kenni: Вибране

teodora

Підліткові

Навколо  одні  клуби,  голосні  прогулянки,  алкоголь  і  наркотики.  І  тобі  ніби  весело,  цікаво,  здається,  що  спати  3  годинки  в  добу  з  потрібних  8  -  це  уже  режим.  А  червоні  очі,  розколюється  голова  з  ранку  -  це  привичний  стан.  В  голові  у  всіх  нас  думки  "у  нас  одне  життя,  потрібно  прожити  його  гідно".  Тут  і  виникає  запитання  -  де  та  сама  грань  гідності?  В  цих  клубах,  повних  дівчат  легкої  поведінки  і  наркоманів,  чи  в  горілці,  яка  просто  вбиває  наш  мозок?  Дуже  сумно,  що  у  наш  час  досить  мало  людей,  які  справді  розуміють  всю  глибину  цієї  проблеми.  Як  погано,  що  в  даний  час,  впливовість  людини  на  іншу  визначається  в  тому,  як  за  часто  вона  відвідує  нічні  клуби,  бари.  А  коли  людина  ні  разу  не  була  в  свої  тільки  16  років  у  нічному  клубі  –  це  вже  не  престижно.  Та  чому?  Невже  престижно  кожного  дня  убивати  свої  внутрішні  органи  безліччю  кількості  алкогольних  напоїв?  Невже  престижно,  коли  на  вулиці  опівночі  гуляють  хлопці  і  дівчата,  які  ще  навіть  не  досягли  18  років,  в  стані  алкогольного  сп’яніння.  Коли  дівчата  у  свої  15-16  років,  вже  не  можуть  похвалитися  тим,  що  вони  ще  «дівчата».  
Гідно  -  це  старатися,  щоб  серце  мами  билося  як  можна  довше.  Гідно  –  це  добитися  того,  про  що  твої  вороги    говорять  "не  доб’єшся".  Гідно  -  це  поцілувати  людину  перший  раз  в  16,  і  поцілувати  її  ж  останній  раз  в  90.  Ось  це  гідно,  а  ці  статуси  і  молодіжні  «понти»  -  дурість,  і  підлітковий  максималізм.  
Зроби  так,  щоб  про  тебе  пам’ятали  не  в  40,  стоячи  біля  твоєї  могили.  А  сидячи  в  80  в  кругу  своєї  сім’ї.  Цінуй  тих  друзів,  які  дзвонять  тобі  не  з  пропозицією  "підемо  вип’ємо?",  а  тих,  які  прибіжать  в  3-ій  годині  ночі,  якщо  тобі  погано.  Цінуй  батьків,  вони  дали  тобі  життя.  Цінуй  людину,  яка  тебе  кохає  -  вона  не  зрадить.  Цінуй  обійми  коханої  людини  -  вони  не  дадуть  тобі  впасти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324946
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

не будет НАС

Ты  меня  целуешь,  но  вот  только
Мне  тебя  не  хочется  обнять,
И,  поверь,  что  я  в  ответ  нисколько
Не  хочу  тебя  поцеловать.

Говоришь,  что  любишь  и  мечтаешь,
Говоришь,  как  я  нужна  тебе,
Знаешь,  ты  прекрасно  знаешь,
Что  не  ты  ночами  снишься  мне.

И  в  минуты  нежности  и  ласки
Лишь  слезинки  падают  из  глаз,
Нет,  увы,  не  станет  явью  сказка,
Буду  Я  и  ТЫ,  но,  нет,  не  будет  НАС.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308805
дата надходження 24.01.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Не отпускай любовь!

Держи  любовь  свою  обеими  руками.
Тебе  такую  больше  не  найти.
Вдыхай  воздух  весь  с  закрытыми  глазами,
Что  бы  потом  не  сбился  ты  с  пути.

Люби,  люби  как  только  можешь,
Зачем  закапывать  любовь?
Ты  слово  резко  бросить  можешь,
А  потом  ночи  проводить  без  снов.

Вспоминать  хрусталь  холодных  поцелуев,
Обломки  ненужных  громких  слов,
За  это  заплатишь  потом  расстояньем
В  постоянной  смене  городов

Поэтому  держи  любовь,
Не  отпускай  её  так  просто.
Туда,  где  спит  чужая  кровь
Все  слишком  грустно  и  серьезно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311053
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 06.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.04.2012


teodora

Только я, только ты…

Наши  чувства  взорвутся  для  нас
Сжигая  все  мосты
Нам  бы  сон  подлиннее  на  час
Где  только  я,  только  ты

Сантиметры  до  любящих  глаз
Вот  только  нельзя  прикоснуться
Расставанье  на  век  каждый  раз
И  мы  решим  тогда  проснуться

Умирая  душой  всякий  раз
После  сладкой  мечты
Но  пойми,  больше  нет  никаких  нас
Только  я,  только  ты

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315127
дата надходження 19.02.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Найкращі друзі.

