я с ума схожу...
С каждым новым напоминаньем
ожидаю твою весну.
И себя без раздумий, без слов -
на закланье.
Ароматной степной травой -
прямо под ноги,
понимаешь.
Свежей, нежной лесной листвой
/ты ведь знаешь/.
На ладонях тебе - апрель,
словно из родника - водица.
Словно вешняя слов капель...
Как мне, милый, тебе присниться?
Плейкаст автора LaurA http://www.playcast.ru/view/1837988/
fe768d9eb07d5d9d56ae002fca6544b16321c7dbpl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336217
дата надходження 09.05.2012
дата закладки 28.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.05.2012
Слова і музика Анатолія Кальяненка
Виконує:Анатолій Кальяненко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339857
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 25.05.2012
Слова і музика Анатолія Кальяненка
Виконує: Анатолій Кальяненко
Ти просила мене,
Ти молила мене: "Відпусти...",
Бо кохання твого
Вже давно згоріли мости...
І вже ночі холодні,
І вже наступила зима,
І бажання померли,
І вже не потрібні слова...
А ще зовсім недавно
Клялась ти, що любиш мене,
І чекала лиш ночі,
Як місяць на небі зійде.
Ти летіла до мене
На крилах, як перша весна,
Та кохання пройшло,
І останньою стала вона...
Приспів:
Боже, дай же мені сили
Течію стрімку осилить,
Річку ту буремну перейти.
Та тече ріка бажання
Поміж нашого кохання,
Не дає до тебе перейти...
Я не можу забути тебе,
Моя мила, прости,
Бо не можу навести
Між нашим коханням мости.
Бо ще ночі холодні
І не наступила весна,
І холодна тече
Поміж нашим коханням вода.
Але знаю я, що незабаром
Наступить весна
І зігріє травневим теплом
Твоє серце вона.
Через річку бурхливу
Я знову мости наведу,
І з травневим теплом
Я до тебе, кохана, прийду!
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337443
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 25.05.2012
Слова і музика Анатолія Кальяненка
Виконує: Анатолій Кальяненко
Ти сьогодні мені подзвонила
І сказала, що вийшла помилка,
Бо слова, що мені говорила -
То неправда, і що тобі гірко.
Серце стало мов різана рана
І в душі поселилась і смута,
Сподівання, як Фата Моргана,
Всі слова обіцянок забуто.
Приспів:
Фата Моргана - то марево мрій,
Фата Моргана - то смуток і біль,
Фата Моргана - солодка омана,
Гірка омана - то Фата Моргана!
Фата Моргана це чиста вода,
Фата Моргана - любов і біда,
Фата Моргана - то біла омана,
Чорна омана - це Фата Моргана!
А ще вчора я мав сильні крила,
І єднались бажання і мрії,
Бо слова, що мені говорила.
Подавали коханню надії.
Але знову та Фата Моргана
І думки зосталися думками,
А душа, як розірвана рана,
Заростати не буде роками.
Приспів. (2)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337442
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 25.05.2012
...Когда понимаешь, что жить глупо и незачем - продолжаешь. Из любопытства. Мудрость жизни - в любопытстве. Все заумные идеи-теории, иже с ними, когда-нибудь терпят крах. А что же за ними будет? Любопытно...
Жизнь, как...армия. В том числе, поскольку жизнь можно сравнить с чем угодно. Да что там! Армия - часть жизни. Но я не об этом. Ритм - чередование каких-либо элементов (например, звуковых или речевых), происходящее с определенной последовательностью, частотой. Так вот ритм в жизни - как дисциплина в армии, необходим, иначе это не армия(жизнь) а бордель...
...Все вышенаписанное возникло вследствие прослушивания данной музыкальной композиции. Слушаем, и да посетит вас муза!..
автор музыки - Николай Шевченко
30.04.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334188
дата надходження 30.04.2012
дата закладки 24.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.05.2012
Мої написані
і сказані слова.
Вони з душі -
чи може соті з пальця?
Чи просто
витинає голова,
Прочитане,
під кволенькі лекальця.
Щоб вкотре воскресити
помиральця.
Мої, на шворці сушені,
вірші.
Я вам бажаю шквалу,
хоча-б вітру.
Осісти в когось
думкою в душі.
Але ж навряд-чи
звідти щось я витру.
Чи з фільму зблисну,
не дочкашись титру.
І соромно,
і радісно за вас.
Життям своїм
живієте окремо.
Читають різно,
дехто блисне «Клас!»
А хтось умить
запіє анатему…
Та хутко жбуроне
в костур тотему.
