Тонути в обіймах
Блаженність чи ні?
Танцюй на колінах
Довірся мені
Ми правди не знайдем
Вона не для нас
Кого ми кохаєм
Знецінюють нас
Кохання вбиває
Частину мене
Танок надихає
Хоч в прірву жене
Злетівши в бажаннях
На дні я лежу
Танцюй на колінах
Собі я скажу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797756
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018
Рот закрити і не скуліти,
Щоб нікого не турбувати.
Чом мені важко так виживати
В цьому сіро-яскравому світі?
То впадаю із крайності в крайність
То рахую в собі порожнечу.
Щоб щасливо прожити хоч вечір
Скільки ще мені існувати?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797796
дата надходження 02.07.2018
дата закладки 02.07.2018
Поезія, у кожнім з нас,
Живе притишено, до часу.
Як вибухне, то на Парнас
Несе співучу душу вашу.
Свій час відводиться на все:
Пегас, можливість осідлати…
Коли натхнення ввись несе –
Найбільше щастя там літати.
(24 лютого 2017)
(с) Валентина Гуменюк
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720142
дата надходження 24.02.2017
дата закладки 25.02.2017
Чекай мене, як сонце зайде,
Чекай, я прийду…лиш чекай…
Чекай, де нас ніхто не знайде,
А потім жадібно кохай…
Кохай…всю ніч і аж до ранку.
По краплі пий мене до дна.
Нас ще ж коханням на світанку
Сп'янила росяна весна.…
І ми хмільні, смішні, кохані
У зорях тонемо щораз…
А квіти дикого шафрану
П'янять коханням більше нас…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648921
дата надходження 04.03.2016
дата закладки 07.02.2017
А ти відчував, що скоро помреш
Як я відчуваю тепер і донині?
Той відчай, який забереш
З собою в тісну домовину?
Ти плакав, не в силі лишить
Найкраще у себе по собі?
Бо наше життя, то лиш мить
І місяців дев'ять в утробі
Ти криком кричав в пустоту
Коли залишали самого?
А я із цим криком живу
В надії дозватись до Бога...
Ти бачив людей нерозумних
Котрі так бездумно вбивали?
Я бачив людей, що із сумом
Кохаючи вірно, вмирали...
Ти можеш жорстокість прийняти
І стати в душі зачарствілим
Я ж миті лишу пам'ятати
В яких люди жити ще вміли...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715054
дата надходження 29.01.2017
дата закладки 29.01.2017
Коли вже зрада наступає,
То серце льодом обростає,
Або назавжди пропадає…
Бува кохання дуже щире,
Горить воно п’янким огнем.
Тому й не бачиш ти,
Й не чуєш,
Як жар помалу пропадає,
Як сильний дощ з громами б’є.
І так помалу, і помалу
Усе багаття відімре…
Тоді відчуєш біль, скорботу,
Хоч думатимеш – “все о’кей”,
Що все ще буде, ще вернеться
Жаринка в крижаний твій світ,
Та помиляєшся, не знаєш,
Що зрада – це вже самий край,
Бо гріха більшого немає
За вбите серце, кинуте удаль…
24.05.2009р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393475
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
не сердся
у мене два серця
а ще кілометри пустих віршів
без смислу і рим
тому ти маленька
гріши поки є ще час для спокуси
прислухайся до власного тіла
бо тільки воно може розказати
як наростає і пульсує листя на гілках
як ламається від ніжності трава
твоя цілковита й безмовна втома
спадає на довжелезні коси
і серце твоє западає у глиб моря
де ти одна
і все поглинається разом з початком
танцюй від ніжності
помирай від любові
думай рухами а також
клади свою голову мені поміж ребра
і слухай як води затікають під небо
не наступай собі на горло
не згортай це пріле від сирості листя
усю цю сутність двоїсту й імлисту
а дихай
просто продовжуй ритмічно стріляти
cонце западає за камінь
і пускає цівку тіні на землю
сьогодні день сумний і порожній
як пляж восени
ховаєш запястки між літер
і словом ковтаєш напругу
думками роздмухуєш вітер
щоб бачити віру і тугу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359020
дата надходження 21.08.2012
дата закладки 30.10.2012