А  на  душі  так  прикро  стало,  
За  те,  що  рідні  продають  
І  назбиралось  їх  чимало,  
Тих,  що  в  душу  залюбки  плюють.  

Здавалось  друзі  не  розлий  вода,  
а  насправді  зовсім  різні  стали.  
Пройшли  роки,  а  так  шкода,  
Що  дружбу  ту,  ми  прогортали.  

Дарма  казали,  що  найкращі  друзі  назавжди,  
Бо  як  не  як,  давно  вже  не  найкращі.  
Але  собі  признатись  так  і  не  змогли,  
Що  дружбу  погубили  ми,  нещасні.́́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307343
дата надходження 18.01.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Закохатись - це ж так просто.

Не  питаючи  ніяких  порад  
Я  тебе  запрошу  в  гості  
Гірка  кава.  Шоколад.  
Закохатись  -  це  ж  так  просто.  

Поцілунок,  мов  лезом  по  губах  
Вже  не  вільна.  Все  зі  мною  ясно.  
Серце,  як  подушечку  -  голкам  
Мрії  розгорілись  передчасно.  

Ми  такі,  які  насправді  є,  
І  разом,  це  ж  все  чого  хотіли  
Сонечко,  обожнюю  тебе!  
Більше  не  потрібно  перевтілень.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308653
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Пробач

Пробач,  що  я  пішла  від  тебе  
Пробач,  що  вже  не  в  твоїх  снах.  
Пробач,  що  мрії  не  про  тебе  
Пробач,  що  шлях  не  спільний  в  нас.  
Пробач,  що  вибачення  прошу  
Пробач,  що  це  в  останній  раз  
Пробач  -  любити  вже  не  можу,  
і  доля  вже  не  тягне  нас.  
Пробач  мій  милий  -  
розлюбила,  
у  муках  і  сльозах  жила.  
Пробач  що  вчасно  
не  спізнилась.  
Моя  душа  в  полон  тягла.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308656
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

На вічну пам'ять.

Тяжко  зрозуміти,  що  тебе  не  має,
Що  цей  світ  так  скоро  залишила  ти.
Нам  дуже  сильно  тебе  не  вистачає,
Та  ніяк  з  цим  змиритись  не  можемо  ми.

Згадаю  тебе,  твоє  щире  серденько,
Яке  дарувало  всім  радість  і  сміх.
Шкода,  що  зупинилося  так  швиденько
Та  перестало  підтримувати  всіх.

Не  забути  тебе  в  житті  нам  ніколи.
Ти  у  нас  назавжди  у  серцях
Не  забудем  як  руки  твої  похололи.
І  ту  усмішку  на  твоїх  устах.
́́́́́́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310110
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 06.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.04.2012


teodora

Чи любиш?

Вона  -  не  твоя,  а  ти  ревнуєш,
Шукаєш  зустрічі  завжди.
Подумай,  може  ти  блефуєш?
І  завтра  в  мить  забудеш  назавжди.

Покинеш  її  наче  ляльку,
Розбивши  серце  мов  кришталь.
Залишиш  наче  фарфорову  забавку,
Відкинувши  далеко  вдаль.

Забувши  про  всі  свої  тривоги,
Підеш  у  світ  фантастичних  снів.
Не  задумавшись  зійдеш  з  її  дороги,
Пам'ятаючи  смак  колючих  днів.

Тому  задумайся  завчасно,
Чи  любиш  ти  її  чи  ні.
Ти  ж  знаєш  так  прекрасно,
Як  буде  багато  брехні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311055
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

:* (

Сльози  падали  з  очей,
Ти  закривала  їх  руками.
Він  не  замітив  тих  речей,
Які  ставалися  між  вами.

Розлука,  та  й  ті  пусті  слова,
Що  говорилися  так  мило.
Він  забув  їх,  та  дарма,
Ти  ж  повірила,  бо  думала  то  -  щиро.

Але  ніяк  він  не  міг  би  забути
Ті  голубі  очі  й  веселий  сміх.
Скрізь  шукав  те  дівча  кохане,
А  знайти  вже  б  ніде  не  зміг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317656
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Актриса

Мені  легше  напевно  грати  в  «нелюбов»,
І  почуття  ховати  за  глухими  стінами.
І  серце  своє,  розбите  в  кров,
Загоювати  обіцянками  постійними.