Із року – в рік,
колись одне плелось.
Типіру – інше,
радикально звісно.
Мінялося мені,
булось-гулось.
Щось – любе,
щиро байдуже на щось,
А ото-теє – рвучко
ненависне.
Моє – до щезу,
аменю й кроди.
Із тіл моїх чублось,
пустило пасма.
То зайве всім,
одинником ходи.
А краще, люде,
й не зирай сюди.
Віршанка, друже – то є
болість
суто власна…
09042012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328877
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 23.05.2012
Кохання? Чи певен, що саме воно?
Може, лиш недопите вино?
І трохи коричної радості з медом,
А ще: недочитані, зомбуючі Веди...
Жадання? Чи певен, що саме воно?
Може, то лиш мистецтво но?
І трохи зустрічної смуги,
А ще: відсутність мозку напруги...
Бажання? Чи певен, що саме воно?
Може, лиш невідзняте кіно?
І трохи акторської гри,
А ще: «Розплющ очі на «ТРИ!»…
Вагання? Чи певен, що саме воно?
Може, то лиш дощ у вікно?
І трохи сумління розваг,
А ще: «Мо’, біс-пес у літах?»…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201002
дата надходження 14.07.2010
дата закладки 23.05.2012
Мы прощаемся в танго,
Расплываемся молча…
Увлекаемся красным,
Поем капель.
Ярко пишешь картины,
Замираешь в портретах…
И прошу тебя властно:
“Срисуй метель!”
Сном сплетаются сети,
Превращаемся в пазлы…
Расскажи мне о разном,
Тоску развей…
Изукрашено небо
Распотрошенным счастьем,
Солнце брезжится страстно
Игрой кровей.
22.V.2012
04:14
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mfxctm-B20k[/youtube]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339275
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 23.05.2012
Узнай меня,среди толпы прохожих,
Мой незнакомец, посланный судьбой,
Узнать тебя я постараюсь тоже,
Ведь ожидает нас любовь с тобой.
Влюбись в меня беспечно, за минуту,
Влюби в себя и шармом, и умом,
С тобою я моложе стану будто,
И станет мил с тобой любой мне дом.
Свози в Париж меня в медовый месяц,
Целуй меня под башней, на полях...
Покуда этот мир будет вертеться,
Потуда я навек буду твоя!
Пусть прошлое размытою картиной
Над головами хмуро не висит,
Пусть будущее нас дорогой длинной
Зовёт к себе игриво на визит.
Узнай меня, среди толпы прохожих
По двухэтажным, искренним глазам,
По красочной улыбке, белой коже...
А как узнать Тебя ты скажешь сам!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339063
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 23.05.2012
Поза межами доступу…Де ти?
Десь на грані небес і землі.
І мовчать оніміло планети,
І вітрильно мовчать кораблі.
Доторкається тиша рукою…
Залишає на віях блакить.
А мені би –десь поряд з тобою,
На секунду, на вічність, на мить.
Догорають зірки, як лампадки,
Розмивають чекання бліде.
Ніч у ніжність вкладає закладки
Поза межами доступу…Де?
Із бокалу терпіння ковтаю,
Як гарячий нектар, як наркотик
Поза межами. Ще відчуваю…
Серце…Дихання…Голос..І дотик
Гаснуть зорі і губляться цифри,
Замовкають зловісно планети.
Ще ж не фініш! Чому ж тоді –титри?..
Поза…межами…доступу…Де ти?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338199
дата надходження 18.05.2012
дата закладки 21.05.2012
Сл.,муз.,аранж.,вокал - Шевченко Николай
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159557
дата надходження 06.12.2009
дата закладки 25.04.2012
C#
Калинова
1
Ти зростала, цвіла – мов той мак край села,
Посміхалась зорі – ось вже ти на порі!
Я й незчувся, як ти, в моє серце ввійти,
і зостатись навік в нім змогла…
ПРИСПІВ:
Звісилася гілонька на кручу,
ой, яка ж сопілонька співуча!
Калинова ягідка – крові кольори…
Дівчина, мов ягідка – то кохання дари…
То кохання дари…
2
Багатьох дівчат знав – з ними вдвох щебетав,
та мій сад-зелен цвів, а не бачив плодів.
Я в любовнім вогні, дотепер не горів,
та, на щастя, тебе я зустрів!
ПРИСПІВ:
Сяйво місяць сіє щедро всюди,
хоч півень запіє, та не розбудить,
з того сну, що моїм коханням зветься.
