E. Insomnia: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.02.2015


Лія***

Навіяне…

На  шибах  візерунки  із  дощу...
Малюють  силуетно  кавування...
Кидають  про  каштани...  що  в  іржу
Убрались...  мимохіть...  і  знов  мовчання...
Глінтвейно  спокушає  старий  Львів...
Дзвіночково  манить  у  шоколадні...
Дощить...  та  у  душі  лунає  спів...
І  мрії  золотаво-листопадні...
Ласти́ться  осінь  кішкою  до  ніг...
Чарує  барвами  в  старому  парку...
А  я  молюсь...  щоб  трепетно  зберіг...
Мою  любов...  у  серця  закамарку...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450850
дата надходження 25.09.2013
дата закладки 30.07.2014


Лія***

Запізніле щастя…

В  саду  старому  вишня  розцвіла...
Так  дивно,  осінь  вже,  йде  до  морозів,
Все  в"яне  тихо,  жовкне,  а  вона  -
Заквітчана,  пишалась  на  порозі...

Хтось  говорив,  що  сорому  нема,
Немолода,  загинеш,  так  невчасно...
Та  їй,  щасливій,  байдуже,  дарма,
І  з  кожним  днем  все  розцвітала  рясно.

Морози  перші...  Пролітає  сніг...
Гарніша  ще  в  засніженій  вуалі!
Замріяна...  ну  хто  б  подумать  міг?
Що  так  цвістиме,  всупереч  печалі.

Вона  ж  цвіла,  леліяла  тепло,
Що  зігрівало...  де  там  -  їй  морози...
Кохання,  що  плекала  так  давно,
Летить  до  неї!  Щастя  вже  в  дорозі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373924
дата надходження 28.10.2012
дата закладки 30.07.2014


Lady Christianna

Крик душі…

Захід  сонця…міражі...
Швидкість  часу...крик  душі…
Я  зникаю…Майже  тінь…
Майже  тінь  своїх  видінь.

Знову  в  осінь.  В  пекло?  В  рай?
Хочеш  серце  –  забирай!
Спомин  –  мій.  Живий…Не  вбий!
Він  лиш  стишить  біль  людський…        

Пам’ять  вітру…спів  трави...
Час  украв  все…Забери
Світ  дитинства…хай  летить.
Я  ж  зникаю…  Вмить.  На  мить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445198
дата надходження 25.08.2013
дата закладки 27.08.2013


Likera

Волосся

Доторкнись  до  мого  волосся.
Просто  так.  Дуже  ніжно.  І  лячно.
Я  прошу  тебе  з  шумом  колосся,
Я  прошу  тебе  тихо  і  вдячно.
Розпусти  його  в  себе  в  долонях,
Заплети  поміж  пальці  і  вени,
Заховай  їх  під  теплий  одяг,
Збережи  в  них  свої  озера.
Хай  між  нами  панує  квітень,
І  чи  буде  кохання  вічним
Це  байдуже.  Зеленим  цвітом
Я  з'явлюся,  як  осінь,  пшенична.
Серед  білих  світанків  літа,
Що  почалось  для  нас  зимою
Відречуся  від  всього  світу,
Щоб  лічити  їх  тільки  з  тобою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332790
дата надходження 24.04.2012
дата закладки 22.05.2013


Lady Christianna

Вбивай себе! Поезію не руш!

Це  смак  життя:  він  болісно-гіркий,
Отруєний  сигарами  й  абсентом,
З  тонким  французьким  ароматом  смерті  -  
Сплелися  в  ньому  муки  і  квітки…

Сьогодні  світ  –  модерний  Вавилон:
За  часом  треба  бігти  на  підборах,
І  в  храм  іти  у  сукні  від  «Діору»...
Ти  індивід?!  До  біса!  Ти  шаблон!

І  завтра  день  –  і  сотні  нових  душ,
Які  з  твоєю  стрінуться  -  в  онлайні,
Кохання,  бій  і  зрада  –  віртуальні!
Вбивай  себе!  Поезію  ж  не  руш...

Топи  натхнення,  заморожуй  рух,
Губи  свій  світ  у  просторах  верлібрів.
Ця  крига  слів  мистецтву  не  потрібна.
Вбивай  себе!  Поезію  не  руш!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423483
дата надходження 07.05.2013
дата закладки 08.05.2013


Julia Kushnir

Angel o Demonio

Позволь  мне  нежно  прикоснуться,
К  рукам  твоим…  Я  так  устал…
И  постепенно  излечиться,
От  ран,  таких  глубоких  ран…

Любовь  нас  сделала  чужими,
Ведь  я  пошел  на  тяжкий  грех.
Хотел,  что  б  ты  осталась  тою,
Что  души  выведет  на  свет.

Что  б  ненавидела  меня  ты,
Хочу  всем  сердцем  потому  -
Лишь  так  сумеешь  жить  ты,
На  радость  нашему  врагу.

Но  боль  пронзает  мое  сердце,
От  чувства  неземной  любви,
Когда  я  ясно  понимаю,
Что  ангел  с  демоном  враги.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383534
дата надходження 09.12.2012
дата закладки 21.04.2013


АНАІД

Время лечит…

Как  жаль,  что  память  не  убить.  
Она  одна  нам  жизнь  калечит.  
Как  больно  помнить  все  и  жить  
с  нелепой  фразой  "Время  лечит".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418373
дата надходження 14.04.2013
дата закладки 14.04.2013


Анна Вейн

Розлука на пероні

Напружено  мовчу.  Вокзальна  тиша
Не  дише,  співчуваючи  з  пітьми...
Давай,  хоч  мить  побудемо  дітьми,
Скажи  ще  раз:  "Не  бійся!  Не  залишу".