Мені  легше  сказати  те,  що  не  люблю,
Жорстоко  блиснувши  крижаними  очима.
Мені  легше  напевно  грати  саме  ту  гру,
Де  життя  на  кону  і  біль  за  плечима.

Проста  гра  невдалої  актриси,  мов  диво,
Все  життя  моє  в  акти  розбите  долею.
Сміюсь  коли  боляче,  ридаю  фальшиво,
Кричу,  що  не  бути  нам  разом  з  тобою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318187
дата надходження 01.03.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Люблю і ненавиджу.

Ну,  давай  же,  посміхнись  нарешті,
Посміхнись  від  душі,  як  ти  можеш.
Своїм  поглядом  сверли  моє  серце,
Адже  йому  вже  нічого  не  поможе.

Ти  розбив  його  з  блиском  в  осколки,
Ну,  радій  же!  я  щастя  не  бачу!
Як  красиво  встромив  ти  ті  голки,
І  зруйнував  мій  світ…  НЕ  ЗАПЛАЧУ!

А  навкруги  всі  роззяви  зібрались,
Подивитись  на  гру  їх  героя.
Зайвий  раз  в  правоті  переконались:
Я  здалась  в  твої  руки  без  бою.

А  в  роті  тільки  гіркота  противна,
Від  твоєї  гірко-солодкої  перемоги.
Я  тебе  ненавиджу,  людино  примітивна
…І  люблю…  до  страшної  знемоги…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318237
дата надходження 01.03.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Без тужіння серце віддала…

Без  тужіння  серце  віддала,
Хоч  у  мене,  його  ти  не  просив.
Я  для  тебе  всю  душу  порвала,
А  ти  мене  ні  каплі  не  любив.

Ти  серце  прийняв,  тільки  ось  розбив,
Його  осколки  назавжди  в  тобі…
Ти  мене  легко  так  зганьбив,
Та  забув,  що  серце  ніс  в  собі.

Я  плакала,  просила,  благала,
Стояла  на  колінах  пред  тобою.
Тобою  душу,  тіло  зігрівала,
А  ти  сміявся  просто  наді  мною.

Тобі  я  віддана,  життя  тобі  віддам.
Я  поряд  буду,  біль  твою  візьму  я.
І  в  життя  райським  розквітнути  садам
Позволю  я,  та  без  тебе  ж  не  живу  я!!!

Зрозумій,  я  все  віддам  за  мить,
За  коротку  мить  твоїх  цілунків.
І  тендітна  ніжність  защемить
В  душі,  в  душі  холодних  трунків.

Хоч  сотню  раз  я  повторю:  «Люблю!»
Мені  не  відповіш,  та  буду  близько.
Я  про  одне  тебя  молю,
Ти  підбадьор  холодним  блиском.

́́́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318533
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Я кричала тобі…

Я  кричала  тобі,  так  кричала,
Ти  не  чув,  не  знав,  не  вірив,
Сотні  років  тебе  я  чекала  
Хотіла,  щоб  серце  мені  довірив

Ти  не  знав.  Тільки  сльози  з  очей
Все  стікали  по  моєму  обличчі
Я  не  знала  підтримки  коханих  плечей
Я  майже  помирала  на  страшному  узбіччі

Хмари,  я  чіплялась  за  них
І  бігла  вперед  по  снігу
Та  кричала  в  думках  сумних,
І  вдарялась  в  стіну  з  розбігу

І  збиваючись  часом  з  дороги
На  холодній  землі  лежала
Тільки  знаходила  собі  тривоги
Тільки  знову  тебе  шукала.

І  по  тонкому  льоді  біжучи
Знову  падала  і  піднімалась
Сил  не  залишалось.  Я  плачучи
Шепотіла:  "І  все  ж  зламалась"

Я  бігла  на  зірки  світло
А  куди  я  біжу  не  знала
Я  розмовляла  з  тобою  привітно
Та  тобі  здалось  те  мало

Оточена  вітру  кільцем
Наздогнала  тебе  зневажаючи
Ти  руками  закрив  лице
Бачити  мене  таку  не  бажаючи

І  тоді,  вмираючи  від  болю
Я  в  крові  спустилася  на  сніг
Подивись,що  зробив  ти  зі  мною  
Чому  зберегти  ти  мене  не  зміг?...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319030
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Чому жаліти про те, що не склалось?…

Чому  жаліти  про  те,  що  не  склалось?  -  
Врятувала  доля,  чи  наказав  нас  Бог.  
Бути  може  краще,  що  не  сталось  —  
Можливо,  хтось  зберіг  від  злих  тривог.  