За тебе одну мрію, і душа озветься…
Твоя душа озветься…
ПРИСПІВ: (1 варіант)
Сл., муз., аранж., виконання – Шевченко М
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184193
дата надходження 15.04.2010
дата закладки 25.04.2012
Друга, вдосконалена версія пісні.
Сл.,муз.,аранж., вокал - Шевченко М
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208076
дата надходження 27.08.2010
дата закладки 25.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.04.2012
(Моей единственной и неповторимой супруге)
"Я люблю тебя!"- птицы кричали
Поднимаясь в бездонную высь
И слова эти в ветре звучали,
Ураганом над полем неслись.
"Я люблю тебя!"- море подхватит
И расскажет другим берегам,
"И любить буду - жизни не хватит,
И вовек никому не отдам!"
"Я люблю тебя!", все в этой строчке,
В ней есть Вера, Надежда, Любовь...
Все здесь есть, но не ставится точка,
Повторяю "Люблю тебя!" вновь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332210
дата надходження 22.04.2012
дата закладки 23.04.2012
Торкнулась ніжність кінчиком рядків,
Розлилось молоко в небесні склянки…
Тебе чекає завжди на межі світів
Та,що в волосся заплітає ранки.
Тебе тривожить поглядом зірок,
Тебе чекає диханням блакиті
Та,що із нею вічність, ніби крок,
Та,що життя переплавляє в миті
Навгад танцюють душі білий вальс,
Але тебе в своїх очах тримає
Та,що між пальців замикає час,
Та,що в обіймах Всесвіт замикає…
Шепоче квітень крилами вітрів,
Метеликом сідає сон на плечі.
Тебе чекає завжди на межі світів
Та,що в волосся заплітає вечір…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332332
дата надходження 22.04.2012
дата закладки 22.04.2012
Ти думаєш, що я не проживу без тебе?
Я не така вже, як була колись.
Мов птаха, зранена, піднялась я до неба.
Поглянь тепер на мене, подивись.
Тепер я не слабка, я стала сильна.
Я не така, як ти був уявив.
Без тебе я, неначе вітер, вільна.
В мені ти силу волі розбудив.
Тебе я полюбила, як нікого,
Ти ж проігнорував це почуття.
Ти зранив моє серце до живого,
Хоч я тебе любила, як життя.
Ти серце залишив мені розбите,
Від болю я мов падала на дно.
Мені без тебе не хотілось жити,
Але тепер - байдуже, все одно.
Я вже не плачу більше за тобою,
Не прошу, не благаю, як колись.
Тепер я стала знов сама собою -
Й лебідкою піднялася увись.
*** З А П Р О Ш Е Н Н Я ***
Дорогі мої колеги по Перу - любі Поети і Поетеси!
Щиро запрошую Вас на мій концерт
"ЛЮБІМ ТОГО, ХТО ПОРЯД Є",
який відбудеться 17 квітня (в віторок Великодній) о 18.00
в Івано-Франківській обласній філармонії.
(м. Івано-Франківськ, вул. Курбаса, 3).
*** Сподіваюся на зустріч із Вами!!! ***
Щиро Ваша Оксана Винницька
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329632
дата надходження 11.04.2012
дата закладки 16.04.2012
Заболели, мы с тобой заболели,
Прошлым годом, где липа цвела,
Мы от нежности радостно млели,
И любовью пылала душа.
Я смотрел в те глаза среди ночи,
Что кричали: навек я твоя,
Мое сердце возьми, если хочешь!
Отвечала ей нежность моя.
Руки терпко и больно сжимал я,
Что ж ты липа? Куда ты? Куда?
Я вернусь, я пойму, я сумею -
Отвечала мне тихо она.
Не поверил он юной девчонке,
Бросил всех и умчался в туман,
Сердце резали горькие нотки,
И стучало в висках: все обман.
В теле холод, огонь все резвиться,
Слезы льются, сдержать нету сил,
И хотелось на части разбиться,
Ну, за что ты? Любил я, любил.
Не забыть мне тебя дорогая,
Ведь ты выпила душу мою,
Я живу, но она умирает,
И мечтами всю жизнь проживу.
9.04.2012
P.S. В співавторстві з Інною Мотрук.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328884
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 09.04.2012
А ти пішов-без дотиків, без слів,
Сховав в кишені теплу жменю світла...
Холодний ранок сріблом продзвенів
І в серці в мене паморозь розквітла.
Та перетруться зерна гіркоти
Пекучі сльози висохнуть на віях.
Не дозволяй коханню зацвісти
Там, де немає проблиску надії.
І серед снігу не буди розмай,
Хай слів зрадливих не шепочуть губи!..
