Передмова:
Не лети так швидко, не біжи по рядках. Сповільни темп хоч на секунду: ти все ще встигнеш. Зупинись.
1.
Привіт, моя люба. Ще не час, кажеш? І чого ж ти не встигла зробити? Задумалась? Отож-бо!
Вгадай, хто. Правильно, власною персоною: а ти уявляла мене з німбом над головою? Так, зараз буде страшний суд. Ну не настільки страшний, як його описують, та все ж... А от перебивати не гарно.
До Раю? Не сміши мене! Ти ж знаєш, що вбивцям дорога тільки в пекло. Не вбивала? Ні, я не людина щоб помилятися. Згадай того хлопця, ти ще його "романтичком" називала. Не пам'ятаєш? А я покажу.
- Привіт
- Привіт, як ти тут опинився?)
"Йшов за тобою, по слідах. Вічність. Як тільки з'явилась на горизонті- відразу зрозумів, що сонце не таке яскраве як твої очі."
- Я тут кожного дня обідаю.
- І я також. Чому я тебе раніше не помічала?
"Бо ти не вмієш виділяти особистості з сірої маси."
- Не знаю: мабуть, ти просто уваги не звертала.
Затишнє кафе в центрі великого міста. Обідня пора, коли офісний планктон випливає зі своїх теплих кабінетів. Всі столики заняті відвідувачами, які вбивають час розмовами ні про що.
Ваше знайомство. Згадала? І знову "я не вбивааала", "якась помииилка". Не вбивала? Дивись далі.
- ...га-гха-ха-ха-ха!!! І що було далі?
- А тоді він каже: "Наші стосунки надихнули мене написати вірш, присвячений твоїм очам"
- "Очам!" Ха-ха-ха-ха! Ой не можу!
- Гха-гха-га-га! Пікап майстер!
Те саме кафе, але обстановка дещо інша. Пізній вечір: кілька людей сидять біля стійки, якийсь чолов'яга за крайнім столиком в напівтемряві. На фоні інших яскраво виділяється шумна компанія. Це вона сидить за тим же столиком, а поряд на шести стільцях розмістилися її друзі.
Де вбивство, питаєш? А ти і зажиття така неуважна була. Придивись до того хлопця у кутку. Так, саме він! Не знала, кажеш? І що з того, що вени не порізав і не повісився? В людини душа вигоріла того вечора. Ти вбила його, розумієш?
А нічого! Раніше треба було думати, тепер вже не виправиш: душу йому назад не пришиєш. Навіщо ти це зробила? Посміятися? Смійся: суд закінчився і вирок винесено: винна. Сльози не допоможуть. Перед ним вибачайся. Заберіть її, і так справ повно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404110
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 26.03.2013
По-мойому, любов - це пояс Джехада,
Це самозречення, самоспалення і самовбивство,
Це після горілки - ковток лимонаду,
Циганка сліпа і барвиста.
По-мойому любов - це нічна Чечня,
Потоки крові з СРСР,
Хлопці з УНА-УНСО, подвиг ОУН-УПА,
Цицькасті доярки з молочних ферм.
По-мойому, любов - це руїни Косова,
Страх на ймення Афганістан,
Дорога в Ірак, смерть без наркозу,
Любов - це Голгофа, таїна ран...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15981
дата надходження 07.06.2006
дата закладки 02.02.2013
Знаю тебя одну.
Сотню твоих имен.
Если опять усну.
Каждое имя — сон.
Помню твои слова.
Вот бы понять язык...
Знаю что ты права...
Спорю? Я так привык.
Кто ты? И сколько лет
Будет тебе и мне...
Надо идти след в след.
В небе. В земле. На дне.
Надо — без дураков.
Если бы... Но увы.
Хватит условных слов.
Точка. Иду на Вы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378704
дата надходження 18.11.2012
дата закладки 02.02.2013
Никому не верь - и своим не надо
Про своих, как правило, знаешь - точно.
Если входишь в дверь - а тебе не рады,
Не ночуй - придут и удавят ночью.
Не пиши постскриптум, сказал - и точка.
Если не судьба - напиши другую.
Заметай следы. Уходи по кочкам.
И заткни все щели откуда дует.
Будь и там и тут, будь красив и страшен,
Не играй с собаками в кошки-мышки.
Если в гроб кладут и играют марши -
Шли их на хер - пой и танцуй на крышке!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390958
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 26.01.2013
Иногда он приходит ко мне домой,
Ни звонка ни стука - ему открыто
Как обычно приносит коньяк с собой...
Раздраженный. Потерянный. Злой. Небритый.
Мы молчим об этом, молчим о том
Говорить не надо - и так понятно.
Он посмотрит - помнишь я был котом?
- я хочу обратно.
Я налью - он выпьет, ему нужней
Сигарету одну на двоих закурим
Он посмотрит - давай, братан, не болей,
мне пора в натуре.
У него как обычно - одна беда,
соль да дыры в трюме...
Он приходит ко мне - а еще - куда?
Я - который умер.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393288
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 26.01.2013
Веселье - до далёкого утра.
Виной тому - совсем не „аква вита”.
Вино, тобой налитое вчера,
В бокал хрустальный мне, уже допито.