Де  наше  завтра,  хто  навчить  чекати?
Минеться  час,  не  будемо  на  "ти",
Крізь  дикий  біль  насмілилась  піти,
Крізь  щем  душі  навчилася  мовчати.

Розлуки  біль  на  Львівському  пероні.
В  міцних  обіймах  ніжності  тону.
Я  проклинаю,чуєш,цю  весну,
Повільно  відпускаючи  долоні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 18.03.2013


Анна Вейн

Реквієм

День  двадцять  шостий.  Вітер.  Листопад.
Холодним  снігом  почуття  не  стерті:
Горять  мільйони  пам’ятних  лампад
За  зниклими  в  голодній  круговерті…

Молімося  -  тепер  вони  святі.
Вшануймо  їхню  пам’ять  нині,  друже.
Розіпнуті  на  сталінськім  хресті  -
Не  відболять  у  віковічній  стужі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296385
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 22.02.2013


Lady Christianna

Сучасність ця…

Тяжкі  часи…прощай  же,  Ренесансе!
Поглинув  все  жорстокий  модернізм…
Які  фальшиві  нині  всі  романси!
Який  ж  незламний  в  серці  атеїзм!

Тепер  руїни  стали  нашим  світом...
Кому  потрібні  війни,  вороги?
І  хто  ж  оті  художники,  що  літо
Заковують  у  холоди  ,  в  сніги?

Сучасність    ця  –  пора  оксиморонів...
І  музика  навколо  вже  не  та.
Немає  нот  і  співу  саксофонів  -  
Натомість  лиш  електрика  пуста…

Таблетки,  кажуть,  вже  лікують  душі  -  
Не  треба  більш  кохання  ,  ані  мрій  !
І  джентльмени  вже  давно  байдужі...
Чи  бідність  то,  чи  жадібності  рій  …

Куди  ти  йдеш,  о  Земле,  мати  наша?
Спинись,  згадай  історію  свою…
Чому  не  зберегла  священну  чашу,
З  якою  ми  не  згинули  в  бою?

Святий  Ґрааль  в  серцях  давно  розбитий..
В  театрі  вже  не  вишуканий  текст...
У  кого  крила…й  ті  уже  підбиті…
Сучасність  ця  –  для  нас  чавунний  хрест.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365728
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 21.02.2013


Lady Christianna

Сирота…

Сидить  дитя  одне  посеред  ночі,
І  нікому  його  поцілувать…
Такі  самотні  ті  тернові  очі  -  
І  нікому  в  них  рани  лікувать…

В  душі  добро  зберіг  таки  хлопчина,
І  нікому  його  подарувать…
Він  хоче  мами…він  ж  іще  дитина!
І  нікому  для  нього  нею  стать.

Покинули  дитя  напризволяще  -  
Уже  на  нього  байдуже  усім…
А  він  хороший…Він  таки  найкращий!
Ніхто  не  бачить…хлопчик  захворів.

У  свої  п’ять  не  вірить  вже  у  казку,
Сльозу  ковтає  мовчки,  як  титан.
В  житті  стерпів  найбільшу  він  поразку-
Нема  сім’ї…лиш  холод…і  туман.

Гарячі  губи  щось  собі  шепочуть  -  
Молитву  за  своїх  батьків,  мабуть…
Востаннє  він  зітхнув…і  так  охоче
Із  ангелом  почав  свій  вічний  путь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384505
дата надходження 12.12.2012
дата закладки 14.12.2012


Lady Christianna

Загублений рай…

Загублений  рай  поринає  у  сон  -  
Не  спиться  спокійно  йому,  молодому…
І  свище  усюди  змертвілий  мусон…
Від  нього  не  вкритись:  ніде  і  нікому.

В  цвітінні  своєму  вже  згасли  сади,
А  пам’ять  болить  і  серця  все    ще  крає!
Домівка  прохала  родину–  не  йди...
А  доля  заплакала  –  місто  вмирає!

*Сурмив  третій  янгол    у  темний  свій  ріг…
І  зірка-  полин  в  світі  лихо  збудила!
Господь  нашу  землю  таки  не  вберіг-
Чорнобилем  небо  людей  погубило…


В  очах  ,  повних  сліз,  вже  немає  життя
Отруєні,  пали  останні  надії…
Сім'ю  розділили...померло  дитя
У  місті  лишились  одні  суховії…

Роки  пролетіли…та  сон  лиш  один
Чорнобиль  ,  заснувши  навік,  споглядає:
У  шибках  ввижаються  тіні  родин…
А  вітер  у  пустці  кричить  і  ридає…






*Одкровення  Іоана  Богослова.  Легенда  про  чотирьох  янголів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368923
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 06.10.2012


Анна Вейн

Пожовкле фото

Пожовкле  фото  з  давнього  альбому
Взяла  до  рук.  Скотилася  сльоза  –
Іще  болить  крізь  роки  і  утому:
Колись  забрала  милого  гроза.
Вдивляється:  чорнявий,  кароокий
До  ніг  її  схиляє  білий  світ.
Якби  знаття:  війна  через  пів  року
Гаряче  серце  перетворить  в  лід…
…Цвітуть  сади,  душа  її  зімліла  -
Іде  за  гробом  сіра,  мов  стіна.
Стискаючи  букетик  білих  лілій,
Із  ним  навік  прощається  вона…

РокИ  кудись  несе  холодний  вітер.
У  неї  -  діти.  Сива  голова.
Підступні  зморшки  -  ніде  їх  подіти
від  Світу,  де  лиш  туга  ожива…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265487
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 01.09.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.05.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.04.2012