Нас  засмучує  вітер  і  негода,  
Ми  нарікаємо  на  те,  що  дощ  іде…  
Стає  винною  матінка-природа,  
Тому  що  сонце  загадали  наперед.  

Все  розкласти  стараємось  «по  полицях»,  
Навіть  у  Коханні  плануємо  зазвичай.  
Розбите  серце  —  ховаємо  в  темницях,  
А  в  нашій  душі  шалений  спокій,  нехай.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321233
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Як ти живеш з ним, мила?

Він  не  серйозний.  Як  ти  живеш  з  ним,  мила?
Він  тебе  заставляє  бути  з  ним,  напевно,  силою?
Ти  від  нього  хоч  чула  це  «Я  тебе  тоже»?
Він  байдужий.  Це  тебе  не  тривожить?

Ти  гинеш,  не  бачиш?  Ось  глибокі  шрами,
Адже  це  катастрофа.Це  по  гірше  драми.
Мила,  прокидайся,  вистачить  тонути  у  брехні,
Будь  для  себе.  Перестань  на  кінець  жити  у  сні.

Він  хоч  тобою  дорожить?  Ти  з  ним  щаслива?
Знаю  і  вірю:  ти  тільки  просто  чекаєш  дива.
Ти  від  нього  п'яна,Чим  же  тебе  привабив?
Мила,  знай,  він  тоді  просто  і  легко  тебе  звабив.

Він  марний.  Сміється,  як  тільки  уміють  чорти,
Він  не  хороший.  І  любиш  його  тільки  ти.
Він  вставляє  в  живіт,  сутулу  спину  ножі,
Як  ти  живеш  з  ним,  мила,  розкажи?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322633
дата надходження 17.03.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Життя просте, часом - прекрасне…

Життя  просте,  часом  -  прекрасне,
Тільки  все  рано  чи  пізно  згасне.
Ось  живеш  собі  спокійно,
Тихо  і  навіть  безнадійно.  
Знайти  зможеш  часом  щось,
Втративши  в  світі  когJсь.

Життя  -  не  філософія,
А  момент,  що  зникає.
Ми  живемо,  мов  імітація.
А  час  просто  вислизає.

Всі  помирають  на  планеті,
Та  тільки  не  багато  ЖИВУТЬ.
В  своєму  ж  яскравому  світлі
Адже  на  сцену  не  всі  зійдуть.

Не  кожен  любить  і  прощає,
Багато  хто  згадує,  в  лЮті
Образи  минулі,  що  буває
Кривдником  давно  забуті.

Всі  егоїсти,  та  не  кожен
Визнає  це  сам  собі.
Ніхто  не  хоче  бути  схожим,
На  тих,  хто  давно  уже  в  гробі!́́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324943
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Коли ти втомишся мене не любити…

Коли  ти  втомишся  мене  не  любити,
Коли  не  знайдеться  ані  слів,  ані  часу,
Повернись  –  я  зумію  тебе  прихистити,
Ми  ще  зійдемо  на  незайману  терасу.
Мовчи,  опускайся  ближче  до  вогню,
Тепер  у  нас  такі  довгі-довгі  зими,
Ти  знаєш,  я  все  ще  вбороню
Малюнки  твої  і  картини.
Що  можна  не  пам'ятати  про  "нема  чого  жити",
Про  сором,  про  ревнощі  і  про  гордість  ...
Ми  минулих  не  станемо  тривог  ворушити  -
Нам  вистачить  з  тобою  слова  "совість".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327964
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 06.04.2012


teodora

Мовчи.

Мовчи.  Так  буде  краще  нам  обом.  
Мовчи,  нам  розмовляти  не  можна.  
Я  впоратись  з  цим  повинна  сама  ,  
Та  чомусь  я  досі  неспроможна.
«Я  не  хочу.  Я  не  маю  права.»
І    тьма  причин.  І  обертом  голова!
І  я  шепчу  сама,  не  в  тому  справа:  
«Мовчи.  Ти  обіцяла.»  Не  змогла.  
А  я  не  хочу  бути  ніде  зайвою,
І  серця  немає,  вже  –  одні  клаптики.
Я  все  ж  стараюсь  бути  яскравою  
Та  ми  ніби  з  різної  галактики.  
І  я  кричу  тобі  крізь  відстані,  
На  переломі  гордості,  в  ночі:  
Я  не  хочу  жити  в  такій  істині!  
Я  так  нудьгую!  Чуєш?  Не  мовчи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325194
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 06.04.2012