Не приручай, молю, не приручай
Допоки сам безтямно не полюбиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310572
дата надходження 01.02.2012
дата закладки 09.04.2012
Збудилось небо, посміхнулось сонце,
І ангел твій постукав у віконце.
Твій вірний ангел - він з небес спустився,
Щоб спогад про цей день в душі лишився.
У кожного свій ангел є на небі,
Та на землі теж ангела нам треба,
Щоби крильми зміг в холод обійняти,
В важку хвилину руку нам подати...
Тих ангелів тобі хай не бракує,
Небесний хай від зла завжди рятує,
Земний же хай віддасть тобі всю ласку,
Житя хай перетворить в справжню казку.
А я тебе сьогодні обіймаю.
І все прекрасне від душі тобі бажаю:
Щоб твоє серце смутку не зазнало,
Щоб щастя повноту воно пізнало,
Щоб твої мрії всі були здійсненні -
І мрії серця, і в житті, й на сцені...
І пам"ятай: з тобою поряд - люди,
В яких любов до тебе завжди буде.
Ангельського покрову Вам усім!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328700
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 08.04.2012
Ты как и я лежишь и дышишь в тишине
И не уснуть от этих мыслей в голове
И как на зло луна вползла через окно
Тебе на зло
Ты хочешь знать наверно так же как и я
Зачем страдать и свое время тратить зря
Но все равно лежишь и дышишь в тишине
На зло луне
Ты так же как и я разменяла нервы на покой
Свободой в пустоту ты терпишь ночами
Ты так же как и я тонуть пытаясь в нежности чужой
Как твои дела и кто теперь с тобой
Ты как и я спасенья ищешь в суете
Спешишь домой не дай Бог встретимся в толпе
Ты не одна и я естественно с другой
Спешу домой
А жизнь идет ей дела нет до нас двоих
Тоска пройдет я не увижу слёз твоих
Ну а пока в моем окне твоя луна
Схожу с ума
Ты так же как и я разменяла нервы на покой
Свободой в пустоту ты терпишь ночами
Ты так же как и я тонуть пытаясь в нежности чужой
Как твои дела и кто теперь с тобой
Ну так же как и я разменяла нервы на покой
Свободой в пустоту ты я терпим ночами
Так же как и я тонуть пытаясь в нежности чужой
Как твои дела и кто теперь с тобой
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327871
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 05.04.2012
Пройдет лишь год
Я был уверен на перед
Растает лед
Заплачут ивы
Один лишь год
И снова нас судьба сведет
Ты рада встрече
И забыты все обиды
Настанет день и ты поймешь
Что ты такого не найдешь
Проснись со мной
Из тысячи одной
Прижмись ко мне
Ближе
Проснись со мной
Из тысячи одной
Дыхание твое
Хочу я слышать
Прижмись ко мне
Я столько думал о тебе
Открой глаза
И ты увидишь
Горит в огне
Моя душа и в тишине
Знакомые слова
Ты вновь услышишь
Настанет день и ты поймешь
Что ты такого не найдешь
Проснись со мной
Из тысячи одной
Прижмись ко мне
Ближе
Проснись со мной
Из тысячи одной
Дыхание твое
Хочу я слышать
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327870
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 05.04.2012
Лягають навхрест паралельні риски...
Рука тремтить і серце завмирає...
Де ти тепер? Я знаю, що не близько...
Прийди. Пробач. Одну тебе кохаю...
Ти нині вільна. Жаль, що не зі мною...
Надія є, та по́малу зникає...
Не відвертайся, не ставай чужою...
Прийди. Пробач. Мій сором не змовкає...
Я знов не сплю. Моя про тебе думка...
Що буде далі? - в неба запитаю...
Напитися б міцним в'їдливим трунком...
Прийди. Пробач. Молю тебе, благаю!..
(21.04.2009.№91)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323175
дата надходження 19.03.2012
дата закладки 31.03.2012
Сегодня снова будем врать
Ты - мужу, я - жене,
Что наши чувства, как тетрадь,
Чисты внутри и вне.
Ты мужа будешь целовать,
Смотреть ему в глаза,
Забыв про смятую кровать,
Про наши голоса…
Улыбкой яркою сотрёшь
Сомнения его,
Скандалы, ссоры обойдешь–
Не тронешь ничего.
А я…я буду избегать
Пытливых глаз жены,
И вечер буду весь молчать
В объятьях тишины.
К тебе я мыслями вернусь,
И стану тосковать,
В воспоминанья окунусь
И буду дым глотать...
июль 2009г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209745
дата надходження 07.09.2010
дата закладки 30.03.2012