Пянею! От тебя, не от вина!
А истина?! Разбавлена в „Мускате”!
И радость - от того, что есть Она,
Та женщина, которой ты понятен...
апрель, 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375916
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 11.11.2012
Зачекай-но зі своєю клятвою!
Ходять білі. Рухаю фігуру...
Там, де мали бути крила янгола -
Лиш сліди від твого манік'юру.
Розум: отупіння і розрідження...
Аромат підступного обману...
І стосунків гендерних дослідження
На столах, капотах і диванах.
У душі - холодна крига Арктики,
Вперто не міняється погода...
Ти шукав звичайної романтики,
А зіткнувся із ученням Фройда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370490
дата надходження 12.10.2012
дата закладки 11.11.2012
ВСІМ ПОЕТАМ КОТРІ ПИШУТЬ
УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ:
ЗАВІТАЙТЕ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.
.
http://stihi.ru/2011/10/13/1234
.
Гадаю Вас може це зацікавити.
З ПОВ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288112
дата надходження 23.10.2011
дата закладки 18.04.2012
"Не пояснюй мене", - попросила -
"Легше жити, не знаючи час".
Все засне, тільки осінь пресива
Знов напише сонет не про нас.
Як я можу? Сказати не сміла,
Як же бути? Цю відстань руки
Не здолати. Весна переспіла
Наспіває забуті думки.
Як же тепло без тебе - на диво,
Як же бути? А так. Залюбки.
Як я можу? Лиш осінь пресива
Забирає нас двох у віки.
"Не пояснюй мене. Так не буде,
Те, що знане, цінує буран,
а ти інший. Ти посланець Будди,
Щоб розсіяти хмари й туман.
Я щаслива у світі без ладу,
Ти лиш маска моя, не життя.
І кати вже чекають на страту,
А симфонія світу німа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330333
дата надходження 14.04.2012
дата закладки 14.04.2012
...А потім Пабло Пікасо заснув.
Картина малювалася сама.
І сон прийшов, немов через намул,
Сичали демони, повсталі з тла.
Картина малювалася сама.
І був у тому сні аполінер,
Рядками нерозривного листа
Писався вірш, хоча поет помер.
І світло впало німо крізь вікно,
А на картині лиш рядки вірша
Про те, що було з ними так давно.
Картина плакала у темряві сама.
Андрій Любка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17921
дата надходження 22.08.2006
дата закладки 14.04.2012
пиво
коли ми з хлопцями буваэмо на пиві
повз нас проходять ордами дівки
стоять прути великі і слюниві
стоять прути звабливі маяки
і сонце довго нам стоїть взеніті
і все проходять ордами дівки
і ми такі немов в палеоліті
сяйливі і усміхнені дядьки
коли ми з хлопцями буваємо на пиві
коли повз нас проносяться дівки
і ми такі усміхнені й сяйливі
спинися мить прекрасна ти
Андрій Любка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15074
дата надходження 23.05.2006
дата закладки 14.04.2012
О, наші юні матюкливі весни,
Де був шансон, неначе колискова,
Ви знов до мене спомин той принесли ,
Де ми щасливі і у дим готові.
Де ми малі у вчителі васали,
Де звабно бубнявіють форми в каті,
Тремтливими руками ми писали
Брудні слова на палітурках хрестоматій.
Ми не хотіли до Америк, Францій,
Де в самокрутках конопляне зілля,
Дивилися на небо очі вранці
Опісля першого судомного похмілля.
Де в нас не було сорому й сумління,
Де в підворітнях з цигарками вишкіл
У скроні стукає фатальне розуміння.
Ми - це не ми, ми - совкова відрижка.
Андрій Любка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17961
дата надходження 22.08.2006
дата закладки 14.04.2012
потяг
цей потяг який прямує в нікуди
оця трава у плетиві колій
ці хмари рожеві дівочі груди
і їде сонце як бандеролі
ці рельси які ведуть у тунелі
оці стовпи у тенетах дроту
примарне світло нічні борделі
і склянка кави немов компоту
куди я їду затерта мапа
мости вокзали касир квитковий
полиця верхня ковбойська шляпа
дешева постіль пейзажі кльові
брудні примари страрезні роми
жінки вагітні симптоми сніду
цей сміх і карти дешеві пломби
куди я їду куди я їду
Андрій Любка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14975
дата надходження 19.05.2006
дата закладки 14.04.2012
ісус
в ту ніч ісус ходив по воді
вода була холодна і тьмяна
ішов петро а за ним сурмачі
апостоли всі безнадійно п`яні
апостоли всі роти у крові
в руках хліби шматочками риба
в ту ніч на воді горіли вогні
і грала музика наче вибух
в ту ніч усе потопало в вині
заграли джаз збожеволілі дзвони
і мироточили на стіні
священні як лоно ікони
горіли книги горів вівтар
циганки голі неначе жриці
і взявши соло всесильний цар
став раптом схожий на лик п`яниці
і всі залилися гавкотом псів
на небі місяць висів як люстра
та вмовкли всі і померли всі
бо так говорив заратустра
Андрій Любка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14974
дата надходження 19.05.2006
дата закладки 14.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.04.2012